Номер провадження: 22-ц/813/783/23

Справа № 522/7884/20

Головуючий у першій інстанції Козирський Є.С.

Доповідач Дришлюк А. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.,

при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 грудня 2020 року в цивільній справі за позовом Громадської організації «Мисливців та рибалок «Придністровське» до Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дишлевої Тетяни Володимирівни, ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Маяківська сільська рада Біляївського району Одеської області, Нижньодністровський національний природний парк, про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на дачний будинок, -

ВСТАНОВИВ:

19 травня 2020 року представник Громадської організації «Мисливців та рибалок «Придністровське» - Марченко К.Б. звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дишлевої Т.В. та Сичова С.М. про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дишлевої Тетяни Володимирівни про державну реєстрацію права власності на дачний будинок за ОСОБА_1 (з відкриттям розділу). В подальшому, 02.10.2020 позивач уточнив позовні вимоги та просив суд скасувати запис №34897353 про державну реєстрацію речового права права власності ОСОБА_1 на дачний будинок за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2000041451237), здійснений на підставі рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дишлевої Тетяни Володимирівни про державну реєстрацію права власності на дачний будинок (з відкриттям розділу) (т.1, а.с.2-4).

20 травня 2020 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси справу передано за підсудністю до Овідіопольського районного суду Одеської області (т.1, а.с.25).

04 грудня 2020 року рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області позов Громадської організації «Мисливців та рибалок «Придністровське» був задоволений. А саме суд вирішив скасувати запис №34897353 про державну реєстрацію речового права право власності ОСОБА_1 на дачний будинок за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Надлиманська, масив «Старий порт» здійснений на підставі рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дишлевої Тетяни Володимирівни про державну реєстрацію права власності на дачний будинок (з відкриттям розділу). А також стягнути з Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дишлевої Тетяни Володимирівни та ОСОБА_1 на користь Громадської організації «Мисливців та рибалок «Придністровське» понесені судові витрати по справі в розмірі 2102,00 грн в рівних частках, тобто по 1051,00 грн. з кожного (т.2, а.с.26-34).

13 січня 2021 року Одеським апеляційним судом отримано апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 04.12.2020. Апелянт не погоджується з оскаржуваним рішенням та зазначає, що воно підлягає скасування з причин, вказаних в апеляційній скарзі. Зокрема, апелянт повідомляє, що судом першої інстанції було вирішено справу за участю неналежного позивача, адже позивач не є власником або розпорядником земельної ділянки, на якій знаходиться спірний будинок, а будівництво, що здійснювалось до 1992 року жодним чином не порушувало та не порушує права та законні інтереси громадської організації. Крім того, апелянт не погоджується з висновком суду щодо належності позивача та зазначенням того, що право власності на садибний будинок може зашкодити веденню мисливства та рибальства на земельній ділянці. Також, апелянт вважає, що в ході розгляду справи судом першої інстанції було надано перевагу одним доказам над іншими, позивачем не доведено факту порушення з боку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 його речового права, на захист якого подано позов. З огляду на вказане, апелянт просить суд поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 04.12.2020 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог (т.2, а.с.41-49).

29 січня 2021 року ухвалою Одеського апеляційного суду (головуючий - суддя Ващенко Л.Г.) відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду (т.2,а.с.68). 20 липня 2021 року рішенням Вищої Ради правосуддя №1612/0/15-21 ОСОБА_3 звільнено з посади судді Одеського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 серпня 2021 року, цивільну справу було розподілено колегії суддів: головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21.09.2021 справа була прийнята до провадження та призначена до розгляду (т. 2, а.с. 102).

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 12, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.

Учасники провадження в судове засідання не з`явились, про час, дату, місце та порядок проведення судового засідання повідомлялись належним чином. Клопотань про розгляд справи за відсутності та про участь в справі в режимі відеоконференції не подавали.

15.03.2023 канцелярією Одеського апеляційного суду зареєстроване клопотання апелянта про відкладення розгляду справи.

Відповідно до п. 1.2.3 Правил організації ефективного цивільного судочинства (далі Правила), затверджених рішенням Ради суддів України № 14 від 28.02.2020 (https://oda.court.gov.ua/sud4813/inshe/1/) суд повідомляє сторони та їх представників шляхом надіслання судової повістки, смс-повідомлення, листом, телефоном, факсом чи електронною поштою. Крім того, суд має право визнати сторону повідомленою з використанням електронного Списку судових справ, призначених до розгляду на офіційному сайті суду у разі якщо за обставинами справи вказана сторона ініціювала відповідну стадію процесу (подавала позов, апеляційну скаргу), або була присутня в судовому засіданні, або не була присутня в судовому засіданні, проте достеменно знала про його призначення, зокрема, подавала клопотання про його відкладення. Коли суд приймає рішення щодо сповіщення учасників справи, за потреби він також встановлює, яка саме сторона повинна виконати ту чи іншу процесуальну дію, та визначає строк, у який вона повинна це зробити.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що апелянт не звертався до суду з клопотанням про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та не посилався на існування обставин, які б свідчили про неможливість дистанційної участі в судовому засіданні його представника. Зважаючи на вище наведене, оскільки апелянт є ініціатором процесу на даній стадії, що покладає на нього відповідний обсяг процесуальних обов`язків та процесуальних ризиків у випадку вчинення/не вчинення відповідних процесуальних дій, враховуючи наявні матеріали справи та положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, апеляційний суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності апелянта.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки спірна реєстрація права власності проведена на об`єкт нерухомого майна, який знаходиться поза межами населеного пункту, то реєстрація права власності на вказаний дачний будинок проведена державним реєстратором на підставі п. 42 Порядку. Відповідно до п. 42 Порядку обов`язковою умовою для реєстрації права власності на дачний будинок, збудований до 05.08.1992, є наявність документ, що підтверджує присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна. Належним документом, який би підтверджував присвоєння об`єкту нерухомого майна поштової адреси, може бути рішення Надлиманської сільської ради або Маяківської сільської ради, а не довідка ТОВ «Бюро технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна». Матеріали справи не містять належного документа про підтвердження присвоєння адреси дачному будинку загальною площею 65,4кв.м, житловою площею 45,7 кв.м, що знаходиться на території с/рада Надлиманська в масиві «Старий порт». Відсутній також документ про реєстрацію в Державному реєстрі прав права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, на якій збудований дачний будинок, а в заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) №37742328, поданій ОСОБА_1 24.12.2019 08:12:23, не зазначено кадастровий номер цієї земельної ділянки. При прийнятті рішення про реєстрацію права власності державним реєстратором приватним нотаріусом Дишлевою Т.В. не перевірено наявність зареєстрованого за ОСОБА_1 права власності земельною ділянкою, на якій розташований спірний об`єкт будівництва. Відповідачами також не надані докази наявності первинного надання органами влади земельної ділянки за вказаною адресою будь-кому під забудову до 1992 року (у Радянські часи). Відповідно до інформації Маяківської сільської ради рішення Надлиманської сільської ради або Маяківської сільської ради щодо передачі у власність чи користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с/рада Надлиманська, масив «Старий порт», ніколи не приймалось. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з реєстраційної справи, засвідчену копію якої надано Центром з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації Овідіопольської районної державної адміністрації, документи, надані ОСОБА_1 державному реєстратору приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Дишлевій Тетяні Володимирівні, не відповідали вимогам законодавства, у зв`язку з чим право власності на вищезазначене нерухоме майно не підлягало державній реєстрації. Враховуючи викладене, за результатами розгляду поданих ОСОБА_1 документів, державний реєстратор мав відмовити у реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомості.

