ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2022 р. Справа№ 910/4103/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Станіка С.Р.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Горда В.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 08.12.2022

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства «Вітаг» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 (повний текст рішення складено 05.08.2021)

у справі №910/4103/21 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Фермерського господарства «Вітаг»

до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерство аграрної політики та продовольства України

про відшкодування шкоди в розмірі 375 000,00 грн

В С Т А Н О В И В :

Фермерське господарство «Вітаг» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про відшкодування шкоди в розмірі 375 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані завданням позивачу шкоди у розмірі 375 000,00 грн. внаслідок бездіяльності відповідача, яка виразилась у не вчиненні дій передбачених п. 11 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва після отримання документів від позивача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 відмовлено у задоволенні позову повністю.

Суд дійшов висновку, що оскільки позивачем порушено вимоги Порядку та не надано чинну довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, передбачену п. 11 Порядку, подальші дії банку не можуть свідчити про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями та понесеними збитками та відповідно позивачем не доведено наявності складу цивільного правопорушення (збитків, порушення зобов`язань, причинно-наслідкового зв`язку між діями та понесеними збитками), а відтак відсутні підстави для стягнення збитків, як правового наслідку порушення зобов`язання, відповідно до ст. 22 ЦК України та ст.ст. 224, 225 ГК України, що є підставою для відмови у позові.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Фермерське господарство «Вітаг» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 у справі №910/4103/21 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Апелянт вважає, що судом при винесенні оскаржуваного рішення не досліджено належним чином всі обставини справи та наявні документи.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що банком не виконано свого обов`язку щодо передачі інформації міністерству, що на думку скаржника не відповідає вимогам законодавства.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу у справі №910/4103/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: ОСОБА_1., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Вітаг» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2021. Розгляд справи призначено на 28.10.2021, враховуючи ухвалу суду від 16.09.2021 про виправлення описки.

01.10.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги, яку просить залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Відповідач зазначає, що позивачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про завдання йому прямих збитків з боку банку, про стягнення яких заявлено у позові. Також відповідач вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку та перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 27.10.2021 у справі №910/4103/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Станік С.Р., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 прийнято справу №910/4103/21 за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Вітаг» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Станік С.Р., Шаптала Є.Ю., розгляд справи призначено на 02.12.2021, з урахування ухвали суду від 05.11.2021 про виправлення описки).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 відкладено розгляд справи №910/4103/21 на 03.02.2022.

Судове засідання 03.02.2022 не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Шаптали Є.Ю. на лікарняному.

Після виходу судді з лікарняного, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 розгляд справи №910/4103/21 призначено на 15.03.2022.

Однак, судове засідання 15.03.2022 не відбулося оскільки, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

У зв`язку із загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, суддів і працівників апарату суду, керуючись статтею 3 Конституції України, статтями 10,12 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статтею 29 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 2, 6 Європейської 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, рішенням Ради суддів України №9, враховуючи положення Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, розпоряджень Ради оборони міста Києва, судові справи призначені у період з 24.02.2022 по 31.03.2022 були зняті з розгляду.

Відповідно до п. 1 наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2022 «Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану» встановлено тимчасово до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров?ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України зупинено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2022 розгляд справи №910/4103/21 призначено на 26.07.2022.

18.07.2022 на адресу суду надійшли клопотання від Фермерського господарства «Вітаг» та Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про проведення судового засідання у справі №910/4103/21 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 клопотання Фермерського господарства «Вітаг» та Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2022 оголошено перерву у розгляді справи №910/4103/21 на 15.09.2022.

29.08.2022 на адресу суду надійшли клопотання від Фермерського господарства «Вітаг» про проведення судового засідання у справі №910/4103/21 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 клопотання Фермерського господарства «Вітаг» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

Враховуючи неодноразове оголошення повітряних тривог та затриманням через це попередніх судових засідань, з метою недопущення створення загрози життю та здоров`ю учасників справи, суддів та працівників апарату Північного апеляційного господарського суду, розгляд справи призначеної на 15.09.2022 не відбувся.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 розгляд справи №910/4103/21 призначено на 27.10.2022.

