open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа 688/2475/22

№ 1-кп/688/68/23

Вирок

Іменем України

03 квітня 2023 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі засідань у м. Шепетівка кримінальне провадження №42022242250000033 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Острог Рівненської області, жительки АДРЕСА_1 , з вищою освітою, фізичної особи-підприємця, бухгалтера ТОВ «Майскінпро компані», одруженої, не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 254, ч. 1 ст. 239 КК України,

встановив:

1.Формулювання обвинувачення та стаття закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.

ОСОБА_4 , будучи власником земельної ділянки з кадастровим номером 6825587000:04:001:0035 з цільовим призначенням 01.03 (для ведення особистого селянського господарства), що розташована в с. Цвіт Шепетівського району, здійснила її безгосподарське використання, що спричинило порушення структури ґрунту, за наступних обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 91, ст.ст. 96, 211 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов`язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням, додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі, своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

ОСОБА_4 , будучи фізичною-особою підприємцем з основним видом економічної діяльності 20.14 «Виробництво інших основних органічних хімічних речовин», в тому числі, виробництво продуктів перероблення деревини (деревного вугілля, виробленого дистиляцією деревини) та маючи на праві приватної власності земельну ділянку розміром 0,6800 га з кадастровим номером 6825587000:04:001:0035, з цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства», яка знаходиться в с. Цвіт Шепетівського району Хмельницької області, здійснила її безгосподарське використання.

Так, у лютому 2019 року ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою отримання прибутку, усвідомлюючи протиправність своїх дій та розуміючи їх спільну небезпеку, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого незаконного збагачення, в порушення зазначених вимог земельного законодавства, вирішила використати власну земельну ділянку не за цільовим призначенням, а для виготовлення деревного вугілля.

При цьому, ОСОБА_4 достовірно знала, що цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6825587000:04:001:0035 передбачає ведення особистого селянського господарства, а для здійснення на ній іншої господарської діяльності необхідно отримати відповідний дозвіл, розробити і затвердити проект землеустрою щодо зміни категорії землі та виду цільового призначення. Окрім того, після затвердження проекту землеустрою потрібно знести відповідні відомості до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, змінивши цільове призначення земельної ділянки на 11.02. «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості».

Разом з тим, ОСОБА_4 вказані норми законодавства проігнорувала.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на безгосподарське використання земельної ділянки з кадастровим номером 6825587000:04:001:0035 шляхом порушення структури ґрунту, ОСОБА_4 у вересні 2020 року, встановила на ній 2 піролізних пічки та почала налаштовувати виробництво деревного вугілля.

У подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи протиправні дії, об`єднані єдиним злочинним наміром, протягом 2021-2022 років поступово встановила ще 10 таких пічок та за допомогою встановлених 12 піролізних пічок безгосподарно використовувала вказану земельну ділянку, а саме налагодила виробництво продуктів перероблення деревини (деревного вугілля, виробленого дистиляцією деревини), фактично використовуючи її як категорію земель - «землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення» за цільовим призначенням - «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості», що спричинило порушення структури ґрунту та завдало навколишньому природному середовищу шкоди на загальну суму 13308, 49 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у безгосподарському використанні земель, що спричинило порушення структури ґрунту, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 254 КК України.

Крім того, ОСОБА_4 , будучи власником земельної ділянки з кадастровим номером 6825587000:04:001:0035 з цільовим призначенням 01.03, яка розташована в с. Цвіт Шепетівського району Хмельницької області, здійснила її забруднення речовинами, відходами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля, за наступних обставин.

Статтею 35 Закону України «Про охорону земель» передбачено, що власники і землекористувачі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; вживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Приписи ст. 45 Закону України «Про охорону земель» передбачають, що господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Згідно зі ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об`єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров`я людей. Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей.

Крім того, відповідно до ст. 52 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані додержувати правил транспортування, зберігання і застосування нафти і нафтопродуктів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів, з тим щоб не допустити забруднення ними або їх складовими навколишнього природного середовища і продуктів харчування.

Так, у лютому 2019 року ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою отримання прибутку, усвідомлюючи протиправність своїх дій та розуміючи їх суспільну небезпеку, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого незаконного збагачення, в порушення зазначених вимог земельного законодавства, вирішила використати власну земельну ділянку не за цільовим призначенням, а для виготовлення деревного вугілля.

З цією метою, ОСОБА_4 07.02.2019 отримала у Департаменті екології та природних ресурсів Хмельницької ОДА дозвіл № 6825587000-1 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на необмежений термін дії.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 у вересні 2020 року, достовірно знаючи, що належна їй вищезазначена земельна ділянка належить до категорії земель сільськогосподарського призначення і має цільове призначення «для ведення особистого селянського господарства», встановила на ній 2 піролізних пічки та почала налаштовувати виробництво деревного вугілля.

У подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи протиправні дії, об`єднані єдиним злочинним наміром, протягом 2021-2022 років поступово встановила ще 10 таких пічок, за допомогою яких налагодила виробництво продуктів перероблення деревини (деревного вугілля, виробленого дистиляцією деревини), фактично використовуючи її як категорію земель - «Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення» за цільовим призначенням - «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості».

Таким чином, ОСОБА_4 , будучи власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6825587000:04:001:0035 площею 0,68 га, яка знаходиться в с. Цвіт Шепетівського району Хмельницької області, в порушення вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про охорону земель», Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про відходи», упродовж 2020-2022 років розмістила на вказаній земельній ділянці 12 стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря (піролізних печей), які утворюють виробничий комплекс з випалювання деревного вугілля.

Водночас, статтею 46 Закону України «Про охорону земель» визначено, що громадяни, діяльність яких пов`язана з накопиченням відходів, зобов`язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України «Про відходи».

Функціонування вищевказаного комплексу з випалювання деревного вугілля супроводжується виділенням кожним із джерел забруднення шкідливих речовин в атмосферне повітря, а також утворенням рідких відходів у вигляді різної за своїм хімічним складом смолистої маси, сформованої внаслідок термічної обробки переважно твердих порід деревини. Недотримання ОСОБА_4 спеціальних правил поводження із відходами виробництва та неконтрольоване потрапляння їх упродовж тривалого періоду часу на поверхню ґрунту безпосередньо під зазначеним комплексом, призвели до забруднення частини вищевказаної земельної ділянки площею 394 м2 шляхом значного збільшення концентрації вмісту шкідливих речовин у складі ґрунту, що спричинило до забруднення земельної ділянки небезпечними речовинами, а саме нафтопродуктами в розмірі 1142 мг/кг (при гранично допустимій концентрації речовини 50 мг/кг), та органічними речовинами, що екстрагуються петролейним ефіром (мінеральних та рослинних олій, рослинних та тваринних жирів, мил, смол, важких вуглеводнів тощо) в розмірі 968 мг/кг, вміст яких законодавством не передбачено, що регламентується Постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2021 № 1325 «Про затвердження нормативів гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також переліку таких речовин».

Зазначені умисні дії ОСОБА_4 призвели до забруднення не передбачених для використання у вказаній діяльності земель сільськогосподарського призначення шкідливими для довкілля речовинами, відходами та іншими матеріалами, що, з огляду на обсяг перевищення нормативів речовин, а саме у 23 рази більше допустимого нафтопродуктами та наявністю органічних речовин, вміст яких взагалі не передбачений, створило небезпеку для довкілля.

Внаслідок забруднення ОСОБА_4 земельної ділянки із кадастровим номером 6825587000:04:001:0035, спричинено шкоду навколишньому природному середовищу в розмірі 7210,20 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у забрудненні земель речовинами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 239 КК України.

2.Відомості про укладену угоду.

09.09.2022 року між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваною ОСОБА_4 та її захисником ОСОБА_6 укладена угода про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 472 КПК України.

Згідно з цією угодою, ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнає свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 254, ч. 1 ст. 239 КК України та зобов`язується відшкодувати завдані навколишньому природному середовищу збитки в загальній сумі 20 518, 69 гривень, а саме: 13 308, 49 гривень за безгосподарське використання земельної ділянки та 7210, 20 гривень за її забруднення протягом 2 (двох) місяців з дня затвердження цієї угоди та ухвалення вироку судом (одним платежем або частинами).

Сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації вчинених обвинуваченою кримінальних правопорушень та узгодили міру покарання: за ч. 1 ст. 254 КК України - штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн; ч. 1 ст. 239 КК України - штраф у розмірі 1100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 18700 грн. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України сторони узгодили остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу в розмірі 1100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 18700 грн.

3.Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам закону і ухваленні вироку, положення закону, якими суд керувався.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких і тяжких злочинів.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України - безгосподарському використанні земель, що спричинило порушення структури ґрунту, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку; у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України - забруднення земель речовинами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля, що є нетяжким злочином.

Прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнала повністю, щиро розкаялася, просила затвердити угоду про визнання винуватості.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, наслідки невиконання угоди, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 пояснив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди про визнання винуватості та просив затвердити означену угоду.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України, міра покарання, узгоджена сторонами угоди, визначена у межах санкції ч. 1 ст. 254, ч. 1 ст. 239 КК України. Підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлено.

4.Відомості, які характеризують особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

ОСОБА_4 не судима, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відсутні.

5.Призначення узгодженої сторонами міри покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Із врахуванням всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що узгоджене сторонами покарання, відповідає не тільки тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставинам справи, але й особі обвинуваченої, є обґрунтованим і буде відповідати цілям покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення узгодженої сторонами міри покарання.

6. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченої в порядку ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Арешт, накладений на речові докази ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області слід скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_7 про скасування арешту та повернення власнику речових доказів слід відмовити, оскільки договір оренди пролізних вуглевипалювальних печей (бочок) від 04.11.2021, згідно якого ОСОБА_4 є орендарем вказаного майна, є дійсним. А відтак, спірне майно слід повернути його законному володільцю.

Керуючись ст.ст. 374, 469, 474, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №42022242250000033, укладену 09.09.2022 року між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваною ОСОБА_4 та її захисником ОСОБА_6 .

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 254, ч. 1 ст. 239 КК України, і призначити їй покарання:

-за ч. 1 ст. 254 КК України - у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.,

-за ч. 1 ст. 239 КК - у виді штрафу в розмірі 1100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 18700 (вісімнадцять тисяч сімсот) грн.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 1100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 18700 (вісімнадцять тисяч сімсот) грн.

Речові докази: земельну ділянку з кадастровим номером 68255870006:04:001:0035, деревину об`ємом 686,2 куб.м, передані на зберігання обвинуваченій ОСОБА_4 - повернути власнику ОСОБА_4 ; 12 піролізних пічок для виготовлення деревного вугілля, деревне вугілля об`ємом 174,3 куб.м в мішках, переданих на зберігання обвинуваченій ОСОБА_4 - повернути володільцю ОСОБА_4 ; об`єднану та контрольну проби ґрунту, один паперовий мішок «BARZA BAN", один білий поліпропіленовий мішок, передані на зберігання у кімнату зберігання речових доказів Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області - знищити; три зошита та окремі аркуші з зошита з рукописними записами, посібник користувача 1ВП4, посібник користувача на ваговий індикатор «HL-318L», окремий мішок з деревним вугіллям, переданий на зберігання у кімнату зберігання речових доказів Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області - повернути ОСОБА_4 .

Скасувати арешт, накладений на земельну ділянку з кадастровим номером 68255870006:04:001:0035, 12 піролізних пічок для виготовлення деревного вугілля, об`єднану та контрольну проби ґрунту, деревину об`ємом 686,2 куб.м, деревне вугілля об`ємом 174,3 куб.м в мішках, окремий мішок з деревним вугіллям; один паперовий мішок «BARZA BAN", один білий поліпропіленовий мішок, три зошита та окремі аркуші з зошита з рукописними записами, посібник користувача 1ВП4, посібник користувача на ваговий індикатор «HL-318L», накладений ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 06.06.2022 року.

У задоволенні заяви ОСОБА_7 про скасування арешту та повернення власнику речових доказів - відмовити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Хмельницького апеляційного суду через Шепетівський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_1

Джерело: ЄДРСР 109985460
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку