ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2023 р.Справа № 520/4945/22

Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: П`янової Я.В. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Кролівець П.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2022 р. (постановлену суддею Мар`єнко Л.М.) по справі № 520/4945/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Харківській області

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

28.06.2022 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ №164 о/с від 22.03.2022 р. Головного управління Національної поліції в Харківській області про звільнення позивача зі служби в поліції за п.6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію"; поновити позивача на посаді поліцейського відділення забезпечення роботи спеціальних майданчиків центру забезпечення ГУНП в Харківській області; стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.03.2022 р. по день постановлення рішення; стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь позивача додаткову винагороду в розмірі 30000 гривень щомісячно як складову частину грошового забезпечення, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2022 р.: у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду відмовлено; заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволено; позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2022 р. і направити справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції законодавства, а саме: Кодексу адміністративного судочинства України, та на невідповідність висновкам суду обставинам справи, оскільки позивач дізнався про звільнення лише 15.06.2022 р., з відповіді відповідача на його запит.

Відповідач надав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні представник позивача підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено, передбачений ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, строк звернення до суду.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Тому в разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Право на звернення до суд не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду, повинна його (цього порядку) дотримуватися (рішення "Голдер проти Великої Британії" від 21.02.1975 р., "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992 р.).

Виходячи з принципу змагальності у адміністративному судочинстві, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Кодексом, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Абзацом 2 частини 4 статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" ( в подальшому - Дисциплінарний статут") встановлено, що у разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 30 Дисциплінарного статуту, у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв`язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника. Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.

Судовим розглядом встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області № 164 о/с від 22.03.2022 р. позивача звільнено зі служби в поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Як вбачається з матеріалів справи позивач 10.06.2022 р. звернувся до відповідача з запитом про надання інформації, за результатами розгляду якого листом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 14.06.2022 р. № 1569вс/119/01/12-2022 позивачу повідомлено, що 22.03.2022 р. працівниками центру забезпечення ГУ управління Національної поліції в Харківській області здійснено телефонний дзвінок на номер телефону НОМЕР_1 та повідомлено про звільнення зі служби в Національній поліції, також 21.04.2022 р. на той же номер телефону з використанням мессенджеру "WhatsApp" позивачу направлено лист з повідомленням про звільнення його зі служби в поліції та відповідний витяг із наказу.

Проте, як вбачається з, наданих відповідачем, листа Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області № 1002 вс/119-12/01-2022 від 21.04.2022 р. та скріншоту з мобільного додатку про надсилання ОСОБА_1 повідомлення по звільнення та витягу з наказу від 22.03.2022 р. № 164 о/с, вказані повідомлення та витяг з наказу направлені на номер телефону НОМЕР_2 , а не на номер телефону НОМЕР_1 , який, вказаний в особовій справі позивача. Тобто, в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про його звільнення.

Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції помилково зробив висновок про залишення позовних вимог ОСОБА_1 без розгляду, оскільки в матеріалах справи відсутні докази ознайомлення позивача з наказом про його звільнення, які б підтвердили обізнаність позивача про його звільнення раніше ніж отримання ним листа відповідача від 14.06.2022 р. № 1569вс/119/01/12-2022.

Відповідно до ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушені норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що відповідно до ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2022 р. з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи в цій частині позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 205, 240, 243, 308, 320, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2022 по справі № 520/4945/22 скасувати.

Справу № 520/4945/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити певні дії, направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. ПрисяжнюкСудді Я.В. П`янова Л.В. Любчич Повний текст постанови складено 20.03.2023 року