Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

14 березня 2023 року № 520/7770/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.;

за участю секретаря судового засідання - Літвіщенко Д.О.;

позивача, ОСОБА_1 ;

представника позивача, Біленького Д.В.;

представника відповідача, Крашеніннікова В.В.;

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Управління поліції охорони в Харківській області (вул. Полтавський шлях, буд. 20,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ 40108955) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд, з урахуванням уточнених позовних вимог:

1. Визнати протиправним та скасувати наказ Управління поліції охорони в Харківській області (код ЄДРПОУ: 40108955) від 01.06.2022 № 5-п «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників поліції УПО в Харківській області» у частині застосування до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0031650), молодшого інспектора взводу реагування роти Управління поліції охорони в Харківській області, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Управління поліції охорони в Харківській області (код СДРПОУ: 40108955) від 03.06.2022 №158 о/с «По особовому складу» у частині звільнення за п. 6 у зв?язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ст. 77 старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0031650), молодшого інспектора взводу реагування роти Управління поліції охорони в Харківській області, зі служби в поліції:

3. Поновити старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на посаді молодшого інспектора взводу реагування роти Управління поліції охорони в Харківській області (код ЄДРПОУ: 40108955);

4. Стягнути з Управління поліції охорони в Харківській області (код ЄДРПОУ: 40108955) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з дати його звільнення по день ухвалення судового рішення;

5. Стягнути з Управління поліції охорони в Харківській області (код ЄДРПОУ: 40108955) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , PHOKПП: НОМЕР_1 , судові виграти;

6. Допустити рішення суду до негайного виконання у частині поновлення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на посаді молодшого інспектора взводу реагування роти Управління поліції охорони в Харківській області (код ЄДРПОУ: 40108955) та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

В обґрунтування позову зазначив, що ним не порушено службову дисципліну, факт вчинення дисциплінарного проступку не доведений відповідачем належними доказами, а тому висновок службового розслідування та накази про звільнення позивача, є безпідставними та протиправними.

Ухвалою судді 26.09.2022 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Копія ухвали по справі була надіслана сторонам та отримана ними, що підтверджується довідками про доставку електронних листів.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, відповідно до якої зазначив, що позивач періодично телефонував до керівництва свого підрозділу та інформував про неможливість свого виходу на підконтрольну ЗСУ територію, до свого підрозділу, а також повідомляв про своє місце перебування.

Ухвалою суду від 07.12.2022 року розгляд справи №520/7770/22 ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

У судове засідання, призначене на 14.03.2023 року, позивач та представник позивача прибули, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав його необґрунтованості та недоведеності.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, доводи позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , проходив службу в Управлінні поліції охорони в Харківській області, на посаді молодшого інспектора взводу реагування роти УПО Харківської області.

Наказом Національної поліції України № 190 від 10.03.2022 поліцейських, які перебувають поза місцем несення служби (у тому числі й на окупованих територіях) було зобов`язано протягом доби прибути до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік. Відповідачем зазначено, що про наявність цього наказу позивач проінформований по телефонному зв`язку керівництвом свого підрозділу.

Наказом Національної поліції України № 239 від 07.04.2022 поліцейських, які перебувають поза місцем несення служби вдруге було зобов`язано 11.04.2022 року прибути до органу поліції за місцем несення служби. Відповідачем зазначено, що про наявність цього наказу позивач проінформований по телефонному зв`язку керівництвом свого підрозділу.

18.05.2022 року відповідачем складено акт про відсутність на службі, відповідно до якого зазначено, що згідно Розпорядження УПО Харківської області № 486/43/40/01-2022 від 13.05.2022 року, всіх працівників поліції, які опинилися в окупації, зобов`язано впродовж 5 (п`яти) днів після видання цього розпорядження прибути до будь-якого органу поліції на підконтрольній України території, ужити всіх можливих способів щодо оповіщення керівного складу УПО Харківської області про своє місце перебування та приступити до виконання службових обов`язків. Також відповідно до даного акту встановлено відсутність без поважних причин з 09 год. 00 хв. по 18 год. 00 хв. 18.05.2022 року, зокрема, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 молодшого інспектора взводу реагування роти УПО Харківської області.

18.05.2022 року відповідачем складено наказ № 97 про призначення та проведення службового розслідування.