Діями державного реєстратора порушено його права та інтереси, оскільки прийнятим рішенням державний реєстратор фактично легалізував об`єкт, збудований без дозвільних документів на території, яка тривалий час перебуває у користуванні позивача, та на якій він веде мисливське господарство, здійснює діяльність з використання і відтворення біоресурсів та регулювання рибальства, здійснює любительське і спортивне рибальство, проводить роботи з охорони й відтворення водних біоресурсів, здійснює рекреаційну діяльність, проводить освітньо-виховну, культурно-виховну та науково-дослідну діяльність, здійснюєполіпшення середовища перебування тварин,природоохоронних заходів, заходи з попередження та сприяння боротьбі з браконьєрством та іншими порушеннями природоохоронного законодавства на відведених позивачу територіях, а будівництво на не відведеній для цього земельній ділянці, без дозвільних документів на ведення будівельних робіт, здійснення комерційної діяльності в природоохоронній зоні, що може бути розцінено як неналежне виконання позивачем умов вищевказаних договорів, що є підставою для дострокового їх розірвання.

Апеляційний суд, частково задовольняючи апеляційну скаргу, вважає за потрібне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи

13.11.2008 був прийнятий указ Президента України № 1033 «Про створення Нижньодністровського національного природного парку». Загальна площа Парку визначена 21311,1 гектара землі, у тому числі 3700 гектарів земель, що надаються в постійне користування Парку та 17611,1 гектарів земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів.

В матеріалах справи міститься рішення Одеської обласної ради № 996-V від 03.12.2009 «Про внесення змін до рішення обласної ради від 20 березня 2009 року № 801-V «Про надання мисливських угідь користувачам на території Одеської області», яким вирішено внести зміни та доповнення в додаток № 1 до рішення від 20.03.2009, вилучивши з його назви слова «на 30 років» та додавши пункт 1 «На термін 30 років», до якого включити всі мисливські угіддя, надані користувачам згідно з рішеннями обласної ради від 20.03.2009 та 30.10.2009, а також пункт 2 «На термін 25 років» такого змісту: «Громадська організація «Мисливців та рибалок «Придністровське» - мисливські угіддя на території Миколаївської та Надлиманської сільських рад в Овідіопольському районі загальною площею 7777 га, в тому числі польові 3306 га, водно-болотні 4471 га» (т. 1, а.с. 9).

10.12.2009 між ГО «Мисливців та рибалок «Придністровське» та Одеським обласним управлінням лісового та мисливського господарства був укладений договір № 51 про умови ведення мисливського господарства на наданих у користування мисливських угіддях на підставі рішення Одеської обласної ради від 03.12.2009 (т. 1, а.с. 10-13).

29.04.2015 між ГО «Мисливців та рибалок «Придністровське» та Західно-Чорноморським басейновим управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства був укладений договір № 5/15 про надання водойми (її ділянок) для здійснення любительського і спортивного рибальства та проведення робіт з охорони й відтворення водних біоресурсів (т. 1, а.с. 14-16).

21.06.2016 між ГО «Мисливців та рибалок «Придністровське» та Нижньодністровським національним природним парком був укладений договір № 3 про співпрацю щодо організації та розвитку рекреаційної діяльності, проведення освітньо-виховної, рекреаційної, науково-дослідної діяльності та здійснення спільних природоохоронних заходів в межах території Нижньодністровського національного природоохоронного парку (т. 1, а.с. 16-18).

16.08.2016 Надлиманська сільська рада Овідіопольського району ухвалила рішення № 1174-VII, яким надала погодження на розташування (причалу) для базування та виходу-приходу маломірних суден рибалок-любителів, що знаходиться на території Надлиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області «Старий порт» на 9-ому км. р. Дністер проти течії, що відноситься до ділянки любительського та спортивного рибальства ГО «Мисливців та рибалок «Придністровське», що надана в користування рішенням Одеської обласної ради № 996-V від 03.12.2009 (т. 1, а.с. 19).

27.12.2019 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Тетяною Володимирівною як державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію № 50497776 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності ОСОБА_1 на дачний будинок загальною площею 65,4кв.м, житловою площею 45,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2000041451237) (з відкриттям розділу).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 27.12.2019 та копії реєстраційної справи, яка міститься в матеріалах справи підставою для прийняття рішення державного реєстратора про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на вищевказаний дачний будинок стали: технічний паспорт б/н, виданий 17.12.2019 ТОВ «Бюро технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна», без зазначення року спорудження будинку; довідка б/н від 26.12.2019р., видана Маяківською сільською радою Одеської області, про належність ОСОБА_1 дачного будинку, право на який реєструється; довідки №01181 від 17.12.2019р., виданої ТОВ «Бюро технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна» з приміткою про будівництво спірного об`єкта нерухомості до 5 серпня 1992 року (т. 1, а.с. 227-243).

