ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 березня 2023 року справа №380/12555/22

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900074/2 від 05.08.2022 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900075/2 від 08.08.2022 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 26.08.2022 року №7.4-1-15/13/16571, яким було відмовлено позивачу у скасуванні та залишено без змін рішення про коригування митної вартості Львівської митниці №UA209000/2022/900074/2 від 05.08.2022 року та №UA209000/2022/900075/2 від 08.08.2022 року.

Посилається на те, що митний орган безпідставно визначив митну вартість товарів з використанням резервного методу та відмовив у митному оформленні за ціною контракту. Позивач вважає, що висновки митного органу щодо наявності розбіжностей тощо у поданих під час митного оформлення документах не відповідають дійсності, оскільки задекларована ним у митних деклараціях митна вартість товару за основним методом (за ціною контракту) підтверджена наданими Митниці документами, які не містять неточності чи розбіжності. Зазначив, що під час митного оформлення товару до митної декларації було надано всі документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України (далі МК України), для підтвердження митної вартості, визначеної за першим методом (за ціною контракту). Своєю чергою, митний орган не врахував умови поставки товару, визначені у зовнішньоекономічному контракті (умови поставки FCA-GDANSK згідно з міжнародними правилами «Інкотермс 2010»), і безпідставно, за відсутності обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів, витребував додаткові документи на підтвердження задекларованої декларантом митної вартості, так само, як і безпідставно вчинив наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товарів: не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товару, визначеною за ціною договору (контракту), прийняв рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу і в подальшому відмовив у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску товарів. На підставі наведеного вважає, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900074/2 від 05.08.2022 року та №UA209000/2022/900075/2 від 08.08.2022 року, а також рішення №7.4-1-15/13/16571 від 26.08.2022 року за результатами процедури адміністративного оскарження, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Просить позов задовольнити повністю.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. При цьому митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Вказав, що необхідність витребування документів є передусім способом упевнитися в тому, що декларант правильно визначив митну вартість. У спірному випадку, подані до митного оформлення документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Зазначив, що у поданих до митного оформлення документах є наявність розбіжностей та відсутність всіх відомостей, зокрема: згідно рахунку-фактури №FV/2/UA/2208 від 02.08.2022 року передбачено 100% передоплата на суму 38923,20 доларів США, а у платіжному дорученні №6 від 29.07.2022 року вказана інші сума 36840,00 доларів США. У зв`язку із цим, відповідач дійшов висновку, що подані платіжні документи неможливо ідентифікувати з даною поставкою, оскільки в них зовсім інша сума платежу, відмінна від рахунка-фактури. Тобто у даній справі митний орган мав обґрунтований сумнів у правильності визначення митної вартості, про що зазначено у графі 33 оскаржуваних рішень про коригування та витребувано саме ті документи, які могли ці сумніви усунути. Зважаючи на викладене, вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900074/2 від 05.08.2022 року та №UA209000/2022/900075/2 від 08.08.2022 року є правомірними і підстав для задоволення позову немає.

Ухвалою судді від 26.09.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.11.2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Протокольною ухвалою судді від 16.11.2022 року постановлено перейти в письмове провадження.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

17.05.2022 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець; далі ФОП ОСОБА_2 ) та компанією Siscom S.C. Sebastian Didyk, Piotr Siwek (постачальник, продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №17/05/2022UKRM, відповідно до якого предметом є те, що в порядку та на умовах, визначених цим контрактом продавець постачає і передає у власність покупця батути та їх комплектуючі (товар), а покупець приймає та оплачує товар згідно інвойсів та специфікацій, що є невід`ємною частиною цього контракту.

На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №17/05/2022UKRM позивачем здійснено наступні поставки:

1. Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №FV/1/UA/2208 від 02.08.2022 року покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 39072,80 доларів США.

04.08.2022 року позивач, з метою митного оформлення вказаного товару, подав до Львівської митниці електронну митну декларацію UA209170/2022/059103, відповідно до якої до митного оформлення заявлено імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації «Інвентар та обладнання для заняття фізкультурою, гімнастикою або для гри на свіжому повітрі. Батути в комплекті в розібраному вигляді …».

Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №UA209170/2022/059103, в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір (контракт) №17/05/2022UKRМ від 17.05.2022 року; рахунок-фактуру (інвойс) №FV/1/UA/2208 від 02.08.2022 року зі Специфікацією; Специфікацію №1092254 від 28.07.2022 року; автотранспортну накладну №921865 від 02.08.2022 року; банківський платіжний документ, що стосується товару №7 від 29.07.2022 року; договір-заявку про надання транспортно-експедиційних послуг №322-004550 від 29.07.2022 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №322-004550 від 29.07.2022 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 29.07.2022 року; митну декларацію Республіки Польща №22PL322010E0371575 від 02.08.2022 року; інтернет-пропозиції (порівняння цін на сайті Алібаба).

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст.53 МК України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює та додатки до нього у разі їх наявності: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару: - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявка на перевезення, договір на перевезення між експедитором та перевізником); -виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

Позивач просив прийняти рішення на підставі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи, а саме: прейскурант (прайс-лист) виробника товару; заявку на перевезення; платіжне доручення.

05.08.2022 року Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900074/2, в графі 33 якого було вказано:

«Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень ст.ст.52, 53, 54, 55, 58, 335 МК України, за результатами опрацювання документів наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2 та 3 ст.53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

Відповідно до п.4.7 зовнішньоекономічного контракту №17/05/2022UKRМ від 17.05.2022 року «Вартість тари та/чи упаковки входить в ціну товару, є незворотною та не підлягає до відшкодування, якщо інше не визначено Сторонами письмово під час погодження окремої партії поставки», проте, у комерційному інвойсі №FV/1/UA/2208 від 02.08.2022 року відсутні дані щодо складових вартості товару, таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються обчисленню, що є порушенням вимог положень ч.21 ст.58 МК України.

Згідно рахунку-фактури №FV/1/UA/2208 від 02.08.2022 року передбачено 100% передоплата на суму 39072,80 доларів США, а у платіжному дорученні №7 від 29.07.2022 року вказана інша сума, зокрема, 37460,00 доларів США. Подані платіжні документи не можливо ідентифікувати з даною поставкою, тому що в них зовсім інша сума платежу, відмінна від рахунку-фактури.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до ч.ч.3-4 ст.53 МК України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявка на перевезення, договір на перевезення між експедитором та перевізником); виписку з бухгалтерської документації; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу декларантом надіслано: прейскурант (прайс-лист) виробника товару; заявку на перевезення; платіжне доручення. Інших документів згідно вимоги не надано.

Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України та у відповідності до ч.5 ст.54 МК України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 року. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п.2 ч.6 ст.54 МК України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно зі ст.57 МК України.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст.64 МК України). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 17.06.2022 року №UA209110/2022/002679, де митна вартість такого товару становить 3,76 доларів США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2022/000826. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 05.08.2022 року №UA209000/2022/900074/2.

2. Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №FV/2/UA/2208 від 02.08.2022 року покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю товару 38923,20 доларів США.

05.08.2022 року позивач, з метою митного оформлення вказаного товару, подав до Львівської митниці електронну митну декларацію UA209170/2022/059303, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації «Інвентар та обладнання для заняття фізкультурою, гімнастикою або для гри на свіжому повітрі. Батути в комплекті в розібраному вигляді …».

Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №UA209170/2022/059303, в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір (контракт) №17/05/2022UKRМ від 17.05.2022 року; рахунок-фактуру (інвойс) №FV/2/UA/2208 від 02.08.2022 року; Специфікацію №1090149 від 28.07.2022 року; автотранспортну накладну №925048 від 02.08.2022 року; банківський платіжний документ, що стосується товару №6 від 29.07.2022 року; договір-заявку про надання транспортно-експедиційних послуг №322-004537 від 28.07.2022 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №322-004537 від 29.07.2022 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 29.07.2022 року; митну декларацію Республіки Польща №22PL322010E0372355 від 03.08.2022 року; інтернет-пропозиції (порівняння цін на сайті Алібаба).

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту: «Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.53 МК України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявка на перевезення, договір на перевезення між експедитором та перевізником); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

Позивач просив прийняти рішення на підставі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: прейскурант (прайс-лист) виробника товару; заявку на перевезення; платіжне доручення.

08.08.2022 року Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900075/2, в графі 33 якого було вказано:

«Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень ст.ст.52, 53, 54, 55, 58, 335 МК України, за результатами опрацювання документів наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов , зазначених у ч.ч.2 та 3 ст.53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне.

Відповідно до п.4.7 зовнішньоекономічного контракту №17/05/2022UKRМ від 17.05.2022 року «Вартість тари та/чи упаковки входить в ціну товару, є незворотною та не підлягає до відшкодування, якщо інше не визначено Сторонами письмово під час погодження окремої партії поставки», проте, у комерційному інвойсі №FV/2/UA/2208 від 02.08.2022 року відсутні дані щодо складових вартості товару, таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються обчисленню, що є порушенням вимог положень ч.21 ст.58 МК України.

Згідно рахунку-фактурі №FV/2/UA/2208 від 02.08.2022 року передбачено 100% передоплата на суму 38923,20 доларів США, а у платіжному дорученні №6 від 29.07.2022 року вказана інша сума, зокрема 36840,00 доларів США. Подані платіжні документи не можливо ідентифікувати з даною поставкою, тому що в них зовсім інша сума платежу, відмінна від рахунка-фактури.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до ч.ч.3-4 ст.53 МК України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявка на перевезення, договір на перевезення між експедитором та перевізником); виписку з бухгалтерської документації; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу декларантом надіслано: прейскурант (прайс-лист) виробника товару; заявку на перевезення; платіжне доручення. Інших документів згідно вимоги не надано.

Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України та у відповідності до ч.5 ст.54 МК України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 року. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п.2 ч.6 ст.54 МК України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно зі ст.57 МК України.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст.64 МК України). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 17.06.2022 року №UA209110/2022/002679, де митна вартість такого товару становить 3,76 доларів США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2022/000838. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 08.08.2022 року №UA209000/2022/900075/2.

ФОП ОСОБА_1 скористався правом адміністративного оскарження, однак за наслідками такого, названі акти індивідуальної дії (рішення про коригування) згідно листа Львівської митниці №7.4-1-15/13/16571 від 26.08.2022 року залишені без змін.

Вважаючи протиправними рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900074/2 від 05.08.2022 року та №UA209000/2022/900075/2 від 08.08.2022 року, а також рішення у формі листа №7.4-1-15/13/16571 від 26.08.2022 року за результатами досудового порядку вирішення спору, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 ст.246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч.1 ст.248 МК України).

Згідно ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч.6 ст.257 МК України, умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами ст.49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч.4 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Статтею 53 МК України визначено перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).

Згідно ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У ч.5 ст.53 міститься положення, відповідно до якого забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За правилами ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 1 ст.55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (ч.ч.4, 5 ст.55 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною 2 ст.57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч.8 ст.57 МК України).

Згідно ч.ч.1, 2, та 4 ст.64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до ч.7 ст.55 МК України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст.55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року, серед іншого, затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. У п.2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст.59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст.64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

В силу вимог ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:

- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів» (постанова від 18.12.2018 року у справі №821/110/18);

- «… витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України […]. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації» (постанова від 17.07.2019 року у справі №809/872/17);

- «… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом» (постанова від 05.02.2019 року у справі №816/1199/15);

- «…щодо доводів відповідача стосовно того, що митна вартість товарів, вказана декларантом, є нижчою від ціни, інформація про яку наявна у митного органу, слід відзначити, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості» (постанова від 15.02.2023 року у справі №815/2552/16);

- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів» (постанова від 05.03.2019 року у справі №815/143/174);

- «… в силу ч.2 ст.55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства» (постанова від 21.12.2018 року у справі №815/1670/17). У цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених письмових доказів щодо правомірності рішень про коригування митної вартості товарів в частині обґрунтування сумніву в заявленій декларантом митній вартості, суд виходить з наступного.

