ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 березня 2023 року

м. Київ

справа №420/7991/19

адміністративне провадження №К/9901/23437/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Скрипченка В.О., Косцової І.П., Осіпова Ю.В. від 26.05.2021,

УСТАНОВИВ:

ВСТУП

Спірні у справі правовідносини виникли щодо видачі позивачу ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі пальним.

Позивач вважає, що податковий орган розглянув подану ним заяву про видання такої ліцензії неналежно та з порушенням встановленого законом строку, що призвело до порушення його прав, зумовило накладення на нього санкції у вигляді штрафу за здійснення роздрібної торгівлі пальним без ліцензії.

На думку позивача, відповідач мав можливість вказати дату початку терміну дії ліцензії таким чином, щоб це було більш сприятливим для платника податків, а його господарська діяльність не переривалась.

Суд першої інстанції в позові відмовив, а апеляційний суд визнав вимоги позивача частково обґрунтованими і їх задовольнив, посилаючись на те, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність, а рішення про видачу ліцензії в частині дати початку терміну її дії не відповідає критеріям, зокрема, розсудливості та обґрунтованості, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час розгляду цієї справи в касаційному порядку належить перевірити правильність застосування судами попередніх інстанцій норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», а також дати відповідь на питання про те, чи здійснено розгляд поданої позивачем заяви про видачу ліцензії належно та своєчасно, чи мав відповідач можливість та визначені законом правові підстави для зазначення у спірних відносинах іншої дати початку терміну дії ліцензії, аніж ним була вказана.

I. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» (далі також ТОВ «Альянс Холдинг», Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі також ГУ ДФС, відповідач), у якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДФС в Одеській області щодо видачі позивачу ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі пальним на місце здійснення торгівлі за адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Комунальна, 15, АЗС із терміном дії з 01.07.2019, згідно поданої 12.06.2019 заяви;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження ГУ ДФС у Одеській області від 02.07.2019 №196-р про зобов`язання начальника управління контролю за обігом та оподаткування підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області видати ліцензії суб`єктам господарювання на право роздрібної торгівлі пальним та на право зберігання пального за заявами суб`єктів господарювання згідно Реєстру виданих ліцензій в частині видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ «Альянс Холдинг» за адресою місця торгівлі: Одеська область, м. Южне, вул. Комунальна, 15, АЗС, реєстраційний номер 153303142019003, терміном дії з 02.07.2019 до 02.07.2024 (далі також спірне, оспорюване розпорядження);

- зобов`язати відповідача видати Товариству ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі пальним на місце здійснення торгівлі за адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Комунальна, 15, АЗС із терміном дії з 01.07.2019, згідно поданої 12.06.2019 ТОВ «Альянс Холдинг» заяви та встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.

2. У позовній заяві наводились аргументи про те, що видання Головним управлінням ДФС в Одеській області Товариству ліцензії з терміном дії саме з 02.07.2019 є необґрунтованим й жодних належних пояснень з цього приводу цим органом надано не було.

3. На переконання позивача, у спірних відносинах має місце протиправна бездіяльність Головного управління ДФС в Одеській області, оскільки цим органом здійснено неналежний розгляд заяви позивача про видачу ліцензії з початком терміну її дії саме у день набрання чинності змін до Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (з 01.07.2019) та прийняло рішення про видачу ліцензії лише 02.07.2019.

4. За твердженнями Товариства така бездіяльність мала шкідливий вплив на його права та охоронювані законом інтереси, зокрема, на безперервність господарської діяльності, а також спричинила настання реальних негативних наслідків для позивача у вигляді накладення на нього фінансового стягнення (штрафу) в розмірі 250000 грн. за порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», а саме за реалізацію 01.07.2019 пального без наявності відповідної ліцензії.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 у задоволенні позову відмовлено.

6. Такий висновок суду першої інстанції обґрунтовано тим, що оскільки подана заява розглянута ГУ ДФС в Одеській області в строк та відповідно до вимог законодавства, то й будь-якої протиправної бездіяльності відповідача щодо розгляду заяви Товариства про видачу йому ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним не встановлено.

7. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2021 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове судове рішення про часткове задоволення позову, а саме:

- визнано протиправними дії Головного управління ДФС в Одеській області щодо видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі пальним на місце здійснення торгівлі за адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Комунальна, 15, АЗС із терміном дії з 02.07.2019, а не з 01.07.2019;

- зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області змінити розпорядження від 02.07.2019 №196-р про зобов`язання начальника управління контролю за обігом та оподаткування підакцизних товарів Головного управління ДФС в Одеській області видати ліцензії суб`єктам господарювання на право роздрібної торгівлі пальним та на право зберігання пального за заявами суб`єктів господарювання згідно Реєстру виданих ліцензій, в частині видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним Товариству з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» за адресою місця торгівлі: Одеська область, м. Южне, вул. Комунальна, 15, АЗС, реєстраційний номер 153303142019003, терміном дії з 01.07.2019 до 01.07.2024.

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області змінити в ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі пальним на місце здійснення торгівлі за адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Комунальна, 15, АЗС, реєстраційний номер 153303142019003, виданій Товариству з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг», термін дії з 02.07.2019 до 02.07.2024 на з 01.07.2019 до 01.07.2024.

- В задоволенні іншої частини позову Товариства відмовлено.

8. Задовольняючи частково поданий у цій справі позов, суд апеляційної інстанції, застосовуючи правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 04.12.2018 у справі №820/2208/18, дійшов висновку про те, що податковий орган, приймаючи рішення про видачу позивачу ліцензії з терміном дії, починаючи з 02.07.2019, хоча і діяв в межах наданих йому строків, проте мав всі можливості для встановлення іншого строку її дії, який би був більш сприятливим для платника податків, адже як свідчать матеріали справи та не спростовуються сторонами, позивач завчасно звернувся до контролюючого органу з відповідною заявою та надав повний пакет документів, а вимога закону про обов`язкову наявність ліцензії на даний від діяльності вступила в дію саме з 01.07.2019, про що було відомо відповідачу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Не погоджуючись із вищевказаною постановою апеляційного суду, відповідач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Альянс Холдинг» зареєстровано в якості юридичної особи 06.06.2006 та здійснює, в тому числі, діяльність з роздрібної торгівлі пальним.

11. 23.11.2018 Законом України №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», якими зокрема, запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирали чинності з 01.07.2019.

12. Згідно платіжного доручення №7369, ТОВ «Альянс Холдинг» 06.06.2019 сплатило на кредитний рахунок №31111091015021 банк отримувач: Казначейство України 2000,00 грн. за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним (R8001), код платежу 22013300, та в подальшому звернулось до ГУ ДФС в Одеській області із заявою щодо видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, до якої додало відповідні документи.

13. При цьому, у полі «Інформація про внесення платежу за ліцензію» товариством вказано номер платіжного доручення 7396 замість дійсного 7369.

14. З копії заяви, яка надана до суду відповідачем, вбачається, що зазначена заява зареєстрована ГУ ДФС в Одеській області 20.06.2019.

15. При цьому суд першої інстанції підкреслив, що жодних належних та обґрунтованих доказів того, що із заявою про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним Товариство звернулось саме 12.06.2019 позивачем до суду не надано. Водночас, із штампа на заяві позивача про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним вбачається, що остання подана позивачем та отримана ГУ ДФС в Одеській області саме 20.06.2019.

16. Колегія суддів апеляційного суду критично оцінило показання свідка ОСОБА_1 , оскільки він є уповноваженою особою позивача, тобто зацікавленою особою, а тому його свідчення не можуть бути допустимим доказом.

17. 02.07.2019 ГУ ДФС в Одеській області прийнято розпорядження №196-р, яким зобов`язано начальника управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області Астрєйка В. видати ліцензію суб`єктам господарювання, в тому числі і ТОВ «Альянс Холдинг», на право роздрібної торгівлі пальним за адресою місця торгівлі: Одеська область, м. Южне, вул. Комунальна, 15, АЗС, реєстраційний номер 153303142019003 з терміном дії з 02.07.2019 до 02.07.2024.

18. Вважаючи, що ГУ ДФС в Одеській області не здійснило належний розгляд заяви товариства про видачу ліцензії у день набрання чинності змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (01.07.2019 ) та прийняло рішення про видачу ліцензії лише 02.07.2019, чим, на думку Товариства, допустило протиправну бездіяльність, ТОВ «Альянс Холдинг» звернулося до суду з цим позовом.

III. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

19. Згідно з доводами касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі, скаржник, з посиланням на пункт 3 та 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду цієї справи неправильно застосовано норми матеріального права, а саме - статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», та порушено норми процесуального права, що виразилось у недотримання вимог стосовно повного і всебічного з`ясування фактичних обставин справи.

20. Зокрема, відповідачем зазначається, що висновок Верховного суду, викладений у рішенні від 04.12.2018 у справі №820/2208/18 не може бути застосований до обставин, які охоплюються предметом доказування у справі №420/7991/19, оскільки обставини не є ідентичними або навіть схожими.

21. Скаржник вважає, що стаття 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» не передбачає будь-якого специфічного обов`язку по відношенню до контролюючого органу щодо видачі ліцензії на заяву суб`єкта господарювання у найкоротші терміни, а ніж ті, які передбачені частиною 46 цієї статті.

22. Головне управління ДПС в Одеській області наголошує, що у спірних відносинах правильне застосування вищевказаних норм полягає у визначенні, що контролюючий орган наділений повноваженнями розглядати отриману заяву суб`єкта господарювання щодо видачі ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі пальним протягом 20 календарних днів, з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. Цей термін, на думку скаржника, не може бути скорочений, а обов`язок у контролюючого органу на видачу ліцензії не може бути визначений меншим строком, а ніж передбачено законом.

23. У касаційній скарзі стверджується, що суд апеляційної інстанції під час розгляду справи, в порушення вимог частини першої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, не надав належної оцінки питанням, які порушувались відповідачем, зокрема, щодо обставин розгляду Головним управлінням ДПС в Одеській області поданих ТОВ «Альянс Холдинг» заяви та документів, що зумовило їх розгляд контролюючим органом упродовж майже усього двадцятиденного строку, відведеного для цього законодавством.

24. Також, за позицією скаржника, судом апеляційної інстанції не наведено будь-яких норм права, які надають можливість контролюючому органу здійснити зміну у прийнятому розпорядженні та виданій ліцензії щодо зазначення іншої дати початку строку її дії.

25. Окрім цього, аргументуючи підстави для касаційного оскарження прийнятої у цій справі постанови апеляційного суду, відповідач вказує, що будь-яких висновків Верховного Суду з питань застосування вищенаведеної норми права, за умов наявності аналогічних обставин, не існує, що потребує касаційного розгляду справи.

26. Копія ухвали Верховного Суду від 10.08.2021 разом з копією касаційної скарги та доданих до неї документів була направлена на адресу Товариства та отримані ним 13.08.2021, що підтверджується наявним у матеріалах касаційного провадження рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

27. Відзиву на касаційну скаргу у встановлений Судом строк не надходило, однак його відсутність, за приписами частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

28. Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

29. Статтею 1 цього Закону, серед іншого, надано визначення наступним поняттям: ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.

30. Законом України від 23.11.2018 №2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесені зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», зокрема, частину двадцяту статті 15 викладено у такій редакції: «Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю».

31. Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №2628-VІІІ він набирає чинності з 01.01.2019, крім, зокрема, підпункту 6 (щодо змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»), підпункту 17 (щодо змін до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності») пункту 2 розділу II цього Закону, що набирають чинності з 01.07.2019.

32. За змістом статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (тут і далі у тексті цієї постанови Верховного Суду в редакції, чинній після 01.07.2019) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Після видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи (крім документів, які подаються заявником для отримання ліцензії на право виробництва пального, оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального) подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

33. Відповідальність за порушення норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» встановлена статтею 17 цього Закону, за приписами частин першої, другої якої за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень;

34. Згідно з підпунктом 27 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2019 №227 Державна податкова служба України відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом.

35. Відповідно до пункту 6 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 №609 у редакції зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №545 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» територіальні органи ДФС визначено органом ліцензування такого виду господарської діяльності як роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, зберігання пального. Вказана постанова Уряду набрала чинності 01.07.2019.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

36. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

37. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази

38. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, а також надаючи оцінку доводам, викладеним у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить з такого.

39. Як вбачається зі змісту наведених у розділі IV цієї постанови Верховного Суду норм законодавства, якими врегульовані спірні у цій справі правовідносини, ГУ ДФС в Одеській області є органом ліцензування виду господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним і уповноважений на розгляд заяв суб`єктів господарювання щодо видачі ліцензій на такий вид діяльності.

40. Виданню ліцензії суб`єкту господарювання передує встановлена законом процедура, яка охоплює етапи подання заяви з документами за вичерпним переліком, визначеним законодавством, їх реєстрацію та розгляд, прийняття рішення про видачу або про відмову у видачі ліцензії.

41. Вказані вище дії з видачі ліцензії вчиняються органом ліцензування у строк не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених у законі документів. Цей строк регламентовано законодавством, а саме - відповідною частиною статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

42. На переконання колегії суддів, застосування законодавцем у вищевказаній статті формулювання «не пізніше» для визначення строку видачі ліцензії слід розуміти так, що уповноважений орган у сфері ліцензування зобов`язаний розглянути подані зацікавленим суб`єктом господарювання документи в межах передбаченого законом (у даному випадку 20-ти календарних днів) часового проміжку (строку) для вчинення таких дій, однак має право прийняти відповідне рішення у будь-який день цього строку.

43. Тривалість строку, упродовж якого, в межах відведеного законом часу, приймається рішення за зверненням щодо отримання ліцензії, в кожному конкретному випадку є індивідуальним й залежить від обставин, пов`язаних з розглядом поданих суб`єктом господарювання документів, їх обсягу, дій, необхідних на з`ясування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення/вчинення дії тощо.

44. Однак, колегія суддів підкреслює, що в будь-якому випадку орган, який уповноважений на розгляд документів, поданих з метою отримання ліцензії, повинен дотримуватись визначених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріїв, а саме - діяти добросовісно, розсудливо, своєчасно, тобто протягом розумного строку, не допускати невиправданих зволікань і діяти згідно з принципом «належного урядування» - вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

45. Верховний Суд зауважує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

46. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

47. Правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

48. Колегія суддів наголошує, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

49. Такі правові позиції наведені Верховним Судом у постанові від 22.01.2021 у справі №640/16224/19.

50. Застосовуючи вищезгадані висновки Верховного Суду до спірних правовідносин у світлі обставин, встановлених у справі, що розглядається, колегія суддів звертає увагу й на те, що Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами, які передбачали ліцензування такого виду господарської діяльності як роздрібна торгівля пальним, а також прийнята на його виконання постанова Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №545, якою внесено зміни до пункту 6 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 №609, яким територіальні органи ДФС визначено органом ліцензування такого виду господарської діяльності, набрали чинності 01.07.2019.

51. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів констатує, що й повноваження стосовно прийняття рішень за заявами про видачу ліцензій на такий вид діяльності виникли у ГУ ДФС в Одеській області як у органу ліцензування лише з 01.07.2019 - дати набрання чинності відповідних положень законодавства, якими, окрім іншого, встановлювалась правова регламентація порядку видачі ліцензій, перелік документів, необхідних для їх видачі, строк їх розгляду та уповноважені органи ліцензування виду діяльності, який має місце у спірних правовідносинах.

52. Обставинами у справі, яка розглядається, підтверджується, що рішення про видачу Товариству ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, оформлене розпорядженням ГУ ДФС в Одеській області від 02.07.2019 №196-р, прийнято відповідачем вже на наступний день після набрання чинності нормами законодавства, якими передбачалось набуття цих повноважень (01.02.2019).

53. За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем як органом ліцензування, який з 01.07.2019 уповноважений приймати рішення про видачу ліцензій, зокрема, на право роздрібної торгівлі пальним, належним чином та у межах встановленого законом, розумного строку, розглянуто подану Товариством заяву про отримання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі пальним на місце здійснення торгівлі за адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Комунальна, 15, АЗС.

54. При цьому, колегія суддів зауважує, що жодна з норм законодавства, яким врегульовано спірні у цій справі правовідносини, не передбачає повноважень територіальних органів ДФС видавати ліцензію раніше, ніж прийнято рішення про її видачу, а також встановлювати строк дії такої ліцензії з дати, яка передує такому рішенню.

55. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що відповідачем, при розгляді заяви Товариства про видачу йому ліцензії у спірних відносинах не було допущено протиправної бездіяльності, а передбачені законом правові підстави для зазначення у виданій позивачу ліцензії іншої дати початку терміну дії цього документу, зокрема, з 01.07.2019, були відсутні, оскільки рішення про її видачу було прийнято саме 02.07.2019 і оформлене розпорядженням ГУ ДФС в Одеській області від 02.07.2019 №196-р, яке, за наведеного вище, також не підлягає скасуванню і є таким, що відповідає закону і прав Товариства не порушує.

