2/130/6/2023

130/213/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2023 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Костянтина Шепеля,

за участю секретаря судового засідання Раїси Буги,

представника позивача-відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача-позивача Вячеслава Кучера,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 1 Жмеринського міськрайонного суду справу за позовом ОСОБА_2 , як правонаступниці ОСОБА_3 , який поданий представником адвокатом Височанською Альоною Володимирівною, до ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , як правонаступниці ОСОБА_3 , про встановлення факту батьківства та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

приходить до такого.

Позиція позивача-відповідача

Представник позивача по первісному позову ОСОБА_3 адвокат Височанська А.В. звертається до суду з цим позовом, в якому просить встановити факт, що позивачка ОСОБА_3 постійно проживала на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем своїм братом ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за позивачкою право власності в порядку спадкування на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , належної ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину після смерті якої прийняв син ОСОБА_5 , але не оформивши своїх спадкових прав ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 , яка являється матір`ю позивачки ОСОБА_3 .. Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина, що складається з квартири АДРЕСА_1 , належній померлій на підставі свідоцтва про право власності на житло від 23 липня 1998 року, виданого відповідно до рішення від 23 липня 1998 року № 16 підприємства «Експрес». Дану спадщину прийняла позивачка та її рідний брат ОСОБА_5 шляхом подачі письмових заяв про прийняття спадщини до Жмеринської міської державної нотаріальної контори. Крім того, 17 серпня 2019 року позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку грошового внеску з нарахованими відсотками, що зберігаються в ТВБВ № 10001/0114, філія Вінницьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», на рахунку 9760/ НОМЕР_1 . На 1/2 частку вказаного спадкового майна також має право ОСОБА_5 , який не оформивши своїх спадкових прав ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Інших спадкоємців за законом, за заповітом та за правом представлення після ОСОБА_6 відсутні. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат позивачки ОСОБА_5 , який постійно до дня своєї смерті проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_2 . На час смерті разом з ОСОБА_5 за вказаною адресою ніхто зареєстрований не був, але з червня 2005 року до часу смерті ОСОБА_5 постійно проживала без реєстрації його сестра ОСОБА_3 (позивачка по справі), яка продовжує проживати без реєстрації за вищевказаною адресою. Позивачка доглядала свою матір до часу її смерті, а потім брата, який через короткий проміжок часу помер.

Після смерті ОСОБА_5 відповідачка ОСОБА_7 також подала заяву про прийняття спадщини до Жмеринської міської державної нотаріальної контори. Однак позивачці не відомо, до якої черги спадкоємців відноситься ОСОБА_7 .

Коли позивачка звернулась до Жмеринської міської державної нотаріальної контори Вінницької області з приводу оформлення спадщини після смерті брата, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини та не пред`явлення доказів постійного проживання разом з спадкодавцем.

На підтвердження позовних вимог надає копію свідоцтва про народження ОСОБА_5 , копію свідоцтва про народження позивачки, копію свідоцтва про смерть ОСОБА_6 , копію свідоцтва про смерть ОСОБА_5 , копію свідоцтва про право власності на житло, копію особистого рахунку, копію акту про фактичне місце проживання, копію довідки з місця проживання, копію звіту, копію технічного паспорту, копію свідоцтва про право на спадщину за законом, витяг з Спадкового реєстру.

Представник позивача ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві. Вважає, що зустрічний позов не доведений.

Позиція відповідача-позивача

Представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Кучер В.М. подає відзив на позов, в якому просить в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі з таких підстав. Відповідач ОСОБА_4 є сином спадкодавця ОСОБА_5 , який на момент відкриття спадщини був неповнолітнім, а відтак є спадкоємцем першої черги спадкування за законом, його матір ОСОБА_7 подала заяву про прийняття спадщини її дітьми, яка міститься в матеріалах спадкової справи ОСОБА_5 .. Заперечує факт проживання ОСОБА_3 в спірній квартирі та після смерті ОСОБА_5 , його похованням займалась мати відповідача ОСОБА_7 за власні кошти, поминальний обід також замовлявся та був оплачений ОСОБА_7 .. Покійний ОСОБА_5 був похований тільки через п`ять днів після його смерті, упродовж цього часу тіло лежало у замкненій квартирі, в якій крім ОСОБА_5 , ніхто не проживав. Адміністрація будинку розшукувала позивачку ОСОБА_3 для здійснення поховання брата. Однак пошуки сестри покійного були марними. Тоді адміністрація будинку розшукала колишню цивільну дружину мати відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_7 , яка і здійснила поховання. Зазначені обставини доводять, що ОСОБА_3 сестра покійного ОСОБА_5 не проживала з ним в одному помешканні на час його смерті, а тому повинна вважатись такою, що спадщину не прийняла.

Також представник відповідача-позивача ОСОБА_4 адвокат Кучер В.М. подає зустрічний позов, відповідно до якого позовні вимоги за первісним позовом не визнаються, вважаються необґрунтованими та безпідставним. Просить в його задоволенні відмовити.

У зустрічному позові зазначає, що батько ОСОБА_4 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яку покійний батько успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , інша 1/2 частка даної квартири була успадкована рідною сестрою ОСОБА_5 ОСОБА_3 .. Однак ОСОБА_5 після прийняття ним спадщини помер, не отримавши відповідного свідоцтва про право на спадщину. Матір відповідача (позивача по зустрічному позову) ОСОБА_4 ОСОБА_7 , знаючи про походження її дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_4 від ОСОБА_5 , подала заяву про прийняття спадщини її неповнолітніми дітьми. На вказану спадщину претендує ОСОБА_3 , яка вважає себе спадкоємцем другої черги спадкування за законом та подала до суду позовну заяву (первісний позов), однак ОСОБА_4 заперечує даний факт з підстав, викладених у відзиві. Крім цього, ОСОБА_4 , як син спадкодавця ОСОБА_5 , на підставі статті 1261 ЦК України вважає себе спадкоємцем першої черги. Також зазначає, що одним із доказів походження його від покійного ОСОБА_5 може бути його біологічна родинність з ОСОБА_3 , яка є рідною сестрою ОСОБА_5 по лінії матері, шляхом проведення судово-генетичної експертизи. Встановлення факту батьківства ОСОБА_5 з ОСОБА_4 потрібно для оформлення спадкових прав, як спадкоємцю першої черги за законом. Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог просить визнати, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_4 , та визнати за ним право власності на 1/2 частину спірної квартири в порядку спадкування.

На підтвердження своїх позовних вимог надав копію паспорта, копію свідоцтва про смерть ОСОБА_5 , копію витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України, копію заяви ОСОБА_7 про прийняття спадщини, копію довідки та копію накладної від 10 грудня 2005 року про замовлення поминального обіду.

У судовому засіданні свою позицію підтримує з підстав, викладених у відзиві та зустрічному позові.

Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання

Позовна заява 27 січня 2020 року надійшла до суду (а.с.1 т.1).

Направлено запит щодо місця реєстрації відповідача фізичної особи 28 січня 2020 року (а.с.37 т.1).

З відділу реєстрації управління «ЦНАП» виконавчого комітету Жмеринської міської ради надійшла відповідь, що згідно з картотеки інформація про реєстрацію місця проживання відповідача ОСОБА_7 відсутня (а.с. 39 т.1).

Ухвалою від 5 лютого 2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання у справі на 5 березня 2020 року (а.с.40 т. 1).

28 лютого 2020 року Жмеринська міська державна нотаріальна контора Вінницької області надала копію спадкової справи № 357/2005 до майна померлої ОСОБА_6 та майна померлого ОСОБА_5 (а.с. 45-49, 50-63 т. 1).

Ухвалою суду від 5 березня 2020 року замінено первісного відповідача ОСОБА_7 (колишню цивільну дружину покійного брата позивачки) на належних відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_4 (дітей покійного брата позивачки), підготовче судове засідання відкладено на 15 квітня 2020 року (а.с. 65 т. 1).

З відділу реєстрації управління «ЦНАП» виконавчого комітету Жмеринської міської ради надійшла відповідь, що відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.67 т.1).

Згідно з довідкою секретаря судового засідання, справу 15 квітня 2020 року знято з розгляду у зв`язку з заявами учасників процесу відповідно до постанови КМУ № 211 від 11 березня 2020 «Про запобігання поширенню на території України COVID-19» (а.с. 68 т.1).

Ухвалою суду від 14 травня 2020 року підготовче судове засідання у зв`язку з неявкою сторін відкладено на 28 травня 2020 року (а.с. 76 т. 1).

Ухвалою суду від 28 травня 2020 року підготовче судове засідання у зв`язку з неявкою сторін відкладено на 5 серпня 2020 року (а.с. 83 т. 1).

Підготовче судове засідання 5 серпня 2020 року відкладено у зв`язку з неявкою відповідачки на 11 серпня 2020 року (а.с. 92 т.1).

11 серпня 2020 року відповідачка ОСОБА_9 (по справі ОСОБА_4 ) подала заяву про відкладення підготовчого судового засідання для ознайомлення з матеріалами позовної заяви та отримання правничої допомоги (а.с. 97 т. 1).

Представник відповідача-позивача ОСОБА_4 адвокат Кучер В.М. 11 вересня 2020 року подав відзив на позовну заяву та заяву про виклик свідків (а.с. 101-106, 107 т. 1).

Зустрічна позовна заява про встановлення факту батьківства та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування надійшла до суду 14 вересня 2020 року (а.с. 109-119 т. 1).

24 вересня 2020 року підготовче судове засідання відкладено для ознайомлення з зустрічним позовом на 5 листопада 2020 року (а.с. 121 т. 1).

24 вересня 2020 року надійшла заява представника позивача-відповідача ОСОБА_3 адвоката Височанської А.В. про виклик свідків (а.с. 122 т. 1).

Ухвалою від 5 листопада 2020 року зустрічний позов прийнято до спільного розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом вимоги за зустрічним позовом (а.с. 124 т. 1).

За клопотанням представника відповідача-позивача ОСОБА_4 адвоката Кучера В.М. в підготовчому судовому засіданні 5 листопада 2020 року оголошено перерву до 12 листопада 2020 року для визначення експертної установи (а.с. 125-127 т. 1).

12 листопада 2020 року від представника відповідача-позивача ОСОБА_4 адвоката Кучера В.М. надійшло клопотання про призначення молекулярно-генетичної експертизи (а.с. 126 т. 1).

Ухвалою суду від 12 листопада 2020 року призначено по справі молекулярно-генетичну експертизу. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи (а.с. 131 т. 1).

6 квітня 2021 року на адресу суду надійшов лист від Запорізького відділення Дніпровського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо відсутності судових експертів з правом проведення судової молекулярно-генетичної експертизи та неможливості проведення даної експертизи на базі відділення (а.с. 134 т. 1).

Ухвалою суду від 8 квітня 2021 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 27 травня 2021 року (а.с. 134 т. 1).

27 травня 2021 року клопотання відповідача-позивача ОСОБА_4 адвоката Кучера В.М. про відкладення розгляду справи, підготовче судове засідання відкладено на 4 червня 2021 року (а.с. 137 т. 1).

Справа знята з розгляду 4 червня 2021 року в зв`язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті по кримінальному провадженню (а.с. 140 т. 1).

Справа знята з розгляду 7 червня 2021 року в зв`язку з зайнятістю судді в іншому судовому процесі (а.с. 141 т. 1).

11 червня 2021 року від представника відповідача-позивача ОСОБА_4 адвоката Кучера В.М. надійшло клопотання про ексгумацію трупа ОСОБА_5 та відібрання зразків для експертного дослідження та призначення посмертної молекулярно-генетичної експертизи з метою встановлення біологічного споріднення між померлим та ОСОБА_4 (а.с. 142-143 т. 1).

Ухвалою суду від 11 червня 2021 року в задоволенні клопотання про призначення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи та проведення її шляхом ексгумації та відібрання зразків для біологічного дослідження у померлого відмовлено (а.с. 151-152 т. 1).

18 червня 2021 року від представника відповідача-позивача ОСОБА_4 адвоката Кучера В.М. надійшла апеляційна скарга на ухвалу суду від 11 червня 2021 року (а.с. 159-160 т. 1).

1 липня 2021 року справа направлена до Вінницького апеляційного суду для розгляду (а.с. 158 т. 1).

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 19 травня 2022 року до участі у справі, як правонаступника ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , залучено ОСОБА_2 (а.с. 215 т. 1).

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 9 червня 2022 року апеляційну скаргу задоволено частково, ухвалу суду від 11 червня 2021 року змінено в мотивувальній частині, в решті ухвалу залишено без змін (а.с. 223-224 т. 1).

27 червня 2022 року справа повернулась до Жмеринського міськрайонного суду для подальшого розгляду (а.с. 227 т. 1).

25 липня 2022 року надійшла заявка представника відповідача-позивача ОСОБА_4 адвоката Кучера В.М. про уточнення позовних вимог (а.с. 228-229 т. 1).

Ухвалою суду від 2 серпня 2022 року клопотання представника позивача-відповідача задоволено, зобов`язано Жмеринську міську державну нотаріальну контору надати копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та задоволено клопотання представника відповідача-позивача про виклик свідків (а.с. 232 т. 1).

8 серпня 2022 року надійшла заява від ОСОБА_10 про виключення її з числа відповідачів, оскільки вона не претендує на спадщину ОСОБА_5 , так, як він не є її батьком (а.с. 237 т. 1).

11 серпня 2022 року Перша Жмеринська державна нотаріальна контора Вінницької області надала копію спадкової справи № 174/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 (а.с. 239-245 т. 1)

1 вересня 2022 року надійшла заява від представника позивача-відповідача ОСОБА_8 , в якій просить залишити без розгляду позов в частині вимог до ОСОБА_11 , оскільки та не претендує на спадщину після смерті ОСОБА_5 , так як не є його дочкою (а.с. 248 т. 1).

Ухвалою суду від 1 вересня 2022 року позовну заяву в частині вимог до ОСОБА_11 залишено без розгляду. Підготовче провадження закрито. Справу призначено до судового розгляду по суті на 19 жовтня 2022 року (а.с. 250 т. 1).

19 жовтня 2022 року справа знята з розгляду у зв`язку з неявкою учасників процесу та клопотанням представника відповідача-позивача ОСОБА_12 про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою. Справу призначено до розгляду на 13 грудня 2022 року (а.с. 3 т. 2).

5 грудня 2022 року надійшла заява представника відповідача-позивача ОСОБА_4 адвоката Кучера В.М. про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з бажанням ОСОБА_4 особисто приймати участь у судовому засідання, який перебуває у ЗСУ у зв`язку з російською агресією (а.с. 5 т. 2).

