ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2023 р. м. Чернівці Справа № 600/3498/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левицького В.К.

за участю секретаря судового засідання Олейщук А.-М.С.

учасників справи:

представника позивача Бляхарського Я.С.

представника відповідача Овсієнко В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Колективного проектно-кошторисного бюро побуту, приватного підприємства Грейп 2002

до Міністерства культури та інформаційної політики України

про визнання протиправними та скасування приписів, постанови.

В С Т А Н О В И В:

Колективне проектно-кошторисне бюро побуту (далі позивач, Бюро), приватне підприємство Грейп 2002 (далі позивач) звернулися до суду з позовом до Міністерства культури та інформаційної політики України (далі - відповідач), в якому просять:

визнати протиправним та скасувати припис Міністерства культури та iнформацiйної політики України від 14.09.2022 № 06/13/2087-22, виданий Колективному проектно- кошторисному бюро побуту з вимогою негайно припинити проведення робіт на об`єкті: Будівництво багатоквартирних житлових будинкiв iз об`єктами громадського обслуговування та паркінгом по вул. Шептицького, 7 у м. Чернівці;

визнати протиправним та скасувати припис Міністерства культури та iнформацiйної політики України від 14.09.2022 № 06/13/2085-22, виданий приватному підприємству Грейп 2002 з вимогою негайно припинити проведення робіт об`єктi: Будівництво на багатоквартирних житлових будинків із об`єктами громадського обслуговування та паркінгом по вул. Шептицького, 7 у м. Чернівці;

визнати протиправною тa скасувати постанову Міністерства культури та інформаційної політики України № 06/13/2465-22 від 30.09.2022 про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначали, що Колективне проектно-кошторисне бюро побуту є користувачем (орендарем) земельної ділянки загальною площею за 0,2532 гa, кадастровий номер 7310136600:04:003:0017, що розташована за адресою: вул. Митрополита Андрея Шептицького, 7 в м. Чернівці, для будівництва та обслуговування багатофункціональної будівлі з підземним паркінгом, на підставі укладеного між Чернівецькою міською радою та Проектно- кошторисним бюро Договору оренди землі № 4190 від 29.10.2007.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.02.2022 у справі № 600/7374/21-а встановлено, що Колективне проектно-кошторисне бюро побуту отримало погодження проекту будівництва багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського обслуговування та паркінгом по вул. А. Шептицького. 7 в м. Чернівці від Міністерства культури та інформаційної політики України за принципом «мовчазної згоди».

Позивачі стверджували, що на момент винесення оскаржуваних приписів від 14.09.2022, Міністерство культури та інформаційної політики України знало про існування рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.02.2022 у справі № 600/7374/21-а, яке набрало законної сили, та погодження проекту будівництва багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського обслуговування та паркінгом по вул. А. Шептицького, 7 в м. Чернівці від Міністерства культури та інформаційної політики України за принципом «мовчазної згоди», однак не врахувало його.

Позивачі звертали увагу суду на те, що 19.09.2022 Колективним проектно-кошторисним бюро побуту було отримано акт про вчинення порушення законодавства про охорону культурної спадщини від 19.09.2022, на підставі якого 30.09.2022 відповідачем винесено оскаржувану постанову про застосування фінансових санкцій.

Водночас, в акті не зазначено за відсутності якого саме дозволу проводяться роботи на земельній ділянці по вул. А. Шептицького, 7, який орган охорони культурної спадщини та відповідного до якого положення ст. 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» такий дозвіл наділений повноваженнями надавати. Також не наведено і норм права, які передбачають отримання дозволу саме Колективним проектно- кошторисним бюро побуту.

На думку позивачів, вiдсутнiсть вiдомостей в актуальній електронній базі даних документообігу Міністерства культури та інформаційної політики України щодо надання дозволу за вказаною адресою м. Чернівці, вул. А. Шептицького, 7 не є свідченням про порушення Колективним проектно-кошторисним бюро побуту законодавства про охорону культурної спадщини. Зокрема, не свідчить про ознаки порушень ч. 2 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Посилання в акті відповідачем виключно на положення ч. 7 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» без вказівки на те, який саме дозвіл необхідно було отримати Колективному проектно кошторисному бюро побуту, який орган мав видати відповідний дозвіл та у якому порядку з посиланням на відповідні положення Закону України «Про охорону культурної спадщини» не відповідають вимогам закону та принципам на яких базується робота органів державної влади.

На переконання позивачів, відповідач в оскаржуваних приписах та зазначеному акті не встановив факту здійснення ними діяльності, що становить загрозу, погіршує, псує пам`ятку культурної спадщини, історичний ареал чи охоронювану зону, а лише вказав про існуючі припущення, що позивач проводить роботи без дозволу. При цьому, відповідач не вказує ні в приписі, ні в актi, ані в постанові, без якого саме дозволу проводяться роботи позивачем.

Більше того,відповідачем в оскаржуваній постанові про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини № 06/13/2465-22 від 30.09.2022 усупереч вимогам до оформлення постанови не вказано перелік та зміст порушень, найменування особи, яка порушила законодавство у сфері охорони культурно спадщини. Фінансові санкції за порушення законодавства про охорону культурної спадщини застосовано до Бюро, яке справді є лише замовником будівництва, проте не проводить жодних робіт на земельній ділянці.

Позивачі також зазначали, що рішення про затвердження науково-проектної документації із визначення меж режимів використання саме буферної зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Резиденція митрополитів Буковини і Далмації» відсутнє, а межі охоронної (буферної) зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Резиденція митрополитів Буковини і Далмації» та режим його використання фактично не встановлені.

З огляду на наведене, позивачі вважають, що оскаржувані приписи та постанова є незаконними, необґрунтованими та протиправними, тому підлягають скасуванню.

За вказаною позовною заявою, ухвалою суду від 18.10.2022 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

Міністерство культури та інформаційної політики України подало до суду відзив, в якому заперечувало щодо задоволення позовних вимог позивачів. В обґрунтування заперечень відповідач зазначав, що відповідно до проектно-регулятивного розділу містобудівної документації «Коригування історико-архітектурного опорного плану i проекту зон охорони пам`яток та визначення меж і режимів використання історичних ареалів міста Чернівців», затвердженого наказом Міністерства культури і туризму України від 16.06.2007 № 661/0/16-07, земельна ділянка за адресою: вул. А. Шептицького, 7 розташована в межах історичного ареалу м. Чернівців, а також межах буферної (охоронної) зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Архітектурний ансамбль Резиденція митрополитів Буковини і Далмації».

З метою контролю за виконанням законодавства про охорону культурної спадщини, Міністерство звернулося до Чернівецької обласної державної адміністрації з проханням доручити відповідним структурним підрозділам здійснювати постійний моніторинг містобудівної ситуації за вказаною адресою.

На підставі висновків, викладених в акті обстеження містобудівної ситуації, 14.09.2022 винесено оскаржувані приписи, якими вимагалося від позивачів припинити проведення робіт на об`єкті: Будівництво багатоквартирних житлових будинкiв iз об`єктами громадського обслуговування та паркінгом по вул. А. Шептицького, 7 у м. Чернівці, які проводяться в межах історичного ареалу м. Чернівців, а також в межах буферної (охоронної) зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Архітектурний ансамбль Резиденція митрополитів Буковини і Далмації, за відсутності погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини проекта та без відповідного дозволу, до приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

Оскільки, в наданих Колективним проектно-кошторисним бюро побуту поясненнях щодо будівництва на згаданому об`єкті не містилася інформації про отримання Бюро дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини на містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи, 30.09.2022 Міністерством винесено оскаржувану постанову, якою застосувало до Бюро фінансові санкції за порушення ч. 7 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

З огляду на наведене, відповідач просив суд відмовити позивачам у задоволенні позову у повному обсязі.

Колективне проектно-кошторисне бюро побуту скористалося правом, передбаченим ст. 163 КАС України, та подало до суду відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 14.10.2022 заяву позивачів задоволено, забезпечено позов шляхом зупинення дії оскаржуваних приписів від 14.09.2022.

За клопотанням учасників справи, ухвалою суду від 07.11.2022 постановлено проводити розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за участю сторін.

Ухвалою суду від 10.11.2022 задоволено заяву відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задовольнити та постановлено перейти із спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) учасників справи до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.11.2022 заяву заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури від 26.10.2022 про вступ у справу в порядку вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 53 КАС України повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою суду від 14.12.2022 витребувано з управління культури Чернівецької обласної державної (військової) адміністрації та Чернівецької міської ради письмові докази по справі.

Ухвалою суду від 28.12.2022, занесеною до протоколу судового засідання, за згодою сторін продовжено підготовче засідання на 30 днів.

Ухвалою суду від 25.01.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Під час підготовчого засідання та розгляду справи по суті приватне підприємство Грейп 2002 подавало до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримало у повному обсязі.

У вступному слові представник Колективного проектно-кошторисного бюро побуту підтримав поданий позов, просив суд задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на обставини наведені в заявах по суті.

У вступному слові представник відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав наведених у відзиві.

Заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставі своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

Рішенням Чернівецької міської ради народних депутатів від 18.05.1995 № 94, центральну частину міста Чернівці оголошено історико-культурною заповідною територією, а також затверджено межі історико-культурної заповідної території міста Чернівці (Т. 3 а.с. 29 - 32).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 м. Чернівці занесено до Списку історичних населених місць України.

Рішенням 14 сесії V скликання Чернівецької міської ради від 28.02.2007 № 252 затверджено «Коригування історико-архітектурного опорного плану і проекту зон охорони пам`яток та визначення меж і режимів використання історичних ареалів міста Чернівців» (Т. 3 а.с. 148).

28.06.2011 на 35-й сесії комітету ЮНЕСКО архітектурний ансамбль «Резиденція митрополитів Буковини і Далмації» включено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (витяг № 5003480673319 від 09.10.2022), Колективне проектно-кошторисне бюро побуту є користувачем (орендарем) земельної ділянки загальною площею 0,2532 га, кадастровий номер 7310136600:04:003:0017, що розташована за адресою: вул. Митрополита Андрея Шептицького, 7, м. Чернівці, для будівництва та обслуговування багатофункціональної будівлі з підземним паркінгом, на підставі укладеного між Чернівецькою міською радою та Колективним проектно-кошторисним бюро побуту договору оренди землі № 4190 від 29.10.2007, з урахуванням додаткових договорів, рішення Господарського суду Чернівецької області у справі № 926/2645/19 від 05.02.2020, залишеного без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2020, рішення Господарського суду Чернівецької області у справі № 926/991/21 від 02.07.2021, залишеного без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.04.2022 (Т. 2 а.с. 20 29, 30 33, Т. 4 а.с. 37 42, 43 - 53).

29.10.2007 між Чернівецькою міською радою та Колективним проектно-кошторисним бюро побуту укладено договір оренди землі № 4190, на умовах якого Чернівецька міська рада передала, а Колективне проектно-кошторисне бюро побуту прийняло в строкове платне користування строком до 12.07.2010 земельну ділянку для будівництва та обслуговування багатофункціональної будівлі з підземним паркінгом, яка знаходиться в м. Чернівці на вул. Митрополита Андрея Шептицького, 7, загальною площею 0,2532 м. кв., кадастровий номер 7310136600:04:003:0017 (Т. 2 а.с. 20 - 25).

17.09.2010 між Чернівецькою міською радою та Колективним проектно-кошторисним бюро побуту укладено додатковий договір № 1/4190 до Договору № 4190, яким поновлено договір оренди терміном до 26.03.2013 з цільовим призначенням "для будівництва та обслуговування багатофункціональної будівлі з підземним паркінгом" (Т. 2 а.с. 25 на звороті).

В подальшому між Чернівецькою міською радою та Колективним проектно-кошторисним бюро побуту було укладено ряд додаткових договорів: № 2/4190 від 13.05.2013; додатковий договір № 3/4190 від 19.09.2013; додатковий договір № 4/4190 від 17.11.2016, якими на підставі рішення 34 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 28.03.2013 № 805, рішення 39 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 29.08.2013 № 954, рішення 13 сесії Чернівецької міської ради VII скликання від 13.10.2016 № 407, строк дії договору № 4190 поновлювався до 13.10.2019 з цільовим призначенням "для будівництва та обслуговування багатофункціональної будівлі з підземним паркінгом" (Т. 2 а.с. 26 - 29).

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 05.02.2020 у справі № 926/2645/19, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2020, визнано укладеним додатковий договір до договору оренди землі № 4190 від 29.10.2007 (із внесеними змінами додатковими договорами) у редакції, запропонованій позивачем, відповідно до якої: Договір оренди землі поновлюється з 13.10.2019 до 13.10.2022 для будівництва та обслуговування багатофункціональної будівлі з підземним паркінгом (Т. 4 а.с. 37 - 42).

На підставі рішення Чернівецької міської ради від 26.01.2023 № 1052, між Чернівецькою міською радою та Колективним проектно-кошторисним бюро побуту укладено додатковий договір № 6/4190 від 09.02.2023 до договору оренди землі від 29.10.2007 № 4190, яким договір оренди землі поновлено з 13.10.2022 до 13.10.2025 (Т. а.с. 55 - 57).

З матеріалів справи видно, що 11.08.2015 Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради видано Колективному проектно-кошторисному бюро побуту містобудівні умови та обмеження № 1075/15 забудови земельної ділянки по вул. Митрополита Андрея Шептицького, 7, з урахуванням змін до містобудівних умов та обмежень від 18.03.2020 № 04/01-08/1-1055 (Т. 1 а.с. 27-28, 29-30).

Судом встановлено, що Містобудівні умови та обмеження № 1075/15 від 11.08.2015 були оскарженні до Шевченківського районного суду м. Чернівці.

Постановою Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 727/463/19 остаточно вирішено спір у справі щодо оскарження містобудівних умов та обмежень № 1075/15 від 11.08.2015 та відмовлено у визнанні протиправними і скасування містобудівних умов та обмежень № 1075/15 від 11.08.2015 (Т. 4 а.с. 30-36).

На підставі виданих містобудівних умов та обмежень № 1075/15 від 11.08.2015, Колективним проектно-кошторисним бюро побуту виготовлено проектну документацію для будівництва багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського обслуговування та паркінгом, на яку 19.08.2016 отримано позитивний комплексний експертний звіт (серія бланку ХК № 3551) (Т. 1 а.с. 31 - 54).

На замовлення Колективного проектно-кошторисного бюро побуту, у 2015 році приватним підприємством «Археотектос» розроблено історико-містобудівне обґрунтування спорудження багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського обслуговування на вул. А. Шептицького, 7 у місті Чернівцях, яке погоджене Міністерством культури України 31.05.2016 для врахування при розробленні проектної документації (Т. 2 а.с. 100 - 111).

29.05.2018 Колективне проектно-кошторисне бюро побуту направило на адресу Міністерства культури України лист за вих. № 29/05, в якому просило погодити проект будівництва багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського обслуговуванням та паркінгом по вул. А. Шептицького, 7 в м. Чернівці.

За результатами розгляду вказаного листа, 13.08.2018 Міністерство культури України направило на адресу Колективного проектно-кошторисного бюро побуту лист за вих. № 845/10-2/72-18, яким повідомило про опрацювання поданих матеріалів та взяття їх до уваги. Однак, зважаючи на розташування об`єкту реконструкції в охоронній (буферній) зоні об`єкту всесвітньої спадщини «Резиденція митрополитів Буковини та Далмації», Міністерство повернеться до розгляду можливості її погодження лише після отримання позитивного висновку ЦВС ЮНЕСКО (Т. 2 а.с. 99).

20.08.2018 Колективне проектно-кошторисне бюро побуту отримало висновок № 335-в/23-18 державного підприємства «Науково-дослідний центр « Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України за результатами наукового археологічного дослідження, відповідно на земельній ділянці (кадастровий номер 7310136600:04:003:0017) по вул. Шептицького Андрея Митрополита, 7 у м. Чернівці Чернівецької області площею 0,2532 га можна проводити земляні роботи. Ділянка може використовуватися для будівництва багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського обслуговування та паркінгом (Т. 1 а.с. 99 - 102).

На замовлення Колективного проектно-кошторисного бюро побуту, у 2020 році ФОП ОСОБА_1 розроблено історико-містобудівне дослідження реновації квартальної забудови в межах вулиць Головної, Шкільної, Турецької та А. Шептицького в м. Чернівцях, згідно висновків якої ділянка опрацювання розташована в межах комплексної охоронної зони центрального історичного ареалу м. Чернівці та в межах буферної зони ЮНЕСКО (кол. Резиденція буковинських митрополитів). На дану територію розповсюджується статус центрального історичного ареалу м. Чернівці (Т. 1 а.с. 112 - 150).

За наслідками опрацювання листа Міністерства закордонних справ України від 13.07.2021 № 413/14-194/087-4885, 15.07.2021 відповідач направив на адресу Колективного проектно-кошторисного бюро побуту лист № 8163/6.11.3, до якого долучив технічну оцінку ІКОМОС, в якій містяться зауваження до проекту (Т. 2 а.с. 99 на звороті, 221, 222, 223 228, Т. 3 а.с. 243 - 253).

На підставі судового рішення у справі № 600/7374/21-а, 30.06.2022 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради видано Колективному проектно-кошторисному бюро побуту дозвіл на виконання будівельних робіт № ЧВ012220627740 на об`єкт будівництва "Будівництво багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського обслуговування та паркінгом" за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вулиця Шептицького Андрея Митрополита, 7 (Т. 1 а.с. 55 - 56).

Враховуючи результати проведеного обстеження містобудівної ситуації за адресою вул. А. Шептицького, 7, м. Чернівці, 14.09.2022 Міністерство культури та iнформацiйної політики України винесло приписи № 06/13/2085-22 та № 06/13/2087-22, пунктом 1 яких вимагало від позивачів негайно припинити проведення робіт на об`єкті: Будівництво багатоквартирних житлових будинкiв iз об`єктами громадського обслуговування та паркінгом по вул. Шептицького, 7 у м. Чернівці, які проводяться в межах історичного ареалу м. Чернівців (наказ Міністерства культури і туризму України від 16.06.2007 № 661/0/16-07), а також в межах буферної (охоронної) зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Архітектурний ансамбль Резиденція митрополитів Буковини і Далмації, за відсутності погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини проекта та без відповідного дозволу, до приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини (Т. 2 а.с. 207, 208).

Судом також встановлено, що на підставі акта про вчинення порушення законодавства про охорону культурної спадщини від 19.09.2022, Міністерством культури та інформаційної політики України винесено постанову № 06/13/2465-22 від 30.09.2022 про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, якою до Колективного проектно-кошторисного бюро побуту застосовано штраф у розмірі 170000,00 грн за проведення будь-яких незаконних робіт, що можуть завдати або завдали шкоди пам`ятці, її території, охоронюваній археологічній території, охоронним зонам, історичним ареалам населених місць (Т. 1 а.с. 93 94, Т. 2 а.с. 220).

Вважаючи винесені приписи та постанову про застосування фінансових санкцій протиправними, позивачі звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.

Так, ст. 54 Конституції України громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв`язку з різними видами інтелектуальної діяльності (частина перша цієї статті).

Частинами 4, 5 вищенаведеної норми Основного Закону України встановлено, що культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Конституція України також закріплює за кожним обов`язок не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки (стаття 66).

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 № 1805-III (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) у преамбулі до якого зазначено, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини":

- історичне населене місце - населене місце, яке зберегло повністю або частково історичний ареал і занесене до Списку історичних населених місць України;

- історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла старовинний вигляд, розпланування та форму забудови, типові для певних культур або періодів розвитку;

- об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

- пам`ятка культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

- історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку;

Частиною 2 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (в редакції, яка діяла до 11.12.2012) встановлено, що з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.

Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України.

Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.

З метою захисту традиційного характеру середовища населених місць України та на виконання ст. 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 затверджено Список історичних населених міст України (міста і селища міського типу), до якого внесено і місто Чернівці.

Абзацами першим - третім пункту 2 вказаної постанови Кабінету Міністрів України Державному комітетові будівництва, архітектури та житлової політики разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями постановлено забезпечити протягом 2001 - 2003 років розроблення та затвердження науково-проектної документації з визначення меж історичних ареалів населених місць, включених до зазначеного Списку.

На виконання ст. 32 "Про охорону культурної спадщини", постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 затверджено Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, яка набрала чинності 05.04.2002 (далі Порядок № 318).

Пунктами 1 3 Порядку № 318 встановлено, що історичні ареали визначаються тільки в населених місцях, що занесені до Списку історичних населених місць України, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Історичний ареал охоплює історично сформовану частину населеного місця, що зберегла старовинний вигляд, розпланування і характер забудови. Режими використання історичних ареалів визначаються їх історико-культурним потенціалом (кількістю, видами, типами і категоріями об`єктів культурної спадщини, загальною містобудівною структурою, наявністю чи відсутністю заповідників, а також установленими зонами охорони пам`яток).

Згідно п. 5, 12 Порядку № 318 межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць. Визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуються Мінкультури.

Судом встановлено, що на виконання Закону України "Про охорону культурної спадщини" та постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878, рішенням 14 сесії V скликання Чернівецької міської ради від 28.02.2007 № 252 затверджено «Коригування історико-архітектурного опорного плану і проекту зон охорони пам`яток та визначення меж і режимів використання історичних ареалів міста Чернівців» (Т. 3 а.с. 148).

Відповідно до проектно-регулятивного розділу містобудівної i документації «Коригування історико-архітектурного опорного плану і проекту зон охорони пам`яток та визначення меж і режимів використання історичних i ареалів міста Чернівців», яке знаходиться в загальному доступі на сайті Чернівецької міської ради за посиланням http://chernivtsy.eu/portal/istoryko-arhitekturnyj-opornyj-plan, земельна ділянка за адресою вул. А. Шептицького, 7, м. Чернівці розташована в межах комплексної охоронної зони Центрального історичного ареалу м. Чернівців.