Так, системний аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:

- основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)»;

- МК України визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в ст.53 цього кодексу;

- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- МК України визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, які свідчать про:

- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;

- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

При цьому посадова особа повинна витребувати документи, що реально необхідні для перевірки «сумнівних» відомостей, а не вимагати в декларанта надання невичерпного переліку усіх можливих документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Поряд з цим єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст.53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

У цій справі суд встановив, що позивач визначив митну вартість товарів за ціною договору, яка зазначена в інвойсах (фактурах) №FV/1/UA/2208 від 02.08.2022 (39072,80 доларів США) та №FV/2/UA/2208 від 02.08.2022 року (38923,20 доларів США), разом 77996,00 доларів США.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів позивач надав митному органу разом з митними деклараціями документи, визначені ч.2 ст.53 МК України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) №17/05/2022UKRМ від 17.05.2022 року; рахунки-фактури (інвойси) №FV/1/UA/2208 та №FV/2/UA/2208 від 02.08.2022 року зі Специфікацією; Специфікації №1092254 та №1090149 від 28.07.2022 року; автотранспортні накладні №921865 та №925048 від 02.08.2022 року; банківські платіжні документи, що стосуються товару №6 та №7 від 29.07.2022 року; договори-заявки про надання транспортно-експедиційних послуг №322-004537 від 28.07.2022 року та №322-004550 від 29.07.2022 року; рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договорів (контрактів) про транспортно-експедиційні послуги №322-004537 та №322-004550 від 29.07.2022 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 29.07.2022 року; митні декларації Республіки Польща №22PL322010E0371575 від 02.08.2022 року та №22PL322010E0372355 від 03.08.2022 року; інтернет-пропозиції (порівняння цін на сайті Алібаба).

Аналіз наведених вище документів дає підстави зробити висновок про те, що позивач надав до митного оформлення усі обов`язкові документи на підтвердження митної вартості товару, що передбачені ч.2 ст.53 МК України, які дають змогу визначити вартість товару за ціною договору.

Натомість в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2 та 3 ст.53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а також що митним органом встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Надаючи правову оцінку аргументам відповідача у цій частині, суд виходить з наступного.

Стосовно того, що відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються обчисленню, що, на думку Львівської митниці, є порушенням вимог положень ч.21 ст.58 МК України.

Так, у п.4.7. зовнішньоекономічного контракту №17/05/2022UKRМ від 17.05.2022 року передбачено, що вартість упаковки входить в ціну товару.

Вказаний пункт договору узгоджується з умовами поставки FСА Incoterms, які зазначені і у проформах і у фактурах по обох поставках (FСА Гданськ), за якими продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Відповідно до підп.«в» п.1 ч.10 ст.58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

З наведеного слідує, що витрати на упаковку товару, згідно з умовами поставки FСА Incoterms, покладаються на продавця. У спірному же випадку, позивач є покупцем, а тому, враховуючи, що вартість упаковки включена до ціни, яка була фактично сплачена, у останнього був відсутній обов`язок додавати ці витрати до митної вартості товару.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 року у справі №160/7901/18.

Стосовно того, що у рахунках-фактурах №FV/1/UA/2208 та №FV/2/UA/2208 від 02.08.2022 року передбачено 100% передоплата на суму 39072,80 доларів США та 38923,20 доларів США, а у платіжних дорученнях №7 та №6 від 29.07.2022 року вказана інша сума, а саме 37460,00 доларів США та 36840,00 доларів США відповідно. У зв`язку із цим, відповідач дійшов висновку, що подані платіжні документи неможливо ідентифікувати з даною поставкою.

Згідно Специфікації №1077940 від 14.07.2022 року до Контракту №17/05/2022UKRM від 17.05.2022 року було виставлено рахунок на оплату імпортованих крісел у кількості 654 штук на суму 42567,10 доларів США, яка була сплачена. Вказане підтверджується банківським платіжним документом №5 від 15.07.2022 року, де сума платежу становить 42567,10 доларів США.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що ця фактура-проформа №1077940 від 27.06.2022 року є попереднім рахунком, виставленим продавцем на оплату товару. Сума в ній була узгоджена між продавцем та покупцем. Згодом продавцем був виданий рахунок-фактура №FV/3/UA/2207 від 20.07.2022 року, який і подавався первинно до митного оформлення. Проте, як видно у рахунку-фактурі №FV/3/UA/2207 від 20.07.2022 року, позивачем отримано лише 599 крісел на суму 38871,10 доларів США, оскільки даний товар не помістився у одній партії. Тому у МД №UA209170/2022/054742 від 21.07.2022 року зазначена ціна товару 38871,10 доларів США (як і зазначено у рахунку-фактурі №FV/3/UA/2207 від 20.07.2022 року), оскільки отримано крісел на 55 штук менше, ніж мало бути.

Різниця між ціною і кількістю, зазначеною у Специфікації №1077940 від 14.07.2022 року, по якій відбулась оплата згідно банківського платіжного документу №5 від 15.07.2022 року, та ціною і кількістю, зазначеною у рахунку-фактурі №FV/3/UA/2207 від 20.07.2022 року становить 3696,00 доларів США та 55 штук крісел.

Згодом ці 55 штук крісел отримано позивачем у наступних поставках: за МД №UA209170/2022/059103 24 штуки на суму 1612,80 доларів США та за МД №UA209170/2022/059303 31 штука на суму 2083,20 доларів США.

Як видно, сума цих 55 крісел становить 3696,00 доларів США, що співпадає з кількістю та ціною товару, який не було додано у першій поставці за МД №UA209170/2022/054742 від 21.07.2022 року.

Згідно рахунку-фактури №FV/1/UA/2208 від 02.08.2022 року передбачена 100% передоплата на суму 39072,80 доларів США, проте у платіжному дорученні №7 від 29.07.2022 року вказана інша сума 37460,00 доларів США (у призначенні платежу вказано: за батути, а не за крісла). Різниця цих сум становить 1612,80 (за 24 шт. крісел).

У іншому рахунку-фактурі №FV/2/UA/2208 від 02.08.2022 року передбачена 100% передоплата на суму 38923,20 доларів США, проте у платіжному дорученні №6 від 29.07.2022 року вказана інша сума 36840,00 доларів США (у призначенні платежу вказано: за батути, а не за крісла). Різниця цих сум становить 2083,20 доларів США (за 31 шт. крісел).

Тобто різниця цих сум 3696,00 доларів США (1612,80 +2083,20), власне, і становить вартість 55 шт.крісел. Вказане обґрунтовувалось позивачем у його заяві №1 від 19.08.2022 року, що була адресована відповідачу в порядку ст.55 МК України, однак останній цього не врахував.

Поряд з тим, як видно зі змісту контракту №17/05/2022UKRM від 17.05.2022 року, такий є договором з періодичними поставками. Тому, за словами представника позивача, у випадках, коли після здійснення оплати частина товару не вміщається у автомобіль, кошти не повертають позивачу, а відповідний товар надсилають наступною партією. Саме тому у відповідних документах були вказані дані про стан розрахунків із урахуванням попередньо замовлених та оплачених партій

Стосовно тверджень митного органу про те, що надані позивачем документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, то такі, на думку суду, є безпідставними, адже позивач надав Митниці повний пакет документів на підтвердження достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, натомість відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Суд вважає, що надання позивачем додаткових документів за сформованим відповідачем переліком повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень п.2 ч.6 ст.54, ч.2 ст.256 МК України слідує, що виконання вимог органу доходів і зборів щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів.

Крім того, варто також зауважити, що своїм повідомленням митний орган витребував у позивача навіть ті документи, які вже були подані ним до митного оформлення на підтвердження заявленої митної вартості декларованого товару (рахунок-фактуру (інвойс), банківські платіжні документи, транспорті (перевізні) документи).

Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує таке.

Письмове рішення митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів застосування резервного методу та визначення митної вартості імпортованих товарів №№ 1, 2 обґрунтовано митним органом з посиланням на митну декларацію №UA209110/2022/002679 від 17.06.2022 року. В наведеній декларації митна вартість товару визначалась за 6 (резервним методом) При цьому відповідач не пояснив: чому як джерело інформації ним обрано саме ця митна декларація; чому не обрано митні декларації, у яких здійснювалося митне оформлення за ціною договору (зокрема, чи були оформлені митницями України інші митниці декларації з таким кодом товару згідно УКТЗЕД та описом товару).

До всього, у графі 31 митної декларації №UA209110/2022/002679 від 17.06.2022 року, на яку посилається відповідач, зазначений не один товар батути, а декілька, зокрема батути, грифи, перекладини гімнастичні, тренувальні лавки, стояки для обтяжувачів, еспандери, набори резинок для фітнесу, трекінгові палки, бетонні диски, гирі.

У МД №UA209110/2022/002679 від 17.06.2022 року товар доставлявся в Україну за умовами поставки Інкотермс DAP-Дрогобич, у той час як позивачем було імпортовано товар за умовами FCA-Gdansk.

У графі 47 цієї ж декларації зазначено спосіб нарахування платежів « 06», який означає, що сума податку є нарахована умовно, у зв`язку із звільненням від оподаткування в силу вимог Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» від 24.03.2022 року. Проте, з 01.07.2022 року було скасоване пільгове розмитнення імпортних товарів, у зв`язку із чим позивач по двох поставках ввозив товар без преференції та з повною сплатою податків.

Суд враховує, що відповідач має доступ до цінової бази усіх ввезених на митну територію України товарів та може відібрати за критерієм «код УКТЗЕД» всі митні оформлення за першим методом за певний період та проілюструвати діапазон оформленої митної вартості (від мінімальної до максимальної) ідентичних чи подібних товарів, вказавши обсяг поставок, країну походження тощо. Тому зазначення лише номеру та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо суперечать вищезазначеним положенням законодавства та є самостійною підставою для скасування рішення про коригування митної вартості.

В контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб`єктами, суд вважає, що в даному випадку контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 07.02.2023 року у справі №815/6775/17, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Беручи до уваги те, що оскаржувані рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900074/2 від 05.08.2022 року та №UA209000/2022/900075/2 від 08.08.2022 року є правовими актами індивідуальної дії, суд констатує невідповідність таких рішень критеріям чіткості та зрозумілості, що породжує їх неоднозначне трактування, а тому такі рішення належить визнати протиправними та скасувати.

Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача у формі листа від 26.08.2022 року №7.4-1-15/13/16571, яким було відмовлено позивачу у скасуванні та залишено без змін спірні рішення про коригування митної вартості №UA209000/2022/900074/2 від 05.08.2022 року та №UA209000/2022/900075/2 від 08.08.2022 року, суд враховує, що вказаний лист Львівської митниці від 26.08.2022 року №7.4-1-15/13/16571 не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку. Тобто такий не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права та обов`язки, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 205, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900074/2 від 05.08.2022 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900075/2 від 08.08.2022 року.

У задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Львівської митниці у формі листа від 26.08.2022 року №7.4-1-15/13/16571, яким було відмовлено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у скасуванні та залишено без змін рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900074/2 від 05.08.2022 року та №UA209000/2022/900075/2 від 08.08.2022 року відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (місцезнаходження: вул.Костюшка Т.1, м.Львів, 79000; код ЄДРПОУ: 43971343) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 12405 (дванадцять тисяч чотириста п`ять) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.