ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2023 року м.Суми

Справа №592/16543/21

Номер провадження 22-ц/816/436/23

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Собини О. І.

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Комунальний заклад Сумської обласної ради «Сумський фаховий коледж мистецтв і культури ім. Д.С. Бортнянського»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 січня 2023 року, в складі судді Катрич О.М., ухвалене в м. Суми,

в с т а н о в и в:

28 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КЗ СОР «Сумський фаховий коледж мистецтв і культури ім. Д.С. Бортнянського» про скасування рішення атестаційної комісії закладу від 20 грудня 2021 року та наказу, що визначає обчислення заробітної плати за новими умовами (а.с. 1-3).

07 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про зміну формулювання позовних вимог, просив суд поновити його на попередній роботі з виплатою різниці заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи (а.с. 35).

11 лютого 2022 року ОСОБА_1 повторно звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, просив суд поновити на роботі з заробітною платою, що складає не менше прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановляється 01 січня кожного року з виплатою різниці заробітку за час проведення нижче оплачуваної роботи, але не більше як за 1 рік (а.с. 43).

27 червня 2022 року у наданій відповіді на відзив ОСОБА_1 вказав про зміну позовних вимог і просив суд:

- поновити його на попередній роботі із збереженням колишніх істотних умов праці, згідно зі ст. 32 КЗпП України, як працівникові з тривалим безперервним стажем роботи, згідно з п. 3 ст. 42 КЗпП України із встановленням педагогічного навантаження у розмірі повного окладу (ставки);

- стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію за шкоду, заподіяну незаконним згідно зі ст. 9 КЗпП України рішенням про зміну істотних умов праці і порушенням права на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру згідно зі ст. 2 КЗпП України, починаючи з вересня 2020 року і через зниження тарифного розряду з 15 квітня 2022 року;

- матеріальну відповідальність покласти на службових осіб згідно ст. 237 КЗпПУ (а.с. 126-142).

Свої вимоги мотивував тим, що директор коледжу створює йому перешкоди у трудовій діяльності, порушує трудове законодавство, пов`язане зі зміною істотних умов праці. Він займав посаду концертмейстер 1 категорії, а 20 грудня 2021 року рішенням атестаційної комісії 1 рівня йому необґрунтовано було присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст- концертмейстер», що є нижче від займаної. Вважає, що директор порушила вимоги ст. 9, ст. 32 КЗпПУ, оскільки працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці про зміну істотних умов праці, директор шантажем змусила його підписати згоду на гірші умови праці, бо в іншому випадку його було б звільнено. Зловживаючи своїм службовим становищем, директор нерівномірно розподіляє учбове навантаження та 30 червня 2020 року його педагогічне навантаження призначено у розмірі 60 конц. годин, що становить 0,006 ставки, тобто переведено ще і на нижче оплачувану роботу. У зв`язку з вибуттям з роботи працівників його відділу і появою вакантних годин, є можливість збереження належних умов праці згідно з ст. 32 КЗпПУ, як працівникові з тривалим безперервним стажем роботи, тому просив встановити педагогічне навантаження у розмірі повного окладу (ставки).

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 січня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті спору, поновивши його на попередній роботі із збереженням колишніх істотних умов праці, згідно зі ст. 32 КЗпП України, із встановленням педагогічного навантаження у розмірі повного окладу (ставки).

Вказує, що рішення прийняте судом без дослідження документів, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки відповідачем безпідставно не було надано список викладачів відділу із зазначенням посад і річного педагогічного навантаження на 2021-2022 навчальний рік, наказ про розподіл річного педагогічного навантаження для нього на 2022-2023 навчальний рік. Ці документи є доказом порушення ст. 32 КЗпП України в частині неповідомлення про зміну істотних умов праці за два місяці, при наявності можливості збереження умов праці щодо надання йому ставки. Ніяких перешкод у наданні цих доказів відповідач не мав.

