БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07541, вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська обл.

Справа № 356/223/23

№ провадження 2-о/356/64/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2023 Березанський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Дудар Т.В.

за участю секретаря Харченко Ж.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Березанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року до Березанського міського суду Київської області надійшла заява представника заявників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Ломаги А.А., заінтересована особа: Березанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України.

Заява обґрунтована тим, що заявники, громадянка України ОСОБА_1 та громадянин України ОСОБА_2 , зареєстровані та постійно проживають на тимчасово окупованій території України - в Автономній Республіці Крим. Заявники не перебувають у зареєстрованому шлюбі, але перебувають у фактичних шлюбних відносинах.

Під час окупації Автономної Республіки Крим РФ, ІНФОРМАЦІЯ_1 , у медичному закладі м. Сімферополь ОСОБА_1 народила дитину чоловічої статі, зростом 53 см та вагою 3270 г, що підтверджується медичною довідкою від 26.09.2022 та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 28.09.2021, виданими установами окупаційної влади Автономної Республіки Крим. Заявники стверджують, що батьком народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 дитини є ОСОБА_2 .

Народжену ОСОБА_1 дитину вони разом з батьком цієї дитини ОСОБА_2 назвали ОСОБА_3 . Оскільки батьки дитини мають різні прізвища, за спільною згодою заявників вирішено присвоїти їх спільній дитині прізвище батька - ОСОБА_4 . Таким чином, визначене повне ім`я народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини: ОСОБА_5 . У заяві вказано, що місто Сімферополь, у якому народилася дитина заявників, входить до складу Автономної Республіки Крим, сухопутна територія якої відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», з 20.02.2014 є тимчасово окупованою внаслідок збройної агресії Російської Федерації. У зв`язку з чим, медична довідка та свідоцтво про народження дитини заявників, видані установами окупаційної влади на тимчасово окупованій території України, не відповідають встановленим чинним законодавством України формам та не є підставою для видачі свідоцтва про народження у відділі державної реєстрації актів цивільного стану за законами України. Відтак, заявники просять суд встановити факт народження дитини чоловічої статі ОСОБА_5 (в називному відмінку - ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, матір`ю якого є громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком - громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 28.03.2023 прийнято вказану заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку окремого провадження, призначено підготовче судове засідання.

30.03.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено вказану вище цивільну справу до судового розгляду по суті, про що винесено відповідну ухвалу.

Заявники, їх представник, у судове засідання не з`явилися.

Представник заявників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвокат Ломага А.А. через підсистему електронний суд 30.03.2023 подав заяву про розгляд справи без участі заявників та їх представника (а.с. 20).

Заінтересована особа - Березанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, до суду не направив свого представника.

29.03.2023 до суду надійшло клопотання за підписом начальника Березанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якому вона просить провести розгляд справи без участі представника заінтересованої особи, проти задоволення заяви не заперечує (а.с. 19).

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч. 3 ст. 211 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу приписів ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15.04.2014 (далі - Закон № 1207- VII) тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права. Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.

Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 1 Закону № 1207- VII Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року.

Як визначено ч. 1, 2 ст. 9 Закону № 1207- VII державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

В силу приписів ч. 3 ст. 9 Закону № 1207- VII будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України визначені ст. 317 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім`ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Частинами 1, 3, 4 ст. 144 СК України передбачено, що батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Реєстрація народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові. Реєстрація народження дитини засвідчується Свідоцтвом про народження, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно з ч. 1-4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України. Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі. Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. У разі смерті батьків або в разі якщо вони з інших причин не можуть зареєструвати народження дитини, державна реєстрація проводиться за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров`я, в якому народилася дитина чи в якому вона перебуває. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров`я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров`я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров`я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок утворення медичної консультаційної комісії та положення про неї затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров`я. Медична консультаційна комісія видає документ про народження у разі встановлення факту народження жінкою дитини. За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Судом встановлено, що відповідно до копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянка України, народилася в с. Чернишове, Роздольненського району, АР Крим(а.с. 8).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , народився в м. Сімферополь, АР Крим, Україна, що вбачається з копії паспорта громадянина України (а.с. 9).

Як зазначено у заяві, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не перебувають у зареєстрованому шлюбі, але перебувають у фактичних шлюбних відносинах.

Як визначено ч. 1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з абз. 3-4 п.п. в п. 12 Глави 1 Розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000, у разі встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України підставою для внесення відомостей про батька дитини є відповідне рішення суду, яким встановлені такі дані. У разі відсутності в рішенні суду про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України даних про підстави запису відомостей про батька або в такому рішенні суду зазначено, що шлюб зареєстровано на тимчасово окупованій території України, відповідна графа актового запису не заповнюється. У графі «Для відміток» зазначаються, що відомості про батька внесені згідно з рішенням суду, дата та номер рішення.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 28.09.2021, виданого установою, розташованою на тимчасово окупованій території України в м. Сімферополь, Автономної Республіки Крим, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сімферополь, АР Крим, його матір`ю записана ОСОБА_1 , батьком: ОСОБА_5 (а.с. 10).

Факт народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 в м. Сімферополь дитини чоловічої статі підтверджується копією довідки № 21 від 26.09.2022, виданої медичною установою, розташованою на тимчасово окупованій території України (зворотній бік аркуша справи 10).

Місто Сімферополь Автономної Республіки Крим на час розгляду цієї справи знаходиться на тимчасово окупованій території України та відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є містом Автономної Республіки Крим, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Зазначена вище обставина позбавляє заявників можливості зареєструвати факт народження дитини у встановленому законом порядку за місцем її народження.

Відповідно до ст. 7 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов`язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.

Слід зазначити, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Так, Європейський суд з прав людини розвинув цей принцип у своїй практиці. Зокрема, у справах «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й ЄСПЛ. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать. При цьому, у виняткових випадках визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Враховуючи викладене вище, суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, як доказів, оскільки неприйняття їх призведе до порушень та обмежень прав заявників та їх дитини, з огляду на те, що можливості збору доказів щодо факту народження особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 9 Закону № 1207- VII будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

З аналізу викладеного вище суд дійшов висновку, що документи, видані органами/установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, можуть братися до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами у сукупності під час розгляду категорії справ, визначеної ст. 317 ЦПК України.

Заявники не мають можливості отримати свідоцтво про народження дитини у відділі державної реєстрації актів цивільного стану українського зразка, оскільки факт народження відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, який відповідає визначеній українським законодавством формі та який може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації народження відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Як визначено у ч. 3 ст. 317 ЦПК України у рішенні про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.

Згідно з ч. 4 ст. 319 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Копія судового рішення видається учасникам справи негайно після його ухвалення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи (ч. 5 ст. 319 ЦПК України).

З огляду на викладене вище, оцінивши всі досліджені судом докази в їх сукупності, зважаючи на неможливість заявниками у інший спосіб реалізувати свої права на реєстрацію факту народження дитини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Березанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. 126, 144 СК України, ст. 13, 77-81, 89, 247, 258, 259, 263-265, 267-268, 293-294, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Березанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України задовольнити.

Встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Сімферополь Автономної Республіки Крим, Україна, у матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянки України, дитини чоловічої статі - ОСОБА_5 (в називному відмінку - ОСОБА_5 ).

Батьками дитини в актовому записі про народження зазначити: мати: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України. Відомості про батька вписати до актового запису про народження відповідно до ст. 126 СК України: батько: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України.

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Заявники: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Заінтересована особа: Березанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), місцезнаходження: вул. Героїв Небесної Сотні, 1, м. Березань Броварського району Київської області.

Суддя Т. В. Дудар