справа № 631/498/23

провадження № 3/631/389/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2023 року селище міського типу Нова Водолага

Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Мащенко С. В., розглянувши у приміщенні суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця міста Тальне Черкаської області, громадянина України (паспорт серії НОМЕР_1 виданий 18.06.2004 року Тальнівським РВ УМВС України в Черкаській області), одруженого, без утриманців,

який має військове звання - солдат та є кулеметником військової частини НОМЕР_2 (військовий квиток (серії НОМЕР_3 ), виданий 18 квітня 2005 року ІНФОРМАЦІЯ_2 ), зареєстрований та проживає за адресом:

АДРЕСА_1 ;

за вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

31.03.2023 року командиром 3 взводу охорони та ППС 3 роти ВСП військової частини НОМЕР_4 старшим лейтенантом ОСОБА_2 , керуючись положеннями статей 254 - 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 8073-Х від 07.12.1984 року (із змінами та доповненнями), складено протокол про військове адміністративне правопорушення (серії ДНХ-2 № 2809), що надійшов до Нововодолазького районного суду Харківської області 03.04.2023 року (вхідний № 1765/23-вх), був зареєстрований під єдиним унікальним № 631/498/23 (провадження № 3/631/389/23) й згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичною карткою справи та Контрольним журналом судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, переданий на розгляд головуючого судді Мащенко С. В.

Зі змісту зазначеного протоколу убачається, що командир 3 взводу охорони та ППС 3 роти ВСП військової частини НОМЕР_4 молодший лейтенант ОСОБА_2 склав протокол про військове адміністративне правопорушення (серії ДНХ-2 № 2809) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є солдатом військової частини НОМЕР_2 та 31.03.2023 року о 16 годині 50 хвилин будучи призваним 12.10.2020 року за контрактом згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 та на даний час виконуючий обов`язки військової служби на посаді кулеметника військової частини НОМЕР_2 селища міського типу ОСОБА_3 , яка тимчасово дислокується в межах територіальної підсудності Нововодолазького районного суду Харківської області, був доставлений до приміщення ВСП в селищі міського типу Нова Водолага в Харківському району Харківської області із ознаками алкогольного сп`яніння, тобто вчинив виконання обов`язків військової служби в нетверезому стані,- що мало місце в умовах особливого періоду, який настав з моменту введення воєнного стану в Україні. Своїми діями солдат ОСОБА_1 порушив вимоги статей 3 і 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України,- тому вчинив військове адміністративне правопорушення, тобто діяння, за яке передбачена відповідальність частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Обґрунтовуючи наявність підстав задля притягнення правопорушника до відповідальності командиром 3 взводу охорони та ППС 3 роти ВСП військової частини НОМЕР_4 старшим лейтенантом ОСОБА_2 як докази факту вчинення військового адміністративного діяння наведено:

¦результат тестування на алкоголь № 1328,зроблений 31.03.2023 року о 17 годині 00 хвилини інспектором Артеменком В. В. за допомогою приладу Алконт-М № 00251-15, відповідно до якого вміст алкоголю в повітрі, що видихає ОСОБА_1 , дорівнює 1,81 проміле (а. с. 4);

¦акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу № 391 від 31.03.2023 року, складений командиром 3 взводу охорони та ППС 3 роти ВСП військової частини НОМЕР_4 старшим лейтенантом ОСОБА_2 , в якому зазначено, що огляд проводився у зв`язку із виявленням запаху алкоголю з порожнини рота. Результат тестування - позитивний - 1,81 проміле, про що в графі «з результатами згоден» міститься прізвище ім`я по батькові та підпис особи, відносно якої проводилося тестування, а саме ОСОБА_1 . Вказане вчинялось у присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а. с. 5);

¦копію Свідоцтва про ідентифікацію виробника продукції для Збройних Сил України № 445, яким ТОВ «НВП «АКАДЕМІЯ МЕДТЕХНОЛОГІЙ» присвоєно код NCAGE A012J (а. с. 7);

¦копію сертифіката затвердження типу вимірювальної техніки (серії А № 005949), виданого 27.10.2010 року, згідно з яким ТОВ «НВП «АКАДЕМІЯ МЕДТЕХНОЛОГІЙ» затверджено тип засобів вимірювальної техніки «Аналізаторів вмісту парів алкоголю «Алконт», що зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за № У3060-10 (а. с. 7);

¦копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 12-02/1995 зі строком дії до 31.03.2023 року, згідно з яким прилад «Алконт М» № 00251-15 пройшов повірку та відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019 Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та видихуваному повітрі. Методика: повірка (а. с. 7 зворот);

Крім того, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 412 від 05.04.2022 року «Про деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану», позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.

