ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.03.2023Справа № 910/14433/22

За позовом Акціонерного товариства "Проектно-технологічний інститут "Київоргбуд" (м. Київ)

до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (м. Київ)

про стягнення 591.505,85 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

Від позивача: Ніконенко І.Ю.

Від відповідача: Варицький Є.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Проектно-технологічний інститут "Київоргбуд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" про стягнення 591.505,85 грн, з яких: 564.180,25 грн заборгованості за договором про відшкодування комунальних витрат №92/Г від 31.10.2014, 21.111,89 грн інфляційних втрат та 6.213,71 грн 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2022 відкрито провадження у справі №910/14433/22, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заяв та клопотань.

13.01.2023 від відповідача надійшли відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з підстав його недоведеності, а також клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" про розгляд справи № 910/14433/22 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання з розгляду справи № 910/14433/22 на 07.02.2023.

19.01.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив.

07.02.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 07.03.2023.

У судовому засіданні 07.03.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги. Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.

У судовому засіданні 07.03.2023 суд, по виходу з нарадчої кімнати, проголосив вступну та резолютивну частини рішення та повідомив, що повне рішення буде складено у строк, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

31.10.2014 між позивачем (Сторона 1) та відповідачем (Сторона 2) було укладено договір №92/Г про відшкодування комунальних витрат (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого предметом цього Договору є відшкодування (компенсація) Стороною 2 Стороні 1 витрат за сплачені Стороною 1 комунальні послуги, які включають: постачання питної води, приймання стічних вод, постачання теплової енергії, а також 100% передоплата за постачання теплової енергії за місяць, наступний за розрахунковим, пропорційно займаній Стороною 2 площі відповідно до рахунків на передоплату, отриманих від Київенерго.

Пунктом 1.2. сторони погодили, що розмір витрат, які підлягають відшкодуванню Стороні 1 Стороною 2, визначається пропорційно площі, займаній Стороною 2, та узгоджується Сторонами в Додатку №1 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 2.1. Договору відшкодування витрат за комунальні послуги здійснюються Стороною 2 пропорційно займаній нею площі щомісячно на підставі виставлених Стороною 1 рахунків та актів компенсації витрат, узгоджених та підписаних Сторонами, а також належним чином оформлених копій актів, отриманих від Київенерго та Київводоканалу.

Відповідно до п. 2.2. Договору 100% передоплата за постачання теплової енергії здійснюється Стороною 2 пропорційно займаній нею площі на підставі виставлених Стороною 1 рахунків, а також належним чином оформлених копій рахунків на передоплату, отриманих від Київенерго.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що відшкодування витрат та 100% передоплата за постачання теплової енергії здійснюється у формі безготівкового перерахування коштів Стороною 2 на поточний закупок Сторони 1 у п`ятиденний термін з моменту отримання нею від Сторони 1 документів, зазначених в п. 2.1. та п. 2.2. цього Договору.

Додатковою угодою № 7 від 21.12.2021 до Договору сторони продовжили його дію до 21.12.2022 включно, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною першою статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами частини 2 цієї статті визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив КП "Київтеплоенерго" авансом вартість послуги із постачання теплової енергії: за січень 2022 року в розмірі 653.729,60 грн платіжними дорученнями №285 від 29.12.2021 та №11720 від 14.01.2022; за лютий 2022 року - в розмірі 1.883.697,62 грн платіжними дорученнями №11757 від 26.01.2022 та №36 від 14.02.2022.

Позивач листом від 11.01.2022 за вих. № 30/07 направив на адресу відповідача рахунок № 5 від 11.01.2022 на оплату вартості послуг із постачання теплової енергії за січень 2022 року в розмірі 267.356,65 грн та копію відповідного рахунку-фактури КП "Київтеплоенерго" №521173/2021-12 від 31.12.2021.

Цей рахунок відповідачем було отримано 11.01.2022 та 21.01.2022 здійснено попередню оплату вартості теплової енергії за січень 2022 року на суму 267.356,65 грн.

Позивач зазначає, що у зв`язку з початком повномасштабної військової агресії проти України зі сторони рф, він був позбавлений можливості своєчасно надати відповідачу рахунки на повну оплату послуг із постачання теплової енергії за січень та лютий 2022 року.

Листом від 23.05.2022 за вих. № 30/2305-1 позивач звернувся до відповідача із вимогою про сплату вартості спожитої теплової енергії в січні-лютому 2022 року на загальну суму 564.180,25 грн, з яких: 261.852,21 грн - за січень 2022 року, 302.328,04 грн - за лютий 2022 року. До цього листа позивач додав рахунок на оплату №376 від 20.05.2022 та копії актів щодо вартості послуг, наданих КП "Київтеплоенерго".