Судом встановлено, що відповідно до ст. ст. 5, 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини", враховуючи рішення Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури і туризму України (протокол № 1 від 24.05.2007), наказом Міністерства культури і туризму України «Про затвердження науково-проектної документації щодо визначення зон охорони пам`яток, меж і режимів використання історичних ареалів населених місць» від 16.06.2007 № 661/0/16-07 затверджено межі та режими використання зон охорони пам`яток культурної спадщини та історичного ареалу міста Чернівці, визначених науково-проектною документацією, розробленою відповідно Науково-дослідним інститутом пам`яткоохоронних досліджень (Т. 3 а.с. 236 - 242).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 92 внесено зміни до Порядку № 318, якою пункти 8 і 9 було викладено в такій редакції:

8. Проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичних ареалів населених місць розробляється з урахуванням вимог затвердженого в установленому законом порядку історико-архітектурного опорного плану.

9. У разі незатвердження історико-архітектурного опорного плану населеного місця, що внесене до Списку історичних населених місць України, проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичного ареалу розробляється з урахуванням вимог історико-містобудівного обґрунтування, порядок розроблення якого визначається наказом Мінкультури та Мінрегіону.

Також було установлено, що ці вимоги застосовуються до 01.01.2019.

Отже, нормами Порядку № 318 не вимагалось подання на погодження відповідним органам місцевого самоврядування та затвердження Мінкультури вже існуючих (діючих) і визначених науково-проектною документацією меж історичних ареалів як і не встановлювалось строку для здійснення таких дій.

На час прийняття оскаржуваних приписів, ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» діяла в редакції Закону № 1423-IX від 28.04.2021, з урахуванням змін, внесених Законом № 2268-IX від 22.05.2022.

Так, ч. 7 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (в редакції чинній на час винесення спірних приписів) встановлено, що з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.

Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, затверджується Кабінетом Міністрів України.

У кожному історичному населеному місці визначається один або більше історичний ареал.

Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Відповідно до ч. 5 ст. 32 цього Закону до затвердження у встановленому порядку науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання історичних ареалів населених місць межі історичного ареалу населеного місця визначаються науково-проектною документацією, що розробляється на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

У межах історичних ареалів населених місць, визначених відповідно до абзацу першого цієї частини, встановлюються такі режими використання:

забезпечується збереження характерних архітектурних прийомів/елементів і типів, габаритів і матеріалу даху;

забороняється прокладання нових залізничних чи трамвайних колій, автомагістралей, магістральних трубопроводів, улаштування нових повітряних ліній електропередачі, розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, стаціонарних конструкцій для розміщення зовнішньої реклами;

висотні параметри нових будівель та споруд чи реконструкції існуючих об`єктів обмежуються висотними параметрами прилеглої цінної історичної забудови, розміщеної в межах історичного ареалу населеного місця;

будь-які земляні роботи проводяться виключно за умови попередніх археологічних розвідок, що проводяться у порядку, визначеному цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 6 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (в редакції чинній на час винесення спірних приписів) відомості про визначені межі і режими використання зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць (у тому числі встановлені відповідно до частин другої і п`ятої цієї статті) вносяться до Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру як обмеження у використанні земель.

Забудова територій зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць здійснюється відповідно до визначених або встановлених цим Законом режимів використання.

Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що нормами Закону України «Про охорону культурної спадщини» в редакції Закону № 1423-IX від 28.04.2021, з урахуванням змін, внесених Законом № 2268-IX від 22.05.2022, не вимагалось подання на погодження відповідним органам місцевого самоврядування та затвердження центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини вже існуючих (діючих) і визначених науково-проектною документацією меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць, як і не встановлювалось строку для здійснення таких дій.

Не містить таких вимог і Порядок № 318.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» 21.05.1997 № 280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Суд звертає увагу, що доказів того, що рішення 14 сесії V скликання Чернівецької міської ради від 28.02.2007 № 252 про затвердження «Коригування історико-архітектурного опорного плану і проекту зон охорони пам`яток та визначення меж і режимів використання історичних ареалів міста Чернівців», яким затверджені межі та режими використання зон охорони пам`яток культурної спадщини та історичного ареалу міста Чернівці, у встановленому законом порядку було скасовано, до суду додано не було, а отже, таке рішення є чинним.

Відсутні в матеріалах справи також докази на підтвердження скасування наказу Міністерства культури і туризму України «Про затвердження науково-проектної документації щодо визначення зон охорони пам`яток, меж і режимів використання історичних ареалів населених місць» від 16.06.2007 № 661/0/16-07, яким затверджено межі та режими використання зон охорони пам`яток культурної спадщини та історичного ареалу міста Чернівці.

З огляду на наведене, суд приходить до переконання, що містобудівна документація «Коригування історико-архітектурного опорного плану і проекту зон охорони пам`яток та визначення меж і режимів використання історичних i ареалів міста Чернівців», затверджена наказом Міністерства культури і туризму України «Про затвердження науково-проектної документації щодо визначення зон охорони пам`яток, меж і режимів використання історичних ареалів населених місць» від 16.06.2007 № 661/0/16-07, є чинною, та відповідно, є такою, що визначає межі та режими використання історичних ареалів міста Чернівців, а також режими обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів міста Чернівців.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин межі та режими використання історичного ареалу міста Чернівців були закріплені на нормативному рівні.

Беручи до уваги вищенаведене, суд відхиляє твердження позивачів стосовно того, що на час прийняття оскаржуваних приписів не були визначені межі та режими використання історичного ареалу міста Чернівців.

Не бере до уваги суд також твердження позивачів щодо відсутності в Державному земельному кадастрі, містобудівному кадастрі як обмеження у використанні земель відомостей про визначені межі і режими використання буферної зони та історичного ареалу міста Чернівців, оскільки наведена обставина не спростовує та не виключає наявність затверджених меж та режимів використання історичного ареалу міста Чернівців, які розроблені та затверджені до дати внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Крім того, суд звертає увагу, що містобудівна документація «Коригування історико-архітектурного опорного плану і проекту зон охорони пам`яток та визначення меж і режимів використання історичних i ареалів міста Чернівців», затверджена рішенням 14 сесії V скликання Чернівецької міської ради від 28.02.2007 № 252, з урахуванням якої, розроблялися Бюром проектна документація та отримувалися відповідні дослідження, висновки тощо, є нормативно-правовим актом, обов`язковим до виконання в силу вимог Закону України «Про місцеве самоврядування».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (в редакції, яка діяла на час винесення оскаржуваних приписів) об`єкт всесвітньої спадщини - об`єкт культурної спадщини, включений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО відповідно до Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (далі - Конвенція); буферною зоною є територія навколо об`єкта всесвітньої спадщини, що забезпечує охорону цілісності та автентичності видатної універсальної цінності цього об`єкта та у межах якої встановлюється відповідний режим використання.

Статтею 4 Конвенції ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини, яка ратифікована Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 04.10.1988 № 6673, визначено, що кожна держава, сторона цієї Конвенції визнає, що зобов`язання забезпечувати виявлення, охорону, збереження, популяризацію й передачу майбутнім поколінням культури і природної спадщини, що визначена у ст. 1 та 2, яка перебуває на її території, покладається насамперед на неї.

Україна як держава, яка внесла пам`ятку до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, згідно з п. 172 Настанов, що регулюють виконання Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини ЮНЕСКО, добровільно взяла на себе зобов`язання з інформування Комітету всесвітньої спадщини через Секретаріат ЮНЕСКО про наміри розпочати або дозволити в зоні, що охороняється Конвенцією, значні роботи з відновлення чи нового будівництва, які могли б вплинути на цінність об`єкта всесвітньої спадщини.

Суд також звертає увагу на те, що Законом України "Про ратифікацію Рамкової конвенції Ради Європи про значення культурної спадщини для суспільства" від 19.09.2013 № 581-VII Україною ратифіковано Рамкову конвенцію Ради Європи про значення культурної спадщини для суспільства.

Відповідно до преамбули до Рамкової конвенції Ради Європи про значення культурної спадщини для суспільства Сторони цієї Конвенції, у тому числі й Україна, наголошуючи, зокрема, на значенні й потенціалі розумного використання культурної спадщини як ресурсу сталого розвитку та якості життя в постійно мінливому суспільстві, посилаючись на різні документи Ради Європи, особливо на Європейську культурну конвенцію (1954 року), Конвенцію про охорону архітектурної спадщини Європи (1985 року), Європейську конвенцію про охорону археологічної спадщини (переглянуту) (1992 року) та Європейську ландшафтну конвенцію (2000 року), домовилась: визнавати індивідуальну та колективну відповідальність стосовно культурної спадщини; наголошувати на тому, що збереження культурної спадщини та її стале використання спрямовані на розвиток людського потенціалу та якості життя; уживати необхідних заходів для застосування положень Конвенції стосовно:

- ролі культурної спадщини у створенні мирного та демократичного суспільства, а також у процесах сталого розвитку культурного різноманіття та сприяння йому;

- найліпшої ефективної реалізації повноважень усіх відповідних громадських, інституційних та приватних учасників (пункти b), c), d) статті 1 Конвенції).

Згідно із ст. 5 Рамкової конвенції Ради Європи про значення культурної спадщини для суспільства Сторони зобов`язуються, зокрема: визнавати громадський інтерес до культурної спадщини відповідно до її значення для суспільства; підвищувати цінність культурної спадщини через її виявлення, вивчення, тлумачення, захист, збереження та представлення; сприяти захистові культурної спадщини як важливого фактору для спільних цілей сталого розвитку, культурного різноманіття й сучасної творчості; визнавати цінність культурної спадщини, яка знаходиться на територіях під їхньою юрисдикцією, незалежно від її походження; розробляти інтегровані стратегії для сприяння виконанню положень цієї Конвенції (пункти a), b), e), f), g) цієї статті Конвенції).

Отже, згідно з вищенаведеними приписами правових норм національного законодавства і положень актів міжнародного права, ратифікованих Україною, культурна спадщина перебуває під охороною закону, а держава забезпечує збереження об`єктів, що становлять культурну цінність, до яких Закон України "Про охорону культурної спадщини" відносить й території, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність, зокрема, історичні ареали населених місць.

Збереження об`єктів культурної спадщини, їх охорона, яка полягає, у тому числі, у запобіганні їхньому руйнуванню або заподіянню шкоди, зокрема, у результаті здійснення несанкціонованої господарської діяльності, забезпеченні захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь є одним із пріоритетних та головних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

При цьому Україною взято міжнародне зобов`язання визнавати громадський інтерес до культурної спадщини відповідно до її значення для суспільства, сприяти захистові культурної спадщини як важливого фактору для спільних цілей сталого розвитку, культурного різноманіття й сучасної творчості, визнавати цінність культурної спадщини, яка знаходиться на її території як в цілому, так і у певних населених пунктах - історичних населених містах України.

Пунктом 14 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини.

Статтею 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам`яток національного значення здійснюються лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.

Як зазначалося вище, відповідно до ч. 7 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Частиною 1 ст. 37-1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» установлено, що об`єкти всесвітньої спадщини, що розташовані на території України, є предметом особливої охорони.

Згідно ч. 3 ст. 37-2 Закону України «Про охорону культурної спадщини» проведенню містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на об`єкті всесвітньої спадщини, його території, в буферній зоні передує інформування Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Рекомендації Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО щодо проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на об`єкті всесвітньої спадщини, його території, в буферній зоні є обов`язковими для виконання при проведенні таких робіт.

Міністерство культури та інформаційної політики України, як орган управління об`єктом всесвітньої спадщини, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 37-4 Закону України «Про охорону культурної спадщини» надає висновки до науково-проектної документації містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на об`єкті всесвітньої спадщини, його території, в буферній зоні щодо їх впливу на видатну універсальну цінність об`єкта всесвітньої спадщини.

Відповідно до пункту 2 Порядку інформування Міжурядового комітету з охорони всесвітньої культурної і природної спадщини про наміри здійснити містобудівні перетворення на території об`єкта культурної спадщини, включеного до Списку всесвітньої спадщини, та/або в межах його буферної зони, затвердженого наказом Міністерства культури України 20.04.2018 № 345, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2018 за № 786/32238 (далі - Порядок № 345), містобудівні перетворення - нове будівництво, реконструкція, реставрація, земляні роботи, ландшафтні перетворення на території об`єкта всесвітньої спадщини та/або в межах його буферної зони.

У відповідності до п. 3 Порядку № 345 для забезпечення інформування Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО замовник містобудівних перетворень подає до Мінкультури інформацію у чотирьох примірниках, два з яких складено українською мовою, два - англійською або французькою мовою, в письмовій формі та на електронних носіях, що включає:

стислу характеристику містобудівного перетворення (функціональне призначення, обґрунтування місця розміщення, запланована дата початку робіт, основні техніко-економічні показники (площа, об`єм, загальна висота в метрах від рівня денної поверхні землі, а також згідно з Балтійською системою висот до вищої точки споруди, кадастровий план відповідної земельної ділянки));

опис буферної зони в межах п`ятиста метрів навколо запланованого містобудівного перетворення;

оцінку впливу на видатну універсальну цінність об`єкта всесвітньої спадщини, у тому числі з візуальним 3D-моделюванням;

результати попередніх інженерних, геологічних, архівних, археологічних досліджень, результати обстежень, пов`язаних з територією запланованого містобудівного перетворення (за наявності);

відомості про проведені консультації з громадськістю щодо запланованого містобудівного перетворення (за наявності);

відображення локації об`єкта на топографічній карті території об`єкта всесвітньої спадщини та його буферної зони;

інформація органу управління об`єктом всесвітньої спадщини щодо відповідності запланованих містобудівних перетворень плану управління об`єктом всесвітньої спадщини та/або режиму використання його буферної зони (за наявності затвердженого плану управління об`єктом всесвітньої спадщини);

інші відомості за наявності.

У разі невідповідності поданої інформації вимогам пункту 3 цього Порядку Мінкультури відмовляє замовнику містобудівного перетворення в інформуванні Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з обґрунтуванням підстав. Відмова Мінкультури не перешкоджає повторному зверненню замовника містобудівного перетворення (п. 4 Порядку № 345).

Відповідно до п. 7 Порядку № 345 Мінкультури протягом 5 робочих днів з дати надходження від Секретаріату Національної комісії у справах ЮНЕСКО рекомендацій та/або інших документів Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО надсилає їх замовнику містобудівного перетворення мовою оригіналу.

Згідно зі ст. ст. 53 та 54 Земельного кодексу України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.

Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.

Пунктом 14 Порядку № 318 встановлено, що нове будівництво можливе тільки у виняткових випадках за проектами, погодженими в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до Закону України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земельних робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам`яток місцевого значення, їх територій і зон охорони, включений до Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності на підставі Закону України "Про охорону культурної спадщини".

Отже, в зонах охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, об`єктах всесвітньої спадщини, його території, в буферній зоні встановлено особливий режим регулювання забудови, зокрема, у таких зонах забороняється проведення будівельних робіт без попереднього погодження проектної документації на будівництво у встановленому законом порядку з Міністерством, а також має бути отримано дозвіл на проведення земляних робіт з метою виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 826/4485/18 та від 25.02.2021 у справі № 522/8120/16-а, від 07.12.2021 у справі № 380/142/20.

Так, архітектурний ансамбль «Резиденція митрополитів Буковини і Далмації» включено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО 28.06.2011 на 35-й сесії комітету ЮНЕСКО.

Крім того, суд зазначає, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2022 у справі № 600/7374/21-а встановлено, що містобудівною документацією "Коригування історико-архітектурного опорного плану і проекту зон охорони пам`яток та визначення меж і режимів використання історичних ареалів м. Чернівці", затвердженою рішенням Чернівецької міської ради від 28.02.2007 № 252 та наказом Міністерства культури і туризму України від 16.06.2007 № 661/0/1607 визначено три історичні ареали в межах міста Чернівців, а саме: Центральний історичний ареал площею 550,05 га, історичний ареал "Гореча" площею 17,39 га та історичний ареал "Садгора" площею 14,66 га.

Рішенням 35 сесії Комітету всесвітньої спадщини відповідно до Конвенції про охорону всесвітньої спадщини, навколо включеного до Списку всесвітньої спадщини об`єкта ЮНЕСКО Резиденції митрополитів Буковини і Далмації у Чернівцях затверджено охоронну буферну зону загальною площею 244,85 га.

Згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2022 у справі № 600/7374/21-а територія за адресою вул. Шептицького Андрея Митрополита, 7 знаходиться в межах Центрального історичного ареалу м. Чернівців та в межах охоронної буферної зони включено до Списку всесвітньої спадщини об`єкта ЮНЕСКО Резиденції митрополитів Буковини і Далмації у Чернівцях (Т. 1 а.с. 74 - 88).

Суд нагадує, що постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 м. Чернівці занесено до Списку історичних населених місць України.

Рішенням 14 сесії V скликання Чернівецької міської ради від 28.02.2007 № 252 «Про затвердження «Коригування історико-архітектурного опорного плану і проекту зон охорони пам`яток та визначення меж і режимів використання історичних ареалів міста Чернівців», затвердженим наказом Міністерства культури і туризму України «Про затвердження науково-проектної документації щодо визначення зон охорони пам`яток, меж і режимів використання історичних ареалів населених місць» від 16.06.2007 № 661/0/16-07, затверджено межі та режими використання зон охорони пам`яток культурної спадщини та історичного ареалу міста Чернівці.

Відповідно до проектно-регулятивного розділу містобудівної i документації «Коригування історико-архітектурного опорного плану і проекту зон охорони пам`яток та визначення меж і режимів використання історичних i ареалів міста Чернівців», яке знаходиться в загальному доступі на сайті Чернівецької міської ради за посиланням http://chernivtsy.eu/portal/istoryko-arhitekturnyj-opornyj-plan, земельна ділянка за адресою вул. А. Шептицького, 7, м. Чернівці розташована в межах комплексної охоронної зони Центрального історичного ареалу м. Чернівців.

Схема буферної зони розміщена на офіційному веб-сайті ЮНЕСКО за посиланням https://whc.unesco.org/en/list/1330/, згідно якої земельна ділянка за адресою вул. А. Шептицького, 7, м. Чернівці розташована в межах буферної (охоронної) зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Aрхітектурний ансамбль Резиденції митрополитів Буковини і Далмації» (https://whc.unesco.org/en/list/1330/maps/).

Отже, територія за адресою вул. Шептицького Андрея Митрополита, 7 знаходиться в межах Центрального історичного ареалу м. Чернівців та в межах охоронної буферної зони включено до Списку всесвітньої спадщини об`єкта ЮНЕСКО Резиденції митрополитів Буковини і Далмації у Чернівцях.

Наведена обставина також підтверджується отриманими на замовленням Бюро дозвільними документами та проектною документацією на об`єкт будівництва по вул. А. Шептицького, 7 в м. Чернівці, а саме: містобудівними умовами та обмеженнями № 1075/15 від 11.08.2015 зі змінами та доповненнями; історико-містобудівним обґрунтуванням спорудження багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського обслуговування розроблене у 2015 році та погоджене Міністерством культури України 31.05.2016; історико-містобудівним дослідженням реновації забудови, розроблене у 2020 році; висновком наукового археологічного дослідження № 335-в/23-18 від 20.08.2018.

Суд звертає увагу, що межі буферної зони затверджені відповідно до Конвенції про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини та Настанов із застосування Конвенції про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини до прийняття Закону України від 19.06.2018 № 2457-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» щодо збереження пам`яток культурної спадщини, включених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО», яким впроваджено відповідні норми в національне законодавство.

Пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 19.06.2018 № 2457-VIII встановлено, що на об`єктах всесвітньої спадщини, щодо яких до дня набрання чинності цим Законом не затверджені плани управління та буферні зони, плани управління та буферні зони затверджуються протягом року з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно з ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» встановлюється перевага правил міжнародних договорів, який набрав чинності в установленому порядку, над актами законодавства України.

Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про охорону культурної спадщини, застосовуються правила міжнародного договору України (ст. 48 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).

Враховуючи вищенаведене, суд відхиляє твердження позивачів стосовно того, що на час прийняття оскаржуваних приписів не були визначені межі та режим використання буферної зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Aрхітектурний ансамбль Резиденції митрополитів Буковини і Далмації».

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про охорону культурної спадщини" встановлено, що державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політику у сфері охорони культурної спадщини.

Відповідно до п. 14, 17, 18, 19 ч. 2 ст. 5 Закону України "Про охорону культурної спадщини" до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема, погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини; надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках національного значення; видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток національного значення, об`єктів всесвітньої спадщини, припинення робіт на них, їх територіях, в зонах охорони, буферних зонах, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідними органами охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом, без дозволів або з відхиленням від них; надання дозволів на відновлення земляних робіт.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 № 885 затверджено положення про Міністерство культури та інформаційної політики України (далі - Положення), згідно якого Міністерство культури та інформаційної політики України (МКІП) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1 цього Положення МКІП є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури, державної мовної політики, популяризації України у світі, державного іномовлення, інформаційного суверенітету України (у частині повноважень з управління цілісними майновими комплексами державного підприємства Мультимедійна платформа іномовлення України та Українського національного інформаційного агентства Укрінформ) та інформаційної безпеки, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах відновлення та збереження національної пам`яті, мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей.

Відповідно до п. 4 наведеного Положення, МКІП відповідно до покладених на нього завдань: видає розпорядження та приписи щодо охорони пам`яток національного значення, об`єктів всесвітньої спадщини, припинення робіт на них, їх територіях, у зонах охорони, буферних зонах, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідними органами охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених Законом України Про охорону культурної спадщини, без дозволів або з відхиленням від них; застосовує фінансові санкції за порушення Закону України Про охорону культурної спадщини; у межах повноважень, передбачених законом, погоджує програми та проекти містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програми та проекти, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини; видає дозволи на: проведення робіт на пам`ятках національного значення; проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт у межах території пам`яток та в зонах їх охорони, на охоронюваній археологічній території, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою; відновлення земляних робіт.