26.09.2022 на адресу суду надійшло клопотання від Фермерського господарства «Вітаг» про проведення судового засідання у справі №910/4103/21 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 клопотання Фермерського господарства «Вітаг» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

18.10.2022 на адресу суду надійшло клопотання від Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про проведення судового засідання у справі №910/4103/21 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 клопотання Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2022 розгляд справи №910/4103/21 призначено на 08.12.2022.

31.10.2022 на адресу суду надійшло клопотання Фермерського господарства «Вітаг» про проведення судового засідання у справі №910/4103/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 клопотання Фермерського господарства «Вітаг» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

05.12.2022 на адресу суду надійшло клопотання від Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про проведення судового засідання у справі №910/4103/21 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 клопотання Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

У судове засідання 08.12.2022 з`явились представники позивача та відповідача (в режимі відеоконференції) та представник третьої особи.

Представник позивача підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Представники відповідача та третьої особи просили суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до Договору №41/27 195, укладеного 11.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноторг», як продавцем, та Фермерським господарством «Вітаг», як покупцем, останнім було придбано сільськогосподарську техніку, а саме: трактор ХТЗ-243К.20, вартістю 1 800 000,00 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 3677 від 27.06.2018, актом приймання-передачі від 27.06.2018 та свідоцтвом про реєстрацію машин серія НОМЕР_1 .

У серпні 2018 року з метою отримання часткової компенсації вартості придбання: трактору ХТЗ-243К.20 за рахунок бюджетних коштів у відповідності до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 №130, Фермерським господарством «Вітаг» було подано до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відповідну заяву із документами.

Листом № 6 від 22.05.2019 позивач звернувся до Міністерства аграрної політики та продовольства України (третя особа у справі) щодо наявності інформації для включення господарства до реєстру сільгосптоваровиробників з отримання часткової компенсації вартості за придбану техніку «ХТЗ-243К.20» у 2018 році, наданої АТ «Приватбанк», у відповідь на який третя особа повідомила, що колісний трактор «ХТЗ-243К.20», який був придбаний ФГ «Вітаг» у 2018 році, був відсутній в поданій АТ КБ «Приватбанк» інформації у 2018 році.

Позивач звернувся до відповідача із Листом від 06.02.2020, який отримано відповідачем 10.02.2020, у якому просив повідомити причини неотримання позивачем компенсації за придбаний колісний трактор «ХТЗ-243К.20» і на якій стадії знаходиться питання виплати компенсації фермерському господарству.

Листом вих. № 24 від 16.10.2020 позивач звернувся до відповідача із Претензією на суму 375 000,00 грн., у якій зазначив, що подана позивачем заява на отримання компенсації з необхідними документами банком не відхилена, третій особі для виплати компенсації господарству необхідна інформація не надана взагалі, а отже такими діями банком спричинено позивачу збитки на суму 375 000,00 грн., оскільки не виконано свою посередницьку функцію.

Відповідач, у відповідь на вказану Претензію позивача, Листом № 20.1.0.0.0/7-201023/4310 від 17.11.2020, повідомив, що у 2018 році позивачем була придбана техніка, частина вартості якої відповідно до Порядку компенсується державою, за отриманням якої, позивач звернувся до банку 20.08.2018 з переліком документів.

Однак, у зв`язку з тим, що подані документи не були оформлені належним чином (що є підставою для відмови в виплаті компенсації), банк звернувся до позивача для усунення недоліків, після усунення яких, позивач подав до банку коректний перелік документів для отримання компенсації передбаченої порядком, але пізніше 05 грудня, що в свою чергу є недотримання строків подачі документів, встановлених п. 11 Порядку, у зв`язку з чим, компенсація ФГ «Вітаг» не була виплачена у відповідному бюджетному році.

Відповідач зазначив, що єдиною можливістю для здійснення виплати компенсації є зміна процедури її отримання, передбаченої Порядком, у зв`язку з чим, банк звертався до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, у тому числі надавав дані щодо позивача, проте відповідь отримано не було.

З огляду на викладене, відповідач зазначив, що у банку немає можливості виконати вимоги щодо виплати компенсації вартості сільськогосподарської техніки, оскільки банк не є розпорядником бюджетних коштів.

У подальшому, 03.12.2020 позивач звернувся до відповідача із Листом від 03.12.2020, який отримано банком 08.12.2020, у якому позивачем поставлено ряд наступних питань відповідачу:

- які саме документи не були оформлені неналежним чином, яких документів не вистачало, що стало причиною відмови у виплаті компенсації? Хто саме та коли відмовив у виплаті, підстави, дата, номер вихідного документа його зміст?

- коли банк звертався до фермерського господарства для усунення недоліків, дата та номер вихідного документа, його зміст?

- коли фермерське господарство усунуло недоліки та які саме, дата та номер вихідного документа фермерського господарства, дата, номер вхідного в банк документа від фермерського господарства, його зміст?

- коли банк звертався до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та надавав дані по фермерському господарства для виплати компенсації, дата, номер вихідного документа його зміст?

- якщо банк стверджує, що фермерське господарство подало документи для компенсації після 05.12.2018 то чому банк не надіслав необхідні документи для виплати компенсації в міністерство в 2019 році та не звертався до фермерського господарства для надання будь-яких документів, якщо такі потрібні були?

У відповідь на вказаний Лист, банк Листом № 20.1.0.0.0/7-201209/6499 від 11.01.2021 повідомив, що у випадку виникнення в банку питань до поданого пакету документів, вся інформація доноситься до клієнта через менеджера у телефонному режимі, у зв`язку з чим, надати дату/номер вихідного документа не вбачається можливим, оскільки спілкування відбувається у телефонному режимі, а не шляхом надсилання офіційних листів. Банк зазначив, що подання коректної заявки відбулось пізніше грудня, що у свою чергу є недотриманням строків подачі документів та зазначив, що листом від 11.12.2019 звертався до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, у тому числі надав дані щодо позивача, однак отримав відмову у порушеному в листі питанні.

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України листом № 3813-04/5095-07 від 01.02.2021 у відповідь на Лист позивача № 31 від 04.12.2020 повідомило, що Порядком не передбачена виплата компенсації сільськогосподарським товаровиробникам за техніку і обладнання, які було придбано у 2018 році, за рахунок коштів передбачених у Державному бюджеті України на 2021 рік за програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва».

Спір у справі виник у зв`язку із наявністю, на думку позивача, підстав для покладення на відповідача обов`язку по відшкодуванню завданих збитків, у зв`язку із не направленням до Мінагрополітики інформації, необхідної для отримання часткової компенсації за рахунок бюджетних коштів вартості придбання трактору ХТЗ-243К.20 у відповідності до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 №130.

Аналогічні доводи містить також апеляційна скарга, у якій позивач зокрема зазначає, що банком не виконано свого обов`язку щодо передачі інформації міністерству, що на думку скаржника не відповідає вимогам законодавства.

У свою чергу відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що позивачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про завдання йому прямих збитків з боку АТ КБ «Приватбанк».

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, викладені обставини та доводи учасників справи, погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом частин 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) розміру збитків;

3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4) вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Позивач як на підтвердження наявності протиправної поведінки та вини банку у завданні спірних збитків вказує на те, що останнім в порушення покладених на нього згідно Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 №130, обов`язків не було передано до Мінагрополітики документів та інформації, необхідних для отримання Фермерським господарством часткової компенсації за рахунок бюджетних коштів вартості придбання трактору ХТЗ-243К.20.

