Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6984/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

23 лютого2023 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Позарецької С.М.

при секретарі Щокань В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Черкаси цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», звернувся у Придніпровський районний суд м.Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ПрАТ«Черкаське хімволокно» в особі ВП«Черкаська ТЕЦ», на підставі відповідної ліцензії та рішень Черкаської міської ради №520 від 24.05.2000, №1480 від 31.10.2007, забезпечує тепловою енергією населення, організації та підприємства всіх форм власності у м. Черкаси.

Надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання у будинку АДРЕСА_1 здійснюється ПрАТ«Черкаське хімволокно» в особі ВП«Черкаська ТЕЦ».

Оскільки у будинку АДРЕСА_1 встановлено будинковий лічильник загального обліку теплопостачання, то відповіднодо п.12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об`єму) квартири. Лічильник обліку теплової енергії у квартирі АДРЕСА_2 відсутній, тому відповідно до п.24 Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 №830, розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності пропорційно опалювальній площі (об`єму) приміщення споживача, відповідно до Методики розподілу, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315.

Як зазначено, лічильник обліку гарячого водопостачання у квартирі АДРЕСА_2 , до серпня 2018року був відсутній, тому, відповідно до вказаних вище правил, плата за надані послуги справлялася згідно з установленими нормативами (нормами) споживання на одну зареєстровану особу. З серпня 2018року лічильник обліку гарячого водопостачання у квартирі АДРЕСА_2 був встановлений, тому нарахування за послугу здійснювалось з врахуванням показників даного лічильника.

Відповідно до п.26 Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 №1182, обсяг спожитої у будівлі гарячої води та обсяги теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) визначаються та розподіляються між споживачами, відповідно до Методики розподілу, згаданої вище.

Типові договори приєднання на надання відповідних послуг, згідно із зазначеними вище постановами №830 та №1182, опубліковані на офіційному веб-порталі підприємства.

Обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень у будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) незалежно від обсягу спожитої гарячої води у кожному розрахунковому періоді в опалювальний та між опалювальний період пропорційно до загальних/опалювальних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень.

Позивач вказує, що на сьогоднішній день, постачання гарячої води у дану квартиру не припинено, трубопровід не опломбований.

Відповідно до інформації Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради №5620-01-10 від 25.04.2022, за вказаною вище адресою відповідачка зареєстрована протягом усього спірного періоду.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Обов`язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг одночасно покладено як на споживача (відповідача), так і на виконавця (позивача) (п.1 ч.2 ст.7, п. 2 ч. 2 ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Разом з тим, відповідачка, фактично споживши зазначені вище послуги, не надсилала товариству жодних скарг чи претензій (передбачених п.37 Правил надання послуг, з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ №630 від 21.07.2005 та ст.ст.27, 28 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») щодо наявності послуг, якості чи кількості їх надання. Це свідчить про те, що позивач надавав відповідачу житлово-комунальні послуги належним чином, а саме: якісно, своєчасно та у повному обсязі.

До того ж, зазначена вище квартира не від`єднана від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання з додержанням вимог Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом №4 від 22.11.2005 Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України (та Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого Наказом №169 від 26.07.2019 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України).

У позовній заяві зазначено, що заходи досудового врегулювання спору з відповідачкою не проводились.

Таким чином, відповідно до зазначених вище норм закону, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними.

Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Стаття 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Як зазначено, відповідачка своєчасно та у повному обсязі з січня2013року не вносила плату за отримані послуги централізованого опалення (постачання теплової енергії) та гарячого водопостачання (постачання гарячої води), а також на здійснювала оплату внесків за встановлення, обслуговування та зміну вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.12.2022 складає 82087грн. 12коп., що підтверджується листом-розрахунком по особовому рахунку № НОМЕР_1 .

До того ж, відповідачці на суму боргу, відповідно до ст.625 ЦК України, нараховані інфляційні втрати у сумі 32780грн. 61коп. та 3 % річних, що становить 8823грн. 32коп.

На підставі викладеного вище, позивач просить суд, стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання та внески у розмірі 82087грн. 12коп., інфляційну складову боргу у розмірі 32780грн. 61коп., 3% річних у розмірі 8823грн. 32коп., а всього 123691грн. 05коп. Крім того, просить стягнути з відповідачки на свою користь судові витрати у сумі 2481грн. 00коп.

Ухвалою суду від 10.01.2023 прийнято позовну заяву, відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду. Дана цивільна справа визнана судом малозначною і розглядається у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи. Крім того, сторони заперечень щодо такого порядку розгляду справи не надали.

У судове засідання представник позивача не з`явився, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку. 23.02.2023 представник позивача за довіреністю КоханТ.О. подала до суду письмову заяву від 23.02.2023 з проханням розгляд даної справи проводити за відсутності представника позивача. Позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі. Крім того, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

У судове засідання відповідачка ОСОБА_1 не з`явилася, хоча судом повідомлялася у встановленому законом порядку про місце, день і час розгляду справи, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. Адресована кореспонденція повернулась до суду без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що у контексті положень п.3 ч.8 ст.128, ст.131 ЦПК України, суд вважає, як повідомлення відповідачки належним чином. Слід також зазначити, що згідно з положеннями ст.8 ЦПК України, інформація про рух справи є відкритою, оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою можливо дізнатися необхідну інформацію щодо справи. Відзив на позовну заяву не подано.

Справу розглянуто за правилами заочного розгляду, передбаченими ст.ст.280-282 ЦПК України, за відсутності відповідачки ОСОБА_1 , яка повідомлялася судом у встановленому законом порядку про дату, час і місце розгляду справи та не з`явилася у судове засідання без повідомлення причин, не подала відзиву проти позову, а представниця позивача не заперечувала проти такого порядку розгляду справи.

Врахувавши думку представниці позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч.3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).

Відповідно достатті 11ЦК України,цивільні правата обов`язкивиникають іздій осіб,що передбаченіактами цивільногозаконодавства,а такожіз дійосіб,що непередбачені цимиактами,але зааналогією породжуютьцивільні правата обов`язки. Підставамивиникнення цивільнихправ таобов`язків,зокрема,є договори та інші правочини .

Цивільні обов`язкивиконуються умежах,встановлених договоромабо актомцивільного законодавства. Особане можебути примушенадо дій,вчинення якихне єобов`язковимдля неї. Виконанняцивільних обов`язківзабезпечується засобамизаохочення тавідповідальністю,які встановленідоговором абоактом цивільногозаконодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ст. 14 ЦК України).

У судовому засіданні встановлено, що ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП«Черкаська ТЕЦ», на підставі ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.11.2012 №374 (переоформлено рішенням від 29.12.2016 №2444) та рішень Черкаської міської ради №520 від 24.05.2000, №1480 від 31.10.2007, забезпечує тепловою енергією населення, організації та підприємства всіх форм власності у м. Черкаси.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавцем послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація, а послуг з постачання гарячої води- суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води. Згідно з наведеним вище, ПрАТ«Черкаське хімволокно», як суб`єкта господарювання з постачання теплової енергії, законодавством визначено виконавцем послуг з централізованого постачання гарячої води.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з відповіді №5620-01-10 від 25.04.2022, на адвокатський запит ОСОБА_2 , наданої Управлінням з питань державної реєстрації Черкаської міської ради, за адресою: АДРЕСА_3 , станом на 25.04.2022, зареєстровано 5 (п`ять) осіб, зокрема і відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 03.03.2000.

Вказану інформацію перевірено судом та підтверджено довідкою з департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради від 23.01.2023, отриманої судом 30.01.2023, з якої вбачається, що за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстрована відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 03.03.2000.

До квартири АДРЕСА_2 надаються послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання від ВП«ЧеркаськаТЕЦ», відповідачка отримує відповідні послуги, відкрито о/р № НОМЕР_1 , за яким, відповідно до листа-розрахунку, станом на 01.12.2022 наявна заборгованість за надані послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання та внески, яка становить 82087грн. 12коп., оскільки відповідачка ухиляється від перерахування щомісячної оплати за послуги централізованого опалення, гарячого водопостачання та внесків у повному розмірі, про що свідчить наданий позивачем розрахунок заборгованості.

З моменту надання позивачем споживачам послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідно до Закону України«Про житлово-комунальні послуги» між сторонами виникли правовідносини, які полягають у виконанні споживачем зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати спожитих послуг.

Основні засади організаційних, господарських відносин між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання комунальних послуг, і фізичною, особою, яка отримує послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, які на час розгляду справи по суті хоч і втратили чинність, на підставі постанови Кабінету Міністрів України №85 від 02.02.2022, проте період, за який виникла заборгованість у відповідачки, підпадає під їх регулювання.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VІІІ, житлово-комунальні послуги- це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги- послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами п.2 ч.1 ст.5 цього Закону). Права та обов`язки споживача визначені у статті 7 згаданого Закону.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV (у редакції, що чинна до дії вказаного вище Закону, тобто й на час виниклих правовідносин) визначено, що житлово-комунальні послуги- результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону № 1875-ІV споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються зокрема й на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09.11.2017 (у першій редакції, яка була чинною з 10.12.2017, зокрема і на час виниклих правовідносин), комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства. Внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання включаються до плати виконавцю відповідної комунальної послуги і в рахунку відображаються окремо.

Як зазначено у статті 19 згаданого Закону, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (№1875-ІV) визначено права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов`язком споживача - є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV, плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору, розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Аналогічні положеннязакріплені іу нинічинному ЗаконіУкраїни «Прожитлово-комунальніпослуги» (№2189-VІІІ),зокрема,статтями 7,8визначені правата обов`язкиспоживача йвиконавця житлово-комунальнихпослуг.Зокрема,правом споживачає одержаннявчасно тавідповідної якостіжитлово-комунальнихпослуг згідноз законодавствомта умовамидоговору нанадання житлово-комунальнихпослуг,а обов`язкомспоживача -є укладеннядоговору нанадання житлово-комунальнихпослуг,підготовленого виконавцемна основітипового договору,а такожоплата житлово-комунальнихпослуг устроки,встановлені договоромабо законом.Обов`язком виконавця-забезпечувати своєчасністьнадання,безперервність івідповідну якістькомунальних послугзгідно іззаконодавством таумовами договорівпро їхнадання,у томучислі шляхомстворення системиуправління якістювідповідно донаціональних абоміжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Крім того,згідно ізч.ч.1,2ст.9Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» від09листопада2017року №2189-VІІІ,споживач здійснюєоплату заспожиті житлово-комунальніпослуги щомісяця,якщо іншийпорядок тастроки невизначені відповіднимдоговором.Споживач незвільняється відоплати житлово-комунальнихпослуг,отриманих нимдо укладеннявідповідного договору.Послуги зпостачання тепловоїенергії тапостачання гарячоїводи передбаченістаттями 21та 22цього Закону. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (ч.3 ст.9 Закону).

Також, відповідно до ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та рішення Черкаського міськвиконкому №1021 від 17.09.2019 передбачено необхідність здійснення споживачем внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води.

За змістомчастини першоїстатті 901,частини першоїстатті 903ЦК Україниза договоромпро наданняпослуг однасторона (виконавець)зобов`язуєтьсяза завданнямдругої сторони(замовника)надати послугу,яка споживаєтьсяв процесівчинення певноїдії абоздійснення певноїдіяльності,а замовникзобов`язуєтьсяоплатити виконавцевізазначену послугу,якщо іншене встановленодоговором. Положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст.ст. 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як зазначено у ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідачка, ОСОБА_1 , яка, станом на момент виникнення заборгованості, була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , мала право на проживання, була споживачем послуг, які надаються до вказаної квартири, проте своєчасно та у повному обсязі не вносила плату за надані послуги централізованого опалення, гарячого водопостачання та внесків, тож згідно з розрахунком ПАТ«Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», повинна сплатити заборгованість по оплаті вказаних послуг у розмірі82087грн. 12коп. Відповідачкою не було надано доказів на спростування наявної заборгованості по сплаті комунальних послуг, а також свого розрахунку заборгованості, або ж доказів про повне погашення заборгованості, яка утворилася у зв`язку із неналежним виконанням нею зобов`язань з оплати за отримані послуги. Крім того, відповідачкою не доведено наявності розбіжності між здійсненими оплатами та тими оплатами, які зараховані позивачем. Також відсутні докази, що позивач неналежно надавав послуги, або відповідачка відмовилася від отримання вказаних послуг.

При вирішенні спору судом враховані висновки Верховного Суду, які висловлені у постановах від 02.04.2020 у справі №757/29813/17-ц, від 25.06.2020 у справі №520/16591/16ц.

Що стосується відсутності укладеного договору між позивачем та відповідачкою, то слід звернути увагу на висновки Верховного Суду, які висвітлені у постанові по справі №210/5796/16-ц від 18.03.2019. Зокрема, зазначено, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідачів обов`язку оплачувати надані йому послуги, так як вони є споживачами наданих послуг. Закон передбачає, що споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Крім того, якщо споживач не відмовляється від оплати послуг, а оспорює об`єм наданих житлово-комунальних послуг виконавцем або їх якість, у справі повинні бути певніакти претензії, як докази спростування заявленої суми стягнення.

Аналогічна правова позиція сформульована у постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі №6-59цс13, постановах Верховного Суду від 10.12.2018 у справі №638/11034/15-ц, від 18.03.2019 у справі №210/5796/16-ц, від 18.12.2019 у справі №522/2625/16-ц, від 25.03.2020 у справі №211/3347/18-ц, від 18.05.2020 у справі №176/456/17, постанові ВП ВС від 07.07.2020 у справі №712/8196/20.

Таких документів споживачкою (відповідачкою по справі) надано не було. Як і не наведено обставин про те, що відповідачка не користувалася послугами, наданими позивачем, які постачаються централізовано.

Крім того, оскільки правовідносин, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, то на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надано вірний розрахунок інфляційних втрат у сумі 32780грн. 61коп. (за період з березн2013року по січень 2022року) та 3% річних у сумі 8823грн. 32коп. (за період з лютого 2013року по січень 2022року), у зв`язку із простроченням відповідачкою оплати комунальних послуг.

Вказаний розрахунок є повним, чітким, об`єктивним, а тому суд вважає його належним та допустимим доказом і бере за основу при винесенні цього рішення.

За таких обставин, оцінивши докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» підлягають до задоволення у повному обсязі, оскільки встановлено, що позивач є надавачем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, ним були надані відповідні послуги відповідачці, як споживачу таких послуг, наведені ним розрахунки розміру боргу здійснені за встановленими тарифами та не спростовані відповідачкою, а тому до стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» підлягає заборгованість за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання, внески у розмірі 82087грн. 12коп., а також інфляційні 32780грн. 61коп. і 3% річних 8823грн. 32коп., у зв`язку із простроченням відповідачкою оплати комунальних послуг, оскільки вона має право на проживання у помешканні, до якого позивачем надаються житлово-комунальні послуги і, якими вона користується, не відмовилася від послуг, а відтак є споживачем даних послуг. Відсутність договору не є підставою для звільнення відповідачки від обов`язку сплачувати надані та отримані комунальні послуги у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 2481грн. 00коп.

Тож, враховуючи те, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» задоволено у повному обсязі, до стягнення із відповідачки на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 2481грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12-13, 76-84, 89, 141, 223, 259, 264-265, 268, 280-282, 353, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , код дані відсутні, АДРЕСА_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (м.Черкаси, просп.Хіміків, 76, код ЄДРПОУ 00204033) заборгованість за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання, внески у розмірі 82087грн. 12коп., інфляційні- 32780грн. 61коп., 3 % річних 8823грн. 32коп., судовий збір 2481грн. 00коп., а всього- 126172грн. 05коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 28.02.2023.

Головуючий: С. М. Позарецька