¦витяг з наказу Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку (з адміністративно-господарської діяльності) № 100-Г від 29.08.2022 року «Про організацію використання та зберігання спеціального технічного засобу «Алконт-М» для встановлення стану сп`яніння», яким, зокрема, зафіксовано право складати протоколи про правопорушення у справах про військові адміністративні правопорушення командира роти Військової служби правопорядку військової часини НОМЕР_4 та командирів взводів роти Військової служби правопорядку військової часини НОМЕР_4 , які прикомандировані до ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 8 - 9);

¦розписку про отримання копії адміністративного протоколу (серії ДНХ-2 № 2809) ОСОБА_1 від 31.03.2023 року (а. с. 11);

¦копію повідомлення на адресу командира військової частини НОМЕР_2 про складання адміністративного протоколу (серії ДНХ-2 № 2809) від 31.03.2023 року відносно солдата ОСОБА_1 за вчинення адміністративного проступку, передбаченого частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративне правопорушення (а. с. 12);

¦копію військового квитка (серії НОМЕР_3 ), виданого 18 квітня 2005 року ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім`я ОСОБА_1 (а. с. 3);

¦повідомлення начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 про те що, посадові особи групи Військової служби правопорядку Харківського зонального відділу, не забезпечені спеціальними технічними засобами відеозапису.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності,- ОСОБА_1 до судді з`явився, свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визнав повністю, просив суворо не карати (а. с. 15).

Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_1 , його винність у вчиненні інкримінованого військового адміністративного проступку повністю доведена наявними в матеріалах справи доказами.

Так, нормою права, яка міститься у статті 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачено, що його завданням є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

При цьому, частини 1 і 2 статті 7 цього кодифікованого закону України регламентують, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Для забезпечення однакового і правильного застосування судами загальної юрисдикції положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм закону в судовій практиці та запобігання помилкам при розгляді справ про окремі адміністративні правопорушення, діючи відповідно до пункту 7 розділу XII «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року, судова палата у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ звернула увагу суддів першої та апеляційної інстанції в своєму листі щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, на те, що при розгляді справ цієї категорії суди повинні забезпечувати своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин, передбачених статтями 247 і 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, звертаючи особливу увагу на з`ясування таких питань:

?чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності;

?чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення;

?чи є особа винною у його вчиненні;

?чи належить вона до суб`єктів цього правопорушення;

?чи не містить правопорушення ознак злочину;

?чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

?чи немає інших обставин, що виключають провадження у справі.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року у справі «Щокін проти України», що є обов`язковим до застосуванням судами України, визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Аналізуючи у цьому аспекті діюче законодавство щодо проступку, передбаченого статтею 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя переконується, що положення чинного законодавства України з цього приводу повністю відповідають вимогам «якості закону» в розумінні Європейського суду з прав людини, а тому підлягають застосуванню.

Приходячи до такого висновку суддя враховує приписи статей 68 та 57 Конституції України, як норм прямої дії, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Кожному гарантується право знати свої права і обов`язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Отже, Кодекс України про адміністративні правопорушення був доведений до відома громадян України шляхом публікації в офіціальних джерелах масової інформації, а також на офіційному веб-порталі Верховної Ради України - веб-сайті «Законодавство України».

З`ясовуючи обставини, передбачені статтями 247 і 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя враховує, що стаття 9 цього кодексу адміністративним правопорушенням (проступком) визначає протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Одночасно із цим, статті 10 та 11 цього ж кодифікованого закону роз`яснюють, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, а вчиненим з необережності - коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Отже, вирішуючи питання чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності, чи містить її діяння склад адміністративного правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення, чи належить вона до суб`єктів цього правопорушення та чи є особа винною у його вчиненні, суддя ураховує, що відповідно до приписів статті 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Зміст статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначений як «Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів» та передбачає, що до такого виду відповідальності притягуються:

1) за частиною 1 цієї статті - військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти у разі:

а) або розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів;

б) або появи таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння;

в) або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння;

г) або відмови таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння;

2) за частиною 2 цієї статті - військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти у випадку:

а) або участі начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов`язків військової служби;

б) або невжиття ними заходів для відсторонення від обов`язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп`яніння;

в) або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп`яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів;

3) за частиною 3 цієї статті військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти якщо дії, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, вчинені:

а) або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення;

б) або в умовах особливого періоду.

При цьому, слід урахувати, що засади оборони України, а також повноваження органів державної влади, основні функції та завдання органів військового управління, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, обов`язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб, права та обов`язки громадян України у сфері оборони визначає Закон України «Про оборону України» № 1932-ХІІ від 06.12.1991 року (в редакції Закону № 2020-ІІІ від 05.10.2000 року (зі змінами та доповненнями).

Абзацом 12 частини 1 статті 1 цього Закону розтлумачено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Одночасно із цим абзацом 13 вищенаведеної норми права роз`яснено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 року, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Також, Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року, затвердженим Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022 року, у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Окрім того, Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 року, затвердженим Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022 року, у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 року, що затверджений Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022 року, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану в України з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

В подальшому, на підставі Указу Президента України № 573/2022 від 12.08.2022 року, що затверджений Законом України № 2500-ІХ від 15.08.2022 року, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану в України з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Згідно з Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022 року, що затверджений Законом України № 2738-ІХ від 16.11.2022 року, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану в України з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Зараз, у відповідності до Указу Президента України № 58/2023 від 06.02.2023 року, що затверджений Законом України № 2915-ІХ від 07.02.2023 року, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану в України з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Відтак, й на момент скоєння інкримінованого ОСОБА_1 проступку, й на момент складення відносно нього протоколу про військове адміністративне правопорушення, й на момент розгляду останнього суддею, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введений й продовжений, зокрема, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб воєнний стан.

Наведене є безумовною підставою задля висновку про те, що вказаний період часу в України, з огляду на зміст глави 13-Б «Військові адміністративні правопорушення» Кодексу України про адміністративні правопорушення, є особливим періодом.

А тому, як визначає імперативний зміст частини 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення дії, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, слід кваліфікувати саме за цією нормою права.

Крім того, із приписів абзацу 38 пункту 1 частини 1 статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення вбачається, що саме до повноважень органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України належить складення протоколів про військове адміністративне правопорушення, передбачене статтею 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо це правопорушення, вчинене військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХII від 20.12.1991 року (із змінами та доповненнями) тлумачить військовослужбовців як громадян України, які проходять службу на території України.

Отже, на підтвердження того, що ОСОБА_1 є відповідним суб`єктом інкримінованого йому адміністративного правопорушення особа, яка склала протокол, додала у якості письмових доказів копію військового квитка ОСОБА_1 .

Відтак, наведеним доведений факт можливості віднесення правопорушника до категорії суб`єктів адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також, відповідно до вказівки статей 257 і 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення, й справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Оскільки адміністративний проступок вчинений ОСОБА_1 на території селища міського типу Нова Водолага, складений 31.03.2023 року командиром 3 взводу охорони та ППС 3 роти ВСП військової частини НОМЕР_4 старшим лейтенантом ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення (серії ДНХ-2 № 2809), скерований до суду саме за належним місцем його розгляду.

Перевіряючи, чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд керується приписами частини 2 цієї норми права, яка мовить про те, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Приймаючи постанову, суддя усвідомлює як те, що відповідно до статей 1 і 2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України, що ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі, так і те, що приписи статей 4 і 3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов`язують кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби й військова дисципліна досягається шляхом, зокрема, й зразкового виконання командирами військового обов`язку, їх справедливого ставлення до підлеглих (в тому числі зважаючи й на їх фізичний стан здоров`я).

Таким чином, оцінивши матеріали справи та наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, своєчасному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведеним, а тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , є щире розкаяння винного.

Обставин, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 , суддею не встановлено.

Крім того, майнової шкоди проступком не заподіяно, підстав для передачі матеріалів на розгляд громадській організації або трудовому колективу не має.

При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, суддя враховує характер вчинення правопорушення, ступень вини, майновий стан, особу правопорушника, а також наявність обставин, що пом`якшує відповідальність винного, й вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в виді штрафу в межах, установлених санкцією частини 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 1000 х 17 гривень = 17000,00 гривень.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладаючи на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, слід вирішити питання про стягнення з нього й судового збору.

Так, відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. При цьому розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Таким законом, що встановлює правові засади справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями), частина 1 та пункт 5 частини 2 статті 4 якого передбачають, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.

Пунктом 9 частини 1 статті 40 Бюджетного кодексу України № 2456-VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями) визначено, що розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення визначається Законом про Державний бюджет України.

Відповідно до приписів абзацу 3 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України 2023 рік» № 2710-IX від 03.11.2022 року, з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб встановлений в сумі 2684,00 гривень.

Таким чином, у зв`язку із накладенням на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, з нього слід стягнути й судовий збір на користь держави у розмірі 536,80 гривень, із розрахунку: 0,2 х 2684 гривень = 536,80 гривень.

Приходячи до такого, суддя не вбачає підстав для застосування приписів пунктів 12 або 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку із недоведеністю наявності передумов задля цього.

Приймаючи постанову, суддя також вважає за необхідне зазначити, що пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади, та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.

При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.

Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.

Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, а тому справа перебувала на розгляді судді належного та повноважного суду.

На підставі викладеного, діючи в точній відповідності із законом, з метою зміцнення законності та правосвідомості задля всебічного, повного, своєчасного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, виховання осіб в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень, керуючись статтею 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17 і пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; статтею 40 Бюджетного кодексу України № 2456-VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями); статтею 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями); абзацом 3 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» № 2710-IX від 03.11.2022 року; статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учиненою 04.11.1950 року та ратифікованою Україною 17.07.1997 року; рішенням Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року у справ «Щокін проти України»; частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-ІV (із змінами та доповненнями); статтею 5 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХII від 20.12.1991 року (із змінами та доповненнями) і статтями 1, 7, 9 - 11, 23, 27, частиною 7 статті 38, частиною 3 статті 172-20, статтями 245, 246, 247, 249 - 252, частинами 1 і 2 статті 254, частиною 1 статті 255, статтею 256, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 278, 280, 283 - 285, частиною 2 статті 287, статтями 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 8073-Х від 07.12.1984 року (із змінами та доповненнями), -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного проступку, передбаченого частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000,00 гривень (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 гривень (п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова про накладення адміністративного стягнення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами, звертається до виконання протягом трьох місяців і підлягає виконанню з моменту її винесення, за виключенням випадків, прямо передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Постанову прийнято, оформлено шляхом комп`ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику.

Суддя С. В. Мащенко