Згідно з п. 10 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 №130, в редакції діючій на момент виникнення спірних правовідносин, (надалі - «Порядок») часткова компенсація надається сільськогосподарським товаровиробникам на безповоротній основі за придбані техніку та обладнання, вартість яких зазначена в актах приймання-передачі та інших документах, що підтверджують оплату через державний банк або банк, у статутному капіталі якого 75 і більше відсотків акцій належить державі, у таких розмірах: 20 відсотків вартості (без урахування податку на додану вартість) - за придбані техніку та обладнання у грудні 2017 р.; 25 відсотків вартості (без урахування податку на додану вартість) - за придбані техніку та обладнання починаючи з 1 січня 2018 року.

Вартість техніки та обладнання, придбаних з 1 грудня поточного року, підлягає частковій компенсації за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на наступний рік.

Часткова компенсація не надається сільськогосподарським товаровиробникам, стосовно яких порушено справу про банкрутство та/або яких визнано банкрутами та/або які перебувають на стадії ліквідації, а також тим, що мають прострочену більше ніж шість місяців заборгованість перед державним бюджетом, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, що підтверджується відповідними органами.

У разі встановлення контролюючими органами факту незаконного отримання бюджетних коштів: кошти у сумі, що незаконно отримано, протягом місяця повертаються до державного бюджету; часткова компенсація не надається протягом трьох наступних бюджетних періодів.

Відповідно до п. 11 Порядку для отримання часткової компенсації сільськогосподарські товаровиробники подають до державного банку або банку, у статутному капіталі якого 75 і більше відсотків акцій належить державі, через який здійснено придбання техніки та обладнання, заявки та підтвердні документи, а саме: копію платіжного доручення; акт приймання-передачі техніки та обладнання; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та/або машини (якщо техніка підлягає обов`язковій державній або відомчій реєстрації); довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів.

Заявки для отримання часткової компенсації вартості техніки та обладнання, придбаних до 1 грудня поточного року, подаються до 5 грудня поточного року за наявності поданих у повному обсязі підтвердних документів. Заявки для отримання часткової компенсації вартості техніки та обладнання, придбаних з 1 грудня поточного року, подаються до 1 березня наступного року.

Форма заявки для отримання часткової компенсації визначається Мінагрополітики.

Державний банк або банк, у статутному капіталі якого 75 і більше відсотків акцій належить державі, за згодою сільськогосподарського товаровиробника надає Мінагрополітики інформацію про сільськогосподарського товаровиробника, яка становить банківську таємницю або містить персональні дані, за формою, визначеною цим банком.

Відповідність заявника критерію, зазначеному у пункті 3 цього Порядку, декларується заявником у заявці для отримання часткової компенсації, форма якої затверджена Мінагрополітики. У разі надання недостовірної інформації сільськогосподарський товаровиробник повертає отримані бюджетні кошти і позбавляється протягом трьох років від дати виявлення такого порушення права на отримання часткової компенсації вартості техніки та обладнання.

У п. 12 Порядку встановлено, що Мінагрополітики на підставі наданої державними банками або банками, у статутному капіталі яких 75 і більше відсотків акцій належить державі, інформації про повне найменування, код згідно з ЄДРПОУ сільськогосподарського товаровиробника, вид і марку техніки та обладнання, повне найменування, код згідно з ЄДРПОУ виробника техніки та обладнання, вартість їх придбання, суму коштів, що підлягає частковій компенсації, формує реєстр сільськогосподарських товаровиробників, які придбали техніку та обладнання (далі - реєстр), та подає його Мінекономрозвитку.

Відповідно до п. 14 Порядку Мінагрополітики у межах обсягу відкритих асигнувань у місячний строк на підставі реєстру перераховує бюджетні кошти державному банку або банку, у статутному капіталі якого 75 і більше відсотків акцій належить державі, який протягом трьох банківських днів перераховує їх на поточні рахунки сільськогосподарських товаровиробників пропорційно визначеним у реєстрі сумам.

Отже, з наведеного вбачається, що придбанням через банк обладнання, яке включено до Переліку вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого Комісією з формування переліку вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується за рахунок коштів державного бюджету Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, а саме: трактор ХТЗ-243К.20, позивачем було набуто права на отримання часткової компенсації за рахунок бюджетних коштів її вартості придбання, яке реалізується шляхом подання до Банку відповідної заяви та документів на отримання такої компенсації.

Разом з тим, відповідні положення Порядку, що регулюють реалізацію державної програми «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва», не надають Банку будь-яких повноважень на вирішення питання стосовно наявності у позивача як одержувача бюджетних коштів в розумінні положень Порядку, права на отримання компенсації за придбання тієї чи іншої техніки або обладнання, як і не надають повноважень щодо перевірки включення придбаного обладнання до Переліку вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого Комісією з формування переліку вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується за рахунок коштів державного бюджету Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, а виключно покладають на Банк фактичний посередницький обов`язок із зведення поданих потенційними одержувачами державних коштів за такою програмою документів та передання відповідної інформації до Мінагрополітики, як розпорядника державних коштів за такою програмою, для прийняття відповідного рішення про виплату компенсації шляхом формування реєстрів та перерахунку коштів.

Відтак, у разі подання позивачем до відповідача заяви та документів з метою отримання часткової компенсації за рахунок бюджетних коштів вартості придбання трактору ХТЗ-243К.20 згідно Порядку у останнього виникне обов`язок з передання такої інформації до Мінагрополітики задля забезпечення можливості отримання позивачем таких коштів.

При цьому, колегія суддів враховує, що 20.08.2018 позивач звернувся до АТ КБ «Приватбанк» із заявкою для отримання часткової компенсації до якої долучив Довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів № 2544/14-29-17-43 від 09.08.2018, дійсну протягом 10 календарних днів до 19.08.2018, яка не була чинна станом на 20.08.2018 - дату звернення позивача із заявкою до відповідача, що свідчить про порушення позивачем вимог Порядку та не подання довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, передбаченої п. 11 Порядку. Вказана обставина учасниками справи на стадії розгляду справи в суді першої інстанції визнавалась та в силу приписів ч. 1 ст. 75 ГПК України не підлягає доказуванню,

Аналізуючи викладені обставини в сукупності, оскільки позивачем порушено вимоги Порядку та не надано чинну довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, передбачену п. 11 Порядку, подальші дії банку не можуть свідчити про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями та понесеними збитками та відповідно позивачем не доведено наявності складу цивільного правопорушення (збитків, порушення зобов`язань, причинно-наслідкового зв`язку між діями та понесеними збитками), про що правильно зазначив суд першої інстанції.

За викладених вище обставин, судова колегія визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення збитків, як правового наслідку порушення зобов`язання відповідно до ст. 22 ЦК України та ст.ст. 224, 225 ГК України, що є підставою для відмови у позові.

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого.

Перевіривши матеріали справи та врахувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що позивачем не доведено наявність свого порушеного права з боку відповідача, яке б підлягало захисту.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

Апеляційний господарський суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи учасників справи, дійшов висновку, що судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне та вмотивоване рішення на підставі належних та допустимих доказів, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

Отже, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 у справі №910/4103/21.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23.06.1993).

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Обов`язок доказування, встановлений статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» від 27.10.1993).

Згідно частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами. Учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 прийняте за повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, у задоволенні апеляційної скарги Фермерського господарства «Вітаг» слід відмовити, а оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 - залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Вітаг» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 у справі №910/4103/21 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 у справі №910/4103/21 - залишити без змін.

3.Судові витрати за розгляд апеляційної скарги (судовий збір) покладаються на Фермерське господарство «Вітаг».

4. Матеріали справи №910/4103/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано 21.03.2023 після виходу суддів з відпусток.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.Р. Станік

Є.Ю. Шаптала