Справа № 180/1480/22

2/180/85/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023 р. Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Янжули О.С.

при секретарі - Котовій Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Марганець Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу № 180/1480/22 за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі, звернувся до Марганецького міського суду Дніпропетровської областіз позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, посилаючись на те, що ОСОБА_1 споживала електроенергію за адресою: АДРЕСА_1 на підставі письмово укладеного договору про користування електричною енергією від 30.05.2016 року, особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відносини між фізичними особами та енергопостачальником до 20.06.2018 року були врегульовані Правилами користування електричною енергією для населення №1357 від 26.11.1999 року , з подальшими змінами і доповненнями, які втратили силу у зв`язку з набуттям чинності Правил роздрібного ринку електрично енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312.

Відповідно до п. 4.1 укладеного договору, оплата за спожиту електроенергію повинна бути здійснена Споживачем протягом 10 днів з дня отримання платіжного документа.

Проте боржник не виконав свої обов`язки споживача, в частині своєчасної та повної оплати за спожиту електричну енергію за адресо: АДРЕСА_1 .

20.06.2018 року набули чинності ПРРЕЕ і період розрахунку за спожиту електричну енергію було змінено.

Так, згідно з п .4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку про обсяги поставленої, розподіленої та купленої енергетичної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Пунктом 1.2.15 ПРРЕЕ передбачено те, що для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяви-приєднань, плати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії, через особистий кабінет в електронній формі. На роздрібненому ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Відповідно, споживач електроенергії ОСОБА_1 яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 приєдналася до діючого договору про постачання електричної енергії, оскільки продовжувала споживати електричну енергію,(письмові звернення щодо відключення об`єкту і наміру розірвати публічний договір відсутні), яка постачалася на об`єкт, згідно умов нового договору.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за період з 21.05.2017 року по 21.01.2019 року у споживача за вищезазначеною адресою утворилась заборгованість за спожиту електричну енергію на суму 10874,49 грн., яка на теперішній час не сплачена. Обсяги спожитої електроенергії підтверджується обходами контролерів, які робили контрольні зняття, дані відображені у розрахункових даних абонента.

На підставі вищезазначених норм законодавства, на суму заборгованості позивачем були нараховані 3% річних у сумі - 634,59 грн. та індекс інфляції у сумі 1311,82 грн.. Таким чином загальна сума заборгованості становить 12820,90 грн. У зв`язку з викладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 12820,90 грн., а також судовий збір у розмірі - 2481,00 гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 02 грудня 2022 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду клопотання, в якому просить суд розглядати справу за відсутності представника позивача. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовільнити у повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення, не заперечує.

Відповідач у судове засідання неодноразово не з`явилася, про слухання справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомляла, клопотань від неї також не надходило.

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання, наданої гол. спеціалістом сектору реєстрації та обліку громадян відділу "ЦНАП" виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області С. Красінською 25.11.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з чим відповідач, крім викликів за вказаною адресою, була викликана до суду через оголошення на офіційному веб-сайті. Оголошення про виклик відповідача опубліковано 18.01.2023 року, 01.03.2023 року.

Відповідно до ч. 11 статті 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленою про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач, у встановлений судом строк, на адресу суду відзиву на позовну заяву не надала, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

За таких обставин, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Частиною 2 ст.124Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Нормами ст. 129 Конституції України встановлено, що одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Відповідно до ст.6 Європейської конвенціїз правлюдини кожен має право на справедливий суд і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 5ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За правилами статей 12, 81ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).

Водночас, відповідно до ч.1 ст.19ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно зі статтею 264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Пунктом 2Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Просудове рішенняу цивільнійсправі» №14від 18грудня 2009року передбачено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним ЗакономУкраїни принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 263 ЦПК).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 10 квітня 2015 року, посвідченого державним нотаріусом Марганецької державної нотаріальної контори Ковтюх А.В., є власником житлового будинку АДРЕСА_1 .

Право власності на нерухомість зареєстроване 10.04.2015 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 9351712, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №617360612113, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №36221539, виданим державним реєстратором прав на нерухоме майно держаним нотаріусом Марганецької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Ковтюх А.В. від 10.04.2015 року.

Факт реєстраціївідповідача заданою адресоюпідтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи, виданою головним спеціалістом сектору реєстрації та обліку громадян відділу "Центр надання адміністративних послуг" Марганецької міської ради Дніпропетровської області Красінською С.В. 25.11.2022 року №15/04-2394.

