КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/4611/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Світловодська міська рада (27500, Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул. Героїв України, 14, код ЄДРПОУ 35825788)

про визнання протиправною бездіяльності, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Світловодської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та відшкодування моральної шкоди.

Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що він звернувся до Світловодської міської ради із заявою від 10.06.2022 року про надання йому дозволу на вирубку сухостою (сухих дерев) на території міста Світловодська. Однак, відповідач листом №П-887/3 від 04.07.2022 року повідомив, що чинним законодавством не передбачена реалізація права приватних осіб на заготівлю деревини на території міста. У липні 2022 року позивач знову звернувся до відповідача для з`ясування правових підстав такої відмови, проте отримав відповідь з пропозицією звернутися до лісового господарства за отриманням спеціального дозволу для заготівлі деревини. Позивач вважає, що відмова відповідача у задоволенні поданої ним заяви про надання дозволу на вирубку сухостою є протиправною та порушує його конституційні права щодо користування природними рослинними ресурсами, оскільки він просив про дозвіл на вирубку для власних побутових потреб, а саме для опалення. Попри це, рішенням відповідача №395 від 22.07.2022 року управлінню житлово-комунального господарства надано дозвіл на знесення тридцяти п`яти сухостійних дерев на території міста Світловодська. Позивач вказує, що подана ним заява не розглянута відповідачем відповідно до вимог, передбачених Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1045 від 01.08.2006 року. Стверджуючи, що така протиправна поведінка відповідача завдала йому моральної шкоди, позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову Світловодської міської ради у розгляді його заяви від 10.06.2022 року про вирубку для особистих потреб сухостою на території міста Світловодськ Кіровоградської області;

- зобов`язати розглянути його заяву згідно встановленого Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1045 від 01.08.2006 року;

- стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 50000 гривень, спричинену зазначеною протиправною бездіяльністю.

Ухвалою судді від 07.10.2022 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що 10.06.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Світловодського міського голови із заявою про надання йому дозволу на вирубку сухостою в районі кафе "Корона" для власних потреб. Однак вказана територія не є прибудинковою чи присадибною ділянкою позивача, а перебуває у комунальній власності Світловодської міської територіальної громади. Заява позивача була розглянута Управлінням житлово-комунального господарства Світловодської міської ради відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян". За результатами розгляду цієї заяви позивачу надана відповідь щодо неможливості надання приватній особі дозволу на заготівлю деревини в міських зелених насадженнях, оскільки спеціальне використання зелених насаджень на території міста чинним законодавством не передбачено. Заперечуючи порушення прав позивача та заподіяння йому моральної шкоди, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 у червні 2022 року звернувся до голови Світловодської міської ради із заявою від 10.06.2022 року, в якій просив надати йому дозвіл на вирубку сухостою в районі кафе "Корона". (а.с. 3)

На цю заяву заступник міського голови надав позивачу відповідь №П-887/3 від 04.07.2022 року, у якій повідомив позивача про те, що спеціальне використання зелених насаджень (заготівля дров`яної та ділової деревини) на території міста для приватних осіб чинним законодавством не передбачена. Плата за спеціальне використання міських зелених насаджень та їх розміри нормативними документами не встановлені. Надати приватній особі дозвіл на заготівлю деревини в міських зелених насадженнях немає можливості. (а.с. 4)

Після цього позивач звернувся до голови Світловодської міської ради із заявою від 25.07.2022 року, в якій просив надати йому обґрунтовану відповідь на подану ним заяву від 10.06.2022 року з посиланням на норми чинного законодавства. Просив розглянути питання щодо вирубки сухих дерев з його участю на засіданні виконавчого комітету. (а.с. 5)

На це повторне звернення заступник міського голови надав позивачу відповідь №П-1131 від 29.08.2022 року, у якій повідомив позивача про те, що рішенням виконавчого комітету Світловодської міської ради "Про надання дозволу УЖКГ на знесення тридцяти п`яти дерев, які знаходяться по вулицях міста Світловодськ" №395 від 22.07.2022 року дозволено знесення дерев по вул. Городоцька, вул. Героїв України 4, вул. Приморській 386, у сквері "Корона". Заявнику роз`яснено норми статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статей 67, 69 Лісового кодексу України та рекомендовано звернутися до ДП "Чорноліське ЛГ" для заготівлі деревини. (а.с. 6)

Не погодившись з цими відповідями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" природні ресурси України є власністю Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України.

Громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до цього та інших законів.

Статтею 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.

Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України.

В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до частин 1, 4 статті 4 Закону України "Про рослинний світ" природні рослинні ресурси за своєю екологічною, господарською, науковою, оздоровчою, рекреаційною цінністю та іншими ознаками поділяються на природні рослинні ресурси загальнодержавного та місцевого значення.

До природних рослинних ресурсів місцевого значення відносяться дикорослі та інші несільськогосподарського призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, не віднесені до природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення.

Статтею 8 Закону України "Про рослинний світ" передбачено, що використання природних рослинних ресурсів здійснюється в порядку загального або спеціального використання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 Закону України "Про рослинний світ" у порядку загального використання природних рослинних ресурсів громадяни можуть збирати лікарську і технічну сировину, квіти, ягоди, плоди, гриби та інші харчові продукти для задоволення власних потреб, а також використовувати ці ресурси в рекреаційних, оздоровчих, культурно-освітніх та виховних цілях.

Загальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється громадянами з додержанням правил, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, без надання їм відповідних дозволів.

Відповідно до частин 1 - 7 статті 10 Закону України "Про рослинний світ" спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки.

За умови додержання вимог законодавства можуть здійснюватися такі види спеціального використання природних рослинних ресурсів: збирання лікарських рослин; заготівля деревини під час рубок головного користування; заготівля живиці; заготівля кори, лубу, деревної зелені, деревних соків тощо; збирання квітів, ягід, плодів, горіхів, насіння, грибів, лісової підстилки, очерету тощо; заготівля сіна; випасання худоби.

Законодавством України можуть передбачатися й інші види спеціального використання природних рослинних ресурсів.

Спеціальне використання природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення здійснюється за дозволом, що видається в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Спеціальне використання природних рослинних ресурсів місцевого значення здійснюється за дозволом, що видається в порядку, який визначається Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Заготівля деревини під час рубок головного користування, живиці на земельних ділянках лісового фонду здійснюється в порядку, що встановлюється Лісовим кодексом України. Інші види спеціального використання рослинних ресурсів на земельних ділянках лісового фонду здійснюються в порядку, що встановлюється цим Законом, Лісовим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Реалізація лікарської та технічної сировини дикорослих рослин юридичними або фізичними особами, які не мають дозволу на спеціальне використання природних рослинних ресурсів, забороняється.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про рослинний світ" охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності і цілісності об`єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від пожеж, шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання.

Охорона рослинного світу здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками та користувачами (в тому числі орендарями) земельних ділянок, на яких знаходяться об`єкти рослинного світу, а також користувачами природних рослинних ресурсів.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначає Закон України "Про благоустрій населених пунктів", який спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Статтею 12 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" передбачено, що суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Відповідно до частин 1, 2 статті 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до об`єктів благоустрою населених пунктів належать:

1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам`ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування;

2) прибудинкові території;

3) території будівель та споруд інженерного захисту територій;

4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

Згідно зі статтею 14 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" об`єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

Статтею 15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів.

Балансоутримувача, що здійснюватиме утримання і ремонт об`єкта благоустрою, який перебуває у приватній власності, визначає власник такого об`єкта благоустрою.

Підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" на об`єктах благоустрою забороняється, зокрема: 1) виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом; 2) самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо; 3) вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, траву, гілки, деревину, листя, сніг.

