ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року

м. Київ

справа №160/17561/20

адміністративне провадження №К/9901/31780/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року (суддя - Маковська О.В.)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року (головуючий суддя - Шальєва В.А., судді: Білак С.В., Олефіренко Н.А.)

у справі №160/17561/20

за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал"

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про визнання протиправною та скасування постанови,

I. РУХ СПРАВИ

1. Комунальне підприємство «Кривбасводоканал» (далі - КП «Кривбасводоканал») звернулось до суду з вказаним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати пункт 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 16 грудня 2020 року №2499 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП, від 16 червня 2016 року №1141», в частині внесення змін в підпункт 26 пункту 1 постанови НКРЕКП, від 16 червня 2016 року №1141, а саме: КП «Кривбасводоканал» зі структурою, наведеною в додатку 26 до цієї постанови: а) на централізоване водопостачання: споживачам, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 5,36 грн за 1 куб. м. (без податку на додану вартість); споживачам, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 11,22 грн за 1 куб. м. (без податку на додану вартість); б) на централізоване водовідведення: споживачам, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 1,11 грн за 1 куб. м. (без податку на додану вартість); споживачам, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 6,10 грн за 1 куб. м. (без податку на додану вартість).

2. В обґрунтування позову зазначено, що спірна постанова є протиправною, незаконною та такою, що підлягає скасуванню, з тих підстав, що відповідачем не дотримано процедури її прийняття, оскільки відкриті обговорення даної постанови фактично не відбулися, а розрахунок тарифу НКРЕКП для КП «Кривбасводоканал» (додаток 26 до постанови) здійснено без врахування всіх економічно обґрунтованих витрат.

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 постанови НКРЕКП, від 16 грудня 2020 року №2499 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП, від 16 червня 2016 року №1141», в частині внесення змін в підпункт 26 пункту 1 постанови НКРЕКП, від 16 червня 2016 року №1141, а саме: КП «Кривбасводоканал» зі структурою, наведеною в додатку 26 до цієї постанови: а) на централізоване водопостачання: споживачам, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 5,36 грн за 1 куб. м. (без податку на додану вартість); споживачам, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 11,22 грн за 1 куб. м. (без податку на додану вартість); б) на централізоване водовідведення: споживачам, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 1,11 грн за 1 куб. м. (без податку на додану вартість); споживачам, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 6,10 грн за 1 куб. м. (без податку на додану вартість).

4. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

5. Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання НКРЕКП про зупинення дії оскаржуваних рішень.

7. Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2022 року задоволено заяви суддів Рибачука А.І., Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г. про самовідвід. Відведено суддів Рибачука А.І., Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г. від участі у розгляді касаційної скарги НКРЕКП на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2021 у справі №160/17561/20.

8. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2022 року справу №160/17561/20 (К/9901/31780/21) передано на розгляд головуючого судді - Білак М.В., суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.

9. У відзиві на касаційну скаргу представник позивача зазначив, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року у справі №160/17561/20 винесені з додержанням норм матеріального права та положень КАС України, а тому, підстави для їх скасування відсутні. У зв`язку з чим, просив касаційну скаргу залишити без задоволення.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що НКРЕКП прийнято спірну постанову від 16 грудня 2020 №2499 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП, від 16 червня 2016 року №1141», згідно з якою підпункт 26 пункту 1 постанови НКРЕКП від 16 червня 2016 року №1141 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення» викладено у новій редакції, а саме: КП «Кривбасводоканал» зі структурою, наведеною в додатку 26 до цієї постанови: а) на централізоване водопостачання: споживачам, які є суб`єктами господарювання у сфері Централізованого водопостачання та водовідведення, - 5,36 грн за 1 куб. м (без ПДВ); споживачам, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 11,22 грн за 1 куб. м (без ПДВ); б) на централізоване водовідведення: споживачам, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 1,11 грн за 1 куб. м (без ПДВ); споживачам, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 6,10 грн за 1 куб. м (без ПДВ).

11. Таким чином, зазначеною постановою для КП «Кривбасводоканал» з 01 січня 2021 встановлюються нові тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.

12. 18 листопада 2020 року на засіданні НКРЕКП, яке проводилось у формі відкритого слухання, схвалено проект рішення НКРЕКП - постанови «Про внесення змін до постанови НКРЕКП, від 16 червня 2016 року №1141» щодо встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення на 2021 рік, зокрема, для КП «Кривбасводоканал», який опубліковано Регулятором на офіційному вебсайті НКРЕКП.

13. 07 грудня 2020 року та 08 грудня 2020 року проведено відкрите обговорення проекту постанови НКРЕКП щодо встановлення підприємству тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення на 2021 рік, що оформлено відповідним протоколом відкритого обговорення (слухання), схваленого 18 листопада 2020 року на засіданні НКРЕКП, проекту постанови НКРЕКП «Про внесення змін до постанови НКРЕКП, від 16 червня 2016 року №1141», щодо встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення на 2021 рік КП «Кривбасводоканал».

14. Протокол відкритого обговорення разом з таблицею узгоджених пропозицій оприлюднено на офіційному вебсайті Регулятора.

15. Не погоджуючись з пунктом 1 постанови НКРЕКП від 16 грудня 2020 року №2499 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП, від 16 червня 2016 року №1141», позивач звернувся до адміністративного суду з вказаним позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої і апеляційної інстанцій виходили з недотримання НКРЕКП Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого постановою НКРЕКП від 10 березня 2016 року №302, без врахування всіх економічно обґрунтованих витрат при встановленні тарифів позивача на централізоване водопостачання та водовідведення на 2021 рік.

17. Щодо неврахування відповідачем в розрахунку тарифу Річного плану ліцензійної діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення на 12 місяців з 01 січня 2021 року, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем у період надання зауважень та пропозицій до проекту постанови НКРЕКП «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 16 червня 2016 року №1141» надано НКРЕКП скоригований та погоджений з органами місцевого самоврядування річний план, в якому фактична реалізація за останні 12 місяців з централізованого водопостачання складає 60 594,04 тис. куб.м., з централізованого водовідведення складає 36 971,49 тис. куб.м., що є обґрунтованим показником планової реалізації на 2021 рік. Річний план розраховано відповідно до пункту 2.3. Порядку № 302, на підставі фактичних даних за останні п`ять років, за якими середньорічний обсяг втрати питної води після II підйому склав 29,347%. В річному плані ліцензованої діяльності втрати з системи подачі та розподілу води (ПРВ) після II підйому визначені на рівні 27,896%, що не перевищує розмір, затверджений постановою НКРЕКП від 13 грудня 2019 року №2840 «Про встановлення індивідуальних технологічних нормативів використання питної води КП «Кривбасводоканал». При цьому, реалізацію розраховано на рівні прогнозованих обсягів реалізації з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з урахуванням укладених договорів зі споживачами та фактичних обсягів за останні 12 місяців (листопад 2019 року - жовтень 2020 року). Судами не встановлено підстав для неврахування НКРЕКП скоригованого та погодженого з органами місцевого самоврядування річного плану ліцензованої діяльності від 25 листопада 2020 року.