Просить апеляційний суд вважати строки позовних вимог з 01 вересня 2022 року, бо попередні навчальні роки вже минули і 01 вересня 2022 року є останньою зміною в організації праці, фактичне поновлення його на роботі за позовними вимогами можливе лише з вересня 2023 року.

У відзиві на апеляційну скаргу КЗ СОР «Сумський фаховий коледж мистецтв і культури ім. Д.С. Бортнянського» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, як законне та обґрунтоване.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , який підтримав скаргу, заперечення проти скарги представника КЗ СОР «Сумський фаховий коледж мистецтв і культури ім. Д.С. Бортнянського» - адвоката Волохової В.О., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що з 01 вересня 2004 року ОСОБА_1 працює у КЗ СОР «Сумський фаховий коледж мистецтв і культури ім. Д.С. Бортнянського» на посаді концертмейстера на підставі безстрокового трудового договору, що підтверджується копією наказу від 01 вересня 2004 року № 124-к «Про ОСОБА_1 » (а.с. 56).

Наказом від 23 червня 2020 року № 57-С було встановлено приблизне педагогічне навантаження педагогічним працівникам відповідно до наданих навчальними частинами матеріалів без урахування годин першого курсу та годин державних екзаменів, який погоджено головою профспілкового комітету коледжу ОСОБА_13 (а.с. 13).

30 червня 2020 року відповідачем було складено повідомлення про зміну істотних умов праці за підписом директора ОСОБА_2 , яким ОСОБА_1 повідомлено про те, що відповідно до наказу від 23 червня 2020 року № 57-С «Про попередній розподіл педагогічного навантаження» у 2020-2021 навчальному році його педагогічне навантаження складатиметься з 60 конц. годин. Згідно зі статтею 32 Кодексу Законів України про працю він має право (на |свій розсуд) погодитися зі зміною істотних умов праці або відмовитися від продовження роботи в нових умовах. Просив ОСОБА_1 письмово повідомити відповідача про своє рішення. У зв`язку з цим просив ознайомитися з пунктом 6 статті 36 Кодексу законів про працю України (а.с. 12).

Управлінням Держпраці у Сумській області за період з 01 квітня 2021 року по 02 квітня 2021 року, за зверненням ОСОБА_1 , була проведена позапланова перевірка КЗ СОР «Сумський фаховий коледж мистецтв і культури ім. Д.С. Бортнянського», за результатами якої порушення вимог трудового законодавства з питань оплати праці ОСОБА_1 виявлено не було, про що складено Акт від 02 квітня 2021 року за № СМ904/203 (а.с. 58-61).

Наказом від 02 червня 2021 року № 54-ОД «Про затвердження списку педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації у 2021-2022 навчальному році» ОСОБА_1 був повідомлений про обов`язкове проходження ним чергової атестації, що підтверджується його особистим підписом про ознайомлення (а.с. 62-63).

Згідно з витягом із Протоколу № 5 засідання атестаційної комісії при Управлінні культури з атестації педагогічних працівників закладів освіти сфери культури у 2021 році від 18 листопада 2021 року та Атестаційного листа ОСОБА_1 , йому було відмовлено у присвоєнні кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» та вирішено повернути атестаційні документи позивача до відповідача для визначення кваліфікаційної категорії, якій відповідають його педагогічні досягнення (а.с. 64-65).

ОСОБА_1 подав апеляційну заяву від 30 листопада 2021 року на рішення атестаційної комісії органу Управління до Державного агентства України з питань мистецтв і мистецької освіти, у задоволенні такої апеляції було відмовлено, що підтверджується листом від 31 грудня 2021 року та витягом з протоколу № 4 від 08-09.12.2021 року (а.с. 66-67), що свідчить про відсутність порушень при проведенні атестації.

Протоколом атестаційної комісії відповідача від 10 вересня 2021 року № 1 визначений графік засідань атестаційної комісії, засідання призначене на 04 листопада 2021 року. Після отримання відповідачем атестаційних документів ОСОБА_1 від атестаційної комісії органу управління, протоколом № 3 від 02 грудня 2021 року засідання атестаційної комісії було призначене на 16 грудня 2021 року о 14 год 00 хв., потім неодноразово переносилося засідання з об`єктивних причин (а.с. 68-69, 70-71).