14.04.2020 між ФОП ОСОБА_1 та Нижньодністровським національним природним парком була укладена угода № 2-Р про рекреаційну діяльність на території парку (т. 1, а.с. 67-69). Відповідно до додатку 1 до вказаної угоди ФОП ОСОБА_1 зобов`язується проводити рекреаційну діяльність на території парку в межах зони регульованої рекреації на визначених ділянках відповідно до схеми розміщення рекреаційних ділянок вздовж річки Дністер, а саме вздовж лівого берегу річки від кордону межі Біляївського та Овідіопольського району до точки 7 та вздовж лівого берегу річки від точки 1 до точки 4 (т. 1, а.с. 70,71).

14.08.2020 комісією, створеною на підставі розпорядження сільського голови Маяківської сільської ради № 239-2020, був складений акт обстеження земельної ділянки, яка розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Надлиманська сільська рада «Старий порт» на березі річки Дністер. Відповідно до вказаного акту комісією за допомогою програмного забезпечення «Google Earth» встановлено, що станом на 28.03.2007, 22.07.2007, 05.09.2014, 17.07.2016, 14.08.2016 будь-які будівлі та споруди на земельній ділянці відсутні. Станом на 11.07.2017 на земельній ділянці побудовані альтанки та навіс, інші будівлі відсутні. Станом на 31.07.2019 на земельній ділянці знаходяться 12 альтанок, будівля, навіс. Під час виїзду комісії для обстеження земельної ділянки, громадянин ОСОБА_1 пояснив, що він побудував свій дачний будинок в 1990 році, але в минулому році він згорів, а наявні будівлі відбудовані в 2019 році та на них зареєстроване право власності (т. 1, а.с. 156,157).

Нормативно-правове регулювання та оцінка апеляційного суду

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

За ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно . Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Розділ ІV ЗУ «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції, на час проведення реєстрації на спірний житловий будинок, регламентує загальний порядок проведення державної реєстрації прав. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 27 цього Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі : 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; тощо.

Розділ V цього ж Закону містить положення щодо особливості державної реєстрації прав. Зокрема, відповідно до ст. 31 Закону для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:

1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;

2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.

Відповідно до пункту 40 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, в редакції на час проведення реєстрації на спірний житловий будинок Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.

Відповідно до п. 42 цього ж Порядку для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:

1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

За п. 43 Порядку для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані:

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги;

2) виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

Отже, з вище наведеного вбачається, що державна реєстрація на індивідуальний житловий будинок, що закінчений будівництвом до 05.08.1992 та щодо якого не проводилась державна реєстрація права власності здійснюється на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком № 1127.

Як правильно було встановлено судом першої інстанції відповідно до копії реєстраційної справи, яка міститься в матеріалах справи підставою для прийняття рішення державного реєстратора про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на вищевказаний дачний будинок стали: технічний паспорт б/н, виданий 17.12.2019 ТОВ «Бюро технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна», без зазначення року спорудження будинку; довідка б/н від 26.12.2019, видана Маяківською сільською радою Одеської області та підписана в.о. старости села Надлиманське ОСОБА_4 , про належність ОСОБА_1 дачного будинку, право на який реєструється; довідки № 01181 від 17.12.2019, виданої ТОВ «Бюро технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна» з приміткою про будівництво спірного об`єкта нерухомості до 5 серпня 1992 року (т. 1, а.с. 227-243). Відповідно до довідки № 01181 від 17.12.2019 Маяківської сільської ради Одеської області громадянину ОСОБА_1 належить дачний будинок, що розташований за адресою Одеська область, Овідіопольський район, Надлиманська сільська рада, масив «Старий порт» (за межами населеного пункту (т. 1, а.с. 242).

Відповідно до листа в.о. старости села Надлиманське ОСОБА_4 № 13 від 28.04.2020, адресованого прокурору Іллічівської місцевої прокуратури, рішень виконкому, сесій Надлиманської сільської ради за період з 18.04.2022 по 30.10.2017 щодо присвоєння адреси: Надлиманська сільська рада, масив «Старий порт» не приймалось (т. 1, а.с. 158).

Апеляційний суд звертає увагу на те, що ані матеріали реєстраційної справи, ані матеріали цивільної справи не містять відповідних доказів на підтвердження присвоєння спірному об`єкту нерухомого майна адреси. Відомості щодо реєстрації в Державному реєстрі прав права власності на земельну ділянку, на якій розташований спірний будинок та присвоєння їй кадастрового номеру в матеріалах справи відсутні. Так само відсутній документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований спірний об`єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги, а також виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

Будь-яких доказів на підтвердження проведення реєстрації права власності на земельну ділянку під спірним будинком, присвоєння їй кадастрового номеру в процесі розгляду справи відповідач до суду не подавав.

Довідка № 01181 від 17.12.2019 Маяківської сільської ради Одеської області не містить відомостей щодо присвоєння адреси спірного нерухомого майна.

Отже, державна реєстрація на спірний об`єкт нерухомого майна, здійснена за відсутності необхідних документів, тобто в порушення порядку, встановленого законом. При цьому, апеляційний суд враховує, що під час виїзду комісії для обстеження земельної ділянки, громадянин ОСОБА_1 пояснив, що він побудував свій дачний будинок в 1990 році, але в минулому році він згорів, а наявні будівлі відбудовані в 2019 році та на них зареєстроване право власності (т. 1, а.с. 156,157). Вказані пояснення не були спростовані відповідачем в процесі розгляду справи.

Щодо звернення до суду з вимогами

Касаційний цивільний суд Верховного Суду в своїй постанові від 10.11.2021 р. в справі № 361/3659/18 зазначив, що для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 вказаної статті передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів. Разом з тим вказаний перелік не є вичерпним, що логічно випливає зі змісту частини 3 статті: суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За ч. 1 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Глава 29ЦК України визначає підстави та способи захисту права власності.

Відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положеньглави 29цього Кодексу.

Отже позивач, якому була передана земельна ділянка на підставі рішення Одеської обласної ради від 03.12.2009 та на частині якої відповідач зареєстрував право власності на нерухоме майно, має право на звернення до суду з позовом про захист свого речового права.

Щодо суб`єктного складу

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, тоді як установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 757/39920/15-ц, від 27.03.2019 у справі № 520/17304/15-ц, від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17).

Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано (постанова ВП ВС від 04.08.2018 в справі № 823/2042/16).

За таких обставин державний реєстратор, функцію якого виконував приватний нотаріус є неналежним відповідачем, тому позовні вимоги до приватного нотаріуса не підлягають задоволенню

Вказаний висновок узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду в постанові від 21.12.2022 в справі № 914/2350/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Одночасно, апеляційний суд звертає увагу на те, що земельна ділянка була надана позивачу на підставі рішення Одеської обласної ради від 03.12.2009. Відомості щодо відведення відповідачу земельної ділянки для будівництва нерухомого майна, в тому числі до 05.08.1992 в матеріалах справи відсутні. Договір про співпрацю з Нижньодністровським національним природним парком визначає лише організаційні повноваження щодо рекреаційної діяльності, благоустрою території Парку, любительського рибальства, відпочинку тощо та не визначає правомочностей щодо володіння та розпорядження майном. Угоди про передання в користування земельною ділянкою з відповідачем не укладалось.

Апеляційний суд вважає за потрібне зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain, серія А, №303-А, параграфи 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, апеляційний суд на підстав ст. 376 ЦПК України, частково задовольняє апеляційну скаргу та скасовує рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог до приватного нотаріуса.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 грудня 2020 року скасувати в частині задоволених позовних вимог до Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дишлевої Тетяни Володимирівни.

В скасованій частині ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Громадської організації «Мисливців та рибалок «Придністровське» (ЄДРПОУ 36361985) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2102 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня постановлення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький