Справа № 400/3098/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Аракелян М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Військова частина НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ; адреса: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

16.06.2022 року ОСОБА_2 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:

визнати дії суб`єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 , який пунктом 4 наказу №101 від 04.05.2022 року "Про результати службового розслідування" позивача, командира військової частини НОМЕР_4 капітана І рангу ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні дисциплінарного правопорушення (порушено вимоги ст. 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, вимог пп. 2.3, 2.4, 3.1.3 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, в частині забезпечення збереження матеріальних засобів, органiзації ведення вiйськового господарства, що призвело до виникнення нестачi на opiєнтовну суму 6292,66тис. грн., виявленої пiд час перевірки наявності розосереджених пально-мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_4 ) та зобов`язано начальника управлiння персоналу штабу ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до ст. 92 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України до 08.05.2022 року підготувати клопотання про накладення дисциплінарного стягнення "пониження військового звання на один ступінь" - на командира військової частини НОМЕР_4 капітана І рангу ОСОБА_1 . владою Міністра оборони України - протиправними;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 скасувати пункт 4 наказу № 101 від 04.05.2022 року "Про результати службового розслідування", відповідно до якого на ім`я Головнокомандувача Збройних Сил України направлено клопотання про накладення дисциплінарного стягнення "пониження військового звання на один ступінь" - на командира військової частини НОМЕР_4 капітана І рангу ОСОБА_1 . владою Міністра оборони України;

визнати дії суб`єкта владних повноважень - Головнокомандувача Збройних Сил України, який наказом № 140 від 17.05.2022 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" наклав дисциплінарне стягнення "пониження військового звання на один ступінь" - на командира військової частини НОМЕР_4 капітана І рангу ОСОБА_1 протиправними;

зобов`язати Головнокомандувача Збройних Сил України скасувати наказ №140 від 17.05.2022 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частина накладення дисциплінарного стягнення «пониження військового звання на один ступінь» - на командира військової частини НОМЕР_4 капітана І рангу ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головнокомандувача Збройних Сил України скасувати наказ (по особовому складу) № 612 від 21.05.2022 року в частині пониження військового звання на один ступінь з 17.05.2022 року командира військової частини НОМЕР_4 капітана І рангу ОСОБА_1 .

Ухвалами Миколаївського окружного адміністративного суду:

- від 23.06.2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (ст.262 КАС України);

- від 23.06.2022 року зупинено провадження у справі № 400/3098/22 до завершення воєнного стану в Україні;

- від 16.08.2022 року поновлено провадження у справі для розгляду клопотання позивача про направлення справи до суду за місцем проживання позивача;

- від 16.08.2022 року передано адміністративну справу №400/3098/22 на розгляд Одеського окружного адміністративного суду.

18.08.2022 року матеріали справи надійшли до Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 року, справа №400/3098/22 передана судді ОСОБА_3 .

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 року прийнято до провадження адміністративну справу №400/3098/22 та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що він проходить військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_4 на посаді командира військової частини, у військовому званні «капітан 2 рангу». Розпорядженням Голови Миколаївської обласної військової адміністрації від 22.03.2022 року №112-р «Про забезпечення техногенної та природної безпеки населення і території Миколаївської області», командира військової частини НОМЕР_6 зобов`язано забезпечити розосередження пально-мастильних матеріалів на місцях, визначених військовим командуванням. Розпорядженням тактичної групи «Миколаїв» з логістичного забезпечення від 22.03.2022 року №124 позивача зобов`язано здійснити приймання пально-мастильних матеріалів від військової частини НОМЕР_6 , обліковувати у відповідності до вимог керівних документів та використовуючи об`єкти цивільної інфраструктури (АЗС, склади пального незалежно від форм власності та підпорядкування) розосередити запаси отриманого пального. Військова частина НОМЕР_4 забезпечила розосередження пально-мастильних матеріалів (що підтверджується копіями відповідних договорів, актів приймання-передачі, накладних, наданими суду разом із позовною заявою)на місцях в кількості: ДП З-0,2-25: розосереджено (кг) 334430, вилучено (кг) 210190, залишок (кг) 114856 зберігається на цивільних АЗС; ДП Л Євро 5 ВО: розосереджено (кг) 74769, вилучено (кг) 71138, залишок (кг) 3631 зберігається у в/ч НОМЕР_7 ; АБ А-80ДЗ: розосереджено (кг) 96118, вилучено (кг) 54101, залишок (кг) 39634 зберігається на цивільних АЗС. Відповідно до висновку службового розслідування позивачем порушено вимоги ст.67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, приписи Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, в частині забезпечення збереження матеріальних засобів, організації ведення військового господарства, що призвело до виникнення нестачі на орієнтовну суму 6292,66тис.грн., виявленої під час перевірки наявності розосереджених ПММ військової частини НОМЕР_7 . Позивач не погоджується із таким висновком, оскільки будь-яких розпоряджень, наказів щодо вилучення пального без оформлення згідно чинного законодавства документами, цивільним підприємствам не надавав. Отже в діях позивача відсутній склад дисциплінарного проступку за ст.67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та п.п.2.3, 2.4,3.1.3 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України. Позивач не був ознайомлений з Актом службового розслідування, отже був позбавлений права внести до нього заперечення, заяви та клопотання, отримати мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення, не встановлені обставини, що пом`якшують або обтяжують вину. Наказом Командувача ІНФОРМАЦІЯ_2 №101 від 04.04.2022 року «Про результати службового розслідування» позивача визнано винним нібито у скоєнні дисциплінарного порушення, в частині забезпечення збереження матеріальних засобів, організації ведення військового господарства, що призвело до виникнення нестачі на орієнтовну суму 6292,66тис.грн., виявленої під час перевірки наявності розосереджених пально-мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_4 ; наказом Головнокомандувача Збройних Сил України №612 від 21.05.2022 року позивача понижено у військовому званні на один ступінь з 17.05.2022 року. Обираючи крайній вид дисциплінарного стягнення у вигляді пониження у військовому званні, Командуванням Військово-Морських Сил Збройних Сил України не враховано характеру та обставин вчинення правопорушення, його наслідків, попередньої поведінки позивача, тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного ЗУ «Про оборону України».

