ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4576/22

06 березня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Паряк Тетяни Дмитрівни

представника позивача Авдєєнко В.В.

представника відповідача Трут О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергопродукт" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасувати постанову №1235 від 30.09.2022 в частині п.905 додатка до вказаної постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» (далі ТОВ «Біоенергопродукт», Товариство, Ліцензіат) звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП, Регулятор), у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову НКРЕКП №1235 від 30.09.2022 в частині пункту 905 додатка до вказаної постанови.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.09.2022 відповідачем прийнято постанову №1235, пунктом 905 додатка якої встановлено «зелений» тариф для енергогенеруючого об`єкта ТОВ «Біоенергопродукт» (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська обл., Бережанський р-н, с. Куряни, вул. Бережанка, 57) у розмірі 2,4661 грн. без ПДВ за 1 кВт.

Згідно з технічними характеристиками двох вітрогенераторних установок, які розміщені на вітро- та геліоелектростанції (1 черга) за адресою: Тернопільська обл., Бережанський р-н, с. Куряни, вул. Бережанка, 57, що належить позивачу, їх номінальна активна електрична потужність становить по 2000 кВт. Вказані обставини встановлені рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі №500/2782/19, яке набрало законної сили.

У відповідності до статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» коефіцієнт «зеленого» тарифу для електричної енергії, виробленої з використанням енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 2000 кВт і більше, введених в експлуатацію в період з 01.01.2016 по 31.12.2019, становить 1,89.

В той же час статтею 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» передбачено, що коефіцієнт «зеленого» тарифу для електричної енергії, виробленої з використанням енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 600 кВт, але не більше 2000 кВт, введених в експлуатацію в період з 01.01.2016 по 31.12.2019, становить 1,26.

Енергогенеруючий об`єкт позивача було введено в експлуатацію 20.06.2018, а тому позивач вважає, що «зелений» тариф для обумовленого енергогенеруючого об`єкту слід визначати виходячи з коефіцієнта 1,89, оскільки одинична встановлена потужність кожної вітрової турбіни належить до категорії від 2000 кВт і більше.

Спірною постановою «зелений» тариф для вказаного енергогенеруючого об`єкту встановлено відповідачем виходячи з коефіцієнту 1,26, що передбачено обумовленим Законом для одиничної встановленої потужності вітрової турбіни від 600 і не більше 2000 кВт. Застосування відповідачем для позивача зменшеного розміру коефіцієнту «зеленого» тарифу зумовлює менший розмір тарифу на електричну електроенергію, що продаватиметься товариством.

Також позивач зазначає, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі №500/2782/19 встановлено, що відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 12.10.2020 №10287/20-39 вислів «від 600 кВт, але не більше 2000 кВт», вжитий в статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», означає крайню кількісну верхню (найбільшу) межу 2000 кВт, тобто показник 2000 кВт; вислів «від 2000 кВт та більше» означає крайню кількісну нижню (найменшу) межу 2000 кВт, тобто показник 2000 кВт. З огляду на зазначене, суд у справі №500/2782/19, оцінюючи висновок експерта на рівні з іншими доказами, дійшов до переконання, що у спірному випадку положення частини 22 статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», які містять вислови «від 600 кВт, але не більше 2000 кВт» і «від 2000 кВт та більше», в обох випадках включають вітроустановки одиничною встановленою потужністю 2000 кВт, тобто допускають множинне її тлумачення. Однак, відповідач необґрунтовано віддав перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства для позивача, тобто діяв протиправно і нерозсудливо.

Позивач вказує, що застосовуючи до нього найменш сприятливий коефіцієнт «зеленого» тарифу, передбачений Законом, у спірній постанові відповідач не врахував усіх обставин, діяв по відношенню до позивача дискримінаційно, не дотримався необхідного балансу між несприятливими для позивача наслідками, які настали для позивача, та рішенням, що було відповідачем ухвалене.

З огляду на такі обставини позивач вважає, що наявні підстави для скасування оскаржуваної постанови в частині пункту, що його стосується.

Ухвалою суду від 22.12.2022 позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк, встановлений судом.

Ухвалою суду від 13.01.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 13.02.2023 о 10:15 год. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

30.01.2023 до суду від НКРЕКП надійшов відзив на позов. Відповідач позовні вимоги заперечує та зазначає, що НКРЕКП у межах своїх повноважень щоквартально здійснює перерахунок у національну валюту, за середнім офіційним валютним курсом Національного банку України, фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу. Рішення Регулятора оформлюються постановами. Так, на офіційному вебсайті Регулятора було опубліковано проект рішення та обґрунтування до нього, у якому, зокрема, було зазначено, що у зв`язку з тим, що середній офіційний курс гривні до євро за період з 31.08.2022 по 29.09.2022 становить 3634,3887 грн. за 100 євро та є більший за офіційний курс гривні до євро на 01.01.2009, який становив 1085,546 грн. за 100 євро, НКРЕКП, на підставі Закону про НКРЕКП, Закону України «Про альтернативні джерела енергії», Порядку № 1817, здійснила перерахунок у національну валюту, за середнім офіційним валютним курсом Національного банку України за останніх 30 календарних днів, що передують даті такого засідання, фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу та прийняла постанову від 30.09.2022 № 1235 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання».