Зазначений лист відповідачем було отримано 14.06.2022 та зареєстровано за вх. №00406/0/1-22.

06.09.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 30/0609-1 про сплату заборованості, яка відповідачем отримано 06.09.2022 і зареєстрована за вх. № 00701/0/1-22, проте залишена без відповіді та задоволення.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, посилається на відсутність усіх передбачених п. 2.1. Договору документів, необхідних для здійснення розрахунків, а саме, актів компенсації витрат за січень та лютий 2022 року, які мали бути підписані між сторонами згідно з умовами Договору.

Судом встановлено, що листом від 23.05.2022 №30/2305-1 відповідачу були надані, зокрема, Акти надання послуг №375 від 31.05.2022 (теплова енергія за січень 2022 року) на суму 529.208,86 грн з ПДВ, та №376 від 31.05.2022 (теплова енергія за лютий 2022 року) на суму302.328,04 грн з ПДВ.

Вказані акти відповідачем отримано 14.06.2022, проте відповідач їх не підписав, письмових заперечень на ці акти не надав.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що зазначені акти не є актами компенсації витрат за комунальні послуги.

Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази наявності укладених між сторонами інших правочинів, на виконання яких могли складатись спірні акти, тож відповідні заперечення відповідача є необґрунтованими та відхиляються судом.

Також, відповідач заперечує проти включення до спірних актів суми ПДВ, посилаючись на те, що позивач не є надавачем послуги з постачання теплової енергії та не має нараховувати суму ПДВ.

Із наявних у матеріалах справи актів та рахунків на оплату вбачається, що позивач не здійснював нарахування суми ПДВ на надані відповідачу послуги, а відповідні суми, вказані в цих документах, нараховувались надавачем таких послуг - КП "Київтеплоенерго", та підлягають сплаті відповідачем.

Судом також встановлено, що оплата за платіжним дорученням №387 від 31.01.2022 на суму 379960,52 грн за Договором здійснювалася відповідачем з ПДВ в розмірі 63.326,75 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд відхиляє викладені у відзиві заперечення відповідача як недоведені, необґрунтовані та такі, що суперечать матеріалам справи.

Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем строків виконання грошових зобов`язань за Договором, позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення також 21.111,89 грн інфляційних втрат та 6.213,71 грн 3 % річних.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3 % річних, суд встанови їх правильність та арифметичну вірність, а також правильність визначених позивачем періодів прострочення, тож з відповідача підлягають стягненню на користь позивача, крім суми основного боргу, також 21.111,89 грн інфляційних втрат та 6.213,71 грн 3 % річних.

Відповідач, заперечуючи проти стягнення означених сум, посилається на наявність форс-мажорних обставин у зв`язку з повномасштабною збройною агресією рф проти України.

З цього приводу суд зазначає, що обставини щодо збройної агресії рф проти України є загальновідомими та не підлягають доведенню відповідно до ч. 3 ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ГК України господарське зобов`язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі ст. 417 ГК України у період дії воєнного стану, введеного на території України або в окремих місцевостях, правовий режим господарської діяльності визначається на основі закону про оборону України, інших законодавчих актів щодо забезпечення обороноздатності держави та законодавства про режим воєнного стану.

Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

При цьому Торгово-промислова палата України з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії воєнного стану, на сайті Торгово-промислової палати України розміщено загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин, відповідно до якого ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Відтак ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

При дослідженні питання звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань за Договором істотним є не сам факт наявності форс-мажорних обставин, а взаємозв`язок між такими обставинами та неможливістю виконання зобов`язань.

За таких обставин, суд відхиляє доводи відповідача, що стосуються наявності форс-мажорних обставин, у зв`язку з відсутністю доказів їх впливу на прострочення виконання зобов`язань.

Крім того, суд звертає увагу на те, що нарахування за ч. 2 ст. 625 ЦК України за своєю правовою природою є не штрафними санкціями, а компенсаційними заходами, спрямованими на захист прав кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок валютних коливань.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними і допустимими доказами та неспростованими у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (01010, місто Київ, вулиця Михайла Омеляновича-Павленка, будинок 4/6; ідентифікаційний код 23527052) на користь Акціонерного товариства "Проектно-технологічний інститут "Київоргбуд" (01010, місто Київ, вулиця Михайла Омеляновича-Павленка, будинок 4/6; ідентифікаційний код 04012951) 564.180 (п`ятсот шістдесят чотири тисячі сто вісімдесят) грн 25 коп. заборгованості, 21.111 (двадцять одна тисячі сто одинадцять) грн 89 коп. інфляційних втрат, 6.213 (шість тисяч двісті тринадцять) грн 71 коп. 3 % річних та 8.872 (вісім тисяч вісімсот сімдесят дві) грн 59 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 15.03.2023.

Суддя Т.М. Ващенко