ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2023 року ЛуцькСправа № 140/33/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання бездіяльності протиправною щодо нездійснення коригування облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів шляхом виключення відомостей про заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 202451,18 грн., за якою минув строк давності, передбачений пунктом 101.2 статті 101 Податкового кодексу України, та зобов`язання здійснити коригування облікових даних інформаційної системи контролюючого органу шляхом виключення відомостей про заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 202451,18 грн., за якою минув строк давності, передбачений пунктом 101.2 статті 101 Податкового кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 13.09.2017 по 19.02.2018 був зареєстрований як фізична особа-підприємець.

У березні 2021 року ГУ ДПС у Волинській області було подано до суду адміністративний позов про стягнення податкового боргу, який виник внаслідок несплати узгоджених сум податкових зобов`язань зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 205964,98 грн. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 у справі № 140/16312/20 позовну заяву ГУ ДПС у Волинській області в частині позовних вимог про стягнення податкового боргу в розмірі 202451,18 грн. було залишено без розгляду у зв`язку із пропуском процесуального строку для звернення до суду.

Разом з тим, позивач зазначає, що в його особистому кабінеті платника податків рахується недоїмка зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 205958,69 грн.

З метою упорядкування даних інтегрованої картки позивач неодноразово звертався до відповідача з відповідними заявами, зокрема 20.05.2022 звернувся до ГУ ДПС у Волинській області із заявою про списання безнадійного податкового боргу зі сплати єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 202451,18 грн. та зобов`язання відкоригувати дані інтегрованої картки платника податків.

Однак, листом від 15.06.2022 № 5284/6/03-20-13-04-06 відповідач повідомив, що відсутні законодавчі підстави для списання податкового боргу у сумі 205964,98 грн. як безнадійного податкового боргу відповідно до підпункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України (далі ПК України).

Позивач вважає, що у даному випадку має місце протиправна бездіяльність ГУ ДПС у Волинській області, яка полягає в ігноруванні обов`язку внести зміни до інтегрованої картки платника податків із врахуванням рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 у справі №140/16312/20, яке набрало законної сили, та зі спливом будь-яких строків давності по відповідних податках і зборах. При цьому, зазначає, що списання безнадійного податкового боргу, в тому числі податкового боргу, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

З урахуванням вищенаведеного просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовних вимог не визнав. В обґрунтування такої позиції зазначив, що за даними інформаційно-комунікаційної системи (далі - ІКС) органів ДПС «Податковий блок» в інтегрованій картці ОСОБА_1 наявний податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб, який виник внаслідок несплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань згідно з податковою декларацією платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця №1500011121 від 10.12.2015 в сумі 205923,09 грн. та з урахуванням часткової сплати становить 203631,38 грн. Зазначає, що факт узгодження грошового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк, у свою чергу, невиконання обов`язку зі сплати узгодженого грошового зобов`язання у встановлений законом строк має наслідком включення такого зобов`язання до податкового боргу платника податків. З метою погашення податкового боргу відповідачу була сформована, надіслана та вручена податкова вимога №24141-17 від 13.12.2017, проте вжиті заходи не спричинили погашення податкового боргу. Таким чином, сума податкового боргу, який виник на підставі податкової декларації платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця від №1500011121 від 10.12.2015, була самостійно визначена позивачем та в силу норм пункту 54.1 статті 54 ПК України є узгодженою. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» ПК України викладено в новій редакції, згідно з яким у період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Кодексу. Згідно внесених змін Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ статтю 102 доповнено пунктом 102.9, за змістом якого на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Крім того, зазначає, що з урахуванням пункту 4.1 наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577 (чинного на момент подання ОСОБА_1 заяви) у позивача не було підстав для звернення до контролюючого органу із заявою про списання безнадійного податкового боргу та зобов`язання відкоригувати дані інтегрованої картки платника податків. З урахуванням наведеного просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 у період з 14.09.2011 по 13.01.2016 та з 13.09.2017 по 19.02.2018 був зареєстрований як фізична особа-підприємець.

10.12.2015 ФОП ОСОБА_1 подав до податкового органу податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за три квартали 2015 року (реєстраційний №1500011121), в якій визначив суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду 206585,73 грн.

