ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 р. м. Чернівці Справа № 600/4070/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

1. ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо не нарахування та невиплати із 26 вересня 2022 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити із 26 вересня 2022 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь позивача суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви в розмірі 992 грн.40 коп.

2. ОСОБА_2 (далі - позивач), звернулась в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо не нарахування та невиплати із 01.12.2022 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796 Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити із 01.12.2022 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік);

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь позивача суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви в розмірі 992,40 грн.

3. ОСОБА_3 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо не нарахування та невиплати із 27.12.2022 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити із 27.12.2022 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік);

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь позивача суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1073 грн.60 коп. (одна тисяча сімдесят три грн.60 коп.).

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивачі в обґрунтування позовних вимог зазначили аналогічні за змістом аргументи. Зокрема, зазначили про те, що перебувають на обліку в пенсійному органі як отримувачі пенсії за віком та проживають в с. Киселів Кіцманського району Чернівецької області, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 р. №106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради України PCP про порядок введення в дію законів Української PCP "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Зверталась увага суду на те, що Рішенням Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року №6-р/2018 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону №76-VIII. При цьому, зауважили, що у підпункті 7 пункту 4 розділу І Закону №76-VІІІ міститься норма, відповідно до якої у Законі України від 28 лютого 1991 року №796-ХII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ) скасовано з 01 січня 2015 року деякі статті, зокрема, статтю 39. Стаття 39 Закону №796-ХІІ (у редакції, чинній до скасування) була викладена так: Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати (ч.1); пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті (ч. 2).

Таким чином, аргументи позивачів зводяться до того, що Законом №76-VIІІ з 01 січня 2015 року скасовано підвищення пенсій в розмірі двох мінімальних заробітних плат непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні гарантованого добровільного відселення. Проте, наслідком рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року №6-р/2018 є відновлення з 17 липня 2018 року дії ст. 39 Закону №796-ХІІ в редакції, чинній до 01 січня 2015 року. Це означає, що непрацюючі пенсіонери, які проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, яка є радіоактивно забрудненою зоною (в тому числі с. Киселів Кіцманського району), набули з 17 липня 2018 року право на отримання підвищення до пенсій в розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Відтак, вважають бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати підвищення до пенсії як непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення протиправною, та такою, що порушує право на належний соціальний захист.

2. Відповідач подав до суду аналогічні за змістом відзиви на адміністративні позови, в обґрунтуваннях яких заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Зазначив, що частиною 2 статті 39 Закону №796-ХІІ в редакції, діючій до моменту її виключення, було передбачено щомісячне підвищення пенсії непрацюючим пенсіонерам. Проте, Законом №76-VIII вказану статтю виключено. Такі зміни набрали чинності з 1 січня 2015 року. Натомість, з 1 січня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 4 лютого 2016 року №987-VIII (далі - Закон №987-VIII), яким до Закону №796-ХІІ включено статтю 39 наступного змісту: "Громадянам, які працюють у зоні відчуження, встановлюється доплата у порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України".

Конституційний Суд України у Рішенні №6-р/2018 від 17 липня 2018 року визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), окремі положення Закону №76-VIII, зокрема, підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону №76-VIII.

Крім того, відповідач вважає, що до спірних правовідносин необхідно застосувати принцип незворотності дії закону у часі, тобто має застосовуватись стаття 39 Закону №796- XII в редакції Закону після 1 січня 2016 року, яка є чинною і не визнана неконституційною.

Відтак, правових підстав для виплати підвищення непрацюючим пенсіонерам, що проживають у зоні радіоактивного забруднення, немає.

Також вважає, що діюча на сьогодні стаття 39 Закону 796-ХІІ не передбачає та не дає право на нарахування та виплату підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення.

Крім цього, заперечуючи проти позовних вимог відповідач звертав увагу на те, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII від 06.12.2016 року не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій, а застосовується розрахункова величина у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Окрім іншого, відповідач звертав увагу суду на те, що у позивача ОСОБА_2 відсутні документи, які підтверджують статус особи, постраждалої внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, а відтак і відсутнє право на нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ.

3. Представником позивачів подано до суду відповідь на відзиви, в якій наведено переважно аналогічні аргументи, що і в позовних заявах. Поряд з цим, представником позивача наголошувалось, що у спірних правовідносинах слід застосовувати мінімальну заробітну плату в якості розрахункової величини при перерахунку пенсій, а не прожиткового мінімуму.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. 29.11.2022 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі.

2. 29.11.2022 року ухвалою суду витребувано у Веренчанської сільської ради докази, які стали підставою для реєстрації місця проживання ОСОБА_1 в селі Киселів Кіцманського району Чернівецької області, відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів Української РСР "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" від 23.07.1991 року №106 та Постанови Ради міністрів СССР від 28.08.1974 року № 678 (в редакції від 11.10.1991 року) "О некоторых правилах прописки граждан".(Наведеними нормами врегульовано особливості реєстрації місця проживання в зонах радіоактивного забруднення).

3. 23.12.2022 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, в порядку загального позовного провадження.

4. 23.12.2022 року ухвалою суду (аналогічно) витребувано у Веренчанської сільської ради докази, які стали підставою для реєстрації місця проживання ОСОБА_2 в селі Киселів Кіцманського району Чернівецької області.

5. 17.01.2023 року ухвалою суду в справі за позовом ОСОБА_2 до пенсійного органу, зобов`язано Головне управління ДСНС України у Чернівецькій області, з метою встановлення радіоактивного фону понад допустимих норм в населеному пункті село Киселів Чернівецького району Чернівецької області: провести відповідні виміри у вказаному населеному пункті та надати до Чернівецького окружного адміністративного суду інформацію про наявне радіоактивне забруднення.

6. 18.01.2023 року ухвалою суду в справі за позовом ОСОБА_1 , зобов`язано Головне управління ДСНС України у Чернівецькій області з метою встановлення радіоактивного фону понад допустимих норм в населеному пункті село Киселів Чернівецького району Чернівецької області: провести відповідні виміри у вказаному населеному пункті та надати до Чернівецького окружного адміністративного суду інформацію про наявне радіоактивне забруднення.

7. 19.01.2023 року ухвалою суду, з урахуванням відповідних норм, якими визначено повноваження і обов`язки центральних органів виконавчої влади у сфері моніторингу і контролю радіоактивного забруднення територій - витребувано від Кабінета Міністрів України (вул. Михайла Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008) наступну інформацію/докази по справі за позовом ОСОБА_2 :

- чи проводиться постійний дозиметричний контроль радіоактивного забруднення ґрунту, води, повітря, продуктів харчування, сировини, жилих і виробничих приміщень, а також медико-біологічний та радіоекологічний моніторинг в селі Киселів Чернівецького (Кіцманського) району Чернівецької області, якщо так, то коли в часі востаннє, та які показники цього контролю?

- який радіаційний стан в зоні гарантованого добровільного відселення с.Киселів Чернівецького району Чернівецької області відповідно до останніх дозиметричних досліджень?

- дані щорічних дозиметричних паспортизацій із зазначенням очікуваних доз опромінення населення, які оприлюднюються Кабінетом Міністрів України один раз на три роки?

8. 14.02.2023 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ГУ ПФ України в Чернівецькій області, про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі.

9. 14.02.2023 року ухвалою суду об`єднано в одне провадження адміністративну справу №600/4070/2-а за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФ України в Чернівецькій області із адміністративною справою №600/4384/22-а за позовом ОСОБА_2 до ГУ ПФ України в Чернівецькій області, та з адміністративною справою № 600/518/23-а за позовом ОСОБА_3 до ГУ ПФ України в Чернівецькій області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Об`єднаній адміністративній справі присвоєно єдиний номер 600/4070/22-а.

Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 10:00 год. 07 березня 2023 р.

10. 07.03.2023 року проведено підготовче засідання у справі, за наслідками якого задоволено частково клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання. Усною ухвалою суду оголошено перерву в судовому засіданні та призначено наступне судове засідання на 10.00 год 14.03.2023.

11. 14.03.2023 усною ухвалою суду відмовлено в задоволенні двох клопотань представника позивача про виключення із числа доказів протоколу проведення досліджень іонізуючого випромінювання від 14.02.2023 №5 та відомостей про радіологічний стан населеного пункту с.Киселів (додаток №9 до експертного висновку №11 від 26.12.2012), у зв`язку з відсутністю обґрунтованих сумнівів в достовірності вказаних доказів. Зазначена усна ухвала суду також мотивована вимогами статті 72 КАС України, та надання оцінки всім доказам при розгляді справи по суті.

12. Цього ж числа, 14.03.2023 усною ухвалою суду на підставі частини 7 статті 181 КАС України закрито підготовче провадження в справі, призначено справу до судового розгляду по суті в тому ж судовому засіданні.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. В судовому засіданні представник та позивачі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити повністю. При цьому, після заслуховування судом пояснень, представником позивача, відповідно до вимог статті 194 КАС України подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

2. В судовому засіданні представники відповідача заперечували, щодо задоволення позовних вимог та просили відмовити в задоволенні позову. При цьому, після заслуховування судом пояснень, представником відповідача, відповідно до вимог статті 194 КАС України подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

3. Враховуючи приписи статті 194 КАС України, та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами в порядку письмового провадження.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. З 1 січня 2015 року припинено виплату підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону №796-ХІІ, у зв`язку із внесенням Законом №76-VIII змін до Закону №796-ХІІ, яким зокрема статтю 39 Закону №796-ХІІ було виключено. 17 липня 2018 року Рішенням Конституційного Суду України №6-р/2018 вказані зміни визнано неконституційними.

2. Згідно довідки Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від 18.10.2022 року № 889 ОСОБА_1 , з 26.09.2022 року проживає та зареєстрований в с. Киселів, Кіцманського району, Чернівецької області.

3. Відповідно до пенсійного посвідчення ОСОБА_1 з 27.01.2021 року перебуває на обліку ГУ ПФ України в Чернівецькій області, як отримувач пенсії за віком.

4. Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 16.01.1997 року ОСОБА_1 є особою, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи категорії 3.

5. Згідно довідки ГУ ПФУ в Чернівецькій області, щодо відомостей про пенсію за період з травня2022 року по жовтень 2022 року - пенсія ОСОБА_1 виплачувалася у незмінному розмірі з урахуванням планового підвищення, однак без підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення.

6. Згідно листа ГУ ПФ України в Чернівецькій області № 2795-2623/С-17/8-2400/22 від 04.11.2022 року ОСОБА_1 повідомлено, про відсутність правових підстав для встановлення підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення.

7. Відповідно до листа Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області № 198 від 29.12.2022 року вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований і проживає у господарстві своєї сестри - ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 з 26.09.2022 року. Дане господарство було власністю його батьків, у якому він народився і проживав певний період.

9. Згідно довідки Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від 08.12.2022 року № 1030 ОСОБА_2 з 01.12.2022 року проживає та зареєстрована в с. Киселів, Кіцманського району, Чернівецької області.

