ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2023 Справа № 914/2277/22

Господарський суд Львівської області у складі

Головуючого судді Фартушка Т.Б., за участю секретаря судового засідання Мельник Б.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Приватного акціонерного товариства Львівобленерго, Львівська область, м.Львів;

до Відповідача: Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області, Львівська область, Львівський район, с.Сороки-Львівські;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача: Комунальне підприємство Екоустрій Мурованської сільської ради Територіальної громади Львівського району Львівської області, Львівська область, Пустомитівський район, с.Муроване;

про: стягнення заборгованості

ціна позову: 64559,86грн.

Представники:

Позивача: Горбунова О.Л. представник, адвокат (ордер від 01.09.2022р. серія ВС №1145272);

Відповідача: не з`явився;

Третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

20.09.2022р. на розгляд до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Львівобленерго від 08.09.2022р. вих. №119-07-4369 за позовом до Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області про стягнення заборгованості; ціна позову: 64559,86грн.

Підставами позовних вимог Позивач зазначає безоблікове, бездоговірне використання Відповідачем електричної енергії, встановлене Актом про порушення від 11.10.2021р. №035733.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.09.2022р. у цій справі суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; призначити судове засідання з розгляду справи по суті на 18.10.2022р.; визнати явку повноважних представників Учасників справи в судове засідання для надання пояснень по суті справи обов`язковою; викликати в судове засідання повноважних представників Учасників справи.

В судовому засіданні 18.10.2022р. судом оголошено перерву до 11:30год. 03.11.2022р., про що представники Учасників справи повідомлялись під розписку.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.11.2022р. у цій справі суд постановив залучити до участі у справі в якості Третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача Комунальне підприємство Екоустрій Мурованської сільської ради Територіальної громади Львівського району Львівської області; відкласти судове засідання з розгляду спору по суті до 15.11.2022р.

Судове засідання 15.11.2022р. не відбулось з підстав оголошення повітряної тривоги на території Львівської області.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.11.2022р. у цій справі суд постановив призначити судове засідання з розгляду спору по суті на 29.11.2022р.

Судове засідання 29.11.2022р. не відбулось з підстав відключення будівлі Господарського суду Львівської області від електричної енергії через аварійно-ремонтні роботи, що підтверджується Актом про відключення електроенергії від 30.11.2022р. б/н.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.12.2022р. у цій справі судом постановлено призначити судове засідання з розгляду спору по суті на 13.12.2022р.

Ухвалою від 13.12.2022р. у цій справі суд постановив клопотання Третьої особи про поновлення процесуальних строків від 06.12.2022р. вх.№25155/22 задоволити; поновити Третій особі пропущений процесуальний строк на подання пояснень та документів, доданих до пояснення від 06.12.2022р. вх.№25155/22; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; підготовче судове засідання призначити на 17.01.2023р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.01.2023р. у цій справі суд постановив клопотання Відповідача від 17.01.2023р. вх. №1126/23 про відкладення розгляду справи задоволити; відкласти підготовче судове засідання на 26.01.2023р.

Ухвалою від 26.01.2023р. у цій справі суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті; судове засідання з розгляду спору по суті призначити на 16.02.2023р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнається обов`язковою; викликати повноважних представників Учасників справи в судове засідання.

Ухвалою від 16.02.2023р. у цій справі судом постановлено відкласти судове засідання з розгляду спору по суті на 16.03.2023р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов`язковою.

Відповідно до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд».

Процесуальні права та обов`язки Учасників справи, відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України, як підтвердила представник Позивача в судовому засіданні, їй відомі, в порядку ст.205 ГПК України клопотання про роз`яснення прав та обов`язків до суду не надходили.

Заяв про відвід головуючого судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.

Представник Позивача в судовому засіданні надала усні пояснення по суті спору, зазначила про неможливість врегулювання спору між сторонами у добровільному порядку та надання Позивачем всіх наявних доказів в обґрунтування обставин, на які посилається, як на підставу заявлених позовних вимог.

Представник Відповідача в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою.

Представник Третьої особи в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою.

Позиція Позивача:

Позивач просить суд стягнути з Відповідача 64559,86грн. вартості недоврахованої електричної енергії за порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.

В обґрунтування заявленого позову Позивач зазначає, що 11.10.2021р., в ході перевірки представниками енергоінспекції ПрАТ Львівобленерго складено Акт про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії №035733 за адресою Львівська область, село Муроване, вулиця Шевченка, 17 багатоквартирний житловий будинок, яким встановлено факт самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку (пункти ПРРЕЕ: 8.4.2, 1.2.1.,2.3.3, 7.6, .8.2.4, 8.2.5, 5.5.5.).

При цьому Позивач зазначає, що Договір з оператором системи розподілу електричної енергії ПрАТ «Львівобленерго» між Відповідачем та Позивачем по даній точці обліку відсутній, прилади загальнобудинкового обліку електричної енергії відсутні.

Самовільне підключення виконано споживачем не приховано. Для виявлення такого здійснювався огляд ВРП (ввідно-розподільчого пристрою) житлового будинку та схему живлення сходових кліток та підвалів. Після складання акту порушення живлення сходових кліток та підвалів вимкнуто.

В Акті про порушення ПРРЕЕ від 11.10.2021р. №035733 зазначено, що відповідачу слід укласти договір щодо електропостачання та розподілу електричної енергії на загальнобудинкові потреби. При перевірці присутній свідок ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис на сторінці 2 Акту про порушення ПРРЕЕ №035733 від 11.10.2021р.

Акт про порушення №035733 від 11.10.2021р. та запрошення на засідання комісії Позивача скеровано Відповідачу рекомендованим листом №209-07-4298 від 25.10.2021р. з повідомленням про вручення та отримано відповідачем 28.10.2021р.

26.11.2021р. комісією Позивача з розгляду актів про порушення в присутності уповноваженого представника Мурованської сільської ради Башинського В.Ф. вирішено перенести засідання комісії на 10.12.2021р. на 10:00год.

10.12.2021р. комісією Позивача з розгляду актів про порушення в присутності уповноваженого представника Мурованської сільської ради Башинського В.Ф. розглянуто акт про порушення №035733 від 11.10.2021 та прийняте рішення, оформлене протоколом №035733-6, провести нарахування відповідно до пункту 8.4.12 ПРРЕЕ, а саме розрахунок недоврахованої електричної енергії здійснений за період 12 місяців по силі струму, визначеній виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів) та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 ПУЕ (І=20А). Протокол та розрахункові документи отримано представником відповідача, в яких зазначено, що останній не згідний з проведеними нарахуваннями.

Листом вих.№1528 від 24.11.2021р. Мурованська сільська рада повідомила Позивача, що з метою забезпечення електроенергією для освітлення місць загального користування та підвалів житлових будинків на вулицях Шевченка та Меліоративна в селі Муроване, керуючись, пунктом 1.3 ПКЕЕ пропонує Комунальному підприємству «ЕкоУстрій», який є виконавцем житлово-комунальних послуг по Мурованській сільській раді ТГ, та енергопостачальнику укласти договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування та підвалів.

З наведеного Позивач підсумовує, що Відповідачем підтверджено, що станом на 11.10.2021р. та на момент виникнення спірних правовідносин, договору на постачання електричної енергії та договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії щодо освітлення місць загального користування та підвалів багатоквартирного житлового будинку 17 по вулиці Шевченка в селі Муроване не було.

ПрАТ «Львівобленерго» вважає, що акт порушень складено правомірно у відповідності з законодавством та вимогами Правил, нарахування недоврахованої електричної енергії здійснено вірно, а тому просить суд стягнути з Мурованської сільської ради 64599,86грн. недорахованої електричної енергії.

Також, у поданій до господарського суду позовній заяві Позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат розрахунок суми судових витрат ПрАТ «Львівобленерго» на день подання позовної заяви становить 2481грн. судового збору та 20000грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У поданій 18.10.2022р. за вх.№21354/22 Відповіді на відзив від 13.10.2022р. б/н Позивач, в спростування викладених у відзиві заперечень Відповідача проти заявленого позову, вказує на те, що доводи відповідача та письмові докази, які долучені Мурованською сільською радою до відзиву не спростовують позовних вимог ПрАТ «Львівобленерго». Так, на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку (пункт 1.2.1 ПРРЕЕ).

Електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами (пункт 2.3.3 ПРРЕЕ).

У разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, оператор системи має право без попередження повністю припинити споживачу електроживлення після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення (пункт 7.6 ПРРЕЕ).

Споживання електричної енергії можливе лише на підставі укладеного договору та установлення на відповідному об`єкті споживання розрахункових засобів обліку. Недотримання цих вимог тягне за собою правові наслідки, передбачені ПРРЕЕ.

Разом з тим, Позивач звертає увагу суду на те, що рішенням №903 від 21.12.2021р. Мурованська сільська рада вирішила списати (безоплатна передача) з балансового обліку багатоквартирні житлові будинки відповідно до процедури, передбаченої постановою КМУ №301 від 20.04.2016р. «Про затвердження Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків», згідно із Додатком №1, у тому числі будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирних будинків та розташовані на прибудинковій території до 10.03.2022р. В Додатку №1 до Рішення №903 від 21.12.2021р. зазначений спірний будинок 13 по вулиці Шевченка у селі Муроване.

З наведеного Позивач робить висновки про те, що будинок перебував на балансі Відповідача до 21.12.2021 року, а відтак, позовні вимоги щодо самовільного, незаконного та без укладення відповідного договору споживача на розподіл електричної енергії використання електричної енергії підтверджено та не спростовано Відповідачем.

У поданих 01.11.2022р. за вх.№22641/22 Поясненнях Позивач зазначає, що з відзиву на позовну заяву, який міститься в матеріалах справи вбачається, що до 21.12.2021 року балансоутримувачем багатоквартирних будинків, зазначених в Переліку, в тому числі будинку №13 по вулиці Шевченка у селі Муроване та належним відповідачем у справі №914/2277/22 є Мурованська сільська рада ТГ Львівського району Львівської області.

Позивач 11.10.2021 провів перевірку житлового будинку №13 на вул.Шевченка у с.Муроване, що перебуває на балансі відповідача, за результатами якої склав акт про порушення №035761. Згідно з цим актом виявлено самовільне підключення до електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку. У схемі-додатку до акту №035761 від 11.10.2021 вказано, що не санкціоновано освітлювалися сходові клітки і підвали (без обліку). Відмову споживача підписати акт про порушення засвідчив свідок ОСОБА_1 , зазначене свідчить про дійсність акту про порушення.

Щодо заперечень відповідача щодо нібито неукладення працівниками ПрАТ «Львівобленерго» договору та встановлення приладів лічильників в законному порядку, то такі дії та обставини і не повинні встановлюватися ПАТ «Львівобленерго», оскільки в силу норм розділу 2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, ініціатором укладення як договору споживача про надання послуги з розподілу електричної енергії, так і договору постачання є споживач.

В даному випадку значення має лише факт необлікованого споживання електричної енергії на об`єкті, який перебуває у власності (чи на іншому правовому титулі) споживача такої енергії. До повноважень ПАТ "Львівобленерго" не належить визначення конкретної особи, яка вчинила необхідні фактичні дії для необлікованого споживання електричної енергії га які обставини цьому передували.

Разом з тим, споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну (положення пункту 8.2.6 ПРРЕЕ).

Підсумовуючи вказане Позивач зазначає, що в матеріалах справи №914/2277/22 наявні докази належного повідомлення Відповідача про час і місце проведення засідання комісії Позивача з розгляду акту про порушення, а також письмові докази про присутність уповноваженого представника Мурованської сільської ради на цих засіданнях та отримання ним розрахункових документів. Тому, на думку Позивача, факт безоблікового споживання електричної енергії без приладів обліку та без укладення відповідного договору споживача про надання послуги з розподілу електричної енергії є доведеним, а відповідальність прямо передбачена як Законом України «Про ринок електричної енергії», так і нормами Правил роздрібного ринку електричної енергії.

У поданих 10.11.2022р. за вх.№23414/22 Додаткових поясненнях Позивач вказує на те, що Позивач неодноразово зазначав, що залучення КП «ЕкоУстрій» до справи, оскільки відповідно до статті 50 ГПК України рішення у справі жодним чином не впливає, не може вплинути та не вплине в майбутньому на їхні права та обов`язки щодо однієї із сторін, оскільки, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником КП «Еко Устрій» є Мурованська сільська рада ТГ Львівського району Львівської області (ЄДРПОУ 04369707); види діяльності: 36.00 КВЕД забір, очищення та постачання води (основний), 43.12 підготовчі роботи на будівельному майданчику, 43.21 електромонтажні роботи.

Відповідно до Рішення №197 від 08.04.2021 Мурованської сільської ради ТГ Львівського району Львівської області відбулося перейменування КП «ЕкоУстрій» на комунальне підприємство «ЕкоУстрій» Мурованської сільської ради ТГ Львівського району Львівської області з прийняттям змін до Статуту вказаного підприємства.

Відповідно до пункту 2.2 Статуту, основними напрямками діяльності КП «ЕкоУстрій» є надання послуг з централізованого постачання холодної води, надання послуг з централізованого водовідведення, надання послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів, надання послуг з управління будинками, їх утримання, ремонт, проведення поточних та капітальних ремонтів проведення робіт з благоустрою територій населених пунктів, здача в оренду приміщень, тощо.

Відповідно до розділу 5 «Майно Підприємства» таке перебуває у комунальній власності територіальних громад сіл, що входять до Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області та закріплюється за ним на праві господарського відання засновником, тобто Мурованською сільською радою.

Однак, Відповідач постійно наголошує на тому, що відповідальність повинен понести не він, а КП «ЕкоУстрій» якому був переданий спірний будинок 13 по вулиці Шевченка у селі Муроване, в той час коли ніби-то ПрАТ «Львівобленерго» не уклало з КП «ЕкоУстрій» договору. Також, Відповідач вважає, що самовільного підключення не було, а мало місце споживання необлікованої електричної енергії.

Вказані твердження Відповідача Позивач вважає необґрунтованими з огляду на те, що укладенню між Позивачем та Третьою особою Договору №1946300 від 22.01.2019 споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії щодо його вузлів обліку, а саме - каналізаційно-насосна станція на вул.Січових Стрільців, 43 у с.Муроване, адмінприміщення (офіс) на вул.Шевченка, 18 в селі Муроване, водонасосна станція на вул.Будівельна в с.Муроване, каналізаційно-насосна станція №4 на вул.Л.України в с.Муроване передувало те, що ЖКП «Муроване» (ЄДРПОУ 32242256; види діяльності - забір, очищення та постачання води; перебуває в стані припинення) зверталось до Позивача листом №040/01 від 20.12.2018 за підписом директора та скріпленим печаткою ЖКП «Муроване» та вказувало, що каналізаційні та насосні станції передані від ЖКП «Муроване» до новоствореного Мурованською сільською радою КП «ЕкоУстрій», а тому просить розірвати договір №21211 від 19.06.2006 між обленерго та ЖКП «Муроване». У цьому листі зазначає свої точки обліку, прилади обліку та показники.

22.01.2019 представники ЖКП «Муроване» та Позивача склали по усіх точках обліку ЖКП «Муроване» акти про закриття точок обліку з зазначенням показників приладів обліку. При цьому, потрібно звернути увагу, що усі документи підписані як директором «Муроване», так і директором КП «ЕкоУстрій» Башинським В.Ф. з прикладенням печатки. Перевірці підлягали передані від ЖКП «Муроване» до КП «ЕкоУстрій» усі точки обліку - каналізаційно-насосна станція на вул.Січових Стрільців, 43 у с.Муроване, адмінприміщення (офіс) на вул.Шевченка, 18 в селі Муроване, водонасосна станція на вул.Будівельна в с.Муроване, каналізаційно-насосна станція №4 на вул.Л.України в с.Муроване.

Надалі, КП «ЕкоУстрій» листом №020 від 20.12.2018 звертався до Позивача про те, що точки обліку - каналізаційно-насосна станція на вул.Січових Стрільців, 43 у с.Муроване, адмінприміщення (офіс) на вул.Шевченка, 18 в селі Муроване, водонасосна станція на вул.Будівельна в с.Муроване, каналізаційно-насосна станція №4 на вул.Л.України в с.Муроване передані йому і просить укласти договір уже з КП «ЕкоУстрій». Більше жодних точок обліку не вказано, лист підписаний директором В.Башинським з прикладенням печатки КП «ЕкоУстрій». Цей лист зареєстрований у Пустомитівському ВЕП ПрАТ «Львівобленерго» за вх.№216-4958.

Листом №216-0057 від 22.01.2019 Пустомитівський ВЕП ПрАТ «Львівобленерго» повідомив КП «ЕкоУстрій» про надсилання йому договору, про отримання такого з усіма додатками свідчить власноручний підпис В.Башинського як директора КП «ЕкоУстрій» із зазначенням дати -22.01.2019.

Отже, на думку Позивача, жодних багатоквартирних житлових будинків ніколи не передавались ні ЖКП «Муроване», ні КП «ЕкоУстрій». Ці фірми завжди виконували функції локальних місцевих водоканалів, займались забором, очищенням та постачанням води, будівельними та ремонтними роботами, загальним прибиранням будинків та прибудинкових територій та жодного відношення не мали до освітлення місць загального користування будинку №13 по вул.Шевченка у селі Муроване Львівської області. Залучений в якості третьої особи КП «ЕкоУстрій» взагалі жодного відношення немає ні до предмета, ні до підстав позову. Відповідно до його Статуту, КП «ЕкоУстрій» може використовувати лише те майно, яке йому передасть по договору чи в інший спосіб (прийняття свого рішення, розпорядження) Мурованська сільська рада.

Зважаючи на все вищевикладене, позиція Відповідача, на думку Позивача, є прямим зловживанням процесуальними правами та введення суд в оману щодо діяльності як ЖКП «Муроване», так і КП «ЕкоУстрій». Немає жодних письмових доказів у справі, які б могли підтвердити доводи Відповідача щодо передачі житлових будинків села Муроване (в тому числі і спірний будинок №13 по вул.Шевченка) КП «ЕкоУстрій» та уповноваження саме цю організацію на виготовлення технічної документації, закупівлі приладів обліку та співпрацю з Позивачем щодо встановлення, опломбування засобів обліку та доповнення уже існуючого договору точками обліку місць загального користування та підвальних приміщень спірних будинків. Відведення уваги суду від предмету та підстав позову у справі не змінить позицію Позивача щодо підставності та законності поданого позову.

При цьому, Позивач наголошує, що згідно із пунктами 2-4 ч.2 ст.77 Закону України «Про ринок електричної енергії» правопорушенням на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

У поданих 12.12.2022р. за вх.№25560/22 Узагальненнях від 08.12.2022р. б/н Позивач, в доповнення до раніше викладених доводів, зазначає, що Рішенням №903 від 21.12.2021 Мурованська сільська рада вирішила списати (безоплатна передача) з балансового обліку багатоквартирні житлові будинки відповідно до процедури, передбаченої постановою КМУ №301 від 20.04.2016 «Про затвердження Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків», згідно із Додатком №1, у тому числі будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирних будинків та розташовані на прибудинковій території до 10.03.2022р. В Додатку №1 до Рішення №903 від 21.12.2021 «Перелік багатоквартирних будинків, які підлягають списанню з балансу Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області» зазначений спірний будинок 13 по вулиці Шевченка у селі Муроване.

Таким чином, будинок перебував на балансі Відповідача до 21.12.2021 року. Факт безоблікового споживання електричної енергії без приладів обліку та без укладення відповідного договору споживача про надання послуги з розподілу електричної енергії є доведеним і не спростованим відповідачем, а відповідальність прямо передбачена як Законом України «Про ринок електричної енергії», так і нормами Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Зважаючи на відсутність договірних відносин та відсутність приладу обліку на загальнобудинкові потреби у відповідача, його вимога зменшити обсяг та вартість необлікованої електричної енергії, яка визначена за формулами Правил роздрібного ринку електричної енергії на обсяг та вартість спожитої електричної енергії фізичними особами за індивідуальними поквартирними приладами обліку, є незаконною та не відповідає вимогам Правил. Споживання електричної енергії можливе лише на підставі укладеного договору та установлення на відповідному об`єкті споживання розрахункових засобів обліку. Недотримання цих вимог тягне за собою правові наслідки, передбачені ПРРЕЕ. З відзиву на позовну заяву, який міститься в матеріалах справи вбачається, що до 21.12.2021 балансоутримувачем багатоквартирних будинків, зазначених в Переліку, в тому числі будинку №13 по вулиці Шевченка у селі Муроване та належним відповідачем у справі №914/2277/22 є Мурованська сільська рада ТГ Львівського району Львівської області. ПрАТ «Львівобленерго» неодноразово зазначало, що залучення КП «ЕкоУстрій» до справи №914/2277/22 є невірним, оскільки згідно ст.50 ГПК України рішення у цій справі жодним чином не впливає і не може вплинути на їхні права та обов`язки щодо однієї із сторін. КП «ЕкоУстрій» жодного відношення ні до предмета, ні до підстав позову немає.

Підсумовуючи Позивач зазначає, що в матеріалах справи наявні докази належного повідомлення відповідача про час і місце проведення засідання комісії позивача з розгляду акту про порушення, а також письмові докази про присутність уповноваженого представника Мурованської сільської ради на цих засіданнях та отримання ним розрахункових документів. Відтак, факт безоблікового споживання електричної енергії без приладів обліку та без укладення відповідного договору споживача про надання послуги з розподілу електричної енергії є доведеним і не спростованим відповідачем, а відповідальність прямо передбачена як Законом України «Про ринок електричної енергії», так і нормами Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Щодо тверджень Відповідача про те, що відповідальність повинен понести не він, а КП «ЕкоУстрій», якому ніби-то був переданий спірний будинок 13 по вулиці Шевченка у селі Муроване, в той час коли ніби-то ПрАТ «Львівобленерго» не уклало з КП «ЕкоУстрій» договору, то Позивач зазначає, що між Позивачем ПрАТ «Львівобленерго» та КП «ЕкоУстрій» укладений договір №1946300 від 22.01.2019 споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії щодо його вузлів обліку, а саме - каналізаційно-насосна станція на вул.Січових Стрільців, 43 у с.Муроване, адмінприміщення (офіс) на вул.Шевченка, 18 в селі Муроване, водонасосна станція на вул.Будівельна в с.Муроване, каналізаційно-насосна станція №4 на вул.Л.України в с.Муроване.

Однак, жодних багатоквартирних житлових будинків не передавалось ні ЖКП «Муроване», ні КП «ЕкоУстрій». Ці фірми виконували функції локальних місцевих водоканалів, займались забором, очищенням та постачанням води, будівельними та ремонтними роботами, загальним прибиранням будинків та прибудинкових територій та жодного відношення не мали до освітлення місць загального користування будинку №13 по вул.Шевченка у селі Муроване Львівської області.

Відповідно до його Статуту, КП «ЕкоУстрій» може використовувати лише те майно, яке йому передасть по договору чи в інший спосіб (прийняття свого рішення, розпорядження) Мурованська сільська рада. Матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б могли підтвердити доводи відповідача щодо передачі житлових будинків села Муроване (в тому числі і спірний будинок №13 по вул.Шевченка) КП «ЕкоУстрій» та уповноваження цієї організації на виготовлення технічної документації, закупівлі приладів обліку та співпрацю з ПрАТ «Львівобленерго» щодо встановлення, опломбування засобів обліку та доповнення уже існуючого договору точками обліку місць загального користування та підвальних приміщень спірних будинків. Таким чином, факт безоблікового споживання електричної енергії без приладів обліку та без укладення відповідного договору споживача про надання послуги з розподілу електричної енергії є доведеним, а відповідальність прямо передбачена як Законом України «Про ринок електричної енергії», так і нормами Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Позиція Відповідача:

Відповідач у поданому 07.10.2022р. за вх.№20826/22 Відзиві на позовну заяву від 05.10.2022р. вих.№908 проти заявленого позову заперечує, вважає його безпідставним та необґрунтованим і просить суд відмовити Позивачу в його задоволенні з підстав того, що у відповідності до ст.30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та п.3 ст.4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Мурованська сільська рада територіальна громада не є виконавцем (надавачем) комунальних послуг, а також того, що рішенням сесії №903 Мурованської сільської ради від 21.12.2021р. будинок по вул.Шевченка, 9, с.Муроване списаний з балансового обліку Мурованської сільської ради.

Також, як на підставу своїх заперечень проти заявленого позову, Відповідач покликається на те, що у Договорі про постачання електричної енергії №1972000 від 14.02.2018 в п.1 чітко вказано що Постачальник передає електричну енергію Споживачу, а в даному випадку це Мурованська сільська рада ТГ для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку №9 Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії. В даному додатку вказані точки обліку електричної енергії, за які сумлінно та вчасно сплачує Мурованська сільська рада, як споживач. Жодних багатоквартирних будинків, як точок обліку, у додатку немає.

Відповідач також вказує, що листом від 20.12.2018 за №020 Відповідач звертався до Позивача з проханням заключити Договір на постачання електричної енергії на об`єкти включаючи багатоквартирні будинку. Договір було укладено на каналізаційно-насосні станції №1 та №4, водонасосну станцію та адмінприміщення за адресою вул.Шевченка, 18 с.Муроване, а багатоквартирні будинки не включено.

Відтак, на думку Відповідача, через халатне ставлення працівників Львівобленерго до своїх функціональних обов`язків виникло без облікове споживання електричної енергії, оскільки зі сторони територіальної громади в особі надавача послуг було звернення з проханням укласти договір на облікове споживання електричної енергії. Наказ Про затвердження Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів від 25.07.2006р. №258 визначає поряд дій працівників ПрАТ «Львівобленерго» у разі відсутності приладів обліку. Після виявлення відсутності приладів обліку або є зауваження до приладів обліку робиться припис на усунення зауважень.

В доповнення до наведеного Відповідач звертає увагу на те, що відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють тих відповідачів, щодо яких під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

ВС підкреслив, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. Висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17.04.2018р. у справі №523/9076/16-ц).

У поданих 27.10.2022р. за вх.№22303/22 Запереченнях Відповідач зазначає, що за адресою с.Муроване, вул.Шевченка, буд.9 розташований житловий багатоквартирний та багатоповерховий будинок, який відноситься до об`єкта побутового споживача.

Разом з тим, на думку Відповідача, підключення сходового та підвального освітлення житлового багатоквартирного будинку за адресою вул.Шевченка, буд.9, с.Муроване, Львівського району не є самовільним, так як всі дозволи на подачу електричної енергії отримані при вводі даного будинку в експлуатацію. Сільська рада не має інформації, що по буд.9, вул.Шевченка, с.Муроване, Львівського району, було проведене відключення сходового та підвального освітлення спеціалістами позивача, а так же не володіє інформацією про те, що мешканці вказаного будинку не платять за використану електроенергію для освітлення сходових кліток та підвалів. Слід зазначити, що внутрішньо будинкові мережі поділяються на два види.

Перший вид - це внутрішньо будинкові мережі, по яких передається електрична енергія для забезпечення роботи ліфтів, освітлення місць загального користування, підвалів, підкачування води.

Відповідач звертає увагу на те, що житлово-комунальна організація надає мешканцям послуги з забезпечення роботи ліфтів, освітлення сходових кліток, місць загального користування, роботи насосів підкачки водо тощо. Для забезпечення електричною енергією роботи ліфтів, освітлення місць загального користування, підвалів, підкачування води між суб`єктом господарювання, який є виконавцем житлово-комунальних послуг, та енергопостачальником відповідно до пункту 1.2.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії (в подальшому ПРРЕЕ) укладається договір про постачання електричної енергії. Позивачем такий договір з виконавцем послуг ЖКП «МУРОВАНЕ» та КП «ЕкоУстрій» не укладений.

Другий вид - це внутрішньо будинкові мережі якими енергопостачальна компанія постачає електричну енергію споживачам електричної енергії (мешканцям будинку). Отже, комунальне підприємство, яке є власником електричних мереж, та яке передає електричну енергію іншим споживачам, визначається основним споживачем.

Відповідно до положень ПРРЕЕ встановлено, що у разі використання технологічних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюється договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору. Договір про спільне використання технологічних мереж між комунальними підприємствами сільської ради та ПАТ «Львівобленерго» не укладений.

Самовільне підключення несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення (у тому числі після відключення) електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що є підставою для оформлення акта про порушення та визначення обсягу не облікованої електричної енергії внаслідок такого підключення. В даному випадку розмова може йти тільки про не обліковану електричну енергію використану для освітлення сходових кліток та підвалу багатоквартирного житлового будинку.

Не облікована електрична енергія обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електричні мережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.

З наведеного Відповідач звертає увагу суду на те, що відповідно до п.1.1.2. ПРРЕЕ житлові будинки відносяться до побутових споживачів. Побутові споживачі електричної енергії, використаної для задоволення умов постійного або тимчасового проживання, проводять оплату за використану електричну енергію самостійно. (Закон України «Про житло-комунальні послуги»).

Разом з тим, у звязку з реорганізацією (перерозподілом функціональних обов`язків) між комунальними підприємствами Мурованської сільської ради ТГ (ЖКП «МУРОВАНЕ» та КП «ЕкоУстрій»), два підприємства письмово звернулись до позивача про розірвання та укладання договорів на постачання електроенергії, в тому числі і до будинку №9 по вул.Шевченка, с.Муроване, Львівського району.

Позивачем було укладено з КП ЕкоУстрій Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №1946300 від 22.01.2019 року на частину електроустановок без побутових споживачів (копія договору додається). Відповідно договір №21211 від 19.06.2006р. на постачання електричної енергії між ПрАТ Львівобленерго та Житлово-комунальним підприємством МУРОВАНЕ дійсний.

Разом з тим, згідно доводів Відповідача, Позивачем при розрахунку вартості недолікованої електричної енергії та завдані збитки, в розрахунок взяті сила струму, визначена виходячи з поперечного проводів (кабелів) та допустимого тривалого струму, який може ними протікати, що визначає недообліковану електричну енергію всього багатоквартирного будинку, а не використання недооблікованої електричної енергії, що використовується на освітлення місць загального користування (сходові клітки, підвали та зовнішнє освітлення будинку). Оплата Абонентами (мешканцями) за отриману електричну енергію по даному будинку становить - орієнтовно 29300,40грн. в рік.

При цьому, Відповідач заперечує факт самовільного підключення сходових кліток і підвальних приміщень в будинку №9 по вул.Шевченка, с.Муроване Львівського району, а зазначає, що є необлікована електрична енергія, використана споживачем.

Поряд з наведеним Відповідач вказує, що ч.1 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно в тому числі і на житловий фонд, об`єкти права комунальної власності, але органам місцевого самоврядування не належить право отримання коштів за послуги з утримання будинку та прибудинкової території. Такими функціями наділені житлово-комунальні госпрозрахункові підприємства, що є виконавцями послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, таким підприємством на території сільської ради є - Житлово-комунальне підприємство «МУРОВАНЕ» з яким Позивач має договір.

Позивач у своїй відповіді на відзив посилається на то, що Мурованська сільська рада ТГ не зверталась з заявою про укладання договору споживача про надання послуг по розподілу електричної енергії, облаштуванню точок комерційного обліку та відкриття точок комерційного обліку для житлових багатоквартирних будинків с. Муроване.

Сільська рада - є органом місцевого самоврядування, яка функціонує за рахунок бюджетного фінансування і не є надавачем чи виконавцем житлово-комунальних послуг. Для цього Мурованською сільською радою ТГ створені спеціалізовані госпрозрахункові комунальні підприємства, яким передано в господарське відання комунальне майно та житловий фонд. Відповідно при перерозподілу функціональних обов`язків (зміна надавача послуг) вказані підприємства на виконання п. 2.1.3. ПРРЕ звернулись до позивача (ПАТ «ЛЬВІВОБЛЕНЕРГО) з заявою про укладання договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії. В той же час Позивачем заявка комунальних підприємств була виконана частково, а саме було укладено договір споживача на частину об`єктів вказаних в заявці.

З наведеного Відповідач заперечує те, що Мурованською сільською радою ТГ не було здійснено жодних дій по укладанню договору споживача по надання послуг з розподілу електричної енергії, відкриття та обладнання точок комерційного обліку в багатоповерхових житлових будинках та наголошує, що Мурованська сільська рада територіальної громади Львівського району не є виробничо-господарським органом, а є орган місцевого самоврядування, що діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідач у долучених до клопотання від 09.11.2022р. вих. №1058 (вх. №23485/22 від 11.11.2022р.) Додаткових поясненнях від 09.11.2022р. вих.№1059 зазначає, що Позивач, ухиляючись від виконання передбачених кодексом обов`язків, безпідставно хоче стягнути кошти з Відповідача. Оскільки у зв`язку із зміною законодавства щодо ринку електричної енергії у 2018р. Позивачу необхідно було провести роботу із встановлення засобів комерційного обліку у спірному будинку, який збудований у 1980р. та зданий в експлуатацію згідно ДБН, лише після цього, в разі несплати за електричну енергію або самовільного підключення, виставляти вимоги.

Окрім цього Відповідач зазначає, що Позивач опирається у своїх поясненнях на Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджені постановою НКРЕКП, однак, згідно статті 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу.

Також Відповідач зазначає, що за адресою с.Муроване, вул.Шевченка, 9 розташований житловий багатоквартирний та багатоповерховий будинок, який відноситься до об`єкта побутового споживача. Підключення сходового та підвального освітлення вказаного житлового багатоквартирного будинку не є самовільним, так як всі дозволи на подачу електричної енергії отримані при вводі даного будинку в експлуатацію. Сільська рада не має інформації про проведення відключення сходового та підвального освітлення спеціалістами позивача, а також не володіє інформацією про те, що мешканці вказаного будинку не платять за використану електроенергію для освітлення сходових кліток та підвалів (місць загального користування).

В доповнення до викладеного Відповідач зазначає, що спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки зі спільного майна багатоквартирного будинку, а сільська рада, комунальне підприємство, управитель, управляюча компанія та ОСББ не мають права відключити електро-, водо-, та теплопостачання навіть при наявності заборгованості за надання таких послуг.

У поданих 13.12.2022р. за вх.№25736/22 Додаткових поясненнях Відповідач зазначає, що вартість необлікованої електроенергії є платою за поставлену електричну енергію, а не оперативно-господарською санкцією чи збитками в розумінні законодавства про електроенергетику. Схожі висновки викладені в пунктах 67, 72 та 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020р. у справі №910/17955/17.

Згідно доводів Відповідача, електричні мережі та електричне обладнання багатоквартирного житлового будинку за адресою с. Муроване, вул.Шевченка, 15, рівно ж як і приміщення загального користування - сходові клітки і підвали, являється спільною сумісною власністю співвласників вказаного будинку, якими є власники квартир та нежитлових приміщень вказаного вище будинку. Мурованська сільська рада не є власником багатоквартирного житлового будинку, як про це стверджує Позивач; сам багатоквартирний будинок не є та не може бути об`єктом права власності взагалі.

Укладений із Мурованською сільською радою ОТГ Договір на постачання електричної енергії №1872000від 14.02.2018р. не передбачає такого об`єкта електропостачання як багатоквартирний житловий будинок №по вул. Шевченка, 9 в с. Муроване. Таким чином, на думку Відповідача, Мурованська сільська рада ТГ не є власником багатоквартирного житлового будинку №9 по вул. Шевченка в с. Муроване, в тому числі, й електричних мереж вказаного будинку, не є управителем вказаного будинку, не є споживачем електричної енергії по вказаному багатоквартирному житловому будинку, відтак, не може і не повинна нести відповідальність та сплачувати за споживання електроенергії для освітлення місць загального користування багатоквартирного житлового будинку. Тому не є належним Відповідачем за вказаним позовом.

Позиція Третьої особи:

Третя особа у поданих 06.12.2022р. за вх.№25155/22 Поясненнях проти заявленого позову заперечує, вважає його безпідставним та необґрунтованим, просить суд відмовити в його задоволенні з підстав того, що Мурованська сільська рада Територіальної громади Львівського району Львівської області не є особою, яка повинна відповідати за вказаним позовом. Належність відповідача позивач обґрунтовує тим, що, на момент спірних правовідносин даний багатоквартирний будинок перебував на балансі Мурованської сільської ради, а тому належав до власності територіальної громади.

Згідно доводів Третьої особи, перебування майна, у тому числі, багатоквартирного будинку, на балансі органу місцевого самоврядування (відповідача) не є ознакою його права власності. Баланс і власність це різні поняття. Баланс є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та не визначає підстав знаходження майна у комунальній власності та не покладає на орган місцевого самоврядування обов`язку по його утриманню, в тому числі, оплату за спожиту електричну енергію.

Крім того, щодо статутних цілей Третя особа вказує, що КП «ЕКОУСТРІЙ» Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області утворене на комунальній власності. Засновником підприємства є Мурованська сільська рада територіальна громада Львівського району Львівської області. Метою діяльності Підприємства є задоволення сільських та суспільних потреб у централізованому постачанні холодної води, водовідведенні, вивезенні твердих побутових відходів, управлінні будинками або групою будинків, утриманні будинків і споруд та прибудинкових територій, ремонті приміщень, будинків та споруд, тощо, будівництві та інших роботах та послугах з метою отримання прибутку, забезпечення соціальних та економічних потреб трудового колективу підприємства та інтересів Засновника.

Основними напрямками діяльності Підприємства є: - надання послуг з централізованого постачання холодної води; надання послуг з централізованого водовідведення; надання послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів; надання послуг з управління будинками або групою будинків; надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та інші види діяльності, передбачені Статутом Підприємства.

Разом з тим, КП «ЕКОУСТРІЙ» управителем багатоквартирного житлового будинку №13 по вул. Шевченка, в с. Муроване не являється. Рішення про передачу вищевказаного будинку в управління Підприємству співвласниками такого будинку у відповідності до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» не приймалося, відповідного договору на управління із Підприємством не укладалося. Рішення про призначення Підприємства управителем багатоквартирного житлового будинку №13 по вул.Шевченка в с.Муроване органом місцевого самоврядування не приймалося. Договір на постачання електричної енергії щодо вказаного будинку Підприємством із позивачем не укладався.

За таких обставин, Третя особа вважає, що КП «ЕКОУСТРІЙ» також не є особою, яка має відповідати за цим позовом.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.10 ст.81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом Учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст.202 та 216 ГПК України, надання Відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників Відповідача та Третьої особи за наявними у справі матеріалами.

За результатами дослідження наданих Учасниками справи доказів, заявлених доводів та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Житлово-комунальне підприємство «Муроване» є юридичною особою, йому присвоєно ідентифікаційний код: 32242256, знаходиться за адресою: 81121, Львівська область, с.Муроване, вул.Шевченка, буд.12. Засновником ЖКП «Муроване» є Мурованська сільська рада територіальна громада Львівського району Львівської області (81120, Львівська область, с.Сороки-Львівські, вул.Польова, буд.65; ідентифікаційний код: 04369707); Видами діяльності ЖКП «Муроване» є 36.00 забір, очищення та постачання води; 81.10 комплексне обслуговування об`єктів; 81.21 загальне прибирання будинків.

Комунальне підприємство «ЕкоУстрій» Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області є юридичною особою, йому присвоєно ідентифікаційний код: 42498915, знаходиться за адресою: 81121, Львівська область, с.Муроване, вул.Шевченка, буд.12. Засновником КП «ЕкоУстрій» є Мурованська сільська рада територіальна громада Львівського району Львівської області (81120, Львівська область, с.Сороки-Львівські, вул.Польова, буд.65; ідентифікаційний код: 04369707); Видами діяльності КП «ЕкоУстрій» є 43.12 підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.21 електромонтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.31 Штукатурні роботи; 43.32. Установлення столярних виробів; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.34 Малярні роботи та скління; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.91 Покрівельні роботи; 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів; 81.30 Надання ландшафтних послуг; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 36.00 Забір, очищення та постачання води; 38.11 Збирання безпечних відходів; 42.21 Будівництво трубопроводів.

Пунктом 1 постанови НКРЕКП від 23.11.2018р. №1479 видано ПрАТ «Львівобленерго» ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, яка набуває чинності з 01.01.2019р., у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Львівської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) ПрАТ «Львівобленерго», та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно із законодавством).

14.02.2018р. між ПрАТ «Львівобленерго» (Позивач, Постачальник) та Мурованською сільською радою територіальної громади Львівського району Львівської області (Відповідач, Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії №1972000 (надалі Договір), за умовами якого (п.1. Договору) Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Відповідно до п.2.3.3 Договору Споживач зобов`язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 «Порядок розрахунків» та №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Згідно п.4.2.3. Договору Споживач сплачує Постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 04.05.2006р. №562, зареєстрованої в Мінюсті 04.07.2006р. за №782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі - Методика), у разі таких дій Споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2018р. Договір вважається щоразу продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.4. Договору).

Додатком №3 до Договору визначено Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, зокрема вуличне освітлення в с.Муроване (п.п.6, 11-15), ЗОШ І-ІІІ ст. (п.25) та Дитячий садок (п.п.26, 27).

Договір та Додаток №3 до нього підписано повноважними представниками, їх підписи завірено відтисками печаток юридичних осіб Сторін Договору.

28.05.2004р. між ПрАТ «Львівобленерго» (Постачальник) та ЖКП Муроване (Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії №21211 (надалі Договір 21211), за умовами п.1 якого Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

Листом від 20.12.2018р. вих.№040/01 ЖКП «Муроване» зверталось до Пустомитівського ВЕП ПрАТ «Львівобленерго» із проханням розірвати Договір №21211 з огляду на те, що Мурованська сільська рада ОТГ передала водопровідно-каналізаційні мережі з насосними станціями с.Муроване в господарське відання Комунальному підприємству "ЕкоУстрій", а ЖКП «Муроване» припинило використання водопровідно-каналізаційної мережі с.Муроване.

Актами про закриття точки обліку від 22.01.2019р. закрито точки обліку ЖКП «Муроване» за Договором №21211 адмінбудівлю, водонасосну станцію, КНС №4 с.Муроване, КНС №1 с.Муроване.

Заявою-приєднанням від 22.01.2019р. КП «ЕкоУстрій» приєдналось до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії Вказану заяву-приєднання підписано повноважним представником Третьої особи, його підпис завірено відтиском печатки Відповідача.

З врахуванням наведеного суд зазначає, що Третя особа приєдналась до публічного Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, а відтак, 22.01.2019р. між ПрАТ «Львівобленерго» (Позивач, Постачальник) та Комунальним підприємством ЕкоУстрій (Третя особа, Споживач) укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №1946300 (надалі Договір 1946300) шляхом підписання Відповідачем Заяви-приєднання до договору, за умовами якого (п.2.1. Договору) Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. N309, та Кодексу систем розподілу затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. N310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є Додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи.

Відповідно до п.3.1. Договору 1946300 облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається Оператором системи розподілу та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. N311 (далі - Кодекс комерційного обліку) та з урахуванням вимог цього Договору. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт-год).

Згідно п.11.1. Договору 1946300 цей Договір набирає чинності з дня приєднання Споживача до умов цього договору і діє до кінця поточного календарного року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Паспортом точки (точок) розподілу електричної енергії водонасосна станція підтверджується відповідна точка приєднання за Договором 1946300.

Однолінійними схемами електропостачання (Додатки №7 до Договору 1946300) визначено схему приєднання точок приєднання водонасосна станція №1, КНС №4, адміністративне приміщення та каналізаційно-насосна станція №1 за Договором 1946300.

Актами розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності до Договору 1946300 від 22.01.2019р. б/н визначено перелік об`єктів споживача та категорію надійності електропостачання за об`єктами: водонасосна станція №1, КНС №4, адміністративне приміщення та каналізаційно-насосна станція №1.

Листом від 20.12.2018р. вих.№020 КП «ЕкоУстрій» з метою нормального забезпечення населення, школи та дошкільні установи питною водою і відведення стічних вод, просило Позивача заключити Договір на постачання електричної енергії на наступні об`єкти: каналізаційна насосна станція №1; водонасосна станція; каналізаційна насосна станція №4 та адміністративне приміщення в с.Муроване.

Листом від 22.01.2019р. вих. №216-0057 Позивачем надіслано КП «ЕкоУстрій» примірник Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

11.10.2021р. працівниками енергоінспекції Позивача в присутності голови Відповідача Б.І. Свистуна складено Акт про порушення ПРРЕЕ №035733 за адресою Львівська область, село Муроване, вулиця Шевченка, 17 (житловий будинок, будинкові потреби, підвали), а саме: самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку (пункти ПРРЕЕ: 8.4.2, 1.2.1.,2.3.3, 7.6, .8.2.4, 8.2.5, 5.5.5.).

Вказаним Актом встановлено, що на момент перевірки перелік струмоприймачів, приєднаних споживачем до електричних мереж, відсутній, одночасне підключення наявних струмоприймачів на максимальну потужність споживачем не надано. За наслідками виявленого порушення вимкнуто живлення сходових кліток та підвалів та зазначено про необхідність укладення договору.

Самовільне підключення здійснене не приховано, для виявлення такого підключення здійснено огляд ВРП житлового будинку та схему живлення сходових кліток і підвалів, які підключені до ВРП будинку без засобів комерційного обліку (п.6 Акту).

Додатками до Акту є Схема підключення електроустановки споживача, якою встановлено, що несанкціовано освітлювалися сходові клітки і підвали (без обліку) та зразок електричного кабеля, яким було здійснено самовільне підключення електроустановок до електричної мережі.

У Схемі підключення електроустановки споживача до Акту зазначено, що точкою самовільного підключення був ввідно-розподільчий пристрій (ВРП) будинку, несанкціонована лінія такого підключення (без приладу обліку) живила лише сходові клітки та підвали будинку, до навантаження квартир мешканців будинку таке підключення не має жодного відношення.

Вказаний Акт підписано працівниками енергоінспекції Позивача, представник Відповідача Свистун Б.І. від підпису відмовився, що підтверджується підписом свідка Андрушко М.М.

Листом від 25.10.2021 вих.№209-07-4298 Позивач 26.10.2021, у зв`язку з відмовою представника Відповідача від підписання актів про порушення №035762, №035734, №035735, №035761, №035727, №035733, які складені 11.10.2021, №035774, №035791, №035775, №035579, №035766, №035767, №035790, які складені 12.10.2021, №035880, №035878, №035890, №035891, №035892, №035788, №035884, №035886, які складені 19.10.2021 працівниками ПрАТ «Львівобленерго» по об`єктах Мурованська сільська рада ОТГ за адресами: с.Муроване, вул.Шевченка, 7, 7-а, 8, 9, 10, 11, 11-а, 12, 13, 14, 15, 16, 17, вул.Меліоративна, 1, 2, 3, 3-а, 4, 5, 11, 13, надіслав Відповідачу примірник Актів поштою.

Також, вказаним листом Позивач запрошував Відповідача прибути для участі у засіданні комісії ЛМЕМ щодо розгляду зазначених актів про порушення, яке відбудеться з 10:00год. 26.11.2021р. за адресою: м.Львів, вул.Героїв УПА, 23 кім.6 (приймальна).

До листа додано копії цих актів про порушення з додатками та актів пломбування.

Відповідачем вказаного листа отримано 28.10.2021р., що підтверджується відповідною відміткою відповідальної особи Відповідача на Рекомендованому повідомлення про вручення поштового відправлення від 26.10.2021р. №7901829989215.

Пунктом 1.1. Статуту комунального підприємства ЕкоУстрій Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області (нова редакція), затвердженим рішенням сесії Мурованської сільської ради ТГ №806 від 23111.2021р., визначено КП «ЕкоУстрій» (надалі Підприємство), утворене на комунальній власності територіальної громади сіл Сороки-Львівські, Муроване, Гамаліївка, Ямпіль та Кам`янопіль Львівського району Львівської області і діє у відповідності до Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ГК України, ЦК України та інших законодавчих актів України.

Згідно п.2.1. Статуту метою діяльності Підприємства є задоволення сільських та суспільних потреб у централізованому постачанні холодної води, водовід веденні, вивезенні твердих побутових відходів, управлінні будинками або групою будинків, утриманні будинків і споруд та прибудинкових територій, ремонті приміщень будинків, споруд тощо, будівництві та інших роботах та послугах з метою отримання прибутку, забезпечення соціальних та економічних потреб трудового колективу Підприємства та інтересів Замовника.

Основними напрямками діяльності Підприємства є надання послуг з централізованого постачання холодної води; надання послуг з централізованого водовідведення; надання послуг з збирання та вивезення твердих побутових відходів; надання послуг з управління будинками або групою будинків; надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; надання послуг в проведенні поточних та капітальних ремонтних робіт приміщень, будинків, споруд, інженерних мереж та обладнання; проведення робіт по благоустрою територій населених пунктів Засновника; здача в оренду приміщень, будівель, споруд, устаткування та іншого окремого індивідуально визначеного майна; посередницька діяльність; господарська діяльність на договірних засадах з фізичними особами та суб`єктами господарської діяльності всіх форм власності, в тому числі з іноземними по наданню послуг, виконанню робіт (п.2.2. Статуту).

Листом від 24.11.2021 вих.№1528 Відповідач у відповідь на лист Позивача від 25.10.2021 за №203-074298 повідомив про наявні у Відповідача повноваження у сфері житлово-комунальних послуг і зазначив, що, розглянувши подані Позивачем матеріали та з метою забезпечення електричною енергією для освітлення місць загального користування та підвалів житлових будинків по вул.Шевченка та Меліоративна в с.Муроване, керуючись п.1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28 (в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 №910) пропонував КП "ЕкоУстрій", який є виконавцем житлово-комунальних послуг по Мурованській сільській раді ТГ та енергопостачальнику укласти договір про постачання електроенергії для освітлення місць загального користування та підвалів.

Рішенням, оформленим Протоколом засідання комісії Львівського МЕМ ПрАТ «Львівобленерго» від 26.11.2021р. №035733-а комісія у складі заступника начальника з комерційного обліку ЛМЕМ Охримович М.В., начальника ВТА ЛМЕМ Яцків А.Ю., заступника начальника ВРтаД ЛМЕМ Коновальчук В.О., провідного юристконсульта ВД ПрАТ «ЛОЕ» Коцай О.Б., інженера ВТА ЛМЕМ Бухеник Г.І. в присутності представника Відповідача Башинського В.Ф. розглянула Акт про порушення від 11.10.2021р. №035733 щодо Відповідача та вирішила перенести засідання комісії на 10.12.2021р. о 10:00год.

Протокол підписано заступником начальника з комерційного обліку ЛМЕМ Охримович М.В., начальником ВТА ЛМЕМ Яцків А.Ю., заступником начальника ВРтаД ЛМЕМ Коновальчук В.О., провідним юристконсультом ВД ПрАТ «ЛОЕ» Коцай О.Б., інженером ВТА ЛМЕМ Бухеник Г.І. та представником Відповідача Башинського В.Ф.

Рішенням, оформленим Протоколом засідання комісії Львівського МЕМ ПрАТ «Львівобленерго» від 10.12.2021р. №035733-б комісія у складі заступника начальника з комерційного обліку ЛМЕМ Охримович М.В., начальника ВТА ЛМЕМ Яцків А.Ю., заступника начальника ВРтаД ЛМЕМ Коновальчук В.О., провідного юристконсульта ВД ПрАТ «ЛОЕ» Коцай О.Б., інженера ВТА ЛМЕМ Бухеник Г.І. в присутності представника Відповідача Башинського В.Ф. розглянула Акт про порушення від 11.10.2021р. №035733 щодо Відповідача та, на підставі "Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі ПРРЕЕ) прийняла рішення визначити обсяг та вартість необлікованої електричної енергії та суму завданих збитків внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ та провести нарахування за період 12 місяців (11.10.2020р.) по дату складання акту про порушення (11.10.2021р.) по силі струму, визначеній виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 ПУЕ (1=20А).

Пунктом 4 вказаного Протоколу визначено, що нарахована сума повинна бути оплачена протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Розрахунком обсягу та вартості необлікованої електричної енергії та завданих збитків (п.6 Протоколу від 10.12.2021р. №035733-б) визначено обсяг недоврахованої електричної енергії в кількості 17340кВт/год. на суму 64599,86грн.

Цей Протокол підписано заступником начальника з комерційного обліку ЛМЕМ Охримович М.В., начальником ВТА ЛМЕМ Яцків А.Ю., заступником начальника ВРтаД ЛМЕМ Коновальчук В.О., провідним юристконсультом ВД ПрАТ «ЛОЕ» Коцай О.Б., інженером ВТА ЛМЕМ Бухеник Г.І. та представником Відповідача Башинським В.Ф.

10.12.2021р. Поизвачем виставлено Відповідачу до оплати Рахунок за необліковану електричну енергію та завдані збитки №361701 згідно акту про порушення 035733 від 11.10.2021р. на суму 64599,86грн. та зазначено термін оплати до 09.01.2022р.

У Протоколі від 10.12.2021р. №035733-б наявний підпис представника Відповідача Башинського В.Ф. про отримання копії такого та Рахунку від 10.12.2021р. №361701.

Пунктом 1 рішення Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області від 21.12.2021 №903 «Про списання з балансового обліку Мурованської сільської ради ТГ багатоквартирних житлових будинків» з метою забезпечення повноцінної реалізації прав співвласників на самостійне управління житловими будинками, згідно п.2 ст.282 ЦК України, Законів України Про об`єднання співласників багатоквартирного будинку, Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, Про житлово-комунальні послуги та на підставі Постанови КМУ від 20.04.2016 №301 Про затвердження Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків, керуючись ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, сесія Мурованської сільської ради ТГ вирішила списати з балансового обліку Мурованської СР ТГ багатоквартирні житлові будинки відповідно до процедури передбаченої Постановою КМУ від 20.04.2016 №301 Про затвердження Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків, згідно з додатком №1.

Відповідно до п.2 вказаного Рішення відділу бухгалтерського обліку та звітності Мурованської сільської ради ТГ здійснити списання з балансу багатоквартирні житлові будинки, у тому числі будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирних будинків та розташовані на прибудинкових територіях до 10.03.2022р., згідно з додатком №1 даного рішення; провести списання з балансу в першу чергу тих будинків, в яких є технічна документація; вважати закінченою процедуру списання відповідного будинку з балансу після затвердження балансоутримувачем акту про списання багатоквартирного будинку з балансу.

Пунктами 3 вказаного Рішення вирішено на балансі сільської ради ТГ залишити всі неприватизовані квартири; на балансі сільської ради ТГ облікувати нежитлові приміщення, що розташовані в житлових багатоквартирних будинках по вул.Шевченка, 10, с.Муроване та по вул.Івана Франка, 71, с.Ямпіль.

Пунктом 10 Додатку №1 до вказаного Рішення «Перелік багатоквартирних будинків, які підлягають списанню з балансу Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області» визначено будинок за адресою: с.Муроване, вул.Шевченка, 17 (інв. №101327217), 1991 року побудови, первісною вартістю 979032грн. та балансовою вартістю станом на 01.01.2021р. 301834,16грн.

У відповідності з п.п.1, 3 ч.1 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила), які регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами; учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби; ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (п.1.1.1. Правил).

Пунктом 2 постанови НКРЕКП від 14.03.2018р. №312 «Про затвердження ПРРЕЕ» передбачено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови..

Згідно п.4 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу оператора систем розподілу, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до оператора системи розподілу із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо (п.6 Постанови).

Відповідно до п.1.1.2. ПРРЕЕ необлікована електрична енергія обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом з електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно; самовільне підключення несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення (у тому числі і після відключення) електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі, що є підставою оформлення акта про порушення та визначення обсягу не облікованої електричної енергії внаслідок такого підключення; об`єкт побутового споживача - житловий будинок (частина будинку), квартира або будівля, які розміщені за однією адресою та належать одній фізичній особі або декільком фізичним особам на правах власності або користування; побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність); побутові потреби - споживання (використання) електричної енергії для задоволення умов постійного або тимчасового проживання та/або перебування фізичних осіб на об`єкті побутового споживача, включаючи прибудинкову (присадибну територію), у тому числі для індивідуального будівництва (реконструкції) об`єктів приватного домогосподарства, крім потреб підприємницької, господарської діяльності.

Згідно п. 1.2.1. ПРРЕЕ, на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач (п.2.1.3. ПРРЕЕ).

Згідно п.2.1.5. Правил договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил; оператор системи розподілу зобов`язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також у друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та у власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії; договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу/передачі.

Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії (п.2.1.7. Правил).

Відповідно до п.2.3.13. Правил обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць.

Згідно п.2.2.2 ПРРЕЕ межа експлуатаційної відповідальності між споживачем та оператором системи за технічний стан і обслуговування електроустановок напругою до 1000 В встановлюється: у разі повітряного відгалуження - у точці кріплення проводів лінії електропередачі до перших ізоляторів на будівлі або на трубостояку, або на ввідних клемах першого комутаційного апарата, встановленого на ввідному пристрої будівлі споживача; у разі кабельного вводу - на наконечниках кабелю живлення, приєднаних до ввідних клем першого комутаційного апарата, встановленого у ввідному пристрої будівлі споживача.

Відповідно до п.2.2.5. ПРРЕЕ за стан внутрішньобудинкових електричних мереж багатоквартирного будинку (від вводу в будинок до відхідних клем вузла вимірювання побутового споживача) відповідає власник (балансоутримувач) цих мереж; межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності у багатоквартирному будинку встановлюється: між власником (балансоутримувачем) внутрішньобудинкових електричних мереж багатоквартирного будинку та оператором системи - відповідно до п.2.2.2 або п.2.2.3 цієї глави; між власником (балансоутримувачем) мереж багатоквартирного будинку та власником вузла обліку побутового споживача, розміщеного у квартирі, - на вхідних клемах вузла вимірювання; між власником (балансоутримувачем) мереж багатоквартирного будинку та власником вузла обліку побутового споживача, розміщеного на сходовій клітці, - на вхідних клемах комутаційного апарата, встановленого до вузла вимірювання; між власником вузла обліку та споживачем - на відхідних клемах вузла вимірювання.

Пунктом 2.3.3. ПРРЕЕ визначено, що електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії; підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами; розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, цих Правил та проєктних рішень; перелік точок комерційного обліку на об`єкті споживача (площадці комерційного обліку), крім випадків простої схеми обліку із застосуванням одного лічильника прямого включення, зазначається з наведенням EIC-кодів, у додатку до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (місце та дата встановлення, тип, покази, дані щодо повірки, відповідальний за збереження тощо)".

Відповідно до пп.3, 4 п. 5.1.1. ПРРЕЕ, оператор системи має право, зокрема, на проведення (за пред`явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії; на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору.

За приписами пп.1 п.5.5.5. ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).

Відповідно до пп.1 п.7.6. ПРРЕЕ припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи без попередження споживача після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або приєднання струмоприймачів поза засобами комерційного обліку.

Приписами п.2, 4, 13 ст.77 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; неукладення договорів відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до п.8.2.4. ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

Згідно п.8.2.5 ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил; акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень; в акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил, необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу; у разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

Акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи; рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу; у разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків (п.8.2.6. ПРРЕЕ).

Пунктом 8.4.1. ПРРЕЕ передбачено, що оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

Згідно п.8.4.2. ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, як самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку; самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку; самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.

Відповідно до п.8.4.6. ПРРЕЕ у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 6 - 8 пункту 8.4.2 цієї глави, положення цієї глави застосовуються за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі (крім випадків, передбачених цим пунктом); в акті про порушення зазначаються відомості про дії представників оператора системи, вжиті для виявлення місця підключення (наприклад, використання спеціальних технічних засобів (із зазначенням їх типу та способу застосування), здійснення часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів та/або демонтажу приладів чи їх захисних панелей тощо); у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5 - 8 пункту 8.4.2 цієї глави, зразки кабелів (проводів), через які було здійснено самовільне підключення, можуть вилучатися, про що робиться відповідний запис в акті про порушення. Місця вилучення зразків позначаються на схемі.

Суд зазначає, і аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.01.2020р. у справі №910/17955/17, що нарахування за недораховану електроенергією є платою за поставлену електричну енергію. Отже, стягнення за актом про порушення є вартістю електричної енергії, яка була фактично спожита, але не врахована засобами обліку.

Як передбачено ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 11.09.2020р. у справі №910/16505/19, тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Аналізуючи наведені Учасниками справи твердження та подані на їх підтвердження докази, керуючись наведеним критерієм доказування, суд доходить висновку, що зазначені вище докази в своїй сукупності відповідають критеріям належності та вірогідності, тому вважаються такими, що підтверджують наведені Позивачем обставини порушення споживачем ПРРЕЕ (пункти ПРРЕЕ: 8.4.2, 1.2.1.,2.3.3, 7.6, .8.2.4, 8.2.5, 5.5.5.).), зокрема, самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку, що зафіксовано в Акті про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 11.10.2021р. №035733. До акту складено Схему підключення електроустановок споживача, яка є його додатком. У схемі-додатку до акту від 11.10.2021р. №035733 вказано, що несанкціовано освітлювалися сходові клітки і підвали (без обліку).

За вказане порушення рішенням, оформленим Протоколом засідання комісії Львівського МЕМ ПрАТ «Львівобленерго» від 10.12.2021р. №035733-б вирішила визначити обсяг та вартість необлікованої електричної енергії та суму завданих збитків внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ та провести нарахування за період 12 місяців (11.10.2020р.) по дату складання акту про порушення (11.10.2021р.) по силі струму, визначеній виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 ПУЕ (1=20А). Розрахунком обсягу та вартості необлікованої електричної енергії та завданих збитків (п.6 Протоколу від 10.12.2021р. №035733-б) визначено обсяг недоврахованої електричної енергії в кількості 17340кВт/год. на суму 64599,86грн. У Протоколі від 10.12.2021р. №035733-б наявний підпис представника Відповідача Башинського В.Ф. про отримання копії такого та Рахунку від 10.12.2021р. №361701.

Суд зазначає, що матеріалами справи, в тому числі рішенням Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області від 21.12.2021р. №903 «Про списання з балансового обліку Мурованської сільської ради ТГ багатоквартирних житлових будинків» підтверджується перебування будинку за адресою: с.Муроване, вул.Шевченка, 17 (інв. №101327217), 1991 року побудови, первісною вартістю 979032грн. та балансовою вартістю станом на 01.01.2021р. 301834,16грн. станом на час складення Позивачем Акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 11.10.2021р. №035733 на балансі Відповідача.

Вказана обставина не заперечувалась Учасниками справи впродовж розгляду спору.

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що матеріалами справи не підтверджується списання згаданого будинку з балансу Відповідача станом на час проведення судового засідання з розгляду спору по суті, оскільки, відповідно до п.2 рішення Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області від 21.12.2021р. №903 вирішено вважати закінченою процедуру списання відповідного будинку з балансу після затвердження балансоутримувачем акту про списання багатоквартирного будинку з балансу, а такий акт Учасниками справи суду не заявлено та не подано.

Відтак, суд зазначає, що електрична енергія фактично постачалась Відповідачу, була ним спожита, проте, внаслідок порушення Відповідачем вимог ПРРЕЕ, відбувся недооблік Позивачем електричної енергії, а нарахування за фактично спожиту, але не враховану засобами обліку електричну енергію, здійснене Позивачем у відповідності з ПРРЕЕ.

Суд критично оцінює та відхиляє за безпідставністю та необґрунтованістю доводи Відповідача про неправомірне неукладення Позивачем договору та встановлення приладів обліку електричної енергії, оскільки, в силу приписів п.2.1.3. ПРРЕЕ, ініціатором укладення як договору споживача про надання послуги з розподілу електричної енергії, так і договору постачання є споживач, яким, з врахуванням встановлення судом обставини перебування будинку за адресою: с.Муроване, вул.Шевченка, 17 (інв.№101327217), 1991р. побудови, первісною вартістю 979032грн. та балансовою вартістю станом на 01.01.2021р. 301834,16грн. станом на час складення Позивачем Акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 11.10.2021р. №035733 на балансі Відповідача, був саме Відповідач, а в даному випадку підлягає встановленню лише обставина необлікованого споживання електричної енергії на об`єкті, який перебуває у власності (чи на іншому правовому титулі) споживача такої енергії і до повноважень Позивача не належить визначення конкретної особи, яка вчинила необхідні фактичні дії, що спричинили необліковане споживання електричної енергії та обставини, які цьому передували.

Разом з тим, матеріалами справи спростовуються доводи Відповідача про те, що підключення сходових кліток і підвалів в будинку за адресою: с.Муроване, вул.Шевченка, 17 не є самовільним, оскільки будинок введений в експлуатацію, тому може йтись лише про необліковану електричну енергію, використану для освітлення сходових кліток та підвалів, оскільки Акт про порушення від 11.10.2021р. №035733 складено Позивачем та розглянуто комісією Позивача у відповідності до вимог ПРРЕЕ , а відтак, вказаним Актом підтверджується обставина несанкціонованого, самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів чи електропроводки сходових кліток та підвалів будинку №17 по вул.Шевченка у с.Муроване. У схемі-додатку до акту зазначено, що точкою самовільного підключення був ввідно-розподільчий пристрій (ВРП) будинку, несанкціонована лінія такого підключення (без приладу обліку) живила лише сходові клітки та підвали будинку, до навантаження квартир мешканців будинку таке підключення не має жодного відношення, а в пункті 6 Акту зазначено, що самовільне підключення здійснене не приховано, для виявлення такого підключення здійснено огляд ВРП житлового будинку та схему живлення сходових кліток і підвалів, які підключені до ВРП будинку без засобів комерційного обліку.

Суд також не погоджується із доводами Відповідача про те, що будинок за адресою с.Муроване, вул.Шевченка, 17 є побутовим споживачем, оскільки, з врахуванням наведених в мотивувальній частині цього рішення визначень об`єкта побутового споживача, побутового споживача та побутових потреб (п.1.1.2. ПРРЕЕ), освітлення місць загального користування, коридорів, підвалів, гаражів, зовнішнього освітлення у житловому багатоквартирному будинку не належить до побутових потреб індивідуального мешканця будинку, а відноситься до сфери відповідальності власника чи балансоутримувача такого будинку, який, у свою чергу, зобов`язаний закупити електричну енергію та послуги з її розподілу та забезпечити мешканців-фізичних осіб відповідними послугами.

Разом з тим, Відповідачем не доведено належними засобами доказування обставини правомірності забезпечення електричною енергією загальнобудинкових потреб житлового багатоквартирного будинку №17 по вул.Шевченка у с.Муроване, наявності договірних відносин на послуги з розподілу електричної енергії між Позивачем та Відповідачем з приводу такої точки обліку чи встановлення і введення в експлуатацію засобів обліку електричної енергії для забезпечення загальнобудинкових потреб житлового багатоквартирного будинку №17 по вул.Шевченка у с.Муроване.

Щодо доводів Відповідача про те, що Мурованська сільська рада територіальної громади Львівського району Львівської області не є належним відповідачем у справі суд зазначає, що, в силу приписів п.2.2.2. та 2.2.5. ПРРЕЕ, за стан внутрішньобудинкових електричних мереж багатоквартирного будинку (від вводу в будинок до відхідних клем вузла вимірювання побутового споживача) відповідає власник (балансоутримувач) цих мереж, яким, як встановлено судом, станом на час складення Позивачем Акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 11.10.2021р. №035733, був саме Відповідач.

Щодо доводів Відповідача про наявність договірних відносин між Позивачем та Третьою особою суд звертає увагу на те, що матеріалами справи підтверджується обставина укладення між Позивача та Третьою особою Договору 1946300 щодо вузлів обліку Третьої особи, а саме каналізаційно-насосна станція на вул.Січових Стрільців, 43 у с.Муроване, адмінприміщення (офіс) на вул.Шевченка, 18 в селі Муроване, водонасосна станція на вул.Будівельна в с.Муроване, каналізаційно-насосна станція №4 на вул.Л.України в с.Муроване, однак, не підтверджується укладення Договору 1946300 щодо точки обліку щодо житлового багатоквартирного будинку №17 по вул.Шевченка у с.Муроване.

Поряд з цим, суд вважає безпідставними та необґрунтованими доводи Відповідача про передачу житлових будинків с.Муроване, в тому числі і житлового багатоквартирного будинку №17 по вул.Шевченка у с.Муроване, в управління Третій особі, її уповноваження на виготовлення технічної документації, закупівлі приладів обліку та співпрацю з ПрАТ «Львівобленерго» щодо встановлення, опломбування засобів обліку та доповнення уже існуючого Договору 1946300 точками обліку місць загального користування та підвальних приміщень згаданого будинку, оскільки вказана обставина, як і обставина списання будинку №17 по вул.Шевченка у с.Муроване з балансу Відповідача, в тому числі і на підставі Рішення Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області від 21.12.2021р. №903 «Про списання з балансового обліку Мурованської сільської ради ТГ багатоквартирних житлових будинків», не доведена Учасниками справи належними засобами доказування. Натомість навпаки, судом встановлена обставина того, що станом на час складення Позивачем Акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 11.10.2021р. №035733, балансоутримувачем житлового багатоквартирного будинку №17 по вул.Шевченка у с.Муроване був саме Відповідач.

З врахуванням наведеного суд зазначає, що право Позивача, за захистом якого він звернувся до суду, є порушеним, підлягає захисту судом, а позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 64559,86грн. вартості необлікованої електричної енергії є мотивованими та обґрунтованими та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст.ст.73, 74 ГПК України).

Згідно з ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Усталеною є практика ЄСПЛ, в якій суд посилається на balance of probabilities (баланс ймовірностей) для оцінки обставин справи. Наприклад, у рішенні BENDERSKIY v. Ukraine суд застосовує баланс ймовірностей. У рішенні J.K. AND OTHERS v. Sweden суд вказує, що цей стандарт притаманний саме цивільним справам.

У постанові Верховного Суду України від 14.06.2017р. у справі №923/2075/15 відхилено висновки апеляційного суду про відмову в позові про стягнення упущеної вигоди лише з тих підстав, що її розмір не може бути встановлений з розумним степенем достовірності, оскільки апеляційний суд не дослідив інших доказів, які надані позивачем, чим фактично позбавив останнього можливості відновити його порушене право, за захистом якого подано позов.

Аналогічний підхід продемонстрував і Верховний Суд у своїй постанові від 06.11.2019 у справі №127/27155/16-ц (провадження №61-30580св18).

Отже, під розумним ступенем достовірності слід розуміти те, що факт є доведеним, якщо після оцінки доказів вбачається, що факт скоріше відбувся, аніж не мав місце.

У зв`язку з цим, суд першої інстанції при розгляді даної справи застосовує вищезазначений стандарт доказування.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010р. №4241/03 ЄСПЛ зазначено, що хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч.23 рішення ЄСПЛ від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України» суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте, Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ, сформовану у справах «Салов проти України», «Проніна проти України» та «Серявін та інші проти України», де зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

Суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п.п.32-41), в якому, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що Відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, хоч йому було створено усі можливості для надання заперечень, від жодного Учасника справи не надходило клопотання про витребування доказів, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги доведеність належними, достатніми, допустимими, достовірними та вірогідними доказами обставини: перебування житлового багатоквартирного будинку за адресою: с.Муроване, вул.Шевченка, 17 (інв. №101327217), 1991 року побудови, первісною вартістю 979032грн. та балансовою вартістю станом на 01.01.2021р. 301834,16грн. станом на час складення Позивачем Акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 11.10.2021р. №035733 на балансі Відповідача, порушення Відповідачем, як споживачем ПРРЕЕ (пункти ПРРЕЕ: 8.4.2, 1.2.1.,2.3.3, 7.6, .8.2.4, 8.2.5, 5.5.5.).), зокрема, самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку, що зафіксовано в Акті про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 11.10.2021р. №035733, а відтак, фактичного постачання та споживання Відповідачем електричної енергії на сходових клітках та підвалах житлового багатоквартирного будинку за адресою: с.Муроване, вул.Шевченка, 17 та відсутності навантаження до квартир мешканців вказаного будинку; проведення рішенням, оформленим Протоколом засідання комісії Львівського МЕМ ПрАТ «Львівобленерго» від 10.12.2021р. №035733-б, нарахування Відповідачу вартості необлікованої електричної енергії за період 12 місяців (11.10.2020р.) по дату складання акту про порушення (11.10.2021р.) по силі струму, визначеній виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 ПУЕ (1=20А); беручи до уваги недоведеність обставини неправомірного неукладення Позивачем договору та встановлення приладів обліку електричної енергії щодо сходових кліток та підвалів житлового багатоквартирного будинку за адресою: с.Муроване, вул.Шевченка, 17, а також того, що будинок за адресою с.Муроване, вул.Шевченка, 17 є побутовим споживачем, а місця загального користування у ньому, зокрема сходові клітки та підвали у ньому, передані в управління Третій особі та забезпечені електричною енергією на підставі укладеного Позивачем із Третьою особою договору, суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 64559,86грн. вартості необлікованої електричної енергії є мотивованими та обґрунтованими, підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Приписами частини другої вказаної статті встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюються у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).

Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2022 року для працездатних осіб в розмірі 2481 гривні.

Приписами ч.1 ст.124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем при поданні позовної заяви до господарського суду надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого Позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи судові витрати в розмірі 2481грн. у вигляді сплаченого за подання до господарського суду позовної заяви судового збору та 20000грн. витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги.

Як доказ сплати судового збору Позивач подав Платіжне доручення від 05.09.2022р. №14837 про сплату за подання позовної заяви до господарського суду судового збору в розмірі 2481грн., оригінал якого платіжного доручення є додатком №1 до позовної заяви.

В обґрунтування понесених витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги Позивачем до позовної заяви долучено копію укладеного між Адвокатським об`єднанням «Юріс Консультус» (за Договором АО) та Приватним акціонерним товариством «Львівобленерго» (за Договором Клієнт) Договору про надання правничої допомоги від 01.09.2022р. №22/9-24 (надалі Договір від 01.09.2022р.), за умовами якого (п.1.1. Договору від 01.09.2022р.) АО приймає на себе зобов`язання забезпечувати представництво Клієнта у суді та надавати інші види правничої допомоги, а Клієнт приймає на себе зобов`язання оплачувати надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання доручень Клієнта.

Відповідно до п.1.2. Договору від 01.09.2022р. попередня інформація про справу: суд: Господарський суд Львівської області; інстанція: перша; Позивач: ПрАТ «Львівобленерго»; Відповідач: Мурованська сільська рада (акт 035733); предмет позову: стягнення 64599,86грн.

Згідно п.1.3. Договору від 01.09.2022р. з метою виконання умов цього Договору АО самостійно визначає одного чи декількох адвокатів, які здійснюватимуть виконання цього Договору, розподіляє обов`язки між ними, контролює хід виконання, а при потребі здійснює заміну адвоката.

АО бере на себе зобов`язання, в межах предмету Договору представляти інтереси Клієнта в судах, а також інших органах при розгляді правових питань, зі всіма правами, наданими законом стороні, третій особі, заявнику, стягувачу, боржнику, іншій особі, що бере участь у судовому процесі; складати процесуальні документи, листи, запити, виконувати необхідні розрахунки тощо; здійснювати самостійний пошук та виявлення документів і речей, які можуть бути доказами у справі; надавати роз`яснення з правових питань, рекомендації з оптимального вирішення справи; інформувати Клієнта про перебіг справи, перспективи її вирішення; вживати заходи щодо добровільного вирішення спору і виконання боржником своїх зобов`язань в позасудовому порядку або під час розгляду справи у суді, у тому числі із застосуванням інститутів медіації та врегулювання спору за участю судді (п.2.1. Договору від 01.09.2022р.).

Відповідно до п.4.1. Договору від 01.09.2022р. вартість правничої допомоги становить авансова оплата в розмірі 3200грн.

Згідно п.4.2. Договору від 01.09.2022р. оплата здійснюється авансовою оплатою протягом 30 днів з часу підписання цього Договору.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання його умов у межах розгляду в одній судовій інстанції, визначеній п. 1.2 цього Договору. Зміни чи доповнення до Договору можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковим договором (п.6.1. Договору від 01.09.2022р.).

Вказаний Договір підписано повноважними представниками, їх підписи завірено відтисками печаток юридичних осіб Сторін Договору від 01.09.2022р.

09.09.2022р. АО виставлено Клієнту до оплати Рахунок №22/152 на оплату послуг за Договором на суму 3200грн., зокрема: вивчення та аналіз матеріалів справи у кількості 1 послуги вартістю 800грн./послуга на суму 800грн.; аналіз законодавства та судової практики у кількості 1 послуги вартістю 800грн./послуга на суму 800грн.; складання клопотань, заяв, заперечень та інших процесуальних документів у кількості 1 послуги вартістю 800грн./послуга на суму 800грн.; участь в засіданні у кількості 1 послуги вартістю 800грн./послуг на суму 800грн.

Платіжним дорученням від 13.09.2022р. №15336 Клієнтом перераховано на користь АО 3200грн. Призначення платежу: «Рах.№22/152 від 09.09.2022р. правнича допомога без ПДВ (15366)).».

Горбунова Ольга Володимирівна є адвокатом та представником Позивача, що підтверджується Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю від 30.10.2017р. серії ЛВ №000777 та Ордером від 01.09.2022р. серії ВС №1145272.

Окрім того, суд зазначає що Відповідач та Третя особа наданим чинним законодавством правом на відшкодування документально підтверджених судових витрат не скористались.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст.16 ГПК України).

Згідно частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; витрати, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Приписами ч.1 ст.124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частиною третьою вказаної статті встановлено, що попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч.2 ст.126 ГПК України).

Згідно з ч.3 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.126 ГПК України).

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст.1 вищевказаного Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.п.6, 9 ст.1 Закону).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно ст.6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі Закон) адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно Законом "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно ч.3 ст.4, ч.1 ст.13 Закону адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності). Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами (ст.19 Закону).

Статтею 26 Закону визначені підстави для здійснення адвокатської діяльності. Зокрема, зазначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно п.28 Правил адвокатської етики (затверджені звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017р.) необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

В рішенні Національної асоціації адвокатів України від 04-05.07.2014р. №61 «Про надання роз`яснень щодо інформації, яка зазначається в ордері адвоката та можливості його подання у декілька установ» зазначено, що Закон у статті 26 визначив підстави для здійснення адвокатської діяльності. Так, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, може бути, зокрема, ордер (ч.2 ст.26 Закону).

Згідно з положеннями вищезазначеної статті 26 Закону ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Рішенням Ради адвокатів України №36 від 17.12.2012р. затверджено Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів (далі - Положення), яке встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об`єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів.

Згідно ст.30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд також звертає увагу на те, що у разі встановлення клієнтом і адвокатом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних при наданні послуг правничої допомоги не є необхідним. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 28.12.2020р. у справі №640/18402/19.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України. Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 28.09.2021р. у справі №918/1045/20.

Крім того метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утриматися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду від 24.01.2022р. у справі №911/2737/17.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно правової позиції, викладеної, зокрема в постановах Верховного Суду від 05.06.2018р. у справі №904/8308/17 та від 01.08.2019р. у справі №915/237/18, розмір судових витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат, а суд повинен оцінити рівень адвокатських витрат, що були присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично і чи була їх сума обґрунтованою та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною чи її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду від 20.11.2018р. у справі №910/23210/17.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України).

Також суд враховує позицію ЄСПЛ, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим ("Гімайдуліна і інші проти України", "Баришевський проти України"). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України", за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії", за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у додатковій ухвалі від 21.07.2020р. у справі №915/1654/19.

При цьому суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі №826/1216/16, що на підтвердження факту понесення судових витрат та їх розміру суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат.

Також, судом враховано позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладену в постановах від 03.10.2019р. у справі №922/445/19 та від 18.12.2019р. у справі №910/13731/18, відповідно до якої, за змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №922/902/19, від 12.12.2019р. №922/1897/18 та від 20.12.2019 №903/125/19.

Поряд з цим суд зазначає, що згідно ч.5 ст.126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Отже, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічну правову позицію викладено зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц та у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19.

Як вказує Об`єднана палата Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 ГПК України.

Зокрема відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.5-7, 9 ст.129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція підтримана та застосована у постанові Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі №905/1795/18.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).

З врахуванням вищенаведеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив, що подані Позивачем в обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу докази в своїй сукупності підтверджують дійсність, необхідність та розумність таких витрат в розмірі 3200грн. для забезпечення належного захисту прав Позивача під час розгляду справи №914/2277/22 Господарським судом Львівської області.

При цьому, суд звертає увагу на те, що Відповідачем, не подано жодних доказів в спростування обставин дійсності, необхідності та розумності понесених Позивачем судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги, а також не доведено в порядку ч.5 ст.126 ГПК України неспівмірності здійснених Позивачем витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приписами п.1 ч.4 ст.129 ГПК України передбачено, що у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

З підстав наведеного, а також недоведення Позивачем в порядку, визначеному главою 8 розділу І ГПК України іншого розміру судових витрат, окрім суми сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору в розмірі 2481грн. та судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги в розмірі 3200грн., недоведення Відповідачем та Третьою особою розміру понесених судових витрат у справі, суд дійшов висновків про те, що судові витрати у справі, а саме сплачений Позивачем за подання позовної заяви до господарського суду судовий збір в розмірі 2481грн. та судові витрати на оплату послуг професійної правничої допомоги в розмірі 3200грн. слід покласти на Сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, стягнути з Відповідача на користь Позивача 2481грн. судового збору та 3200грн. судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 42, п. 1, 3 ч. 1 ст.129 Конституції України, ст.ст.4, 13, 27, 42, 43, 46, 73, 74, 76-79, 80, 81, 86, 123, 124, 126, 129, 165, 205, 216, 222, 231, 235, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.173, 174, 179, 180, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.3, 6, 11, 15, 16, 509, 526, 527, 530, 599, 610-612, 614, 627, 629, 638,655, 712, 714, 901 903 Цивільного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області (81120, Львівська область, Львівський район, с.Сороки-Львівські, вул.Польова, буд.65; ідентифікаційний код: 04369707) на користь Приватного акціонерного товариства Львівобленерго (79026, Львівська область, м.Львів, вул.Козельницька, буд.3; ідентифікаційний код: 00131587) 64559,86грн. вартості необлікованої електричної енергії, 2481грн. судового збору та 3200грн. судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 ГПК України.

5.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 27.03.2023р.

Головуючий суддя Фартушок Т.Б.