Справа № 953/6863/22

н/п 2/953/1848/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Демченко С.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання - Кошова О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення грошових коштів,

У С Т А Н О В И В:

05 грудня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить розірвати договір купівлі-продажу чистопородної собаки від 05 лютого 2022 року у розмірі 11000 грн, стягнути з відповідачки на його користь грошові кошти та сплачений ним судовий збір у розмірі 1984, 80 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 05 лютого 2022 року між ним та відповідачкою, яка є власником розплідника КСУ-FCI «der Geist von Mathilde», укладений договір купівлі-продажу чистопородної собаки. Зазначений договір був укладений в електронній формі, оскільки був надісланий через додаток «Вайбер», та з моменту оплати вважається підписаним. Так, відповідно до п. 1 вказаного договору, відповідач як власник розплідника продає, а позивач як покупець купує собаку породи німецька вівчарка, стать - пес, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ціна собаки за договором від 05 лютого 2022 року складала 10 000 грн. Згідно з умовами договору покупець повинен сплатити на момент укладення договору 3 000 грн на банківську картку продавця № НОМЕР_1 , а решту суми - до 14 лютого 2022 року. З моменту сплати всієї суми вартості собаки, покупець набуває статусу власника собаки, а у разі відмови від собаки до передачі її власнику продавець повинен повернути покупцеві 80 % від ціни собаки впродовж 30 календарних днів з моменту такої відмови. Зазначив, що 05 лютого 2022 року відповідно до умов договору він сплатив на рахунок відповідача 3 000 грн, після чого в ході листування відповідачка запропонувала позивачу для повного розрахунку за договором сплатити 6500 грн. Позивач, погоджуючись на запропоновані відповідачкою умови, повідомив останній, що забере собаку наприкінці березня та попросив знижку на її утримання. У ході листування сторонами було досягнуто згоди, що позивач сплатить відповідачці 8000 грн та забере собаку наприкінці березня, передача собаки повинна буде відбутися в клубі, де її огляне спеціаліст та оформить всі документи. 06 лютого 2022 року позивач сплатив на рахунок відповідачки решту погодженої сторонами суми у розмірі 8000 грн, проте собаку до цього часу так і не отримав, що свідчить про порушення відповідачкою умов укладеного між сторонами договору. Позивач вказав, що починаючи з квітня 2022 року він зв`язувався з відповідачкою та спонукав останню до виконання умов договору, а саме - передати собаку її власнику, однак умови договору останньою виконані не були. Разом з тим, як зазначив позивач, важливо було отримати собаку саме наприкінці березня, оскільки на той час собаці виповнилося 3 місяці, а такий вік є оптимальним для початку соціалізації собаки серед людей, виховання господарем. Однак, на час подачі зазначеного позову, собаці вже виповнилося майже 11 місяців, що може унеможливити її виховання і дресирування, а також може створити загрозу життю позивача та його сім`ї, що на переконання позивача, є істотним порушенням відповідачем умов договору. Враховуючи вищевикладене, позивач просить розірвати договір купівлі-продажу чистопородної собаки від 05 лютого 2022 року з підстав невиконання умов зазначеного договору відповідачкою та стягнути з останньої грошові кошти у розмірі 11000 грн, які були сплачені позивачем за вказаним договором.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2022 року цивільну справу прийнято до провадження, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

07 березня 2023 року від відповідачки на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій остання просить суд позовні вимоги позивача задовольнити частково, а саме зазначила, що не заперечує щодо стягнення з неї на користь позивача грошові кошти у розмірі 80 % вартості предмету договору, як то передбаченого договором. Вказала, що позивач в односторонньому порядку відмовився від договору враховуючи те, що предметом договору був особливий об`єкт цивільних прав, а саме - чистопородна собака, яка є живим створінням та має право на захист від жорстокого поводження. Окрім того, зауважила на тому, що позивач проявив себе, як особа, яка не готова рятувати тварину в екстреній ситуації. Зазначила, що сторонами було погоджено, що позивач повинен забрати собаку з розплідника 30 березня 2022 року. Разом з тим внаслідок повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року військових формувань РФ на територію України розплідник, власником якого є відповідачка, у зв`язку з його місцем розташуванням фактично опинився на лінії фронту. Зазначила, що евакуюватися з місцевості, де розташований розплідник, разом з тваринами на той час було неможливим, у зв`язку з чим нею було прийнято рішення не евакуюватися без тварин. Зауважила, що вона перебувала разом з тваринами на території розплідника до кінця березня 2022 року, де від постійних обстрілів з боку військовослужбовців РФ було втрачено частину собак. При цьому територія, на якій знаходився розплідник, не була окупованою військовослужбовцями РФ, а тому позивач міг в будь-який момент забрати собаку, однак як вбачається зі змісту листування, скріншоти яких долучені відповідачем до відзиву, позивач 25 лютого 2022 року повідомив їй, що переховується разом з родиною від обстрілів в сільській місцевості та поки планів не мають. Після чого позивач виходив на зв`язок 08 та 20 березня 2022 року, однак наміру забрати собаку теж не виявив. Потім 05 травня 2022 року позивач вийшов на зв`язок та вказав, що бажає забрати собаку після 09 травня, оскільки планує повертатися до Харкова, однак йому було повідомлено, що собака не пережила евакуацію, у зв`язку з чим сторони погодили, що позивач забере цуценя з першого приплоду після відновлення діяльності розплідника. Окрім того, в ході листування, позивач також згадує про варіант повернення 80 % вартості ціни собаки, при цьому щодо невиконання умов договору відповідачем, позивач не зазначає. Щодо посилання позивача на те, що він не може забрати собаку у віці 11 місяців з посиланням на висновки осіб, які займаються розведенням собак зазначила, що таке обґрунтування є недоречним та належними доказами не підтверджене, окрім того, відповідачка не намагалася передати позивачу собаку у віці майже 11 місяців.

Позивач у судовому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Зазначив, що він та відповідачка 05 лютого 2022 року уклали договір купівлі-продажу чистопородної собаки. За умовами договору відповідачка як продавець продає, а позивач як покупець купує собаку породи німецька вівчарка. Вказав, що за умовами договору він мав сплатити 10 000 грн за придбання собаки, але сторони домовилися про те, що він забере собаку в 30 березня 2022 року, а тому з урахуванням додаткових витрат на утримання собаки за вказаний період він мав сплатити відповідачці 11 500 грн, що він і зробив. Після повномасштабного вторгнення воєнізованих формувань РФ на територію України він не міг додзвонитись до відповідачки, а також поїхати до розплідника, тому собаку не забрав, але він періодично спілкувався з відповідачкою та цікавився про собаку. Зазначив, що на початку квітня йому стало відмово від відповідачки, що собака померла. Зазначив, що жодних претензій до відповідачки з приводу невиконання умов договору та передачі йому собаку він не надсилав. При цьому від собаки він не відмовляється та не бажає повернення 80% сплаченої ним вартості собаки, оскільки йому потрібна саме ця собака. Зауважив, що умови договору не виконані саме відповідачем, а тому такий договір підлягає розірванню, а сплачені позивачем кошти за умовами договору - поверненню.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судових засідань була повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що між позивачем та відповідачем 05 лютого 2022 року укладений договір купівлі-продажу чистопородної собаки.

За змістом п. 1 Договору продавець продає, а покупець купує собаку породи німецька вівчарка. Стать собаки - пес. Дата народження - 30 грудня 2021 року .

Положеннями п. 2.1 Договору встановлено, що ціна договору складає 10 000 грн. На момент укладення договору покупець сплачує 3 000 грн на банківську картку продавця № НОМЕР_1 , а решту суми до 14 лютого 2022 року.

З моменту сплати повної вартості собаки покупець набуває статус власника собаки. У випадку відмови від собаки до передачі її власнику (при сплаті повної вартості собаки), поверненню підлягає 80% від ціни собаки впродовж 30 календарних днів з моменту відмови, при відмові від собаки до повної сплати вартості.

Відповідно до п. 2.2 Договору сплата за договором здійснюється наступним чином: покупець сплачує вартість собаки, визначену п. 2.1 цього Договору.

Пунктом 5 Договору встановлені умови щодо розірвання вказаного договору та зміни умов договору, зокрема зазначено, що розірвання договору або зміна істотних умов договору можливі лише за двосторонньою домовленістю.

У п. 6 Договору встановлено, що підписуючи цей договір покупець усвідомлює відповідальність за право власності на собаку.

Пунктом 7 вказаного Договору встановлені обов`язки покупця, а саме зазначено, що покупець зобов`язаний сплатити вартість собаки відповідно до умов Договору. Забрати собаку з розплідника.

Відповідно до п. 9 Договору усі суперечки між продавцем та покупцем вирішуються згідно чинного законодавства України к позасудовому або судовому порядку.

Пунктом 10 Договору встановлено, що вказаний договір складений в електронному вигляді, надісланий з електронного додатку Вайбер продавця «НОМЕР_4» на електронний додаток вайбер покупця « НОМЕР_2 » та вступає в законну силу з моменту сплати визначеної договором вартості собаки.

З долучених до матеріалів справи копій квитанцій № P24A1970673545C8222 та № P24A1972099625C8936 вбачається, що позивач сплатив на рахунок № НОМЕР_3 (одержувач ОСОБА_3 ) грошові кошти, а саме 05 лютого 20223 року у розмірі 3015,08 грн, а 06 лютого 2022 року - 8040,20 грн, а всього - 11055, 28 грн.

Разом з тим надані позивачем та відповідачем роздруківки листування, на які посилаються сторони, не можуть бути використані у справі як доказ належного чи неналежного виконання кожною із сторін своїх обов`язків за укладеним між ним договором від 05 лютого 2022 року, оскільки 1) зміст таких документів не захищений від внесення правок та викривлення, 2) не містить відомості про осіб відправника та отримувача, зокрема відсутні відомості про номери телефонів. А також дату відправлення (у позивача).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач та відповідачка уклали договір купівлі - продажу чистопородної собаки від 05 лютого 2022 року в електронному вигляді, про що зазначено в п. 10 Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З матеріалів справи, вбачається, що між сторонами існує зобов`язання, яке має ознаки договору купівлі-продажу, предметом якого є собака німецька вівчарка.

Відповідно до вимог ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У розумінні положень ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Виходячи зі змісту положень статті ст. 180 ЦК України, тварини є особливим об`єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з вимогами ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним в момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Натомість, приписами ч. 1 ст. 689 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Крім того, приписами ч. 2 ст. 689 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Статтею 692 ЦК України визначено порядок оплати товару.

Так, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Також, покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Разом з тим, вказано, що договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право засвоїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець зобов`язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Приписами ч. 1 ст. 701 ЦК України визначено, що сторони можуть укласти договір купівлі-продажу з умовою про прийняття покупцем товару у строк, встановлений договором, і протягом цього строку товар не може бути проданий продавцем іншому покупцеві.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони погодили істотні умови договору купівлі-продажу, зокрема те, що позивач повинен сплати відповідачці 10 000 грн, з яких: 3 000 грн - на момент укладення договору, а решту до 14 лютого 2022 року. З моменту сплати вартості собаки покупець набуває статус власника собаки.

З долучених до матеріалів справи доказів слідує, що позивач у день підписання договору сплатив відповідачці суму у розмірі 3 000 грн, як то встановлено п. 2.1 Договору, після чого сторони в ході подальших перемовин домовилися про те, що позивач сплатить відповідачці кошти у розмірі не 6500 грн, а 8000 грн, з урахуванням додаткових витрат на утримання собаки та забере собаку 30 березня 2022 року. Зазначене також підтверджується відповідачкою, що слідує зі змісту долученого до матеріалів справи відзиву на позовну заяву.

Як вбачається зі змісту долученого до матеріалів справи договору, сторони під час його укладення не погодили строк його виконання, проте як встановлено у судовому засіданні та не заперечується сторонами, такий строк сторони погодили на підставі усної домовленості, зокрема встановили, що позивач забере собаку в 30 березня 2022 року.

У судовому засіданні позивач підтвердив, що собаку у визначений сторонами строк він не забрав у відповідача. Жодних претензій щодо невиконання відповідачкою умов договору на адресу відповідачки не направляв.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з вимогами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З наявних в матеріалах справи доказів слідує, що позивач виконав вимоги щодо оплати ціни товару за договором купівлі-продажу чистопородної собаки від 05 лютого 2022 року в повному обсязі, що підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи копіями квитанцій, а також не заперечується відповідачкою, що слідує зі змісту наданого останньою відзиву на позовну заяву.

Відповідно до положень п. 2.1 укладеного між сторонами по справі договору слідує, що з моменту сплати повної вартості собаки покупець набуває статус власника собаки.

З аналізу викладеного слідує, що після того, як позивач сплатив всю суму за договором, тобто з 06 лютого 2022 року позивач набув статус власника собаки.

Крім того, положеннями п. 7.1 Договору встановлено, що позивач зобов`язаний сплатити вартість собаки відповідно до умова договору та забрати собаку з розплідника.

Таким чином, сторони уклавши вищевказаний договір, погодили, що обов`язок забрати собаку з розплідника покладається саме на позивача.

Положеннями ст. 13 Конституції України та ст. 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 5 ст. 319 ЦК України встановлено, що власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Підстави набуття права власності на річ (майно) передбачені статтею 328 ЦК України, якою встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З аналізу вищевикладеного слідує, що позивач, оплативши 06 лютого 2022 року вартість собаки за договором купівлі-продажу чистопородної собаки від 05 лютого 2022 року, набув статусу власника такої собаки та відповідно з того моменту він міг володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Крім того, сторонами була досягнута усна домовленість щодо строку виконання договору та передачі собаки - 30 березня 2022 року.

Разом з тим у судовому засіданні встановлено, що позивач собаку у погоджений сторонами строку не забрав, тобто не виконав покладений на нього п. 7. 1 договору купівлі-продажу чистопородної собаки від 05 лютого 2022 року, що в свою чергу свідчить про те, що саме позивачем не виконані належним чином умови договору.

Крім того, суд враховує також те, що позивач ані в позовній заяві, ані в судовому засіданні не навів вмотивованих та обґрунтованих підстав щодо неможливості виконання ним п. 7.1 Договору та узгодженої домовленості між сторонами, з огляду на те, що предметом вказаного договору є тварина, яка є особливим об`єктом цивільних прав.

Окрім того, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні твердження позивача з приводу того, що останній намагався спонукати відповідачку до виконання умов укладеного між ними договору на початку квітня 2022 року, оскільки жодних належних та допустимих доказів на підтвердження цього він не надав.

Приписами ч. 1 ст. 81ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормами ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтями 77, 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що стороною позивача не надано доказів на підтвердження вимог про розірвання договору купівлі-продажу собаки та стягнення сплачених коштів. Дослідженими в судовому засіданні матеріалами, спростовуються посилання сторони позивача на те, що саме з вини відповідача були порушені умови договору щодо передачі собаки.

Крім того, у судовому засіданні позивач відмовився від поверення йому 80% вартості, сплаченої ним за договором, оскільки він не відмовляється від собаки та бажає отримати саме цю собаку.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові судовий збір покладається на позивача. У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення грошових коштів - відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений 20 березня 2023 року.

Суддя С.В. Демченко