10. Відповідно до пенсійного посвідчення, ОСОБА_2 з 31.07.2012 року перебуває на обліку ГУ ПФ України в Чернівецькій області як отримувач пенсії за віком. При цьому, ОСОБА_2 не являється особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

11. Згідно довідки ГУ ПФ України в Чернівецькій області, щодо відомостей про пенсію за період з вересня 2022 року по грудень 2022 року пенсія ОСОБА_2 виплачувалася у незмінному розмірі з урахуванням планового підвищення, однак без підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення.

12. Згідно листа ГУ ПФ України в Чернівецькій області № 3149-3227/В-17/8-2400/22 від 19.12.2022 року ОСОБА_2 повідомлено, про відсутність правових підстав для встановлення підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення.

13. Відповідно до листа Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області № 197 від 29.12.2022 року вбачається, що реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 проведено за її особистою заявою про реєстрацію місця проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_2 у житловому будинку, який належить їй на праві особистої власності.

14. Згідно довідки Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від 01.02.2023 року № 42 ОСОБА_3 з 27.12.2022 року проживає та зареєстрований в с. Киселів, Кіцманського району, Чернівецької області.

15. Відповідно до пенсійного посвідчення ОСОБА_3 з 15.12.2022 року перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, як отримувач пенсії за віком. При цьому, згідно листа ГУ ПФ України від 30.01.2023 ОСОБА_3 з 08.02.2020 призначено пенсію за віком, із зниженням пенсійного віку, як потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС, відповідно до Закону №796-ХІІ, (потерпілий 4 категорії).

16. Згідно довідки ГУ ПФ України в Чернівецькій області, щодо відомостей про пенсію за період з серпня 2022 року по січень 2023 року - пенсія ОСОБА_3 виплачувалася у незмінному розмірі з урахуванням планового підвищення, однак без підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення.

17. Згідно листа ГУ ПФ України в Чернівецькій області № 371-214/Ш-17/8-2400/23 від 30.01.2023 року ОСОБА_3 повідомлено, про відсутність правових підстав для встановлення підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення.

18. Згідно інформації (наданої на виконання ухвали суду) Державного агентства України з управління зоною відчуження № 01-355/4-24 від 02.02.2023 року встановлено, що відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 року № 17, с. Киселів Кіцманського району Чернівецької області віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Разом з тим, у 2011 році в 2163 населених пунктах Вінницької, Волинської, Івано-Франківської, Житомирської, Київської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської областей, території яких радіоактивно забруднені внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, проведено дозиметричну паспортизацію населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення.

У рамках проведеної дозиметричної паспортизації здійснено відбір понад 24,0 тис. проб молока та картоплі для дослідження на вміст цезію та стронцію, 24.0 тис. проб досліджено на вміст радіоцезію, 8,7 тис. проб молока і картоплі - на вміст радіоактивного стронцію.

Для комплексної оцінки доз опромінення населення проведено виміри вмісту інкорпорованого радіоцезію в організмі людини. Обстежено 48,6 тис. осіб, які мешкають на радіоактивно забруднених територіях, лічильником випромінення людини.

При цьому зазначено, що статтею 2 Закону України Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено критерії, за якими територія відноситься до радіоактивно забрудненої. Так, відповідно до даних дозиметричних паспортизацій 2000-2008 років, а також дозиметричної паспортизації 2011 року, взагалі не відповідають критеріям зонування 1790, у тому числі 1290 населених пунктів зони посиленого радіологічного контролю, і у 433 населених пунктах зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення змінилася сумарна паспортна доза радіоактивного забруднення. Тобто, при підготовці Експертних висновків ураховувалися дані не одного року, а дані дозиметричних паспортизацій останніх 10 років.

За результатами дозиметричної паспортизації 2011 року:

-Національним центром радіаційної медицини НАМН України підготовлено, узгоджено з центральними органами виконавчої влади та направлено до обласних державних адміністрацій 12 забруднених областей збірку Загальнодозиметрична паспортизація та результати ЛВЛ-моніторингу в населених пунктах України, які зазнали радіоактивного забруднення після аварії на Чорнобильській АЕС для подальшого оприлюднення даних у регіональних засобах масової інформації;

-експертною групою Національної комісії з радіаційного захисту населення України, до складу якої входили провідні науковці, спеціалісти центральних органів виконавчої влади, підготовлено 12 експертних висновків про радіологічний стан (відповідно до кількості областей) у 2163 населених пунктах (далі - експертні висновки), які узгоджено з усіма суб`єктами експертизи, а саме: Національною академією наук України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах охорони здоров`я, управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов`язкового) відселення, охорони навколишнього природного середовища, безпеки використання ядерної енергії, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, та схвалено Національною комісією з радіаційного захисту населення України.

При підготовці експертних висновків експертна група вважала основним критерієм належності населеного пункту до зони радіоактивного забруднення максимальне значення паспортної дози, визначене відповідно до Інструктивно-методичних вказівок Радіаційно-дозиметрична паспортизація населених пунктів території України, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС (Методика - 96).

Експертною групою зроблено уточнення, що у статті 2 Законів України Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи та Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи одним із критеріїв зонування є щільність забруднення ґрунту ізотопами цезію, стронцію або плутонію. Оскільки в 2011 році дані про щільність забруднення ґрунту ізотопами стронцію та плутонію офіційно не опублікувалися, експертна група керувалася даними про щільність забруднення ґрунту ізотопами цезію (щільність забруднення ґрунту ізотопами цезію по кожному населеному пункту зазначено в експертному висновку).

Крім того, при прийнятті рішення експертна група керувалася наступним:

- у випадку відповідності населеного пункту за дозовим критерієм зоні посиленого радіологічного контролю щільність забруднення ґрунту не враховувалася;

- в інших випадках при відповідності населеного пункту за критеріями дози та щільності забруднення різним зонам вибиралася зона з більш жорсткими критеріями.

Експертні висновки було направлено до обласних рад для прийняття рішення щодо зміни статусу населених пунктів та для оприлюднення в засобах масової інформації. Проте відповідних рішень обласними радами прийнято не було.

Таким чином, відповідно до експертного висновку (додається), с. Киселів Чернівецької області немає таких показників, які дають підстави віднести вказаний населений пункт до зони гарантованого добровільного відселення.

На сьогодні зміна статусу вказаного населеного пункту потребує:

проведення дозиметричної паспортизації населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення;

підготовки експертних висновків про радіологічний стан населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення;

підготовки та подання до Кабінету Міністрів України нового Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Водночас необхідно зазначити, що Міндовкілля та ДАЗВ щорічно, під час підготовки Державного бюджету України, подають Мінфіну у бюджетних запитах потребу на проведення дозиметричної паспортизації. Проте, починаючи з 2014 року, у Законі про Державний бюджет України на відповідний рік на вищезазначені видатки кошти не передбачаються. Така ситуація і нині, у 2023 році.

Таким чином, у разі виділення необхідних коштів із держбюджету на вищевказані заходи та після підготовки та прийняття відповідних нормативних актів с. Киселів Чернівецької області може бути виведене за межі зон забруднення.

До 2013 року (окрім 2010-2011 років) на територіях зон радіоактивного забруднення щороку виконувалася дозиметрична паспортизація населених пунктів, контролювався вміст радіонуклідів у продуктах харчування, визначалися дози опромінення населення.

На підставі даних дозиметричної паспортизації населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, Національним центром радіаційної медицини України готувалися та відповідними центральними органами виконавчої влади затверджувалися збірки Загальнодозиметрична паспортизація та результати ЛВЛ-моніторингу в населених пунктах України, які зазнали радіоактивного забруднення після Чорнобильської катастрофи.

Збірки надсилалися до обласних державних адміністрацій для оприлюднення в засобах масової інформації та розміщувалися на офіційних сайтах МНС, ДАЗВ.

Починаючи з 2014 року, у зв`язку зі зменшенням фінансування заходів із радіологічного захисту населення та екологічного оздоровлення територій, забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи, дозиметрична паспортизація не проводиться.

Разом з тим, радіологічні служби у Волинській, Житомирській, Київській, Рівненській, Чернігівській та Черкаській областях, які утримуються за рахунок коштів бюджетної програми Радіологічний захист населення та екологічне оздоровлення території, що зазнала радіологічного забруднення, здійснюють контроль за рівнями радіоактивного забруднення продуктів харчування, сільськогосподарської та лісової продукції у населених пунктах зони безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення.

Дані щодо рівнів забруднення мають оприлюднюватися в місцевих засобах інформації для інформування населення. У Чернівецькій області вищевказані радіологічні служби відсутні.

19. Згідно Додатку №9 до експертного висновку №11 від 26.12.2012 року (який надійшов на виконання вищевказаної ухвали суду) про радіологічний стан населеного пункту с. Киселів Кіцманського району Чернівецької області встановлено, що щільність забруднення ґрунту в кБк/м. кв (Кі/км. кв) на 2011 рік - 137Сs:127 (3.4)

Згідно статті 2 Закону України "Про правовий режим територій, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" населений пункт с.Киселів не може бути віднесений до жодної з встановлених вказаним Законом зон.

Крім цього, як вбачається з вказаного додатку в період з 2000 по 2008 р.р. «Паспортна доза» (середня річна ефективна доза опромінення) у розмірності мЗв/рік - становила від 0,38 до 0,43. В 2011 році такий показник становив 0,28.

20. Основна дозова межа індивідуального опромінення населення не повинна перевищувати 1 мілізіверта ефективної дози опромінення за рік, при цьому середньорічні ефективні дози опромінення людини, віднесеної до критичної групи, не повинні перевищувати встановлених цією статтею основних дозових меж опромінення незалежно від умов та шляхів формування цих доз.

Мілізіверт (мЗв) - похідна від одиниці вимірювання еквівалентної та ефективної дози іонізуючого опромінення - зіверт (Зв) (у системі СІ). Позасистемна одиниця - бер (1 мЗв дорівнює 0,1 бера). (стаття 5 Закону України «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання»).

21. Згідно протоколу проведення досліджень іонізуючого випромінювання від 14.02.2023 року № 05 випробувальної лабораторії Державної установи "Чернівецький обласний цент контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" Лабораторія дослідження фізичних та хімічних факторів відділу дослідження фізичних та хімічних факторів (Атестат про акредитацію Національного агентства з акредитації №201618 від 17.11.2021) встановлено, що показники потужності експозиційної в повітрі дози гамма - випромінювання в с.Киселів Чернівецького району Чернівецької області не перевищують показники гамма - фону, характерні (властиві) для даної території (місцевості).

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Предметом оскарження у цій справі є бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, щодо не нарахування та невиплати позивачам підвищення до пенсії як непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ.

2. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Позивачі вважають, що у зв`язку з ухваленням Конституційним Судом України Рішення від 17 липня 2018 року № 6-р/2018, останні набули право на отримання підвищення до пенсії як непрацюючі пенсіонери, які проживають на території, що відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, на підставі статті 39 Закону № 796-ХІІ у редакції, чинній до 1 січня 2015 року. Крім того, на думку останніх, розглядувані правовідносини відповідають ознакам типової справи за результатами розгляду Верховним Судом зразкової справи №240/4937/18 (№Пз/9901/55/18).

Вимогами ч. 3 ст. 291 КАС України передбачено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Так, Верховним Судом ухвалено рішення у типовій справі від 21 січня 2019 року за результатами розгляду зразкової справи №240/4937/18 (№Пз/9901/55/18).

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2019 року залишено без змін. Висновки Великої Палати Верховного Суду у цій зразковій справі мають враховуватись судами при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 січня 2019 року.

Обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:

а) позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;

б) позивач проживає на території радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

в) позивач є непрацюючим пенсіонером;

г) відповідачем є відповідне управління Пенсійного фонду України;

д) предметом спору є нарахування та виплата з 17 липня 2018 року підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, в розмірі визначеному частиною другою статті 39 Закону №796-ХІІ в редакції чинній до 1 січня 2015 року.

На інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі, може впливати подальша зміна законодавства, що регулює ці правовідносини.

3. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що дана справа не відповідає ознакам типової справи, а відтак і обставинам викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №240/4937/18, оскільки у зразковій справі вирішувались позовні вимоги про визнання протиправною відмови пенсійного органу у відновленні нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії, як особі, що проживає на території радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Іншими словами, однією із обов`язкових умов, є та обставина, що особа пенсіонер (позивач) проживає на території радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

4. У зразковій справі №240/4937/18 позивач являвся особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. В свою чергу, позивач ОСОБА_2 не являється потерпілими/постраждалими від Чорнобильської катастрофи.

5. Згідно обставин зразкової справи, до 1 січня 2015 року позивач отримував підвищення до пенсії як непрацюючий пенсіонер, що проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210.

З 1 січня 2015 року виплату такого підвищення було припинено, у зв`язку з внесенням змін до Закону № 796-ХІІ Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України, яким, зокрема, статтю 39 Закону № 796-ХІІ було виключено.

Стаття 39 Закону № 796-ХІІ у редакції, чинній до 1 січня 2015 року, передбачала:

Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:

- у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.

Громадянам, які працюють у зоні відчуження, а також у зоні безумовного (обов`язкового) відселення після повного відселення жителів, за рішенням Адміністрації зони відчуження, встановлюється доплата згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

28 грудня 2014 року прийнято Закон № 76-VIII, який набрав чинності 1 січня 2015 року, підпунктом 7 пункту 4 розділу І якого внесено зміни до Закону № 796-ХІІ, шляхом виключення статей 31, 37, 39 та 45.

1 січня 2016 року набрав чинності Закон № 987-VIII, яким до Закону № 796-ХІІ включено статтю 39 такого змісту:

Стаття 39. Доплата громадянам, які працюють у зоні відчуження.

Громадянам, які працюють у зоні відчуження, встановлюється доплата у порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону № 76-VІІІ. Вирішено, що положення підпункту 7 пункту 4 розділу І Закону № 76-VІІІ визнані неконституційними та втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

За змістом частин другої і третьої статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, з моменту ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 17 липня 2018 року №6-р/2018 фактично відновлено право громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення або проживають на цих територіях, на отримання підвищення до пенсії на підставі статті 39 Закону №796-ХІІ (в редакції до 01 січня 2015 року), - тобто в розмірі двох мінімальних заробітних плат (в правовідносинах цієї справи - у зоні гарантованого добровільного відселення).

6. По своїй суті, на даний час в державі в даних правовідносинах превалює правовий нігілізм, оскільки в Законі № 796-ХІІ існують дві редакції статті 39 - які набули чинності з 1 січня 2016 року, шляхом ухвалення Закону № 987-VIII, та у зв`язку з ухваленням Рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року, яким фактично відновлено у часі попередню редакцію статті 39, яка була чинною до 1 січня 2015 року.

7. З огляду на доводи позивачів, які наведені у позовних заявах, дослідженню підлягають обставини, щодо наявності факту протиправної бездіяльності пенсійного органу пов`язаної з не нарахуванням та невиплати позивачам підвищення до пенсії як непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, що віднесена до зони гарантованого добровільного відселення.

8. В призмі наведених вище норм права та обставин справи, суд вважає за необхідне зупинитись та констатувати: наявність/відсутність протиправної бездіяльності в діях відповідача як вторинного аргументна, а також наявність самого права на підвищення до пенсії особам як проживають в с.Киселів, виходячи із суті спірних правовідносин, як первинного аргументна.

9. Відповідно до вимог Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року № 1382-IV (далі - Закон №1382) врегульовано відносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.

У відповідності до ч.1 ст. 13 зазначеного вище Закону вільний вибір місця проживання обмежується в адміністративно-територіальних одиницях, які (окрім іншого) знаходяться: у зонах, які згідно із законом належать до зон з обмеженим доступом; на території, де у разі небезпеки поширення інфекційних захворювань і отруєнь людей введені особливі умови і режим проживання населення та господарської діяльності.

10. У відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-ХІІ (далі - Закон №796) Порядок в`їзду для постійного проживання в зону гарантованого добровільного відселення визначається рішенням Кабінету Міністрів України.

11. Згідно абзацу 4 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів Української РСР "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" від 23.07.1991 року №106 (далі - Постанова № 106) визначено, що правом в`їзду для постійного проживання в зоні гарантованого добровільного відселення користуються громадяни, які підлягають прописці відповідно до пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР від 28 серпня 1974 р. № 678 "Про деякі правила прописки громадян" (далі Постанова №678), а у виняткових випадках - відповідно до пункту 4 вказаної постанови. Громадяни, які прибувають на роботу за направленнями підприємств, установ, колгоспів, радгоспів або працевлаштовуються на контрактній основі, прописуються або реєструються згідно з чинним законодавством.

12. Відповідно до норм пункту 1 Постанови №678 (в редакції від 11.10.1991 року) "О некоторых правилах прописки граждан", яка чинна і на даний час, визначено обмеження щодо реєстрації місця проживання в зоні гарантованого добровільного відселення.

13. Відповідно до абзацу 7 ст.4 Закону №796 відселення та самостійне переселення дозволяється лише у місцевості, які не віднесені до категорій зон радіоактивно забруднених територій (стаття 2), за винятком переселення до близьких родичів.

14. Аналіз наведених вище норм зумовлює висновки про те, що в зоні гарантованого добровільного відселення можлива реєстрація місця проживання, у випадку переселення до близьких родичів, тощо.

15. Слід також зазначити і те, що судом не встановлено іншого нормативного акту (в т.ч. Кабінету Міністрів України), ані ж Закон №796 та Постанов №106 та №678, яким врегульовано питання в`їзду для постійного проживання та реєстрації саме в зоні гарантованого добровільного відселення, в той час, коли обов`язок щодо прийняття Рішення про Порядок в`їзду для постійного проживання в зону гарантованого добровільного відселення відповідно до вимог ст. 3 Закону №796 визначено за Кабінетом Міністрів України.

16. Досліджуючи спірні правовідносини, слід звернути увагу і на те, що національним законодавством в сфері соціального захисту населення не покладено обов`язок на Пенсійний орган, щодо моніторингу місця проживання/перебування особи пенсіонера, чи реєстрації його місця проживання. Іншими словами, пенсійний орган не наділений повноваженнями в реальному часі збирати та обробляти інформацію щодо громадян пенсіонерів, які реєструються для подальшого проживання (чи без такого) в зоні гарантованого добровільного відселення.

17. Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 з 27.01.2021 року перебуває на обліку в пенсійному органі, а з 26.09.2022 року зареєстрований в с. Киселів.

Позивачка ОСОБА_2 з 31.07.2012 року перебуває на обліку в пенсійному органі, а з 01.12.2022 року зареєстрована в с. Киселів.

Позивач ОСОБА_3 з 15.12.2022 року перебуває на обліку в пенсійному органі, а з 27.12.2022 року зареєстрований в с. Киселів.

18. Звертаючись до суду, позивачами заявлено (в т.числі), вимоги про визнання протиправною бездіяльності пенсійного органу, щодо не нарахування і не виплати підвищення до пенсії, за період з часу реєстрації місця проживання: 27.01.2021 року, 01.12.2022 року та 27.12.2022 року відповідно.

19. Разом з тим, суд зауважує, що поведінка суб`єкта владних повноважень у вигляді протиправної бездіяльності може проявлятись у різних формах. Насамперед, суб`єкт має бути наділений відповідними повноваженнями і обов`язком. В свою чергу, за відсутності визначених законодавством повноважень і обов`язку, діяння у формі пасивної поведінки не може вважатись протиправним. Іншими словами, бездіяльність пенсійного органу не може вважатись протиправною по не нарахуванню і не виплати підвищення до пенсії, з часу реєстрації місця проживання позивачів в с.Киселів, в той час коли такі відомості пенсійному органу не були і не могли бути відомі.

Відтак, суд вважає помилковими аргументи позивачів в частині того, що пенсійний орган допустив протиправну бездіяльність в наведеній частині позовних вимог - саме за період з часу реєстрації іншого місця проживання.

20. Наведені вище висновки суду є, як зазначалось вище вторинними для відмови в задоволенні позову, виходячи саме із змісту заявлених вимог.

21. Вирішуючи даний спір, суд виходячи із встановлених обставин справи дійшов первинних висновків про відмову в задоволенні позовних вимог повністю, виходячи з наступного.

22. Відповідно до ч.3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

23. Відповідно до ч.4 статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

24. Як зазначалось вище, судом в межах даної справи вжито ряд процесуальних дій направлених на витребування інформації з власної ініціативи, яка має доказове значення у спірних правовідносинах.

25. Відповідно до ч.1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

26. В ході розгляду справи, судом встановлено ряд обставин, які свідчать про те, що с.Киселів Чернівецького району Чернівецької області не відноситься до зони радіоактивного забруднення. Зокрема, такі факти підтверджуються належними і допустимими доказами наданими Державним агентством України з управління зоною відчуження, які в розумінні національного законодавства відносять ту чи іншу територію до радіоактивно забрудненої.

27. Так, відповідно до вимог статті 1 та статті 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" до територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, в межах України належать території, на яких виникло стійке забруднення навколишнього середовища радіоактивними речовинами понад доаварійний рівень, що з урахуванням природно-кліматичної та комплексної екологічної характеристики конкретних територій може призвести до опромінення населення понад 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік, і яке потребує вжиття заходів щодо радіаційного захисту населення та інших спеціальних втручань, спрямованих на необхідність обмеження додаткового опромінення населення, зумовленого Чорнобильською катастрофою, та забезпечення його нормальної господарської діяльності.

Залежно від ландшафтних та геохімічних особливостей грунтів, величини перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі, пов`язаних з ними ступенів можливого негативного впливу на здоров`я населення, вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших спеціальних заходів, з урахуванням загальних виробничих та соціально-побутових відносин територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділяється на зони.

Такою зоною (окрім іншого) є: зона гарантованого добровільного відселення - це територія з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км-2, або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км-2, або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км-2, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.

Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, та дані щорічних дозиметричних паспортизацій із зазначенням очікуваних доз опромінення населення оприлюднюються Кабінетом Міністрів України один раз на три роки, починаючи з 2009 року, а також надаються на запит відповідно доЗакону України"Про доступ до публічної інформації".

Карти зазначених зон, перелік населених пунктів, віднесених до цих зон, та дані щорічних дозиметричних паспортизацій із зазначенням очікуваних доз опромінення населення один раз на три роки публікуються в загальнодержавних та регіональних друкованих засобах масової інформації і зберігаються у відповідних центральних та місцевих органах виконавчої влади.

28. Відповідно до статті 17 цього ж Закону з метою зниження ризику захворюваності населення та зменшення доз радіоактивного опромінення у зоні гарантованого добровільного відселення державою гарантується (окрім іншого): постійний дозиметричний контроль радіоактивного забруднення грунту, води, повітря, продуктів харчування, сировини, жилих і виробничих приміщень, а також медико-біологічний та радіоекологічний моніторинг.

29. Відповідно до вимог статті 10 та статті 21 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" Кабінет Міністрів України забезпечує населення необхідною інформацією про радіаційний стан території.

Прогнозні оцінки сумарної дози опромінення людей, а також контроль за додержанням норм радіаційної безпеки здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Контроль за достовірністю і об`єктивністю даних відомчих служб, що здійснюють радіаційний контроль, незалежно від їх підпорядкування покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, а метрологічний контроль - на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання.

30. Як зазначалось вище, відповідно до протоколу проведення досліджень іонізуючого випромінювання від 14.02.2023 року № 05 випробувальної лабораторії Державної установи "Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" Лабораторія дослідження фізичних та хімічних факторів відділу дослідження фізичних та хімічних факторів встановлено, що показники потужності експозиційної в повітрі дози гамма - випромінювання в с.Киселів Чернівецького району Чернівецької області не перевищують показники гамма - фону, характерні (властиві) для даної території (місцевості).

Відповідно до вимог Наказу №54 від 02.02.2005 МОЗ України «Про затвердження державних санітарних правил "Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України" очевидним є те, що гама випромінювання не може визначати ту чи іншу місцевість до радіоактивно забрудненої зони, про що також і наголошував представник позивача в судовому засіданні при розгляді клопотання про виключення доказів. Разом з тим, наведене дослідження в розумінні норм КАС не може судом не враховуватись в сукупності з іншими доказами по справі, оскільки вказує на експозиційні дози гамма випромінювання в повітрі, що може спричиняти радіоактивний матеріал (пил, рідина), тощо.

31. Відповідно до відомостей уповноваженого на те органу - Державного агентства України з управління зоною відчуження, востаннє у 2011 році в населених пунктах (в т.ч.) Чернівецької області, території яких радіоактивно забруднені внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, проведено дозиметричну паспортизацію населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення.

У рамках проведеної дозиметричної паспортизації здійснено відбір проб для дослідження на вміст цезію, стронцію, радіоцезію та радіоактивного стронцію.

Для комплексної оцінки доз опромінення населення проведено виміри вмісту інкорпорованого радіоцезію в організмі людини.

Відповідно до вимог статті 2 Закону України Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено критерії, за якими територія відноситься до радіоактивно забрудненої. Так, відповідно до даних дозиметричних паспортизацій 2000-2008 років, а також дозиметричної паспортизації 2011 року, взагалі не відповідають критеріям зонування 1790, у тому числі 1290 населених пунктів зони посиленого радіологічного контролю, і у 433 населених пунктах зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення змінилася сумарна паспортна доза радіоактивного забруднення. Тобто, при підготовці Експертних висновків ураховувалися дані не одного року, а дані дозиметричних паспортизацій останніх 10 років.

За результатами дозиметричної паспортизації 2011 року:

-Національним центром радіаційної медицини НАМН України підготовлено, узгоджено з центральними органами виконавчої влади та направлено до обласних державних адміністрацій 12 забруднених областей збірку Загальнодозиметрична паспортизація та результати ЛВЛ-моніторингу в населених пунктах України, які зазнали радіоактивного забруднення після аварії на Чорнобильській АЕС для подальшого оприлюднення даних у регіональних засобах масової інформації;

-експертною групою Національної комісії з радіаційного захисту населення України, до складу якої входили провідні науковці, спеціалісти центральних органів виконавчої влади, підготовлено 12 експертних висновків про радіологічний стан (відповідно до кількості областей) у 2163 населених пунктах (далі - експертні висновки), які узгоджено з усіма суб`єктами експертизи, а саме: Національною академією наук України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах охорони здоров`я, управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов`язкового) відселення, охорони навколишнього природного середовища, безпеки використання ядерної енергії, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, та схвалено Національною комісією з радіаційного захисту населення України.

При підготовці експертних висновків експертна група вважала основним критерієм належності населеного пункту до зони радіоактивного забруднення максимальне значення паспортної дози, визначене відповідно до Інструктивно-методичних вказівок Радіаційно-дозиметрична паспортизація населених пунктів території України, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС (Методика - 96).

Експертною групою зроблено уточнення, що у статті 2 Законів України Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи та Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи одним із критеріїв зонування є щільність забруднення ґрунту ізотопами цезію, стронцію або плутонію. Оскільки в 2011 році дані про щільність забруднення ґрунту ізотопами стронцію та плутонію офіційно не опублікувалися, експертна група керувалася даними про щільність забруднення ґрунту ізотопами цезію (щільність забруднення ґрунту ізотопами цезію по кожному населеному пункту зазначено в експертному висновку).

Крім того, при прийнятті рішення експертна група керувалася наступним:

- у випадку відповідності населеного пункту за дозовим критерієм зоні посиленого радіологічного контролю щільність забруднення ґрунту не враховувалася;

- в інших випадках при відповідності населеного пункту за критеріями дози та щільності забруднення різним зонам вибиралася зона з більш жорсткими критеріями.

Експертні висновки було направлено до обласних рад для прийняття рішення щодо зміни статусу населених пунктів та для оприлюднення в засобах масової інформації. Проте відповідних рішень обласними радами прийнято не було.

Таким чином, відповідно до експертного висновку (додається), с. Киселів Чернівецької області немає таких показників, які дають підстави віднести вказаний населений пункт до зони гарантованого добровільного відселення.

32. Згідно Додатку №9 до експертного висновку №11 від 26.12.2012 року (який надійшов на виконання вищевказаної ухвали суду) про радіологічний стан населеного пункту с. Киселів Кіцманського району Чернівецької області встановлено, що у вказаному населеному пункті щільність забруднення ґрунту в кБк/м. кв (Кі/км. кв) на 2011 рік - 137Сs:127 (3.4)

Згідно статті 2 Закону України "Про правовий режим територій, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" населений пункт с.Киселів не може бути віднесений до жодної з встановлених вказаним Законом зон.

Крім цього, як вбачається з вказаного додатку в період з 2000 по 2008 р.р. «Паспортна доза» (середня річна ефективна доза опромінення) у розмірності мЗв/рік - становила від 0,38 до 0,43. В 2011 році такий показник становив 0,28.

33. Основна дозова межа індивідуального опромінення населення не повинна перевищувати 1 мілізіверта ефективної дози опромінення за рік, при цьому середньорічні ефективні дози опромінення людини, віднесеної до критичної групи, не повинні перевищувати встановлених цією статтею основних дозових меж опромінення незалежно від умов та шляхів формування цих доз.

Мілізіверт (мЗв) - похідна від одиниці вимірювання еквівалентної та ефективної дози іонізуючого опромінення - зіверт (Зв) (у системі СІ). Позасистемна одиниця - бер (1 мЗв дорівнює 0,1 бера). (стаття 5 Закону України «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання»).

34. Виходячи з аналізу встановлених судом обставин, очевидним є факт, що с.Киселів не являється радіоактивно забрудненою зоною, а відтак і по своїй суті не може відноситись до зони гарантованого добровільного відселення.

За своєю суттю, спірні правовідносини у вказаній адміністративній справі не є тотожними з обставинами зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права, оскільки позивачі проживають на території, яка не являється радіоактивно забрудненою внаслідок Чорнобильської катастрофи. Вказані обставини підтверджуються належними і допустимими доказами в розумінні статей 73-74 КАС України, і не можуть бути виключені з числа доказів, оскільки у причинному зв`язку стосуються спірних правовідносин, і надані за результатами досліджень уповноваженим органом влади.

При цьому, вимоги статті 39 Закону №796-ХІІ імперативно визначають, що доплата пенсіонерам проводиться тільки тим, які проживають на територіях радіоактивного забруднення.

35. В призмі наведеного вище суд констатує те, що Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 р. №106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради України PCP про порядок введення в дію законів Української PCP "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в частині віднесення до зони гарантованого добровільного відселення с. Киселів суперечить нормативному акту вищої юридичної сили, а саме Закону України "Про правовий режим територій, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи".

36. Юридична сила закону як основного джерела права, а також його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України.

Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади, яким у відповідності до пункту 3 частини першої статті 85 Конституції України є Верховна Рада України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 17.10.2002 №17-рп (щодо повноважності Верховної Ради України) зазначено, що Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади, а відтак це означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони.

Згідно з приписами частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні їм суперечити, а відтак, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону необхідно застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Аналогічний висновок щодо застосування закону як акта, який має вищу юридичну силу, ніж підзаконний нормативно-правовий акт, викладений у постановах Верховного Суду від 15.08.2019 у справі №281/459/17, від 24.10.2019 у справі № 761/14626/17 та у справі № 295/7219/16-а, (Постанова Верховного Суду від 16.04.2020 по справі № 804/330/17).

37. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що пенсіонери, які проживають в с.Киселів Чернівецького району Чернівецької області не підпадають під вимоги статті 39 Закону №796-ХІІ, оскільки вказаний населений пункт не являється радіоактивно забрудненим, а підзаконний нормативний-правовий акт, яким це село віднесено до зони гарантованого добровільного відселення суперечить закону, який має вищу юридичну силу.

38. На переконання суду, покликання позивача на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18 березня 2020 року у зразковій справі №240/4937/18 є безпідставними, оскільки правовідносини, відносно яких вони сформовані, є відмінними від розглядуваних у даній справі.

39. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

40. Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що у діях (бездіяльності) відповідача відсутні ознаки протиправності, оскільки поведінка пенсійного органу у спірних правовідносинах не суперечать критеріям визначеним ч.2 ст.2 КАС України, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

2. Враховуючи те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивачі:

- ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНКПП НОМЕР_2 ;

- ОСОБА_2 , АДРЕСА_4 , РНКПП НОМЕР_3 ;

- ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , РНКПП НОМЕР_4 ;

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області площа Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ 40329345;

Суддя О.В. Боднарюк