18. Стосовно неврахування відповідачем в розрахунку тарифу витрат на електроенергію, судом апеляційної інстанції зазначено, що розрахунок кількості електроенергії має здійснюватися з урахуванням затвердженої загальновиробничої норми питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для КП «Кривбасводоканал», які зазначені у листі позивача №5112 від 15 червня 2020 року у відповідь на лист НКРЕКП №23/19.21-20 від 02 квітня 2020 року. Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що розрахунок витрат на електроенергію має затверджуватися з урахуванням зростання на 2021 рік тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання, тарифів на передачу електроенергії відповідно до постанов НКРЕКП від 09 грудня 2020 року, від 18 листопада 2020 року №2124, тарифу на здійснення операцій купівлі-продажу на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку та прогнозу ціни закупки електроенергії на ринку, розрахованою по діючим price caps (постанова №766 від 08 квітня 2020 року в редакції постанови №1526 від 06 серпня 2020 року).

19. Щодо неврахування відповідачем в розрахунку тарифу витрат на ремонт основних засобів, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем надано НКРЕКП разом з зауваженнями від 27 листопада 2020 року розрахунок витрат на ремонти на економічно обґрунтованому рівні та розрахованих відповідно до пункту 2.8 глави 2 Порядку №302, який становить 84 160,9 тис. грн, а також відповідні документи на підтвердження розрахунку, у тому числі проектно-кошторисну документацію, для підтвердження таких витрат. Враховуючи незадовільний стан комунікацій внаслідок не проведення ремонту основних засобів, нагальну потребу у такому ремонті у наступних періодах, а також те, що об`єм ремонтних робіт визначається саме підприємством, виходячи з потреб, а не фактичних об`ємів ремонтів, що були проведені в попередні періоди, суди дійшли до висновку про безпідставність врахування НКРЕКП фактичних витрат 2019 року при визначенні структури тарифів на 2021 рік.

20. Щодо неврахування відповідачем в розрахунку тарифу витрат на оплату праці, суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем розраховано штатну чисельність підприємства у 2021 році у кількості 3165 робітників по ліцензованій діяльності згідно із главами 2 та 3 Порядку №302 відповідно до встановлених норм тривалості робочого часу, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №39 від 06 червня 1997 року «Про затвердження норм обслуговування та нормативів чисельності працівників, зайнятих на роботах з експлуатації мереж, очисних споруд, насосних станцій водопровідно-каналізаційних господарств та допоміжних об`єктів на них» та інших законодавчих актів. Штатна чисельність працівників КП «Кривбасводоканал», зайнятих у сфері централізованого водопостачання та водовідведення станом на 01 грудня 2020 року, складає 3172,65 штатних одиниць. Враховуючи приписи Порядку № 302 стосовно того, що планування витрат на оплату праці для включення до тарифів здійснюється в установленому порядку із забезпеченням мінімальної заробітної плати та показників прожиткового мінімуму для працездатних осіб, інших гарантій з оплати праці, передбачених законодавством, з урахуванням положень генеральної та галузевої угод, колективного договору, є недопустимим недотримання з боку підприємства встановлених гарантій на оплату праці. Відповідачем не надано доказів спростування поданого позивачем розрахунку витрат на оплату праці на 2021 рік, а також доказів безпідставного завищення позивачем таких показників, відповідно. Також необґрунтовано не включено до структури тарифів поданий позивачем розрахунок витрат на оплату праці на 2021 рік.

21. Щодо розрахунку витрат на відрахування коштів підприємства первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу, суди вказали, що з матеріалів справи вбачається, що згідно до пунктом 7.1.5 розділу VII Колективного договору КП «Кривбасводоканал» на 2019-2020 роки розмір внесків до профспілкового комітету визначено у розмірі 1% від фонду оплати праці. Таким чином, відповідачем не враховано умови колективного договору підприємства та в порушення Порядку №302 при розрахунку тарифу на 2021 рік не в повному обсязі враховано витрати на сплату коштів до профспілкового комітету підприємства, лише у розмірі 0,3 відсотка фонду оплати праці. Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи апелянта, що такі витрати не обґрунтовані підтверджуючими документами, адже позивачем не надано колективного договору, спростовані фактом надання позивачем разом із зауваженнями 27 листопада 2020 року розрахунку суми коштів, які перераховуються первинній профспілковій організації на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу на 2021 рік.

22. Стосовно вилучення при встановленні тарифу на 2021 рік сум коштів, передбачених постановами НКРЕКП від 06 жовтня 2019 року №2636 та від 19 серпня 2020 року №1583 суди попередніх інстанцій зазначили, що у пункті 15 обґрунтування щодо прийняття постанови НКРЕКП «Про внесення змін до постанови НКРЕКП, від 16 червня 2016 року №1141» зазначено, що однією із підстав внесення змін до тарифів стала постанова НКРЕКП від 19 серпня 2020 року №1583, яка передбачала коригування витрат у бік зменшення на загальну суму 196 497,55 тис. грн, що включає: використання амортизаційних відрахувань у 2019 році за нецільовим призначенням на суму 27 472,58 тис. грн (без ПДВ), у тому числі на заходи: з водопостачання на суму 6 542,81 тис. грн; з водовідведення на суму 20 929,77 тис. грн; різницю між фактичними витратами за статтями витрат у структурі тарифів на централізоване водовідведення та відповідними витратами на 2019 рік, врахованими в тарифах, на суму 169 024,97 тис. грн (без ПДВ). Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року в справі №160/11341/20, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року, постанова НКРЕКП від 19 серпня 2020 року №1583 визнана протиправною та скасована. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 серпня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою НКРЕКП на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі №160/11341/20 за позовом КП «Кривбасводоканал» до НКРЕКП про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу. Також суди зазначили, що відповідачем враховано при формуванні тарифів спірною постановою постанову НКРЕКП від 06 грудня 2020 року №2636, якою передбачено коригування витрат на суму невиконаних заходів інвестиційних програм за 2016-2018 роки, розрахованих відповідно до фактичного строку дії тарифів: на 1297,67 тис. грн з централізованого водопостачання; на 4138,87 тис. грн з централізованого водовідведення. Судами встановлено, що постанова НКРЕКП №2636 від 06 грудня 2019 року прийнята за результатами розгляду висновків акту позапланової виїзної перевірки від 10 жовтня 2019 року №351, яким передбачено коригування в бік зменшення на загальну суму 56850,6 тис. грн (без ПДВ), що включає невиконня заходів інвестиційної програми за 2016-2018 роки на загальну суму 56 850,6 тис. грн (без ПДВ).

23. Стосовно коригування в бік зменшення різниці між фактичними витратами за статтями витрат у структурі тарифів на централізоване водовідведення та відповідними витратами на 2019 рік, врахованими в тарифах, на суму 169 024,97 тис. грн (без ПДВ) суди попередніх інстанцій вказали, що перевіркою НКРЕКП встановлено, що зазначена сума коштів дорівнює 93 037,83 тис. грн, у підприємства зазначені кошти вилучені на підставі Закону України «Про виконавче провадження» та сплачено відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» та відповідно до судових рішень у справах №904/5690/19 від 24 грудня 2019 року, №904/1869/19 від 14 червня 2019 року, №904/2351/19 від 02 липня 2019 року. Таким чином, вилучення витрат у сумі 93 037,83 тис. грн не може вважатися обґрунтованим, оскільки порушує права ліцензіата використовувати зазначені кошти на свій розсуд в рамках чинного законодавства України.

24. Стосовно використання амортизаційних відрахувань у 2019 році за нецільовим призначенням на суму 27 472,58 тис. грн (без ПДВ) суди попередніх інстанцій вказали, що на виконання рішень Криворізької міської ради від 13 листопада 2018 року №506, від 13 березня 2019 року №140, від 17 грудня 2019 року №604 «Про погодження інвестиційної програми комунального підприємства «Кривбасводоканал» на 2019 рік» позивачем здійснювалось фінансування запланованих заходів інвестиційної програми на 2019 рік, зокрема, у 2019 році профінансовано 9,7 млн грн, а впродовж 2020 року повинно бути використано 22,2 млн, тому відсутні правові підстави вважати використання грошових коштів з рахунку із спеціальним режимом використання не за цільовим призначенням. Судами зроблено висновок, що сума коштів, що підлягає перерахуванню на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання, має розраховуватися від розміру надходжень грошових коштів на розрахунковий рахунок, а не від розміру фактичних обсягів реалізації, а якщо на розрахунковий рахунок надходять кошти в рахунок погашення заборгованості за надані послуги за попередніми тарифами, розмір коштів розраховується у відсотковому розмірі, визначеному попереднім тарифом, якщо за діючим - у розмірі, передбаченому діючим тарифом. До вказаного висновку суди дійшли з посиланням на пункт 6 Порядку зарахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2013 року №750.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

25. НКРЕКП у доводах касаційної скарги наголошує, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2021 прийняті за неправильного застосування норм матеріального права та з грубим порушенням норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, які відповідно до вимог статті 351 КАС України підлягають скасуванню.

26. Зокрема, у своїх доводах Комісія вказує, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано вимоги пункту 3.2 Порядку №302, оскільки всупереч вимогам цього пункту Річний план від 25 листопада 2020 року не був погоджений органами місцевого самоврядування (відмітка про його погодження з органами місцевого самоврядування на річному плані відсутня), а отже, його показники не могли бути застосовані НКРЕКП при розрахунку тарифу. Інших скоригованих річних планів до НКРЕКП не надходило.

27. Відповідно до підпункту 1 пункту 3.1 Порядку №302 НКРЕКП орієнтується на розраховані відповідно до норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів обсяги споживання електричної енергії як на гранично-допустимий обсяг, перевищення якого є недопустимим. Таким чином, НКРЕКП враховує фактичний обсяг споживання електричної енергії, якщо він не перевищує обсяг, що розрахований відповідно до норм питомих витрат.

28. Також зауважує, що врахування обсягів електроенергії відповідно до норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів, яких ліцензіат фактично не використовує, призведе до необґрунтованого зростання тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення для споживачів, адже позивач не використовує (не споживає) обсяги електроенергії, які передбачені нормами питомих витрат. Таким чином, ґрунтуючись на нормі підпункту 1 пункту 3.1 Порядку №302 в тарифах підприємства на 2021 рік враховано фактичні обсяги звітного періоду, а саме 2019 року.

29. З урахуванням зазначеного, у разі якщо фактичні витрати за звітний період будуть перевищувати витрати, які враховані в діючих тарифах ліцензіата, позивач має право відповідно до пункту 1.10 та 2.9 Порядку №302 отримати відповідну компенсацію, а у випадках, визначених пунктом 1.7 Порядку №302 та пунктом 4.2 Процедури №364, ліцензіат має право здійснити коригування (зміну) тарифів у поточному періоді. Для цього ліцензіат відповідно до Процедури №364 має право звернутись до НКРЕКП з відповідною заявою, розрахунками та підтверджуючими документами.

30. У своїх доводах скаржник вказує, що зважаючи на те, що фактичні витрати на ремонти значно менші за враховані в тарифах, при встановленні підприємству тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення на 2021 рік застосовано пункт 2.8 Порядку №302 та враховано фактичні затрати звітного періоду, що не суперечить вимогам законодавства, а відповідає йому, тому рішення судів першої та апеляційної інстанції мають бути скасовані.

31. Також вказує, що суди попередніх інстанцій зазначали про необхідність врахування показників саме штатної чисельності працівників. Натомість, скаржник акцентує увагу на тому, що динаміка перевищення чисельності, що урахована в тарифах, від фактичної чисельності відслідковується з 2019 року. Тобто позивач майже щомісяця збільшує штатну чисельність, проте не заповнення цих посад фактично, а лише стверджує про певні плани на майбутнє, не надаючи цьому жодних доказів, призведе до необґрунтованого збільшення тарифів.

32. Щодо врахування внесків до профспілкового комітету у розмірі 0,3% при розрахунку тарифу у статті витрат на відрахування первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу, НКРЕКП не могла враховувати в тарифі позивача кошти, які не були обґрунтовані відповідним підтверджуючим документом. Отже, дії НКРЕКП щодо врахування у тарифі внесків від профспілкового комітету у розмірі 0,3 %, відповідають вимогам Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії».

33. Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що постанова НКРЕКП від 19 серпня 2020 року №1583 скасована в межах справи №160/11341/20, проте, як зазначає скаржник, скасування цієї постанови немає жодних наслідків для вирішення саме цієї справи, у зв`язку з наявністю пункту 1.20 Порядку №302, згідно з яким при формуванні тарифів планового періоду враховується компенсація або зменшення складових, у тому числі, що передбачалися для здійснення заходів інвестиційної програми та були враховані у тарифах, які діяли до планового періоду, з урахуванням фактичного строку їх дії (який не було застосовано судами попередніх інстанцій).

34. Постанова НКРЕКП від 06 грудня 2019 року №2636 не оскаржувалась, а тому, відсутні підстави для її неврахування Регулятором при встановленні тарифів.

35. Скаржник також вважає, що висновки судів свідчать про порушення судами вимог матеріального права, а саме неправильне застосування норм пункту 1.8 Порядку №302. При цьому, Акт від 24 липня 2020 року №286 не містить посилань на рішення у судовій справі від 02 липня 2019 року №904/2351/19.

36. Разом з тим, НКРЕКП не є органом, що наділений повноваженнями вилучати у ліцензіатів кошти на підставі Закону України «Про виконавче провадження», як і спрямовувати такі кошти на певні заходи, передбачені Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії». Отже, зазначена судами сума у розмірі « 93 037,83 тис. грн» не відноситься до суми 169 024, 97 тис. грн, як різниці між фактичними витратами за статтями витрат у структурі тарифів на централізоване водовідведення та відповідними витратами на 2019 рік, урахованими в тарифах.

37. Зокрема, НКРЕКП вказує, що в результаті аналізу ліцензованої діяльності з централізованого водовідведення за 2019 рік встановлено, що фактичне фінансування витрат не відповідало структурі тарифу на централізоване водовідведення. Таким чином, ліцензіат не дотримувався затвердженої структури тарифів. Що відповідно і стало підставою для вилучення зі структури тарифу цих коштів 93 037,83 тис. грн, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій мають бути скасовані.

38. При виконанні інвестиційної програми ліцензіата на відповідний планований період на спеціальний рахунок підлягають зарахуванню кошти, розмір яких визначається від обсягу наданих послуг, а не від фактичних надходжень грошових коштів на поточний рахунок від споживачів, як необґрунтовано зазначив суд першої інстанції.

39. Скаржник також звертає увагу на те, що норми пункту 6 Порядку №750 взагалі не відносяться до вилучення коштів на суму 27472,58 тис.грн (без ПДВ), оскільки вилучення відбувалося у зв`язку з використанням амортизаційних відрахувань у 2019 році за нецільовим призначенням, а не у зв`язку з тим, що КП «Кривбасводоканал» перерахувало кошти на спеціальний рахунок кошти не в обсязі передбаченому в установлених тарифах для виконання інвестиційних програм.

40. Під час здійснення заходу контролю щодо позивача встановлено, що підприємством протягом 2019 року виконувались заходи інвестиційної програми, не схвалені НКРЕКП, при цьому фінансування таких заходів здійснювалося зі спеціального рахунку, тобто не за призначенням.

41. Відповідно до пункту 6.8 Порядку №1131 (який не був застосований судами попередніх інстанцій) об`єкти (заходи), які були профінансовані ліцензіатом, але не передбачені схваленою інвестиційною програмою або передбачені схваленою інвестиційною програмою у меншій кількості, не враховуються як виконання інвестиційної програми. Отже, інвестиційна програма для КП «Кривбасводоканал» на 2019 рік не погоджена та не схвалена НКРЕКП, отже, здійснення фінансування її заходів суперечить вимогам законодавства.

42. Суди попередніх інстанцій в порушення норм матеріального права не врахували, що використані амортизаційні відрахування на 2019 рік за не цільовим призначенням в сумі 27472,58 тис.грн, оскільки відповідні заходи не були погоджені НКРЕКП в рамках Інвестиційної програми позивача. З урахуванням зазначеного, наявним є факт використання КП «Кривбасводоканал» амортизаційних відрахувань у 2019 році за нецільовим призначенням на суму 27472,58 тис.грн (без ПДВ), а тому рішення судів попередніх інстанцій мають бути скасовані.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

43. Суд зазначає, що підставою для відкриття провадження в цій справі слугував пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме, відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

44. Спірним питанням в рамках цих правовідносин є питання дотримання Регулятором порядку формування тарифів та обґрунтованості встановлених на 2021 рік тарифів на центральне водопостачання та централізоване водовідведення.

45. В рамках спірних правовідносин Верховний Суд має дати відповідь на такі питання щодо правомірності дій НКРЕКП з приводу: врахування наданого ліцензіатом річного плану ліцензованої діяльності без його попереднього погодження органом місцевого самоврядування; врахування фактичного обсягу споживання електричної енергії за попередні періоди; врахування при розрахунку тарифів максимальної (граничної) ціни купівлі електричної енергії на ринку, яка значно перевищує середньозважену ціну; врахування при розрахунку тарифу фактичного об`єму ремонтів, що були проведені в попередні періоди; врахування при розрахунку тарифу у статті витрат на оплату праці штатної чисельності, яка фактично не заповнена посадами; врахування внесків до профспілкового комітету у розмірі 0,3 % при розрахунку тарифу у статті витрат по відрахуванням коштів підприємства первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу; вилучення при встановленні тарифу на 2021 рік сум коштів, передбачених постановами НКРЕКП № 2636 від 06 грудня 2019 року та № 1583 від 19 серпня 2020 року та в частині того, чи можуть дії суб`єкта господарювання при використанні амортизаційних відрахувань свідчити про їх цільове використання, у разі якщо відповідні заходи не були погоджені НКРЕКП в рамках Інвестиційної програми підприємства.

46. Верховний Суд, надаючи оцінку рішенням судів попередніх інстанцій та доводам касаційної скарги, зазначає таке.

47. Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон №1540-VIII).

48. Статтею 1 Закону №1540-VIII встановлено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

49. Сфера діяльності Регулятора визначена у статті 2 Закону №1540-VIII, відповідно до частини першої якої регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері комунальних послуг діяльності у сфері централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).

50. За змістом пункту 3 частини другої статті 3 цього Закону регулятор здійснює державне регулювання шляхом формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом.

51. Правові засади державного регулювання у сфері комунальних послуг визначає Закон України від 09 липня 2010 року №2479-VI «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» (далі - Закон №2479-VI). Відповідно до статті 10 цього Закону тарифи на комунальні послуги формуються суб`єктами природних монополій та суб`єктами господарювання на суміжних ринках відповідно до порядків (методик), встановлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до цього Закону (частина перша цієї статті).

52. Встановлення тарифів на комунальні послуги, нижчих за розмір економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, не допускається і може бути оскаржено в суді (частина четверта статті 10 Закону №2479-VI).

53. Чи може НКРЕКП враховувати наданий ліцензіатом річний план ліцензованої діяльності без його попереднього погодження органом місцевого самоврядування, Суд вказує таке.

54. Механізм формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення для суб`єктів природних монополій, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, ліцензування якої здійснюється НКРЕКП, визначає Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затверджений постановою НКРЕКП від 10 березня 2016 року №302 (далі - Порядок №302).

55. Відповідно до пункту 2.1 Порядку №302 формування тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення здійснюється ліцензіатами відповідно до річних планів ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, у тому числі галузевих технологічних нормативів використання питної води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства, з урахуванням фактичних даних та основних особливостей технологічних процесів конкретного виробництва, техніко-економічних розрахунків, кошторисів з урахуванням ставок податків, зборів, платежів, цін (тарифів) на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді.

56. Пунктом 2.3 Порядку №302 визначено, що річні плани ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення складаються окремо за видами такої діяльності (централізоване водопостачання, централізоване водовідведення) на підставі фактичних за останні п`ять років та прогнозованих обсягів централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з урахуванням укладених зі споживачами договорів та інших техніко-економічних факторів. Річні плани ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення погоджуються в установленому законодавством порядку. Загальний обсяг втрат та витрат питної води, що враховується при складанні річних планів ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, не має перевищувати рівнів, установлених законодавством.

57. Постановою НКРЕКП від 24 березня 2016 року №364 затверджено Процедуру встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення (далі - Процедура №364).

58. Згідно з положеннями абзацу 2 підпункту 6 пункту 2.2 Процедури №364 для встановлення тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення заявник подає до НКРЕКП у паперовому та електронному вигляді заяву про встановлення тарифів (додаток 2), а також розрахунки, підтвердні матеріали і документи, що використовувалися під час проведення таких розрахунків, зокрема, річний план ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, погоджений органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади (додаток 3).

59. За перевіркою матеріалів справи вбачається, що до заяви про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення на 2021 рік позивач надав річний план ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на 12 місяців з 01 січня 2021 року від 29 травня 2020 року, який погоджений директором департаменту інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради, який передбачав наступні показники: рядок 11 - загальний обсяг водопостачання - 63348,38 тис. куб.м; рядок 15 - загальний обсяг водовідведення - 37871,00 тис. куб.м. (а.с.125 том ІІІ)

60. Також, підприємством у період надання зауважень та пропозицій до проекту постанови НКРЕКП «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 16 червня 2016 року №1141» подано відповідачу скоригований річний план ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на 12 місяців з 01 січня 2021 року від 25 листопада 2020 року, в якому зазначено такі показники: рядок 11 - загальний обсяг водопостачання - 60594,04 тис. куб.м; рядок 15 - загальний обсяг водовідведення - 36971,49 тис. куб.м. (а.с.58 том І).

61. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відсутні підстави для неврахування відповідачем скоригованого та погодженого з органами місцевого самоврядування річного плану ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 25 листопада 2020 року.

62. Однак, такий висновок є передчасний, оскільки зроблений без надання повної та належної оцінки відповідних доказів, що підтверджують, надання ліцензіатом річного плану ліцензованої діяльності НКРЕКП, який був попередньо погоджений органом місцевого самоврядування у порядку, передбаченому законодавством.

63. Чи має НКРЕКП право враховувати фактичний обсяг споживання електричної енергії за попередні періоди, Суд вказує таке.

64. Відповідно до абзацу 1 пункту 3.1 Порядку №302 до складу планованої виробничої собівартості включаються: прямі матеріальні витрати: витрати, пов`язані з використанням електричної енергії (у тому числі реактивної та активної) для технологічних потреб, що визначаються виходячи з обсягів підйому та/або подачі води, пропускання стічних вод, їх очищення, норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів, установлених відповідно до галузевих нормативів та вимог законодавства, з урахуванням фактичного обсягу споживання за попередні періоди, планованого ефекту від виконання заходів з енергозбереження, у тому числі за енергосервісними договорами для здійснення комплексу енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів, заходів інвестиційної програми, особливостей технологічних процесів, які застосовуються на відповідному підприємстві, та цін на електричну енергію у планованому періоді, що визначаються з урахуванням положень пункту 2.1 глави 2 цього Порядку або на підставі прогнозу НКРЕКП.

65. Згідно з пунктом 2.1 Порядку №302 формування тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення здійснюється ліцензіатами відповідно до річних планів ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, у тому числі галузевих технологічних нормативів використання питної води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства, з урахуванням фактичних даних та основних особливостей технологічних процесів конкретного виробництва, техніко-економічних розрахунків, кошторисів з урахуванням ставок податків, зборів, платежів, цін (тарифів) на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді.

66. Пунктом 2.7 Порядку №302 передбачено, що планування витрат здійснюється із застосуванням нормативного методу на підставі державних і галузевих нормативів використання матеріальних, у тому числі паливно-енергетичних, ресурсів, норм з оплати праці, нормативів витрат з управління та обслуговування виробництва з урахуванням фактичних показників попередніх періодів та прогнозу індексу цін виробників промислової продукції на базовий та планований періоди відповідно до пункту 2.1 цієї глави. Витрати, об`єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням економічно обґрунтованих витрат за попередні періоди на підставі кошторисів.

67. Відповідач в доводах касаційної скарги вказав, що при встановленні тарифів позивачу на 2021 рік, врахував фактичні обсяги споживання електричної енергії звітного періоду, а саме, 2019 року.

68. Разом з цим, судами попередніх інстанцій не досліджено питання в частині проведення аналізу показників фактичного споживання електричної енергії позивачем за попередні періоди та не підтверджено необхідними доказами під час встановлення обставин справи, що в свою чергу, впливає на структуру тарифу.

69. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що розрахунок кількості електроенергії має здійснюватися з урахуванням затвердженої загальновиробничої норми питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для КП «Кривбасводоканал», які зазначені у листі позивача №5112 від 15 червня 2020 року.

70. Чи має НКРЕКП право враховувати при розрахунку тарифів максимальну (граничну) ціну купівлі електричної енергії на ринку, яка значно перевищує середньозважену ціну, Суд вказує таке.

71. Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

72. Відповідно до частин першої та другої статті 51 Закону України «Про ринок електричної енергії» Оператор ринку забезпечує функціонування ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, а також здійснює організацію купівлі-продажу електричної енергії для доби постачання на підставі ліцензії. Оператор ринку створює організаційні, технологічні, інформаційні та інші умови для здійснення регулярних торгів за правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, укладання і виконання договорів та розрахунків за ними, зокрема визначає уповноважений банк або клірингову установу.

73. Відповідно до абзацу 12 пункту 2.1 Порядку №302 вартість електричної енергії визначається з урахуванням цін на ринку електричної енергії.

74. Судами попередніх інстанцій встановлено, що при встановленні тарифів відповідачем було враховано прогнозовану ціну з урахуванням цін на ринку електричної енергії, а саме, 1,5653 грн/кВт-год (без ПДВ).

75. Позивачем при встановленні тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення на 2021 рік подано ціну за електроенергію - 1,77513 грн/кВтгод (без ПДВ).

76. В рішеннях судів попередніх інстанцій вказано, що розрахунок витрат на електроенергію має затверджуватися з урахуванням зростання на 2021 рік тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання, тарифів на передачу електроенергії відповідно до постанов НКРЕКП від 09 грудня 2020 року, від 18 листопада 2020 року №2124, тарифу на здійснення операцій купівлі-продажу на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку та прогнозу ціни закупки електроенергії на ринку, розрахованою по діючим price caps (постанова №766 від 08 квітня 2020 року в редакції постанови №1526 від 06 серпня 2020 року).

77. Так, постановою НКРЕКП від 18 листопада 2020 року №2124 «Про погодження ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» фіксованого платежу за участь на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку та тарифу на здійснення операцій купівлі-продажу на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку на 2021 рік» погоджено розраховані ДЕРЖАВНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ОПЕРАТОР РИНКУ» на 2021 рік: фіксований платіж за участь на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку в розмірі 3 016,19 грн (без ПДВ); тариф на здійснення операцій купівлі-продажу на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку в розмірі 3,67 грн/МВтгод (без ПДВ).

78. При цьому, Верховний Суд зауважує, що суди попередніх інстанцій зробили посилання на постанову НКРЕКП від 09 грудня 2020 року, не вказавши її реквізити, а саме, номер такої постанови, та не зазначили джерело офіційного опублікування акту, що виключає можливість здійснити перевірку висновків судів попередніх інстанцій в цій частині.

79. Що ж стосується постанови НКРЕКП №766 від 08 квітня 2020 року, на яку посилаються суди попередніх інстанцій, то така постанова взагалі стосується іншого предмету регулювання, а саме, дій учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та як наслідок, не може бути застосованою в спірних правовідносинах.

80. Також, суд апеляційної інстанції врахував інформацію, оприлюднену на офіційному сайті Оператора ринку, станом на 10 лютого 2021 року, відповідно до якої середньозважена ціна ринку «на добу вперед» в обсязі електроенергії за лютий 2021 року становила 1,70249 грн/кВт.год без податку на додану вартість та мала тенденцію до зростання. Відповідно, основна складова ціни електроенергії є вища, ніж 1,5653 грн/кВт.год без податку на додану вартість, що пропонувалась НКРЕКП. При цьому, суд зазначив, що ціна закупівлі електричної енергії обов`язково включає в себе, окрім ціни на ринку «на добу вперед», ціну на балансуючому ринку, що призводить до збільшення середньорічного значення. Відтак, суд підтримав висновок суду першої інстанції, що основна складова ціни електричної енергії, встановленої постановою НКРЕКП від 08 квітня 2020 року №766 зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 29 липня 2020 року №1496, у розмірі 1,77513 грн/кВт.год при встановленні тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення на 2021 рік є обґрунтованою.

81. Проте, судом апеляційної інстанції не зазначено, з офіційного сайту якого саме Оператора ринку вказана інформація була взята судом за основу, з посиланням на відповідне правове регулювання. Не зрозуміло також, з яких підстав, судом взято до увагу показники, визначені станом 10 лютого 2021 року, а не станом на час винесення спірної постанови.

82. Таким чином, судами попередніх інстанцій не встановлено, яка є середньозважена ціна на електроенергію, з посиланням на відповідні докази та чи є ціна, яка визначена позивачем в розмірі 1,77513 грн/кВтгод (без ПДВ) максимальною (граничною) ціною купівлі електричної енергії на ринку. Також, судами не проведено аналізу, чи перевищує ціна на електроенергію, визначена позивачем, середньозважену. Встановлення вказаного безпосередньо впливає на визначення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення.

83. Чи має НКРЕКП право враховувати при розрахунку тарифу фактичний об`єм ремонтів, що були проведені в попередні періоди та чи має НКРЕКП право враховувати при розрахунку тарифу у статті витрат на оплату праці штатну чисельність, яка фактично не заповнена посадами, Суд вказує таке.

84. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем надано НКРЕКП разом з зауваженнями від 27 листопада 2020 року розрахунок витрат на ремонти на економічно обґрунтованому рівні та розрахованих відповідно до 2.8 Порядку №302, який становить 84 160,9 тис. грн, а також відповідні документи на підтвердження розрахунку, у тому числі проектно-кошторисну документацію, для підтвердження таких витрат. Суд апеляційної інстанції вказав, що враховуючи незадовільний стан комунікацій внаслідок непроведення ремонту основних засобів, нагальну потребу у такому ремонті у наступних періодах, а також те, що об`єм ремонтних робіт визначається саме підприємством, виходячи з потреб, а не фактичних об`ємів ремонтів, що були проведені в попередні періоди, суд погоджує висновок суду першої інстанції про безпідставність врахування НКРЕКП фактичних витрат 2019 року при визначенні структури тарифів на 2021 рік.

85. Також, суди попередніх інстанцій вказали, що за позицією позивача, підприємство в 2021 році мало намір повністю укомплектувати штат, підтвердженням чого є вже придбані у рамках інвестиційної програми 2019 року 10 аварійних автомобілів, під які необхідно додатково 40 водіїв, 9 автослюсарів, а також для формування аварійних бригад необхідно заповнити вакансії у кількості слюсарів АВР - 102 одиниці, електрогазозварників - 47 одиниць, електромонтерів з ремонту та обслуговування електроустаткування - 43 одиниці. Враховуючи приписи Порядку №302 стосовно того, що планування витрат на оплату праці для включення до тарифів здійснюється в установленому порядку із забезпеченням мінімальної заробітної плати та показників прожиткового мінімуму для працездатних осіб, інших гарантій з оплати праці, передбачених законодавством, з урахуванням положень генеральної та галузевої угод, колективного договору, є недопустимим недотримання з боку підприємства встановлених гарантій по оплаті праці. Відповідачем не надано доказів у спростування поданого позивачем розрахунку витрат на оплату праці на 2021 рік, а також доказів безпідставного завищення позивачем таких показників, відповідно, відповідачем необґрунтовано не включено до структури тарифів поданий позивачем розрахунок витрат на оплату праці на 2021 рік.

86. При цьому, Верховний Суд зауважує, що при вирішенні вказаних питань суд першої та апеляційної інстанцій обмежились лише Порядком №302. Суди не дослідили первинну нормативну базу, яка регулює викладені вище питання, що позбавляє можливість здійснити перевірку висновків судів попередніх інстанцій у цій частині.

87. Щодо питання, чи має НКРЕКП право враховувати внески до профспілкового комітету у розмірі 0,3 % при розрахунку тарифу статті витрат по відрахуванням коштів підприємства первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу, Суд вказує таке.

88. Згідно з положеннями статті 250 КЗпП роботодавці зобов`язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективними договорами та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці відповідно до Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

89. Відповідно до статті 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії» роботодавці зобов`язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці з віднесенням цих сум на валові витрати, а у бюджетній сфері - за рахунок виділення додаткових бюджетних асигнувань.

90. Судом встановлено, що разом із зауваженнями та пропозиціями до проекту постанови НКРЕКП «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 16 червня 2016 року №1141» від 27 листопада 2020 року позивачем надано НКРЕКП розрахунок суми коштів, які перераховуються первинній профспілковій організації на культурно - масову, фізкультурну і оздоровчу роботу на 2021 рік (згідно статті 44 Закону України від 15 вересня 1999 року «Про професійні спілки, їх права та гарантії», статті 250 КЗпП, пункту 7.1.5. розділу VII колективного договору КП «Кривбасводоканал» на 2019-2020 роки). Відповідно до вказаного розрахунку, плановий фонд оплати праці, врахований в розрахунках тарифів на послуги з центрального водопостачання та водовідведення - 571699,489 грн; відсоток від ФОП, який перераховується первинній профспілковій організації згідно умов колективного договору - 1 %, планова сума коштів, що буде перерахована первинній профспілковій організації у 2021 році - 5716,995 грн (а.с.72 том І).

91. Згідно з пунктом 7.1.5 розділу VII Колективного договору КП «Кривбасводоканал» на 2019-2020 роки, який укладено між роботодавцем і первинною профспілковою організацією КП «Кривбасводоканал», розмір внесків до профспілкового комітету визначено у розмірі 1% від фонду оплати праці (а.с.3 том ІІІ).

92. В касаційній скарзі представник відповідача зазначає, що в матеріалах, поданих підприємством, до заяви про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення на 2021 рік, були відсутні відповідні документи, які б підтверджували укладання відповідного колективного договору.

93. При цьому, Суд звертає увагу, що судами попередніх інстанцій дійсно не встановлено факту надання позивачем до відповідача вказаного вище колективного договору, що в свою чергу, є необхідним для вирішення питання в частині визначення розміру витрат по відрахуванню коштів первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу при встановленні тарифу.

94. Стосовно вилучення при встановленні тарифу на 2021 рік сум коштів, передбачених постановами НКРЕКП № 2636 від 06 грудня 2019 року та №1583 від 19 серпня 2020 року, Суд зазначає таке.

95. Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

96. Згідно з пунктом 13.1 глави 13 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №428 (далі - Порядок №428), відповідно до Закону про НКРЕКП Регулятор застосовує до ліцензіата заходи державного регулювання, зокрема, за результатами перевірки або моніторингу має право приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та вносить зміни до відповідних інвестиційних програм.

97. При цьому, відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).

98. Суд зазначає, що підставою для винесення спірної постанови НКРЕКП від 16 грудня 2020 року №2499 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП, від 16 червня 2016 року №1141» слугували постанова НКРЕКП №2636 від 06 грудня 2019 року "Про накладення штрафу на КП "Кривбасводоканал" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходів державного контролю" та постанова НКРЕКП №1583 від 19 серпня 2020 року "Про накладення штрафу на КП "Кривбасводоканал" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють господарську діяльність з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходів державного контролю.

99. В свою чергу, вказані вище постанови про накладення штрафу винесені на підставі висновків акту перевірки відповідача від 24 липня 2020 року №286.

100. Постановою НКРЕКП №1583 від 19 серпня 2020 року накладено штраф на КП «Кривбасводоканал" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють господарську діяльність з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходів державного регулювання в розмірі 85000,00 грн Відповідно до пункту 2 вказаної постанови Департаменту із регулювання відносин у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1 та 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» підготувати та винести на засіданні НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання проєкт рішення щодо встановлення (зміни) тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення КП «Кривбасводоканал" відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затверджений постановою НКРЕКП від 10 березня 2016 року №302, з урахуванням коригування витрат у бік зменшення на загальну суму 196 497,55 тис. грн, що включає: використання амортизаційних відрахувань у 2019 році за нецільовим призначенням на суму 27 472,58 тис. грн (без ПДВ), у тому числі, на заходи: з водопостачання на суму 6 542,81 тис. грн; з водовідведення на суму 20 929,77 тис. грн; різницю між фактичними витратами за статтями витрат у структурі тарифів на централізоване водовідведення та відповідними витратами на 2019 рік, врахованими в тарифах, на суму 169 024,97 тис. грн (без ПДВ); 2) компенсації перевищення витрат за статтями витрат у структурі тарифів на централізоване водовідведення у разі підтвердження КП «Кривбасводоканал" цього перевищення первинними документами (а.с.99-102 том ІІІ).

101. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року в справі №160/11341/20, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року, постанова НКРЕКП від 19 серпня 2020 року №1583 визнана протиправною та скасована.

102. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 серпня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою НКРЕКП на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі №160/11341/20 за позовом КП «Кривбасводоканал» до НКРЕКП про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.

103. При цьому, Суд звертає увагу на те, що суди попередніх інстанцій не дослідили питання в частині того, яке зменшення сум, визначене постановою НКРЕКП №1583 від 19 серпня 2020 зазначено в оскаржуваній постанові та які правові наслідки настають для позивача, у разі скасування постанови НКРЕКП від 19 серпня 2020 року №1583 при встановленні структури тарифів.

104. В рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій зазначено, що відповідно до пункту 1.8 Порядку №302 кошти, що були зекономлені протягом строку дії тарифів у результаті здійснення заходів з енергозбереження, можуть використовуватися ліцензіатом для стимулювання скорочення питомих витрат паливно-енергетичних та інших матеріальних ресурсів, у тому числі на винагороду за енергосервісними договорами для здійснення комплексу енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів відновлення активів, матеріального заохочення працівників та інших цілей відповідно до законодавства. Як встановлено перевіркою, зазначена сума коштів дорівнює 93 037,83 тис. грн у підприємства зазначені кошти були вилучені на підставі Закону України «Про виконавче провадження» та сплачено відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» та відповідно до судових рішень у справах №904/5690/19 від 24 грудня 2019 року, №904/1869/19 від 14 червня 2019 року, №904/2351/19 від 02 липня 2019 року.

105. Так, судами попередніх інстанцій зроблено висновок про те, що вилучення витрат у сумі 93 037,83 тис. грн є не обґрунтованим та таким що порушує чітко визначені права ліцензіата використовувати зазначені кошти на свій розсуд в рамках чинного законодавства України.

106. Однак, Суд звертає увагу на те, що у вказаних судових рішеннях сума в розмірі 93 037,83 тис. грн відсутня.

107. Також, Акт від 24 липня 2020 року №286 (за результатами розгляду якого, зокрема, була прийнята постанова НКРЕКП від 19 серпня 2020 року №1583) не містить посилань на суму у розмірі 93 037,83 тис. грн.

108. Постановою НКРЕКП №2636 від 06 грудня 2019 року накладено штраф на КП «Кривбасводоканал" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходів державного регулювання в розмірі 85000,00 грн. Зокрема, у пункті 2 вказаної постанови зазначено, що Департаменту із регулювання відносин у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1 та 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» підготувати та винести на засіданні НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання: 1) проєкт рішення щодо встановлення (зміни) тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП «Кривбасводоканал" шляхом їх коригування в сторону зменшення на загальну суму 56 850,60 тис. грн, що включає: невиконання заходів Інвестиційної програми на 2016 рік на суму 17 105,95 тис. грн, у тому числі з водопостачання на суму 2 920,19 тис. грн, з водовідведення на суму 14 176,76 тис. грн; невиконання заходів Інвестиційної програми на 2017 рік на суму 19236,49 тис. грн, у тому числі з водопостачання на суму 4471,82 тис. грн з водовідведення на суму 14764,67 тис.грн; невиконання заходів Інвестиційної програми на 2018 рік на суму 20508,16 тис. грн, у тому числі з водопостачання на суму 6168,88 тис. грн, з водовідведення на суму 14339,28 тис. грн; 2) проєкт рішення щодо встановлення (зміни) відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затверджений постановою НКРЕКП від 10 березня 2016 року №302, тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП «Кривбасводоканал" на плановий 2020 рік шляхом їх коригування з урахуванням компенсації перевищення витрат за статтями витрат у структурі тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення на 2018 рік у разі підтвердження КП «Кривбасводоканал" цього перевищення відповідними первинними документами (а.с.162-168 том ІІІ).

109. Суд звертає увагу на те, що вказана постанова не оскаржувалась. При цьому, судами попередніх інстанцій не досліджено питання, які суми, визначені НКРЕКП № 2636 від 06 грудня 2019 року увійшли до структури тарифів, при винесенні оспорюваної постанови. Не вирішено і питання стосовно того, чи застосована була відповідачем, передбачена цією постановою компенсація перевищення витрат за статтями витрат у структурі тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення.

110. Крім того, судами попередніх інстанцій взагалі не надано оцінку, які саме суми були вилучені при встановленні тарифу на 2021 рік, передбачені постановами НКРЕКП №2636 від 06 грудня 2019 року та №1583 від 19 серпня 2020 року.

111. Чи можуть дії суб`єкта господарювання при використанні амортизаційних відрахувань свідчити про їх цільове використання, у разі якщо відповідні заходи не були погоджені НКРЕКП в рамках Інвестиційної програми товариства, Суд вказує таке.

112. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що сума коштів, що підлягає перерахуванню на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання, має розраховуватися від розміру надходжень грошових коштів на розрахунковий рахунок, а не від розміру фактичних обсягів реалізації, а якщо на розрахунковий рахунок надходять кошти в рахунок погашення заборгованості за надані послуги за попередніми тарифами, розмір коштів розраховується у відсотковому розмірі, визначеному попереднім тарифом, якщо за діючим - у розмірі, передбаченому діючим тарифом. До вказаного висновку суди дійшли із посиланням на пункт 6 Порядку зарахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2013 року №750 (далі - Порядок №750).

113. Так, відповідно до вказаного пункту 6 Порядку №750 ліцензіати з коштів, що надходять на їх поточні рахунки, щоденно перераховують на спеціальний рахунок кошти в обсязі, передбаченому в установлених тарифах для виконання інвестиційних програм. Розрахунок частини коштів, які підлягають обов`язковому перерахуванню на спеціальний рахунок, ліцензіати проводять самостійно в обсязі, передбаченому в установленому тарифі для виконання інвестиційних програм окремо для кожного ліцензіата.

114. При цьому, Суд звертає увагу, що Порядок розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм суб`єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, затверджений постановою НКРЕКП від 14 вересня 2017 року №1131 (далі - Порядок №1131) установлює механізм розроблення, затвердження, погодження, схвалення та виконання інвестиційних програм суб`єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення з метою визначення обґрунтованості запланованих ними капіталовкладень та/або витрат у структурі інвестиційної складової тарифів на централізоване водопостачання та/або водовідведення за регульованим тарифом на принципах економічної доцільності, а також цільового використання коштів цими суб`єктами.

115. Відповідно до пункту 2.1 Порядку №1131 з метою обґрунтування запланованих витрат ліцензіатів, які спрямовуються на капітальні інвестиції в будівництво, реконструкцію, модернізацію об`єктів водопостачання та водовідведення, придбання матеріальних та нематеріальних активів та/або сум, спрямованих на повернення кредитів, виплат за договорами фінансового лізингу та інших зобов`язань, та які планується використати для фінансування зазначених цілей, ліцензіат розробляє інвестиційну програму та забезпечує її затвердження, погодження, схвалення (для ліцензіатів НКРЕКП) та виконання.

116. Згідно з пунктом 3.1 Порядку №1131 ліцензіат НКРЕКП щороку не пізніше 10 серпня року, що передує планованому періоду, попередньо погоджує з НКРЕКП заходи для подальшого включення їх до проекту інвестиційної програми на планований період шляхом подання в електронному вигляді річного інвестиційного плану відповідно до додатка 4.

117. Відповідно до пунктів 4.2, 4.3, 4.4 Порядку №1131 щороку, не пізніше ніж за три місяці до дати початку планованого періоду, ліцензіат подає до уповноваженого органу заяву щодо схвалення (погодження) інвестиційної програми разом з документами, передбаченими пунктом 3.4 глави 3 цього Порядку. За результатами попереднього розгляду у разі встановлення невідповідності поданої заяви та доданих до неї документів вимогам цього Порядку заява до розгляду не приймається, про що протягом 10 робочих днів з дня її надходження до уповноваженого органу ліцензіат повідомляється вмотивованим листом. Після усунення виявлених невідповідностей заява щодо схвалення (погодження) інвестиційної програми може знову подаватися ліцензіатом на розгляд до уповноваженого органу.

118. Суди попередніх інстанцій зазначили, що на виконання рішень Криворізької міської ради від 13 листопада 2018 року №506, від 13 березня 2019 року №140, від 17 грудня 2019 року №604 «Про погодження інвестиційної програми комунального підприємства «Кривбасводоканал» на 2019 рік» позивачем здійснювалось фінансування запланованих заходів інвестиційної програми на 2019 рік, зокрема, у 2019 році профінансовано 9,7 млн грн, а впродовж 2020 року повинно бути використано 22,2 млн, тому відсутні правові підстави вважати використання грошових коштів з рахунку із спеціальним режимом використання не за цільовим призначенням.

119. При цьому, Суд зазначає, що в Акті №286 від 24 липня 2020 року вказано, що листом від 27 вересня 2018 року підприємство звернулось до НКРЕКП щодо розгляду та схвалення проекту Інвестиційної програми для КП «Кривбасводоканал» на 2019 рік, проте, листом від 05 листопада 2018 року №10279/19/7-18 НКРЕКП надала Ліцензіату зауваження щодо невідповідності сум розрахунків та недотримання вимог Порядку №1131.

120. В подальшому, протягом 2019 року ліцензіатом доопрацьовувались матеріали проекту Інвестиційної програми на 2019 рік, неодноразово змінювались заходи та суми фінансування. Листами від 24 січня 2019 року №766, від 05 квітня 2019 року №3726, від 29 липня 2019 року №8048, від 09 серпня 2019 року №8481, від 04 жовтня 2019 року №10570, від 28 жовтня 2019 року №11458, від 21 листопада 2019 року №12594, від 03 грудня 2019 року №13271, від 09 грудня 2019 року №13464, від 19 грудня 2019 року №14071 підприємство зверталось до НКРЕКП щодо схвалення Інвестиційної програми на 2019 рік із внесеними змінами.

121. Проте, підприємством не були враховані зауваження, які надавались НКРЕКП листами від 07 березня 2019 року № 2544/19/7-19, від 18 липня 2019 року №7625/19.2.1/7-19, від 22 листопада 2019 року №12347/19.2.1/7-19, від 05 грудня 2019 року №12806/19.2.1/7-19, зокрема, щодо надання не повного комплекту документів які передбачені Порядком №1131, не в повному обсязі надані матеріали, що обґрунтовують інвестиційні витрати, сума фінансування Інвестиційної програми КП «Кривбасводоканал» на 2019 рік не відповідає розміру інвестиційної складової у структурі діючих тарифів, не враховано зауваження щодо придбання газового хроматографу російського виробництва на суму 790,83 тис. грн, зміни до Інвестиційної програми на 2019 не погоджені органом місцевого самоврядування.

122. Остаточний варіант Інвестиційної програми на 2019 рік після усунення невідповідності поданої заяви та доданих до неї документів вимогам цього Порядку, погоджений рішенням виконкому Криворізької міської ради від 17 грудня 2019 року №604, надано до НКРЕКП 20 грудня 2019 року разом з додатковою інформацією (лист від 19 грудня 2019 року №14071 міститься в матеріалах справи).

123. Надання КП «Кривбасводоканал» доопрацьованих матеріалів з порушенням терміну, та не усунутими зауваженнями НКРЕКП унеможливило схвалення НКРЕКП Інвестиційної програми на 2019 рік, про що було повідомлено ліцензіата листом НКРЕКП від 14 січня 2020 року №512/19.2.1/7-20.

124. Таким чином, Інвестиційна програма для КП «Кривбасводоканал» на 2019 рік, хоча і була погоджена рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 31 листопада 2018 року №506, проте, не схвалена та не погоджена НКРЕКП.

125. При цьому, Суд звертає увагу на те, що суди попередніх інстанцій взагалі не досліджували питання в частині затвердження Інвестиційної програми КП «Кривбасводоканал» на 2019 рік відповідачем та необхідності її врахування НКРЕКП під час формування структури тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення. Не досліджено питання в частині того, що має братись за основу НКРЕКП при встановленні тарифів, у разі не затвердження такої програми відповідачем.

126. Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків в частині зауваження НКРЕКП щодо нецільового використання коштів на амортизаційні відрахування, які спрямовуються зі спеціального рахунку на покриття інвестиційної програми, а саме, що сума коштів, що підлягає перерахуванню на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання, має розраховуватися від розміру надходжень грошових коштів на розрахунковий рахунок, а не від розміру фактичних обсягів реалізації, а якщо на розрахунковий рахунок надходять кошти в рахунок погашення заборгованості за надані послуги за попередніми тарифами, розмір коштів розраховується у відсотковому розмірі, визначеному попереднім тарифом, якщо за діючим у розмірі, передбаченому діючим тарифом.

127. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

128. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

129. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

130. Верховний Суд зазначає, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають вимогам щодо їх обґрунтованості, оскільки ухвалені без повного і всебічного з`ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення цього спору.

131. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

132. Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

133. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

134. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 353, 356 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року у справі №160/17561/20 скасувати, а справу направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

О.В. Калашнікова

Судді Верховного Суду