Права та обов`язки громадян у сфері благоустрою населених пунктів регламентовані статтею 17 Закону України "Про благоустрій населених пунктів". Так, частиною 1 цієї статті передбачено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право:

1) користуватись об`єктами благоустрою населених пунктів;

2) брати участь в обговоренні правил та проектів благоустрою території населених пунктів;

3) вносити на розгляд місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій пропозиції з питань благоустрою населених пунктів;

4) отримувати в установленому законом порядку повну та достовірну інформацію про затвердження правил благоустрою території населеного пункту та внесення до них змін, а також роз`яснення їх змісту;

5) брати участь у здійсненні заходів з благоустрою населених пунктів, озелененні та утриманні в належному стані садиб, дворів, парків, площ, вулиць, кладовищ, братських могил, обладнанні дитячих і спортивних майданчиків, ремонті шляхів і тротуарів, інших об`єктів благоустрою;

6) вимагати негайного виконання робіт з благоустрою населених пунктів у разі, якщо невиконання таких робіт може завдати шкоду життю, здоров`ю або майну громадян;

7) звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Водночас згідно з частиною 2 статті 17 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані:

1) утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію;

2) дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів;

3) не порушувати права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів;

4) відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів;

5) допускати на об`єкти благоустрою, що перебувають у їх власності або користуванні, аварійно-рятувальні та інші служби для здійснення заходів щодо запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Фінансування місцевих програм з благоустрою населених пунктів проводиться за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" елементами (частинами) об`єктів благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Статтею 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" передбачені такі правила охорони та утримання зелених насаджень:

1. Охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв.

2. Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об`єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об`єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.

3. Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, отримані відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", є підставою для видалення зелених насаджень після обстеження земельної ділянки та складання акта обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню. У цьому разі видалення зелених насаджень не потребує дозволу (ордера). Відновна вартість визначається на підставі акта обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, та сплачується до прийняття об`єкта в експлуатацію. Розмір відновної вартості видалених зелених насаджень зменшується на суму, передбачену проектною документацією на озеленення території.

4. Негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.

5. У містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їх реєстр за видовим складом та віком.

Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування.

7. Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

На виконання статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №105 від 10.04.2006 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.07.2006 року за №880/12754, затверджено Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України (надалі - Правила №105).

Ці Правила визначають правові та організаційні засади озеленення населених пунктів, спрямовані на забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини.

За визначеннями, наведеними у пункті 2.1 Правил №105:

- балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства;

- вуличні насадження - озеленена територія вздовж вулиць міст і населених пунктів;

- зелені насадження загального користування - зелені насадження, які розташовані на території загальноміських і районних парків, спеціалізованих парків, парків культури та відпочинку; на територіях зоопарків та ботанічних садів, міських садів і садів житлових районів, міжквартальних або при групі житлових будинків; скверів, бульварів, насадження на схилах, набережних, лісопарків, лугопарків, гідропарків і інших, які мають вільний доступ для відпочинку;

- об`єкт благоустрою зеленого господарства - об`єкт благоустрою, на території якого розташовані зелені насадження.

Згідно з пунктом 3.1 Правил №105 до об`єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів належать зокрема парки, сквери, зелені насадження прибудинкової території.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2, 5.5, 5.8 Правил №105 органи державної влади та органи місцевого самоврядування визначають на конкурсних засадах із числа спеціалізованих підприємств, організацій балансоутримувачів об`єктів благоустрою зеленого господарства державної та комунальної власності.

Балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об`єкта.

Відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є:

- на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів;

- на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства;

- на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій;

- на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування;

- на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Догляд за зеленими насадженнями на вулицях, площах, бульварах, майданах повинен проводитися спеціалізованими підприємствами, організаціями зеленого господарства, які укомплектовані спеціальною технікою та механізмами, кваліфікованими спеціалістами, на умовах договору з балансоутримувачем.

Пунктами 9, 9.1.5, 9.1.6 Правил №105 передбачено, що виробничий процес утримання об`єктів зеленого господарства включає: догляд за деревами і чагарниками, живоплотами, виткими рослинами, квітниками, газонами, садовими доріжками та майданчиками, малими архітектурними формами; захист зелених насаджень від шкідників і хвороб, садіння квітів, створення газонів, видалення окремих дерев, садіння окремих дерев, видалення аварійних дерев, санітарне очищення території об`єкта благоустрою.

