Справа № 946/7241/22

Провадження № 2/946/748/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2023 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання Коробко О.Д.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, який уточнила та яким просила встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, а сама на 26.01.2016 року за адресою: АДРЕСА_1 . А також, просила визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державним нотаріусом Ізмаїльскої державної нотаріальної контори Одеської області їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із тим, що право власності на спадковий житловий будинок не зареєстроване у встановлено законом порядку.

В судовому засідання представник позивача ОСОБА_3 уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні уточненні позовні вимоги визнала в повному обсязі та не заперечувала проти задоволення позову.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 пояснила що родину позивача та спадкодавця знає добре. Спадкодавець ОСОБА_4 перед смертю захворіла на онкологію і потребувала стороннього догляду і позивач забрала її жим ти до себе в квартиру, де доглядала за нею а потім і похоронила. Підтвердила факт постійного проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, а сама на 26.01.2016 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 пояснила, що родину позивача знає добре. З січня 2015 року спадкодавець ОСОБА_4 почала хворіти на онкологію і позивач забрала її жити до себе до додому, де доглядала за нею а потім і похоронила. Підтвердила факт постійного проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, а сама на ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Вислухавши пояснення представник позивача, відповідача та свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що уточнений позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайлонного суду Одеської області від 01.03.2023 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно та справу призначено до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

В судовомузасіданні встановлено,що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в рівнихчастках кожномутобто по1/2частині належавжитловий будинокз надвірнимиспорудами,розташований заадресою: АДРЕСА_2 на підставі договору забудови від 14.10.1987 року, посвідченого Ізмаїльською державною нотаріальною конторою зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 2/4338.

Згідно довідки, наданої фізичною особо підприємцем ОСОБА_8 від 24.10.2022 року, житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 побудований у 1989 році та відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт « від 13 січня 2015 року № 92 VІІІ та наказу Мінрегіону № 79 «Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних, будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та ІІ категорії складеності, які збудовано без дозволу на виконання будівельних робіт», не підлягають прийняттю в експлуатацію.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 30.05.2001 року, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Ізмаїльського міського управління юстиції Одеської області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 роз`яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.

Після смерті ОСОБА_5 , згідно ст. 525 ЦК УРСР (1963 року), відкрилася спадщина, до якої входить вищезазначене спадкове майно.

Частиною 1 статті 524 ЦК УРСР (1963 року) визначено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

За життя спадкодавець заповіт не залишав, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 70857604 від 08.12.2022 року, згідно якої інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_5 відсутня.

Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 529 ЦК УРСР (1963 року) після смерті ОСОБА_5 є:

- дружина ОСОБА_4 , що підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 16.02.1980 року, виданого Ізмаїльським відділом РАЦСу УРСР;

- донька ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 18.02.1980 року, виданого Ізмаїльським відділом РАЦСу УРСР та свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 від 31.12.1998 року, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області, згідно якого ОСОБА_9 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_10 »;

- донька ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 03.04.1984 року, виданого Ізмаїльським відділом РАЦСу УРСР та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6 від 14.10.2006 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, згідно якого ОСОБА_11 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_12 ».

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як було встановлено в судовому засіданні ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у передбачений ст. 549 ЦК УРСР (1963 року) звернулись до Ізмаїльської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, тому вважаються такими, що фактично прияли спадщину.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 26.01.2016 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина, до якої входить 2/3 частини житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ,з яких1/2частина належалаїй на підставі договору забудови від 14.10.1987 року, посвідченого Ізмаїльською державною нотаріальною конторою зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 2/4338, а 1/6 частину якого вона фактично прийняла після смерті чоловіка ОСОБА_5 , але юридично не встигла оформити своїх спадкових прав.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За життя спадкодавець заповіту не залишала, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 70857663 від 08.12.2022 року, згідно якої інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_4 відсутня.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_4 є:

- донька ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 18.02.1980 року, виданого Ізмаїльським відділом РАЦСу УРСР та свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 від 31.12.1998 року, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області, згідно якого ОСОБА_9 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_10 »;

- донька ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 03.04.1984 року, виданого Ізмаїльським відділом РАЦСу УРСР та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6 від 14.10.2006 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, згідно якого ОСОБА_11 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_12 ».

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Так, позивач ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, а сама на 26.01.2016 року проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Факт постійного проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, а сама на 26.01.2016 року за адресою: АДРЕСА_1 був підтверджений поясненями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 допитаним в судовому засіданні.

Частиною 2 ст. 1274 ЦК України передбачено, що спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

В свою чергу, відповідач ОСОБА_2 будучи спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовилась від прийняття спадщини на користь позивача по справі ОСОБА_3

Згідно із п. 23Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_8 , виданий Ізмаїльським МВ ГУМВС України в Одеській області від 29.12.2009 року, РНОКПП НОМЕР_9 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_10 , виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області від 02.11.2006 року, РНОКПП НОМЕР_11 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ) про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, а сама на 26.01.2016 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09 березня 2023 року.

Суддя: О.О.Бурнусус