Як вбачається інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 за кодом класифікації доходів бюджету 18050400 (єдиний податок з фізичних осіб), у ній відображено нарахування єдиного внеску згідно декларації від 10.12.2015 №1500011121 у сумі 206585,73 грн., термін сплати 10.12.2015 (несвоєчасна подача декларації), враховуючи переплату у сумі 662,64 грн. заборгованість станом на 10.12.2015 становить 205923,09 грн.; 20.12.2015 нараховано єдиний внесок в сумі 121,80 грн. згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 16789 від 14.12.2012, термін сплати - 20.12.2015, заборгованість станом на 20.12.2015 становить 206044,89 грн.; 24.05.2017 списано (зменшено) борг у загальній сумі 206044,89 на підставі рішення керівника ОДПС про прощення (списання)/ визнання погашеною безнадійної заборгованості від 24.05.2017 №17062-17, станом на 24.05.2017 заборгованість відсутня; 30.11.2017 поновлено (збільшено недоїмку) у загальній сумі 206044,89 на підставі рішення керівника ОДПС про поновлення прощеної (списаної)/ визнаної погашеною заборгованості (форсмажор) від 30.11.2017 №21882-17; 19.03.2018 нараховано пеню у сумі 6,29 грн. на борг минулих років (ст. 129 ПК України) з 01.03.2018 по 19.03.2018 на рішення керівника ОДПС про поновлення прощеної (списаної)/ визнаної погашеною заборгованості (форсмажор) від 30.11.2017 №21882-17.

Судом також встановлено, що 25.11.2020 ГУ ДПС у Волинській області звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 205964,98 грн.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 у справі №140/16312/20, яка набрала законної сили, позовну заяву ГУ ДПС у Волинській області до ОСОБА_1 в частині позовних вимог про стягнення податкового боргу в розмірі 202451,18 грн. залишено без розгляду.

При цьому, зі змісту ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 у справі №140/16312/20 слідує, що суд дійшов висновку, що позов в частині позовних вимог про стягнення податкового боргу, який виник по декларації платника єдиного податку від 10.12.2015 № 1500011121 в сумі 206585,73 грн, заяві про застосування спрощеної системи оподаткування № 16789 від 14.12.2012 в сумі 121,80 грн з терміном сплати до 20.12.2015, а також нарахованій на вказані суми пені в розмірі 6,29 грн, що загалом становить 207353,82 грн., з врахуванням часткової сплати на загальну суму 4902,64 грн. становить 202451,18 грн., поданий із пропуском строку, встановленого ПК України.

20.05.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити списання безнадійного податкового боргу зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 202451,18 грн. та здійснити коригування в інтегрованій картці платника податків дійсного стану зобов`язань перед бюджетом шляхом виключення з інтегрованої картки інформації про заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 202451,18 грн.

У відповідь на вказану заяву ГУ ДПС у Волинській області листом від 15.06.2022 №5284/6/03-20-13-04-06 повідомило, що станом на 15.06.2022 за даними інформаційно-комунікаційної системи органів ДПС «Податковий блок» в інтегрованій картці ОСОБА_1 наявний податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у загальній сумі 205964,98 грн, який виник внаслідок несплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань. З покликанням на Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)», згідно якого пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» ПК України викладено в новій редакції, та Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким статтю 102 ПК України доповнено пунктом 102.9, зазначило, що відсутні законодавчі підстави для списання податкового боргу у сумі 205964,98 грн. як безнадійного податкового боргу відповідно до підпункту 101.1 статті 101 ПК України.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення коригування облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів шляхом виключення відомостей про заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 202451,18 грн., за якою минув строк давності, передбачений пунктом 101.2 статті 101 ПК України, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначаєПК України.

Відповідно до п.16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК Україниплатники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 36.1,36.2,36.3 ст. 36 ПК Україниподатковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом38.1 статті 38 ПК Українивизначено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п.54.1 ст. 54 ПК Україниплатник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК Україниподатковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом «а» п.п14.1.11 п. 14.1 ст.14 ПК Українивизначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до п.101.1 ст. 101 ПК Українисписанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно з п.101.2ст.101 ПК України (далі - в редакції чинній на час виникнення боргу) під терміном «безнадійний» розуміється: податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута (підпункт 101.2.1 пункту 101.2); податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; понад 720 днів перебуває у розшуку (підпункт 101.2.2 пункту 101.2); податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (підпункт 101.2.3 пункту 101.2); податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (підпункт 101.2.4 пункту 101.2); податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури (підпункт 101.2.5).

Пунктом102.1 ст. 102 ПК Українивизначено строк давності 1095 календарних днів

Так, згідно з пунктом102.1статті102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку поданняподаткової декларації,звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеноїпунктом 133.4статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту102.4статті102 ПК у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного упункті 102.1цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Отже, за кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов`язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов`язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов`язок не є виконаним.

У такому разі контролюючий орган вживає заходів з метою погашення платником податку податкового боргу, до яких належать стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт95.1 статті 95 ПК).

При цьому стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.

У разі коли контролюючий орган ініціював до стягнення податковий борг до закінчення цього строку давності, цей податковий борг не підпадає під визначення «безнадійного», що зазначене у п.п.101.2.3 п. 101.2 ст. 101 ПК України(податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом), тому у разі його стягнення за рішенням суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, строк його стягнення може встановлюватись тільки до повного погашення заборгованості або до визнання його безнадійним тільки у випадках, передбачених п.п101.2.1,101.2.2,101.2.4,101.2.5 п. 101.2 ст. 101 ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 520/1039/2020, від 16.09.2022 у справі № 160/10941/19, від 25.05.2022 у справі № 160/11297/20, від 19.05.2020 у справі № 826/8231/15.

Судом встановлено, що податковий борг у загальному розмірі 202451,18 грн. (враховуючи переплату та часткову сплату) виник на підставі задекларованих самостійно позивачем грошових зобов`язань у декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця від 10.12.2015 №1500011121 з терміном сплати 10.12.2015; згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №16789 від 14.12.2012 з терміном сплати - 20.12.2015; нарахованої контролюючим органом пені за період з 01.03.2018 по 19.03.2018 на рішення керівника ОДПС про поновлення прощеної (списаної)/ визнаної погашеною заборгованості (форсмажор) від 30.11.2017 №21882-17 (вказане рішення стосується саме боргу, який виник згідно декларації від 10.12.2015 №1500011121 з терміном сплати 10.12.2015 та заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №16789 від 14.12.2012 з терміном сплати - 20.12.2015). Вказані фактичні обставини підтверджуються даними інтегрованої картки платника податків по єдиному податку з фізичних осіб.

Отже, вищевказаний податковий борг у розмірі 202451,18 грн. виник у грудні 2015 року, оскільки в інтегрованій картці відображено термін сплати 10.12.2015 для декларації від 10.12.2015 №1500011121 (подана несвоєчасно), 20.12.2015 згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №16789 від 14.12.2012.

Таким чином, враховуючи те, що податковий борг у розмірі 202451,18 грн. виник у грудні 2015 року, відтак 1095-денний строк, визначений устатті 102 ПК України, сплинув у грудні 2018 року, що зумовлює визнання зазначеного боргу «безнадійним».

Відповідно до п.101.4ст.104 ПК Україниоргани стягнення відкликають розрахункові документи, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаних відповідно до цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладені положенняПК України, податковий борг у розмірі 202451,18 грн. підлягає визнанню безнадійним.

Щодо покликань відповідача на п. 102.9 ст. 102 та п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» ПК України як на підставу для невизнання спірного податкового боргу безнадійним, суд зазначає таке.

Так, відповідно абзацу одинадцятого пункту 52-2 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК України (в редакціїЗакону України №591-ІХ від 13.05.2020 «Про внесення змін доПодаткового кодексу Українита інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»), на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбаченихстаттею 102цього Кодексу.

Також відповідно до п. 102.9 ст.102 ПК України (ст. 102 доповнено п. 102.9 згідно із Законом№ 2120-IX від 15.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»; із змінами, внесеними згідно з Законами№ 2142-IX від 24.03.2022,№ 2260-IX від 12.05.2022) на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Однак суд звертає увагу на те, що у даній справі податковий борг позивача у розмірі 202451,18 грн. виник у грудні 2015 року, а 1095-денний строк, визначений устатті 102 ПК України, сплинув у грудні 2018 року, тобто до внесення вищезазначених змін до ПК України, відтак п. 102.9 ст.102 ПК України та п. 52-2 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК України не застосовуються до спірних правовідносин.

Підпунктом 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до п.101.5 ст. 101 ПК Україниконтролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу.Порядоктакого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1844/24376(далі Порядок № 577, чинний як на момент виникнення боргу, так і на день звернення позивача із заявою про списання безнадійного податкового боргу).

Підпунктом 3 п. 2.1 р. ІІ Порядку №577 визначено, що безнадійним податковим боргом є, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановленийстаттею 102 глави 9 розділу II Кодексу.

Відповідно до п. 3.1 р. ІІІ зазначеного Порядку визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу

Пунктом 3.2 р. ІІІ Порядку № 577 визначено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника контролюючого органу.

Питання прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу визначені р. IV вказаного Порядку.

Згідно з п. 4.3-4.5 р. IV Порядку №577 у випадках, передбаченихпідпунктами 1,2,3,5 пункту 2.1 розділу IIцього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для поданняподаткової декларації(розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

З системного аналізу наведених норм слідує, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

При цьому, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п. 4.1 Порядку №577). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 04.09.2018 у справі №813/4430/16, від 16.09.2022 у справі №160/10941/19.

Підсумовуючи вищенаведене суд зазначає, що податковий борг позивача з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 202451,18 грн. набув статусу безнадійного у зв`язку з закінченням строку давності, встановленого статтею 102 ПК України (1095 днів) для його стягнення. При цьому, з дня спливу 1095 днів з моменту виникнення податкового боргу у відповідача виник обов`язок щодо порушення за власною ініціативою розгляду питання про списання безнадійного податкового боргу. Невчинення контролюючим органом таких дій свідчить про його протиправну бездіяльність.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за № 321/35943) затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок № 5).

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №5, терміни в цьому Порядку вживаються в таких значеннях:

достовірність показників - відповідність інформації, що відображається в інтегрованій картці платника податків, показникам первинних документів;

інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.

Пунктом 3 розділу І Порядку № 5 передбачено, що оперативний облік платежів здійснюється податковими органами в інформаційній системі. Метою ведення оперативного обліку і складання звітності податкових органів є забезпечення користувачів повною, достовірною та неупередженою інформацією щодо стану розрахунків платників з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Згідно із пунктом 1 розділу ІІ Порядку №5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

Аналіз наведених правових норм свідчить про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані інтегрованої картки платника правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов`язань платника податків.

Згідно з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 31.05.2022 у справі № 520/1039/2020, у випадку якщо борг позивача є безнадійним, контролюючим органом була проявлена протиправна бездіяльність в частині своєчасного списання останнього відповідно до положень Порядку №577, можливість прийняття відповідачем альтернативного рішення у законодавстві відсутня, то зобов`язання відповідача списати такий безнадійний борг є ефективним способом захисту в межах спірних правовідносин, який виключає подальше звернення позивача до суду за захистом порушених прав.

Пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про задоволення взаємопов`язаних позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправною бездіяльності ГУ ДПС у Волинській області щодо списання безнадійного податкового боргу ОСОБА_1 з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 202451,18 грн., щодо якого минув строк давності, встановлений ПК України; зобов`язання відповідача провести списання безнадійного податкового боргу ОСОБА_1 з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 202451,18 грн., щодо якого минув строк давності, встановлений ПК України, та здійснити коригування інтегрованої картки платника ОСОБА_1 шляхом виключення відомостей про заборгованість зі єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 202451,18 грн., у зв`язку із списанням вказаного податкового боргу.

Згідно із частиною першоюстатті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області необхідно стягнути судовий збір у розмірі 992,40 грн., сплачений згідно квитанції від 28.10.2022 №0.0.2723323282.1.

Керуючись статтями 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Волинській області щодо списання безнадійного податкового боргу ОСОБА_1 з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 202451,18 грн., щодо якого минув строк давності, встановлений Податковим кодексом України.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області провести списання безнадійного податкового боргу ОСОБА_1 з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 202451,18 грн. (двісті дві тисячі чотириста п`ятдесят одна грн. 18 коп.), щодо якого минув строк давності, встановлений Податковим кодексом України, та здійснити коригування інтегрованої картки платника ОСОБА_1 шляхом виключення відомостей про заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 202451,18 грн., у зв`язку зі списанням вказаного податкового боргу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві грн. 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код ВП 44106679).

Суддя О. О. Андрусенко