ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/17126/21 пров. № А/857/18279/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко І.В.,

суддя Запотічний І.І.

секретар судового засідання Юник А.А.

за участю представників:

позивача - Дяденчук А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Поліського округу на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року (головуючий суддя Дуляницька С.М., м.Рівне, проголошено 10:56:00) у справі № 460/17126/21 за адміністративним позовом Державного підприємства "Дубенське лісове господарство" до Державної екологічної інспекції Поліського округу про визнання протиправним та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

17.12.2021 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції Поліського округу (Інспекція), в якому просив визнати протиправним та скасувати пункт 7 припису № 781 від 26.11.2021.

Позов обгрунтовує тим, що в період з 15.11.2021 по 26.11.2021 на Підприємстві Інспекцією проведено позаплановий захід державного нагляду, за результатами якого складено акт № 781 від 26.11.2021. В акті зафіксовано порушення права державної власності на надра, а саме: факт незаконного видобування корисної копалини місцевого значення: піску будівельного на земельній ділянці з кадастровим номером 5621687400:11:017:0021 (об`ємом 4616 м3). Цього ж числа відповідачем винесено припис №781, який містить спірний пункт № 7 з вимогою усунути порушення ст.ст. 4, 19, 23, 24, 56 Кодексу України "Про надра" та ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в спосіб забезпечення додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами. Вважає спірний пункт припису протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки при провадженні своєї господарської діяльності не допускав порушення вимог природоохоронного законодавства. Звертає увагу, що користування надрами не здійснює і не проводить діяльності з видобування корисних копалин місцевого значення. Також зазначає, що саме ним було виявлено несанкціоноване видобування корисних копалин місцевого значення зі сторони невстановлених осіб, про що повідомлено відповідача у справі, правоохоронні органи та Управління Держгеокадастру у Рівненській області. Обґрунтовує, що припис в частині п. 7 є необґрунтованим та неконкретизованим, містить загальний характер що суперечить суті та меті припису як розпорядчого документу, що складається за результатами заходу державного нагляду. Встановлений відповідачем термін виконання припису - "постійно" вказує на його декларативність, що не відповідає вимогам закону. Вказує на недотримання посадовими особами Інспекції порядку проведення та оформлення результатів перевірки, що полягає у проведенні позапланового заходу за відсутності керівника або уповноваженої керівником особи, а також ненадання можливості позивачу належним чином підготувати та подати заперечення з приводу складеного акту та виявлених порушень за результатами проведеного позапланового заходу. Позивач вважає п. 7 припису від 26.11.2021 № 781 необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 7 Припису Державної екологічної інспекції Поліського округу № 781 від 26.11.2021.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що в ході проведення перевірки встановлено факт незаконного видобування корисних копалин місцевого значення - піску будівельного на земельній ділянці, що перебуває в постійному користуванні позивача. Визначено об`єм незаконно видобутого піску, що складає 4616 м3. Самовільне видобування корисних копалин є порушенням ст.ст. 4,19,23,24,56 Кодексу України "Про надра" та ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". Вимогу припису, яка є предметом оскарження, апелянт вважає законною та такою, що відповідає змісту виявленого порушення, так як суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача подав клопотання про залишення апеляційної скарги без розгляду з підстав пропуску строку на її подання.

Колегія суддів відхиляє подане клопотання, так як ухвалою суду від 01.02.2023 року визнані поважними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, та відкрито апеляційне провадження у даній справі.

Представник позивача заперечує доводи апеляційної скарги. Вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обгрунтоване рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

12.11.2021 Інспекцією складено направлення № 856 на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ДП "Дубенський лісгосп". Підставою для проведення позапланового заходу є звернення гр. ОСОБА_1 від 29.10.2021 та погодження Державної екологічної інспекції України № 3.1/2198ПГ від 10.11.2021. Предметом перевірки визначено дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів згідно переліку питань Додатку № 2, Додатку № 3, Додатку № 4, Додатку № 5, Додатку № 6, Додатку № 10 до Акту складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, затвердженого Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 26.11.2019 року № 450.

З 15.11.2021 по 26.11.2021 Інспекцією проведено позаплановий захід державного нагляду ДП "Дубенський лісгосп" щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За результатами проведеного заходу посадовими особами Щур В.Г. , Семенюк О.М. та Васильєвим С.В. складено акт № 781 від 26.11.2021.

Як вбачається з додатку 10 до акту, щодо позапланового заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства про використання і охорону надр, позивач здійснює користування ділянкою надр за відсутності спеціального дозволу.

До акту долучено опис виявлених порушень вимог законодавства встановлених в ході проведення заходу. Згідно даного опису в діяльності ДП "Дубенський лісгосп" виявлено порушення вимог природоохоронного законодавства, зокрема: порушення вимог ст. 82 ВК України, що полягає в недотриманні правил водокористування, а саме: самовільному проведенні гідротехнічних робіт по влаштуванню водойми на земельній ділянці з кадастровим номером 5621687400:11:017:0021 (орієнтовні координати 50є16'44.3''N 25є53'58.5''Е об`ємом); недотримання ст. 44 п. 6, ст. 78 ВК України в частині невиконання вимог (обов`язків) щодо експлуатації водогосподарської споруди на річці Замишівка; порушення вимог абзацу 11 ст. 35 Закону України "Про охорону земель" - виявлено засмічення земельної ділянки з кадастровим номером 5621687400:11:017:0017 твердими побутовими відходами на площі 3 кв.м., середньою товщиною шару сміття 0,2 м (Любомирське лісництво, квартал 38); засмічення земельної ділянки з кадастровим номером 5621687400:02:007:0002 твердими побутовими відходами на площі 2 кв.м., середньою товщиною шару сміття 0,2 м (Смизьке лісництво, квартал 69); засмічення земельної ділянки з кадастровим номером 5621687400:01:009:0001 твердими побутовими відходами на площі 1 кв.м., середньою товщиною шару сміття 0,2 м (Смизьке лісництво, квартал 71); не забезпечення захисту земель від засмічення при здійсненні господарської діяльності (кадастрові номери 5621687400:11:017:0017, 5621687400:02:007:0002, 5621687400:01:009:0001); недотримання положень ст.ст. 4, 19, 23, 24, 56 Кодексу України "Про надра", ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", що полягає в порушенні права державної власності на надра, а саме факту видобування корисної копалини місцевого значення: піску будівельного на земельній ділянці з кадастровим номером 5621687400:11:017:0021 (об`ємом 4616 м3).

На підставі висновків акту Інспекцією винесено припис № 781 від 26.11.2021, яким визначено дії, які необхідно виконати суб`єкту господарювання для усунення порушень вимог природоохоронного законодавства та строки їх усунення.

Відповідно до спірного п. 7 припису, зафіксоване порушення права державної власності на надра, а саме факт видобування корисної копалини місцевого значення: піску будівельного на земельній ділянці з кадастровим номером 5621687400:11:017:0021 (об`ємом 4616 м3) необхідно усунути в спосіб забезпечення додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами. Встановлено позивачу строк (термін) до спливу (настання) якого необхідно усунути порушення - постійно.

Позивач вважає вказаний пункт припису протиправним, а тому звернувся до суду першої інстанції з позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності) (Закон № 877-V).

Відповідно до ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Підстави здійснення державного нагляду (контролю) у формі позапланового заходу визначені ст. 6 Закону № 877-V серед яких є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Фізичні особи та посадові особи органів місцевого самоврядування, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється. Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону. Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Відповідно до ч. 6-11 ст. 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю). На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Колегія суддів зазначає, що відповідач позивачу інкримінує порушення вимог ст.ст. 4, 19, 23, 24, 56 Кодексу України "Про надра", ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" при здійсненні ним господарської діяльності.

Щодо цього апеляційний суд зазначає наступне.

Статтею 4 Кодексу України "Про надра" передбачено, що надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.

Стаття 19 Кодексу України "Про надра" врегульовує порядок надання надр у користування. Відповідно до даної норми надра надаються в користування лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Статтею ст. 23 Кодексу України "Про надра" врегульовано право землевласників і землекористувачів на видобування корисних копалин місцевого значення, торфу, підземних вод (крім мінеральних) та користування надрами для інших цілей. За змістом ч. 1, 3 вказаної норми, землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Видобування корисних копалин місцевого значення і торфу з застосуванням спеціальних технічних засобів, які можуть призвести до небажаних змін навколишнього природного середовища, погоджується з місцевими радами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Апелянт також вказує на порушення ДП "Дубенський лісгосп" вимог ст. 24 Кодексу України "Про надра", яка визначає права та обов`язки користувачів надр. Так, вказана норма передбачає, що користувачі надр мають право: 1) здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції; 2) розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу; 3) здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини; 4) на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами; 5) користуватися додатковими правами, передбаченими угодою про розподіл продукції. Користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) здійснювати підготовку і розкриття звітів (консолідованих звітів) про платежі на користь держави та інформації про укладені договори (угоди) щодо користування надрами в обсязі та у порядку, встановлених Законом України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях"; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

При цьому, як вбачається з ч. 3 вказаної статті, права та обов`язки користувача надр виникають з дня отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угоди про розподіл продукції - з дня набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено самою угодою, та діють до завершення строку дії спеціального дозволу на користування надрами або до набрання законної сили рішенням суду про дострокове припинення права користування надрами (анулювання спеціального дозволу на користування надрами) з підстав, встановлених цим Кодексом.

Стаття 56 Кодексу України "Про надра" врегульовує основні вимоги в галузі охорони надр, серед яких забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами; раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів; недопущення шкідливого впливу робіт, пов`язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд; охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку; запобігання необґрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей; запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод; додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

Також, апелянт вказує на порушення ДП "Дубенський лісгосп" вимог ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" яка визначає, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах. Інспекція мотивує, що порушення наведених норм природоохоронного законодавства полягає у видобуванні корисної копалини місцевого значення: піску будівельного на земельній ділянці з кадастровим номером 5621687400:11:017:0021 (об`ємом 4616 м3) за відсутності спеціального дозволу на користування надрами.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в ході з`ясування всіх обставин у справі не знайшло свого підтвердження вчинення підприємством порушень вимог ст.ст. 4, 19, 23, Кодексу України "Про надра" та ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". Такий висновок зроблено з огляду на відсутність у справі жодних доказів вчинення протиправних дій ДП "Дубенський лісгосп" по самовільному видобуванню корисних копалин місцевого значення, в тому числі піску будівельного. Крім того, акт позапланового заходу мітить лише загальне посилання на порушення вимог природоохоронного законодавства, тобто лише на сам факт порушення права державної власності на надра. Водночас, апеляційний суд зауважує, що акт не містить жодних посилань на докази (письмові, речові, електронні або інші), що підтверджують наявність порушення вимог законодавства, а також доказів того, що видобування корисних копалин здійснено саме ДП "Дубенський лісгосп". Матеріалами справи підтверджується, що обставини несанкціонованого відбору піску невідомими особами в кв. 83 вид. 1 було виявлено лісничим ДП "Дубенський лісгосп" ОСОБА_6., про що доповідною запискою від 25.10.2021 повідомлено директора Юркевича О.О . Разом з тим, 26.10.2021 комісією в складі юрисконсульта Коваля С.В., лісничого ОСОБА_7., лісничого ОСОБА_6 було складено акт про те, що на території земельної ділянки для ведення лісового господарства, що належить на праві постійного користування ДП "Дубенський лісгосп", у кв. 83 вид. 1 Любомирського лісництва 1, здійснено несанкціонований відбір піску невідомими особами "(.с. 82). Листами № 522, 523 та 524 від 26.10.2021 позивачем повідомлено про виявлені факти Дубенський районний відділ поліції, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області та відповідача Державну екологічну інспекцію Поліського округу.

Апеляційний суд також дослідив статут ДП "Дубенський лісгосп" та витяг з ЄДРПОУ щодо позивача у справі, відповідно до змісту яких основними напрямами діяльності підприємства є ведення лісового господарства, охорона, захист, раціональне використання та відтворення лісів, державного мисливського фонду, тощо. Видами економічної діяльності підприємства є: 02.40 надання допоміжних послуг у лісовому господарстві (основний); 02.10 лісництво та інша діяльність у лісовому господарстві; 02.20 лісозаготівля; 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Серед переліку видів діяльності, визначених статутом підприємства та відомостями реєстру, діяльність по видобуванню корисних копалин чи розробленні кар`єрів ДП "Дубенський лісгосп" не здійснює. Факту самовільного видобування корисних копалин підприємством судом не встановлено та відповідачем не доведено.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що підприємство при здійсненні господарської діяльності не порушило вимоги ст.ст. 4, 19, 23, Кодексу України "Про надра" та ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Крім того, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта про порушення підприємством вимог ст. 24 Кодексу України "Про надра" оскільки як встановлено судом, ДП "Дубенський лісгосп" не є надрокористувачем, відповідно, не набув прав та обов`язків визначених даною нормою закону. Вказаний висновок вбачається з аналізу частини 3 цієї статті, яка визначає, що права та обов`язки користувача надр виникають з дня отримання спеціального дозволу на користування надрами. Відсутність такого дозволу не наділяє суб`єкта господарювання статусом і правами надрокористувача та не покладає на нього обов`язків, визначених цією нормою закону. Тому доводи апелянта про порушення підприємством вимог ст. 24 Кодексу України "Про надра" є безпідставними. Необґрунтованими та такими, що відхиляються судом, є також доводи Інспекції про порушення ДП "Дубенський лісгосп" основних вимог в галузі охорони надр визначених ст. 56 Кодексу України "Про надра", оскільки положення наведеної норми закону суб`єктно стосуються надрокористувачів, органів державної влади та місцевого самоврядування, до яких позивач не відноситься.

Колегія суддів зазначає, що підприємство при здійсненні своєї господарської діяльності об`єктивно не може допустити порушення основних вимог в галузі охорони надр, наведених в абз. 1-3, 6 ст. 56 Кодексу України "Про надра", оскільки законодавством не наділено позивача такими повноваженнями, правами або обов`язками. Оскільки підприємство не являється надрокористувачем, доводи апелянта про порушення вимог абз. 4, 5 та 7 ст. 56 Кодексу України "Про надра" є також безпідставними.

Підсумовуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що при провадженні власної господарської діяльності ДП "Дубенський лісгосп" в ході розгляду справи не встановлено порушення ним вимог ст.ст. 4, 19, 23, 24, 56 Кодексу України "Про надра", ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Разом з тим, пункт 7 оскаржуваного припису передбачає дії, які необхідно виконати ДП "Дубенський лісгосп" для усунення порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме забезпечити додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами (кадастровим номером 5621687400:11:017:0021.

Відповідно до п. 2 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 124), дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

Відтак, чинним законодавством визначено порядок та суб`єктів, які забезпечують додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами, що виключає можливість виконання такої вимоги зі сторони ДП "Дубенський лісгосп". При цьому, зазначивши у приписі про необхідність "забезпечити додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами" відповідач не вказав, які саме дії, та на підставі яких положень закону повинен здійснити позивач для усунення встановлених перевіркою порушення вимог законодавства. Обов`язковість наявності у приписі, виданому суб`єктом владних повноважень, переліку заходів, які необхідно здійснити для припинення порушення законодавства, усунення його наслідків, строк їх виконання по кожному із заходів висвітлена у постановах ВС/КАС у справі №804/7878/14 від 18.12.2018, та справі № 806/1723/18 від 17.09.2019.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.

При цьому апеляційний суд вважає за можливе застосувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01 від 6 вересня 2005 року, пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00 від 18 липня 2006 року, пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04 від 10 лютого 2010 року, пункт 58), відповідно до якої принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» серія A. 303-A від 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Одночасно суд апеляційної інстанції зважає на положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Поліського округу залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 460/17126/21 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 09 березня 2023 року