З 30.05.2016 року ОСОБА_1 була споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_2 ), що підтверджується копією договору №0115053 про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області від 30.05.2016 року, її особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відносини між фізичними особами та енергопостачальником до 20.06.2018 року були врегульовані Правилами користування електричною енергією для населення №1357 від 26.11.1999 року , з подальшими змінами і доповненнями, які втратили силу у зв`язку з набуттям чинності Правил роздрібного ринку електрично енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312.

Відповідно до п. 4.1 укладеного договору, оплата за спожиту електроенергію повинна бути здійснена Споживачем протягом 10 днів з дня отримання платіжного документа.

Проте боржник обов`язки споживача, в частині своєчасної та повної оплати за спожиту електричну енергію за адресо: АДРЕСА_1 , не виконала.

20.06.2018 року набули чинності ПРРЕЕ і період розрахунку за спожиту електричну енергію було змінено.

Згідно з п .4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку про обсяги поставленої, розподіленої та купленої енергетичної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Пунктом 1.2.15 ПРРЕЕ передбачено те, що для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяви-приєднань, плати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії, через особистий кабінет в електронній формі. На роздрібненому ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Відповідно, споживач електроенергії ОСОБА_1 яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 приєдналася до діючого договору про постачання електричної енергії, оскільки продовжувала споживати електричну енергію,(письмові звернення щодо відключення об`єкту і наміру розірвати публічний договір відсутні), яка постачалася на об`єкт, згідно умов нового договору.

Таким чином, у відповідача за період з 21.05.2017 року по 21.01.2019 року за вищезазначеною адресою, утворилась заборгованість за спожиту електроенергію на суму 10874,49 грн., яка на теперішній час не сплачена.

Відповідно дост. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно дост. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 42 Правил та п. 1 ч. 3ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору.

Постановою ВСУ від 30.10.2013 року у справі 6-59цс13 визначено, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно дост. 26 Закону України "Про електроенергетику", що діяв на час виникнення спірних правовідносин, споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зст. 27 Закону України "Про електроенергетику"правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюютьсяЗаконом України «Про житлово-комунальні послуги».

Пунктом 5 ч. 1ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2ст. 7 цього Законуобов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично ними користувалися.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 р. № 6-2951цс15 та у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 17.01.2019 року у справі № 486/156/17.

Крім зазначеного, нормами ч. 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначає позивач у позові, що також підтверджується матеріалами справи, на підставі вищезазначених норм законодавства, на суму заборгованості позивачем були нараховані 3% річних у сумі - 634,59 грн. та індекс інфляції у сумі 1311,82 грн.

Згідно розрахунку сума боргу ОСОБА_1 по особовому рахунку НОМЕР_1 за спожиту електроенергію з урахуванням його інфляційцного збільшення та 3% річних станом на 20.09.2022 року становить 12 820,90 грн.

На день розгляду справи заборгованість відповідачем перед позивачем у добровільному порядку не сплачена, а тому підлягає примусовому стягненню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" підлягають задоволенню.

Також, на підставіст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2481,00 грн., сплачений останнім при подачі позову.

Керуючисьст. ст. 4, 10, 12, 13,19,28,76, 81, 141,247,259,263-265,268,273,274-277,279,280-283,289, 352,354,355 ЦПК , ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 26, 27 Закону України „Про електроенергетику", суд-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,(РНОКПП - НОМЕР_2 ),зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 накористь Акціонерноготовариства «ДТЕКДніпровські електромережі»,(ЄДРПОУ23359034,місцезнаходження49107,м.Дніпро,шосе Запорізьке,22),заборгованість заспожиту електричнуенергію у розмірі - 12 820 (дванадцять тисяч вісімсот двадцять ) гривень 90копійок у тому числі:

-10874,49 грн. заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 21 травня 2017 року по 21 січня 2019 року;

-634,59 грн. - 3% річних, нарахованих за прострочення оплати спожитої електроенергії;

-1311,82 грн. інфляційні витрати, нараховані за прострочення оплати спожитої електроенергії.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( РНОКПП - НОМЕР_2 ), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» ,(ЄДРПОУ 23359034, місцезнаходження49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Марганецький міський суд Дніпропетровської області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя: О. С. Янжула