ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/32034/21 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Шелест С.Б., суддів: Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т., розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі також - відповідач, Головне управління ПФУ в м. Києві), в якому просила суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2018, 2019 та 2020 роки, починаючи з моменту звернення, а саме: з 18.06.2021;
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в нарахуванні та виплати ОСОБА_1 10 неоподаткованих пенсій, відповідно до п. 7.1 розд. «Прикінцеві положення» Закону України ««Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2018, 2019 та 2020 роки, починаючи з моменту звернення, а саме: з 18.06.2021;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату 10 неоподаткованих пенсій, відповідно до п. 7.1 розд. «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Позовні вимоги мотивовані протиправністю відмови органу Пенсійного фонду у застосуванні при обрахунку пенсії позивача показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Так, позивач зазначає, що перехід з пенсії, призначеної за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), на пенсію за віком, що призначається на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) не є переведенням з одного виду пенсії на інший, у зв`язку з чим при обрахунку призначеної пенсії має бути застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за таким призначенням.
Також позивач зазначає про протиправність відмови органу Пенсійного фонду у виплаті позивачеві 10 неоподаткованих пенсій відповідно до пункту 7.1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року позов задоволено частково:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2018, 2019 та 2020 роки, починаючи з моменту звернення, а саме: з 18.06.2021;
зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2018, 2019 та 2020 роки, починаючи з моменту звернення, а саме: з 18.06.2021;
в іншій частині позовних вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі Головне управління ПФУ в м. Києві із посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Від позивача відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги Головного управління ПФУ в м. Києві.
Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, справу розглянуто у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на підставі пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років, як працівнику охорони здоров`я, на підставі Закону №1788-XII, що підтверджується копією протоколу Оболонського районного управління Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 13.11.2014 №12567.
18.06.2021 позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подана заява за призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV.
12.08.2021 позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила повідомити про підстави застосування при призначенні їй пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV показника середньої заробітної плати за 2017 рік замість показника за 2018-2020 роки.
Листом від 16.09.2021 №24768-24584/П-02/8-2600/21 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило ОСОБА_1 про те, що показник середньої заробітної плати залишився таким, що враховується під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії у розмірі 5 426,60 грн.
Також листом від 29.06.2021 Головне управлінням ПФУ в м. Києві повідомило позивача про відсутність законодавчих підстав для нарахування та виплати їй 10 неоподаткованих пенсій на підставі пункту 7.1 розділу «Прикінцеві положення» Закону при призначенні їй пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV.
Вказуючи на протиправність зазначених відмов, ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом.
Задовольняючи позов в частині визнання протиправною відмови та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2018, 2019 та 2020 роки, починаючи з моменту звернення, а саме: з 18.06.2021, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах призначення ОСОБА_1 пенсії на підставі Закону №1058-IV відбулось вперше, у зв`язку з чим позиція органу Пенсійного фонду щодо відсутності підстав для застосування при обрахунку такої пенсії частини другої статті 40 Закону №1058-IV є помилковою.
Апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві мотивована неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права. Заявник наполягає на тому, що у спірних правовідносинах мав місце перехід з одного виду пенсії на інший, що виключає наявність підстав для застосування положень частини другої статті 40 Закону №1058-IV.
Колегія суддів апеляційного суду, виходячи з меж апеляційного перегляду, встановлених статтею 308 КАС України, погоджується із позицією суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову та зазначає про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
За приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з пунктами 2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII.
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що частина третя статті 45 Закону №1058-IV установлює порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 11.11.2014 отримувала пенсію за вислугою років відповідно до Закону №1788-XII. 18.06.2021 вона звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058-ІV та, починаючи із дати звернення із заявою, отримує пенсію за віком.
Відомостей щодо отримання іншого виду пенсії, передбаченого Законом №1058-ІV матеріали справи не містять.
За вказаних обставин, колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції, що час призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-ІV, слід застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, як це передбачено частиною другою статті 40 Закону №1058-ІV.
Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17, а також правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.09.2022 у справі №184/886/17.
Враховуючи, що за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV згідно з наявними матеріалами справи позивач вперше звернулась 18.06.2021, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на розрахунок заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії із урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2018-2020 роки.
Відтак висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову в частині визнання протиправною відмови та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2018, 2019 та 2020 роки, починаючи з моменту звернення, а саме: з 18.06.2021, є обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції в частині задоволення позову не спростовують.
Обставини справи судом першої інстанції встановлено правильно. Порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не допущено.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241, 242, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року у справі №640/32034/21 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Cуддя-доповідач С.Б. Шелест
Судді О.Є. Пилипенко
Л.Т. Черпіцька