Справа №303/6748/22

2/303/1036/22

ряд. стат. звіту - №57

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2023 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого-судді Мирошниченка Ю.М.

при секретарі Лукач К.М.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом. Вказував, що 22 жовтня 2021 року на сайті Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області (далі ГУНП України в Закарпатській області) було опубліковано статтю під заголовком «Закарпатські поліцейські знешкодили групу мукачівських наркоторговців». Стаття супроводжується фото- та відеоматеріалами, що містять його зображення та відтворюють фрагменти обшуку його автомобіля. Стверджує, що не причетний до будь-якої злочинної діяльності, тому вважає публікацію свого зображення у зв`язку з поданою відповідачем інформацією такою, що порушує право на повагу до його гідності, честі та недоторканність ділової репутації, а також право на захист свого зображення. Просить визнати протиправними дії відповідача щодо використання його зображення та зобов`язати ГУНП України в Закарпатській області видалити відповідні фото- та відеоматеріали зі свого сайту, а також стягнути з відповідача 100000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення зазначених прав.

Відповідач позов не визнав, покликаючись на те, що наведена у статті інформація є достовірною як така, що була отримана у межах кримінального провадження, порушеного за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України. Публікація не містить жодних даних щодо імен чи інших персональних даних фігурантів кримінального провадження. Використані при цьому фото також унеможливлюють ідентифікацію зображених на них осіб.

Позов не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Цивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін. Кожнасторона повиннадовести обставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. (ст. 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 81 ЦПК України).

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція) визначено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

У статті 12 Загальноії декларації прав людини 1948 року встановлено, що ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя.

У статті 32 Конституції України передбачено, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини та громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя у зв`язку з обробкою персональних даних регулюються Законом України «Про захист персональних даних», що був розроблений у 2010 році та ґрунтувався наДирективі 95/46/ЄС Європейського Парламенту і Ради «Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних» від 24 жовтня 1995 року, яка наразі скасована і заміненаРегламентом ЄвропейськогоПарламенту іРади (ЄС)2016/679від 27квітня 2016року прозахист фізичнихосіб узв`язкуз опрацюваннямперсональних данихі провільний рухтаких даних,та проскасування Директиви95/46/ЄС (далі Регламент ЄС).

Оскільки Українане єчленом ЄС,її обов`язокз імплементаціїРегламенту ЄСвипливає зістатті 15Угоди проасоціацію міжУкраїною,з однієїсторони,та ЄвропейськимСоюзом,Європейським співтовариствомз атомноїенергії іїхніми державами-членами,з іншоїсторони, а також із завдання 11 Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 р. N 1106 «Про виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони».

Відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» персональними даними є відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Обробка персональних даних - будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем.

Європейський суду з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово зазначав, що зображення людини є одним з головних атрибутів її особистості, оскільки розкриває унікальні характеристики та відрізняє її з-поміж інших. У справі «Сабо та Вісі проти Угорщини» ЄСПЛ визнав зображення обличчя людини її чутливою біометричною інформацією.

Згідно зістаттею 307 ЦК України фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою, яка припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру. Особа, яка погодилася на знімання, може вимагати припинення публічного показу свого зображення в тій частині, яка стосується її особистого життя.

Встановлено, що 22 жовтня 2021 року на офіційному сайті ГУНП України в Закарпатській області опубліковано замітку під заголовком «Закарпатські поліцейські знешкодили групу мукачівських наркоторговців», згідно з текстом якої «Вчора, 21 жовтня, оперативники карного розшуку спільно зі слідчими Головного управління поліції області та місцевими колегами знешкодили групу мукачівських наркоторговців. За оперативною інформацією зловмисними причетні до збуту метамфетаміну на території регіону. Спецоперацію провели в місті Мукачеві за силової підтримки спецпризначенців КОРДу та Роти поліції особливого призначення. Загалом правоохоронці провели вісім санкціонованих обшуків за місцем мешкання та у автівках фігурантів. Серед вилученого наркотичні та психотропні речовини, пристрої для вживання наркотиків, електронні ваги, фасувальні матеріали, «чорні» записи та інші речі, що вказують на їх злочинну діяльність. Офіційний сайт Головного управління Національної поліції в Закарпатській області».

Для верифікації змісту публікації позивачем надано адресу відповідного електронного ресурсу (URL: https://zk.npu.gov.ua/news/zakarpatski-politseyski-zneshkodili-grupu-mukachivskikh-narkodileriv).

Замітка супроводжується фото- та відеоматеріалами, що з-поміж іншого містять зображення об`єктів поліцейської операції.