13 грудня 2022 року справа знята з розгляду у зв`язку з неявкою учасників процесу та клопотанням адвоката Кучера В.М.. Призначено наступну дату розгляду 30 січня 2023 року (а.с. 6 т. 2).

30 січня 2023 року допитано свідків та оголошено перерву в судовому засіданні до 27 лютого 2023 року (а.с. 17-26 т. 2).

27 лютого 2023 року досліджено письмові докази по справі, оголошено перерву в судовому засіданні до 14 березня 2023 року (а.с. 28-29 т. 2).

Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин

При розгляді справи судом установлено, що відповідно до копії паспорта ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка м. Жмеринка Вінницької області (а.с. 7 т. 1).

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком якого записаний ОСОБА_13 , а матір`ю ОСОБА_6 (а.с. 8 т. 1).

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком записаний ОСОБА_14 , а матір`ю ОСОБА_6 (а.с. 9 т. 1).

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 83 роки, про що у книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис № 346 (а.с. 10 т. 1).

Згідно з копією свідоцтва про смерть ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 48 років, про що складено відповідний актовий запис № 560 (а.с. 11 т. 1).

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 23 липня 1998 року, ОСОБА_6 є власником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , виданої відповідно до рішення від 23 липня 1998 року № 16 Підприємство «Експрес» (а.с. 12 т. 1).

Відповідно до копії звіту з визначення ринкової вартості двокімнатної квартири загальною площею 44,8 м кв, розташованої за адресою : АДРЕСА_2 , складеного 28 жовтня 2019 року, вартість її без врахування ПДВ становить 127233 грн (а.с.17- 21 т. 1).

Згідно з копією інформаційної довідки від 24 квітня 2019 року № 135, виданої ОСОБА_3 для оформлення спадщини на квартиру, станом на 31 грудня 2012 року відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи № 3387 власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_6 (а.с. 23 т. 1).

Відповідно до копії технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , виготовленого 22 квітня 2019 року Жмеринським РСП КП «ВООБТІ», замовником технічної інвентаризації є ОСОБА_3 (а.с. 24-27 т. 1).

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Жмеринської міської державної нотаріальної контори Антал Л.С. від 17 серпня 2019 року, спадкоємцями майна ОСОБА_6 , 1922 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її дочка ОСОБА_3 на 1/2 частку та син ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частку; спадщина складається з грошового внеску з нарахованими відсотками, що зберігається в ТВБВ № 10001/0114- Філія Вінницьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», на рахунку № 9760/660600 (компенсація 1997 р), залишок на якому становить 8485,83 грн. Свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку вищезазначеного спадкового майна видано ОСОБА_3 .. Свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку вищезазначеного спадкового майна ще не видано (а.с. 28 т. 1).

Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 57254890 від 17 серпня 2019 року, здійснено реєстрацію видачі свідоцтва про право на спадщину за ОСОБА_3 на 1/2 грошового внеску з нарахованими відсотками (а.с. 29 т. 1).

Згідно з витягами із Спадкового реєстру (спадкові справи) від 12 грудня 2005 року № 2653850 та Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 2653810 від 12 грудня 2005 року після смерті ОСОБА_6 за вказаними параметрами інформація відсутня (а.с. 30, 31 т. 1).

Згідно з витягами зі Спадкового реєстру (спадкові справи) № 3095944 від 16 січня 2006 року та Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 309 5869 від 16 січня 2006 року після смерті ОСОБА_5 за вказаними параметрами інформація відсутня (а.с.32, 33 т. 1).

Відповідно до копії постанови державного нотаріуса Жмеринської міської державної нотаріальної контори Антал Л.С. від 20 серпня 2019 року № 885/02-31, ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її рідного брата ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частку грошового внеску з нарахованими відсотками, що зберігається в ТВБВ № 10001/0114- Філія Вінницьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», на рахунку № 9760/660600 (компенсація 1997 р), виданого на ім`я ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої за законом був її син ОСОБА_5 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав (а.с. 34 т. 1).

Відповідно до копії спадкової справи № 11 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ОСОБА_7 до Жмеринської міської державної нотаріальної контори 16 січня 2006 року було подано заяву в інтересах її неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 про прийняття спадщини після смерті їхнього батька ОСОБА_5 .. На день смерті батька малолітніх дітей залишилось спадкове майно, яке складається з квартири, розташованої в АДРЕСА_2 (а.с.46-49 т.1).

Відповідно до копії спадкової справи № 357 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 до Жмеринської міської державної нотаріальної контори 12 грудня 2005 року ОСОБА_3 подала заяву про прийняття спадщини. На день смерті матері залишилось спадкове майно, яке складається з квартири по АДРЕСА_2 та грошового внеску з нарахованими відсотками (а.с.50-63 т. 1).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком записаний ОСОБА_15 , матір`ю ОСОБА_7 (а.с. 102 т.1 )

Відповідно до копії довідки Житлово-комунального відділу Підприємство «Експрес» від 13 грудня 2005 року № 13, виданої ОСОБА_7 , вона проживає і прописана по АДРЕСА_4 , її співмешканець ОСОБА_5 дійсно проживав і був прописаний за адресою: АДРЕСА_2 з 1988 року до дня смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та був похований за рахунок ОСОБА_7 (а.с. 104 т. 1).

Згідно з копією накладної від 10 грудня 2005 року № 612, ОСОБА_7 здійснювала замовлення поминального обіду на загальну суму 413,71 грн (а.с. 105 т. 1).

Відповідно до копії записки керуючої будинками, адміністрація будинку розшукувала сестру покійного ОСОБА_16 ( ОСОБА_3 ) та спонукала її здійснити поховання її брата (а.с. 106 т. 1).

Відповідно до копії паспорта, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м. Жмеринка Вінницької області (а.с. 112 т. 1).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України від 10 вересня 2020 року № 00027738774, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в графі відомості про батька зазначено: ОСОБА_15 , матір`ю зазначено ОСОБА_7 (а.с. 116 т. 1).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , у віці 71 рік, про що складено відповідний актовий запис № 2159 (а.с. 194 т. 1).

Відповідно до копії свідоцтва про народження НОМЕР_5 ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьком значиться ОСОБА_18 , а матір`ю ОСОБА_3 (а.с. 195 т. 1).

Згідно з копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 , ОСОБА_19 та ОСОБА_17 зареєстрували шлюб 14 жовтня 2005 року, актовий запис № 297. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_17 змінила прізвище на « ОСОБА_20 » (а.с. 196 т. 1).

16 серпня 2021 року ОСОБА_2 подала до Жмеринської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_3 (а.с. 197 т. 1).

Згідно з копією свідоцтва про народження, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьком записаний ОСОБА_21 , матір`ю ОСОБА_22 (а.с. 238 т. 1).

Відповідно до копії спадкової справи № 3174/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , 16 серпня 2021 року ОСОБА_2 подала до Жмеринської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_3 (а.с.239-245 т. 1).

Суд за клопотанням представників сторін у судовому засіданні допитав ряд свідків.

Свідок ОСОБА_23 у судовому засіданні надає показання, що покійний ОСОБА_5 проживав у 10-й квартирі, а вона у 12-й. Він був одиноким чоловіком, у якого не було сім`ї, і він зловживав алкоголем. Зловживав це ще м`яко сказано. Якось вона була у нього в квартирі так люди не живуть. ОСОБА_3 вона у нього бачила декілька разів, вона з ним не проживала, інші особи також з ним не проживали. Про те, що ОСОБА_13 помер, стало відомо через декілька днів, а саме коли працівники поліції виламали двері і виявили його тіло. Хто викликав поліцію, їй не відомо. Бачила, як ОСОБА_3 вже після того, як забрали тіло брата з квартири, ремонтувала двері, прибирала, мила та виносила сміття з квартири, після чого почала в даній квартирі проживати. На той момент, коли помер ОСОБА_13 , у ОСОБА_3 була вагітна донька, яка мала народжувати, і ОСОБА_3 була з нею в лікарні. Через деякий час ОСОБА_3 почала себе погано почувати, і донька ОСОБА_24 забрала її до себе у м. Мелітополь. Згодом, розмовляючи з ОСОБА_25 по телефону, дізналась, що її матір ОСОБА_3 померла.

Свідок ОСОБА_26 у судовому засіданні надає показання, що покійний ОСОБА_13 проживав тривалий час разом з ОСОБА_27 в гуртожитку. ІНФОРМАЦІЯ_8 у них народився син ОСОБА_28 . Пам`ятає, як вона, її чоловік, ОСОБА_13 та його мати забирали дитину з пологового будинку. ОСОБА_13 визнавав дитину, він дуже любив хлопчика, часто з ним гуляв. Дуже пишався, що син схожий на нього. Також покійна ОСОБА_29 (матір покійного ОСОБА_30 ) дуже любила онука і визнавала його. На момент смерті ОСОБА_30 вони з ОСОБА_27 вже разом не проживали, в неї була інша сім`я. ОСОБА_13 останнім часом проживав один, з ним нікого не було. Сестру покійного ОСОБА_3 разом з її дочкою ОСОБА_25 останні роки перед смертю ОСОБА_31 не бачила. Востаннє бачила, ще коли дівчинка ОСОБА_32 була маленька. На похороні ОСОБА_5 його сестри ОСОБА_3 не було. Організовувала похорон та замовляла поминальний обід в кафе «Здоров`я» ОСОБА_33 за власні кошти, тому що нікого з родичів не могли знайти.

Свідок ОСОБА_34 у судовому засіданні надає показання, що приблизно у 2003-2005 роках працювала в ЖЕКу і їй відомо, що ОСОБА_13 проживав разом зі своєю матір`ю ОСОБА_6 , коли матір померла - жив сам, зловживав алкоголем, з ним ніхто не проживав. Він ходи в по сусідах і просив їсти. Коли сусіди звернули увагу, що він деякий час не виходить з квартири, викликали працівників поліції та запросили працівників ЖЕКу. Прийшовши до квартири, зрізали замок та зайшли в середину, де виявили тіло ОСОБА_30 , яке вже почало розкладатись. В квартирі був жахливий сморід та бруд. Його положили в простирадло, винесли і відвезли до моргу. З родичів на той момент нікого не було. Вона, будучи управляючою будинками, лишала у дверях записку, щоб родичі відгукнулись та здійснили поховання, чи давала цю записку ОСОБА_35 не пам`ятає. Анжела говорила, що сестра покійного ОСОБА_3 не хоче ховати брати. Свідок знала, що в покійного є рідна сестра ОСОБА_3 , але жодного разу її не бачила. Однак, так і ніхто не відгукнувся і похованням займалась ОСОБА_33 , яка з покійним певний час проживала у цивільному шлюбі і у них є спільний син. Весь район знав, що хлопчик у неї від ОСОБА_30 .

Свідок ОСОБА_36 у судовому засіданні надає показання, що з 1990 року проживає в гуртожитку по АДРЕСА_5 , приблизно з того ж часу в даному гуртожитку в кімнаті АДРЕСА_6 проживала ОСОБА_33 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_5 . Це була одна сім`я, ОСОБА_37 ночував, приносив продукти, жив разом з ОСОБА_38 . В 1999 році у них народився син, якого назвали ОСОБА_28 . ОСОБА_13 дуже хотів цю дитину, після народження доглядав за ним та часто гуляв з сином. В період вагітності і після народження дитини вони жили разом в даному гуртожитку. Обставини смерті ОСОБА_30 їй не відомі та на похороні її не було. Сестру ОСОБА_30 ОСОБА_3 знає дуже добре, це її однокласниця, коли її бачила востаннє питала за брата, на що та їй відповіла, що з ним не спілкується.

Свідок ОСОБА_39 у судовому засіданні надає показання, що ОСОБА_13 та її чоловік були друзями з дитинства. Коли ОСОБА_13 почав проживати разом з ОСОБА_27 то вони часто запрошували їх до себе в гості. Вони проживали разом в гуртожитку в ОСОБА_40 кімнаті. Згодом у них народився хлопчик, назвали його ОСОБА_28 . ОСОБА_13 дуже любив сина, визнавав його і всім казав, що це його син. Помер ОСОБА_13 в 2005 році. Зауважила, що коли помер ОСОБА_37 , до них приходила ОСОБА_3 і просила у її чоловіка допомоги викопати яму, щоб похоронити свого брата, вони домовились на наступний ранок зустрітись, але вона не прийшла. Тоді чоловік пішов до квартири, де проживав ОСОБА_13 , але там було замкнено і нікого не було. Через деякий час їм стало відомо, що ОСОБА_33 організувала та похоронила ОСОБА_30 самостійно. ОСОБА_3 на похороні не було, вона поїхала в м. Вінницю до доньки, яка та той час народжувала та була з нею в лікарні. ОСОБА_3 ніколи не проживала разом зі своїм братом ОСОБА_5 , в неї була своя квартира на переїзді. Заселилась в квартиру лише після смерті брата.

Свідок ОСОБА_41 у судовому засіданні надає показання, що ОСОБА_30 знає давно, це його друг дитинства. ОСОБА_13 спочатку зустрічався, а потім почав разом проживати з ОСОБА_27 в гуртожитку в її кімнаті на ТЕЦі (район Жмеринки). Він там часто бував, заходив до них у гості. Там були речі ОСОБА_31 , було видно, що він там проживає. Потім у них народився син, якому ОСОБА_37 дуже радів і казав, що хлопчик дуже схожий на нього. Завжди говорив про сина, казав постійно «мій ОСОБА_42 », «моя копія». Син ОСОБА_28 називав ОСОБА_31 татом. За 5 чи 7 днів до смерті ОСОБА_37 приходив до нього, допомагав йому робити площадку біля дому, вигляд у нього був дуже поганий, і той пропонував йому допомогу та казав щоб він приходив хоча б поїсти, але ОСОБА_37 відмовився, сказав, що у нього все нормально. Зазначає, що ОСОБА_37 після смерті своєї матері пішов жити до тієї квартири та почав дуже сильно пиячити. До даної квартири декілька разів заходив провідати ОСОБА_31 , там було дуже не охайно та брудно. Йому відомо, що ОСОБА_33 його весь час підтримувала та гарно до нього відносилась. ОСОБА_3 до смерті ОСОБА_31 жодного разу не бачив, а коли ОСОБА_37 помер, то вона до нього прийшла і просила допомогти викопати яму, щоб похоронити брата. Вони домовились зустрітись на наступний ранок, він взяв з собою ще свого брата, однак ОСОБА_3 не прийшла. Потім вони пішли до квартири, де проживав ОСОБА_13 , але там було зачинено і нікого не було. Згодом дізнались, що ОСОБА_31 вже похоронили та похорон організовувала ОСОБА_33 . Потім чув, що люди говорили, що ОСОБА_33 хоронила за власні кошти тому, що рідна сестра відмовилась.