Відповідно до положень ст. 26 Закону України "Про охорону культурної спадщини" консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам`яток національного значення здійснюються лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" (в редакції, яка діяла на час винесення оскаржуваних приписів) на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Водночас, відповідно до Закону України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" дозвіл на проведення робіт на пам`ятках національного значення, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених пунктів, включений до Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності на підставі Закону України "Про охорону культурної спадщини".

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що в зонах охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, встановлено особливий режим регулювання забудови. Зокрема, у таких зонах забороняється проведення будівельних робіт без попереднього отримання дозволу в органах охорони культурної спадщини, зокрема, Міністерства культури та інформаційної політики України як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 316 затверджено Порядок видачі дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також досліджень решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою на території України (далі Порядок № 316).

Пунктами 4, 6 Порядку № 316 передбачено, що археологічні розвідки, розкопки, інші земляні роботи на об`єктах культурної спадщини проводяться лише за наявності дозволів, які видаються Мінкультури. Форми дозволів затверджуються Мінкультури.

Дозвіл на проведення інших земляних робіт видається Мінкультури за офіційною заявою органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу охорони культурної спадщини обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, дирекції державних заповідників та музеїв-заповідників, інших заінтересованих осіб.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 316, наказом Міністерства культури і мистецтв України від 24.05.2005 № 329, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.06.2005 за № 647/10927, затверджено форму дозволу на проведення земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць.

Судом встановлено, що Колективне проектно-кошторисне бюро побуту не зверталося до Міністерство культури та iнформацiйної політики України із заявою на отримання дозволу на проведення земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, з метою будівництва об`єкта «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського обслуговування та паркінгом по вул. А. Шептицького, 7, м. Чернівці» на земельній ділянці, яка розташована в межах комплексної охоронної зони Центрального історичного ареалу м. Чернівців та в межах буферної (охоронної) зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Aрхітектурний ансамбль Резиденції митрополитів Буковини і Далмації».

Під час розгляду справи по суті Колективне проектно-кошторисне бюро побуту не надало до суду докази звернення до Міністерство культури та iнформацiйної політики України із заявою на отримання дозволу на проведення земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць на вказаній вище земельній ділянці.

У відзиві та під час розгляду справи по суті, відповідач стверджував, що актуальна електронна база даних документообігу МКПП не містить відомостей щодо надання Міністерством культури та інформаційної політики України дозволу позивачу на проведення земляних робіт за адресою вул. А. Шептицького, 7, м. Чернівці, яка розташована в межах комплексної охоронної зони Центрального історичного ареалу м. Чернівців, а також в межах буферної (охоронної) зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Архітектурний ансамбль Резиденції митрополитів Буковини і Далмації».

Відсутні в матеріалах справи також докази попереднього погодження Бюром проектної документації на будівництво вказаного об`єкту з Міністерством культури та інформаційної політики України.

Стосовно виявлених порушень законодавства у сфері охорони культурної спадщини, суд зазначає наступне.

Розглядом справи по суті встановлено, що за наслідками опрацювання листа Чернівецької обласної організації політичної партії «Пропозиція» від 26.07.2022, Міністерство культури та інформаційної політики України 09.08.2022 направило на адресу Чернівецької обласної державної адміністрації листа, в якому просило доручити відповідним структурним підрозділам здійснювати постійний моніторинг містобудівної ситуації за вказаною адресою вул. А. Шептицького, 7 м. Чернівці та, у разі початку проведення земляних та будівельних робіт, з метою відповідного реагування з боку МКІП, в порядку п. 18 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини», надати актуальні на дату підготовки інформаційного листа акт обстеження, матеріали фотофіксації та повну інформацію про замовника та виконавця робіт (Т. 2 а.с. 195 196, 197).

На підставі листа Міністерства культури та інформаційної політики України від 09.08.2022 № 06/18/1389-22 та наказу управління культури Чернівецької обласної державної адмiнiстрації від 22.08.2022 № 125 «Про створення комісії з обстеження містобудівної ситуації за адресою: вул. А. Шептицького, 7 м. Чернівці», комісією у складі: ОСОБА_2 - завідувача сектору організаційно-правового забезпечення управління культури обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації), голови Комісії, членів Комісії: Олександра Шведика - начальника відділу містобудування та архітектури Департаменту капітального будівництва, містобудування та архітектури обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації - головного архітектора Чернівецької області, Миколи Ільківа - директора Чернівецької філії ДП «НДЦ Охоронна археологічна служба України» Інститут археології НАН України, кандидат історичних наук, Володимира Ємчука - головного спеціаліста відділу охорони і збереження пам`яток архітектури управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради та Тетяни Романович - головного спеціаліста відділу з питань культури та мистецтв, охорони культурної спадщини управління культури обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації), 22.08.2022 проведено обстеження містобудівної ситуації за адресою вул. А. Шептицького, 7, м. Чернівці, про що складено акт б/н від 22.08.2022 (Т. 3 а.с. 178 179, 180, 181 - 189).

Під час візуального обстеження комісією встановлено, що земельна ділянка за адресою вул. А. Шептицького, 7, м. Чернівці розташована в межах комплексної охоронної зони Центрального історичного ареалу м. Чернівців відповідно до проектно-регулятивного розділу містобудівної i документації «Коригування історико-архітектурного опорного плану і проекту зон охорони пам`яток та визначення меж і режимів використання історичних i ареалів міста Чернівців», затвердженої рішенням Чернівецької міської ради від 28.02.2007 № 252 та наказом Міністерства культури і туризму України від 16.02.2007 № 661/0/16-07. Земельна дiлянка за вказаною адресою розташована в межах історичного ареалу м. Чернівці, а також в межах буферної (охоронної) зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Aрхітектурний ансамбль Резиденції митрополитів Буковини і Далмації».

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 м. Чернівці занесено до Списку історичних населених місць України.

Вздовж південної сторони ділянки розташована одноповерхова нежитлова ділянка (вул. А. Шептицького, 7), зі сходу ділянка примикає до житлового будинку фонової забудови, із заходу проходить з`їзд до нежитлових дворів, на півночi дiлянка межує з Турецьким провулком.

На значній площі ділянка покрита асфальтом, у південній частині під дернем. Багаторічні насадження у північній частині вирубані та викорчувані.

У північно-східному куті, на момент обстеження працював екскаватор. Часткова демонтована підпорна й цегляна стінка на дiлянцi перепаду висоти. На ділянці знятий верхній шар ґрунту. Археологічних матеріалів не виявлено.

В акті обстеження комісією зафіксовано, що вiдсутнi: 1) погодження проектної документації на проведення земляних робіт на вул. А. Шептицького, 7 у м. Чернівцях; 2) дозвіл на проведення робіт на зазначеному вище об`єкті, що знаходиться в межах Центрального історичного ареалу м. Чернівці, який має бути отриманий у встановленому порядку в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини - Міністерстві культури та інформаційної політики України.

На момент проведення візуального обстеження зазначеної ділянки був тільки дозвіл на виконання будівельних робіт від 30.07.2022 № ЧВО12220627740 та Висновок за результатами наукового археологічного дослідження від 20.08.2018 № 335-B/23-18, згiдно якого археологічний шар у межах ділянки відсутній, підйомного матерiалу не зафіксовано.

На день проведення обстеження містобудівної ситуації за адресою: вул. А. Шептицького, 7 в м. Чернівці, обласній державній адміністрації (обласній військовій адміністрації) не надано проектну документацію на проведення земляних робіт у м. Чернівці.

Документи, які засвідчують погодження науково-проектної документації та надання дозволу на проведення будь-яких робіт за вказаною адресою Мiнiстерством культури та iнформацiйної політики України, відсутні.

За наслідками візуального обстеження земельної ділянки комісією зроблено висновок про необхідність направлення матеріалів до Міністерства культури та інформаційної політики України для відповідного реагування з метою вивчення причин та обставин порушення чинного законодавства у сфері охорони культурної спадщини, інших нормативно-правових актів.

26.08.2022 управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації листом за вих. № 01/13-59 направило на адресу Міністерства культури та iнформацiйної політики України акт обстеження містобудівної ситуації за адресою вул. А. Шептицького, 7, м. Чернівці від 22.08.2022 та фотофіксацію території (Т. 3 а.с. 177).

За результати проведеного обстеження містобудівної ситуації за адресою вул. А. Шептицького, 7, м. Чернівці, 14.09.2022 Міністерство культури та iнформацiйної політики України винесло приписи № 06/13/2085-22 та № 06/13/2087-22, пунктом 1 яких вимагало від Колективного проектно-кошторисного бюро побуту та приватного підприємства «Грейп 2002» негайно припинити проведення робіт на об`єкті: Будівництво багатоквартирних житлових будинкiв iз об`єктами громадського обслуговування та паркінгом по вул. Шептицького, 7 у м. Чернівці, які проводяться в межах історичного ареалу м. Чернівців (наказ Міністерства культури і туризму України від 16.06.2007 № 661/0/16-07), а також в межах буферної (охоронної) зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Архітектурний ансамбль Резиденція митрополитів Буковини і Далмації, за відсутності погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини проекта та без відповідного дозволу, до приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини (Т. 2 а.с. 207, 208).

Згідно пункту 2 вищенаведених приписів відповідач вимагав надати письмові пояснення по суті викладених у п. 1 приписів, зокрема: фактів порушення законодавства про охорону культурної спадщини. Про виконання вимог приписів необхідно повідомити Міністерство культури та інформаційної політики України протягом п`яти календарних днів із дня отримання приписів.

Матеріалами справи підтверджується, що приписи від 14.09.2022 № 06/13/2085-22 та № 06/13/2087-22 отримано позивачами 20.09.2022, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (Т. 2 а.с. 209).

На виконання вимог п. 2 припису від 14.09.2022 № 06/13/2087-22, 22.09.2022 Колективне проектно-кошторисне бюро побуту направило на адресу відповідача лист за вих. № 20/09, в якому, серед іншого, повідомлено про отримання погодження проекту будівництва багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського обслуговування та паркінгом по вул. А. Шептицького, 7 в м. Чернівці від Міністерства культури та інформаційної політики України за принципом мовчазної згоди, враховуючи рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.02.2022 у справі № 600/7374/21-а, яке набрало законної сили. Про вказану обставину відповідача було повідомлено листом від 02.09.2022. Крім того, позивач стверджував, що у приписі не вказано, який саме дозвіл необхідно йому отримати (Т. 2 а.с. 215 - 219).

Судом встановлено, що приватне підприємство «Грейп 2002» не направляло на адресу відповідача письмові пояснення на виконання п. 2 оскаржуваного припису. Під час розгляду справи по суті приватне підприємство «Грейп 2002» не повідомило суд про причини невиконання оскаржуваного припису в цій частині.

Надаючи оцінку правомірності оскаржуваним приписам, суд зазначає наступне.

Статтею 30 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (в редакції, яка діяла на час винесення оскаржуваних приписів) обумовлено, що органи охорони культурної спадщини зобов`язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам`ятці або порушує законодавство, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини.

Приписи органів охорони культурної спадщини є обов`язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами.

Як зазначалося вище, земельна ділянка за адресою вул. А. Шептицького, 7, м. Чернівці розташована в межах комплексної охоронної зони Центрального історичного ареалу м. Чернівців, а також в межах буферної (охоронної) зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Архітектурний ансамбль Резиденції митрополитів Буковини і Далмації».

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем були розглянуті листи Колективного проектно-кошторисного бюро побуту від 02.09.2022 № 02/09, від 15.09.2022 № 15/09, в яких містились пояснення щодо будівництва (Т. 2 а.с. 210 212, 213 214).

Дослідженням вказаних листів встановлено, що вони не містять інформації про отримання Колективим проектно-кошторисним бюро побуту дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини на містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи.

У відзиві та під час розгляду справи по суті, відповідач стверджував, що актуальна електронна база даних документообігу МКПП не містить відомостей щодо надання Міністерством культури та інформаційної політики України дозволу позивачу на проведення земляних робіт за адресою вул. А. Шептицького, 7, м. Чернівці, яка розташована в межах комплексної охоронної зони Центрального історичного ареалу м. Чернівців, а також в межах буферної (охоронної) зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Архітектурний ансамбль Резиденції митрополитів Буковини і Далмації».

Доказів на спростування наведеної обставини позивачі до суду не надали.

Водночас, матеріалами справи підтверджується здійснення робіт із будівництва на території, розташованій за адресою вул. А. Шептицького, 7, м. Чернівці.

Так, 25.11.2020 між Колективним проектно-кошторисним бюро побуту (замовник) та приватним підприємством «Грейп 2002» (підрядник) укладено договір підряду № 11/24, на умовах якого підрядник зобов`язувався відповідно до технічного завдання, проектно-кошторисної документації, здійснити роботи на об`єкті «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського обслуговування та паркінгом по вул. А. Шептицького, 7 в м. Чернівці» та передати у власність замовнику, а замовник зобов`язувався надати підряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити будівельними матеріалами та іншими засобами згідно договірної ціни, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчені будівельні роботи на об`єкту і повністю сплатити вартість виконаних робіт (матеріалів, якщо такі були задіяні за рахунок підрядника) (Т. 3 а.с. 13).

Згідно висновку кваліфікованого експерта ОСОБА_3 № 11-09/2022 від 01.10.2022 за результатами технічного обстеження шпунтового огородження, що належить до захисних засобів розпочатого будівництвом одного з двох житлових будинків на АДРЕСА_1 , наданого на замовлення Колективного проектно-кошторисного бюро побуту, у поточному (2022) році замовник розпочав будівництво одного з двох житлових будинків на вул. А. Шептицького, 7 в м. Чернівці, згідно попередньо розробленої і погодженої у 2016 році містобудівної документації (проекту) і дозволу інспекції ДАБК виконавчого комітету на виконання робіт від 30.06.2022 (Т. 1 а.с. 173 177, Т. 3 а.с. 10 - 12).

У висновку зафіксовано, що на день обстеження містобудівної ситуації 29.09.2022 експертом встановлено, що з початку будівництва об`єкту було влаштовано шпунтову стінку для недопущення можливості бокових зміщень ґрунту під підошвою фундаментів сусідніх будинків з меншою глибиною закладання та викопано котлован під нульовий цикл будинку, що наближений до пров. Турецький.

Вiд 20.09.2022 об`єкт знаходиться в стані покинутої розпочатої будівництвом новобудови без консервації. Такий стан будівництва не може бути тривалим і вимагає негайного вирішення, оскільки наближається зима, і зміна погодних умов спричинить негативні умови для ґрунтової основи фундаментів існуючих будівель і вже готового для нульового циклу котловану новобудови - розморозять її.

У зв`язку з тим, що влаштування котловану для фундаментів було завершено на початку вересня 2022 року, тобто до винесення припису щодо припинення робіт на об`єкті, ґрунт в котловані до проектних відміток розроблявся без дотриманням заходів щодо запобігання промерзання ґрунтової основи.

Згідно письмових пояснень Колективного проектно-кошторисного бюро побуту від 27.12.2022 та усних пояснень його представника (керівника) під час розгляду справи по суті, на момент винесення оскаржуваних приписів від 14.09.2022, підрядною організацією приватним підприємством «Грейп 2002» на земельній ділянці було споруджено шпунтовий ряд свай, які є водночас основою стіни майбутнього паркану та викопано котлован під дворівневий паркінг. На час розгляду справи в суді, на земельній ділянці знаходиться незавершений будівництвом багатоквартирний житловий будинок з об`єктами громадського призначення та паркінгом літ. "А", що становить 0,5% готовності, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав ( Т. 2 а.с. 30 33, Т. 3 а.с. 8 - 9).

Таким чином, здійснення позивачами робіт із будівництва на території, розташованої на земельній ділянці за адресою: м. Чернівці, вул. Шептицького, 7, яка знаходиться в межах історичного ареалу м. Чернівців, а також в межах буферної (охоронної) зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Архітектурний ансамбль Резиденція митрополитів Буковини і Далмації, за відсутності погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини проекта та без відповідного дозволу, містить ознаки порушень Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Оскільки, Бюро при здійснені будівельних робіт на об`єкті: Будівництво багатоквартирних житлових будинкiв iз об`єктами громадського обслуговування та паркінгом по вул. Шептицького, 7 у м. Чернівці, які проводяться в межах історичного ареалу м. Чернівців, а також в межах буферної (охоронної) зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Архітектурний ансамбль Резиденція митрополитів Буковини і Далмації, не було отримано погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини проекта та письмового дозволу, суд вважає, що відповідачем у відповідності до вимог ст. 30 Закону України «Про охорону культурної спадщини» правомірно винесено оскаржувані приписи від 14.09.2022 № 06/13/2087-22 та № 06/13/2085-22 відносно позивачів (замовника та підрядника).

За таких обставин, позовні вимоги позивачів в цій частині задоволенню не підлягають.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправною тa скасування постанови Міністерства культури та інформаційної політики України № 06/13/2465-22 від 30.09.2022 про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, фінансові санкції за проведення будь-яких незаконних робіт, що можуть завдати або завдали шкоди пам`ятці, її території, охоронюваній археологічній території, охоронним зонам, історичним ареалам населених місць, - у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 45 Закону України «Про охорону культурної спадщини» обумовлено, що фінансові санкції, передбачені статтею 44 цього Закону, накладаються керівником, заступниками керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, головою чи заступником голови обласної, районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, головою чи заступником голови відповідної місцевої ради після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.

Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 44 цього Закону, особою, уповноваженою органом охорони культурної спадщини, складається акт. Керівник юридичної особи, стосовно якої складено акт, протягом трьох днів з моменту отримання акта може подати письмові пояснення до нього. Акт разом з іншими документами, що стосуються справи, у десятиденний термін з моменту складення акта надсилається посадовій особі, яка має право накладати фінансові санкції.

Рішення про накладення фінансових санкцій приймається протягом 10 днів після отримання документів, зазначених у частині другій цієї статті. Рішення про накладення фінансових санкцій оформлюється постановою, що надсилається юридичній особі, на яку накладено фінансові санкції.

Судом встановлено, що за наслідками розгляду акту обстеження містобудівної ситуації за адресою вул. А. Шептицького, 7, м. Чернівці від 22.08.2022, відповідачем складено акт про вчинення порушення законодавства про охорону культурної спадщини від 19.09.2022, в якому зафіксовано про здійснення замовником робіт Колективним проектно-кошторисним бюро побуту робіт із будівництва на території, розташованої на земельній ділянці за адресою: м. Чернівці, вул. Шептицького, 7, яка знаходиться в межах історичного ареалу м. Чернівців, а також в межах буферної (охоронної) зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Архітектурний ансамбль Резиденція митрополитів Буковини і Далмації, за відсутності дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини, що містить ознаки порушень ч. 7 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини». В акті також зазначено, що актуальна електронна база даних документообігу МКІП не містить відомостей щодо надання Міністерством культури та інформаційної політики України дозволу за вказаною адресою (Т. 4 а.с. 67 68, 70).

Листом від 19.09.2022 № 06/13/2182-22 відповідач ьнаправив на адресу Колективного проектно-кошторисного бюро побуту акт про вчинення порушення законодавства про охорону культурної спадщини від 19.09.2022 та запропонував у триденний строк з моменту отримання акта подати письмові пояснення до нього (Т. 4 а.с. 66 на звороті, 67).

Розглядом справи по суті встановлено, що акт про вчинення порушення законодавства про охорону культурної спадщини від 19.09.2022 отримано Колективним проектно-кошторисним бюро побуту 27.09.2022, що підтверджується матеріалами справи та не заперечувалося сторонами в судовому засіданні.

28.09.2022 Колективне проектно-кошторисне бюро побуту направило на адресу відповідача письмові пояснення на акт про вчинення порушення законодавства про охорону культурної спадщини від 19.09.2022, в якому вказувало на відсутність в його діях порушень законодавства про охорону культурної спадщини (Т. 4 а.с. 71 - 77).

З матеріалів справи видно, що на підставі акта про вчинення порушення законодавства про охорону культурної спадщини від 19.09.2022, Міністерством культури та інформаційної політики України винесено постанову № 06/13/2465-22 від 30.09.2022 про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, якою до Колективного проектно-кошторисного бюро побуту застосовано штраф у розмірі 170000,00 грн за проведення будь-яких незаконних робіт, що можуть завдати або завдали шкоди пам`ятці, її території, охоронюваній археологічній території, охоронним зонам, історичним ареалам населених місць (Т. 1 а.с. 93 94, Т. 2 а.с. 220).

Про прийняття оскаржуваної постанови повідомлено позивача рекомендованим поштовим відправленням, що підтверджується матеріалами справи та не заперечувалося останнім (Т. 4 а.с. 66).

Дослідженням оскаржуваної постанови встановлено, що на позивача накладено штраф згідно ч. 1 ст. 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини» за здійснення будівництва на об`єкті з порушенням вимог ч. 7 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», а саме проведення робіт без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Як встановлено судом та вже неодноразово зазначалося вище, спірний об`єкт будівництва, розташований за адресою: по вул. Шептицького, 7 у м. Чернівці, фактично знаходиться у межах Центрального історичного ареалу м. Чернівці, занесеного до Списку історичних населених місць України, та в межах буферної зони (охоронної) зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Архітектурний ансамбль Резиденція митрополитів Буковини і Далмації, тому будівельні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини заборонено.

Оскільки у справі, яка розглядається, судом встановлено факт здійснення позивачем (замовником) будівельних робіт на об`єкті: Будівництво багатоквартирних житлових будинкiв iз об`єктами громадського обслуговування та паркінгом по вул. Шептицького, 7 у м. Чернівці, які проводяться в межах історичного ареалу м. Чернівців, а також в межах буферної (охоронної) зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Архітектурний ансамбль Резиденція митрополитів Буковини і Далмації, без відповідного дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, що є порушенням вимог ч. 7 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», суд вважає, що відповідачем провомірно застосовано до Бюро фінансові санкції передбачені ч. 1 ст. 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Під час розгляду справи по суті судом не встановлено, а позивачем не доведено, що відповідачем не дотримано порядку застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини.

Тому, суд вважає, що заявлена Колективним проектно-кошторисним бюро побуту позовна вимога є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Стосовно тверджень Бюро про погодження проекту будівництва за принципом мовчазної згоди, суд зазначає, що у постанові від 26.06.2018 у справі № 826/2810/17 Верховний Суд зробив правовий висновок про те, що закріплені у законодавстві гарантії прав суб`єктів приватного права (зокрема, можливість застосування принципу мовчазної згоди), не повинні використовуватися для легалізації триваючого правопорушення або здійснення незаконної діяльності.

Водночас в контексті предмету спору, суд звертає увагу, що згідно із ст. 6-1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» набуття суб`єктом господарювання права на провадження будь-яких дій щодо здійснення господарської діяльності на об`єктах культурної спадщини за декларативним принципом забороняється.

Матеріалами справи підтверджується, що 29.05.2018 Колективне проектно-кошторисне бюро побуту направило на адресу Міністерства культури України лист за вих. № 29/05, в якому просило погодити проект будівництва багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського обслуговуванням та паркінгом по вул. А. Шептицького, 7 в м. Чернівці. В листі позивачем зазначено, що рекомендації засідання Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України (протокол № 118 від 12.07.2017) щодо врахування вимог оперативних настанов ЮНЕСКО виконані. До листа позивачем долучено 2 екземпляри проекту (Т. 3 а.с. 20).

12.06.2018 Колективне проектно-кошторисне бюро побуту направило на адресу Міністерства культури України лист за вих. № 03/06, в якому, відповідно до вимог Міністерства культури України, параграфу 172 Оперативних настанов по виконанню Конвенції про охорону Всесвітньої культурної та природньої спадщини, враховуючи розташування об`єкта проектування в межах охоронної (буферної) зони об`єкта Всесвітньої спадщини ПОНЕСКО, просило проінформувати центр Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО щодо проведення реконструкції існуючого нежитлового будинку з прибудовою та надбудовою і пристосуванням під житловий будинок із об`єктами соцкультпобуту в межах центрального історичного ареалу м. Чернівці по вулиці А. Шептицького, 7. До листа позивачем додано: описову частину проекту; візуальну документацію, відображення локації на карті; оцінку впливу на визначну універсальну цінність об`єкта (Т. 3 а.с. 20 на звороті).

05.07.2018 Колективне проектно-кошторисне бюро побуту направило на адресу Міністерства культури України лист за вих. № 05/07, в якому просило повідомити про стан розгляду листів від 29.05.2018 та 12.08.2018 (Т. 3 а.с. 230).

За наслідками розгляду документації щодо інформування Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, 24.07.2018 відповідач направив на адресу Колективного проектно-кошторисного бюро побуту листа, в якому повідомив, що Бюро надало оцінку впливу будівництва багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського обслуговування та паркінгом по АДРЕСА_1 та проект реконструкції існуючого нежитлового будинку з прибудовою та надбудовою і пристосуванням під житловий будинок із об`єктами соцкультпобуту по вул. Шептицького, 7

При цьому, поданий проект реконструкції не містить складових, які відповідно до роз`яснень, отриманих від Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО повинні бути подані, зокрема:

-відповідні дослідження (археологічні, хіміко-технологічні, історико-архівні вишукування та подібні);

-оцінка впливу визначну універсальну цінність об`єкта всесвітньої спадщини відповідно до Настанов з оцінювання впливу на об`єкти всесвітньої спадщини (ICOMOS, 2011);

-відповідність режимам використання території об`єкта або його буферних (охоронних) зон (за наявності).

У листі від 24.07.2018 відповідачем також зазначено, що разом із супровідним листом було подано два проекти, які стосуються різних об`єктів, у зв`язку з чим запропоновано надати до Мінкультури два окремих пакети документів для інформування Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО про заплановану реконструкцію існуючого нежитлового будинку з прибудовою та надбудовою і пристосуванням під житловий будинок із об`єктами соцкультпобуту по АДРЕСА_1 та будівництво багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського обслуговування та паркінгом по вул. Шептицького, 7.

З огляду на вищенаведене, у листі повідомлено, що Мінкультури готове інформувати Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО стосовно запланованих робіт у випадку надходження всіх необхідних документів (Т. 3 а.с. 231).

За результатами розгляду листа від 05.07.2018 вих. № 05/07, відповідач направив на адресу Колективного проектно-кошторисного бюро побуту лист від 30.07.2018 № 670/15-2/55-18, яким повідомив, що Мінкультури було опрацьовано лист Колективного проектно-кошторисного бюро побуту від 12.06.2018 № 03/06 (вх. № 4002/0/5-18 від 12.06.2018) щодо інформування Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО про заплановану реконструкцію існуючого нежитлового будинку з прибудовою та надбудовою і пристосуванням під житловий будинок із об`єктами соцкультпобуту по вул. Шептицького, 7. Стосовно листа № 29/05 від 29.05.2018 про погодження проекту будівництва багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського обслуговуванням та паркінгом по вул. Шептицького, 7 відповідач повідомив, що зазначений лист буде розглянутий після отримання відповіді Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (Т. 1 а.с. 103, Т. 3 а.с. 19).

За результатами розгляду листа від 29.05.2018 № 29/05 щодо погодження проекту будівництва багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського обслуговуванням та паркінгом по вул. А. Шептицького, 7 в м. Чернівці, 13.08.2018 Міністерство культури України направило на адресу Колективного проектно-кошторисного бюро побуту лист за вих. № 845/10-2/72-18, яким повідомило про опрацювання поданих матеріалів та взяття до уваги. Однак, зважаючи на розташування об`єкту реконструкції в охоронній (буферній) зоні об`єкту всесвітньої спадщини «Резиденція митрополитів Буковини та Далмації», Міністерство повернеться до розгляду лише після отримання позитивного висновку ЦВС ЮНЕСКО (Т. 2 а.с. 99).

12.10.2018 Колективне проектно-кошторисне бюро побуту направило на адресу Міністерства культури України лист за вих. № 01/10, в якому, відповідно до ст. 4 Конвенції про охорону культурної спадщини та §172 Провідних настанов ЮНЕСКО щодо втілення в життя Конвенції про охорону культурної спадщини, враховуючи розташування об`єкта проектування в межах охоронної (буферної) зони об`єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, просило проінформувати Центр Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО щодо намірів здійснення будівництва багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського обслуговування та паркінгом по А. Шептицького, 7 в м. Чернівці.

До листа позивачем додано наступні додатки: стислу характеристику проекту будівництва багатоквартирних житлових будинків із об`єктами громадського обслуговування та паркінгом по АДРЕСА_1 - українською мовою у 2-х примірниках, англійською мовою у 2-х примірниках; опис буферної зони - українською мовою у 2-х примірниках, англійською мовою у 2-х примірниках; оцінку впливу будівництва багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського обслуговування та паркінгом по вул. Шептицького, 7 в м. Чернівці на об`єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Резиденція митрополитів Буковини і Далмації» українською мовою у 2-х примірниках, англійською мовою у 2-х примірниках; лист ТОВ «Арка-С» № 03/08 від 01.08.2018 українською мовою у 2-х примірниках, англійською мовою у 2-х примірниках; висновок ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інститут археології НАН України за результатами наукового археологічного дослідження № 335a/23-18 від 20.08.2018 українською мовою у 2-х примірниках, англійською мовою у 2-х примірниках (Т. 3 а.с. 21).

За результатами розгляду листа від 12.10.2018 № 01/10, 23.11.2018 Міністерство культури України направило на адресу Колективного проектно-кошторисного бюро побуту лист за вих. № 5630/10-1/13-18, яким повідомило, що до Мінкультури не було надано, зазначену у супровідному листі Бюро, оцінку впливу будівництва багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського обслуговування та паркінгом по АДРЕСА_1 на об`єкт всесвітньої спадщини Юнеско «Резиденція митрополитів Буковини і Далмації».

Разом з тим, у листі зазначаємо, що Мінкультури готове інформувати Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО стосовно запланованих робіт у випадку надходження всіх необхідних документів (Т. 3 а.с. 234 - 235).

Із змісту листа Міністерства закордонних справ України від 09.08.2019 вих. № 413/16-091-2378 адресованого Колективному проектно-кошторисному бюро побуту на його запит від 07.07.2019 видно, що лист Міністерства культури України від 15.02.2019 № 761/10-1/13-19, пов`язаний із зверненням стосовно передачі до Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО інформації стосовно намірів здійснити будівництво багатоквартирних житлових будинків із об`єктами громадського обслуговування та паркінгом за адресою: вул. Шептицького, 7, м. Чернівці, отримано Міністерством закордонних справ України 30.07.2019. МЗС України 02.08.2019 передало зазначене звернення до Постійного представництва України при ЮНЕСКО, для подальшого направлення до Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО через його Секретаріат - Центр всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. 08.08.2019 Центр всесвітньої спадщини ЮНЕСКО офіційно підтвердив отримання вказаної інформації (Т. 2 а.с. 248 на звороті).

Судом також встановлено, що за наслідками опрацювання листа Міністерства закордонних справ України від 13.07.2021 № 413/14-194/087-4885, 15.07.2021 відповідач направив на адресу позивача лист № 8163/6.11.3, до якого долучив технічну оцінку ІКОМОС (Т. 2 а.с. 99 на звороті, 221, 222, 223 228, Т. 3 а.с. 243 - 253).

Із змісту висновків технічної оцінки ІКОМОС стосовно об`єкту «Резиденція митрополитів Буковини і Далмації», ІКОМОС надав наступні зауваження до проекту, а саме:

1. стосовно Оцінки впливу багатоквартирних будинків з громадськими закладами і підземним паркінгом по вул. Шептицького, 7, м. Чернівці, на об`єкт ВС «Резиденція митрополитів Буковини і Далмації»:

-ІКОМОС пропонує доповнити Оцінку впливу на спадщину відповідно до рекомендацій п. 5.5 і 5.6 Настанов ІКОМОС 2011 року з проведення такої оцінки, з урахуванням непрямого впливу запланованого перетворення на об`єкт Всесвітньої спадщини і його ВУЦ, в результаті втручання в традиційні характеристики середовища. Необхідно також враховувати ризик того, що подібні містобудівні перетворення стануть взірцем для подальшого містобудівного розвитку цієї зони, що стане загрозою повної втрати цінності.

2. стосовно проекту будівництва багатоквартирних будинків з громадськими закладами і підземним паркінгом по вул. Шептицького, 7, м. Чернівці в буферній i зоні об`єкту Всесвітньої спадщини «Резиденція митрополитів Буковини і Далмації»:

-ІКОМОС пропонує переглянути проект будівництва з метою зменшення кількості поверхів й відповідно висотності будівель. Таким чином, висота першого будинку (від поверхні землі до карнизу), що виходить на вул. Шептицького, повинна враховувати:

Лінію силуету, як вона історично формувалася, а також відносний масштаб «кроку» її підйому або спуску на різних ділянках;

Домінуючу роль споруди по вул. Шептицького, 17, яку необхідно зберегти в процесі містобудівного перетворення;

Співвідношення нового будинку з будівлею Державної палати, розташованої напроти по вул. Шептицького, 10, що є культурною пам`яткою, історично і змістовно пов`язаною з об`єктом всесвітньої спадщини.

Кількість поверхів i висота другого будинку, розташованого на вул. Турецькій, також необхідно зменшити таким чином, щоб краще вписати цю будівлю в оточення сусідніх споруд, щоб уникнути другого плану по відношенню до силуетів вулиці.

ІКОМОС рекомендує під час коригування проекту, пошукати менш поспішне і більш нейтральне архітектурне рішення для пластичної форми фасаду, що виходить на вул. Шептицького. Мова йде про дотримання великих принципів архітектури для історичних будівель, що знаходяться не на розі вулиці, а саме: горизонтальна артикуляція, чергування віконних отворів, без яскравих вертикальних акцентів, стримані акценти на проходах на першому поверсі.

Що стосується конфігурації дахів, ІКОМОС рекомендує слідувати традиціям оточення, а також розглянути варіант скатного даху для будівлі по вул. Турецькій.

Під час розгляду справи Колективне проектно-кошторисне бюро побуту не надало до суду докази врахування висновків технічної оцінки ІКОМОС.

Твердження Бюро щодо необов`язковості висновків ІКОМОС, суд відхиляє, оскільки в силу вимог ст. 37-6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» Україна визнає позицію Міжнародної ради з питань пам`яток та визначних місць (IKOMOS).

Посилання Колективним проектно-кошторисним бюро побуту на неприйняття відповідачем за наслідками розгляду заяви від 29.05.2018 про погодження проекту будівництва рішення про надання або відмову в наданні погодження проекту будівництва, та як наслідок, отримання погодження проекту за принципом мовчазної згоди, як на підставу протиправності оскаржуваних приписів та постанови, суд відхиляє, оскільки ним не оскаржувалися такі дії (бездіяльність) відповідача до суду та не пред`являлася вимога про зобов`язання відповідача вчинити дії щодо погодження проекту будівництва.

Згідно із ч. 2 і 3 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Оскільки дії (бездіяльність) відповідача щодо неприйняття рішення про надання або відмову в наданні погодження проекту будівництва Бюром не оскаржено, позовна вимога про зобов`язання відповідача вчинити дії щодо погодження проекту будівництва ним не пред`являлася, тому не є предметом спору у справі, в контексті вимог ст. ст. 9, 160 КАС України.

З цих же підстав, суд відхиляє доводи Бюро щодо незаконного зобов`язання його підготувати документи для інформування Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО стосовно будівництва об`єкту.

Крім того, суд звертає увагу, що приписи ст. 6-1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» виключають можливість набуття суб`єктом господарювання права на провадження будь-яких дій щодо здійснення господарської діяльності на об`єктах культурної спадщини за декларативним принципом.

Твердження Бюро щодо встановлення судовим рішенням у справі № 600/7374/21-а отримання ним погодження проекту будівництва багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського обслуговування та паркінгом по вул. А. Шептицького, 7 в м. Чернівці від Міністерства культури та інформаційної політики України за принципом "мовчазної згоди", суд вважає необґрунтованим, оскільки згідно вимог ч. 4, 7 ст. 78 КАС України преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17).

Як убачається зі змісту рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.02.2022 у справі № 600/7374/21-а, яке набрало законної сили 29.06.2022, адміністративний позов Колективного проектно-кошторисного бюро побуту до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано відмову ІДАБК Чернівецької міської ради від 09.12.2021, реєстраційний номер ЧВ012211129681 у видачі Колективному проектно-кошторисному бюро побуту дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єкта "Будівництво багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського обслуговування та паркінгом" за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вулиця Шептицького Андрея Митрополита, 7. Зобов`язано ІДАБК Чернівецької міської ради видати Колективному проектно-кошторисному бюро побуту дозвіл на виконання будівельних робіт щодо об`єкта "Будівництво багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського обслуговування та паркінгом" за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вулиця Шептицького Андрея Митрополита, 7 (Т. 1 а.с. 57 73, 74 - 88).

У мотивувальній частині рішення № 600/7374/21-а судом зроблено висновок про отримання Колективним проектно-кошторисним бюро побуту погодження проекту будівництва багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського обслуговування та паркінгом по вул. А. Шептицького, 7 в м. Чернівці від Міністерства культури та інформаційної політики України за принципом "мовчазної згоди".

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що висновок суду у справі № 600/7374/21-а про отримання позивачем погодження проекту будівництва від Міністерства культури та інформаційної політики України за принципом "мовчазної згоди" є фактично правовою оцінкою обставин справи та не має преюдиційного значення. Окрім того, суд звертає увагу, що у справі № 600/7374/21-а відповідач не брав участі та не був стороною по справі.

Стосовно тверджень позивачів щодо невиконання відповідачем вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» під час проведення перевірки та винесення оскаржуваних приписів, постанови, суд зазначає наступне.

Відповідно до преамбули Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 1 цього ж Закону визначено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» необхідно застосовувати до правовідносин, що виникають у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарської діяльності вимог законодавства у відповідній сфері; предметом регулювання цього закону є повноваження органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб, межі та порядок реалізації цих повноважень.

Водночас відповідно до преамбули Закону України «Про охорону культурної спадщини» цей Закон регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Статтею 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що охорона культурної спадщини - це система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини; предмет охорони об`єкта культурної спадщини - характерна властивість об`єкта культурної спадщини, що становить його історико-культурну цінність, на підставі якої цей об`єкт визнається пам`яткою.

Отже, під час здійснення охорони культурної спадщини уповноважені органи державної влади керуються у своїй діяльності приписами спеціального закону, а саме - Закону України «Про охорону культурної спадщини», зокрема, якщо предметом охоронних заходів є забезпечення збереження характерних властивостей об`єкта культурної спадщини.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що, ухвалюючи оспорювані приписи та постанову відповідач фактично не здійснював заходів державного контролю, оскільки не перебував на території будівництва, не здійснював перевірку суб`єкта містобудівної діяльності, а лише вживав охоронних заходів шляхом проведення візуального огляду та перевірку електронної бази даних.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.09.2019 у справі № 826/12524/18, від 22.10.2020 у справі № 813/840/18, від 16.03.2020 у справі № 826/6522/15, від 26.03.2021 у справі № 813/2581/17, від 11.07.2022 у справі № 1.380.2019.006107.

Матеріалами справи підтверджується, що 22.08.2022 комісією проведено візуальне обстеження містобудівної ситуації за адресою вул. А. Шептицького, 7, м. Чернівці з фотофіксацією, та виявило, що на земельній ділянці за адресою вул. А. Шептицького, 7, м. Чернівці, яка розташована в межах історичного ареалу м. Чернівці, а також в межах буферної (охоронної) зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Aрхітектурний ансамбль Резиденції митрополитів Буковини і Далмації» проводяться роботи за вiдсутності погодження проектної документації на проведення земляних робіт на вул. А. Шептицького, 7 у м. Чернівцях та дозволу на проведення робіт на зазначеному вище об`єкті, які мають бути отримані у встановленому порядку в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що відповідач під час винесення оскаржуваних приписів та постанови діяв у межах повноважень, визначених Законом «Про охорону культурної спадщини» та Положенням № 885, та на виконання покладеного на нього завдання щодо охорони об`єкту всесвітньої культурної спадщини.

Отже, оскаржувані приписи та постанова винесені відповідачем не в порядку здійснення контролю (нагляду) у сфері господарської діяльності позивачів, а в межах виконання функцій щодо державного управління у сфері охорони культурної спадщини, що, в свою чергу, спростовує доводи позивачів про порушення відповідачем під час перевірки приписів Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відтак, положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» застосуванню не підлягають, а Закон України «Про охорону культурної спадщини» є в даному випадку спеціальним.

Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні від 02.11.2004 № 15-рп/2004, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 8 Конституції України, охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою. Одним з проявів верховенства права, як підкреслюється у підпункті 4.1 цього рішення, є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Забезпечення справедливого балансу приватного та публічного інтересів у даній справі полягає у необхідності дотримання суб`єктом господарської діяльності під час виконання земельних та будівельних робіт на земельній ділянці, що знаходиться у межах історичного ареалу м. Чернівці, а також в межах буферної (охоронної) зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Aрхітектурний ансамбль Резиденції митрополитів Буковини і Далмації», вимог законодавства про охорону культурної спадщини, визначених, зокрема, Законом України «Про охорону культурної спадщини».

Наведене відповідає правовому висновку, викладеному у постановах Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 826/12524/18, від 26.03.2021 у справі № 813/2581/17 та від 11.07.2022 у справі № 1.380.2019.006107, і суд, з врахуванням вимог ч. 5 ст. 242 КАС України враховує їх під час розгляду даної справи.

При цьому, дотриманням позивачами вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм та правил під час виконання ними підготовчих та будівельних робіт не є перешкодою для виявлення та встановлення відповідачем порушень у сфері охорони культурної спадщини.

За наведених обставин доводи позивачів про проведення перевірки відповідачем не у спосіб та не у порядку передбаченому чинним законодавством є необґрунтованими.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб`єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положення ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 90 КАС України).

Позивачі під час розгляду справи по суті, не довели належними засобами доказування обставини, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги, натомість відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів належними засобами доказування правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваних приписів та постанови.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та наявні докази, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивачів.

Решта доводи позивачів щодо протиправності оскаржуваних приписів та постанови, суд відхиляє, оскільки вони не спростовують порушення ними вимог законодавства про охорону культурної спадщини.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 5 ст. 139 КАС України встановлено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки, у задоволенні позову позивачам відмовлено повністю, та за відсутності понесення відповідачем судових витрат, судом розподіл судових витрат не проводиться.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72 - 77, 139, 241 - 246, 250 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Колективного проектно-кошторисного бюро побуту, приватного підприємства Грейп 2002 до Міністерства культури та інформаційної політики України про визнання протиправними та скасування приписів, постанови, - відмовити повністю.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13.03.2023.

Повне найменування сторін:

позивач Колективне проектно-кошторисне бюро побуту (м. Чернівці, вул. Шептицького, буд. 7, код ЄДРПОУ 21414007);

позивач приватне підприємство Грейп 2002 (вул. Головна, будинок 113 Б, с. Вікно, Чернівецький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 31964191);

відповідач Міністерство культури та інформаційної політики України (вул. Івана Франка, 19, м. Київ, код ЄДРПОУ 43220275).

Суддя В.К. Левицький