Справа № 2-416/2010 року
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2010 року м. Валки
Валківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді Степаненко Г.І.
за участю секретаря Березняк І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Валки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Валківському районі Харківської області про зобов»язання здійснення перерахунку недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» за період 2009 року,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківської області здійснити їй перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати на її користь недоплачену їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01 січня 2009 року до 31 грудня 2009 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач ка зазначила, що вона є пенсіонером за віком, має статус «Дитина війни», всупереч діючого законодавства відповідачем в період з 01 січня 2009 року не виплачувалася доплата до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, що і змусило її звернутися до суду з зазначеним позовом.
В судовому засіданні позивачка була відсутня, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, згідно заяви просить справу розглядати за її відсутністю.
В судове засідання відповідач свого представника не направив, про час, місце та дату судового розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надав письмові заперечення та просив розглянути справу за відсутності його представника. Згідно заперечень, відповідач позов не визнав, в задоволенні позову просив відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначив наступне:
Відповідач вважає дії Управління Пенсійного фонду щодо невиплати позивач ці доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - правомірними через невизначеність на законодавчому рівні органу, на який покладено обов»язок здійснення таких виплат особам, які мають статус дитини війни, за рахунок яких коштів повинні здійснюватися ці виплати та який розмір мінімальної пенсії за віком необхідно застосувати при обчисленні таких доплат. Враховуючи, що механізм реалізації положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відсутній, то вирішити питання про реалізацію вказаного положення можливо лише шляхом внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни. При цьому відповідач зазначив, що необґрунтованість доводів позову щодо застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом.
Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін за їх заявами на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивачка ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1
Згідно зі ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення ( 02 вересня 1945 року ) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивачка є дитиною війни в розумні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», строки, що не заперечується відповідачем. Даний факт підтверджується копією пенсійного посвідчення НОМЕР_2
Враховуючи зазначений статус позивач ки, суд зазначає, що його соціальний захист регулюється Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Виходячи з того, що позивач ка є дитиною війни, суд вважає, що на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року за № 10-рп/2008 року, у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України ( конституційності ) окремих положень ст. 65 розділу 1, пунктів 61,62,63,66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України ( конституційності ) положень ст. 67 розділу 1, п.п.1-4,6-22,24-100 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ( справа щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України ), визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним ) положення п.п.41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв»язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов»язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
В ч.1 ст.54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року № 835-У1/далі Закон № 835 У1/зазначено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік» ніяких змін до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не вносилося.
Відповідно до ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно ч.1 та ч.9 ст.8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов»я зковість яких надана Верховною Радою України. Забороняється відмова в розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.
Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-1У, суд зазначає наступне.
Сторонами по справі не заперечується, що позивачка, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення Конституційним судом України рішенням, відповідач в період з 22 травня 2008 року року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальних захист дітей війни» повинен був нарахувати та здійснювати виплату позивачці відповідного підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальних пенсій за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» іншого нормативно - правового акту, який би визначив цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на вищевикладене суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачкою конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та правами на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Суд , вважає за можливе застосувати саме ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь - якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, суд вважає, не суперечить вимогам ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».
Крім того, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії.
Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 року (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання ) зміст прав і свобод людини це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права Звуження обсягу прав і свобод це зменшення кола суб»єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь - яких інших кількісно - вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Враховуючи те, що позивач ка є дитиною війни, вона наділена державою певним статусом, який включає в себе й право на додатковий елемент соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.
Наділивши дітей війни зазначено ю соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов»язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни.
Тобто , між позивачкою і державою встановлено певний правовий зв»язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов»язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни.
Ст.22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Таким чином, держава взяла на себе зобов»язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.
За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках передбачених законом.
Закон України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус « Дитина війни» серед яких їм надано право на отримання 30 відсотків доплати до пенсії.
Суд звертає увагу сторін на те, що реалізація особою права, що пов»язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно -правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов»язань судом не приймається до уваги.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов»язок щодо виплати позивачці 30 відсотків доплати до пенсії та поклала виконання цього обов»язку на центральний орган виконавчої влади Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали свої повноваження без поважних причин.
Крім того, відповідачем не доведено т а не надано суду доказів щодо вчинення будь - яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов»язку щодо нарахування та виплати позивачці доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.1 ЦК України Цивільним законодавством регулюються особисті не майнові та майнові відносини (цивільні відносини), застосовані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
До майнових відносин, застосованих на адміністративному та іншому власному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Суд, вважає безпідставними заперечення відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладено обов»язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитина війни.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положень «Про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом президента України від 01 березня 2001 року № 121/2001 і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання ОСОБА_1 є Управління Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківської області.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що обов»язок по перерахуванню та виплаті доплати до пенсії позивач ці, передбачений ст.6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено на Управління Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківської області, за місцем проживання позивачки. Крім того, суд не повноважний визначити конкретний розмір підвищення до пенсії позивачки у грошовому вимірі, оскільки не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.
До майнових відносин, застосованих на адміністративному та іншому власному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із Законом України “Про Державний бюджет на 2008 рік”, прожитковий мінімуму для осіб, які втратили працездатність: з 01 січня - 470 гривень, з 01 квітня - 481 гривня, з 01 липня - 482 гривні, з 01 жовтня - 498 гривень.
Згідно із Законом України “Про Державний бюджет на 2009 рік”, прожитковий мінімуму для осіб, які втратили працездатність встановлено в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто - 498 гривень.
Згідно довідки Управління Пенсійного фонду України позивач ці частково було виплачено підвищення до пенсії за період з січня 2009 року по грудень 2009 року в розмірі 597 гривень 60 копійок.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії позивач ці за період з січня 2009 року по грудень 2009 року, з підвищенням пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.2,4,8,10,11,12,15,88,208,212-215,218,233 ЦПК України, ст.1 ст. 257 Цивільного кодексу України, ст.ст. 8,19,22, 46, 75, 92,152 Конституції України, ст.ст. 6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 01 березня 2001 року за № 121/2001, Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-У1, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року № 835-У1, Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» № 1646-У1 від 20 жовтня 2009 року, ст. 46 Бюджетного кодексу України, суд,
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» задовольнити.
Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії позивачці ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Харків, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, з розміру встановленого ч.1 ст.28 Закону України ?ро загальнообовязкове державне пенсійне страхування” та виходячи виключно із законодавчо встановлених розмірів мінімальної пенсії за віком, та провести її виплату з урахуванням виплачених сум за період з січня 2009 року по грудень 2009 року.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Валківський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10 - денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: