ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2023 р. справа № 300/5455/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Боршовського Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПРОН-ПЛЮС" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов від 29.09.2022 № 314908 та № 314909, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПРОН-ПЛЮС" (далі - позивач, ТОВ "ОПРОН-ПЛЮС") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач, Укртрансбезпека), в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області від 29.09.2022 № 314908 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн. на підставі абзацу 15 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт"; визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області від 29.09.2022 № 314909 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн. на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Позивача вважає протиправними постанови від 29.09.2022 № 314908 та № 314909, оскільки ТОВ "ОПРОН-ПЛЮС" не надавав послуги з перевезення вантажів, атому не був перевізником вантажу, який транспортувався автомобілем DAF CF 85.510 за реєстраційним номером НОМЕР_1 та напівпричіпом Langendorf SKS-HS 27/27 за реєстраційним номером НОМЕР_2 , який був зупинений 25.08.2022 представниками Державної служби України з безпеки на транспорті на автодорозі М-31 на 598 км Київ-Чоп. Позивач зазначив, що вищевказаний автомобіль - сідловий тягач марки DAF CF 85.510 за реєстраційним номером НОМЕР_1 був переданий на підставі договору оренди транспортного засобу з екіпажем (водієм) від 03.08.2022 № 0308 у користування ФОП ОСОБА_1 , який передав його в суборенду ФОП ОСОБА_2 . Таким чином, під час перевірки 25.08.2022 сідловий тягач марки DAF CF 85.510 за реєстраційним номером НОМЕР_1 та напівпричіп Langendorf SKS-HS 27/27 за реєстраційним номером НОМЕР_2 перебували в користуванні ФОП ОСОБА_2 та використовувались останнім для надання послуг з перевезення вантажів. Так, саме на ФОП ОСОБА_2 як на замовника послуг з перевезення законодавством покладено обов`язок виписувати належним чином товарно-транспортні накладні, а тому з вини ФОП ОСОБА_2 в товарно-транспортній накладні від 25.08.2022 в графі «Перевізник» відсутній запис, який і є перевізником та повинен нести відповідальність за допущені порушення норм Закону України «Про автомобільний транспорт». Що стосується перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм вантажу, то позивач вказав на неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним сипучим вантажем. Так, в акті перевірки № 342105 від 25.08.2022 та в акті про перевищення транспортним засобом габаритно-вагових параметрів № 047921 від 25.08.2022 не має жодних доказів того, що габаритно-ваговий контроль позивача здійснено у спеціально відведених та належно облаштованих для цього місцях, здійснено на обладнанні, яке відповідає вимогам законодавства, не вказано засіб вимірювальної техніки та яким засобом проводилось вимірювання. При цьому, позивач вказав на те, що 25.08.2022 здійснювалося транспортування асфальтованої суміші, яка є сипучим вантажем, що може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху, що впливає на достовірність виміряних параметрів.

Ухвалою суду від 29.12.2022 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк для усунення недоліків. Позивач у вказаний в ухвалі строк усунув недоліки.

28.12.2022 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПРОН-ПЛЮС" від 28.12.2022 № 2812 про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПРОН-ПЛЮС" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов від 29.09.2022 № 314908 та № 314909.

Ухвалою від 29.12.2022 суд залишив без руху клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПРОН-ПЛЮС" від 28.12.2022 № 2812 про забезпечення позову у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк для усунення недоліків у спосіб: подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду документ про доплату судового збору в розмірі 744,30 грн.

02.01.2023 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду представник позивача подав платіжне доручення № 1233 від 30.12.2022 про доплату судового збору в розмірі 744,30 грн. за подання клопотання від 28.12.2022 № 2812 про забезпечення позову.

Ухвалою від04.01.2023відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 04.01.2023задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПРОН-ПЛЮС" від 28.12.2022 № 2812 про забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі постанов Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області від 29.09.2022 № 314908 та № 314909 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 300/5455/22.

18.01.2023 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Укртрансбезпеки від 11.01.2023 на позовну заяву. У відзиві представник відповідача заперечив проти задоволення позову. Вказав, що 25.08.2022 представниками Державної служби України з безпеки на транспорті на автодорозі М-31 на 598 км Київ-Чоп проведено рейдову перевірку транспортного засобу - сідловий тягач марки DAF CF 85.510 за реєстраційним номером НОМЕР_1 та напівпричіп Langendorf SKS-HS 27/27 за реєстраційним номером НОМЕР_2 . Під час проходження габаритно-вагового контролю встановлено, що водій ОСОБА_3 здійснював перевезення вантажу згідно товарно-транспортної накладної від 25.08.2022 з перевищенням допустимих вагових параметрів, а саме: згідно чека зважування від 25.08.2022, навантаження на одиничну вісь складає 12,830 т. при нормативно допустимій 11,5 т. При цьому, законодавець врегулював питання можливого переміщення вантажу під час руху (також і в разі гальмування) шляхом похибки у 2%, оскільки пунктом 4 Правил № 30 допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2% (величина похибки). В акті перевірки № 342105 від 25.08.2022 зафіксовано перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні подільного вантажу, відповідальність за яке передбачена частиною першою абзацом 15 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». На момент проведення перевірки у водія транспортного засобу не було протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, а саме на напівпричіп, за реєстраційним номером НОМЕР_2 . Наданий протокол перевірки технічного стану транспортного засобу № 01194-00740-21 від 20.07.2021 на напівпричіп не дійсний, оскільки закінчився термін його дії - дата проходження чергового обов`язкового технічного контролю не пізніше 20.07.2022. На час проведення рейдової перевірки водій не надав контролюючим особам Укртрансбезпеки договір оренди вантажного автомобіля № 0308 від 03.08.2022 та договір оренди № 19108 від 19.08.2022, які долучені до позовної заяви. Також водій не надав тимчасового реєстраційного талону, який згідно чинного законодавства є єдиним належним та допустимим доказом того, що позивач передав транспортний засіб у користування та не є перевізником. Товарно-транспортну накладну виписує вантажовідправник, а згідно товарно-траспортної накладної від 25.08.2022 ФОП ОСОБА_2 є замовником, вантажоодержувачем, а не вантажовідправником. Габаритно-ваговий контроль здійснено у спеціально відведеному для цього місці згідно графіку щоденної роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю у Львівській області. Ваги, якими здійснювалося вимірювання ваги транспортного засобу, пройшли повірку, що підтверджується свідоцтвом № 02Чг-853 від 08.07.2021, а заводський номер ваг № 16798 вказано в чеку зважування від 25.08.2022. Також представник відповідача зазначив, що законодавством непередбачено спеціальних умов для зважування транспортних засобів, які виконують перевезення сипучих вантажів. Просить суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 104-157).

Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПРОН-ПЛЮС" зареєстроване як суб`єкт підприємницької діяльності 23.02.2011, засновником, власником та бенефіціаром вказано ОСОБА_1 , одним із видів економічної діяльності якого є вантажний автомобільний транспорт (КВЕД 49.41), що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 26-29).

Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті 25.07.2022 на підставі направлення на рейдову перевірку від 22.08.2022 за № 011582 та відповідно до щотижневого графіку, затвердженого 29.06.2022 начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області, проведено рейдову перевірку транспортних засобів з питань дотримання законодавства про автомобільний транспорт (а.с. 130-132).

Так, 25.08.2022 представниками Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті на автодорозі М-06 Київ-Чоп на 598 км у Львівській області зупинено транспортний засіб: сідловий тягач марки DAF CF 85.510 за реєстраційним номером НОМЕР_1 та напівпричіп Langendorf SKS-HS 27/27 за реєстраційним номером НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_3 , посвідчення водія серії НОМЕР_3 . Власником вказаного автомобіля є ТОВ "ОПРОН-ПЛЮС", що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Під час перевірки проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу - сідловий тягач марки DAF CF 85.510 за реєстраційним номером НОМЕР_1 та напівпричіпу Langendorf SKS-HS 27/27 за реєстраційним номером НОМЕР_2 , за результатами якого складено довідку № 032921 від 25.08.2022 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт № 047921 від 25.08.2022 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. Результат габаритно-вагового контролю: навантаження на другу вісь склало 12830 кг при нормативно допустимому навантаженні 11500 кг (а.с. 135-137).

25.08.2022 складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за № 342105, в якому зафіксовано, що: при здійсненні перевезення вантажу (асфальтобетонна суміш згідно товарно-транспортної накладної від 25.08.2022), фактичне навантаження на одиночну вісь складає 12830 кг, що на 11,57% перевищує допустиме навантаження у 11500 кг, чим порушено пункт 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001; статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» - при перевезенні вантажу згідно товарно-транспортної накладної від 25.08.2022 на момент перевірки у водія відсутні документи на підставі яких виконуються такі перевезення, а саме протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу напівпричіпу Langendorf SKS-HS 27/27 за реєстраційним номером НОМЕР_2 . За вказані порушення передбачена відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» частина перша абзац 15 проведення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні не подільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу (а.с. 133-134).

Відділ державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті направив за адресою місцезнаходження позивача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вулиця Шевченка, 71, село Новиця, Калуський район, Івано-Франківська область, 77360, лист № 29231/28/24-22 від 12.09.2022 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 29.09.2022. Вказане поштове відправлення повернулося на адресу відповідача з відміткою установи поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 140).

Також лист № 29231/28/24-22 від 12.09.2022 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 29.09.2022 направлено 20.09.2022 на електронну пошту ТОВ "ОПРОН-ПЛЮС": ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказане адреса електронної пошти зазначена позивачем в позовній заяві (а.с. 141).

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, 29.09.2022 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за № 314908, згідно якої до ТОВ "ОПРОН-ПЛЮС" застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000,00 грн. за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу, відповідальність за яке передбачена абзацом 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с. 143).

Також 29.09.2022 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за № 314909, згідно якої до ТОВ "ОПРОН-ПЛЮС" застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000,00 грн. за відсутність на момент перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с. 144).

Вищевказані постанови направлені листом № 32466/825.4/24-22 від 29.09.2022 за адресою місцезнаходження позивача та на електронну пошту ТОВ "ОПРОН-ПЛЮС": ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 145).

Вважаючи протиправними постанови Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 29.09.2022 № 314908 та № 314909про застосування адміністративно-господарських штрафів, ТОВ "ОПРОН-ПЛЮС" звернулось з цим позовом до суду, в якому просить такі постанови скасувати.

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права та мотивами щодо їх застосування до спірних правовідносин:

Правові, економічні, організаційні та соціальні засади забезпечення функціонування автомобільних доріг, їх будівництва, реконструкції, ремонту та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг, визначає Закон України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 за № 2862-ІV (далі - Закон № 2862-ІV).

Також засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 за № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Окрім цього, спірні правовідносини регламентовані Правилами дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - Правила дорожнього руху), Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994 (далі - Постанова № 198), Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 (далі - Правила № 30), Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), застереженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до частини першої статті 6 Закон № 2862-ІV державну політику і стратегію розвитку всіх видів автомобільних доріг на території України здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 за № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 за № 103 (далі - Положення № 103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (надалі по тексту також Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Так, Укртрансбезпека відповідно до підпунктів 2, 19 пункту 5 Положення № 103 відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Згідно з пунктом 8 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Отже, Державній службі України з безпеки на транспорті в особі її відділів державного нагляду (контролю) в областях надано право здійснювати державний контроль за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті та за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 14 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), застереженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567) рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Пунктом 12 Порядку № 1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Згідно вимог пунктів 15, 16 Порядку № 1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільні транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III) визначено документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Так, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

дата і місце складання;

вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, утому числі з вантажем, та маси брутто;

пункти завантаження і розвантаження.

Статтею 2 Закону № 2344-III передбачено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до статті 1 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників, визначають Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568.

Відповідно до глави першої Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні перевізник - це фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Главою першою Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні передбачено, що товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Транспортна послуга - перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов`язані з доставкою вантажів автомобільним транспортом.

Пунктом 8.26 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні вантаження і розвантаження вважаються закінченими після надання водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, оформлених у паперовій та/або електронній формі, на навантажений або вивантажений вантаж.

Згідно з пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Пунктом 11.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначено, що оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Відповідно до пункту 11.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.

Згідно з пунктом 11.4 після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.

Пунктом 11.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначено, що у разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

У разі використання е-ТТН Замовник (вантажовідправник) друкує, підписує і надає водію (експедитору Перевізника) в одному примірнику паперову копію е-ТТН, відповідно до вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для пред`явлення особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.

Водій (експедитор Перевізника) ставить свій підпис на паперовій копії е-ТТН про прийняття ним вантажу для перевезення.

Отже, з огляду на вказане вище правове регулювання спірних правовідносин, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, обов`язкова наявність якої передбачена статтею 48 Закону № 2344-III.

Судом встановлено, що під час проведення 25.08.2022 перевірки транспортного засобу - сідловий тягач марки DAF CF 85.510 за реєстраційним номером НОМЕР_1 та напівпричіпу Langendorf SKS-HS 27/27 за реєстраційним номером НОМЕР_2 , водій ОСОБА_3 надав представникам Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України на транспорті товарно-транспортну накладну від 25.08.2022, в якій зазначено про перевезення асфальтобетонної суміші 22380 тонн, замовник - ФОП ОСОБА_2 , вантажовідправник - ФОП ОСОБА_4 , вантажоодержувач - ФОП ОСОБА_2 , графа «Автомобільний перевізник» - незаповнена (а.с. 146).

В позовній заяві позивач зазначив, що вищевказаний автомобіль - сідловий тягач марки DAF CF 85.510 за реєстраційним номером НОМЕР_1 був переданий на підставі договору оренди транспортного засобу з екіпажем (водієм) від 03.08.2022 № 0308 у користування ФОП ОСОБА_1 , який передав його в суборенду ФОП ОСОБА_2 . Таким чином, стверджує позивач, під час перевірки 25.08.2022 транспортні засоби - сідловий тягач марки DAF CF 85.510 за реєстраційним номером НОМЕР_1 та напівпричіп Langendorf SKS-HS 27/27 за реєстраційним номером НОМЕР_2 перебували в користуванні ФОП ОСОБА_2 та використовувались останнім для надання послуг з перевезення вантажів; тому саме на ФОП ОСОБА_2 , як на замовника послуг з перевезення законодавством, покладено обов`язок виписувати належним чином товарно-транспортні накладні, і саме з вини ФОП ОСОБА_2 в товарно-транспортній накладні від 25.08.2022 в графі «Перевізник» запис відсутній; ФОП ОСОБА_2 є перевізником та повинен нести відповідальність за допущені порушення норм Закону України «Про автомобільний транспорт».

До позовної заяви позивач долучив копії: договору оренди транспортного засобу з екіпажем (водієм) від 03.08.2022 № 0308, укладений між ТОВ "ОПРОН-ПЛЮС" в особі директора ОСОБА_1 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (а.с. 48); акту приймання-передачі транспортного засобу від 04.08.2022 (а.с. 49); договору оренди транспортного засобу з екіпажем (водієм) № 19108 від 19.08.2022, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (а.с. 50); листа-згоди ТОВ "ОПРОН-ПЛЮС" на суборенду транспортного засобу (а.с. 51).

Суд звертає увагу на те, що вищевказані документи не були надані представникам Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України на транспорті ні під час рейдової перевірки 25.08.2022, ні під час розгляду 29.09.2022справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт представниками Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України на транспорті. В письмових поясненнях в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за № 342105 від 25.08.2022 водій ОСОБА_3 не вказав жодних обставин щодо перебування транспортного засобу - сідловий тягач марки DAF CF 85.510 за реєстраційним номером НОМЕР_1 та напівпричіпу Langendorf SKS-HS 27/27 за реєстраційним номером НОМЕР_2 в користуванні інших осіб, а не їх власника згідно свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів.

Так, під час проведення 25.08.2022 рейдової перевірки транспортного засобу - сідловий тягач марки DAF CF 85.510 за реєстраційним номером НОМЕР_1 та напівпричіпу Langendorf SKS-HS 27/27 за реєстраційним номером НОМЕР_2 , водій ОСОБА_3 окрім товарно-транспортної накладної від 25.08.2022, надав представникам Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України на транспорті: свідоцтво серії НОМЕР_8 від 06.04.2021 про реєстрацію транспортного засобу - сідловий тягач марки DAF CF 85.510 за реєстраційним номером НОМЕР_1 , власник ТОВ "ОПРОН-ПЛЮС" (а.с. 44-45); свідоцтво серії НОМЕР_6 від 16.06.2020 про реєстрацію транспортного засобу- напівпричіпу Langendorf SKS-HSза реєстраційним номером НОМЕР_2 , власник ОСОБА_1 (а.с. 46-47); протокол перевірки технічного стану транспортного засобу № 01194-00408-22 від 21.04.2022сідловий тягач марки DAF CF 85.510 за реєстраційним номером НОМЕР_1 , дата чергового проходження обов`язкового технічного контролю не пізніше 21.04.2023 (а.с. 147); протокол перевірки технічного стану транспортного засобу № 01194-00740-21 від 20.07.2021напівпричіпу Langendorf SKS-HSза реєстраційним номером НОМЕР_2 , дата чергового проходження обов`язкового технічного контролю не пізніше 20.07.2022 (а.с. 148); поліс № АТ/2439445 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 06.04.2022, страхувальник ТОВ "ОПРОН-ПЛЮС" (а.с. 149); протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу № UA117-0042931 від 21.10.2021 (а.с. 150).

Відповідно до частини першої статті 47 Закону № 2344-III до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов`язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об`єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.

Частинами першою, другої статті 48 Закону № 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно з частиною другою статті 49 Закону № 2344-III водій транспортного засобу зобов`язаний: мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

З огляду на зміст вищевказаних документів, які були надані під час проведення 25.08.2022 рейдової перевірки транспортного засобу - сідловий тягач марки DAF CF 85.510 за реєстраційним номером НОМЕР_1 та напівпричіпу Langendorf SKS-HS 27/27 за реєстраційним номером НОМЕР_2 , представники Укрансбезпеки не мали можливості встановити факти перебування транспортного засобу - сідловий тягач марки DAF CF 85.510 за реєстраційним номером НОМЕР_1 та напівпричіпу Langendorf SKS-HS 27/27 за реєстраційним номером НОМЕР_2 в користуванні інших осіб, а не власників таких транспортних засобів.

При цьому, договір оренди транспортного засобу з екіпажем (водієм) від 03.08.2022 № 0308, договір оренди транспортного засобу з екіпажем (водієм) № 19108 від 19.08.2022, чи будь-які інші документи, які б вказували на перебування таких транспортних засобів в користуванні не власників, а інших осіб, не було надано відповідачу також під час розгляду 29.09.2022справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт представниками Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України на транспорті, хоча про дату, час та місце проведення розгляду справи позивачу було повідомлено шляхом надсилання листа № 29231/28/24-22 від 12.09.2022 за адресою місцезнаходження позивача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вулиця Шевченка, 71, село Новиця, Калуський район, Івано-Франківська область, 77360, та на електронну пошту ТОВ "ОПРОН-ПЛЮС": ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 141).

За вказаних обставин в представників Уктрансбезпеки не було підстав для виникнення сумнівів щодо статусу суб`єкта господарювання для притягнення власника транспортних засобів - сідловий тягач марки DAF CF 85.510 за реєстраційним номером НОМЕР_1 та напівпричіпу Langendorf SKS-HS 27/27 за реєстраційним номером НОМЕР_2 до відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що пунктом 6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них. затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 № 379, передбачено, що якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортного засобу іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмової заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортного засобу.

Вищевказаний пункт 6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації передбачають можливість у разі передачі права користування транспортним засобом фізичній або юридичній особі, на підставі договору оренди транспортного засобу, у межах господарських відносин, звернутися до центру надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів за оформленням і видачею тимчасового реєстраційного документа на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

В спірному випадку, водій транспортних засобів - сідлового тягача марки DAF CF 85.510 за реєстраційним номером НОМЕР_1 та напівпричіпу Langendorf SKS-HS 27/27 за реєстраційним номером НОМЕР_2 під час проведення рейдової перевірки не повідомив посадових осіб Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України на транспорті про передачу таких транспортних засобів у користування іншій особі, тимчасовий реєстраційний талон не надав, що свідчить про відсутність таких документів у водія на час перевезення вантажу та проведення рейдової перевірки.

Щодо договору оренди транспортного засобу з екіпажем (водієм) від 03.08.2022 № 0308, то такий договір укладений ТОВ "ОПРОН-ПЛЮС", в особі директора ОСОБА_1, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , в особі ОСОБА_1 , тобто підписаний однією і тією ж особою (а.с. 48).

Водночас, частиною третьою статті 238 Цивільного кодексу України передбачено, що представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

При цьому, будь-яких інших доказів, які б підтверджували виконання умов вищевказаного договору оренди транспортного засобу з екіпажем (водієм) від 03.08.2022 № 0308 суду не надано.

Також, суд звертає увагу на те, що частиною другою статті 51-1 Закону № 2344-III визначено права вантажовідправника.

Так, вантажовідправник зобов`язаний вносити до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж відомості про масу або габарити вантажу, а також повне найменування вантажоодержувача та автомобільного перевізника (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті або відмітку у відповідному полі в ID-картці), прізвище, ім`я, по батькові, номер посвідчення водія, а також інші відомості, визначені законодавством.

З огляду на вищевказане положення частини другої статті 51-1 Закону № 2344-III саме на вантажовідправника покладено обов`язок вносити до товарно-транспортної накладної відомості про автомобільного перевізника.

В спірному випадку, згідно товарно-транспортної накладної від 25.08.2022вантажовідправником вказано ФОП ОСОБА_4 , а тому саме на ФОП ОСОБА_4 , а не вантажоодержувача ФОП ОСОБА_2 , як помилково вважає позивач, покладено обов`язок вносити до товарно-транспортної накладної відомості про автомобільного перевізника.

Підсумовуючи, суд ставить під сумнів долучені позивачем лише суду документи щодо користування транспортним засобом іншими особами, а не позивачем під час спірної перевірки, а тому відхиляє вказані докази як неналежні, недопустимі та недостовірні.

Таким чином, під час проведення рейдової перевірки транспортного засобу - сідлового тягача марки DAF CF 85.510 за реєстраційним номером НОМЕР_1 , який здійснював транспортування 25.08.2022 авсфальтобетонної суміші, представникам Укртрансбезпеки було надано документи, які підтверджували, що власником такого транспортного засобу є ТОВ "ОПРОН-ПЛЮС", а за умови відсутності інших документів, з яких можна було б встановити автомобільного перевізника та передачу автомобіля в користування іншим особам, представники Укртрансбезпеки правомірно дійшли висновку, що таким перевізником є ТОВ "ОПРОН-ПЛЮС" та який є суб`єктом відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Щодо суті правопорушення:

Судом встановлено, що підставою для прийняття постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 314908 від 29.09.2022, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн., було перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу, відповідальність за яке передбачена абзацом 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с. 143).

Відповідно до статті 6 Закону України "Про автомобільні транспорт" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, забезпечує державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах, за нормами пункту 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994, допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків (частина четверта статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Згідно з вимогами пунктів 3, 4 Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених упункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Як встановлено судом вище, під час рейдової перевірки 25.08.2022 проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу - сідловий тягач марки DAF CF 85.510 за реєстраційним номером НОМЕР_1 та напівпричіпу Langendorf SKS-HS 27/27 за реєстраційним номером НОМЕР_2 , за результатами якого складено довідку № 032921 від 25.08.2022 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт № 047921 від 25.08.2022 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, згідно яких навантаження на другу вісь склало 12830 кг при нормативно допустимому навантаженні 11500 кг (а.с. 135-137).

Також25.08.2022 складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за № 342105, в якому зафіксовано, що при здійсненні перевезення вантажу (асфальтобетонна суміш згідно товарно-транспортної накладної від 25.08.2022), фактичне навантаження на одиночну вісь складає 12830 кг, що на 11,57% перевищує допустиме навантаження у 11500 кг, чим порушено пункт 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (а.с. 133-134).

Щодо доводів позивача про неправомірності проведення перевірки у зв`язку із відсутності методики чи технологічного регламенту здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, а також доводів щодо неможливості достовірно встановити навантаження на вісь з підстав перевезення сипучого вантажу (асфальтобетонної суміші), в силу фізичних властивостей якого змінювався розподіл навантаження, то суд вказує на таке.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (надалі по тексту також великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 за №879 (далі - Порядок №879).

В силу вимог пунктом 3 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з вимогами підпункту 16 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу (пункт 5-1 Порядку №879).

Як встановлено, 25.08.2022 при проведенні рейдової перевірки працівниками Укртрансбезбеки проводився точний габаритно-ваговий контроль транспортного засобу транспортного засобу - сідловий тягач марки DAF CF 85.510 за реєстраційним номером НОМЕР_1 та напівпричіпу Langendorf SKS-HS 27/27 за реєстраційним номером НОМЕР_2 , що передбачає визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті (за визначенням підпункту 11 пункту 2 Порядку №879).

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України) рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: навантаження на одиночну вісь - 11,5 тонн.

Згідно з пунктами 18, 20 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його виконання. За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

У виданій довідці вказано місце габаритно-вагового контролю та дата його здійснення. У бланку довідки, наявній у матеріалах справи, відсутня графа про час здійснення габаритно-вагового контролю, однак час визначений у чеку зважування, на підставі якого така довідка складена.

Під час рейдової перевірки було складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 25.08.2022 р. за № 032921, згідно якої результати вагового контролю, навантаження на осі, тонн: 1) 7,000; 2) 12,830; 3.) 6,180; 4) 6,240; 5) 5,880. Повна маса транспортного засобу: 38,130 тонн.

Довідка підписана посадовою особою, що проводила габаритно-ваговий контроль та оператором вагового комплексу.

Згідно Акту № 047921 від 25.08.2022 про перевищення транспортним засобом нормативних параметрів, зокрема визначає повну масу, тонн: нормативно-допустиму: 40,00, фактичну: 38,130; осьові навантаження, нормативно допустиме: 11,5/11,5,/8/8/8, фактичне:7,000/12,830/6,180/6,240/5,880.

До матеріалів справи додано чек зважування від 25.08.2022 про перевірку транспортного засобу: вісь 1 - 7000 кг; вісь 2 - 12830 кг; вісь 3 - 6180 кг; вісь 4 - 6240 кг; вісь 5 - 5880 кг.

Тобто перевіркою зафіксовано, що перевищення вагових обмежень на другу одинарну вісь склало -12,830 т, що на 11,57% перевищує нормативно визначені 11,5 т, передбачені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху (а.с. 136-137).

Водій ОСОБА_3 не вимагав повторного зважування, з довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю №032921 від 25.08.2022 і актом №047921 від 25.08.2022 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових парламентів, ознайомився.

В акті № 342105 від 25.08.2022 в графі «Пояснення водія про причини порушень» водій ОСОБА_3 зазначив: «Зламалось завантажувальний бункер при завантаженні, завантажили неправильно, протокол знаходиться в іншій машині» (а.с. 133-134).

У суду немає підстав ставити під сумнів результати габаритно-вагового контролю, оскільки він здійснювався з дотриманням встановлених правил. Зокрема, такий контроль 25.08.2022виконаний працівниками Укртрансбезпеки у пересувному пункті: спеціальному транспортному засобі, обладнаному вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю, місце та режим роботи якого встановлений Укртрансбезпекою за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції, як того вимагає пункт 11 Порядку№879.

За приписами пунктів 12, 13 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

В спірному випадку, ваговий комплекс, яким проводили зважування транспортного засобу - сідловий тягач марки DAF CF 85.510 за реєстраційним номером НОМЕР_1 та напівпричіпу Langendorf SKS-HS 27/27 за реєстраційним номером НОМЕР_2 , була вага електронна ТВА 20, виробник ТзОВ НВП «Техноваги», заводський номер № НОМЕР_7 . Ваги пройшли повірку, що підтверджується свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 02 Чг-853 від 08.07.2021 року, де зазначено заводський номер ваг № 16798. Також ваги мають Сертифікат відповідності засобів вимірювальної техніки (а.с. 151).

ДП «Львівстандарт метрологія» 08.07.2021 провело перевірку та встановило що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ ОІМЬ II134-1, про що видано Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 02Чг-853, підписане ОСОБА_5, та має відбиток повірочного тавра, чинне до 08.07.2022.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 412 від 05.04.2022, якою затверджено Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану, передбачено, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.

Таким чином свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 02Чг-853 є чинним на період воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення. Тобто було чинним на день проведення перевірки 25.08.2022 (а.с. 152).

Отже, зважування транспорту позивача проводилось належною вимірювальною технікою, яка перебувала в робочому стані, визнана придатною до застосування, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки. В суду нема підстав ставити під сумнів достовірність результатів зважування.

Транспортний засіб позивача проходив точний габаритно-ваговий контроль в пункті габаритно-вагового контролю на а/д М-06 «Київ-Чоп» 598 км.+200 м відповідно до вимог наказу Міністерства інфраструктури України № 255 від 28.07.2016 року, яким затверджено Вимоги до облаштування та технічного оснащення зон, в якому зазначено, що вагове обладнання забезпечує поосьове зважування у русі і визначає повну масу транспортного засобу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2%.

Форма Довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю затверджена відповідно Додатком 1 Наказу Міністерства інфраструктури України та Міністерства Внутрішніх Справ України № 1007/1207 від 10.12.2013.

В спірному випадку, довідка № 032921 від 25.08.2022 про результати здійснення габаритно-вагового контролю відповідає встановленій формі. Також вказування в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, акті проведення перевірки типу вимірювального засобу, будь-яких характеристик в частині вимірювального та зважувального обладнання при проведенні габаритно-вагового контролю чинним законодавством не передбачено.

Отже документи габаритно-вагового контролю (акт, довідка,) складаються за затвердженою формою, про що зазначено вище і не містять графи, яка б визначала марку, модель та заводський номер вимірювально-зважувального обладнання тощо.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суду у постанові від 03.07.2019 за результатом розгляду справи № 819/1381/16.

На чеку зважуванні від 25.08.2022 вказано заводський номер ваг № 16798, які мають сертифікат відповідності № 008055 від 18.09.2015, та свідоцтво про повірку №02 Чг-853 від 08.07.2021 (а.с. 137).

В силу вимог підпункту 2 пункту 2 Порядку №879 вимірювання (зважування) процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Водночас, основною нормою, яка передбачала проведення габаритно-вагового контролю відповідно до методики, був пункт 19 Порядку №879, відповідно до якого під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.

Однак вказана у пункті 19 Порядку №879 вимога виключена згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №671, що набрала чинності з 08.09.2017.

Суд зазначає, що з огляду на виключення пункту 19 Порядку №879, наявність у терміні "вимірювання" посилання на методику, затверджену спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, не свідчить про наявність у відповідача обов`язку під час здійснення габаритно-вагового контролю керуватися методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Викладене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 02.08.2018 у справі №820/1420/17.

Окрім цього, відповідно до Порядку №879 затверджено ряд нормативних актів, які визначають процедуру проведення габаритно-вагового контролю: Порядок взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затверджений спільним наказом Міністерства Інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 за №1007/1207, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за № 215/24992;Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 за №255, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.08.2016 за № 1171/29301.

Таким чином, оскільки 25.08.2022 при перевезенні вантажу вантажним автомобілем -сідловий тягач марки DAF CF 85.510 за реєстраційним номером НОМЕР_1 та напівпричіпу Langendorf SKS-HS 27/27 за реєстраційним номером НОМЕР_2 навантаження на одиночну вісь перевищувало встановлені вагові параметри більш як на 2 відсотки, то перевезення вантажу в такому випадку мало здійснюватися за спеціальними правилами: на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданого перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції.

Водієм не пред`явлено під час здійснення рейдової перевірки дозволу, про що свідчить акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від 25.08.2022.

Щодо доводів позивача про те, що 25.08.2022 здійснювалося перевезення сипучого рухомого вантажу, який під дією зміни напрямків руху чи швидкості автомобіля, а також особливостей ландшафту місцевості, через яку здійснюється перевезення за інерцією міг частково зміститись в межах ємкості напівпричепа, на що ані водій транспортного засобу, ані конструкція автомобіля з напівпричепом поза всякими сумнівами вплинути не могли. Позивач стверджує, що відповідачем під час здійснення габаритно-вагового контролю таких обставин до уваги не взято, що і призвело до безпідставного притягнення позивача до відповідальності.

Суд із такими висновками позивача не погоджується, зважаючи на таке.

Відповідно до пункту 4 абзацу 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 за №30, допускається перевищення вагових параметрів на визначеними у пункті 22.5 ПДР України на 2% (враховуючи сипучість вантажу).

Тобто, законодавцем чітко передбачена критична похибка в розмірі 2%, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого, який під час транспортування здатний зсуватися. Натомість, в межах даних спірних правовідносин, перевищення навантаження на вісь становить більше 2%, а саме 11,57%.

Окрім цього, наказом Міністерства транспорту України від 14.10.2014 за №363 "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" (далі - Правила №363) на водія та перевізника покладений ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу, яких позивачем не виконано.

Так, відповідно до пунктів 8.14-8.15 глави 8 зазначених Правил завантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху.

Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Згідно з пунктом 12.1 глави 12 Правил №363 при транспортуванні вантажів слід дотримуватись вимог Правил дорожнього руху України.

Пунктом 12.5 глави 12 Правил передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова; волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Також, пунктом 8.20 глави 8 Правил визначено, що водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.

Відповідно до пункту 8.21 глави 8 Правил, виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов`язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України.

Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого вантажу великоваговим автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів, інших учасників дорожнього руху. Безумовно, відсутність будь-якого кріплення сипучого вантажу ймовірно зумовлює його зміщення, однак в жодному разі не звільняє позивача від виконання обов`язків, передбачених чинним законодавством, та не є підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої в результаті допущення ним надмірного навантаження на осі транспортного засобу.

Що стосується доводів позивача щодо можливого зміщення під час зважування такого вантажу як асфальтобетонна суміш, то суд звертає увагу на те, що позивач не надав суду жодного доказу (висновку експерта, спеціаліста тощо) на підтвердження обставини можливого зміщення в кузові транспортного засобу чи його причепа асфальтобетонної суміші під час проведення процедури зважування, в тому числі за відповідної ваги, об`єму, фізичних властивостей сировини (речовини) при русі з ним із відповідною швидкістю чи при зупиненні або гальмуванні автомобілем.

Також є очевидним значне перевищення навантаження на одиночну вісь на 11,57%.Чинне законодавство допускає можливість відхилення від нормативно-вагових параметрів, але не більш як на 2%, що є деякою допустимою похибкою для можливих випадків незначного зміщення предмету перевезення.

Суд звертає увагу на те, що саме на перевізника лежить обов`язок (додатковий тягар) приймати для перевезення товар, а також розміщувати його таким чином, щоб при його транспортуванні (в русі) за умови ймовірного зміщення/переміщення предмету перевезення в будь-якому випадку не порушувалися нормативи навантаження на кожну вісь окремо. В протилежному випадку відповідальність лежить саме на перевізнику, в якого є вибір, чи отримувати (завантажувати) для транспортування товар (сипучий/рухомий) майже до граничних величин дозволених/допустимих нормативів з можливим ризиком порушення положень пункту 22.5 Правил дорожнього руху;

Що стосується доводів про відсутність в талоні зважування від 25.08.2022 підпису посадової особи, яка проводила зважування та відсотку похибки ваг, то суд вважає за необхідним врахувати те, що вагове обладнання, яке використовується при зважуванні формує автоматично встановленого взірця і змісту чек (талон) зважування, що унеможливлює будь-яке втручання посадових осіб у процес визначення вагових параметрів. Вказаний прилад є автономний у формуванні даних, які перевіряються, а його результат по визначенню дійсної ваги не залежить від наявності чи відсутності підпису посадової особи інспектора.

Щодо доводів про не зазначення в талоні від 25.08.2022 (про результати зважування) ідентифікуючих даних транспортного засобу, то суд звертає увагу на те, що такий талон містить дані про державний номерний знак сідлового тягача марки DAF CF 85.510 за реєстраційним номером НОМЕР_1 , який належить позивачу. Саме вказаний автомобіль здійснював перевезення причепа: спеціалізованого напівпричепа Langendorf SKS-HS 27/27 за реєстраційним номером НОМЕР_2 .

Обставину перевезення вантажу за допомогою транспортних засобів із держаними номерними знаками НОМЕР_1 та НОМЕР_2 позивач не заперечує.

В матеріалах рейдової перевірки відсутні пояснення чи зауваження водія ОСОБА_3 про те, що зважування транспортного засобу із держаним номерним знаком НОМЕР_1 здійснено зовсім з іншим причепом.

При цьому, під час здійснення рейдової перевірки 25.08.2022 представниками Укртрансбезпеки проведено фотофіксацію транспортного засобу (а.с. 138-139).

До того ж сам талон має результат про зважування кожної із п`яти осей окремо.

Таким чином, твердження позивача про невідповідність ваг чи неточність результату зважування, на переконання суду, є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо доводів позивача, що всупереч пункту 21 Порядку № 879 працівники Укртранебезпеки не заборонили подальшим рух транспортного засобу, то суд їх відхиляє, оскільки до повноважень працівників Укргрансбезпеки не відноситься затримувати транспортний засіб згідно статті 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення чи здійснювати перешкоди в подальшому русі, чи забороняти рух транспортного засобу.

Перевіряючи питання фактичного застосування санкції і визначення її розміру суд вказує, що відповідно до абзацу 15 частини першої статті 60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, а саме: за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено судом, підставою для прийняття оспореної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 314908 від 29.09.2022, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн., стали результати точного габаритно-вагового контролю транспортного засобу: сідловий тягач марки DAF CF 85.510 за реєстраційним номером НОМЕР_1 .За результатами габаритно-вагового контролю встановлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм на 11,57% щодо другої осі вказаного сідлового тягача.

Відтак, вагові параметри належного позивачу транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження, що дає підстави вважати даний транспортний засіб великоваговим, для руху якого, за правилами частини четвертої статті 48 Закону №2344-ІІІ, повинен бути відповідний дозвіл. Відсутність такого дозволу є достатньою підставою для накладення на позивача штрафу за правилами статті 60 Закону №2344-ІІІ.

Безпідставними є посилання позивача на висновки Третього апеляційного адміністративного суду в постанові від 25.03.2021 у справі № 340/3051/20 про те, що дозвіл на перевезення вантажу, який перевищує вагові нормативи, необхідний лише для неподільного вантажу, а подільні (сипучі) вантажі можна перевозити без відповідного дозволу незалежно від його ваги. Так, 01.10.2021 набули чинності зміни до Закону України «Про автомобільний транспорт», також до статті 60 цього Закону, а саме згідно абзацу 15 частини першої статгі 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи те, що факт перевищення транспортним засобом позивача встановлених законодавством габаритно-вагових норм за відсутності відповідного дозволу є встановленим, суд дійшов висновку, що при винесенні постанови № 314908 від 29.09.2022відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.

Щодо постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 314909 від 29.09.2022, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн., то така постанова прийнята у зв`язку з відсутністю на момент перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу напівпричіпу Langendorf SKS-HS 27/27 за реєстраційним номером НОМЕР_2 , відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с. 144).

Відповідно до статті 23 Закону України «Про автомобільний транспорт» контроль технічного стану транспортних засобів включає: обов`язковий технічний контроль транспортних засобів; перевірку технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками.

Перевірку технічного стану транспортних засобів під час обов`язкового технічного контролю транспортних засобів здійснюють суб`єкти господарювання, визначені відповідно до Закону України "Про дорожній рух" в порядку, який встановлює Кабінет Міністрів України.

У період між обов`язковими технічними контролями відповідність технічного стану транспортних засобів вимогам законодавства забезпечує перевізник.

Порядок проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.

Перевірка технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками здійснюється в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Частиною першою статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільний перевізник повинен утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону.

Згідно статті 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить:

- для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;

- для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тони, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку;

- для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.

На кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.

Статтею 37 Закону України "Про дорожній рух" заборонена експлуатація транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю, але не пройшли його.