30.05.2022 року заступником командира роти УПО Харківської області капітаном поліції Кабанник Олександром складено рапорт, відповідно до якого зазначає, що позивач, починаючи з 24.02.2022 року по 01.06.2022 року підтримував зв`язок та доповідав, що знаходиться на окупованій території за адресою: АДРЕСА_2 , але виїхати з вище вказаного місця проживання немає можливості. Перевірити дану інформацію також немає можливості.

За висновками службового розслідування від 31.05.2022 року зазначено про порушення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 молодшого інспектора взводу реагування роти УПО Харківської області вимог ч. 1 ст. 8, п. 1,2 ч. 1 ст. 18, в. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2 ст. 24 Закону України "Про національну поліцію", ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1, 2, 4, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 2 абз. 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 № 242 та розпорядження УПО Харківської області від 13.05.2022 № 486/43/40/01-2022 та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Наказом №5-П від 01.06.2022 року Управління поліції охорони в Харківській області до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 молодшого інспектора взводу реагування роти УПО Харківської області застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до витягу з наказу №158 о/с від 03.06.2022 Управління поліції охорони в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 молодшого інспектора взводу реагування роти УПО Харківської області звільнено із служби в поліції за п. 6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Позивач вважаючи висновки службового розслідування протиправними та необґрунтованими, а накази про звільнення з посади та служби в органах поліції незаконними звернувся із позовом до суду.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

За визначенням статті 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

У частині 1 статті 18 Закону № 580-VIII передбачені обов`язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Частиною 1 ст. 59 Закону № 580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.

Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Статтею 64 Закону № 580-VIII визначена Присяга працівника поліції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ (надалі - Дисциплінарний статут) визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

У відповідності до ч.2 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їх повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейські виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижуючи честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватись правил внутрішнього розпорядку.

Частиною 3 ст.1 Дисциплінарного статуту встановлено, що до змісту службової дисципліни також віднесено такі обов`язки поліцейського як: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Приписами ст.13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до положень ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно з частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

У відповідності до пункту 3 статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо виконання дисциплінарних стягнень - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Перелічені у статті 13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.

Звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.

Відповідно до ч.10 ст. 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807 (далі - Порядок №893).

Пунктом 1 розділу 2 Порядку №893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до п. 1 розділу 5 Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Приписами п.п.2 та 3 розділу 4 Порядку №893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Згідно з п. 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

На підставі п.1 Розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення

Відповідно до п.4 розділу 6 Порядку №893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

Положеннями ст. 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Згідно із ч.12 ст. 19 Дисциплінарного статуту у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

Під час розгляду справи судом встановлено, що на підставі висновків службового розслідування позивача за допущення порушень службової дисципліни, що виразилось у порушенні вимог частини 1 статті 8, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, пункту 24 частини 1 статті 23, частини 2 статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», частини 2 статті 19 Конституції України, пунктів 1, 2, 4, 8, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 2 абзацу 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 № 242 та розпорядження УПО Харківської області від 13.05.2022 №486/43/40/01-2022.

Дисциплінарною комісією під час службового розслідування було встановлено, що указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з 05 годин 30 хвилин 24.02.2022, строком на 30 діб, в Україні введено воєнний стан.

Наказом Національної поліції України від 23.02.2022 № 171 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності», з метою нормалізації обстановки в Державі, забезпечення захисту та охорони державного кордону, протидії злочинності, підтримання громадської безпеки та порядку, створення умов для належного функціонування органів державної влади, місцевого самоврядування та інших інститутів громадського суспільства, запобігання спробам захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства керівникам структурних підрозділів центрального органу управління поліції, головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та місті Києві, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції було указано перевести особовий склад на посилений варіант службової діяльності на час дії правового режиму надзвичайного стану.

На виконання вказаних організаційно-розпорядчих актів наказом Управління від 20.02.2022 № 75 особовий склад УПО Харківської області та його підпорядкованих підрозділів поліції охорони було переведено на посилений варіант службової діяльності.

З урахуванням зазначених обставин, 24.02.2022 року, о 05:30 год. особовий склад підрозділів УПО Харківської області, його територіальних підрозділів було піднято за сигналом «Тривога».

Комісією було встановлено, що починаючи з 25.02.2022 року ряд населених пунктів Харківської області та інших областей держави було окуповано військами Російської Федерації. Працівники поліції, які несли службу, фактично проживали або з інших причин перебували в таких населених пунктах опинились в окупації.

Так, відповідно до рапортів керівників підпорядкованих підрозділів поліції охорони УПО Харківської області на окупованій території залишились працівники поліції, зокрема, і молодший інспектор взводу реагування старший сержант поліції ОСОБА_1 , який залишився на окупованій території з 25.02.2022 року по час проведення службового розслідування.

Розпорядженням відповідача від 13.05.2022 № 486/43/40/01-2022 всіх працівників поліції, які опинились в окупації, зобов`язано впродовж 5 (п`яти) днів після видання такого прибути до будь-якого органу поліції на підконтрольній Україні території, ужити всіх можливих способів щодо оповіщення керівного складу УПО Харківської області про своє місце перебування та приступити до виконання службових обов`язків.

Дисциплінарною комісією було встановлено, що 13.05.2022 в період часу з 18 год. 19 хв. до 19 год. 03 хв. на мобільні номери телефонів, якими користується, зокрема і позивач, який перебував у розпорядженні командного складу підпорядкованих підрозділів поліції охорони, з мобільного номеру телефону НОМЕР_2 направлено SMS-повідомлення із запрошенням останнім до 18.05.2022 евакуюватись па підконтрольну Україні територію та приступити до виконання службових обов`язків.

У ході проведення службового розслідування було встановлено, що зокрема і позивач з момeнту потрапляння в окупацію був відсутній на службі та не виконував службові обов`язки, станом на 18.05.2022 не прибув на підконтрольну України територію, про поважні причини свого неприбуття не повідомив та, відповідно, пояснення у рамках проведення службового розслідування не надав, про що був складений відповідний акт.

Так, під час службового розслідування було встановлено, що зокрема і старший сержант поліції ОСОБА_1 склав Присягу на вірність Українському народові, передбачену статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», згідно з якою поліцейський, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Відповідно до пункту 24 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України «Про Національну поліцію» у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2, 4, 8, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поліцейський зобов`язаний: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Комісією у складеному висновку зазначено, що відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992, прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого часу, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Відповідно до вимог наказу Національної поліції України від 08.04.2022 №242 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану», усім працівникам підрозділів Національної поліції України установлено шестиденний робочий тиждень та відмінено вихідний день - суботу і святкові дні.

Таким чином, під час проведення службового розслідування та на підставі зібраних матеріалів, встановлено та підтверджено, що старший сержант поліції ОСОБА_1 безпідставно був відсутній на службі без поважних причин, не виконав розпорядження керівництва Управління щодо необхідності евакуації на підконтрольну Україні територію для проходження служби та виконання своїх функціональних обов`язків, а також не взяв участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України, у зв`язку з військовою агресією Російською Федерацією проти України, а також вчинили інші дисциплінарні проступки, що виразилися у порушені: пунктів 1, 2, 4, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині невиконання зобов`язання бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, ознайомившись і знаючи закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки їх не виконали; не дотримались правил внутрішнього розпорядку, не виконали накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону, не сприяли керівникові в організації дотримання службової дисципліни; пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», у частині недотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, не професійного виконання своїх службових обов`язків; вимог частини 2 статті 19 Конституції України, частини 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію», діяв не у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, тим самим, вчинив дисциплінарний проступок, який несумісний з подальшим його проходженням служби в Національній поліції України.

Позивачем у позовній заяві вказано, що у період з 24.02.2022 по 14.09.2022 жодна посадова особа УПО в Харківській області, що входила до дисциплінарної комісії, не зв`язувалася з ОСОБА_1 , не ставила під сумнів поважність причин його відсутності на службі. Навіть після 14.09.2022 Відповідачем не вживалися жодні дії з метою ознайомлення позивача з підставами, на основі яких було прийняте рішення щодо застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 , та самим рішенням, відповідно до якого Позивача звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію». Лише 14.09.2022, коли позивач повернувся з території, яка перебуває під тимчасовою окупацією Збройних сил Російської Федерації, був повідомлений в усній формі про звільнення зі служби в поліції.

Як вказано відповідачем у висновку службового розслідування, 13.05.2022 в період часу з 18 год. 19 хв. до 19 год. 03 хв. на мобільні номери телефонів, якими користуються вищевказані працівники поліції та, які перебувають у розпорядженні командного складу підпорядкованих підрозділів поліції охорони, з мобільного номеру телефону НОМЕР_2 направлено SMS-повідомлення із запрошенням останнім до 18.05.2022 евакуюватись на підконтрольну Україні територію та приступити до виконання службових обов?язків, однак жодних доказів до суду відповідачем не було надано щодо направлення SMS-повідомлення позивачу.

Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що матеріалами службового розслідування, не встановлено, яким чином безпосередній керівник позивача віддавав даний наказ та яким чином вказаний наказ до позивача було доведено.

Також, суд зазначає, що приписами п. 30 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв`язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.

Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.

У разі встановлення поважних причин відсутності поліцейського до наказу по особовому складу, яким виконується застосоване до нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції, вносяться зміни щодо дати його виконання.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Згідно п.28 та п.130 статті 2 Закону України «Про електронні комунікації» електронна комунікація (телекомунікація) - передавання та/або приймання інформації незалежно від її типу або виду у вигляді електромагнітних сигналів за допомогою технічних засобів електронних комунікацій: технічні засоби електронних комунікацій - обладнання, у тому числі із встановленим програмним забезпеченням, станційні та лінійні споруди, призначені для організації електронних комунікаційних мереж.

Отже особа, яка проводить службове розслідування та здійснює ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання до позивача застосованого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів поліції не зобов`язана впевнитись, чи призвело використання електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника до комунікації з особою відносно якої проводиться перевірка - а саме отримання ним відповідного наказу та дати такого отримання.

Відповідно до п.7 ст.1-1 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Під час розгляду справи встановлено, що до місця дислокації позивач прибув лише у вересні 2022 року.

Суд зазначає, що згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій 25.04.2022 № 75, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 р. № 453/37789, було затверджено перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року.

Згідно розділу VIІ «Харківська область» до них станом на 25.04.2022 було віднесено території Харківського району, а саме: Дергачівська міська територіальна громада.

Водночас, судом встановлено, що позивач був позбавлений можливості здійснювати комунікацію відповідно до положень діючого в Україні законодавства, що було обумовлено відсутністю у останнього можливості стабільно використовувати будь-які форми електронної комунікації (відсутність мобільного зв`язку від операторів України, відсутність можливості користування мережею Інтернет).

При цьому, суд зазначає, що доказів порушення проти позивача кримінальних проваджень за вказаним фактом перебування на окупованій території до суду не надано та судом самостійно в рамках реалізації принципу офіційного з`ясування обставин у справі не встановлено.

Відтак, враховуючи, що до суду не надано доказів належного повідомлення та ознайомлення позивача із наказами про необхідність прибуття до відповідного підрозділу та відсутність доказів можливості залишення останнім окупованої території, суд приходить до висновку про те, що дисциплінарна комісія у даному конкретному випадку не здійснила всебічного, повного та об`єктивного дослідження та встановлення обставин діяння позивача як поліцейського.

В той же час, матеріали справи свідчать на користь того, що в ході проведення опитування позивача 01.11.2022 року із застосування поліграфа "Рубікон" інформації про співпрацю останнього зі збройними силами Російської Федерації не виявлено, що підтверджується копією довідки старшого уповноваженого ВКП ХРУП №2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_2 від 01.11.2022 року.

Враховуючи вищевикладене суд вважає висновки відповідача про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог частини 1 статті 8, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, пункту 24 частини 1 статті 23, частини 2 статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», частини 2 статті 19 Конституції України, пунктів 1, 2, 4, 8, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 2 абзацу 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 № 242 та розпорядження УПО Харківської області від 13.05.2022 №486/43/40/01-2022, є такими, що не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування п. 8 наказу Управління поліції охорони в Харківській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників поліції УПО Харківської області" від 01.06.2022 року № 5 п.

Водночас, оскільки зазначений вище наказ було реалізовано шляхом видання наказу Управління поліції охорони в Харківській області "По особовому складу" від 03.06.2022 № 158 о/с в частині звільнення зі служби в поліції за п. 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ст.77 старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , молодшого інспектора взводу реагування роти Управління поліції охорони в Харківській області, то вказаний наказ з огляду на висновки суду у даній справі також підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Враховуючи протиправність наказу про звільнення позивача з посади, суд приходить до висновку, що старшого сержанта поліції ОСОБА_1 належить поновити на посаді молодшого інспектора взводу реагування роти Управління поліції охорони в Харківській області.

Стосовно позовних вимог позивача про стягнення з Управління поліції охорони в Харківській області на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з дати його звільнення по день ухвалення судового рішення, суд зазначає наступне.