Видалення дерев і пеньків проводиться як ручним способом, так і з використанням машин та механізмів.

До розцінки робіт з видалення дерев включаються: зняття дерева, розкряжування стовбура, корчування пеньків та вивезення деревини і гілок. Деревина видалених дерев оприбутковується та використовується для власних потреб або реалізується за ринковими цінами. Кошти від реалізації деревини поступають балансоутримувачу об`єктів державної чи комунальної форми власності та використовуються на покриття витрат. Гілки та непридатна деревина утилізуються, про що складається акт.

Постановою Кабінету Міністрів України №1045 від 01.08.2006 року затверджено Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах (надалі - Порядок №1045), який містить такі норми:

1. Цей Порядок визначає процедуру видалення дерев, кущів, газонів і квітників (далі - зелені насадження) на території населеного пункту.

2. Видалення зелених насаджень здійснюється у разі:

- виконання підготовчих і будівельних робіт на об`єктах відповідно до статей 35 - 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

- знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 сантиметрів;

- ліквідації аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту;

- відновлення світлового режиму в житловому приміщенні, що затіняється деревами;

- проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції і розподільному пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційній і кабельній електромережі;

- досягнення деревом вікової межі;

- провадження господарської діяльності на території розсадників з вирощування декоративних дерев та кущів;

- ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації.

3. Видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється:

- за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7 - 10 цього Порядку);

- на підставі документів, визначених статтями 35 - 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

4. Підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою (далі - заявник).

Після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості (далі - комісія), до складу якої входять представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції, а у разі потреби - балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень.

Під час формування складу комісії компетентний орган протягом двох днів після надходження заяви надсилає запити до територіального органу Держекоінспекції, власника земельної ділянки (користувача), балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень, щодо можливості їх участі в роботі комісії.

Територіальний орган Держекоінспекції та заінтересовані організації у п`ятиденний строк після надходження запиту надсилають компетентному органу в письмовій формі повідомлення про включення свого представника до складу комісії.

Після надходження повідомлень компетентний орган протягом трьох днів затверджує склад комісії. У разі надходження повідомлень про відмову від участі представників територіального органу Держекоінспекції та заінтересованих організацій склад комісії затверджується без таких представників.

У процесі визначення стану зелених насаджень та відновної вартості зелених насаджень, які видаляються на підставі одного з документів, визначених статтями 35 - 37 Закону України "Про регулювання містобудівної компанії", до складу комісії включається представник фізичної або юридичної особи, яка має намір щодо забудови території.

Комісія у п`ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і їх відновну вартість та складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню (далі - акт), за формою, затвердженою Мінрегіоном.

Відновна вартість зелених насаджень визначається згідно з методикою, затвердженою Мінрегіоном.

У разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев комісія з`ясовує причину набуття деревами такого стану, про яку зазначається в складеному комісією акті.

Кожному члену комісії надається один примірник акта. У разі відсутності представника територіального органу Держекоінспекції у складі комісії один примірник акта у триденний строк надсилається до територіального органу Держекоінспекції.

Голова комісії готує в п`ятиденний строк проект рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначається інформація про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і залишаються на земельній ділянці.

Компетентний орган у місячний строк після надходження зазначеного проекту рішення про видалення зелених насаджень приймає відповідне рішення і видає наступного дня заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.

5. Ордер на видалення зелених насаджень компетентний орган видає не пізніше наступного робочого дня після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.

Методику визначення відновної вартості зелених насаджень і зразок ордера затверджує Мінрегіон.

Відновна вартість зелених насаджень, що належать до комунальної власності, сплачується до відповідного місцевого бюджету.

У разі видалення зелених насаджень у зв`язку із будівництвом об`єктів розмір їх відновної вартості зменшується на суму, передбачену проектною документацією на озеленення території.

6. Сплата відновної вартості зелених насаджень не проводиться у разі:

- знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 сантиметрів;

7. Видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об`єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акта, що складається відповідно до пункту 4 цього Порядку.

8. У процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюється негайно з подальшим оформленням акта відповідно до пункту 4 цього Порядку.

9. Видалення зелених насаджень на території меморіального комплексу та кладовищі здійснюється за рішенням балансоутримувача без сплати їх відновної вартості.

10. Видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, та на присадибній ділянці здійснюється за рішенням власника (користувача) земельної ділянки без сплати їх відновної вартості.

Зразок ордера на видалення зелених насаджень наведений у додатку 2 до Методики визначення відновної вартості зелених насаджень, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 12.05.2009 року №127, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.06.2009 року за №549/16565.

Суд установив, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 10.06.2022 року, у якій просив надати йому дозвіл на вирубку сухостійних дерев, які розташовані у місті Світловодську. Як стверджує позивач у позовній заяві, цю вирубану деревину він мав намір використати для власних побутових потреб, а саме для опалення. У заяві позивач не посилався на норми Порядку №1045 і не просив видати йому ордер на видалення зелених насаджень, що належать до зелених насаджень загального користування.

Вказана заява була розглянута відповідачем в порядку Закону України "Про звернення громадян" та позивачу 04.07.2022 року надано обґрунтовану відповідь про те, ще заготівля деревини не території міста чинним законодавством не передбачена, тому дозвіл, про який просить позивач, не може бути виданий.

Така відповідь узгоджується із нормами чинного законодавства щодо порядку загального і спеціального використання громадянами природних рослинних та лісових ресурсів.

Збирання громадянами технічної сировини для задоволення власних потреб в порядку загального використання природних рослинних ресурсів, передбачене статтею 9 Закону України "Про рослинний світ", не потребує будь-яких дозволів. Проте таке збирання сировини не може підмінювати заготівлю деревини, яка здійснюється лісокористувачами в порядку спеціального використання лісових ресурсів та унормована Лісовим кодексом України. У будь-якому випадку, заготівля деревини не може здійснюватися громадянами за рахунок зелених насаджень в межах населених пунктів.

Твердження позивача про те, що його заява повинна була бути розглянута за процедурою, передбаченою Порядком №1045, суд відхиляє, оскільки цей Порядок не передбачає надання громадянам дозволу (ордеру) на самостійне видалення сухостійних дерев на об`єктах благоустрою та на територіях загального користування населених пунктів (парках, садах, скверах, майданчиках), зокрема з метою задоволення їхніх власних побутових потреб.

За правилами Порядку №1045 та Правил №105 обов`язок щодо видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об`єктах благоустрою, на територіях загального користування населеного пункту та вуличних насаджень покладається на балансоутримувача території та комунальне підприємство, що здійснює утримання зелених насаджень. Такі дії щодо благоустрою населеного пункту вчиняються цими підприємствами без ордеру і не передбачають залучення до видалення сухостійних дерев фізичних осіб, які мають намір/бажання використати вирубану чи спиляну деревину для власних побутових потреб. Деревина видалених дерев оприбутковується цими підприємствами та використовується для власних потреб або реалізується за ринковими цінами.

Щодо рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради №395 від 22.07.2022 року "Про надання дозволу УЖКГ на знесення тридцяти п`яти дерев, які знаходяться по вулицях міста Світловодськ", яким затверджено акт обстеження зелених насаджень №30 від 16.06.2022 року та дозволено Управлінню житлово-комунального господарства Світловодської міської ради знести сухостійні дерева, у тому числі у сквері "Корона" (а.с. 40- 41), то вказане рішення не є предметом цього спору і не стосується прав чи обов`язків позивача.

Суд прийшов до висновку, що у спірних правовідносинах, які виникли у зв`язку з розглядом заяви позивача про надання дозволу на вирубку дерев від 10.06.2022 року та наданням відповіді на цю заяву, відповідач діяв правомірно, протиправної бездіяльності не вчиняв, прав позивача не порушував.

Вимоги позивача про спонукання відповідача розглянути цю заяву згідно з Порядком №1045 не ґрунтуються на нормах чинного законодавства і задоволенню не підлягають.

Також суд відмовляє у задоволенні похідної вимоги про відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправною бездіяльністю відповідача, через її безпідставність.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, тому підстави для стягнення на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш