Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

13 березня 2023 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Тютюн Т.М. за участю представників митного органу Клімова С.Г., Ніконова Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про порушення митних правил за апеляційною скаргою представника митного органу на постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 4 листопада 2022 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

у с т а н о в и в :

Постановою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04.11.2022 провадження в справі про порушення митних правил, передбачені ст.473, ч.1 ст.483 МК України, щодо ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.

Як вбачається з матеріалів справи, щодо ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил, що вчинені за наступних обставин.

10.06.2022 в зоні митного контролю на території ДОПП АТ "Укрпошта" (м. Київ, вул. Г. Кірпи, 2) відділу митного оформлення (ВМО) № 1, митного поста "Київ-Спеціалізований" Київської митниці (далі - митниця), під час проведення митного огляду міжнародного поштового відправлення (далі - МПВ) № CS610583727UA, яке пересилалося з України ( ОСОБА_1 , АДРЕСА_2) до Болгарії ( ОСОБА_3 , АДРЕСА_2, tel. НОМЕР_2) з ознаками приховування, шляхом надання одним товарам вигляду інших, виявлено 3 дерев`яні старовинні ікони, заявлені як "сучасні ікони".

У митній декларації форми CN 23 вміст МВП № CS610583727UA в графі "Кількість і детальний опис вкладення" задекларовано як "Сучасна ікона" - 3 шт., вартість 2 400 грн., і громадянин ОСОБА_1 як власник вкладення особистим підписом на декларації завірив факт його відправки.

Виявлені ікони супроводжувались висновками № 2723/22, № 2722, № 2725/22 від 04.01.2022 мистецтвознавчої експертизи Харківської Державної академії дизайну та мистецтв, яка згідно з наказом Міністерства культури України № 267 від 31.03.2017 не акредитована на проведення відповідних експертиз, у зв`язку з чим виникли сумніви відносно видачі та справжності цих висновків. Крім того, у зазначених висновках вказано, що надані на дослідження ікони є "сучасними творами", оціночна вартість не визначена.

13.06.2022 митницею здійснено взяття проб (зразків) товарів, які направлено до Департаменту культури виконавчого органу Національного художнього музею України (далі - НХМУ) для проведення мистецтвознавчої експертизи на предмет встановлення належності зразків до культурних / історичних цінностей та визначення їх вартості.

Відповідно до висновку мистецтвознавчої експертизи № 10 від 07.07.2022 представлена на дослідження ікона "Спас Вседержитель", кінець ХІХ століття, поновлення - початок ХХІ століття, Україна, розміром 31 х 25,8 х 2 см, не представляє художньої, культурної та історичної цінності. Вартість ікони може становити 6 000 грн.

Відповідно до висновку мистецтвознавчої експертизи № 14 від 07.07.2022 представлена на дослідження ікона "Голова Іоанна Предтечі", розміром 26,5 х 21,9 х 2,2 см, кінець ХІХ - початок ХХ століття, Україна, не представляє художньої, культурної та історичної цінності. Вартість ікони може становити 12 000 грн.

Відповідно до висновку мистецтвознавчої експертизи № 13 від 07.07.2022 представлена на дослідження ікона "Святий Устиніан", розміром 31,3 х 24 х 3,3 см, початок ХХ століття, поновлення - кінець ХХ століття, Україна, не представляє художньої, культурної та історичної цінності. Вартість ікони може становити 5 500 грн.

Встановлені обставини свідчать про невідповідність вартості та найменування, які заявлені у МПВ № CS610583727UA - 2 400 грн. за 3 "сучасні ікони".

Вказані ікони, які не належать до сучасних ікон, старовинні та створені до 1950 року, можуть бути вивезені, але за відповідним дозволом компетентних органів.

Вивезення культурних цінностей регулюється Законом України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей". Для вивезення через митний кордон таких товарів необхідно отримати в Міністерстві культури свідоцтво на право вивезення культурних цінностей за процедурою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (на основі висновків державної музейної експертизи). Без свідоцтва вивезення культурних цінностей забороняється.

Відповідно до п.4 додатку 1 Перелік сувенірних виробів, предметів культурного і ужиткового призначення серійного і масового виробництва, на вивезення (тимчасове вивезення) яких дозвіл Державної служби контролю не потрібен до Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України № 258 від 22.04.2002, для вивезення (тимчасового вивезення) вітчизняних та зарубіжних предметів побуту масового і серійного виробництва, створених після 1950 року, дозвіл Державної служби контролю не потрібен.

Статтею 5 Всесвітньої поштової конвенції (учиненої в м. Доха 11.10.2012) передбачено, що будь-яке поштове відправлення належить відправнику допоки воно не видане адресату.

У поштових регламентах (ст.ст.125, 151 Регламенту поштових посилок та ст.ст.125, 156 Регламенту письмової кореспонденції, заключні протоколи, Берн, 2013 р.) зазначено: кожне відправлення повинно мати митну декларацію (СN 22, СN 23, бланк-пачку СР 72) із обов`язковим зазначенням прізвища та адреси відправника; вкладення відправлення має бути детально вказано в митних деклараціях СN 22, СN 23, бланку-пачці СР 72, а зазначення вкладення назвами загального характеру не допускаються; за заповнення декларації несе відповідальність виключно відправник відправлення.

Відповідно до ст.35 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, у міжнародних поштових відправленнях пересилаються предмети, не заборонені до ввозу на територію України та вивозу з території України відповідно до законодавства.

Відповідно до ст.196 МК України не можуть бути пропущені через митний кордон України:

1) товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено законом;

2) товари, на пропуск яких відповідно до закону потрібні дозволи інших державних органів, за відсутності цих дозволів (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також харчових продуктів для власного споживання, що ввозяться громадянами в обсязі та в порядку, встановлених ст.376 та ч.2 ст.378 цього Кодексу);

3) товари, що переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та інших законів України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.235 МК України забороняється переміщення (пересилання) в міжнародних поштових та експрес-відправленнях: товарів, заборонених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України відповідно до ввезення на митну територію України або вивезення з цієї території; товарів, відправлених з порушенням митних правил; товарів, щодо яких відсутні відповідні дозвільні документи, у разі застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Забороняється переміщення (пересилання) в міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання відповідно до законодавства України та актів Всесвітнього поштового союзу, а також товарів, відправлених з порушенням вимог нормативно-правових актів з питань надання послуг поштового зв`язку.

За приписами ч.1 ст.257, ст.236 МК України декларант здійснює письмове декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Отже, за висновком митного органу, ОСОБА_1 як власник товарів, які пересилаються у МПВ, свідоцтво на право вивезення культурних цінностей до митниці не надав, чим порушив вимоги ст.ст.196, 197 МК України стосовно порядку переміщення через митний кордон України окремих видів товарів, на які встановлені заборони або обмеження, оскільки без свідоцтва вивезення культурних цінностей, виробів та предметів, створених до 1950 року, забороняється, а також переміщував старовинні ікони, створені до 1950 року, через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів як "сучасні ікони" та їх митної вартості.

Закриваючи провадження в справі, суддя місцевого суду виходив з того, що згідно з висновками мистецтвознавчих експертиз №№ 10, 13, 14 від 07.07.2022 ікони не представляють художньої, культурної та історичної цінності, і що в справі відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 , вчинив протиправні дії та має нести відповідальність за дані, що містяться у товаросупровідних документах, тобто за дії, що були спрямовані на приховування від митного контролю та утворювали об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, і що він мав умисел, на незаконне переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. Отже, за висновком суду, відсутня і суб`єктивна сторона складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.473, ч.1 ст.483 МК України.

Крім того, суд не погодився з висновком митного органу про порушення ОСОБА_1 вимог Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей", Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України № 258 від 22.04.2002, і на підставі ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви витлумачив на користь особи.

В апеляційній скарзі представник митного органу - Київської митниці Державної митної служби України Келеберденко В.В. просить постанову судді місцевого суду скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні порушень митних правил, передбачених ст.473, ч.1 ст.483 МК України, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 % вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил в сумі 23 500 грн. з конфіскацією цих товарів.

Обґрунтовуючи свої вимоги, представник викладає зміст протоколу про порушення митних правил, про що детально вказано раніше.

У судовому засіданні апеляційного суду представники Київської митниці Державної митної служби України Клімов С.Г. і Ніконов Г.В. підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити.

ОСОБА_1 , для повідомлення якого про дату, час і місце судового засідання, апеляційним судом вживалися передбачені законом заходи, не з`явився. А тому згідно з ч.4 ст.526 МК України його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши пояснення представників митного органу, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав.

Згідно з ст.487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції згідно з ст.ст.486, 489, 495 МК України всебічно, повно та об`єктивно з`ясував обставини справи, дав належну оцінку доказам у їх сукупності і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.527 МК України, ст.283 КУпАП. Висновки суду про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.473, ч.1 ст.483 МК України, є обґрунтованими.

За визначенням терміну у ст.1 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" культурні цінності - це об`єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України.

Згідно з ч.1 ст.11 цього Закону заявлені до вивезення (тимчасового вивезення) та повернуті після тимчасового вивезення культурні цінності підлягають обов`язковій державній експертизі. Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей та розміри плати за неї затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ст.12 цього Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей за клопотанням власника культурних цінностей чи уповноваженої ним особи приймає на підставі висновку державної експертизи рішення про можливість або неможливість вивезення культурних цінностей.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.13 цього Закону у разі прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей рішення про можливість вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі видається свідоцтво встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей. Зразок свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей затверджується Кабінетом Міністрів України.

Свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.

Вказуючи в протоколі, що ОСОБА_1 пересилав через митний кордон України в МПВ товари, заборонені до такого пересилання законодавством України та актами Всесвітнього поштового союзу, митний орган виходив з того, що ОСОБА_1 супроводжував товар - 3 ікони висновками № 2723/22, № 2722, № 2725/22 від 04.01.2022 мистецтвознавчої експертизи Харківської Державної академії дизайну та мистецтв, яка згідно з наказом Міністерства культури України № 267 від 31.03.2017 не акредитована на проведення відповідних експертиз, без свідоцтва на право вивезення культурних цінностей Міністерства культури України, отриманого за процедурою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. При цьому посилався на ч.ч.1, 2 ст.235 МК України, в яких вказано, які товари заборонено переміщувати в МПВ та міжнародних експрес-відправленнях.

За змістом диспозиції ст.473 МК України відповідальність настає або у разі пересилання через митний кордон України в міжнародних експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання законодавством України, або пересилання у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання актами Всесвітнього поштового союзу.

Стаття 18 Всесвітньої поштової конвенції та стаття VIII Заключного протоколу до цієї конвенції містять перелік предметів, відправлення яких заборонене у поштових відправленнях (поштових посилках).

ОСОБА_1 пересилав у міжнародному поштовому відправленні (не експрес-відправленні) товар, який цих переліках відсутній. А тому в його діях відсутній склад вказаного порушення митних правил.

За диспозицією ст.483 МК України відповідальність настає у разі переміщення або вчинення дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Відповідно до висновків мистецтвознавчої експертизи №№ 10, 14, 13 від 07.07.2022 виконаних експертом НХМУ, який згідно з наказом Міністерства культури України № 267 від 31.03.2017 має право проведення державної експертизи культурних цінностей, представлені на дослідження ікони "Спас Вседержитель", "Голова Іоанна Предтечі", "Святий Устиніан" не представляють художньої, культурної та історичної цінності.

Ікона "Спас Вседержитель", створення - кінець ХІХ століття, поновлення - початок ХХІ століття, виготовлена в іконописній майстерні за встановленим зразком і є предметом масового виробництва релігійного призначення. За художньо-стилістичними та техніко-технологічними особливостями живопису верхній шар можна віднести до українського сучасного іконопису. Рослинний орнамент обрамлення, що імітує емалі, стилістично близький декору на іконах кінця XIX - початку XX століть і, напевно, повторює первісний орнамент. Так само постать Христа повторює первісне зображення, від якого вціліла лише невелика вузька ділянка від лоба вниз до середини руки, але навіть на ній є сучасні тонування (а.с.26).

Ікона "Святий Устиніан", створення - початок ХХ століття, поновлення - кінець ХХ століття, виконана непрофесійним майстром під впливом західноєвропейського живопису, однак конкретний зразок наслідування встановити неможливо. Збереженість авторського живопису складає близько 20 % (а.с.27).

На іконі "Голова Іоанна Предтечі", створення - кінець ХІХ - початок ХХ століття, поновлення - кінець ХХ століття, збереглось близько 10 % авторського живопису, що видно під ультрафіолетовим світлом (частина лику і незначні елементи драперій), все інше - поновлення приблизно кінця ХХ століття (а.с.28).

Відповідно до п.4 додатка 1 Перелік сувенірних виробів, предметів культурного і ужиткового призначення серійного і масового виробництва, на вивезення (тимчасове вивезення) яких дозвіл Державної служби контролю не потрібен до Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України № 258 від 22.04.2002, для вивезення (тимчасового вивезення) вітчизняних та зарубіжних предметів побуту масового і серійного виробництва, створених після 1950 року, дозвіл Державної служби контролю не потрібен.

При цьому закон та підзаконні акти не містять визначення того, чи відносяться ікони, створені до 1950 року, однак відновлені після цього, до сучасних або старовинних.

Харківська Державна академія дизайну та мистецтв хоча і не наділена правом на проведення державних експертиз культурних цінностей, однак висновки експерта № 2723/22, № 2722, № 2725/22 від 04.01.2022 про те, що ікони не відносяться до культурних цінностей, повністю узгоджуються з висновками мистецтвознавчої експертизи №№ 10, 14, 13 від 07.07.2022 НХМУ.

Відповідно до висновків № 2723/22, № 2722, № 2725/22 від 04.01.2022 експертом досліджувалося питання про те, чи є ікони сучасними або старовинними. Як вказав експерт, зображення на іконі "Голова Іоанна Предтечі" виконано на дерев`яній основі початку ХХ століття, де оригінальне зображення з цим сюжетом було майже втрачене і залишки якого залишились на частині лику. Весь живопис, крім незначного вказаного залишку, виготовлений за сучасними технологіями з використанням сучасних матеріалів та є виробом сучасності. Основа під ікону "Святий Стіліан Пафлагонський" (" Святий Устиніан ") та фарбовий шар є сучасними. Зображення на іконі "Господь Вседержитель" ("Спас Вседержитель") виконано на дерев`яній основі початку ХХ століття, де оригінальне зображення з цим сюжетом було майже втрачене і залишки якого залишились на частині постаті Христа. Весь живопис, крім незначного вказаного залишку, виготовлений за сучасними технологіями з використанням сучасних матеріалів та є виробом сучасності. Свідченням про сучасне виготовлення всіх трьох ікон є також повна відсутність кракелюру на зображенні, який утворюється на старому живописі (а.с.15-16, 17-18, 19-21).

Враховуючи те, що вказані раніше ікони не відносяться до культурних цінностей, поновлені після 1950 року, а у висновках експерта вказана їх ймовірна вартість, що згідно з ст.62 Конституції України дає підстави витлумачити усі сумніви на користь особи і віднести їх до сучасних ікон, на вивезення яких дозвіл Державної служби контролю та свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України встановленого Кабінетом Міністрів України зразка не потрібні, та погодитись з їх оцінкою, вказаною ОСОБА_1 .

Переміщуючи товари у МПВ через митний кордон України, ОСОБА_1 заповнив митну декларацію форми CN 23, в якій зазначив відомості, передбачені ч.1 ст.257 МК України. А тому ніяких порушень ним допущено не було, що спростовує дані у протоколі про переміщення ним товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто шляхом надання одним товарам вигляду інших, та з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів та їх митної вартості.

Отже, постанова судді місцевого суду є законною та обґрунтованою, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника митного органу - Київської митниці Державної митної служби України залишити без задоволення, а постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 4 листопада 2022 року, якою провадження в справі про порушення митних правил, передбачені ст.473, ч.1 ст.483 МК України, щодо ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду Т.М. Тютюн