Справа № 724/1709/22Провадження № 2/724/28/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2023 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Ковальчук Т.М.

за участі:

секретаря судових засідань: Писанюк Я.П.

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Бацей Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хотин Чернівецької області в порядку загального позовного провадженя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

В серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який було уточнено, до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі- АТ КБ "ПриватБанк" про захист прав споживача, в якому просить:

- зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» відновити залишок коштів на її особистому рахунку - картці для виплат за № НОМЕР_1 до стану 1708,50 грн. (власні кошти), в якому він перебував перед виконанням несанціонованих операцій від 16.03.2022 року;

- зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» списати нараховані у зв`язку з цим відсотки, пеню, штрафні санції, суму комісії за перерахунок грошових коштів з картки «Універсальна» № НОМЕР_2 у розмірі 10906,59 грн;

- зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» повернути незаконно списані грошові кошти з банківської картки № НОМЕР_3 в сумі 2132,87 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначила, що вона є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» і користується послугами банку відповідно до Умов і правил надання банківських послуг, розпоряджається коштами по платіжним карткам «Універсальна» №НОМЕР_2 та карткою "Для виплат" № НОМЕР_1 .

15.03.2022 року на її номер телефону " НОМЕР_4 " надійшло смс-повідомлення про нарахування грошової допомоги, яке вона не відкрила. Проте, 16.03.2022 року вона прочитала дане повідомлення, текст якого полягав у наступному «Вам нарахована грошова допомога 6500 грн. Зарахувати і посилання на сайт ІНФОРМАЦІЯ_2 Натиснувши на дане посилання, їй почали приходити повідомлення від «ПриватБанку» про зняття коштів з карток "Універсальна" та "Картка для виплат" в загальній сумі 43678, 80 грн.

17.03.2022 року по даному факту вона звернулася до поліції й було відкрито кримінальне провадження №12022263160000031 з кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст.190 КК України (шахрайство). Про вказане кримінальне правопорушення вона повідомила АТ КБ "ПриватБанк". Крім того, вона просила банк провести службове розслідування та припинити нарахування відсотків, пені та штрафу, скасування попередніх нарахувань на тіло кредиту, якого вона не отримувала, але відповіді не отримала. З АТ КБ "ПриватБанк» жодного документа, який можна було б трактувати як кредитний договір, вона не підписувала, отже банком не дотримані вимоги щодо надання кредитних коштів та користування нею банківських грошей. Банком не надано доказів на підтвердження вчинення нею дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитної картою, що свідчить про відсутність її вини.

Процесуальні дії.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 21.09.2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.54).

Ухвалою суду від 17.11.2022 року здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (а.с.119).

Ухвалою суду від 17.11.2022 року призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.120).

Позиція сторін.

24.10.2022 року від представника відповідача АТ КБ "ПриватБанк" за довіреністю Бацей Т.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки вважає їх необгрунтованими (а.с.66-74).

Відзив обґрунтовує тим, що 25.09.2018 року та 13.11.2020 року ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету - заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг, відповідно до яких погодилась, що підписані нею документи складають договір про надання банківських послуг; ознайомилась з Тарифами банку, екземпляр яких отримані нею шляхом самостійного роздрукування. Позивачу на підставі Анкети - заяви було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку «Універсальна» та встановлено кредитний ліміт, що підтверджується банківською випискою по рахунку. При укладанні договору сторони керувались положеннями ч.1 ст.634 ЦК України. Підписавши відповідну Анкету - заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку позивач погодилася виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку. Даний договір позивачем не оспорювався.

Зазначає, що 16.03.2022 року до банку надійшли платіжні доручення від клієнта про переказ коштів зі своєї картки, оплата товарів/послуг в інтернеті. Операції проводилися при попередній аутентифікації в 3-D Secure через фінансовий номер телефону позивача шляхом підтвердження/введення отриманих кодів на фінансовий номер позивача, коректно введений номер картки, термін її дії та CVV код. Ініціатором переказу є власник карткового рахунку, переказ ініційовано з використанням держателем електронного платіжного засобу для оплати вартості товарів і послуг, що не суперечить вимогам ст.21 ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефону та іншої особистої інформації позивача, зокрема введення одноразового паролю, який надходив на фінансовий телефон позивача.

Вважає, що дії позивача призвели до можливості доступу до її фінансового номеру телефону інших осіб, які в подальшому вчинили ряд платіжних операцій від імені позивача.

Крім того, представник відповідача вказав, що користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які ним не виконувалися. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Однак, від ОСОБА_1 до ПриватБанку не надходило звернень з дорученням про постанову карти в СТОП - ЛИСТ платіжної системи, або з вимогою про блокування картки до моменту зняття коштів, тому відповідальність за ініційовані операції несе держатель карти.

31.10.2022 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.102-105), згідно якої зазначає, що Анкети - заяви підписані не нею власноруч, а за допомогою зразка її особистого підпису. Відповідач свідомо використовує зразок підпису клієнту який той залишає на планшеті при оформленні будь-якої картки на любому документі, зміст якого навіть не бачив. В іншому випадку ні в якому надісланому їй документі оригіналу її власноручного особистого підпису немає. Крім того, зазначає, кредитний договір укладається в письмовій формі і повинен бути підписаний уповноваженими особами сторін, що його укладають.

02.12.2022 року від представника відповідача Бацей Т.М. до суду надійшло заперечення у відповідь на відзив (а.с.141-145), в яких зазначає, що згідно Анкети - заяви від 13.11.2020 року між сторонами укладено угоду про використання простого електронного підпису. Тобто, сторони погодили, що при наданні банком любих послуг клієнт, в тому числі не виключно, послуг по переказу коштів, укладання між сторонами кредитних договорів і любих інших угод використовують простий електронний підпис. Надана до суду копія анкети-заяви є точним відтворенням документа укладеного в електронному вигляді, засвідчена належним чином уповноваженою особою. Вважає, що відповідачем правомірно та згідно з нормами чинного законодавства укладено анкети-заяви з позивачем шляхом використання простого електронного підпису. Щодо позовних вимог позивача про списання нарахованих відсотків, пені, штрафу, комісії в розмірі 10906,59 грн., то вважає, що відсутнє обгрунтування щодо розміру зазначеної суми, позивач не зазначає складових вказаної суми та не наводить розрахунок вказаної суми.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові та просила суд їх задовольнити, додавши, що дійсно 13.11.2020 вона зверталася до відповідача з метою оформлення "Картки для виплат", проте працівником банку було видано їй одночасно і кредитну картку "Універсальна", яку вона згодом активувала, шляхом використання під час розрахунку за товар. З умовами кредитного договору її не ознайомлювали. 16.03.2022 вона зайшла в смс-посилання у своєму телефоні, після цього отримала повідомлення на телефон з банку про перерахування нею коштів з її двох карт АТ КБ "ПриватБанк" на загальну суму 43678,80 грн.Вважає, що відносно неї було вчинено шахрайські дії.

Представник відповідача АТ КБ "ПриватБанк" Бацей Т.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, посилаючись на заперечення, викладені у відзиві.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 25.09.2018 року та 13.11.2020 року ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг. У цей же день позивач підписала анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у якій вона погодилася, що вказана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами і Тарифами банку, екземпляр яких отримані нею шляхом самостійного роздрукування (а.с.75-96).

25.09.2018 року ОСОБА_2 відкрито рахунок та видано картку «Для виплат" № НОМЕР_1 .

13.11.2020 року позивачу було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку "Універсальна" № НОМЕР_2 , зі строком дії до вересня 2024 року, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.178-179).

На підтвердження укладення між сторонами кредитного договору від 13.11.2020, крім підписаної ОСОБА_1 анкети-заяви, банк також надав Тарифи банку, Витяг з Умов та Правил, виписку по рахунку, довідку про отримання кредитної картки, довідку про зміну умов кредитування.

Згідно Анкети - заяви від 13.11.2020 року між сторонами укладено угоду про використання простого електронного підпису. Тобто, сторони погодили, що при наданні банком любих послуг клієнт, в тому числі не виключно, послуг по переказу коштів, укладання між сторонами кредитних договорів і любих інших угод використовують простий електронний підпис (а.с.81).

Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки № НОМЕР_2 , оформленої на ОСОБА_1 , старт карткового рахунку відбувся 13.11.2020 року зі встановленим кредитним лімітом 17000 грн. У подальшому періодично відбувалось коригування кредитного ліміту, а саме: 19.02.2021 року - збільшення ліміту до 23000 грн, 16.04.2021 року - збільшення ліміту до 42 000 грн, а 26.12.2022 року розмір кредитного ліміту було знижено до 0 грн (а.с.178 зворот).

Факт видачі банківської картки № НОМЕР_2 «Універсальна» та користування позивачем кредитними коштами до 16 березня 2022 року, підтверджується фото клієнта з картою, здійснене в день видачі картки 13.11.2020 та випискою за кредитною картою за період з 13.11.2020 по 01.01.2023 (а.с.177, 179).

З виписки по картці № НОМЕР_5 «Універсальна», власником якої є ОСОБА_1 , вбачається, що 16 березня 2022 року проведено декілька операцій по списанню грошових коштів на загальну суму 41970,38 грн (а.с.28).

З виписки по картці № НОМЕР_6 «Для виплат», власником якої є позивач, вбачається, що 16 березня 2022 року проведено операцію по списанню грошових коштів на загальну суму 1708,50 грн (а.с.29).

З інформації, наданої АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що зняття коштів 16.03.2022 року з карток позивача відбувалось за допомогою її фінансового номеру телефону НОМЕР_4 , що позивачем не заперечується. Операції по рахунку позивача здійснено у період часу з 09:59 год до 10:07 год. Для проведення операцій (транзакцій) була проведена попередня аутентифікація в 3-D Secure через фінансовий номер телефону позивача шляхом підтвердження/введення отриманих кодів на фінансовий номер позивача. Ініціатором переказу є власник карткового рахунку, переказ ініційовано з використанням держателем електронного платіжного засобу для оплати вартості товарів і послуг(а.с.31).

ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила, що 16.03.2022 року вона прочитала смс-повідомлення, яке надійшло на її мобільний телефон НОМЕР_4 . Зміст тексту повідомлення вказував, що їй нарахована грошова допомога в розмірі 6500 грн для зарахування і посилання на сайт https://1.2ссv.site/IANke, на яке слід було перейти (а.с.161). Вона зайшла на це посилання та після цього їй почали приходити від відповідача повідомлення про зняття коштів з двох банківських карток.

Припинення операцій по рахунку позивача здійснено відповідачем на підставі отриманого повідомлення позивача в телефонному режимі в 10:13 год 16.03.2022 року, тобто після проведених операцій по рахункам (а.с.176).

За письмовими поясненнями представника АТ КБ «Приватбанк» спірні транзакції 16.03.2022 були проведені на зовнішньому еквайрингу (не через сервіс ПриватБанку), шляхом ручного введення номеру картки, терміну дії та коду для інтернет-платежів за допомогою сервісів сторонніх банків (термінал W0000200, мерчант банку Sense Bank, термінал Е100243, мерчант АТ "Райффайзен Банк"). Авторизація та верифікація клієнта при здійсненні цих транзакцій здійснена шляхом: позивачу на її телефон надійшло смс-повідомлення щодо нарахування грошової допомоги 6500 грн з фішинговим посиланням https://1.2ссv.site/lanke, зайшовши по якому вона потрапила на фейковий застосунок ПриватБанку, на якому ввела пароль до свого акаунту, який автоматично став відомий зловмиснику (відповідно авторизація та верифікація клієнта здійснена належним чином). Після чого, 09:59 год 16.03.2022 шахраї авторизувалися в Приват24 клієнта, отримали реквізити карток (номер картки, строк дії та CVV-код) і провели оспорювані транзакції. Отже, зняттю коштів зловмисниками з картки клієнта, сприяло розголошення клієнтом конфіденційної інформації при переході за фішинговим посиланням. Припинення операцій по рахунку позивача здійснено відповідачем на підставі отриманого повідомлення позивача в телефонному режимі о 10:13 год 16.03.2022, тобто після списання коштів шахраями (а.с.176).

17 березня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Відділення поліції №2 (м.Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області із заявою про проведення перевірки за фактом заволодіння 16.03.2022 року шахрайським шляхом грошовими коштами з її банківської карти Приватбанку у розмірі 41970,38 грн. На підставі вказаної заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за №12022263160000031 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України (шахрайство), та розпочато досудове розслідування. У матеріалах справи відсутні докази завершення вказаного розслідування (а.с.11-25).

ОСОБА_1 02 травня 2022 року подала заяву до АТ КБ «ПриватБанк»,

в якій зазначала, що 16.03.2022 року з її карток «Для виплат» та «Універсальна» шахрайським способом знято 43678,88 грн. Позивач просила провести перевірку за цим фактом та призупинити нараховувати їй відсотки по кредитній картці на час досудового розслідування, а також скасувати вже нараховані відсотки та заборгованість (а.с.26).

Листом АТ КБ «Приватбанк» від 03.05.2022 року ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні запиту щодо припинення нарахування відсотків за кредитом, скасування нарахованих відсотків з посиланням на те, що норми банківського законодавства, зокрема, Закону України «Про банки і банківську діяльність» забороняють банкам встановлювати окремій особі більш сприятливі умови, ніж іншим клієнтам банку за аналогічними договорами. Крім того, в умовах воєнного стану в країні банк з 01.03.2022 до 01.06.2022 впроваджував кредитні канікули для клієнтів банку за всіма кредитними картками (а.с.27).

На здійснені 16 березня 2022 року операції зі списання кредитних коштів відповідач у подальшому проводив нарахування за кредитом.

З виписки по картці № НОМЕР_2 «Універсальна» за період з 16 березня 2022 року по 01 січня 2023 року вбачається, що після 16 березня 2022 року з наведеної картки проводилось автоматичне погашення простроченої заборгованості 04.07.2022 року з карти № НОМЕР_7 в сумі 2132,87 грн, списання відсотків за використання кредитного ліміту (а.с.177).

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, встановлення відповідальності суб`єктів переказу, а також визначення загального порядку здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами встановлено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.

Статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що держатель електронного платіжного засобу - фізична особа, яка на законних підставах використовує електронний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного електронного платіжного засобу. Електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ. Переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою. Помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб`єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Платіжна система - платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов`язковою функцією, що має виконувати платіжна система. Платник - особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів. Неналежний платник - особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів. Отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі. Неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Згідно з пунктом 14.12 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається.

Пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Ініціювання переказу коштів може здійснюватися шляхом використання держателем електронного платіжного засобу (статті 21 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Відповідно до пункту 3, 12 розділу ІІ Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Положення №705), електронний платіжний засіб, за допомогою якого можна ініціювати переказ з рахунку користувача, має дозволяти ідентифікувати користувача.

Згідно з пунктом 2 Розділу VI Положення № 705 емітент зобов`язаний не розкривати іншим особам, крім користувача, ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу. Емітент під час видачі електронного платіжного засобу за наявності можливості змінити ПІН користувачем зобов`язаний проінформувати користувача про це право та запропонувати змінити ПІН. Користувач зобов`язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Положення № 705 банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором: 1) повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу; 2) забезпечити користувачу можливість інформувати банк про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем; 3) реєструвати та протягом строку, передбаченого законодавством України для зберігання електронних документів, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування банком користувача та користувачем банку; 4) Банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.

Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення № 705 користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.

Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 6 розділу VI Положення № 705).

Згідно з пунктами 7, 8 розділу VI Положення № 705 емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.

Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності.

Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Зазначені правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 210/1242/18; від 01 липня 2020 року у справі № 712/9107/18.

З урахуванням наведених норм законодавства, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що зняттю коштів з карток позивача сприяла необачна поведінка останньої, так як саме її дії 16.03.2022 року призвели до незаконного використання інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції за її картками «Для виплат» та «Універсальна», у зв`язку з чим саме вона має нести ризик збитків від здійснення операцій за її електронними платіжними засобами та відповідальність за ці операції, які здійснені до моменту повідомлення банку 16 березня 2022 року.

Доводи позивача, що вона не підписувала з відповідачем кредитного договору та відповідно банком не дотримані вимоги щодо надання кредитних коштів та користування нею цими коштами, суд вважає необґрунтованими.

Матеріалами справи підтверджено, що 13.11.2020 року позивачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Підписавши цю заяву позивач погодилась, що вказана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами і Тарифами банку, екземпляр яких отримані нею шляхом самостійного роздрукування (а.с.75-96). На підставі поданої заяви позивачу було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку «Універсальна».

Крім того, ОСОБА_1 не заперечувала, що вона з 13.11.2020 року до 16.03.2022 року користуватися кредитною карткою № НОМЕР_2 та виконувала умови кредитного договору, що також підтверджується випискою за договором (а.с.177).

Також, по справі встановлено, що транзакція з рахунку ОСОБА_1 від 04 липня 2022 року на суму 2132,87 грн є списанням банком з іншої картки позивача № НОМЕР_7 коштів на автоматичне погашення простроченої заборгованості за кредитом відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг, про згоду з якими зазначила позивач, підписавши анкету-заяву при отриманні кредитної картки «Універсальна» (а.с.177).

Таким чином, позовні вимоги щодо зобов`язання АТ КБ «Приватбанк» відновити залишок коштів на картці «Для виплат» № НОМЕР_1 до стану 1798,50 грн, у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій від 16.03.2022 року та повернути незаконно списані грошові кошти з банківської картки № НОМЕР_3 в сумі 2132,87 грн (автоматичне погашення простроченої заборгованості за кредитом), задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов`язання АТ КБ «ПриватБанк» списати нараховані відсотки, пеню, штрафні санкції, суму комісії за перерахунок грошових коштів з карти «Універсальна» № НОМЕР_2 , які станом на 17.11.2022 року складають 10906,59 грн, суд дійшов висновку, що такі вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 16 ЦК України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусового виконання обов`язку в натурі; зміни правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 вказано, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Відповідно до частин першої та другої статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

У постанові від 10 жовтня 2019 року в справі № 320/8618/15-ц Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зробив такі висновки: Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта. Тлумачення статей 14, 16 ЦК України дозволяє зробити висновок, що не є ефективним способом захисту визнання неправомірними дії в частині незарахування сплати, зобов`язання зарахувати перераховані щомісячні платежі, скасування та списання безнадійної заборгованості, зобов`язання скасувати суму пені, заборона здійснювати подальше нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договором, зобов`язання вчинити дії із скасування нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, зобов`язання скасувати незаконно нараховані штрафні санкції за несвоєчасну здійснену оплату, оскільки не передбачають відповідного обов`язку іншого суб`єкта цивільного правовідношення та не забезпечують відновлення прав особи, що заявляє такі вимоги.

Нарахування позивачу пені (штрафу тощо) є лише попередньою фіксацією факту порушення цивільно-правових зобов`язань, яка безпосередньо не впливає на права позивача. Відповідний розрахунок може бути письмовим доказом, який у разі виникнення спору між сторонами повинен оцінюватися судом відповідно до вимог процесуального законодавства. Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду від 17.02.2021 року, викладеній у справі № 711/11121/18.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов`язання відповідача списати нараховані відсотки, пеню, штрафні санкції, суму комісії за користування використаним кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведених 16.03.2022 року операцій (транзакцій) на загальну суму 10906,59 грн є неефективним способом захисту, оскільки не відновлює порушене право позивача і не нівелює негативні наслідки порушення її права. Фактично ця вимога позивача зводиться до скасування заборгованості, проте питання існування боргу та його складових вирішується під час розгляду позовних вимог про стягнення боргу за кредитом. Тому, у задоволенні цих вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст.3, 81,263-265,268 ЦПК України, Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст.ст.16, 207, 626, 628, 638, 526, 1048, 1054 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Хотинський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; зареєстроване місце перебування за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», адреса знаходження: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Повний текст судового рішення складено 03 березня 2023 року.

Суддя Т.М. Ковальчук