ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2023 року Справа № 160/16990/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №129 від 04.02.2022 року, -

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною і скасувати постанову про накладення штрафу №129 від 04.02.2022 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що у липні 2022 року ОСОБА_1 надійшли матеріали позовної заяви, за результатами ознайомлення з якою стало відомо про стягнення з позивача штрафних санкцій у розмірі 170 000 грн. за результатами проведення планової перевірки за адресою АДРЕСА_1 , щодо характеристик продукції, а саме: дитячих іграшок, текстильних виробів та взуття. З постановою №129 від 04.02.2022, а також твердженнями, наведеними в акті перевірки, протоколі, на підставі яких прийнято оскаржувану постанову, позивач не погоджується та посилається на те, що в наказі відповідача на проведення перевірки від 20.12.2021 року №44150ПО не вказано суб`єкт перевірки ФОП ОСОБА_1 , та відповідачем не надано доказів того, що саме позивач здійснював підприємницьку діяльність за адресою АДРЕСА_1 . Також позивач вказала про те, що про перевірку відносно себе дізналась виключно після отримання матеріалів позовної заяви у липні 2022 року, та фізично не знаходилась у приміщенні магазину, та не могла знаходитись, оскільки перебувала на лікарняному. Окремо позивач наголосила, що не здійснює взагалі підприємницьку діяльність, пов`язану з реалізацією іграшок, текстильних виробів та взуття, в свою чергу, надає в оренду приміщення, що і є основним видом підприємницької діяльності позивача. На підтвердження передання в оренду приміщення за адресою АДРЕСА_1 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 , до матеріалів справи позивач надала договір оренди від 01.11.2019 року. Підставою для визнання протиправною оскаржуваної постанови позивач також вважає порушення її права як суб`єкта перевірки бути присутньою під час здійснення заходів ринкового нагляду, що визначено п.п. 4 п. 1 ст. 7 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». З огляду на викладені у позові обставини, оскаржувана постанова, за позицією ОСОБА_1 , підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.11.2022 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

28 листопада 2022 року представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши, що з 01.02.2022 по 04.02.2022 на підставі наказу ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 20.12.2021 року №4415-ПО та направлення на перевірки від 28.01.202 №246, спеціалістами ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області було проведено планову перевірку позивача. В акті перевірки від 01.02.2022 року №000621 відображено, що спеціалісти відповідача виїхали для проведення перевірки за адресою АДРЕСА_1 , та в результаті такого виїзду встановлено, що після пред`явлення службових посвідчень та направлення на перевірку продавцю (одній з трьох осіб, що перебувала в магазині «Ріо») були роз`яснені мета і характер перевірки. Після чого продавець зателефонував керівнику магазину на ім`я ОСОБА_3 , який у телефонному режимі повідомив про недопущення до перевірки, не надав пояснень та документів, що було зафіксовано засобами відео фіксації MTU1826 №М19-02-5593. У вказаних діях спеціалісти ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області вбачають порушення суб`єктом господарської діяльності положень п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону №2735-VI. За виявленим фактом посадовими особами відповідача було складено протокол від 04.02.2022 та постанову від 04.02.2022 №129, якою на позивача накладено штраф у розмірі 170 000 грн. Зазначені протокол та постанову було направлено позивачу 24.05.2022 року за адресою: АДРЕСА_2 , однак, відправлення було повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Відповідач на спростування посилань позивача про те, що остання не здійснює підприємницьку діяльність за адресою АДРЕСА_1 , зазначив про те, що в ході проведення перевірки було зафіксовано, що в приміщенні за вказаною адресою наявний куточок споживача із розміщенням Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця на ім`я ОСОБА_1 . Окремо у відзиві відповідач як на підставу протиправності вимог позивача навів посилання на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/10760/22, відповідно до якого позовні вимоги відповідача про стягнення штрафу у розмірі 170 000 грн. було задоволено повністю.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 року відмовлено у задоволенні клопотання ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про розгляд справи №160/16990/22 в судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 року до участі у справі в якості третьої особи залучено ОСОБА_2 .

17.01.2023 року третьою особою були надані до суду пояснення, з яких вбачається, що ОСОБА_2 з 01.11.2019 року до оголошення військового стану в країні (24.02.2022) здійснювала підприємницьку діяльність за адресою АДРЕСА_1 , та використовувала вказане приміщення на підставі договору оренди з ОСОБА_1 від 01.11.2019 року. Також третя особа вказала про те, що про проведення перевірки за адресою АДРЕСА_1 їй стало відомо лише 27.12.2022 після отримання копії позову ОСОБА_1

17.02.2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому позивач наголошує на тому, що відповідачем зазначаються неправдиві відомості в частині відмови безпосередньо ОСОБА_1 у допуску до перевірки. Позивач здійснила аналіз акту перевірки від 01.02.2022 року та вказала на те, що він складений не на місці виявлення порушення всупереч п. 6 ст. 44 ЗУ №2735-VI, а також містить неправдиві відомості, так само як і протокол №000621 від 04.02.022 року. Також позивач вказує про порушення граничних термінів направлення оскаржуваної постанови на її адресу. Щодо посилань відповідача на наявність судового рішення у справі №160/16990/22, позивач зауважує, що предметом вказаної справи не було питання правомірності накладення штрафу згідно з постановою №129 від 04.02.2022, що є предметом розгляду в даній справі. Окремо позивач звертає увагу на те, що не має відомостей щодо підстав розміщення у куточку споживача за адресою АДРЕСА_1 , належного їй свідоцтва про реєстрацію фізичної-особи підприємця. Отже, з огляду на викладене у позові та у відповіді позивач вважає, що доводи відповідача є безпідставними.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 здійснює діяльність як фізична особа-підприємець, та зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності з 10.05.1994 року, номер запису 1 223 017 0000 000 867 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), що підтверджується фотокопією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.02.2005 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 21.02.2005 №6553562, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить магазин непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_3 ), загальною площею 544, 4 кв.м.

З матеріалів справи також встановлено, що 01.11.2019 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) було укладено договір оренди, відповідно до умов п.1.1, п.1.2. якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування приміщення магазину змішаної торгівлі, розташованого по АДРЕСА_1 , що належить орендодавцю на праві приватної власності. Загальна площа орендованих приміщень 250 кв.м.

Відповідно до п.2.1 договору оренди від 01.11.2019, орендовані приміщення надаються орендарю для здійснення підприємницької діяльності, пов`язаної з роздрібною торгівлею непродовольчими товарами.

Згідно з п.4.1 договору оренди від 01.11.2019, термін оренди складає 35 місяців з моменту прийняття орендованих приміщень по акту прийому-передачі.

Згідно з актом прийому-передачі від 02.11.2019 року, ОСОБА_1 було передано ФОП ОСОБА_2 приміщення по АДРЕСА_1 площею 250 кв.м.

На підставі направлення на проведення перевірки від 28.01.2022 №246, виданого відповідно до наказу «Про затвердження плану здійснення діяльності з державного ринкового нагляду на 1 квартал 2022 року» від 20.12.2021 №4415-ПО, уповноваженими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області у період з 01.02.2022 по 04.02.2022 була проведена планова перевірка характеристик продукції в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

За результатами проведення перевірки складено акт перевірки характеристик продукції від 01.02.2022 №000621.

В акті перевірки перевіряючими відоражено факти створення перешкод у проведенні перевірки характеристики продукції шляхом недопущення до проведення перевірки (відмовив в її проведенні), зазначено, що обґрунтовані пояснення суб`єкт перевірки не надав, не надав документи щодо якості та безпеки зазначеної продукції, не надав документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори).

04.02.2022 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області складено протокол №000621 про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», яким встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не виконала законні вимоги посадових осіб органів ринкового нагляду та їх територіальних органів щодо проведення характеристик продукції, що виразилось у ненаданні у встановлений строк документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, не зважаючи на попередження посадових осіб ринкового нагляду, умисно вчинила дії, які перешкоджають здійсненню заходів ринкового нагляду. Зазначеним створено перешкоду шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та не виконано законних вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, чим порушено п.6 ч.4 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», що зафіксовано засобами відеофіксації МТU 1826 №М19-02-5593.

04.02.2022 Головним управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області складено постанову про накладення штрафу №129, якою застосовано до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за порушення вимог п.6 ч.4 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» штраф у розмірі 10000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 170000 грн.

Постанову надіслано на адресу відповідача засобами поштового зв`язку.

Суд зазначає, що вказані вище обставини були встановлені у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року по справі №160/10760/22, за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій у розмірі 170000,00 грн., у зв`язку з чим в силу положень ч. 4 ст. 78 КАС України, не підлягають доказуванню під час розгляду даної справи.

При цьому, в мотивувальній частині рішення у справі №160/10760/22 суд зазначив:

«Суд звертає увагу відповідача, що викладені у відзиві обставини є підставою для звернення до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 04.02.2022 №129. Правомірність проведення перевірки, правомірність встановлення належних висновків в акті перевірки, обставини передачі приміщення третім особам, тощо досліджуються в межах спору про визнання протиправною та скасування постанови. В межах позовної заяви про стягнення штрафу не досліджується питання проведення перевірки, оскільки постанова про накладення штрафу від 04.02.2022 №129 в даному випадку є чинною та за відсутності рішення суду про її скасування підлягає виконанню відповідачем, а визначена сума штрафу є обовґязаковою до сплати.»

Позивачем у даній справі оскаржується ж саме постанова №129 від 04.02.2022 року, правомірність прийняття якої досліджує суд в межах даного спору та яку ОСОБА_1 вважає неправомірною та просить суд скасувати таку постанову.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження відповідача у спірних правовідносинах визначаються Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (надалі - Закон №2735- VI).

Згідно із ст. 1 Закону №2735-VI, державний ринковий нагляд - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 4 Закону №2735-VI, метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів (ч. 1 та 2 ст. 10 Закону №2735-VI).

Відповідно до п. 4, 6 ч. 1 ст. 10 Закону №2735-VI, з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, зокрема: проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень.

При цьому, ст. 7 Закону №2735-VI визначено, що суб`єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, наявність службових посвідчень; одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів; бути присутніми під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду; звертатися за захистом своїх прав та інтересів до суду.

Положеннями ст.15 Закону №2735-VI визначено права посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд. Так, посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право:

1) проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, документальні перевірки та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування);

2) безперешкодно відвідувати, за умови пред`явлення службового посвідчення та посвідчення (направлення) на проведення перевірки, у будь-який час протягом часу роботи об`єкта: а) торговельні та складські приміщення суб`єктів господарювання і місця, зазначені у пункті 2 частини дев`ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції і перевірок стану виконання суб`єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; б) місця, зазначені в пункті 3 частини дев`ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок додержання вимог щодо представлення продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, перевірок характеристик продукції та перевірок виконання суб`єктами господарювання приписів і рішень відповідно до частини п`ятої статті 26 цього Закону; в) місця, зазначені в пункті 4 частини дев`ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції;

3) вимагати від суб`єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб`єкти господарювання зобов`язані за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду;

4) вимагати від посадових осіб суб`єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення перевірок і вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

5) складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку штрафні санкції до суб`єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та встановлених вимог;

6) складати на основі актів перевірок протоколи про адміністративні правопорушення у сфері здійснення ринкового нагляду та розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення згідно із законом України;

7) залучати у разі потреби в установленому порядку до здійснення ринкового нагляду працівників наукових установ та фахівців. На осіб, які залучені в установленому порядку до здійснення ринкового нагляду, поширюються обов`язки, визначені пунктами 1 - 5 частини першої статті 17 цього Закону;

8) вимагати від посадових осіб суб`єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців припинення дій, які перешкоджають здійсненню заходів ринкового нагляду, а в разі їх відмови від припинення таких дій - звертатися до органів Національної поліції за допомогою у здійсненні законної діяльності з ринкового нагляду.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України №2735-VI, посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, зобов`язані, зокрема, додержуватися вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та виданих відповідно до них нормативно-правових актів; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та декларантами; пред`являти службові посвідчення, а посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, - також направлення на проведення перевірки; ознайомлювати керівників суб`єктів господарювання, їх заступників або уповноважених ними осіб, фізичних осіб - підприємців та декларантів з результатами перевірок, проведених у межах ринкового нагляду і контролю продукції, у строки, передбачені законодавством; дотримуватися встановлених цим Законом принципів, вимог та порядку здійснення заходів ринкового нагляду;

Статтею 23 Закону №2735-VI передбачено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 23-1 Закону №2735-VI передбачено, що для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об`єкта, де розміщується продукція. На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по-батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.

Частиною 4 ст. 23-1 Закону №2735-VI передбачено, що направлення є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки. Посадова особа органу ринкового нагляду не має права здійснювати перевірку без направлення на проведення перевірки та службового посвідчення.

Згідно з п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону №2735-VI, до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі, зокрема, створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 36 Закону №2735-VI передбачено, що рішення, приписи, дії чи бездіяльність органів ринкового нагляду або їх посадових осіб можуть бути оскаржені до суду відповідно до чинного законодавства України.

Аналіз наведених норм свідчить, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції, підставою здійснення позапланової перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду є відповідний наказ на підставі якого оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою відповідного органу. Суб`єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право перевіряти у посадових осіб наявність службових посвідчень, одержувати від них копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок, не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів; бути присутніми під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду. В свою чергу посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд і контроль повинні додержуватися вимог відповідного законодавства, дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання, пред`являти службові посвідчення та направлення на проведення перевірки; ознайомлювати керівників суб`єктів господарювання, їх заступників або уповноважених ними осіб, фізичних осіб - підприємців та з результатами перевірок.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити, зокрема, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення), а також надати копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що посадові особи ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, прибувши на планову перевірку позивача, встановили відсутність останньої, встановили перебування у приміщенні магазину «Ріо» трьох осіб, пред`явили службові посвідчення та направлення на проведення перевірки невстановленій особі продавця даного магазину. Будь-яких дій чи заходів щодо встановлення уповноваженої позивачем особи на представництво її інтересів, посадові особи не вжили. Натомість, від невстановленої особи продавця магазину «Ріо», отримали відповідь щодо недопуску до перевірки. При цьому представники відповідача у акті перевірки зазначили про ненадання невстановленою особою продавцем магазину «Ріо» будь-яких пояснень чи документів щодо якості та безпеки продукції, а також документів щодо походження та подальшого обігу продукції.

Така поведінка невстановлених осіб була розцінена відповідачем у якості створення позивачем перешкод шляхом недопущення до проведення планової перевірки характеристик продукції та невиконання встановлених вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, наслідком чого стало накладення на ОСОБА_1 штрафних санкцій за порушення п.6 ч. 4 ст. 44 Закону №2735 постановою, що оскаржується.

Суд зауважує, що в акті перевірки від 01.02.2022 року №000621 містяться відомості про фіксацію планового заходу перевірки за адресою: м. Кам`янське, пр. Т. Шевченка, 9А засобами відеофіксації MTU 1826 №М19-02-5593, проте, жодного відеофайлу до матеріалів справи не надано, а тому такий не міг бути досліджений судом в якості доказу.

Водночас, як вбачається з долучених до матеріалів справи доказів та не заперечувалось відповідачем, в приміщенні магазину «Ріо» посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області не було встановлено присутність безпосередньо особи ОСОБА_1 , якій, до того ж, відповідно до встановленого висновком лікаря КНП Камґянської міської ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги», 11.08.2022 року, було встановлено діагноз «короновірусна хвороба» з 28.01.2022 по 11.02.2022 року.

Також, судом встановлено, що на підставі договору оренди від 01.11.2019 року між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (площею 250 кв.м.) було передано в користування для здійснення підприємницької діяльності, пов`язаної з роздрібною торгівлею непродовольчими товарами. Факт укладення вказаного договору оренди та фактичне користування орендованим приміщенням у період проведення перевірки підтверджено поясненнями третьої особи ОСОБА_2 .

З огляду на встановлені під час судового розгляду обставини, судом не встановлено факту здійснення господарської діяльності у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: м.Кам`янське, пр. Т. Шевченка, 9А саме позивачем, оскільки дане приміщення використовувалось іншою фізичною особою-підприємцем.

Суд зазначає, що під інститутом представництва розуміються правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити певні дії від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі (ст. 244 ЦК України).

Статтею 247 ЦК України встановлено, що строк дії довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

Таким чином, інтереси особи може представляти виключно суб`єкт, який має у наявності довіреність із певним строком дії.

З аналізу вказаних положень та зважаючи на докази, наявні в матеріалах справи, суд зазначає, що продавець у магазині «Ріо», особа якого не встановлена відповідачем, не є уповноваженою особою позивача.

Крім цього, посадовими особами відповідача були порушені вимоги ст. 7 Закону №2735-VI, оскільки позивач в силу своєї відсутності, та відсутності будь-якого уповноваженого представника станом на час прибуття посадових осіб відповідача для проведення перевірки згідно з направленням №246 від 28.01.2022 року, не змогла скористатись правами, наданими суб`єкту господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції.

Диспозиція правопорушення, визначена п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону №2735-VI, полягає саме у створенні перешкод, а створення перешкод відбувається саме шляхом недопущення до проведення перевірок та невиконання встановлених законодавством вимог посадових осіб, тобто створення перешкод - це недопущення до перевірки та невиконання законних вимог.

Фактично, фізичного недопуску до проведення перевірки під час розгляду справи судом не встановлено, наявність законних вимог посадових осіб, адресованих позивачу або його уповноваженій особі, також не встановлено.

Додатково суд зазначає, що вручення неуповноваженій особі будь-яких процесуальних документів органів державного ринкового нагляду та зобов`язання такої особи на вчинення певних дій, у даному випадку, не може свідчити про законність дій посадових осіб органів державного ринкового нагляду. Тим більш, що продавець магазину «Ріо» (невстановлена особа) відмовився під підпису на відповідних документах.

На переконання суду, також матеріалами справи не підтверджується факт створення особою позивачем перешкод шляхом недопущення до проведення планової перевірки характеристик продукції, оскільки остання взагалі була відсутня під час візиту посадових осіб відповідача до магазину «Ріо».

Предметом розгляду у даній справі є наявність або відсутність факту порушення, передбаченого п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону №2735-VI, тобто факту недопуску. Проте за встановлених судом обставин, наявність правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону №2735-VI, не знайшло свого підтвердження.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши положення чинного законодавства, з урахуванням відсутності складу правопорушення згідно з п. 6 ч. 4 ст. 44 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», суд приходить до висновку про протиправність постанови №129 від 04.02.2022 року про накладення штрафу у сумі 170 000 грн. та внаслідок визнання даного акту індивідуальної дії протиправним, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятої ним оскаржуваної постанови.

Натомість, позивачем доведено та надано достатньо належних та допустимих доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене, з урахуванням оплати позивачем судового збору в розмірі 1 700 грн., що підтверджується оригіналом квитанції №0034410126 від 18.10.2022 року, вказана сума у звґязку з задоволенням позовних вимог, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №129 від 04.02.2022 року задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про накладення штрафу №129 від 04.02.2022 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1700 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно дост. 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник