ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №522/5591/23

Провадження№1-кп/522/1724/23

28 березня 2023 рокумісто Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

Головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі в режимі відео конференції обвинувальний акт, поданий з угодою про визнання винуватості від 21 березня 2023 року, укладену між прокурором Олешківської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_6 та обвинуваченою ОСОБА_5 , в присутності захисника ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12023231080000721, відомості про яке внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 16.03.2023 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Клапая, Білозерського району Херсонської області, громадянки України, не працюючої, не одруженої, зареєстрованої та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (далі РФ) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканною.

Незалежність України визнали держави світу, серед яких і РФ.

Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Згідно зі статтею 5 Конституції України носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території.

22 лютого 2022 року президент РФ направив до Ради Федерації звернення про використання ЗС РФ за межами РФ, яке було задоволено.

24 лютого 2022 року президент РФ публічно оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.

24.02.2022 військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, Донецькій та Луганській областях та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення для держави і у такий спосіб здійснили тимчасову окупацію частини території України.

З метою протидії збройній агресії у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який продовжується у визначеному законом порядку.

З 24.02.2022 по цей час більшу частину території Херсонської області захоплено військовослужбовцями ЗС РФ і вона знаходиться під тимчасовою окупацією держави-агресора, що визначено Переліком територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована РФ територія України (тимчасово окупована територія) це частини території України, в межах яких збройні формування РФ та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування РФ встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.

Статтею 73 Конституції України, визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.

15 липня 2022 року Центральною виборчою комісією України прийнято Постанову № 82 від «Про неприпустимість організації підготовки та проведення на тимчасово окупованих територіях України псевдореферендумів» відповідно до якої проведення будь-яких виборів та референдумів в умовах воєнного стану прямо заборонено частиною першою статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Аналогічні заборони встановлено також Виборчим кодексом України та Законом України "Про всеукраїнський референдум".

Згідно із ст. 1 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, всеукраїнський референдум є формою безпосередньої демократії в Україні, способом здійснення влади безпосередньо Українським народом, що полягає у прийнятті (затвердженні) громадянами України рішень шляхом голосування у випадках і порядку, встановлених Конституцією України та цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, всеукраїнський референдум щодо зміни території України - це форма прийняття громадянами України, які мають право голосу, рішення щодо затвердження прийнятого Верховною Радою України закону про ратифікацію міжнародного договору про зміну території України. Призначення всеукраїнського референдуму щодо зміни території України здійснюється постановою Верховної Ради України.

Згідно із ч.1 ст. 20 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, у разі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях призначення (проголошення) та проведення всеукраїнського референдуму забороняється.

Достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом невстановленими особами (в тому числі громадянами України) з метою підтримання тимчасової окупації Херсонської області та легітимізування перебування військових рф на території України, організовано проведення незаконного референдуму на території с. Благодатне, с. Клапая та с. Киселівка, Херсонського району Херсонської області.

З метою проведення незаконного референдуму невстановлена слідством особа запропонувала місцевій мешканці ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняти участь у проведенні зазначеного незаконного референдуму та за добровільною згодою останньої, залучила її до роботи виборчої комісії.

На громадянку України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покладались функції із здійснення у визначені дні з 23 по 27 вересня 2022 року подворового обходу жителів с. Благодатне, с. Клапая та с. Киселівка Херсонського району Херсонської області, та надання їм бюлетенів для голосування у зазначеному незаконному референдумі.

Так, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 23 по 27 вересня 2022 року, перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської області, діючи із прямим умислом, усвідомлюючи свою протиправну діяльність та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, з порушенням всіх положень Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26 січня 2021 року №1135-ІХ, провела активну участь у проведенні референдуму на тимчасово окупованій території, зокрема у супроводі озброєних військових рф здійснила подворовий обхід жителів с. Благодатне, с. Клапая та с. Киселівка Херсонського району Херсонської області з метою їх залучення до голосування щодо входження Херсонської області у склад РФ.

Під час проведення незаконного референдуму ОСОБА_5 активно пропонувала мешканцям с. Благодатне, с. Клапая та с. Киселівка Херсонського району Херсонської області, проголосувати шляхом поставлення відповідних відміток у бюлетені, надавала бюлетені особам, які виявили бажання проголосувати, вела облік громадян по списку, які приймали участь у референдумі та голосували під час його проведення.

Внаслідок таких незаконних та неправомірних дій ОСОБА_5 стало можливим визнання російською федерацією незаконного референдуму як таким, що відбувся, та як наслідок визнання за його результатами незаконного приєднання територій Херсонської області до складу РФ.

Умисні дії ОСОБА_5 , які виразились в участі громадянина України у проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Судом встановлено,що 21березня 2023року між прокурором Олешківської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_6 , який здійснював повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12023231080000721 зодного боку таобвинуваченою ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 , з іншогобоку на підставі статей468,469,470,472 КПК України,укладено угодупро визнаннявинуватості укримінальному провадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань16.03.2023р.до Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№ 12023231080000721 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

У судовому засіданні прокурор просив затвердити надану угоду про визнання винуватості від 21.03.2023р. та призначити обвинуваченій ОСОБА_5 узгоджене сторонами угоди покарання.

Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник ОСОБА_4 просили суд розглянути надану угоду про визнання винуватості, затвердити її та призначити покарання, узгоджене сторонами угоди. При цьому, обвинувачена ОСОБА_5 зазначила, що суть пред`явленого обвинувачення їй цілком зрозуміле, вона визнає себе винною у вчиненні злочину, передбаченому ч.5 ст. 111-1 КК Україниповністю та не оспорює жодних обставин кримінального правопорушення, зазначених в угоді.

Крім того, обвинувачена показала суду, що дійсно вона, як громадянка України у період з 23 по 27 вересня 2022 року, перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської області, дійсно здійснювала подворовий обхід жителів с. Благодатне, с. Клапая та с. Киселівка Херсонського району Херсонської області з метою їх залучення до голосування щодо входження Херсонської області у склад РФ. Крім того, в судовому засіданні обвинувачена підтвердила, що вона пропонувала мешканцям с. Благодатне, с. Клапая та с. Киселівка Херсонського району Херсонської області, проголосувати шляхом поставлення відповідних відміток у бюлетені, надавала бюлетені особам, які виявили бажання проголосувати, вела облік громадян по списку, які приймали участь у референдумі та голосували під час його проведення. Провину у інкримінованому кримінальному правопорушенні визнала у повному обсязі, щиро покаялась, просила затвердити укладену з прокурором угоду та призначити узгоджене покарання.

Із змісту угоди вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у колабораційній діяльності, а саме - участь громадянинаУкраїни упроведенні незаконногореферендуму натимчасово окупованійтериторії, тобтоу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Згідно данійугоді прокурор ОСОБА_6 ,з однієїсторони,та обвинувачена ОСОБА_5 ,з другоїсторони,за участюзахисника ОСОБА_4 ,дійшли згодищодо формулюванняобвинувачення таправової кваліфікаціїдій ОСОБА_5 за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_5 беззастережновизнала своювинуватість увчиненні інкримінованогоїй кримінальногоправопорушення. Такожобвинувачена ОСОБА_5 взяв на себе обов`язок сприяти розгляду кримінального провадження, щодо співпраці у викритті кримінальних правопорушень, вчинених іншими особами проти основ національної безпеки України (надала покази у кримінальному провадженні № 12022231080000204)

При цьому, сторонами цієї угоди узгоджено покарання, яке має бути призначено ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 111-1 КК України у вигляд п`яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади і місцевого самоврядування та займатись діяльністю, яка пов`язана із виборчим процесом та процесом референдуму строком на 10 років з конфіскацією 1/3 частини її особистого майна.

Із визначеним видом та мірою покарання ОСОБА_5 погодилась. В наданій суду угоді сторонами передбачені та роз`яснені наслідки укладення та затвердження угоди, положення ст. ст.473,394,424,474,476 КПК Україниоговорені сторонами.

Під час розгляду угоди обвинувачена ОСОБА_5 пояснила, що цілком розуміє свої права, передбачені у п. 1 ч. 4ст. 474 КПК Українита наслідки укладення і затвердження угоди, передбаченістаттею 473 КПК України, характер кожного обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винною, їй зрозумілі, вид покарання, який буде застосований до неї у разі затвердження угоди, з нею узгоджено та є цілком зрозумілим. Додала, що виконати взяті на себе відповідно до угоди про визнання винуватості зобов`язання, вона в змозі реально, вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, тобто у участі громадянина України у проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, визнала повністю та підтвердила фактичні обставини інкримінованого їй правопорушення, викладені в угоді про визнання винуватості.

Суд, на виконання вимогст. 474 КПК України, шляхом опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення вказаної угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При вирішенні питання про відповідність угоди вимогамст. 474 КПК України, суд враховує, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цьогоКодексу, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, фактичні підставі для невизнання винуватості, відсутні.

Отже, за таких обставин, суд приходить до переконання, що надана угода про визнання винуватості від 21 березня 2023 року, укладена між прокурором Олешківської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_6 який здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12023231080000721 зодного боку таобвинуваченою ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 з іншогобоку провизнання винуватостіу кримінальномупровадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань19.01.2023р.до Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№ 22023230000000041 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, відповідає вимогамКримінального процесуального кодексу Українита кримінального закону, підстави для відмови у її затвердженні відсутні, а тому зазначена угода підлягає затвердженню.

Ухвалюючи вирок на підставі угоди, суд з урахуванням об`єктивно з`ясованих обставин, викладених в угоді про визнання винуватості, які підтверджені беззастережним визнанням ОСОБА_5 своєї вини, про що зазначено в угоді, приходить до висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , вони містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України і обвинувачена винна у його вчиненні, так як вона своїми умисними діями як громадянка України вчинила участь упроведенні незаконногореферендуму натимчасово окупованійтериторії, а тому вона підлягає покаранню, визначеному в угоді, за вчинення такого кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання, яке передбачене в угоді про визнання винуватості суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 5ст. 65 КК України, у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої, суд визнає її щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, обтяжуючих покарання обвинуваченої, передбаченихст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, узгоджені сторонами (прокурором та обвинуваченим) вид та міра покарання за вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення є такими, що, згідно із положеннямист. 65 КК України, відповідають ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі обвинуваченої, та заявлені в межах санкції ч. 5 ст. 111-1 КК України, таке покарання є достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої, яка на облікахв лікарянарколога тапсихіатра неперебуває, посередньохарактеризується замісцем мешканнята обставини,що пом`якшуютьїї покарання,наведені вище,суд вважає,що ОСОБА_5 має бутипризначене покаранняу видіпозбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади і місцевого самоврядування та займатись діяльністю, яка пов`язана із виборчим процесом та процесом референдуму строком на 10 років з конфіскацією 1/3 частини її особистого майна.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.03.2023р. відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який закінчується 31.03.2023 року, включно.

Згідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.

Таким чином, суд вважає за необхідне в строк покарання, призначеного обвинуваченій ОСОБА_5 у виді позбавлення волі, зарахувати строк її попереднього ув`язнення, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 03.03.2023 року.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 слід рахувати відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Одеси від 03.03.2023 року, про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто з 03 березня 2023 року.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, залишити без змін.

Речові докази, у кримінальному провадженні № 12023231080000721 відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні № 12023231080000721, не заявлено.

Процесуальні витратиу кримінальномупровадженні №12023231080000721 відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст.8,9,100,118368, 370,374,394,473-475,476 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угодупро визнаннявинуватості від21березня 2023року укладенуміж прокурором Олешківської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_6 , який здійснював повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12023231080000721 зодного боку таобвинуваченою ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 , з іншогобоку укримінальному провадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань16.03.2023р.до Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№12023231080000721 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК Українита призначити їй покарання у виді 5-ти (п`яти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади і місцевого самоврядування та займатись діяльністю, яка пов`язана із виборчим процесом та процесом референдуму строком на 10-ть (десять) років з конфіскацією 1/3 частини її особистого майна.

Строк відбуванняпокарання ОСОБА_5 необхідно рахувати з 03.03.2023 року, при цьому, в строк призначеного останній покарання у виді позбавлення волі, зарахувати строк її попереднього ув`язнення, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 03.03.2023р.

Запобіжний захід ОСОБА_5 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Вирок суду на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду з підстав, передбачених ч. 4ст. 394 КПК України:

- обвинуваченим та його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7ст. 474 КПК України, у тому числі, не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому угода не може бути укладена.

Оскарження вироку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин не допускається.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку в порядкуст. 376 КПК Українинегайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1

28.03.2023