ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2023 року

м. Київ

справа № 640/29214/20

адміністративне провадження № К/9901/28495/21, К/9901/30654/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,

розглянув у письмовому провадженні

касаційні скарги ОСОБА_1 та Міністерства юстиції України

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2021 року (суддя Гарник К.Ю.) та

постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2021 року (колегія у складі суддів Коротких А.Ю., Сорочка Є.О., Чаку Є.В.)

у справі № 640/29214/20

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України

про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії.

І. СУТЬ СПРАВИ

1. У цій справі вирішувався спір щодо наявності підстав перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 за посадою Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань після прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМ України № 704).

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Судами встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) у березні 2010 року був звільнений з посади Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань.

3. Позивач отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII).

4. 21.04.2020 позивач звернувся до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань із заявою про підготовку та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФ України в Одеській області) довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

5. 26.05.2020 Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України у відповідь на зазначене звернення листом № 3.3422-20/Г-348 повідомило ОСОБА_1 про те, що Схемою тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби (що є Додатком 8 до Постанови КМ України № 704) не передбачено посади Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань; поінформувало позивача про розмір посадового окладу за відповідною посадою, з якого обчислено пенсію (12061 грн).

6. 20.10.2020 позивач звернувся із аналогічною заявою до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст).

7. Мін`юст листом від 02.11.2020 № 48767/Г-30253/16.32 відмовив ОСОБА_1 у підготовці та направленні до ГУ ПФ України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, пославшись на те, що дія постанови КМ України № 704 не поширювалась на категорію осіб, вказаних у Постанові КМ України від 19.10.2016 № 718 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу» (далі - Постанова КМ України № 718), а Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 121 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 718» (далі - Постанова КМ України № 121) не передбачає умов перерахунку пенсій.

ІІІ. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

8. У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Мін`юсту щодо оскарження такої відмови. У позовній заяві просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови підготувати та направити до ГУ ПФ України в Одеській області належним чином оформлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.03.2018;

- зобов`язати Мін`юст підготувати та направити до ГУ ПФ України в Одеській області належним чином оформлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.03.2018, з урахуванням зміни розмірів видів грошового забезпечення (окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років та посадового окладу), передбачених відповідно до Постанови КМ України № 704 та Постанови КМ України № 121, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

9. Позов обґрунтовував тим, що він має право на перерахунок пенсії у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанов № 704 та № 121, проте Мін`юст протиправно не підготував та не направив до ГУ ПФ України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку його пенсії, відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45).

Позивач не погоджується з роз`ясненням Мін`юсту, що Постанова КМ України № 704 не поширюється на категорію осіб, зазначених у п. 1 Постанові КМ України № 718.

Постанова КМ України № 718 у первинній редакції від 16.10.2016 містила посаду Голови Державної пенітенціарної служби України поряд з такими посадами як Голова Служби безпеки України, Голова служби зовнішньої розвідки та ін. У зв`язку із ліквідацією Державної пенітенціарної служби серед посад, яким встановлювалися посадові оклади Постановою КМ України № 718 зі змінами, внесеними Постановою КМ України № 121, відсутня посада «Голова ДПтС».

Позивач вважає, що посада, яку він обіймав на час звільнення, за кваліфікаційними характеристиками продовжує відповідати іншим посадам, зазначеним у Постанові КМ України № 718.

Оскільки від Департаменту з питань виконання кримінальних покарань не отримав відповіді, позивач визначив відповідачем Мін`юст. Питання про те, який підрозділ відповідача буде видавати довідку, є суто організаційним.

10. Мін`юст у відзиві на позовну заяву просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Заперечення на позов обґрунтовував тим, що умови грошового забезпечення Голови Державної пенітенціарної служби України було визначено Постановою КМ України № 718 у редакції, чинній до 16.05.2017 - дати внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 294 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі - Постанова КМ України № 294).

Дія Постанови КМ України № 704 не поширюється на категорію осіб, зазначених у Постанові КМ України № 718. Міністерство соціальної політики на запит Мін`юсту повідомило, що Постанова КМ України № 121 не визначає умов проведення перерахунку пенсій категорій осіб, до яких належить позивач. Тому немає підстав для підготовки та направлення до Пенсійного фонду довідки про грошове забезпечення для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 .

Окрім того, Мін`юст вважає себе неналежним відповідачем, оскільки уповноваженим органом для видачі довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії є Департамент з питання виконання кримінальних покарань, який є самостійною юридичною особою та діє відповідно до Положення про Департамент, затвердженого наказом Мін`юсту від 06.02.2020 № 435/5.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 26.04.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2021, позов задовольнив частково:

- визнав протиправною бездіяльність Мін`юсту щодо невключення до Переліку посад осіб начальницького складу центрального апарату Державного департаменту України з питань виконання покарань, апарату Державної пенітенціарної служби України, Інспекції по особовому складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які скорочені та прирівнюються до існуючих посад осіб начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - Перелік), затвердженого Наказом Мін`юсту від 13.03.2018 № 686/5 «Про затвердження переліків посад осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які скорочені та прирівнюються до існуючих посад, та переліку посад осіб рядового і начальницького складу органів, підрозділів, закладів та установ виконання покарань МВС, які прирівнюються до існуючих посад Державної кримінально-виконавчої служби України» (далі - Перелік № 686/5), посади «Голова ДПтС України», яку обіймав позивач, та прирівняння такої посади до існуючої, передбаченої Постановою КМ України № 704;

- зобов`язав Мін`юст включити до Переліку № 686/5 посаду «Голова ДПтС України», з якої ОСОБА_1 було звільнено, та прирівняти її до існуючої посади, передбаченої Постановою КМ України № 704;

- відмовив у задоволенні інших позовних вимог.

12. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що у зв`язку із затвердженням Постановою КМ України № 704 нових тарифних розрядів, коефіцієнтів посадових окладів, схем тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів та додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії з 01.01.2018.

Мін`юст як правонаступник Державного департаменту України з питань виконання покарань та Державної пенітенціарної служби України у 2018 році був зобов`язаний підготувати та надати до Пенсійного фонду України довідку про розмір грошового забезпечення позивача.

Виходячи за межі позовних вимог, суд визнав, що протиправна бездіяльність Мін`юсту полягає у невключенні посади «Голова ДПтС України» до Переліку № 686/5, неприрівнянні цієї посади до жодної існуючої посади, передбаченої Постановою КМ України № 704.

На час виникнення спірних правовідносин Мін`юст не є уповноваженим органом готувати та направляти до територіальних органів Пенсійного фонду України довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій ОСОБА_1 , відповідно до Порядку № 45 та Постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 20 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» таким органом є Департамент з питань виконання кримінальних покарань, положення про який затверджене Наказом Мін`юсту від 06.02.2020 № 453/5 (далі - Наказ Мін`юсту № 453/5).

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. Обидві сторони оскаржили рішення судів попередніх інстанцій у касаційному порядку.

14. Позивач у касаційній скарзі просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

15. Позивач покликається на те, що суди необґрунтовано вийшли за межі позовних вимог; не обґрунтували, яким чином ухвалені у справі рішення захистять його право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення (порушення ч. 2 ст. 9 КАС України).

Суди попередніх інстанцій вирішили спір без врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 824/399/17-а, від 03.10.2019 у справі № 826/15560/15, від 07.02.2020 у справі № 826/11086/18, від 25.03.2020 у справі № 752/18396/16-а та від 19.05.2020 у справі № 2а-8336/10/1370.

Суди неправильно застосували п. 5, 6 Порядку № 45 та Постанову КМ України № 718, оскільки відповідною посаді, яку займав позивач, є посада «Голова ДПтС». Натомість, жодна із посад, зазначених у Схемі тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, затвердженій Постановою КМ України № 704 (далі - Схеми тарифних розрядів), не може вважатися відповідною посаді Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань як центрального органу виконавчої влади. Найвищою посадою у Схемах тарифних розрядів є Начальник департаменту, посадовий оклад якого (58 розряд - 9 520 грн) є нижчим за оклад (12 061 грн), з якого обраховано пенсію позивачу.

16. Мін`юст у відзиві просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, у зв`язку з відсутністю механізму перерахунку пенсії позивача та підстав для включення посади «Голова ДПтС України» до Переліку № 686/5, й пред`явлення позову до неналежного відповідача.

17. Мін`юст у касаційній скарзі просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про відмову задоволенні позову.

18. Підставами касаційного оскарження відповідач визначає те, що Верховний Суд не висловлював правову позицію щодо можливості внесення посади «Голова ДПтС» до Переліку посад № 685/5 та прирівняння до існуючої посади.

Суди попередніх інстанцій вирішили спір без врахування висновків щодо застосування норм процесуального права, викладені у постановах Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 800/341/17, від 12.11.2019 у справі № 9901/21/19, від 19.02.2019 у справі № 824/399/17-а, від 29.05.2019 у справі № 2-3632/11, від 15.07.2019 у справі № 235/499/17, від 17.07.2019 у справі № 523/3612/16-ц, від 30.10.2019 у справі № 390/131/18, від 06.11.2019 у справі № 464/4574/15-ц, від 756/17180/14-ц, від 04.12.2019 у справі № 635/8395/15-ц, від 25.03.2020 у справі № 752/18396/16-а, від 01.04.2020 у справі № 686/24003/18 та від 19.08.2020 у справі № 287/587/16-ц, вийшли за межі позовних вимог, не вказали, яким чином обраний спосіб захисту відновить порушене право ОСОБА_1 .

Постановою КМ України № 121 не визначено умов проведення перерахунку пенсій категорії осіб, до якої відноситься позивач, тому відсутні підстави для підготовки та подання Мінюстом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про грошове забезпечення.

Мін`юст є неналежним відповідачем у справі. Судами не враховано висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17 та від 19.09.2019 у справі № 200/22843/15-ц.

19. Позивач у відзиві просить залишити без задоволення касаційну скаргу Мін`юсту. Зазначає, що Порядок № 45 має вищу юридичну силу, ніж Наказ Мін`юсту № 453/5, а тому відповідач є належним. Постанова КМ України № 718 має використовуватися для визначення розміру посадового окладу зазначеній у ній категорії осіб у поєднанні з Постановою КМ України № 704. Питання реалізації права на перерахунок пенсії не може залежати від наявності чи відсутності механізму реалізації такого права.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційних скарг та відзивів.

21. ОСОБА_1 отримує пенсію за Законом № 2262-ХІІ. Усі, призначені за цим Законом пенсії, підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ).

22. Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45).

(а) щодо належності відповідача

23. Насамперед, Суд вважає за необхідне оцінити доводи касаційних скарг щодо належності відповідача, оскільки висновки з цього питання впливають на доцільність розгляду інших доводів.

24. Суди першої та апеляційної інстанції вважали Мін`юст неналежним відповідачем, оскільки наказом Мін`юсту від 06.06.2020 № 453/5 затверджено Положення про Департамент з питань виконання кримінальних покарань (далі - Положення), одним з основних завдань якого, згідно з підпунктом 31 пункту 3 Положення, є організація підготовки та подання матеріалів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які проходили службу та були звільнені, у тому числі, з апарату Державного департаменту України з питань виконання покарань.

У зв`язку з чим, з моменту утворення Департаменту, саме на останнього покладено обов`язок щодо підготовки та направлення до територіальних органів Пенсійного фонду України довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій.

25. Суд вважає такі висновки необґрунтованими. Відповідно до п. 3 Порядку № 45 (у редакції Постанови КМ України від 21.02.2018 № 103) в органах, у підрозділах, закладах та установах виконання покарань МВС, у Державній кримінально-виконавчій службі (Державному департаменті з питань виконання покарань, Державній пенітенціарній службі, Мін`юсті) довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій за формою згідно з додатками 2 готуються Мін`юстом.

26. Департамент з питань виконання кримінальних покарань утворено як міжрегіональний територіальний орган Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань (п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 20 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції»).

27. Делегування відповідачем частини своїх повноважень Департаменту відповідно до пп. 31 п. 3 Положення, не звільняє Мін`юст від обов`язку, визначеного п. 3 Порядку № 45, у випадку звернення особи, яка була звільнена з апарату Державного департаменту з питань виконання покарань, підготувати довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії або забезпечити підготовку такої довідки територіальним органом (Департаментом).

28. Отже, ОСОБА_1 подав позов до тієї особи, яка має відповідати за позовом, у зв`язку з чим суди попередніх інстанцій не мали підстав вважати Мін`юст неналежним відповідачем.

(б) щодо виходу за межі позовних вимог

29. Суди попередніх інстанцій, вийшовши за межі позовних вимог, зобов`язали Мін`юст внести зміни до Наказу Міністерства № 686/5, який є нормативно-правовим актом.

30. Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

31. Оцінюючи доводи обох скаржників щодо безпідставності виходу судів першої та апеляційної інстанцій за межі позовних вимог, Суд звертає увагу, що спір виник через порушення права позивача на перерахунок пенсії. Звернення до суду має на меті зобов`язати відповідача підготувати та направити до пенсійного органу належним чином оформлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.03.2018.

32. Приписи ч. 5 ст. 245 КАС України безпосередньо визначають повноваження адміністративного суду в разі визнання нормативно-правового акта протиправним і нечинним повністю або в окремій частині та виявлення недостатньої правової врегульованості відповідних публічно-правових відносин, яка може потягнути за собою порушення прав, свобод та інтересів невизначеного кола осіб, зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти новий нормативно-правовий акт на заміну нормативно-правового акта, визнаного незаконним повністю або у відповідній частині.

33. З огляду на це, перевірка судом правомірності (законності) рішень, дій чи бездіяльності Мін`юсту, зокрема, на предмет їх прийняття (вчинення) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законами України, не є втручанням у здійснення повноважень такого органу, що вказує на необґрунтованість аргументів касаційної скарги відповідача в цій частині.

34. Подібні висновки, лише з питання бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо нормативного врегулювання певних суспільних правовідносин, Верховний Суд висловлював у постановах від 24.04.2019 у справі № 826/8546/18, від 17.01.2020 у справі № 826/4271/16, від 13.01.2022 у справі № 826/9514/16, від 12.05.2022 у справі № 826/8600/18.

35. Мін`юст є органом державної влади, який наділений повноваженнями приймати підзаконні нормативно-правові акта з питань, які віднесені до його компетенції. Судовий контроль з боку адміністративного суду за рішеннями, діями чи бездіяльністю, зокрема Мін`юсту, щодо прийняття ним нормативно-правових актів, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 19, п. 2 ч. 1 ст. 264 КАС України.

36. Тому, безвідносно до цієї справи та предмету спірних правовідносин, суди мають повноваження зобов`язувати Мін`юст врегулювати певні суспільні правовідносини у разі встановлення бездіяльності цього органу.

37. Разом з тим, в контексті обставин цієї справи зобов`язання Мін`юсту внести зміни до Наказу № 686/5, який є нормативно-правовим актом, не призводить до ефективного захисту прав, які позивач вважає порушеними. Спір по суті вимог - зобов`язати Мін`юст підготувати та направити належним чином оформлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.03.2018, судами попередніх інстанцій не було вирішено, а право ОСОБА_1 на перерахунок пенсії не захищено більш ефективно, ніж коли б спір було розглянуто по суті відповідно до сформульованих позовних вимог.

38. Окрім того, дійшовши висновку, що Мін`юст є неналежним відповідачем, суд першої інстанції повинен був розглянути питання про заміну відповідача належним, залучити другого відповідача або відмовити у задоволенні позову з підстав його пред`явлення до неналежного відповідача (ст. 48 КАС України). Суд не мав підстав виходити за межі позовних вимог, обираючи такі способи захисту, які є належними до обраного позивачем відповідача.

39. За викладених обставин, суди попередніх інстанцій не мали передбачених ч. 2 ст. 9 КАС України підстав для виходу за межі позовних вимог. Таким чином, покликання позивача на незастосування судами правових висновків Верховного Суду щодо принципу диспозитивності у питанні виходу за межі позовних вимог, викладених у постанові від 19.02.2019 у справі № 824/399/17-а та ін., є обґрунтованим.

40. Враховуючи наведене, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2021 слід скасувати та ухвалити нове рішення.

(в) щодо відповідної посади

41. Спір виник головним чином через різні висновки сторін про те, яка посада на теперішній час є відповідною до посади Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань, з якої було звільнено позивача.

Позивач вважає, що як посаду керівника центрального органу виконавчої влади, посаду Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань має бути прирівняно до посад, передбачених Постановою КМ України № 718 - Голова Служби безпеки України, Голова Служби зовнішньої розвідки, начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил, командувач Національної гвардії, Голова Адміністрації Держспецтрансслужби, Голова Держприкордонслужби, начальник Управління державної охорони, Голова Держспецзв`язку, Голова ДСНС, керівник розвідувального органу Міноборони, керівник розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби.

Позивач вважає, що посада, яку він обіймав на час звільнення, за кваліфікаційними характеристиками продовжує відповідати іншим посадам, зазначеним у Постанові КМ України № 718.

42. Натомість, Мін`юст вважає, що відповідною до посади Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань є посада Начальника департаменту, яка є найвищою посадою у Схемі тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, затверджених у додатку № 8 до Постанови № 704.

43. Вирішуючи спір, Суд виходить з того, що за п. 6 Порядку № 45 відповідною вважається посада, яка за класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військової частини тощо) прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена.

Позивач у березні 2010 року був звільнений з посади Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань. На той час правовий статус Департаменту визначався Постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2009 № 587 «Про затвердження Положення про Державний департамент України з питань виконання покарань». Відповідно до п. 1 Положення Державний департамент України з питань виконання покарань є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції.

44. Згідно з Указом Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 09.12.2010 № 1085/2010 утворено Державну пенітенціарну службу України шляхом реорганізації Державного департаменту України з питань виконання покарань.

45. Указом Президента України від 06.04.2011 № 394/2011 затверджено Положення про Державну пенітенціарну службу України та визначено, що Державна пенітенціарна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України.

46. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.20211 № 1062 «Про утворення територіальних органів Державної пенітенціарної служби» здійснено реорганізацію центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань та його територіальних органів. Правонаступником Державного департаменту України з питань виконання покарань стала Державна пенітенціарна служба України.

47. Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» від 18.05.2016 № 343 ліквідовано Державну пенітенціарну службу України та покладено на Міністерство юстиції України завдання і функції з реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.

48. 19.10.2016 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 718 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу».

49. У додатку до цієї постанови визначено посадовий оклад Голови Державної пенітенціарної служби України у розмірі 12 061 грн.

50. На підставі цієї Постанови № 718 позивачу було перераховано пенсію у 2016 році. Його посаду Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань було прирівняно до посади Голови Державної пенітенціарної служби України.

51. Однак Постановою КМ України від 26.04.2017 № 294 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» у додатку до постанови КМ України № 718 у графі "Найменування посади" слова "Голова ДПтС,", "перший заступник Голови ДПтС,", "заступник Голови ДПтС," виключено (п. 51).

52. З 01.01.2018 набула чинності Постанова КМ України № 704, що змінила схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби. Найвищою є посада начальника департаменту (додаток 8 до Постанови КМ України № 704).

53. 21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), з преамбули якої вбачається, що її постановлено на виконання ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII.

54. 28.02.2018 Кабінет Міністрів України Постановою № 121 (набула чинності 07.03.2018) виклав п. 1 Постанови КМ України № 718 у такій редакції:

« 1. Затвердити співвідношення між посадами окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу, які займають керівні посади, та групами оплати праці на посадах державної служби згідно з додатком.

Посадові оклади за посадами окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу, які займають керівні посади, встановлюються у розмірах, зазначених у схемі посадових окладів на посадах державної служби, за групами оплати праці у державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, відповідно до співвідношення, затвердженого цією постановою.».

55. Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII) у першій редакції Закону, чинній на час прийняття Постанови КМ України № 121, посади керівників державних органів і прирівняні до них посади належать до групи 1.

56. Кабінет Міністрів України у Постанові № 718 у редакціях від 19.10.2016, 16.05.2017, 18.07.2016 визначив розміри посадових окладів окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу, які займають керівні посади, а з 07.03.2018 - співвідношення між такими посадами та групами 1, 2, 3 оплати праці на посадах державної служби (згідно з Додатком) з метою встановлення розмірів посадових окладів.

57. 13.03.2018 Мін`юст з метою виконання вимог Постанови КМ України № 103 щодо забезпечення підготовки довідок про розмір грошового забезпечення, що враховуються для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, прийняв Наказ № 686/5, яким затвердив Перелік посад осіб начальницького складу центрального апарату Державного департаменту України з питань виконання покарань, апарату Державної пенітенціарної служби України, Інспекції по особовому складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які скорочені та прирівнюються до існуючих посад осіб начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України.

58. У Переліку № 686/5 посади, що були скорочені, прирівняні до існуючих посад, передбачених Додатком 8 до Постанови № 704.

59. Водночас Постановою КМ України № 704 та Переліком № 686/5 не передбачено посад осіб начальницького складу Державного департаменту з питань виконання покарань, Державної пенітенціарної служби України.

60. Таким чином, Постановою КМ України № 704 визначається схема тарифних розрядів за виключним переліком посад, який не включає керівних посад військовослужбовців та осіб начальницького складу (групи 1-3 керівників державних органів і прирівняні до них посад відповідно до Закону № 889-VIII у первинній редакції від 10.12.2015).

61. Суд вважає, що не визначення співвідношення посад осіб начальницького складу ліквідованих центральних органів виконавчої влади та актуальних посад державної служби, призводить до порушення прав осіб, які обіймали такі посади, на перерахунок пенсії.

62. У цьому контексті доречними є юридичні позиції, наведені у Рішенні Конституційного Суду України від 23.12.2022 № 3-р/2022, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пп. 1 п. 2 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ зі змінами.

У мотивувальній частині Рішення Конституцій Суд України вказав що „ юридичний механізм індексації та перерахунку розмірів пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги є однією з конституційних гарантій дієвості права на соціальний захист. Тому на виконання Конституції України Верховна Рада України має забезпечити розвиток, конкретизацію та деталізацію низки конституційних норм і принципів, визначивши в законах підстави, порядок, умови індексації та перерахунку розмірів пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги для всіх груп пенсіонерів та одержувачів таких виплат та допомоги."

63. ОСОБА_1 набув право на пенсію, звільнившись з керівної посади у центральному органі виконавчої влади, юрисдикція якого поширювалася на всю територію України; посади, яка до 16.05.2017 відповідала за класифікаційними характеристиками посаді Голови ДПтС (керівної посади іншого центрального органу виконавчої влади).

64. Питання про те, яка посада є відповідною для перерахунку пенсії позивача після виключення з Постанови КМ України № 718 посади «Голова ДПтС», не врегульовано законодавством.

65. Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

66. Грошове забезпечення (посадові оклади) окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу центральних органів виконавчої влади, які займають керівні посади у Збройних силах України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки та ін., із 07.03.2018 співвідносяться із категоріями посад групи 1 оплати праці на посадах державної служби у державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, а з 07.08.2020 - категорія А посад державної служби.

67. За класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військової частини тощо) посада, з якої позивача було звільнено, відповідає посадам групи 1 оплати праці на посадах державної служби у державних органах.

68. Оскільки Постанова КМ України № 718 продовжує регулювати розмір грошового забезпечення осіб начальницького складу, які займають керівні посади центральних органів виконавчої влади, Суд дійшов висновку, що для вирішення спору слід застосувати Постанову КМ України № 718 (в редакції Постанови КМ України № 121) за аналогією закону та вважати посаду Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань (з якої було звільнено позивача) відповідною посаді групи 1 оплати праці на посадах державної служби у державних органах (з 07.08.2020 - категорія А посад державної служби).

(г) щодо застосування Постанови № 704

69. ОСОБА_1 просив перерахувати йому пенсію з 01.03.2018 на підставі Постанови КМ України № 704. Відповідач вважає, що ця постанова не поширюється на позивача.

70. Як зазначалося вище, Постанова КМ України № 704 не встановлює розміру посадових окладів окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу, які займають керівні посади. Посадові оклади такої категорії посад регулює Постанова КМ України № 718.

71. Тобто, грошове забезпечення позивача у зв`язку з набранням 01.03.2018 чинності Постановою КМ України № 704 не було зміненим.

72. Між тим, 07.03.2018 набрала чинності нова редакція Постанови КМ України № 718, якою змінено форму та, відповідно, розмір посадових окладів осіб начальницького складу, які займають керівні посади.

73. Відповідно до п. 5 Порядку № 45 (у редакції, що відновила дію після визнання протиправним та нечинним змін до пункту 5 Порядку № 45, на підставі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12.11.2019) для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів:

- посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;

- надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання "заслужений" чи "народний", службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;

- щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;

- інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію;

- щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об`єктах "С", у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром "Байконур", якщо такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення із служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 1 січня 2008 р. для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства.

Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.

74. На час відмови у видачі довідки для перерахунку пенсії (02.11.2020) Постанова КМ України № 718 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу» передбачала, зокрема:

1. Затвердити співвідношення між посадами окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу, які займають керівні посади, та категоріями, підкатегоріями посад державної служби згідно з додатком.

Посадові оклади за посадами окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу, які займають керівні посади, встановлюються у розмірах, зазначених у схемі посадових окладів на відповідних посадах державної служби, з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, відповідно до співвідношення, затвердженого цією постановою.

2. Установити, що військовослужбовцям та особам начальницького складу, зазначеним у пункті 1 цієї постанови, виплачується:

- надбавка за інтенсивність служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу;

- премія відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів, передбачених у кошторисі на преміювання військовослужбовців та осіб начальницького складу відповідного органу;

- грошова допомога на оздоровлення під час надання щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення.

3. Грошове забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького складу, зазначених у пункті 1 цієї постанови, складається з посадового окладу, інших виплат, установлених цією постановою, а також окладу за військовим (спеціальним) званням і надбавки за вислугу років, установлених у розмірі та порядку, що визначаються законодавством для військовослужбовців.

4. Військовослужбовцям та особам начальницького складу, зазначеним у пункті 1 цієї постанови, може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення.

75. Постановою КМ України № 704 від 30.08.2017 (набрала чинності з 01.03.2018) затверджено, зокрема:

- схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14;

- додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 15;

- розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.

Цією постановою установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (п. 2).

76. Співставлення тексту Постанов КМ України № 718 і 704 дає підстави для висновку, що Постанова КМ України № 704 визначає загальні умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб. Тобто є правовим актом загального характеру, що поширюється на всіх військовослужбовців та прирівняних до них осіб.

Натомість Постанова № 718 визначає питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу, зазначених у цій постанові, переважно керівного складу (керівників, перших заступників та заступників).

77. У Постанові КМ України № 718 врегульовано алгоритм визначення посадового окладу, передбачено виплату надбавки за інтенсивність служби; премії відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи; грошової допомоги на оздоровлення під час надання щорічної відпустки.

78. Ця надбавка, премія та допомога застосовуються лише до осіб, на яких поширюється Постанова № 718.

79. У п. 3 Постанови КМ України № 718 передбачено, що грошове забезпечення осіб начальницького складу, зазначених у пункті 1 цієї постанови, складається з посадового окладу, інших виплат, установлених цією постановою, а також окладу за військовим (спеціальним) званням і надбавки за вислугу років, установлених у розмірі та порядку, що визначаються законодавством для військовослужбовців.