Статтею 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначені види дисциплінарних стягнень, де під пунктом «е» визначено пониження у військовому званні на один ступінь, якому передують, зокрема, зауваження, догана, сувора догана, пониження в посаді. Аналіз цієї норми вказує на те, що на військовослужбовця може бути накладений один із видів дисциплінарного стягнення, а отже неможливість застосування попереднього стягнення має бути обґрунтована органом притягнення до відповідальності. Отже рішення відповідача не є мотивованим, не може відповідати критерію обґрунтованості і правомірності, що є безумовною підставою для його скасування. Позовна вимога про скасування наказу №612 від 21.05.2022 року є похідною позовною вимогою, задоволення якої залежить від вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу №101 від 04.05.2022 року та наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 17.05.2022 року №140.

07.09.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_1 подало суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначило, що:

- твердження позивача про порушення порядку проведення службового розслідування та невідповідності висновків фактичним обставинам не відповідають дійсності;

- в ході службового розслідування позивачу пропонувалося надати відповідні пояснення, отже він знав про проведення розслідування та міг скористатися своїми правами щодо надання пояснень, документів, тощо;

- відповідно до вимог п. 3.1.3. Положення про військове (корабельне) господарство, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 року №300 командир військової частини (з`єднання) несе особисту відповідальність за організацію матеріального, медичного, ветеринарного, технічного, аеродромно-технічного, торговельно-побутового, квартирно-експлуатаційного та фінансового забезпечення; за забезпечення частини (з`єднання) матеріальними засобами і коштами та організацію їх перевезення, законність та доцільність їх витрачання...;

- об`єктивність висновків підтверджується аудиторським звітом ІНФОРМАЦІЯ_3 №520/6/7/аз від 13.07.2022 року; аудитом охоплювався період діяльності військової частини НОМЕР_4 з 11.03.2022 року по 31.05.2022 року з питань служби паливно-мастильних матеріалів та аудитом виявлено порушення фінансово-бюджетної дисципліни, що призвели до втрат на загальну суму 5859,31тис.грн. в першу чергу внаслідок відсутності на заправних станціях цивільної інфраструктури пального, яке не передавалося військовою частиною НОМЕР_4 .

19.09.2023 року третя особа надіслала суду пояснення, в яких зазначила, що Військовою частиною НОМЕР_4 підтверджуються факти передачі паливо- мастильних матеріалів до об`єктів цивільної інфраструктури на підставі зазначених позивачем документів та у вказаних позивачем розмірах. Всього на сьогоднішній день до військової частини НОМЕР_4 не повернуто паливо-мастильні матеріали, які були передані на тимчасове зберігання, в наступних розмірах: дизельне пальне марки 3-0.2-25 у кількості 114 856 кг вартістю 3 142 935,68 гривень; автомобільний бензин марки А-80ДЗ у кількості 39 634 кг вартістю 1 123 982.68 гривні. Щодо цього військового майна Військовою частиною вживаються заходи щодо витребування майна з чужого незаконного володіння в судовому порядку. Крім того, Військовою частиною НОМЕР_4 було передано, а державним підприємством "Миколаївський бронетанковий завод" було прийнято паливо- мастильні матеріали, а саме: автомобільний бензин марки А-80ДЗ у кількості 20 000 кг вартістю 745 488,00 гривень; дизельне пальне марки 3-0.2-25 у кількості 30 000 кг вартістю 846 888.87 гривень. Військовою частиною вживаються заходи щодо витребування цього військового майна від державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» в досудовому порядку. Інших пояснень до позовних вимог командування Військової частини НОМЕР_8 немає.

Головнокомандувач Збройних Сил України відзив на позов не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Суд встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України; 06.07.2018 року за наказом №370 йому було присвоєне військове звання Капітан 1 рангу; наказом №213 від 23.04.2018 року позивач призначений командиром Військової частини НОМЕР_4 (а.с24-25).

Згідно витягу з наказу командира тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_4 » №1 від 12.03.2022 року капітана 1 рангу ОСОБА_1 , командира Військової частини НОМЕР_7 , , вважати таким, що з 12.03.2022 року приступив до виконання обов`язків заступника командира тактичної групи з логістики (а.с.26).

22.03.2022 року Миколаївська обласна військова адміністрація прийняла розпорядження №112-р «Про забезпечення техногенної та природної безпеки населення і територій Миколаївської області», яким відповідно до ст.ст.4,8,15 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», ст.19 Кодексу цивільного захисту України, Указу президента України від 24.04.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Указу Президента України від 24.02.2022 року №68/2022 «Про утворення військових адміністрації», з метою запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, забезпечення техногенної та природної безпеки населення і територій Миколаївської області, доручено Командиру в/ч НОМЕР_6 забезпечити розосередження пально-мастильних матеріалів на місцях, визначених військовим командуванням (а.с.27).

Згідно наявних в у матеріалах позовної заяви первинних документів ( накладні, акти приймання-передачі) обліковані за Військовою частиною НОМЕР_9 були передані на зберігання різним суб`єктам - цивільним АЗС, чим забезпечено їх розосередження.

ІНФОРМАЦІЯ_5 був виданий наказ №89 «Про призначення службового розслідування». У наказі зазначено, що відповідно до листа начальника 7 управління Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України вих. № 17/7/0-109 дек від 09.04.2022 припису на виконання завдання виданого командувачем Військово-Морських Збройних Сил України від 08.04.2022 № 154/141/2171, старшим офіцером відділу організації забезпечення технічними засобами та майном тилу командування логістики Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України капітаном 2 рангу ОСОБА_4 перевірено наявність пального, порядок отримання, проведено фактичне зняття залишків пального у Військовій частині НОМЕР_4 . В результаті встановлено, що у період з 11.03.2022 по 02.04.2022 відповідно до розпорядження тактичної групи "Миколаїв" з логістичного забезпечення від 22.03.2022 № 124 пально-мастильні матеріали (автомобільний бензин та дизельне паливо) військової частини НОМЕР_4 , які отримані за чековими вимогами № 59 та 62 книжки 000281 серії В від 25.03.2022 та 01.04.2022 відповідно, з військової частин НОМЕР_6 у кількості: АБ - 96188 кг, та ДП 409199 кг, були розосереджені використовуючи цивільні паливозаправники з перевезення на об`єкти цивільної інфраструктури міста Миколаєва та Миколаївської області. Перевіркою фактичної наявності пально-мастильних матеріалів на зазначених вище об`єктах цивільної інфраструктури встановлено, що фактична наявність автомобільного бензину та дизельного палива, яке отримано з Військової частини НОМЕР_6 , розосереджене по об`єктам цивільної інфраструктури міста Миколаєва та Миколаївської області без належного оформлення первинних документів. Фактична наявність пального не відповідає, виявлено нестачу: АБ-32911 кг та ДП-166388 кг на орієнтовну суму 5710103 тис. грн. Зазначене стало можливим внаслідок неналежного виконання службових обов`язків командиром військової частини НОМЕР_4 капітаном 1 рангу ОСОБА_2 , порушення ним вимог ст.ст.16,58 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України.

Згідно Акту службового розслідування (а.с.36-42) проведеним службовим розслідуванням встановлено, що командиром військової частини НОМЕР_4 капітаном 1 рангу ОСОБА_2 порушено вимоги ст. 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України вимоги п.п. 2.3.2.4. 3.1.3. Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, в частині забезпечення збереження матеріальних засобів, організації ведення військового господарства, що призвело до виникнення нестачі на орієнтовну суму 6292,66 тис. грн, виявленої під час перевірки наявності розосереджених ПММ військової частини НОМЕР_4 . Також, в діях командира військової частини НОМЕР_4 капітана 1 рангу ОСОБА_2 вбачаються ознаки кримінального правопорушення відповідальність за яке передбачено ст. 425 Кримінального кодексу України (Недбале ставлення до військової служби). З огляду на те, що отримання та розосередження ПММ проводилося за участю цивільних осіб подальше встановлення кваліфікації злочину, знаходиться поза межами компетенції Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

За наслідками проведеного службового розслідування запропоновано клопотати перед Головнокомандувачем Збройних Сил України про накладення дисциплінарного стягнення «пониження військового звання на один ступінь» на командира військової частини НОМЕР_4 капітана 1 рангу ОСОБА_1

04.05.2022 року Командуванням Військово- Морських Сил Збройних Сил України був виданий наказ №101 «Про результати службового розслідування». В наказі, зокрема, зазначено, що відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608, проведено службове розслідування з метою з`ясування причин та передумов, що призвели до факту нестачі 219 200 кг пального (АБ 52 911 кг та ДП 166388 кг) у військовій частині НОМЕР_4 та встановлення ступеня вини посадових осіб військової частини НОМЕР_10 . Встановлено, що відповідно до розпорядження тактичної групи "Миколаїв" з логістичного забезпечення від 22.03.2022 №124 командира військової частини НОМЕР_4 було зобов`язано здійснити приймання пально- мастильних матеріалів від військової частини НОМЕР_6 , та використовуючи об`єкти цивільної інфраструктури (автозаправні станції, склади пального незалежно від форм власності та підпорядкування) розосередити запаси отриманого пального. На виконання зазначеного розпорядження військовою частиною НОМЕР_10 прийнято від в/ч НОМЕР_6 АБ-96188 кг. ДП - 409 199 кг, яке в подальшому розосереджене на об`єкти цивільної інфраструктури м. Миколаїв та Миколаївської області. 8 квітня 2022 року старшим офіцером відділу організації забезпечення технічними засобами та майном тилу командування логістики Командування ВМС ЗС України капітаном 2 рангу ОСОБА_4 проведено перевірку наявності розосереджених ПММ військової частини НОМЕР_4 . За результатами перевірки встановлено нестачу АБ 52911кг та ДП 166 338 кг. За висновками перевірки зазначене стало можливим внаслідок неналежного виконання службових обов`язків командиром військової частин НОМЕР_10 капітаном I рангу ОСОБА_2 . Проведеним службовим розслідуванням встановлено, що командиром військової частини НОМЕР_4 капітаном 1 рангу ОСОБА_2 порушено вимоги ст. 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України вимоги п.п. 2.3, 2.4, 3.1.3. Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, в частині забезпечення збереження матеріальних засобів, організації ведення військового господарства, що призвело до виникнення нестачі на орієнтовну суму 6292,66 тис. грн, виявленої під час перевірки наявності розосереджених пально-мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_4 . В діях командира військової частини НОМЕР_4 капітана 1 рангу ОСОБА_2 вбачаються ознаки кримінального правопорушення відповідальність та яке передбачено ст. 425-4 Кримінального кодексу України (едбале ставлення до військової служби). З огляду на те, що отримання та розосередження пально- мастильних матеріалів проводилося за участю цивільних осіб подальше встановлення кваліфікації злочину, знаходиться поза межами компетенції Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Зважаючи на викладене, з метою недопущення подібних випадків у подальшому, запровадження дієвого внутрішнього контролю за збереженням та ефективним використанням пально-мастильних матеріалів, своєчасного проведення профілактичної роботи із запобігання і попередження пожеж у військових частинах Військово-Морських Сил наказано начальнику управління персоналу штабу Командування Військово- Морських Сил Збройних Сил України відповідно до ст.92 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України до 08.05.2022 року підготувати клопотання про накладення дисциплінарного стягнення «пониження військового звання» на один ступінь на командира військової частини НОМЕР_4 капітана 1 рангу ОСОБА_1 , владою Міністра України (а.с.33-34).

Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України №140 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за порушення вимог статей 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України у частині виконання службових обов`язків, що визначають обсяг виконання завдань, доручених за посадою, визначених статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями, та функціональних обов`язків, викладених у Положенні про Військово-морську базу Схід, затвердженому наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11 лютого 2019 року № 31/ДСК, у частині забезпечення належної організації внутрішнього порядку у військовій частині, належного збереження пального, пункту 3.1.9 Положення про військове (корабельне) господарство, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16 липня 1997 року № 300 (зі змінами), у частині організації та контролю ведення обліку, правильного зберігання матеріальних засобів усіх видів, відповідно до статей 12, 48, 92, 100 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на командира військової частини НОМЕР_4 капітана 1 рангу ОСОБА_1 , накладено дисциплінарне стягнення «пониження у військовому званні на один ступінь».

У наказі зазначено, що за результатами службового розслідування встановлено, що командир військової частини НОМЕР_4 капітан 1 рангу ОСОБА_2 не забезпечив збереження матеріальних засобів, не організував ведення військового господарства у військовій частині НОМЕР_4 , що призвело до нестачі пального на суму 6 292,66 тисяч гривень. Це сталося через неналежне виконання службових обов`язків капітаном 1 рангу ОСОБА_2 ; наказ виданий з метою недопущення подібних випадків у подальшому, запровадження дієвого внутрішнього контролю за збереженням та ефективним використанням пально-мастильних матеріалів, своєчасного проведення профілактичної роботи щодо запобігання і недопущення втрат та нестач у військових частинах Збройних Сил України, притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності наказу.

Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України №612 від 21.05.2022 року (по особовому складу) відповідно до пункту 12 та 16 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України капітана 1 рангу ОСОБА_2 , командира військової частини НОМЕР_4 , понижено у військовому званні на 1 ступінь з 17.05.2022 року. Підстава: Наказ Головнокомандувача Збройних Сил України від 17.05.2022 року №140 (а.с.31).

У період з 01.06.2022 року по 06.07.2022 року Службою внутрішнього аудиту ІНФОРМАЦІЯ_6 проведено внутрішній аудит окремих питань діяльності Військової частини НОМЕР_4 (щодо забезпечення зберігання, обліку та використання ПММ), метою якого було дослідження діяльності посадових осіб Військової частини НОМЕР_4 щодо дотримання вимог нормативно правових актів при забезпечення заходів організації обліку, зберігання та використання пального. Аудитом було охоплено: управлінські рішення командування Військової частини НОМЕР_4 з питань служби ПММ; діяльність служби ПММ Військової частини НОМЕР_4 ; регістри бухгалтерського обліку за напрямком служби ПММ; ресурсів на загальну суму 14466,99тим.грн.

За наслідками проведення вищезазначеного аудиту був складений Аудиторський звіт №520/6/7/аз від 13.07.2022 року, за висновками якого командуванням Військової частини НОМЕР_4 у координації з тактичною групою «Миколаїв» та Миколаївською ОВА вживалися заходи з метою запобігання виникнення надзвичайних ситуацій (техногенної та природної катастрофи) та збереження пального, яке зберігалося у військовій частині НОМЕР_11 , шляхом розосередження на об`єктах цивільної інфраструктури. Поряд з тим, командування та посадові особи військової частини НОМЕР_4 в умовах постійних обстрілів м.Миколаїв та наступу російських загарбників, не в повній мірі забезпечили дотримання вимог нормативно- правових актів при забезпеченні заходів того обліку, збереження та використання пального у частині: організації документального оформлення приймання та передачі військового майна, забезпечення контролю за збереженням та рухом пального, переданого на тимчасове зберігання до об`єктів цивільної інфраструктури м. Миколаїв та Миколаївської області, а також порядку його видачі (передачі), що призвело до незаконних витрат та сприяло утворенню нестач пального. Зокрема, за результатами аудиту встановлені порушення, що призвели до втрат на загальну суму 5859,31 тис. грн. (рішення не прийняте), з яких: 4266,93тис. грн. нестача ресурсів відсутності на заправних станціях цивільної інфраструктури пального, яке передавалося їм військовою частиною НОМЕР_4 на тимчасове зберігання (дизельного пального марки 3-0.2-55 у кількості 114,86т. вартістю 3142,94тис.грн. та автомобільного бензину бензин марки А-80 ДЗ у кількості 39,63т. на суму 1123, 99 тис. грн.; 1592,38 тис. грн. незаконні витрати ресурсів унаслідок безпідставної передачі пального Державному підприємству "Миколаївський бронетанковий завод" (автомобільного бензину марки А-80 ДЗ у кількості 20,0т. вартістю 745,49 тис.грн. та дизельного пального у кількості 30,0т вартістю 846,89 тис.грн. Основні причини виявлених порушень: незабезпечення своєчасного та належного документального оформлення, приймання та передачі військового майна, незабезпечення контролю за його отриманням і переміщенням (фактичне управління процесом розосередження пального здійснювалося представниками Миколаївської ОВА, що призвело до втрати контролю за повнотою обсягів переміщеного пального), незабезпечення дотримання вимог нормативно-правових актів щодо належного контролю за збереженням та використанням пального (тому числі спричинене постійними обстрілами та інтенсивним наступом окупаційних російських військ), здійснення видачі пального заправними станціями інфраструктури без дозволу командування військової частини НОМЕР_4 , що унеможливлює (без надання відповідних підтверджуючих документів) ідентифікацію транспорту та цілі, на які видалася ПMM. 3 метою вирішення вказаних проблемних питань, усунення та недопущення у майбутньому виявлених порушень командиру частини НОМЕР_4 надані відповідні пропозиції - 1. Прийняти рішення щодо виявлених порушень фінансово-бюджетної дисципліни, що призвели до втрат на загальну суму 5859295,23грн, у тому числі 4266918,36грн. - нестача ресурсів унаслідок відсутності на заправних станціях цивільної інфраструктури пального, яке передавалося військовою частиною НОМЕР_4 на тимчасове зберігання (дизельного пального марки 3-0.2-25 у кількості 114,86т. вартістю 3142,94тис.грн. та автомобільного бензину марки А-80 ДЗ у кількості 39,63т. на суму 1123,99грн.); 1592376,87грн. незаконні витрати ресурсів унаслідок безпідставної передачі пального ДП «Миколаївський бронетанковий завод» (автомобільного бензину марки А-80ДЗ у кількості 20000кг. вартістю 745488,00грн. та дизельного пального у кількості 30000кг. вартістю 846888,87грн.).