56. Колегія суддів критично оцінює висновки суду апеляційної інстанції щодо наявності у спірних правовідносинах порушених прав Товариства, оскільки накладення на позивача штрафних санкцій обумовлено не фактом прийняття ГУ ДФС в Одеській області розпорядження від 02.07.2019 №196-р та встановленням у ліцензії терміну її дії з 02.07.2019, а тим, що цей суб`єкт господарювання за відсутності у нього ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним здійснював такий вид діяльності.

57. Помилковими, на переконання колегії суддів, є й посилання суду апеляційної інстанції на висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, наведені у постанові від 04.12.2018 у справі №820/2208/18.

58. З цього проводу колегія суддів зазначає, що правовідносини у вищезгаданій справі, яка розглядалась Верховним Судом, виникли за іншого правового регулювання, а саме - до набрання чинності Законом України від 23.11.2018 №2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», яким внесені зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», які застосовувались у правовідносинах, що виникли у справі, яка розглядається.

59. Згідно з обставинами, встановленими судовим розглядом справи №820/2208/18, суб`єкт господарювання, який виступав позивачем, вже мав у наявності ліцензії на здійснюваний ним вид діяльності, які були видані строком до 05.11.2017, а у нових ліцензіях, отриманих позивачем, строк дії вказано з 09.11.2017.

60. Суди першої та апеляційної інстанцій, здійснюючи розгляд справи №820/2208/18, також з`ясували, що податковий орган, приймаючи рішення про видачу ліцензії з терміном дії, починаючи з 09.11.2017, хоча і діяв в межах наданих йому строків, проте мав всі можливості для встановлення іншого строку її дії, який би був більш сприятливим для платника податків, адже рішення про надання ліцензій прийнято податковим органом ще 02.11.2017. При цьому, Верховний Суд зауважив, що реалізація дискреційних повноважень податкового органу не повинна створювати штучних перешкод для здійснення законної діяльності суб`єкта господарювання.

61. Тобто, у справі №820/2208/18 заявник, станом на момент звернення за новими ліцензіями, вже мав чинні ліцензії на цей самий вид діяльності, яка ним здійснювалась, а податковий орган, прийнявши рішення про видачу нових ліцензій ще 02.11.2017, встановив строк їх дії лише з 09.11.2017 й не довів існування об`єктивних причин, які б становили перешкоди у тому, щоб зазначити інший термін дії таких ліцензій та видати їх раніше, зокрема, одразу після прийняття відповідного рішення з цього питання.

62. Водночас, у справі, яка розглядається, обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, суттєво відрізняються.

63. Зокрема, у цій справі встановлено, що отримання Товариством ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним здійснювалось вперше, оскільки з 01.07.2019, у зв`язку зі змінами у законодавстві, на такий вид діяльності передбачалось отримання ліцензій.

64. До того ж, на відміну від обставин, встановлених у справі №820/2208/18, у справі, яка розглядається, з`ясовано, що термін дії ліцензії, виданої Товариству, збігався з датою прийняття рішення про її видачу, оформленого розпорядженням ГУ ДФС в Одеській області від 02.07.2019 №196-р, і також встановлювався з 02.07.2019.

65. З обставин у справі, яка розглядається, також вбачається, що відповідач не мав можливості визначити іншу дату, з якої розпочинається термін дії ліцензії, оскільки рішення про її видачу прийнято у той самий день, який збігається з датою початку терміну дії ліцензії, чого у справі №820/2208/18 встановлено не було.

66. У зв`язку з цим, колегія суддів переконана, що суд апеляційної інстанції, здійснюючи апеляційний перегляд справи, помилково застосував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04.12.2018 у справі №820/2208/18, оскільки правовідносини у цій справі та у справі, яка розглядається, не є подібними, а вказана постанова касаційного суду прийнята за інших фактичних обставин справи та нормативно - правового регулювання спірних відносин.

67. У зв`язку з вищенаведеним, колегія суддів констатує, що висновок суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позову у справі, яка розглядається, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та дотриманні норм процесуального права.

68. Водночас, суд першої інстанції вирішив цей спір з урахуванням усіх обставин, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального і не допустив порушення норм процесуального права, та ухвалив рішення, яке відповідає закону й скасовано апеляційним судом помилково.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

69. За правилами частини першої статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

70. Ураховуючи вищевикладене, Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах доводів і вимог касаційної скарги та повноважень, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги й скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване помилково.

71. Керуючись статтями 340, 341, 344, 349, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області задовольнити.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2021 скасувати та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.02.2021.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Я.О. Берназюк

Т.Г. Стрелець