Справа № 367/2452/22

Провадження № 2/369/2354/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

27.03.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.

секретаря СоловюкВ.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за електроенергію, -

в с т а н о в и в :

У липні 2022 року позивач звернувся з позовом до Ірпінського міського суду Київської області про стягнення коштів за електроенергію.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київськоїобласті від 01.08.2022 року цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 простягнення коштів за електроенергію передано до Києво-Святошинськогорайонного судуКиївської області за підсудністю.

Свої вимоги мотивував тим, що ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» здійснює розподіл електричної енергії на території Київської області. ОСОБА_1 є власником особового рахунку на послуги з розподілу електричної енергії до будинку АДРЕСА_1 . 21 квітня 2021 року проведено у відповідача перевірку та виявлено порушення ПРРЕЕ: самовільне підключення струмоприймачів та електропроводки до електричної мережі позивача, з порушенням схеми обліку. За підсумками перевірки був складений акт № К046262. Згідно п.8.4.2.6 ПРРЕЕ та у відповідності до п.8.4.13 ПРРЕЕ, було нараховано суму вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення у розмірі 35212,16 грн. Рішенням комісії вирішено, що акт про порушення підлягає до розрахунку згідно п.8.4.13 Правил, формула №8 за період 184 днів з 08 березня 2021 року по 07 вересня 2021 року на суму 55791,78 грн. На адресу відповідачки було направлено протокол комісії, розрахунок до акту, повідомлення про оплату, які були вручені 05.06.2021 р. В рахунок погашення вказаної суми, на рахунок позивача надійшли грошові кошти: 17.08.2021 р. 10600 грн.; 31.08.2021 р. 50,02 грн.; 01.11.2021 р. 4102, 10 грн.; 24.12.2021 р. 4102, 00 грн. Всього: 18854, 12 грн. Таким чином, залишок несплачених коштів складає 16358,04 грн.

Оскільки грошові кошти не сплачено своєчасно, тому на підставі ст. 625 ЦК України відповідач має сплатити залишок боргу з урахування індексу інфляції та трьох відсотків річних в загальному розмірі 20626,08 грн.

Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» вартість безобліково використаної електроенергії із врахуванням інфляційних витрати та 3% річних станом на дату подання позову в розмірі 20626,08 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 2481 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29листопада 2022 року відкрито провадження за даним позовом, розгляд справи призначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У встановлений судом строк сторони не надіслали заперечень щодо такого розгляду справи.

Ухвалу про відкриття, позовну заяву з додатками ОСОБА_1 направлено з місцем реєстрації фізичної особи. Ухвалу про відкриття, позовну заяву з додатками 25 січня 2023 року, що підтверджено зворотнім повідомленням. Відзиву, пояснень, будь-яких клопотань чи заяві від відповідача до суду не надходило на час прийняття рішення.

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наведених нижче підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

При розгляді справи судом встановлено, що 21квітня 2021 року уповноваженими представниками позивача при проведенні перевірки відповідачем за адресою: АДРЕСА_1 , характеристика об`єкта - житловий будинок, у присутності ОСОБА_2 , було виявлено факт порушення п.2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4, 5.5.5 ПРРЕЕ, а саме: «самовільне підключення струмоприймачівабо електропроводок, без наявності відповідних договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії до електромереж ОСР з порушенням схеми обліку, самовільне підключення виконано кабелем ВВГ2х1,5мм від ввідного кабелю до внутрішньо-будинкової мережі прихованим способом, виявити яке при контрольному огляді було неможливо», про що складено Акт про порушення №К046262 від 21квітня 2021 року.

19 травня 2021 року позивачем у відсутності відповідача було проведено засідання комісії по розгляду Акту про порушення та складено Протокол №036.

Згідно Протоколу, на підставі виявленого порушення та складеного Акту, згідно з п.8.4.13 Правил, відповідачу було проведено нарахування суми вартості не облікованої електричної енергії у розмірі 35212,16 грн. за період 365 днів з 21квітня 2020 року по 21квітня 2021 року. Відповідно до розрахунку за актом про порушення вартість недорахованої електроенергії становить 35212,16 грн.

Протокол разом з розрахунком величини вартості та розрахункові документи для оплати недорахованої електроенергії вручені відповідачу 05.06.2021 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.

В рахунок погашення вказаної суми, на рахунок позивача надійшли грошові кошти: 17.08.2021 р. 10600 грн.; 31.08.2021 р. 50,02 грн.; 01.11.2021 р. 4102, 10 грн.; 24.12.2021 р. 4102, 00 грн. Всього: 18854, 12 грн. Таким чином, залишок несплачених коштів складає 16358,04 грн. Доказів на спростування даного розрахунку відповідач не надав.

Згідно п. 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу не облікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

Відповідно до п. 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг не облікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості не облікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати не облікованої електричної енергії та/або збитків.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: в т.ч. комунальні послуги/централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення тощо.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Згідно ч. 1 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості не облікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості не облікованої електричної енергії.

У відповідності зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; пов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частинами першою та другою статті 614 ЦК України, особа яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до статті 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В свою чергу ст. 1192 цього ж кодексу передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Звідси вбачається, що обов`язок відшкодувати шкоду (збитки) слід пов`язувати з невиконанням або неналежним виконанням договірних зобов`язань між споживачем та оператором системи, оскільки шкода, завдана порушенням договірних зобов`язань, може відшкодовуватися за зазначеними нормами тільки у випадках, прямо передбачених законом.

За ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також позивач зазначає, що відповідач зобов`язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням інфляційних втрат за час прострочення, а також, три проценти річних від суми заборгованості. Відповідач зобов`язана сплатити всього 20626, 08 грн. (двадцять тисяч шістсот двадцять шість грн. 08 коп.), з яких: 16358, 04 грн. основного боргу; 3618, 63 грн. інфляційних витрат; 649, 41 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» суму вартості не облікованої електричної енергії в розмірі 20626,08 грн.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення поданого позову.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 611, 614, 901, 906, 1166, 1192 ЦК України, ст.ст. 4,12,13,81,83,89,141,265,268,280-284 ЦПК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електроенергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» вартість не облікованої електричної енергії із врахуванням інфляційних витрат та 3% річних станом на день подання позову в розмірі 20626,08 грн. (двадцять тисяч шістсот двадцять шість грн. 08коп.) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн.).

Інформація про сторін:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» (ЄДРПОУ 23243188, адреса: 04136, м. Київ, вул. Стеценка, буд. 1-А).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 27 березня 2023 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