Позивач, вважаючи накази № 101 від 04.05.2022 року, №140 від 17.05.2022 року та №612 від 17.05.2022 року протиправними, звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Таким чином, суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 року № 548-XIV.

Згідно ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України

покладає на військовослужбовців такі обов`язки, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно. Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до ст. 28, 30, 36 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в: наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України. Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою. Командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень.

Згідно ст. 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості. Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.

Командир (начальник) зобов`язаний: планувати роботу і здійснювати заходи щодо підтримання та удосконалення бойової та мобілізаційної готовності і вимагати їх виконання, своєчасно вносити до планів роботи необхідні зміни (уточнення), вживати заходів для охорони державної таємниці, забезпечення прихованого управління військами; знати стан справ у дорученій йому військовій частині, на кораблі (у підрозділі), ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, бойову та іншу техніку, озброєння, що є в частині, на кораблі (у підрозділі), вміло керувати військовою частиною, кораблем (підрозділом) як у повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань; завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині, на кораблі(у підрозділі) за штатом, списком і в наявності; встановлювати у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України; проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини; аналізувати стан військової дисципліни і об`єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові); організовувати своєчасну видачу всіх видів забезпечення та перевіряти його повноту; організовувати та здійснювати заходи, спрямовані на захист особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки і майна від зброї масового ураження, звичайних засобів ураження; вживати заходів для відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військовій частині, кораблю (підрозділу).

Відповідно до п. 2.3, 2.4 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.97 №300, командир військової частини (з`єднання) організовує військове (корабельне) господарство та керує ним. Керівництво він здійснює особисто, через штаб, своїх заступників, начальників родів військ та служб.

Організація та ведення військового (корабельного) господарства (господарська діяльність) включає, зокрема, планування та організацію роботи служб, підрозділів та об`єктів господарського, технічного і медичного призначення, а також безперервне управління та здійснення контролю за цією роботою; витребування, одержання, підвезення, зберігання, видачу та витрату матеріальних засобів і коштів;забезпечення правильної та безпечної експлуатації, зберігання і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки і майна; ведення діловодства, обліку і звітності за всіма видами матеріальних засобів та інші питання забезпечення різноманітної діяльності військових частин (з`єднань).

Згідно п. 3.1.3 Положення № 300 командир військової частини (з`єднання) несе особисту відповідальність за організацію матеріального, медичного, ветеринарного, технічного, аеродромно-технічного, торговельно-побутового, квартирно-експлуатаційного та фінансового забезпечення; за забезпечення частини (з`єднання) матеріальними засобами і коштами та організацію їх перевезення, законність та доцільність їх витрачання; за підтримання у справному стані та правильне використання озброєння, бойової та іншої техніки, боєприпасів, пального, спеціальних споруд та інших матеріальних засобів; об`єктів навчально-матеріальної бази, казармено-житлового фонду, комунальних споруд та земельних ділянок; за проведення необхідних заходів щодо охорони навколишнього середовища в місцях дислокації та дій військ, а також за організацію протипожежної охорони та безпечну експлуатацію об`єктів держтехнагляду частини (з`єднання) і створення на кожному робочому місці умов праці відповідно до вимог нормативних актів.

Відповідно до п. 3.1.9 Положення № 300 усі посадові особи військової частини (з`єднання), які відають військовим (корабельним) господарством, повинні: знати вимоги чинного законодавства України, наказів, положень, настанов, інструкцій та інших керівних документів щодо організації та ведення військового (корабельного) господарства та неухильно керуватись ними у своїй діяльності;розробляти і організовувати проведення заходів з метою подальшого підвищення бойової та мобілізаційної готовності підпорядкованої служби (служб);організовувати та контролювати ведення обліку, правильне зберігання і своєчасне оновлення запасів матеріальних засобів усіх видів, а також експлуатацію, ремонт та технічне обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки, казармено-житлового фонду, інженерних та спеціальних споруд у підпорядкованих службах (службі); здійснювати постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) матеріальних засобів і коштів, вживати необхідних заходів для боротьби з нераціональними їх витратами (використанням), втратами, нестачами, псуванням і розкраданням; організовувати проведення (у встановлені терміни) перевірок та документальних ревізій господарської діяльності, а також інвентаризацію матеріальних засобів у підпорядкованих службах (службі);організовувати перевірку і таврування засобів вимірювання, безпечну експлуатацію та своєчасне проведення оглядів і випробувань (перевірок) об`єктів держтехнагляду; розробляти заходи по службах (службі) для внесення у річний господарський план, річний та місячний плани експлуатації та ремонту озброєння, бойової та іншої техніки; організовувати і контролювати їх виконання; вести узагальнений облік втрачених матеріальних засобів за підпорядковані служби (підрозділи) в натуральних або вартісних показниках; вживати заходів щодо забезпечення надійного збереження матеріальних засобів, слідкувати за справним станом обладнання постів, огороджень, технічних засобів охорони, зв`язку та сигналізації.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначено Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 року № 551-XIV.

Відповідно до ст. 1, 2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Згідно ст. 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за стан дисципліни у військовому з`єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів (начальників) підтримувати на належному рівні військову дисципліну. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків. Діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни оцінюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а виконанням обов`язків з додержанням вимог законів і статутів Збройних Сил України, повним використанням дисциплінарної влади для наведення порядку і запобігання порушенням військової дисципліни. Кожний військовослужбовець зобов`язаний сприяти командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни. Командир, який не забезпечив додержання військової дисципліни та не вжив заходів для її відновлення, несе встановлену законом відповідальність.

Відповідно до ст. 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов`язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк. Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав.

Відповідно до п.67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України Командир бригади зобов`язаний: підтримувати бригаду у бойовій та мобілізаційній готовності; керувати бойовою підготовкою і вихованням особового складу; забезпечувати збереження озброєння, боєприпасів та інших матеріальних засобів бригади, їх своєчасне поповнення до визначених норм; керувати розробленням і виконанням планів бойової та мобілізаційної готовності і бойової підготовки, особисто розробляти план раптової перевірки бойової готовності; своєчасно вживати заходів для виконання завдань соціально-психологічного забезпечення бойової підготовки та професійної діяльності військовослужбовців, організації заходів з морально-психологічного забезпечення; проводити навчання з батальйонами, вести підготовку штабу, проводити заняття з командирами батальйонів, рот, з їх заступниками та начальниками родів військ і служб (на кораблі - з помічниками, заступниками, командирами бойових частин і начальниками служб); проводити контрольні заняття з підрозділами після закінчення їх бойового злагодження; щомісяця і по закінченні певного періоду навчання і навчального року підбивати підсумки бойової підготовки й стану військової та виконавської дисципліни; керувати добором кандидатів для зарахування на військову службу за контрактом, а також розподілом за підрозділами поповнення, яке прибуло до бригади, вручення йому озброєння і техніки, приводити нове поповнення до Військової присяги згідно з додатками 1, 4 і 5 до цього Статуту; знати про дійсний стан справ у підрозділах бригади і здійснювати контроль за забезпеченням охорони державної таємниці; знати ділові та морально-психологічні якості кожного військовослужбовця офіцерського складу бригади, головного сержанта бригади та головних сержантів підрозділів, до роти включно, постійно проводити з офіцерами роботу щодо їх військового виховання та вдосконалення професійної підготовки; встановлювати розпорядок дня та вимагати підтримання внутрішнього порядку; особисто керувати кадровою роботою, затверджувати кандидатів на вищі посади та для вступу до військових навчальних закладів; знати стан укомплектованості підрозділів бригади та вживати заходів до підвищення її рівня, організовувати ефективне та раціональне службове використання підготовленого особового складу, який надходить на комплектування бригади; затверджувати розкладку продуктів на тиждень, організовувати щоденний контроль за якістю приготування та повнотою видачі їжі для особового складу, не менше ніж один раз на тиждень особисто перевіряти якість приготування їжі; не менше ніж двічі на рік проводити огляд, планові та раптові перевірки наявності, стану, збереження і правильного використання озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального, інших матеріальних засобів, їх бойової готовності з оголошенням результатів перевірок наказом по військовій частині (командирові корабля не менше ніж один раз на два місяці проводити огляд корабля, не менше ніж один раз на місяць - огляд озброєння, боєприпасів і технічних засобів, здійснювати щоденний обхід корабля), при виявленні фактів нестач (втрати), надлишків, псування, розкрадання майна призначати розслідування; керувати правовим вихованням військовослужбовців бригади, у разі вчинення військовослужбовцем кримінального правопорушення негайно повідомляти про його вчинення органу досудового розслідування; знати справжній стан військової дисципліни в бригаді, вживати заходів для запобігання кримінальним та іншим правопорушенням, негайно доповідати старшому командирові (начальникові) про події, кримінальні правопорушення, адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією та військові адміністративні правопорушення в бригаді і повідомляти про них відповідного прокурора (у разі належності бригади до Збройних Сил України повідомляти також начальника відповідного органу управління Служби правопорядку), особисто з`ясовувати причини катастрофи та інших випадків, пов`язаних із загибеллю людей чи з іншими тяжкими наслідками; вживати заходів для створення атмосфери відвертості та взаємної довіри між військовослужбовцями у підрозділах, нетерпимості до недоліків, байдужості та пасивності; визначати дні й години приймання особового складу та відвідувачів з особистих питань не менше ніж двічі на місяць, а для прибулих з інших населених пунктів - у зручний для них і командира час; на прохання батьків військовослужбовців знайомити їх із життям і побутом особового складу підрозділів; визначати заходи безпеки і здійснювати контроль за їх додержанням (командирові корабля, крім того, вживати заходів для забезпечення живучості корабля та безпеки його плавання); перед початком навчального року (періоду навчання) видавати письмовий наказ з питань організації бойової підготовки, вартової та внутрішньої служб; щоденно видавати письмові накази по стройовій частині, а у разі потреби - з питань бойової підготовки, окремо по тилу, технічній частині та службі ракетно-артилерійського озброєння; організовувати охорону військової частини (корабля), контроль за несенням вартової та внутрішньої (на кораблі - чергової і вахтової) служб, не менше ніж один раз на тиждень особисто перевіряти стан їх несення; здійснювати планові та раптові перевірки, організовувати щорічне проведення інвентаризації матеріальних засобів у службах, керувати роботою внутрішніх комісій, що проводять такі перевірки; керувати фінансовою діяльністю бригади, розпоряджатися згідно із законодавством коштами, забезпечувати ощадливе витрачання коштів у суворій відповідності із затвердженим кошторисом; організувати бухгалтерський облік військового майна (у тому числі непорушного запасу) та знати вартість утримання військової частини; забезпечувати збереження коштів під час доставляння їх з установи банку до бригади та в інших випадках; для доставляння коштів надавати транспорт і озброєну охорону; організовувати внутрішній фінансовий контроль і особисто, не пізніше наступного дня, перевіряти оприбуткування коштів за журналом ведення обліку готівки, одержаної в установі банку, про що робити в цьому журналі відмітку; не менше ніж один раз на місяць проводити раптову перевірку наявності грошових сум і цінностей в грошовому ящику (касі), за результатами перевірки робити відмітку у відповідному журналі; вживати заходів до відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військовій частині; забезпечувати правильне утримання й експлуатацію казарм, житлового фонду та інших споруд на території військової частини, а також їх пожежну безпеку (на кораблі - оглядати житлові та службові приміщення, постійно стежити за справністю корпусу корабля); організовувати забезпечення сприятливих для здоров`я військовослужбовців умов служби, підготовки, побуту та відпочинку; дотримання санітарних норм і правил, виконання військовослужбовцями правил особистої та колективної гігієни, піклуватися про здоров`я підлеглих, вживати всіх необхідних заходів для їх фізичного зміцнення, попередження та профілактики травматизму і професійних захворювань; організовувати та здійснювати заходи, спрямовані на захист особового складу, озброєння, бойової та іншої техніки, матеріальних засобів від зброї масового ураження, звичайних засобів ураження; вживати заходів для охорони довкілля й раціонального використання природних ресурсів у районі розташування військової частини, під час проведення навчань та інших заходів бойової підготовки, повсякденної діяльності.

Згідно ст. 12, 45, 47, 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України, Міністр оборони України, начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України, командувач Національної гвардії України користується дисциплінарною владою у повному обсязі цього Статуту, крім відповідних повноважень, визначених цим Статутом для кожного з них особисто. У разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. Невиконання (неналежне виконання) службових обов`язків, що призвело до людських жертв чи інших тяжких наслідків або створило загрозу настання таких наслідків, є підставою для усунення військовослужбовців від виконання службових обов`язків. На молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення, зокрема, пониження у військовому званні.

Відповідно до п.48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Командир корпусу, командувач військ оперативного командування, командувач виду, окремого роду військ (сил) Збройних Сил України має право застосовувати стягнення, передбачені пунктами "а"-"ґ", а також пунктами "д"-"ж" (до підполковника включно) статті 48 цього Статуту (п.56 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).

Відповідно до ст. 83, 84, 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Отже, позивач, як командир військової частини НОМЕР_4 , особисто відповідає перед Державою за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів.

При цьому, за неналежне виконання службових обов`язків в частині здійснення керівництва військовим господарством, за відсутністю належного контролю щодо організації та проведення перевірок у встановлені терміни, щодо проведення інвентаризації матеріальних засобів, щомісячного зняття залишків пального в резервуарах (цистернах) складу пального та мастильних матеріалів, проведення повірки вимірювальних приладів, невжиття заходів для забезпечення надійного збереження матеріальних засобів, командир військової частини може бути притягнений у встановленому порядку до відповідальності.

Суд вважає, що посада, яку обіймає позивач, обумовлює виконання обов`язків, пов`язаних з організацією діяльності підпорядкованих підрозділів та служб з метою здійснення відповідного контролю за товарно-матеріальними цінностями військової частини; здійснення безпосереднього контролю за наявністю ТМЦ, їх якістю, правильним та ощадливим витрачанням. В той же час, неналежне виконання позивачем своїх посадових обов`язків підтверджується самим фактом нестачі паливних матеріалів, що свідчить про неналежне здійснення позивачем контролю, функції із здійснення якого, покладено безпосередньо на нього, як командира Військової частини НОМЕР_4 .

В Акті службового розслідування, зокрема, зазначено, що:

- відповідно до наданих документів та пояснень, посадовими особами військової частини НОМЕР_4 фактично отримувалося матеріальні засоби у кількості АБ-32316кг. та ДП-183642кг. Але за наказом командири Військової частини НОМЕР_4 капітана 1 рангу ОСОБА_2 , начальник служби ПММ в/ч НОМЕР_4 лейтенант ОСОБА_5 документально оформив приймання більшої кількості матеріальних засобів, які посадові особи військової частини не отримували на загальну кількість: АБ-63872кг., ДП-225557кг.;

- на запит комісії «Яким (чиїм) розпорядженням було визначено перелік об`єктів цивільної інфраструктури до яких передавалося пальне?» та «Яким (чиїм) розпорядженням було визначено перелік автомобільної техніки для отримання пального» командир військової частини НОМЕР_4 капітан 1 рангу ОСОБА_2 пояснив, що відповідні розпорядження надавалися начальником обласної військової адміністрації ОСОБА_6 , але відповідних письмових розпоряджень (наказів) підтвердження надання усних наказів комісією не отримано;

- відсутність письмових розпоряджень щодо визначення переліку об`єктів цивільної інфраструктури та переліку автомобільної техніки, що залучалася до розосередження ПММ, чисельні порушення при складанні первинних документів з закріплення матеріальних засобів ставлять під сумнів достовірність проведених операцій;

- причинами та передумовами, що сприяли можливому вчиненню правопорушення є недбале ставлення до військової служби командиром військової частини НОМЕР_4 капітаном 1 рангу ОСОБА_2 , що призвело до завданих збитків державі на орієнтовну суму 6292,66тис.грн.

У висновку аудиторського звіту №520/6/7/а/з від 13.07.2022 року зазначено,що:

- приймання пального з порушенням установленого порядку здійснювалося на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 ;

- командуванням військової частини НОМЕР_4 та відповідальними посадовими особами при організації та здійсненні заходів, спрямованих на захист пального від засобів ураження шляхом його розосередження, не в повній мірі дотримані вимоги пунктів 2.3ё3.1.3, 3.1.10 Положення про військове господарство №300 у частині організації та керування військовим господарством і забезпечення збереження матеріальних засобів;

- командуванням та посадовими особами військової частини НОМЕР_4 не забезпечено в повній мірі дотримання вимог нормативно-правових актів щодо належного контролю за збереженням та рухом пального, переданого на тимчасове зберігання до об`єктів цивільної інфраструктури м.Миколаїв та Миколаївської області, а також порядку його видачі (передачі), що призвело до незаконних втрат та сприяло утворенню нестач пального;

- виявлені порушення фінансово-бюджетної дисципліни, що призвели до втрат на загальну суму 5859295,23грн, у тому числі 4266918,36грн. - нестача ресурсів унаслідок відсутності на заправних станціях цивільної інфраструктури пального, яке передавалося військовою частиною НОМЕР_4 на тимчасове зберігання (дизельного пального марки 3-0.2-25 у кількості 114,86т. вартістю 3142,94тис.грн. та автомобільного бензину марки А-80 ДЗ у кількості 39,63т. на суму 1123,99грн.); 1592376,87грн. незаконні витрати ресурсів унаслідок безпідставної передачі пального ДП «Миколаївський бронетанковий завод» (автомобільного бензину марки А-80ДЗ у кількості 20000кг. вартістю 745488,00грн. та дизельного пального у кількості 30000кг. вартістю 846888,87грн.)

Таким чином підтверджується неналежне виконання позивачем службових обов`язків, які полягають, у тому числі, у здійсненні постійного контролю за наявністю товарно-матеріальних цінностей, що перебувають на обліку у військовій частині. І саме про відсутність такого контролю та безпідставну передачу пального ДП «Миколаївський бронетанковий завод» з боку позивача свідчать результати проведених службового розслідування та аудиту, якими встановлена нестача паливно-мастильних матеріалів на орієнтовну суму 6292,66тис.грн.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення службового розслідування (яке було призначене наказом від 16.04.2022 року), позивач 22.04.2022 року надавав пояснення начальнику групи внутрішнього контролю ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо причин виявлення нестачі пально-мастильних матеріалів (АБ-52911кг., ДП-166388кг. у військової частині), про що позивач зазначав у своєму рапорті від 30.05.2022 року на ім`я Командувача ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 29), тобто позивач знав про підстави проведення службового розслідування, а тому доводи щодо незабезпечення під час проведення розслідування його прав, є неспроможними.

Приписами Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони №608 від 21.11.2017 року встановлено обов`язок для особи, що здійснює службове розслідування розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.

В той же час, будь-яких доказів на підтвердження того, що позивач звертався з якими заявами та клопотаннями суду не надано. Водночас, ненадання військовослужбовцем, стосовно якого проводиться службове розслідування, зауважень та пропозицій щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять, не перешкоджає проведенню службового розслідування та, за умови дотримання вимог щодо всебічності, повноти, своєчасності та об`єктивності проведення службового розслідування, притягненню військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що під час службового розслідування не враховувався період служби позивача, обставини, які б свідчили про можливість уникнення негативних наслідків під час служби, обставини щодо вжиття заходів позивачем для їх усунення, тощо, оскільки відповідно до приписів Дисциплінарного Статуту вид стягнення зазначається начальником (командиром) особисто за висновком службового розслідування. Таким чином, для притягнення до дисциплінарної відповідальності, достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення та невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни. При цьому, під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Аналізуючи доводи позивача щодо необґрунтованості застосування до нього найсуворішого дисциплінарного стягнення порівняно із іншими (зауваження, догана, сувора догана, позбавлення чергового звання, попередження про неповну службову відповідність, пониження в посаді п.48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України) за вчинення виявленого проступку, суд виходить з того, що відповідно до приписів Дисциплінарного статуту підставою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є наявність самого дисциплінарного порушення, при цьому вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення.

При цьому, Дисциплінарний статут не визначає конкретної послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості, що в свою чергу наділяє уповноважену особу певною дискрецією у визначенні виду стягнення за його суворістю в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку.

Така позиція викладена Верховним Судом в постанові від 18 лютого 2021 року по справі № 1.380.2019.000616, в постанові від 09 грудня 2020 року по справі № 804/3564/17 та постанові від 10 квітня 2019 року по справі № 813/3020/16.

Суд вважає, що характер та обставини вчиненого правопорушення та його наслідки (незабезпечення контролю за належним збереженням ПММ в умовах воєнного стану, в зоні бойових дій, допущення нестачі ПММ, чим спричинено матеріальні збитки на значну суму) були враховані при вирішенні питання обрання виду дисциплінарного стягнення та, відповідно, обґрунтованим та пропорційним заходом є накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді пониження у військовому званні на один ступінь.

Суд констатує, що позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факт нестачі ПММ та розмір завданої шкоди, обставина нестачі фактично не заперечується позивачем.

Посилання позивача на те, що за нестачу відповідають особи, яким ПММ були передані на зберігання, суд до уваги не приймає, адже може йтися про матеріальну відповідальність відповідних осіб, що не може виключати дисциплінарну відповідальність командира Військової частини НОМЕР_4 .

Згідно укладених договорів Військова частина НОМЕР_4 як Замовник безоплатних послуг зі збереження нафтопродуктів веде облік зданих на тимчасове зберігання нафтопродуктів в службі пального та мастильних матеріалів Замовника, окремою графою, але з основного обліку передана кількість не списується (п.3.4 Договору №12/2- а.с.62, наприклад).

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що доводи позивача, викладені в адміністративному позові, є необґрунтованими та спростовуються зібраними по справі доказами

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_1 при виданні наказу №101 від 04.05.2022 року, Головнокомандувач Збройних Сил України при виданні наказу №140 від 17.05.2022 року діяли на підставі, в межах наданих їм повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, як і стосовно вимоги по наказу №612, які мають похідний характер.

Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Таким чином, оскільки позовна вимога про зобов`язання Головнокомандувача Збройних Сил України скасувати наказ (по особовому складу) №612 від 21.05.2022 року в частині пониження військового звання на один ступінь з 17.05.2022 року командира військової частини НОМЕР_4 капітана І рангу ОСОБА_1 , є похідною вимогою, підстави для її задоволення також відсутні.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з ч.ч. 1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, враховуючи всі наведені обставини, суд відмовляє ОСОБА_1 у позові повністю.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ), Головнокомандувача Збройних Сил України (пр-т.Повітрофлотський, 6, м.Київ, 03168), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Військова частина НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ; адреса: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Аракелян

.