В мотивувальній частині постанови Верховного Суду від 07 травня 2020 року по справі №820/3346/16 Верховним Судом викладено висновки стосовно того, що ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, суд має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку. При цьому, зазначено, що конкретний розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу, який має обчислюватися згідно положень Порядку №260 як спеціального нормативно-правового акта, що регулює умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В той час, згідно позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 23.04.2020 року по справі №820/2727/17, при визначенні суми стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу слід застосовувати норми спеціального нормативно-правового акту, який діяв на момент звільнення особи зі служби в органах внутрішніх справ.

Під час розгляду справи було встановлено, що наказом Управління поліції охорони в Харківській області "По особовому складу" від 03.06.2022 № 158 о/с позивача було звільнено зі служби в поліції. Отже, днем звільнення позивача є 03.06.2022 року.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 260 від 06 квітня 2016 року затверджено "Порядок і умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799. Порядок № 260 був опублікований та набрав чинності 27 травня 2016 року (Офіційний вісник України від № 39).

Таким чином, при визначенні суми стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу слід застосовувати норми Порядку № 260, який діяв на момент звільнення позивача зі служби в поліції.

Відповідно до п.3 розділу І "Порядку і умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 260 від 06 квітня 2016 року (далі - Порядок № 260), грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 260, поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

При цьому, абзацом 8 пункту 8 розділу III Порядку № 260 також, встановлено, що виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. В той же час, одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

Відтак, для вирішення питань встановлення розміру грошового забезпечення поліцейського для виплати йому "грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні", також, необхідно застосовувати розмір грошового забезпечення, яке було йомувизначено на день звільнення зі служби, а не розмір "середньомісячного" грошового забезпечення за останні повні два календарних місяця служби.

Отже, матеріали справи містять довідку про грошове забезпечення позивача на день його звільнення; довідку про доходи позивача; копії розрахункових листків з вказівкою усіх складових нарахованих позивачу та утриманих з нього сум за січень - червень місяці 2022 року.

Виходячи зі змісту вказаних документів відповідач виплачував позивачу грошове забезпечення у відповідних сумах з 01.02.2022 по 30.04.2022 включно. При цьому, у періодз 25.02.2022 по03.06.2022 (день звільнення зі служби) позивач на службу не виходив і своїх визначених законом обов`язків поліцейського не виконував.

Таким чином, згідно наданих представником відповідача до суду доказів сума грошового забезпечення (яка підлягає виплаті у випадку поновлення позивача на службі судом) становить суму 3640,00 грн./30 днів = 121,33 грн. за один календарний день.

Отже, період вимушеного прогулу позивача становить з 04.06.2022 року по 14.03.2023 року (284 календарних днів), за який з огляду на розмір середньоденного грошового забезпечення на користь позивача підлягає стягненню грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у сумі 34457,72 грн. з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів.

Також, суд зазначає, що відповідно до п.п. 2 та 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід звернути до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

Положеннями ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Управління поліції охорони в Харківській області (вул. Полтавський шлях, буд. 20,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ 40108955) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Управління поліції охорони в Харківській області (код ЄДРПОУ: 40108955) № 5-п від 01.06.2022 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників поліції УПО в Харківській області» у частині застосування до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0031650) молодшого інспектора взводу реагування роти Управління поліції охорони в Харківській області дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Управління поліції охорони в Харківській області (код ЄДРПОУ: 40108955) №158 о/c від 03.06.2022 «По особовому складу» у частині звільнення за п. 6 (у зв?язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ст. 77 старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0031650), молодшого інспектора взводу реагування роти Управління поліції охорони в Харківській області, зі служби в поліції.

Поновити старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на посаді молодшого інспектора взводу реагування роти Управління поліції охорони в Харківській області з дня, наступного після дня його звільнення, тобто з 04.06.2022 року.

Стягнути з Управління поліції охорони в Харківській області (код ЄДРПОУ: 40108955) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 04.06.2022 року по 14.03.2023 року (284 календарних днів) у сумі 34457 (тридцять чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім) грн. 72 коп. з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів.

Звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на посаді молодшого інспектора взводу реагування роти Управління поліції охорони в Харківській області (код ЄДРПОУ: 40108955).

Звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Управління поліції охорони в Харківській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 04.06.2022 року по 14.03.2023 року (284 календарних днів) в межах суми стягнення за один місяць (30 календарних днів) в сумі 3639 (три тисячі шістсот тридцять дев`ять) грн. 90 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення складено і підписано 23 березня 2023 року.

Суддя Бідонько А.В.