14 грудня 2021 року ОСОБА_1 був письмово повідомлений про дату і час засідання атестаційної комісії закладу шляхом вручення повідомлення про проведення засідання атестаційної комісії 16 грудня 2021 року. У той же день від ОСОБА_1 надійшла заява з проханням перенести дату засідання атестаційної комісії у зв`язку із поданням ним апеляційної заяви на рішення атестаційної комісії органу управління до Державного агентства України з питань мистецтва та мистецької освіти. Заява позивача була задоволена, рішенням атестаційної комісії відповідача - протоколом № 4 засідання атестаційної комісії відповідача від 15 грудня 2021 року призначено на 20 грудня 2021 року об 11 год. 00 хв., про що ОСОБА_1 був повідомлений 15 грудня 2021 року, що підтверджується його власноручним підписом (а.с. 73-75).

Згідно з наказом від 20 грудня 2021 року № 299-к «Про атестацію педагогічного працівника» ОСОБА_1 присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст»-концертмейстер, вирішено виплачувати заробітну плату з урахуванням результатів атестації з 20 грудня 2021 року. Під час атестації, на якій був присутній ОСОБА_1 , атестаційна комісія відповідача розглянула атестаційні документи позивача, направлені до закладу, а саме: характеристику концертмейстера циклової комісії «Народні інструменти, народне інструментальне мистецтво» ОСОБА_1 за підписом директора ОСОБА_2 , голови ЦК» Народне інструментальне мистецтво» ОСОБА_3 , голови циклової комісії «Народні інструменти, народне інструментальне мистецтво» ОСОБА_4 (а.с. 11) та висновок про роботу концертмейстера ОСОБА_1 за підписом голови циклової комісії «Народні інструменти, народне інструментальне мистецтво» ОСОБА_4 та викладачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (а.с. 8-9).

24 грудня 2021 року позивач ознайомився з наказом від 20 грудня 2021 року № 299-к «Про атестацію педагогічного працівника», що підтверджується його власноручним підписом, де зазначив, що не погоджується із рішенням атестаційної комісії та отримав атестаційний лист (а.с. 76).

24 січня 2022 року був виданий наказ № 23-к «Про внесення змін до наказу від 20 грудня 2021 року № 299-к», яким позивачу присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст»/11-й тарифний розряд/, встановлено, що оплата праці ОСОБА_1 за 11-м тарифним розрядом здійснюється не пізніше двох місяців з дати повідомлення позивача, а також вирішено здійснити перерахунок заробітної плати позивача за період з 20 грудня 2021 року по 31 січня 2022 року за 13 тарифним розрядом (а.с. 79).

24 січня 2022 року копія наказу № 23-к «Про внесення змін до наказу від 20 грудня 2021 року № 299-к» була поштовим відправленням направлена на адресу позивача, що підтверджується описом вкладення до листа від 24 січня 2022 року (а.с. 81).

14 лютого 2022 року поштовим відділенням 40004 АТ «Укрпошта» відповідачу було повернуто поштове відправлення з копією наказу № 23-к від 24 січня 2022 року. 14 лютого 2022 року ОСОБА_1 вдруге запросили до відділу кадрів для ознайомлення з наказом від 24 січня 2022 року № 23-к «Про внесення змін до наказу від 20 грудня 2021 року № 299-к».

Старший інспектор з кадрів ОСОБА_10 о 13 год 30 хв. в присутності завідувача канцелярією ОСОБА_11 , юрисконсульта ОСОБА_12 зачитала вголос позивачу наказ від 24 січня 2022 року № 23-к «Про внесення змін до наказу від 20 грудня 2021 року № 299-к», проте він відмовився від проставлення підпису про ознайомлення з вищезазначеним наказом, що підтверджується актом від 14 лютого 2022 року (а.с. 82-84).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами оцінки у сукупності наданих сторонами доказів, не встановлено порушень чинного трудового законодавства з боку посадових осіб КЗ СОР «Сумський фаховий коледж мистецтв і культури ім. Д.С. Бортнянського» відносно ОСОБА_1 . При цьому зазначено, про помилковість посилання на ст. 42 КЗпПУ, так як позивач не звільнений, а працюючий, підстави для стягнення грошової компенсації за шкоду, заподіяну незаконним рішенням про зміну істотних умов праці і порушенням права на працю відсутні, оскільки не встановлено, що зміна істотних умов праці була проведена всупереч нормам законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, так як суд дійшов його правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 цього Кодексу)

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно з ст. 2 КЗпПУ право громадян України на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою.

Статтею 9 КЗпПУ визначено, що умови трудових договорів, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними. Забороняється примушення працівника до укладення трудового договору, який містить умови, щодо яких між працівником та роботодавцем не досягнуто взаємної згоди.

Відповідно до ст. 32 КЗпПУ переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або обладнанні у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Роботодавець не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров`я.

У зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Статтею 42 КЗпПУ визначено поняття переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці та порядок його застосування.

Відповідно до п. п. 2 п. 63 Розділу VI «Порядок нарахування заробітної плати працівникам закладів і установ освіти» Наказу Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 року № 102 «Про затвердження «Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти» навчальне навантаження між вчителями, викладачами та іншими педагогічними працівниками розподіляється керівником установи за погодженням з профспілковим комітетом залежно від кількості годин, передбачених навчальними планами, наявності відповідних педагогічних кадрів та інших конкретних умов, що склались у закладі.

Як вбачається, розподіл педагогічного навантаження входить до переліку повноважень директора відповідача, з чим обґрунтовано погодився суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про оплату праці» від 25 березня 1995 № 108/95-ВР заробітна плата встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Наказом Міністерства освіти України від 26 вересня 2005 року № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» затверджені схеми тарифних розрядів посад (професій) керівних, науково-педагогічних, педагогічних, наукових працівників, професіоналів, фахівців та інших працівників навчальних закладів, установ освіти. Відповідно до цього наказу концертмейстеру першої категорії встановлений 13-й тарифний розряд.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2021 року № 29 «Деякі питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» визначено, що посадові оклади (тарифні ставки) з 01 січня 2021 року розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду - 2670 гривень.

Таким чином, розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника 13-го тарифного розряду станом на 01 вересня 2021 року становив 6061,00 грн, а разом з надбавкою за вислугу років в розмірі 20 % (ч. 4 ст. 61 Закону України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII) та надбавкою за престижність праці (пункт 1 Постанови КМ від 23 березня 2011 pоку № 373 «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам») посадовий оклад позивача станом на 01 вересня 2021 року становив 6667,10 грн, що значно більше прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2379,00 грн на той час).

Пунктом 78 Розділу VI «Порядок нарахування заробітної плати працівникам закладів і установ освіти» Інструкції 102 Розділу VI «Порядок нарахування заробітної плати працівникам закладів і установ освіти» передбачено, що середня місячна заробітна плата викладачам вищих навчальних закладів І-II рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладів визначається шляхом множення годинної ставки викладача на встановлений йому обсяг річного навантаження і ділення цього добутку на 10 навчальних місяців.

Відповідно до п. 14 ІІ Розділу «Створення, склад та повноваження атестаційних комісій», Наказу № 628 атестаційна комісія закладу, по-перше, вивчає на підставі поданих педагогічними працівниками атестаційних документів їх педагогічні досягнення, встановлює їх відповідність вимогам, установленим законодавством та цим Положенням, за необхідності перевіряє їх достовірність; по-друге, приймає вмотивовані рішення про відповідність (невідповідність) педагогічних працівників займаним посадам, присвоєння (підтвердження) їм тарифних розрядів, кваліфікаційних категорій «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії», або про відмову в такому присвоєнні (підтвердженні).

Із викладеного вбачається, що у атестаційної комісії КЗ СОР «Сумський фаховий коледж мистецтв і культури ім. Д.С. Бортнянського» є повноваження діяти на власний розсуд при вирішенні питання про присвоєння певної кваліфікаційної категорії у межах повноважень, встановлених Наказом № 628, тобто повноваження атестаційної комісії відповідача є дискреційними.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2019 року у справі № 537/1304/18-ц.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті особливості, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінивши у сукупності надані у справі докази, зокрема і зміст повідомлення циклової комісії від 30 червня 2020 року про зміну істотних умов праці викладача народного інструментального мистецтва ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність порушення процедури та строків повідомлення позивача про зміну істотних умов праці.

Так, із змісту повідомлення від 30 червня 2020 року вбачається, що з 01 вересня 2020 року педагогічне навантаження ОСОБА_1 складатиме 60 концертмейстерських годин та, зробивши власноручний напис на цьому повідомленні про те, що ознайомився із повідомленням та погоджується на роботу зі зміненими умовами праці, позивач висловив згоду на подальше продовження трудових правовідносин зі зменшеною кількістю концертмейстерських годин, не скористався своїм правом відмовитися від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці.

Сам наказ від 23 червня 2020 року № 57-С про встановлення педагогічного навантаження педагогічним працівникам, відповідно до наданих навчальними частинами матеріалів (без урахування годин першого курсу та годин державних екзаменів), який погоджено головою профспілкового комітету коледжу ОСОБА_13, позивачем у передбаченому законом порядку не оскаржений і не скасований.

Рішення атестаційної комісії відповідача від 20 грудня 2021 року про присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст»-концертмейстер є таким, що відповідає вимогам діючого законодавства, прийняте атестаційною комісією відповідача в межах своїх повноважень і ОСОБА_1 реалізував своє право на апеляційне оскарження.

Крім того, ОСОБА_1 ініціював проведення Управлінням Держпраці у Сумській області позапланової перевірки нарахування йому заробітної плати, за результатами якої порушень трудового законодавства спеціалістами управління з боку роботодавця КЗ СОР «Сумський фаховий коледж мистецтв і культури ім. Д.С. Бортнянського» виявлено не було, про що складено відповідний Акт від 02 квітня 2021 року № СМ904/203 (а.с. 58-61).

За таких обставин, суд першої інстанції правильно вважав, що доводи позивача про примушення його шляхом шантажу підписувати повідомлення про зміну істотних умов праці та продовжувати працювати, не підтверджені жодними належними та допустимим доказами у розумінні ст. ст. 76-80 ЦПК України.

Враховуючи, що нарахування заробітної плати працівникам закладів і установ освіти, проводиться із врахуванням навчального навантаження між вчителями, викладачами та іншими педагогічними працівниками, яке розподіляється керівником установи в межах своїх повноважень за погодженням з профспілковим комітетом залежно від кількості годин, передбачених навчальними планами, наявності відповідних педагогічних кадрів та інших конкретних умов, що склались у закладі, суд не має втручатися у розподіл педагогічного навантаження. Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про незаконність ухвалення судом рішення без дослідження наказів про розподіл річного педагогічного навантаження на 2021-2022 та на 2022-2023 навчальні роки.

Вимога позивача про поновлення його на попередній роботі обґрунтовано залишена судом без задоволення, оскільки поновленим на роботі може бути працівник, з яким з певних підстав припинені трудові відносини. ОСОБА_1 не звільнений з роботи, продовжує перебувати у трудових відносинах з КЗ СОР «Сумський фаховий коледж мистецтв і культури ім. Д.С. Бортнянського», тому його посилання на ст. 42 КЗпПУ та поновлення його на роботі, як працівника з тривалим безперервним стажем роботи, є помилковими.

Таким чином, посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дотримуючись принципу змагальності, на підставі наданих сторонами доказів та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367 - 369, п.1 ч.1 ст. 374, ст. ст. 375, 381- 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - О. Ю. Кононенко

Судді: В. І. Криворотенко

О. І. Собина