Відповідно до пункту 31.3 Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137 визначає процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС, за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації (далі - Порядок № 137).

Згідно пункту 2 Порядку № 137: перевірка технічного стану транспортного засобу - процес визначення відповідності транспортного засобу встановленим до конструкції і технічного стану вимогам;

Протокол перевірки технічного стану - документ, що засвідчує позитивні результати проведення обов`язкового технічного контролю транспортного засобу і містить інформацію, необхідну для його ідентифікації.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 137 перевірка конструкцій і технічного стану транспортних засобів проводиться згідно з Вимогами до перевірки.

У разі позитивного результату після проведення обов`язкового технічного контролю транспортного засобу замовникові видається протокол перевірки технічного стану. У разі негативного результату або невідповідності даних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу даним ідентифікації транспортного засобу складається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу за формою згідно з додатком 4.

Таким чином, протокол перевірки технічного стану вантажного транспортного засобу є обов`язковим документом, що встановлює придатність вказаного вантажного транспортного засобу до експлуатації та видається водію транспортного засобу.

З огляду на вищевказані положення, автомобільні перевізники та водії зобов`язані мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, до яких відносяться, зокрема, протокол перевірки технічного стану транспортного засобу.

При цьому, відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про дорожній рух» власники транспортних засобів або особи, які їх експлуатують, зобов`язані забезпечувати своєчасне і в повному обсязі проведення робіт по їх технічному обслуговуванню і ремонту згідно з нормативами, встановленими виробниками відповідних транспортних засобів.

В спірному випадку, під час проведення 25.08.2022 рейдової перевірки транспортного засобу - сідловий тягач марки DAF CF 85.510 за реєстраційним номером НОМЕР_1 та напівпричіпу Langendorf SKS-HS 27/27 за реєстраційним номером НОМЕР_2 , водій ОСОБА_3 надавпредставникам Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України на транспорті протокол перевірки технічного стану транспортного засобу № 01194-00740-21 від 20.07.2021напівпричіпу Langendorf SKS-HSза реєстраційним номером НОМЕР_2 , згідно якого дата чергового проходження обов`язкового технічного контролю не пізніше 20.07.2022 (а.с. 148).

Так, на час проведення рейдової перевірки 25.08.2022 термін дії протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу № 01194-00740-21 від 20.07.2021закінчився. Іншого протоколу перевірки технічного стану на напівпричіп Langendorf SKS-HS за реєстраційним номером НОМЕР_2 , термін дії якого б не закінчився, представникам Укртрансбезпеки не подано.

Таким чином, суд погоджується з висновком відповідача про наявне порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Що стосується дотримання порядку накладення санкції, то суд вказує на таке.

Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт визначена статтею 60 Закону № 2344-III.

Частинною п`ятою статті 60 Закону № 2344-III визначено, що розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті. Постанова про застосування адміністративно-господарських штрафів є виконавчим документом.

Згідно з частиною шостою статті 60 Закону № 2344-III адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до загального фонду Державного бюджету України, крім 50 відсотків адміністративно-господарських штрафів, передбачених абзацами чотирнадцятим - сімнадцятим частини першої статті 60 цього Закону, та плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, що зараховуються до державного дорожнього фонду, створеного у складі спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до частини восьмої статті 60 Закону № 2344-III порядок розгляду справи про порушення стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Так, пунктом 25 Порядку № 1567 визначено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно з пунктом 26 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Відділ державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті направив за адресою місцезнаходження позивача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вулиця Шевченка, 71, село Новиця, Калуський район, Івано-Франківська область, 77360, лист № 29231/28/24-22 від 12.09.2022 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 29.09.2022. Вказане поштове відправлення повернулося на адресу відповідача з відміткою установи поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 140).

Також лист № 29231/28/24-22 від 12.09.2022 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 29.09.2022 направлено 20.09.2022 на електронну пошту ТОВ "ОПРОН-ПЛЮС": ІНФОРМАЦІЯ_1, яка також зазначена позивачем в позовній заяві (а.с. 141).

Окрім цього, позивач в позовній заяві зазначив, що дізався про оспорені постанови від 29.09.2022 № 314908 та № 314909 після надходження їх на електронну пошту ТОВ "ОПРОН-ПЛЮС": ІНФОРМАЦІЯ_1, що свідчить про актуальність такої електронної пошти та перегляд позивачем повідомлень, які надходять на таку електронну пошту.

Відповідно до пункту 27 Порядку № 1567 у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

Так, на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 29.09.2022 представник ТОВ "ОПРОН-ПЛЮС" не з`явився та не надав відповідачу в адміністративній процедурі застосування штрафу у справі про порушення законодавства про автомобільний транспорт документів, які долучені до позовної заяви, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення такого розгляду.

29.09.2022 за результатом розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідачем винесено оспорені постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу за № 314908 та № 314909.

За вказаних обставин, судом не встановлено порушення відповідачем процедури проведення рейдової перевірки 25.08.2022та процедури розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 29.09.2022.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що постановами від 29.09.2022 № 314908 та № 314909 до ТОВ "ОПРОН-ПЛЮС" підставно застосовано адміністративно-господарські штрафи.

Отже, в задоволенні позову належить відмовити.

Щодо розподілу судових витрат у справі:

Позивачем поніс витрати по сплаті судового збору. Відповідачем не подано суду доказів понесення судових витрат у справі.

З огляду на відмову в позові, судові витрати позивача по сплаті судового збору покласти на нього.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПРОН-ПЛЮС" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов від 29.09.2022 № 314908 та № 314909.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПРОН-ПЛЮС", ідентифікаційний код 37521355, вулиця Шевченка, 71, село Новиця, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300.

Відповідач: Державної служби України з безпеки на транспорті, ідентифікаційний код - 39816845, вулиця Тополина, 3, село Угорники, місто Івано-Франківськ, 76492.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.