Відповідач вважає, що позивач безпідставно стверджує, що Регулятор необґрунтовано віддав перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства для позивача в питанні встановлення йому «зеленого» тарифу, виходячи з коефіцієнту 1,26, з посиланням на норми Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності та приватних домогосподарств, затвердженого постановою НКРЕ від 02.11.2012 № 1421 (далі - Порядок № 1421) та статтю 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», у редакції що діяла на момент звернення позивача з заявою про встановлення «зеленого» тарифу. Вказує, що «зелений» тариф визначається одноразово та діє до 01.01.2030. Законодавцем передбачено порядок встановлення фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу для суб`єктів господарювання та приватних домогосподарств, який встановлюється шляхом перерахування в евро «зеленого» тарифу, розрахованого згідно з Законом, станом на 01.01.2009 за офіційним валютним курсом Національного банку України на зазначену дату. «Зелений» тариф для об`єктів електроенергетики, введених в експлуатацію до 31.12.2024, та приватних домогосподарств, договір про купівлю-продаж електричної енергії з якими укладено до 31.12.2024, не може бути менший за фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу, який на дату останнього у кожному кварталі засідання НКРЕКП, перераховується у національну валюту за середнім офіційним валютним курсом Національного банку України за останніх 30 календарних днів, що передують даті такого засідання.

Введення в експлуатацію 1 черги вітро-та геліоелектростанції ТОВ «Біоенергопродукт» відбулося 20.06.2018 відповідно до декларації про готовність до експлуатації об`єкта № ТП141181711217, тому при розрахунку «зеленого» тарифу застосовувався коефіцієнт «зеленого» тарифу 1,26, як для ВЕС, одинична встановлена потужність всіх вітроустановок якої від 600 кВт, але не більше 2 МВт, що була введена в експлуатацію з 01.01.2017 до 31.12.2019 включно.

Для здійснення подальшого перерахунку застосовується уже визначений фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу, який перераховується у національну валюту за середнім офіційним валютним курсом Національного банку України за останніх 30 календарних днів, що передують даті останнього у попередньому кварталі засідання НКРЕКП.

З посиланням на розділ 2 постанови НКРЕКП від 30.08.2019 №1817, якою затверджено новий Порядок встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (далі - Порядок № 1817), відповідач вказує про можливість перегляду «зеленого» тарифу суб`єкту господарювання через подання заяви за встановленою формою та пакета документів, однак Товариство не зверталося з відповідною заявою до НКРЕКП.

Відповідач вважає, що діяв відповідно до вимог статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», в редакції, що чинна на момент звернення Ліцензіата з заявою про встановлення «зеленого» тарифу (17.08.2018), фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу позивачу встановлено на рівні 6,79 євроцентів за 1 кВт/год, з урахуванням коефіцієнту 1,26 та в подальшому здійснюється лише його перерахунок в національну грошову одиницю України - гривню.

Встановлення «зеленого» тарифу відноситься до внутрішньої компетенції державного органу (дискреційних повноважень), а тому твердження ТОВ «Біоенергопродукт», викладені у позовній заяві, є необґрунтованими та безпідставними та не можуть бути застосовані судом у якості підстави для задоволення вимог позову, оскільки суд не може перебирати на себе компетенцію державного органу шляхом зобов`язання вчинити вищевказані дії. Відповідач просить в позові відмовити.

30.01.2023 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач спростовує заперечення відповідача, посилаючись на розрахунок «зеленого» тарифу, який відповідач встановив позивачу для енергогенеруючого об`єкта «Вітро- та геліоелектростанції в с. Куряни Бережанського району Тернопільської області по вул. Бережанка, 57, 1 черга». Так, згідно з пунктом 1.4 Порядку №1817, фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу для суб`єктів господарювання, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств розраховується за формулою: (роздрібний тариф для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, що дорівнює 58,46 коп. за 1 кВт/год без ПДВ) х (коефіцієнт «зеленого» тарифу, визначений Законом) / (курс гривні до євро, офіційно встановлений Національним банком України на 01 січня 2009 року, що складав 1085,546 грн за 100 євро). Для зазначеного енергогенеруюючого об`єкта позивача «зелений» тариф повинен складати 0,1018 євро згідно з розрахунком: (58,46 х 1,89 / 1085,546), де 1,89 - коефіцієнт «зеленого» тарифу для вітроелектроустановок номінальною потужністю від 2000 кВт і вище, передбачений статтею 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії».

Згідно з пунктом 1.5 вказаного Порядку «зелений» тариф для суб`єктів господарювання, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств встановлюється на квартал та розраховується за формулою (середній курс гривні до євро за останні 30 календарних днів, що передують даті останнього у попередньому кварталі засідання НКРЕКП), грн за 100 євро) х («зелений» тариф). На 1 квартал 2023 року «зелений» тариф для зазначеного енергогенеруючого об`єкта позивача повинен становити 393,26 гривень за 100 кВт згідно з розрахунком: (0,1018 х 3863,0393). Спірною постановою в оскарженій частині «зелений» тариф для обумовленого енергогенеруючого об`єкта позивача встановлений на рівні 261,52 гривень за 100 кВт. При розрахунку «зеленого» тарифу на 1 квартал 2023 року відповідач протиправно застосував коефіцієнт «зеленого» тарифу 1,26.

ТОВ «Біоенергопродукт» зазначає, що відповідач необґрунтовано вказує, що «зелений» тариф визначається одноразово та діє до 01.01.2030 з посиланням на статтю 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» та пункт 1.3 Порядку №1421, бо вказана норма Закону не містить вказівки на те, що «зелений» тариф визначається одноразово і не може бути змінений. Стаття 9-1 вказаного Закону обумовлює, що у разі внесення змін до законодавства, що регулює порядок стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, суб`єкти господарювання можуть обрати новий порядок стимулювання.

Станом на час введення в експлуатацію обумовленого енергогенеруючого об`єкта позивача норми статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» передбачали можливість застосування для вказаного об`єкту позивача лише коефіцієнт «зеленого» тарифу 1,26. Однак, Законом України №2712-VIII від 25.04.2019 були внесені зміни, зокрема, до статті 9- 1, у відповідності до якого передбачено можливість застосування для вказаного енергогенеруючого об`єкта позивача також коефіцієнту 1,89, що встановлено рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі №500/2782/19. Позивач зазначає, що з дня набрання Законом України №2712-VIII від 25.04.2019 законної сили (21.05.2019) позивач має право вимагати застосування до нього нового, кращого порядку стимулювання.

Товариство звертає увагу, що з часу набрання цим Законом чинності, припинилась дія норми, яка обумовлювала можливість застосування до позивача виключно коефіцієнту «зеленого» тарифу 1,26, а почала діяти норма Закону, яка передбачає можливість застосування для позивача коефіцієнту «зеленого» тарифу як 1,26 так і 1,89. Також вважає, що застосування відповідачем до спірних правовідносин вимог Порядку №1421 є помилковим, позаяк на час прийняття оспорюваної постанови вказаний Порядок вже не діяв.

Стосовно мотивації відповідача, що встановлення «зеленого» тарифу є дискреційними повноваженнями відповідача, то з таким твердженням позивач погоджується, проте зауважує, що це не спростовує факт неправильного застосування відповідачем норм матеріального права при реалізації своїх дискреційних повноважень та застосування до позивача найменш сприятливого «зеленого» тарифу всупереч вимогам Конвенції про захист прав та основоположених свобод та практиці Європейського Суду, які є джерелами права в Україні згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини».

06.02.2023 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив, у яких представник НКРЕКП навів ті самі міркування, що й у відзиві на позов.

Ухвалою суду від 13.02.2023, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження в цій адміністративній справі та оголошено перерву до 06.03.2023 о 11:00 год.

Ухвалою суду від 13.02.2023 призначено судове засідання на 06.03.2023 о 11:00 год. в режимі відеоконференції.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у відзиві на позов, просила у його задоволенні відмовити повністю.

Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ТОВ «Біоенергопродукт» зареєстроване як юридична особа з 05.04.2011, здійснює такий вид діяльності як виробництво електроенергії.

20.06.2018 ТОВ «Біоенергопродукт» було введено в експлуатацію вітро- та геліоелектростанції по вулиці Бережанська, 57 у селі Куряни Бережанського району Тернопільської області 1 (черга) відповідно до Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № ТП141181711217 від 20.06.2018, що встановлено рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі №500/2782/19, яке набрало законної сили (https://reyestr.court.gov.ua/Review/93468600).

НКРЕКП на підставі поданих Товариством документів, у тому числі тих, що підтверджують технічні характеристики двох вітрогенераторних установок, встановлених на турбінах Enercon Е-70 Е4, які розміщені на вітро- та гелеоелектростанції (1 черга) по вулиці Бережанська, 57 у селі Куряни Бережанського району Тернопільської області, було визначено номінальну активну електричну потужність вітрогенераторних установок ТОВ «Біоенергопродукт» на рівні 2000 кВт, що не заперечується сторонами, та встановлено тим же судовим рішенням у справі №500/2782/19.

Відповідач 30 вересня 2022 року відповідачем було прийнято постанову №1235, п. 905 додатка якої позивачу встановлено «зелений» тариф для енергогенеруючого об`єкту ТОВ «Біоенергопродукт» (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська обл., Бережанський р-н, с. Куряни, вул. Бережанка, 57) в розмірі 2,4661 гривень без ПДВ за 1 кВт.

Позивач вважає, що ця постанова в частині пункту, який стосується його, є протиправною, оскільки «зелений» тариф ТОВ «Біоенергопродукт» має визначатися виходячи з коефіцієнту 1,89, а не 1,26.

Мотиви позову зводяться до того, що законодавець нечітко визначив коефіцієнт «зеленого» тарифу для вітроелектростанції потужністю 2000 кВт, позаяк такий показник включається у значення вислову «від 600 кВт, але не більше 2000 кВт» (коефіцієнт 1,26) та вислову «від 2000 кВт та більше» (коефіцієнт 1,89). При цьому таким обставинам справи, як зазначає позивач, була надана правова оцінку у адміністративній справі №500/2782/19 за позовом ТОВ «Біоенергопродукт» до НКРЕКП про визнання протиправними та скасування постанови НКРЕКП №1240 від 27.06.2019 в частині пункту 364 додатка до постанови №1240 від 27.06.2019 та постанови НКРЕКП №1991 від 24.09.2019 в частині пункту 440 додатка до постанови №1991 від 24.09.2019, у якій призначалася лінгвістична семантико-текстуальна експертиза писемного мовлення саме в частині тлумачення висловів «не більше 2000 кВт» та «від 2000 кВт і більше».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Правові, економічні, екологічні та організаційні засади використання альтернативних джерел енергії та сприяння розширенню їх використання у паливно-енергетичному комплексі визначає Закон України «Про альтернативні джерела енергії» від 20.02.2003 №555-IV.

Відповідно до абзацу п`ятнадцятого статті 1 цього Закону «зелений» тариф - це спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об`єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).

Частиною першою статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» (яка передбачає положення щодо стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії) визначено, що «зелений» тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).

Коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії, встановлюється, серед іншого, в залежності від номінальної потужності електроустановки.

У спірному випадку 20.06.2018 ТОВ «Біоенергопродукт» введено в експлуатацію вітро- та геліоелектростанції (1 черга) по вулиці Бережанка, 57 у селі Куряни Бережанського району Тернопільської області. Одинична встановлена потужність всіх вітроустановок, які входять до складу 1 черги вітро- та геліоелектростанції по вулиці Бережанка, 57 у селі Куряни Бережанського району Тернопільської області, НКРЕКП встановлена на рівні 2000 кВт.

Оцінку правомірності визначення НКРЕКП електричної потужності електрогенеруючого обладнання для енергогенеруючого об`єкту ТОВ «Біоенергопродукт» (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська область, Бережанський район, село Куряни, вулиця Бережанка, 57) на рівні 2000 кВт неодноразово надавав суд у судових рішеннях, які набрали законної сили, по справах № 500/1520/19 (рішення від 18.12.2019, яке набрало законної сили 10.03.2020), № 500/2177/19 (рішення від 16.01.2020, яке набрало законної сили 16.06.2020), за позовом ТОВ «Біоенергопродукт» до НКРЕКП про визнання протиправними та скасування постанов НКРЕКП в частині пунктів, що стосувалися визначення Товариству «зеленого» тарифу (судові рішення внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень).

Відтак, відповідно до положень частини четвертої статті 78 КАС України, яка передбачає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, такі обставини не підлягають доказуванню у цій справі. Отже, позивач використовує для виробництва електроенергії вітроустановки номінальної потужністю 2000 кВт. Крім того, такі обставини не оспорюються сторонами у цій справі, зважаючи на підстави позову.

Щодо мотивації позивача про неправильне застосування відповідачем коефіцієнта «зеленого» тарифу, то судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» (в редакції до 22.05.2019, тобто в редакції чинній на час введення 20.06.2018 ТОВ «Біоенергопродукт» в експлуатацію вітро- та геліоелектростанції (1 черга) по вулиці Бережанка, 57 у селі Куряни Бережанського району Тернопільської області), «зелений» тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями). "Зелений" тариф встановлюється для кожного суб`єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об`єкта електроенергетики або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу). "Зелений" тариф на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлюється єдиним для кожного виду альтернативного джерела енергії. "Зелений" тариф для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт "зеленого" тарифу для електричної енергії, виробленої з енергії вітру.

Коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії, встановлюється для об`єктів або його черг/пускових комплексів, введених в експлуатацію в період з 01.01.2017 по 31.12.2019, залежно від категорії об`єктів електроенергетики, для яких застосовується зелений тариф, встановлюється на рівні:

для електроенергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 600 кВт, але не більше 2000 кВт на рівні 1,26;

для електроенергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю більше 2000 кВт на рівні 1,89.

Підтвердженням факту та дати введення в експлуатацію об`єкта електроенергетики, у тому числі черги будівництва електричної станції (пускового комплексу), що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), є виданий уповноваженим органом сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, або зареєстрована відповідно до законодавства декларація про готовність об`єкта до експлуатації.

Водночас, статтею 9-1 цього Закону (в редакції чинній на час розглядуваних правовідносин, тобто на час прийняття відповідачем спірної постанови №1959 від 30.12.2022 про встановлення «зелених» тарифів) передбачено, що «зелений» тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), генеруючих установках приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями). Встановлення "зеленого" тарифу, передбаченого цією статтею, здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з урахуванням особливостей, визначених статтею 9-4 цього Закону. "Зелений" тариф встановлюється для кожного суб`єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об`єкта електроенергетики або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу), з урахуванням положень цієї статті, статті 9-2 та статті 9-4 цього Закону.

Підтвердженням факту та дати введення в експлуатацію об`єкта електроенергетики, у тому числі черги будівництва електричної станції (пускового комплексу), генеруючої установки споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність якої не перевищує 150 кВт, що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), є виданий уповноваженим органом сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, або зареєстрована відповідно до законодавства декларація про готовність об`єкта до експлуатації.

Для суб`єктів господарювання, приватних домогосподарств і споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, "зелений" тариф встановлюється до 1 січня 2030 року. Фіксований мінімальний розмір "зеленого" тарифу для суб`єктів господарювання, приватних домогосподарств і споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлюється шляхом перерахування в євро "зеленого" тарифу, розрахованого за правилами цього Закону, станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на зазначену дату.

Держава гарантує, що для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії на введених в експлуатацію об`єктах електроенергетики, буде застосовуватися порядок стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, встановлений відповідно до положень цієї статті на дату введення в експлуатацію об`єктів електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію черг будівництва електричних станцій (пускових комплексів), які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії. У разі внесення змін до законодавства, що регулює порядок стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, суб`єкти господарювання можуть обрати новий порядок стимулювання.

Держава гарантує закріплення на законодавчому рівні на весь строк застосування "зеленого" тарифу вимог щодо закупівлі у кожному розрахунковому періоді електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), що використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) і не проданої за договорами безпосередньо споживачам або енергопостачальним компаніям, за встановленим "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього, встановленої відповідно до статті 9-2 цього Закону, в обсягах та порядку, визначених статтею 15 Закону України "Про електроенергетику", а з дати початку дії нового ринку електричної енергії - в обсягах та порядку, визначених статтею 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", а також щодо розрахунків за таку електричну енергію у повному обсязі, у встановлені строки та грошовими коштами.

Частина 22 статті 9-1 цього Закону (в редакції на час розглядуваних правовідносин) передбачала, що коефіцієнт зеленого тарифу для електроенергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії, встановлюється для об`єктів або його черг/пускових комплексів, введених в експлуатацію в період з 01.01.2017 по 31.12.2019, залежно від категорії об`єктів електроенергетики, для яких застосовується зелений тариф, визначений:

для електроенергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 600 кВт, але не більше 2000 кВт на рівні 1,26;

для електроенергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 2000 кВт та більше на рівні 1,89.

Підтвердженням факту та дати введення в експлуатацію об`єкта електроенергетики, у тому числі черги будівництва електричної станції (пускового комплексу), генеруючої установки споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність якої не перевищує 150 кВт, що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), є виданий уповноваженим органом сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, або зареєстрована відповідно до законодавства декларація про готовність об`єкта до експлуатації.

Для суб`єктів господарювання, приватних домогосподарств і споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, зелений тариф встановлюється до 1 січня 2030 року. Фіксований мінімальний розмір зеленого тарифу для суб`єктів господарювання, приватних домогосподарств і споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлюється шляхом перерахування в євро зеленого тарифу, розрахованого за правилами цього Закону, станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на зазначену дату.

Держава гарантує, що для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії на введених в експлуатацію об`єктах електроенергетики, буде застосовуватися порядок стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, встановлений відповідно до положень цієї статті на дату введення в експлуатацію об`єктів електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію черг будівництва електричних станцій (пускових комплексів), які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії. У разі внесення змін до законодавства, що регулює порядок стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, суб`єкти господарювання можуть обрати новий порядок стимулювання.

Держава гарантує закріплення на законодавчому рівні на весь строк застосування зеленого тарифу вимог щодо закупівлі у кожному розрахунковому періоді електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), що використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) і не проданої за договорами безпосередньо споживачам або енергопостачальним компаніям, за встановленим зеленим тарифом з урахуванням надбавки до нього, встановленої відповідно до статті 9-2 цього Закону, в обсягах та порядку, визначених статтею 15 Закону України Про електроенергетику, а з дати початку дії нового ринку електричної енергії - в обсягах та порядку, визначених статтею 65 Закону України Про ринок електричної енергії, а також щодо розрахунків за таку електричну енергію у повному обсязі, у встановлені строки та грошовими коштами.

З огляду на обґрунтування позовних вимог позивачем, під час розгляду справи підлягало з`ясуванню питання до якої категорії об`єктів електроенергетики необхідно віднести вітроелектростанцію, яка складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю на рівні 2000 кВт, до категорії - від 600 кВт, але не більше 2000 кВт чи до категорії - від 2000 кВт та більше.

Таке питання вже було предметом розгляду в аналогічній справі №500/2782/19 у спорі між тими ж сторонами та з тих самих підстав, предметом оскарження були постанови НКРЕКП за інший період, у судових рішеннях по якій містяться посилання на висновки лінгвістично семантико-текстуальної експертизи писемного мовлення, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз з наступних питань:

Чи включає вислів «від 600 кВт, але не більше 2000 кВт», вжитий в статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», крайню кількісну верхню (найбільшу) межу 2000 кВт, тобто показник 2000 кВт?

Чи включає вислів «від 2000 кВт та більше», вжитий у статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», крайню кількісну нижню (найменшу) межу 2000 кВт, тобто показник 2000 кВт?

Як зазначено у рішенні суду від 03.12.2020 у справі № 500/2782/19, яке набрало законної сили, відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 12.10.2020 № 10287/20-39 вислів «від 600 кВт, але не більше 2000 кВт», вжитий в статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», означає крайню кількісну верхню (найбільшу) межу 2000 кВт, тобто показник 2000 кВт; вислів «від 2000 кВт та більше» означає крайню кількісну нижню (найменшу) межу 2000 кВт, тобто показник 2000 кВт.

Таким чином, за висновком експерта, показник 2000 кВт включається до вислову «від 600 кВт, але не більше 2000 кВт» та до вислову «від 2000 кВт та більше», які вжиті у статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії».

Такі обставини зазначені у рішенні Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/2782/19 від 03.12.2020, яке залишене без змін згідно з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2021 та постановою Верховного Суду від 13.04.2022.

Приймаючи рішення у цій справі, суд відповідно до положень частини четвертої статті 78 КАС України враховує висновку суду у справі №500/2782/19, та зауважує, що лексичний і семантичний аналіз наведених норм частини двадцять другої статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», свідчить, що структура висловів «від 600 кВт, але не більше 2000 кВт» і «від 2000 кВт та більше», допускає множинне її тлумачення, позаяк показник 2000 кВт включається до обох категорій.

Згідно із частиною другою статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на чіткості і ясності національного законодавства.

У справах «Щокін проти України» заяви № 23759/03 та № 37943/06 від 14.10.2010 та Сєрков проти України» заява № 39766/05 від 07.07.2011 Європейський суд з прав людини дійшов висновку що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі «якості» закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування. Європейський суд з прав людини вивів правило найбільш сприятливого тлумачення нормативно-правових актів для особи.

В контексті наведеного, суд вважає, що суб`єкт, який застосовує альтернативні джерела електроенергії, вправі очікувати від держави таке стимулювання виробництва та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел застосування, яке буде найбільш сприятливе для неї, тобто з застосуванням вищого коефіцієнту «зеленого» тарифу 1,89, а не 1,26.

У наведеній справі «Щокін проти України» Європейський суд з прав людини визнав, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак, суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку Суду, відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення певного важливого фінансового питання, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

Відтак у цій справі, суд вважає, що відповідач віддав перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства для позивача, тобто діяв протиправно, застосувавши для позивача коефіцієнт «зеленого» тарифу 1,26, а не 1,89 у спірній постанові про встановлення «зеленого» тарифу, зокрема, у пункті 905 додатка до постанови НКРЕКП №1235 від 30.09.2022.

При цьому суд критично оцінює посилання відповідача на висновок Верховного Суду у справі №500/2218/18, оскільки постанова Верховного Суду від 27.05.2021 в тій справі стосувалась судового спору щодо правомірності постанови НКРЕКП №1122 від 28.09.2018, де застосуванню підлягала стаття 9-1 України «Про альтернативні джерела енергії» в редакції до набрання чинності 22.05.2019 Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії від 25.04.2019 №2712-VIII, де по іншому визначався цей показник.

Стосовно покликань відповідача на те, що «зелений» тариф для позивача було встановлено постановою НКРЕКП від 28.09.2018 №1123 одноразово і він діє до 31.01.2030 та його розраховано, виходячи з коефіцієнту 1,26 із рівнем тарифу 6,79 євроцентів за 1 кВт/год (фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу), і ця постанова №1123 від 28.09.2018 позивачем не оскаржувалась, то суд вважає такі доводи безпідставними, позаяк оцінка таким обставинам неодноразово надавалася судами, зокрема, у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду, від 11.01.2023 у справі №500/2191/22 між тими ж сторонами за аналогічних обставин (https://reestr.court.gov.ua/Review/108513974). З приводу цього суд зазначає про такі обставини, встановлені судовим рішенням.

ТОВ «Біоенергопродукт» 20.06.2018 було введено в експлуатацію вітро- та геліоелектростанції по вул. Бережанка, 57 у с. Куряни, Бережанського району, Тернопільської області (1 черга).

17.07.2018 ТОВ «Біоенергопродукт» звернулось до НКРЕКП із заявою щодо встановлення зеленого тарифу суб`єкту господарювання з наданням відповідних документів.

Листом від 08.08.2018 №7056/21.1/7-18 НКРЕКП повідомила ТОВ «Біоенергопродукт» про те, що відповідно до наданих документів, що підтверджують технічні характеристики двох вітрогенераторних установок, установлених на турбінах EnerconE-70 Е4, які розміщені на вітро- та геліоелектростанції (1 черга) по вул. Бережанка, 57 у с. Куряни, Бережанського району, Тернопільської області, номінальна активна електрична потужність цих вітрогенераторних установок становить по 2000 кВт.

11.08.2018 на засіданні НКРЕКП було розглянуто питання про зміну для TOB «Біоенергопродукт» установленої потужності електрогенеруючого обладнання згідно ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, за результатами чого прийнято постанову від 11.08.2018 №984 Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 22 листопада 2012 року №1487, якою постановляючу частину постанови від 22.11.2012 №1487 Про видачу ліцензії з виробництва електричної енергії ТОВ «Біоенергопродукт» викладено в такій редакції: Видати Товариству з обмеженою відповідальністю Біоенергопродукт (код ЄДРПОУ 36687375) ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії відповідно до додатка.

Пунктом 10 додатка до вказаної постанови визначено місце провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії ТОВ «Біоенергопродукт»: назва об`єкта електроенергетики (у тому числі черги будівництва, пускового комплексу) - вітро- та геліоелектростанція (1 черга); місцезнаходження об`єкта електроенергетики (у тому числі черги будівництва, пускового комплексу) - Тернопільська обл., Бережанський р-н, с. Куряни, вул. Бережанка, 57; встановлена потужність електрогенеруючого обладнання - 4000 кВт (по 2000 кВт на кожну вітрогенераторну установку).

За результатами розгляду заяви ТОВ «Біоенергопродукт» від 17.07.2018 щодо встановлення зеленого тарифу суб`єкту господарювання та наданих документів НКРЕКП 28.09.2018 прийняла постанову №1122 Про встановлення зелених тарифів на електричну енергію та надбавки до зелених тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання, пунктом 207 її додатка встановлено зелений тариф для енергогенеруючого об`єкта ТОВ «Біоенергопродукт» (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська обл., Бережанський р-н, с. Куряни, вул.Бережанка, 57) у розмірі 223,07 грн. без ПДВ за 1 кВт, виходячи з коефіцієнту 1,26.

Пунктом 2 цієї постанови НКРЕКП за №1122 від 28.09.2018 визнано такою, що втратила чинність, постанова НКРЕКП від 26.06.2018 №595 Про встановлення зелених тарифів на електричну енергію та надбавки до зелених тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання (зі змінами).

Ця постанова №1122 від 28.09.2018 набрала чинності з 01.10.2018.

При цьому, слід зазначити, що постанова НКРЕКП за №595 від 26.06.2018 (яка діяла із 01.07.2018 і втратила чинність із 01.10.2018 згідно постанови №1122 від 28.09.2018) стосувалась встановлення зелених тарифів, і в початковій редакції не містила розміру зеленого тарифу для ТОВ «Біоенергопродукт».

Постановою ж НКРЕКП за №1123 від 28.09.2018 Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 26 червня 2018 року №595 внесено зміни до додатка до постанови НКРЕКП від 26.06.2018 №595, де, зокрема, після пункту 206 доповнено новим пунктом 207 такого змісту: 207. ТОВ «Біоенергопродукт» (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська обл., Бережанський р-н, с. Куряни, вул. Бережанка, 57) - 207,85 грн.

Також, НКРЕКП було прийнято постанову №2070 від 28.12.2018 Про встановлення зелених тарифів на електричну енергію та надбавки до зелених тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання, де пунктом 250 додатка до цієї постанови для ТОВ «Біоенергопродукт» (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська обл., Бережанський р-н, с. Куряни, вул. Бережанка, 57) встановлено зелений тариф у розмірі 215,01 грн.

Пунктом 2 цієї постанови НКРЕКП за №2070 від 28.12.2018 визнано такою, що втратила чинність, постанова НКРЕКП від 28.09.2018 №1122 Про встановлення зелених тарифів на електричну енергію та надбавки до зелених тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання (зі змінами).

Ця постанова №2070 від 28.12.2018 набрала чинності з 01.01.2019.

У подальшому, протягом 2019 2022 років відповідачем НКРЕКП було прийнято інші щоквартальні постанови Про встановлення зелених тарифів на електричну енергію та надбавки до зелених тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання, де додатками до таких постанов було встановлно розміри зелених тарифів і для позивача ТОВ «Біоенергопродукт» (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська обл., Бережанський р-н, с. Куряни, вул. Бережанка, 57).

В такий же спосіб було прийнято і спірну постанову №1235 від 30.09.2022.

Суд зазначає, що ні постанова НКРЕКП від 28.09.2018 №1123 (на яку покликається відповідач), ні інші наявні офіційному сайті НКРЕКП, постанови НКРЕКП за 2018-2022 роки не містять факту встановлення для позивача ТОВ «Біоенергопродукт» (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська обл., Бережанський р-н, с. Куряни, вул. Бережанка, 57) одноразового зеленого тарифу на строк до 31.01.2030 із зафіксованим коефіцієнтом 1,26 та із рівнем тарифу 6,79 євроцентів за 1 кВт/год, про що стверджує у відзиві представник Регулятора.

Зміст цих щоквартальних постанов НКРЕКП за 2018-2022 роки, в тому числі і зміст постанови №1123 від 28.09.2018, вказують на тимчасовий (щоквартальний) характер встановлених ними зелених тарифів. При цьому, кожна така попередня постанова втрачала чинність після прийняття кожної наступної постанови.

Отже, відповідно до положень частини четвертої статті 78 КАС України, суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що «зелений» тариф для позивача було встановлено постановою НКРЕКП від 28.09.2018 №1123 одноразово до 31.01.2030 та розраховано виходячи з коефіцієнту 1,26 із рівнем тарифу 6,79 євроцентів за 1 кВт/год (фіксований мінімальний розмір зеленого тарифу).

Відносно покликання відповідача на Порядок №1817, то суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1.2 Порядку №1817, зелений тариф встановлюється для кожного суб`єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об`єкта електроенергетики або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу) з урахуванням положень статей 9-1, 9-3 та 9-4 Закону.

Зелений тариф на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, споживачами, у тому числі енергетичними кооперативами, встановлюється єдиним для всіх приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, за кожним видом альтернативного джерела енергії, для якого Законом визначений коефіцієнт зеленого тарифу. Для суб`єктів господарювання, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств зелений тариф встановлюється до 01 січня 2030 року (пункт 1.3 Порядку №18179).

Згідно з пунктом 1.4 цього Порядку, фіксований мінімальний розмір зеленого тарифу для суб`єктів господарювання, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств (Фмін, євро за 1 кВтгод без ПДВ) розраховується за формулою

Фмін = Тсп.IIкл.01.01.2009 х КЗТ / Є01.01.2009, (1)

де Тсп.IIкл.01.01.2009 - роздрібний тариф для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, 58,46 коп. за 1 кВтгод без ПДВ,

КЗТ - коефіцієнт «зеленого» тарифу, визначений Законом;

Є 01.01.2009 - курс гривні до євро, офіційно встановлений Національним банком України на 01 січня 2009 року, 1085,546 грн за 100 євро.

Згідно із пунктом 1.5 Порядку №1817, «зелений» тариф для суб`єктів господарювання, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств (Тз, коп. за 1 кВт·год без ПДВ) встановлюється на квартал та розраховується за формулою

Т з = Фмін · Єсер30, (2)

де Єсер30 - середній курс гривні до євро за останні 30 календарних днів, що передують даті останнього у попередньому кварталі засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), грн за 100 євро, що визначається за відповідною формулою.

Рішення щодо встановлення та припинення дії «зеленого» тарифу для суб`єктів господарювання, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, приватних домогосподарств приймаються на засіданні НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, відповідно до вимог статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». (пункт 1.6 Порядку №1817 в редакції на час розглядуваних правовідносин).

Розділом 2 Порядку №1817 передбачено Умови встановлення зеленого тарифу. Так, для встановлення зеленого тарифу суб`єкт господарювання подає до НКРЕКП заяву щодо встановлення/перегляду зеленого тарифу суб`єкту господарювання (додаток) і документи, визначені цим Пунктом. Заява щодо встановлення/перегляду зеленого тарифу суб`єкту господарювання та визначені цим пунктом документи до неї можуть подаватися суб`єктом господарювання одночасно із заявою на видачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії.

Структурний підрозділ НКРЕКП, до основних завдань якого належить реалізація тарифної політики у сфері виробництва електричної енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, розглядає заяву суб`єкта господарювання щодо встановлення/перегляду «зеленого» тарифу та додані до неї документи, готує та подає матеріали на засідання НКРЕКП, що проводяться у формі відкритого слухання, для розгляду питання щодо встановлення/перегляду або відмови у встановленні «зеленого» тарифу суб`єкту господарювання протягом 30 робочих днів з дня їх надходження (пункт 2.5 Порядку №1817 від 30.08.2019).

Таким чином, наведеними вище правовими нормами Порядку №1817 встановлено, що коефіцієнт зеленого тарифу, визначений Законом, використовується у формулі при визначенні фіксованого мінімального розміру зеленого тарифу, який в свою чергу використовується у формулі при встановленні зеленого тарифу на квартал.

Тобто, розмір коефіцієнту зеленого тарифу (1,26 чи 1,89) впливає на визначення грошового розміру зеленого тарифу, який встановлюється щоквартально відповідними постановами НКРЕКП, в тому числі і спірною постановою №1235 від 30.09.2022.

Крім цього, суд зазначає, що вказані вище постанови НКРЕКП №595 від 26.06.2018, №1123 від 28.09.2018 та №1122 від 28.09.2018 були прийняті відповідно до Порядку №1421, який втратив чинність на підставі постанови НКРЕКП №1817.

Спірна ж у розглядуваній справі постанова НКРЕКП №1235 від 30.09.2022 була прийнята відповідно до Порядку №1817.

Отже, усі наведені доводи відповідача є безпідставними та не спростовують протиправності оскаржуваного пункту постанови.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень у цій справі не надав суду достатніх, беззаперечних доказів на обґрунтування своєї позиції та не довів правомірності оскаржуваного пункту постанови. Такий прийнятий з порушенням умов, визначених частиною другою статті 2 КАС України, а саме: не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Отже, суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом ухвалення рішення про визнання протиправним та скасування пункту 905 додатка до постанови НКРЕКП №1235 від 30.09.2022.

Звертаючись до суду із цим позовом, ТОВ «Біоенергопродукт» сплатило судовий збір у сумі 2481,00 грн.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то відповідно до частини першої статті 139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2481,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 905 додатку до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №1235 від 30 вересня 2022 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Біоенергопродукт судові витрати у розмірі 2 481 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 13 березня 2023 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоенергопродукт" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Пасічна, 8/1,с. Підгородне,Тернопільський район,Тернопільська область,47751 код ЄДРПОУ/РНОКПП 36687375);

відповідач:

- Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (місцезнаходження/місце проживання: вул. Смоленська, 19,Київ 57,03057 код ЄДРПОУ/РНОКПП 39369133).

Головуючий суддяПодлісна І.М.