Регламентом ЄС передбачено, що право на захист персональних даних не є абсолютним правом; воно повинне розглядатись у зв`язку з його функцією в суспільстві та бути збалансованим з іншими фундаментальними правами згідно з принципом пропорційності (4).

Статтею 9 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що поліція здійснює свою діяльність на засадах відкритості та прозорості в межах, визначенихКонституцієюта законами України.

Поліція забезпечує постійне інформування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також громадськості про свою діяльність у сфері охорони та захисту прав і свобод людини, протидії злочинності, забезпечення публічної безпеки і порядку

Поліція може оприлюднювати (поширювати) інформацію з обмеженим доступом лише у випадках та в порядку, визначених законом.

Тобто в окремих випадках чинне законодавство дозволяє поширення інформації з обмеженим доступом, до якої відноситься конфіденційна інформація, зокрема інформація про фізичну особу (ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію»). Така інформація може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення (ст. 29 Закону України «Про інформацію»).

З огляду на характер суспільно необхідної інформації законодавство не надає вичерпного визначення цього поняття. Гнучкість законодавства у цьому аспекті виправдано надає судам можливість визначити, чи є конкретна інформація суспільно необхідною з урахуванням індивідуальних обставин справи (п. 6.4 постанови Пленуму ВАСУ «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» від 29.09.2016 р. № 10).

ЄСПЛ зазначив, що свобода вираження своєї думки, яка гарантується статтею 10 Конвенції, поширюється як на свободу отримання, так і поширення інформації. Таким чином, пункт 2 статті 6 Конвенції не може перешкоджати владі інформувати громадськість про хід кримінальних проваджень, але це вимагає, щоб влада робили це стримано і делікатно, як того вимагає повага до презумпції невинності («Аллене де Рібемон проти Франції»).

Відповідно до положень Регламенту ЄС опрацювання фотографій не можна систематично вважати опрацюванням спеціальних категорій персональних даних, оскільки термін «біометричні дані» на них поширюється, лише якщо їх опрацьовують за допомогою спеціальних технічних засобів, що дозволяють однозначну ідентифікацію або аутентифікацію фізичної особи (51).

Щоб встановити можливість ідентифікації фізичної особи, необхідно взяти до уваги всі способи, що будуть використані з високою імовірністю, такі як відокремлення, контролером або іншою особою для ідентифікації фізичної особи прямо чи опосередковано. Для встановлення достатньої ймовірності використання способів для ідентифікації фізичної особи, необхідно взяти до уваги всі об`єктивні фактори, такі як витрати та період часу, необхідні для ідентифікації, з огляду на технології, наявні станом на момент опрацювання, і технологічні розробки (26).

Дослідження оскаржуваної публікації, що знаходиться за наданою позивачем адресою електронного ресурсу, свідчить про те, що вона має тільки одне неприховане оператором зображення задньої та частково правої бокової поверхні голови людини, якою, за твердженням позивача, є саме він.

Водночас згідно з висновком портретної експертизи вказане зображення лише частково придатне для проведення ідентифікаційного портретного дослідження. На відеозаписі, що містить це зображення, та на зображеннях, наданих у якості зразків, імовірно зображена одна й та сама людина.

Тобто навіть фахівець з відповідною кваліфікацією за результатами спеціального дослідження не зміг однозначно ідентифікувати позивача за зображенням, розміщеним на сайті відповідача. З огляду на це вірогідність того, що пересічні відвідувачі сайту матимуть бажання та можливість ідентифікувати на ньому позивача судом виключається.

Зображення затриманого на фоні автомобіля, а також відтворення фрагментів обшуку приміщення, яким, за твердженням позивача є його квартира, також не переконують суд у можливості хоча б опосередковано ідентифікувати позивача за цими ознаками. Автомобіль, яким є універсал темного кольору, та обстановка приміщення не відрізняються унікальністю та не дають розумних підстав для ідентифікації через них позивача.

Таким чином, судом не встановлено факт протиправного використання відповідачем, розміщених на його сайті, зображень фізичних осіб, що супроводжують публікацію замітки під заголовком «Закарпатські поліцейські знешкодили групу мукачівських наркоторговців». Тому вимога щодо цього є необґрунтованою та такою, що не підлягають задоволенню. З огляду на це похідні від неї вимоги про видалення відповідних фото- та відеоматеріалів із сайту відповідача та відшкодування моральної шкоди також не можуть бути задоволені.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76-83, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х А В Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 10.12.1999 року Мукачівським РВ УМВС України в Закарпатській області, місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Закарпатській області, місцезнаходження м. Ужгород, вул. Ференца Ракоці, буд. 13, код ЄДРПОУ 40108913.

Головуючий Юрій Мирошниченко