Свідок ОСОБА_22 у судовому засіданні надає показання, що ОСОБА_13 був її цивільним чоловіком. З вересня 1992 року до липня 2001 року вони проживали разом в гуртожитку по АДРЕСА_4 . В 1999 році у них народився син ОСОБА_4 . ОСОБА_13 визнавав дитину та дуже любив сина. Потім він почав дуже сильно пити, і з липня 2001 року вони перестали разом проживати, але продовжували спілкуватись, він часто приходив до сина. В 2002 році вона почала проживати з ОСОБА_21 , та через деякий час вони одружились. Новий чоловік дружньо ставився до колишнього її чоловіка та не заперечував, щоб той приходив до них та бачився зі своїм сином. Про смерть ОСОБА_30 дізналась від працівників ЖЕКу, які попросили її прийти до квартири ОСОБА_30 та допомогти оформити всі необхідні документи з працівниками поліції, тому що нікого з родичів знайти не могли. Того дня вона знайшла чоловіків, які винесли тіло покійного та відвезли до моргу. Через пару днів зустріла сестру покійного ОСОБА_3 , яка їй сказала, що хоронити брата не збирається, тому що в неї немає коштів. Після цього, порадившись зі своїм чоловіком, взяла гроші та організувала поховання ОСОБА_30 та замовила поминальний обід. Хоронила покійного на 10 день після смерті. Сестри на похороні не було. ОСОБА_3 почала проживати в квартирі лише після смерті свого брата. В той час, коли він був у морзі, вона заїхала в квартиру та займалась прибиранням.

Суд не приймає до уваги акт про фактичне місце проживання від 22 жовтня 2019 року, складений директором ТОВ «Управляюча компанія «Жмеринський комбінат комунальних послуг» Гусаком Р.Г., про проживання ОСОБА_3 без реєстрації по АДРЕСА_2 з червня 2005 року по даний час (а.с. 14 т. 1), а також копію довідки, виданої директором ТОВ «Управляюча компанія «Жмеринський комбінат комунальних послуг» Гусаком Р.Г. від 22 жовтня 2019 року № 444 про те, що ОСОБА_3 , 1949 року народження, дійсно проживає без реєстрації в АДРЕСА_2 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно до дня своєї смерті проживав та був зареєстрований за вказаною адресою. На час смерті разом з ОСОБА_5 ніхто не був зареєстрований, але з червня 2005 року до часу смерті сестра ОСОБА_3 постійно проживала без реєстрації разом зі спадкодавцем та продовжує проживати за вищевказаною адресою по даний час (а.с. 15-16 т. 1), - оскільки ці довідки не ґрунтуються на первинних документах, і дата смерті ОСОБА_5 вказана « ІНФОРМАЦІЯ_2 », тоді як він помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оцінюючи інші вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Надані докази прийняті судом до уваги, підстав для їх відхилення, не вбачається.

Юридична кваліфікація встановлених обставин

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтями 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 81 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно з частиною першою статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують права та обов`язки.

Відповідно до частин 3, 5 вказаної правової норми цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Що стосується первісного позову про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_3 із спадкодавцем своїм братом ОСОБА_5 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнання за нею права власності на 1/2 частину квартири в порядку спадкування, суд виходить з такого.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Місцем проживання фізичної особи, згідно з частиною першою статті 29 ЦК України, є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

У судовому засіданні представником позивача по первісному позову не доведений той факт, що померла мати позивачки ОСОБА_3 на день відкриття спадщини постійно проживала однією сім`єю зі своїм братом ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_1 . Цього факту не підтвердив ніхто із допитаних у судовому засіданні свідків. Навпаки, вони наголошували на тому, що покійний ОСОБА_5 проживав одиноко, його сестра з ним не проживала. А свідку ОСОБА_43 говорила, що із своїм братом не спілкується.

Оскільки факт проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не доведений, не може йтись в даному випадку про наявність права на спадкування. Отже, на думку суду, первісний позов задоволенню не підлягає.

Щодо зустрічного позову про встановлення факту батьківства покійного ОСОБА_5 відносно ОСОБА_4 та визнання права власності за останнім в порядку спадкування на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України, за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 року.

Оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у статті 128 Сімейного кодексу України, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у статті 53 Кодексу про шлюб і сім`ю України, при вирішенні питання про те, якою нормою необхідно керуватися при розгляді справ цієї категорії, слід виходити з дати народження дитини.

При розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 року, необхідно застосовувати відповідні норми КпШС України, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір`ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася після 1 січня 2004 року, суд має вирішувати відповідно до норм СК України, зокрема частини другої статті 128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільно-процесуального законодавства.

Такі правові висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 25 лютого 2015 року, справа № 6-20цс15.

В постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року зазначено, що визначений в ЦПК перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. Суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення, наприклад, факти визнання батьківства щодо дітей, які народилися до 1 жовтня 1968 року; батьківства; реєстрації батьківства; факти прийняття спадщини, встановлення місця відкриття спадщини та фактів володіння будівлею на праві приватної власності.

В пункті 15 вказаної постанови роз`яснено, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, і вирішує їх з урахуванням обставин, передбачених статті 53 Кодексу про шлюб та сім`ю України ). Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини, розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад , відповідно до частини другої статті 55 Кодексу про шлюб та сім`ю запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Як зазначено в пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України», яка була діючою на час дії КпШС України, згідно зі статті 53 КпШС підставою для встановлення батьківства (факту батьківства) може бути не сам по собі факт біологічного походження дитини, а фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, або ж докази, що достовірно підтверджують визнання особою батьківства.

Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).

Позивач по зустрічному позову ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 , відповідно при встановленні батьківства ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , щодо нього необхідно застосовувати норми КпШС України, зокрема, приписи частини третьої статті 53 цього Кодексу, згідно з якою при встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

При допиті свідків судом установлено, що ОСОБА_13 проживав однією сім`єю з ОСОБА_27 , жили у гуртожитку. Коли ОСОБА_44 народила сина ОСОБА_28 , про це знало багато осіб друзів, знайомих, сусідів. Покійний любив свого сина, визнавав його, займався його вихованням, казав, що син копія він. Після розірвання сімейних стосунків ОСОБА_13 проживав один, зловживав спиртним. Його сестра ОСОБА_3 з ним не проживала, а заселилась у квартиру після смерті брата. Про це безпосередньо повідомили суд всі допитані у судовому засіданні свідки.

При оцінці показань цих свідків суд керується насамперед своїм внутрішнім переконанням, принципами якого є всебічність, повнота, об`єктивність і неупередженість дослідження доказів, а основними критеріями належність, допустимість, достовірність, достатність та взаємозв`язок. Оцінюючи показання вказаних свідків з точки зору їх достовірності, суд визнає їх такими, що відповідають дійсності, оскільки вони є логічними та узгоджуються між собою, підтверджуються іншими належними доказами у цивільному провадженні, а тому визнаються судом правдивими. Причин обмовляти свідками покійну ОСОБА_3 судом не було встановлено, а тому суд не має підстав не довіряти показанням, які свідки надали суду. Також ніхто з учасників справи не заявляв про фізичні властивості допитаних судом свідків, які б обмежували чи спотворювали умови та обставини сприйняття цими свідками відповідної інформації.

Таким чином, з урахуванням принципу диспозитивності та змагальності цивільного судочинства, який виходить з аксіоми «доводить той, хто заінтересований», суд вважає доведеним факт батьківства покійного ОСОБА_30 відносно ОСОБА_4 , тому зустрічний позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Згідно з статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Оскільки ОСОБА_13 у передбаченому законом порядку прийняв спадщину після смерті своєї матері, так як залишився проживати у квартирі, ця спадщина йому належить з часу відкриття спадщини і входить до спадкової маси після його смерті.

У встановлений статтею 1269 ЦК України строк ОСОБА_33 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , вказане майно увійшло до складу спадщини, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_6 .

Тому малолітній син померлого ОСОБА_5 ОСОБА_4 , який в установленому законом порядку через свою матір звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, має право на вказане нерухоме майно 1/2 частини квартири, власником другої половини якої є ОСОБА_3 .

Висновки суду

Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному сторонами, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, керуючись принципами змагальності та диспозитивності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог за зустрічним позовом та відмову в задоволенні первісного позову.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, з позивача-відповідача на користь відповідача-позивача слід стягнути 1261,20 грн витрат по сплаті судового збору (а.с. 108).

Керуючись статтями 12, 13, 76, 77 , 78, 79, 80, 89, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, статтями 16, 319, 321, 368, 1218, 1268,1269 ЦК України, суд -

у х в а л и в :

У первісному позові ОСОБА_2 , як правонаступниці ОСОБА_3 , який поданий представником адвокатом Височанською Альоною Володимирівною, до ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , як правонаступниці ОСОБА_3 , про встановлення факту батьківства та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 48 років в м.Жмеринка Вінницької області, дійсно був рідним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 48 років в м.Жмеринка Вінницької області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судові витрати по справі, а саме: 1261 грн судового збору.

На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складене 24 березня 2023 року.

Учасники справи :

Позивач-відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрована по АДРЕСА_2 , мешканка АДРЕСА_7 .

Представник позивача-відповідача адвокат Височанська Альона Володимирівна, вул. Одеська, 9/15, м. Жмеринка Вінницької області.

Відповідач-позивач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрований по АДРЕСА_3 .

Представник відповідача-позивача адвокат Кучер Вячеслав Миколайович, АДРЕСА_8 .

Головуючий суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