печерський районний суд міста києва

Справа № 761/35963/19-ц

Категорія 17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Підпалого В.В.,

при секретарях - Кирилюк Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ "СГ "Ю.БІ.АЙ - КООП" про стягнення страхового відшкодування, пені, 3% річних та інфляційних витрат,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Страхова група "Ю.БІ.АЙ - КООП" (надалі - Відповідач) про стягнення страхового відшкодування, пені, 3% річних та інфляційних витрат, в якому просила стягнути з Відповідача на його користь страхове відшкодування у розмірі 45 266,41 (сорок п`ять тисяч двісті шістдесят шість гривень 41 коп.) грн., пеню у розмірі 15 654,59 (п`ятнадцять тисяч шістсот п`ятдесят чотири гривні 59 коп.) грн., збитки від інфляції в розмірі 3 210,41 (три тисячі двісті десять гривень 41 коп.) грн.; 3% річних у розмірі 1 321,00 (одна тисяча триста двадцять одна гривня 00 коп.) грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.03.2018 року в с. Чорногузи по вул. Головна, Вижницького району відбулась ДТП за участю транспортного засобу «Renault Kangoo» д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобілю «ВАЗ» д.р.н. НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Вижницького районного суду Чернівецької області № 713/592/18 від 03 квітня 2018 р., ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Позивач, у встановленому законом порядку звернувся до відповідача АТ "СГ "Ю.БІ.АЙ - КООП", оскільки станом на момент вчинення ДТП була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/240101, з вимогою виплатити страхове відшкодування, надавши повний пакет документів, необхідний для прийняття рішення та виплати такого.

З метою визначення розміру матеріального збитку, позивач звернувся до суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Клевер Експерт» та уклав договір про проведення експертної оцінки від 27 липня 2018 р. Відповідно до Звіту № 367/07-18 складеного ТОВ «Клевер Експерт» на замовлення позивача, ринкова вартість становить 96 210,00 грн., вартість відновлювального ремонту ТЗ - 104 707,67 грн., за даних умов вартість матеріального збитку дорівнює ринковій вартості та складає 96 210,00 грн. 02.08.2018 року ТОВ "Клевер Експерт" складено Звіт № 367/07-18/1 про оцінку транспортного засобу. Відповідно до зазначеного звіту ринкова вартість автомобіля а/м «ВАЗ» д.р.н. НОМЕР_2 після ДТП складає 11 000 грн.

В результаті розгляду наданих позивачем до АТ "СГ "Ю.БІ.АЙ - КООП" документів, без узгодження ним розміру страхового відшкодування з позивачем та без надання будь-яких документів-розрахунків, 30.08.2018 р. перерахував страхове відшкодування у розмірі 38 943,29 грн. Однак дана сума страхового відшкодування є занадто малою та не підтвердженою ніякими документами, на основі яких відповідач розраховував розмір страхового відшкодування, в зв`язку з чим позивач звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг зі скаргою на дії відповідача. В свою чергу, листом від 22.10.2018 року Нацкомфінпослуг повідомило позивача, що виплата страхового відшкодування відповідачем відбулась на підставі Звіту №1199 про визначення вартості матеріального збитку на замовлення відповідача. Наступним листом від 26.04.2019 року Нацкомфінпослуг зазначило, що Фонд державного майна України надав рецензію на Звіт №1199, якою встановлено, що Звіт на замовлення Страховика класифікується за ознакою абзаца 4 п. 67 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 10.09.2003 №1440, як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у Звіті, після виправлення зазначених недоліків. Таким чином, позивач просив стягнути недоплачену частину страхового відшкодування у розмірі - 45 266,41 грн., що становить різницю між вартістю транспортного засобу до ДТП (96 210,00 грн.), вартістю транспортного засобу після ДТП (11 000,00 грн.), виплаченими частинами страхового відшкодування (38 943,29 грн. та 0,30 грн.) та франшизою (1 000,00 грн). Також просив стягнути пеню за прострочення доплати страхового відшкодування за період з 31.08.2018 року по 21.08.2019 року у розмірі 15 654,59 грн., збитки від інфляції у розмірі 3 210,41 грн. та 3 % річних у розмірі 1 321,00 грн. та сплачений судовий збір.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року справу передано на розгляд до Печерського районного суду м. Києва.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 08 листопада 2019 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились. Представник позивача - адвокат Ковалевська Д.С. подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутність та підтримала позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день і час розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомлено, правом на подання до суду відзиву на позов не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За наявності сукупності умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. (ч.ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України).

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Ст. 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачає, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з п. 9.4. ст. 9 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 29.12.2015 № 3470 "Про внесення змін до розпорядження Держфінпослуг від 09 липня 2010 року № 566 „Про деякі питання здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що діяло на момент укладення Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/240101 було установлено розміри страхових сум за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеними після набрання чинності цим розпорядженням: за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 100 000 гривень на одного потерпілого; за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, у розмірі 200000 гривень на одного потерпілого.

За приписами ч. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ч. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з ст. 28 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Відповідно до п. 36.5. Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

З матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ОСОБА_1 є власником автомобіля «ВАЗ» д.р.н. НОМЕР_2 .

Так, з позовної заяви вбачається, що 16.03.2018 року о 19 год. 15 хв. в с. Чорногузи по вул. Головна, Вижницького району відбулась ДТП за участю транспортного засобу «Renault Kangoo» д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобілю «ВАЗ» д.р.н. НОМЕР_2 , з вини ОСОБА_2 , що встановлено Постановою Вижницького районного суду Чернівецької області № 713/592/18 від 03 квітня 2018 р.

Відповідно до частини 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається з матеріалів справи, вказана постанова Вижницького районного суду Чернівецької області № 713/592/18 від 03 квітня 2018 р. набрала законної сили в установленому порядку.

Отже, дорожньо-транспортна пригода сталась з вини ОСОБА_2 і на підставі ч. 6 ст. 82 ЦПК України ця обставина не підлягає доказуванню.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у АТ "СГ "Ю.БІ.АЙ - КООП" згідно з Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/240101.

Як слідує з листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 22.10.2018 року №10704/13-12 відповідачем АТ "СГ "Ю.БІ.АЙ - КООП" 30.08.2018 року виплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 38 943,29 грн за вирахуванням франшизи у розмірі 1 000,00 грн. та 25.04.2019 року здійснено доплату страхового відшкодування у розмірі 0,30 грн. відповідно до листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 26.04.2019 року за №9561/13-12.

Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №367/07-18 складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Клевер Експерт» (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №60/18 від 23.01.2018 року виданого Фондом державного майна України) на замовлення позивача від 27.07.2018 року, ринкова вартість транспортного засобу ВАЗ 217230 д.р.н. НОМЕР_2 становить 96 210,00 грн., вартість відновлювального ремонту ТЗ - 104 707,67 грн., а вартість матеріального збитку дорівнює ринковій вартості та складає 96 210,00 грн. Згідно Звіту № 367/07-18/1 про оцінку транспортного засобу складеного 02.08.2018 року ТОВ "Клевер Експерт" ринкова вартість автомобіля а/м ВАЗ 217230 д.р.н. НОМЕР_2 після ДТП складає 11 000,00 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та

професійну оціночну діяльність в Україні", професійна оціночна діяльність (далі - оціночна діяльність) - діяльність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 31 жовтня 2019 року по справі № 522/1597/15-ц дійшов наступного висновку:

Визначення вартості матеріального збитку шляхом проведення незалежної оцінки (виконавець - оцінювач транспортних засобів) або автотоварознавчого дослідження (виконавець - судовий автотоварознавець) відповідає вимогам ст. 7 Закону України «Про оцінку майна та професійну оціночну діяльність в Україні», в якій сказано, що проведення незалежної оцінки майна є обов`язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках.

Отже, враховуючи, що відповідачем не наданого спростовуючих доказів іншого розміру матеріального збитку завданого позивачу, не доведено неналежність розрахунків у Звітах про оцінку, наданих позивачем суд приходить до висновку, що Звіт про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 367/07-18 та Звіт № 367/07-18/1 про оцінку транспортного засобу є належними доказами понесеного позивачем матеріального збитку.

Вбачаючи, що відповідно до Звіту про оцінку № 367/07-18 вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість автомобіля позивача то має місце фізичне знищення автомобілю ВАЗ 217230 д.р.н. НОМЕР_2 , розрахунок страхового відшкодування за яке передбачено ст. 30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Отже, розмір страхового відшкодування розраховується наступним чином: ринкова вартість автомобіля до ДТП (96 210,00 грн.) - ринкова вартість автомобіля після ДТП ( 11 000,00 грн) - франшиза за Полісом (1 000,00 грн) = 84 210,00 грн.

Враховуючи, що відповідачем добровільно здійснено загальний розмір страхового відшкодування у сумі 38 943,59 грн то невідшкодованою частиною страхового відшкодування залишилась сума 45 266,41 грн, а тому позовні вимоги в частині стягнення страхового відшкодування підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, задоволенню підлягають також позовні вимоги щодо стягнення пені та штрафних санкцій з відповідача за прострочення доплати страхового відшкодування з огляду на наступне:

За ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 511 ЦК України, у випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Таким чином, грошовим зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У ч. 3 ст. 510 ЦК України визначено, що якщо кожна зі сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Саме до таких грошових зобов`язань належить укладений договір про надання послуг, оскільки він установлює ціну договору - страхову суму.

З наведеного можна зробити висновок, що правовідносини з виплати страхового відшкодування, які склалися між сторонами у справі на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Така правова позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 06.06.2012 у справі № 303/2147/14-ц (провадження № 6-49цс12), а також Верховного Суду, викладеними у Постановах від 30.01.2018 у справі № 910/17993/15, від 28.02.2018 у справі № 149/344/15-ц, від 06.06.2019 у справі № 758/8819/16-ц, від 26.06.2019 у справі № 760/2905/16-ц, від 04.09.2019 у справі № 280/2625/13-к, від 16.10.2019 у справі № 452/3519/15.

Крім того, у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15 зроблений висновок, що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, з яким погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18).

З огляду на викладене, існує стала судова практика Верховного Суду, що в разі прострочення боржником (страховою компанією) виконання грошового зобов`язання або наявне неповне виконання грошового зобов`язання, передбаченого договором страхування, зокрема виплати суми страхового відшкодування, страхова компанія зобов`язана на підставі частини другої статті 625 ЦК України сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо нарахування пені за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то наслідки прострочення страховиком відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну, визначені нормами ст. 36 Закону про ОСЦПВВНТЗ, згідно з пунктом 36.5 якої за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Отже, право постраждалої особи (іншої особи, яка набула таке право) щодо відшкодування не лише шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а й відповідальності за несвоєчасне виконання страховиком (МТСБУ) такого обов`язку (регламентної виплати), передбачене нормами чинного законодавства та підтверджується сталою судовою практикою.

Враховуючи, що відповідачем добровільно здійснено частину страхового відшкодування 30.08.2018 року, а позивач заявляє стягнення пені, 3% річних та інфляційні витрати за період з 31.08.2018 р. по 21.08.2019 р., тобто за 355 днів прострочення то зазначені позовні вимоги є обґрунтованими та суд виходить до висновку про стягнення з відповідача пені у розмірі 15 654,59 грн., збитків від інфляції у розмірі 3 210,41 грн. та 3% річних у розмірі 1 321,00 грн.

Згідно з ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, відповідно до ст .133 та ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 76, 77, 78, 80, 81, 102, 103, 133, 141, 252 ЦПК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Страхова група "Ю.БІ.АЙ - КООП" про стягнення страхового відшкодування, пені, 3% річних та інфляційних витрат - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова група "Ю.БІ.АЙ - КООП" на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 45 266,41 (сорок п`ять тисяч двісті шістдесят шість гривень 41 коп.) грн., пеню у розмірі 15 654,59 (п`ятнадцять тисяч шістсот п`ятдесят чотири гривні 59 коп.) грн., збитки від інфляції в розмірі 3 210,41 (три тисячі двісті десять гривень 41 коп.) грн.; 3% річних у розмірі 1 321,00 (одна тисяча триста двадцять одна гривня 00 коп.) грн.

Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова група "Ю.БІ.АЙ - КООП" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.) грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Печерського районного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Київським апеляційним судом, якщо його не буде скасовано.

Суддя: Підпалй В.В.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ; адреса: АДРЕСА_1 )

Відповідач: Акціонерне товариство "Страхова група "Ю.БІ.АЙ - КООП" (код ЄДРПОУ 31113488, адреса: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 5/13)