open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

465/6419/22

2/465/1490/23

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

07.03.2023 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі

головуючої-судді Марків Ю.С.

за участю секретаря судового засідання Мучинської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, суд,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.

Позов мотивує тим, що 19.09.2019 року між ним та відповідачкою було укладено шлюб, який був зареєстрований Покровським міським відділом державної реєстрації цивільного стану ГТУЮ у Донецькій області, актовий запис №409. Від шлюбу у них народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якої на підставі рішення виконавчого комітету Покровської міської ради від 21.10.2021 року №512 визначено разом з позивачем. Шлюб з відповідачкою було розірвано на підставі рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05.11.2021 року. Вказує, що їх неповнолітня донька проживає разом з ним та перебуває на повному його утриманні, відповідачка жодним чином не приймає участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини та між ними не досягнуто згоди щодо розміру аліментів, які вона має сплачувати на утримання дитини.

Враховуючи вищевикладене, просить стягувати з відповідачки на його користь аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 у розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення даного позову і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 07.11.2022 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін у вказаній цивільній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Позивач подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі, щодо винесення заочного рішення суду не заперечив.

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про розгляд вказаної цивільної справи, відзив на позов не подала, будь-яких інших клопотань від такої до суду не надходило.

За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Частиною 1 ст. 5 ЦПК України, передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно роз`яснень п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

За вимогами статті 12, 80, 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 19.09.2019 року у Покровському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про що зроблено відповідний актовий запис №409.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05.11.2021 року шлюб між сторонами розірвано.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 16.07.2020 року, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис №278. Батьками ОСОБА_3 зазначено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Як вбачається з рішення виконавчого комітету Покровської міської ради Донецької області №512 від 21.10.2021 року таким визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З довідок №1330-5001301134 від 22.04.2022 року та №1330-5001301405 від 22.04.2022 року про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб вбачається, що неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Чинне законодавство України встановлює пріоритет інтересів дітей при вирішенні сімейних спорів (ст. 7 ч. 8 СК України); а також зобов`язує дотримуватись засад рівності їх прав щодо батьків (ст. 142 цього ж кодексу) та справедливості у врегулюванні сімейних відносин (ст.7 ч. 9 СК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною третьою ст. 183 СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 2100 гривень, з 1 липня - 2201 гривня, з 1 грудня - 2272 гривні.

Положеннями статті 27 Конвенції «Про права дитини», яку ратифіковано Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91 р., передбачено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Відповідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, враховуючи рівність прав та обов`язків щодо дитини як батька, так і матері, а також те, що відповідачка є особою молодого віку, працездатною, спростувань доводам позивача суду такою не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення аліментів слід задоволити у повному обсязі.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що з відповідачки ОСОБА_2 , як матері неповнолітньої дитини ОСОБА_3 слід стягувати на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки, в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно.

Відповідно до ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Позивач звернувся до суду з даним позовом 31 жовтня 2022 року, тому суд присуджує стягнення аліментів з відповідачки починаючи з вказаної дати і до досягнення дитиною повноліття.

Окрім того, відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Суд звертає увагу сторін по справі, що ухвалення даного судового рішення не позбавляє платника або одержувача аліментів права звернутися до суду із відповідним позовом в разі зміни згодом матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України, на підставі ч. 1 ст. 192 СК України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 992,40 гривень.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 280, 352 Цивільно-процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 31 жовтня 2022 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 коп.

Рішення підлягає негайному виконанню у межах одномісячного сукупного платежу аліментів на дитину.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення виготовлено 13.03.2023 року.

Суддя Марків Ю.С.

Джерело: ЄДРСР 109514557
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку