ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.03.2023м. ХарківСправа № 922/2321/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
при секретарі судового засідання Іванії К.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури(м. Чернігів, вул. К. Чорного, 9, 14000 ) в інтересах держави, в особі 1 : Північного офісу Державної аудиторської служби вул. Січових Стрільців (Артема), 18, м. Київ, 040530 позивач 2 : Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (вул. Космонавтів, 90, м. Ніжин, 16603) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" (Ващенківський в`їзд, 16а, м. Харків, 61125) про стягнення коштів за участю представників:
прокурора - Хряк О.О. (посвідчення №059740 від 08.02.2021 року)
позивача (Північного офісу Державної аудиторської служби) - не з`явився
позивача (Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій ) - не з`явився
відповідачів - Єграшина Т.Г. керівник ( в порядку самопредставництва ), Єграшина О.О.( в порядку самопредставництва)
ВСТАНОВИВ:
Заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі позивача 1 : Північного офісу Державної аудиторської служби, позивач 2 :Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі",в якій просить суд:
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 13.04.2021 щодо внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу від 11.02.2021 № 44, укладену між Спеціальним авіаційним загоном Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33965532) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вєк Технолоджі (код ЄДРПОУ 30510656).
Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 14.04.2021 щодо внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу від 11.02.2021 № 44,укладену між Спеціальним авіаційним загоном Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33965532) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вєк Технолоджі (код ЄДРПОУ 30510656).
Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 15.04.2021 щодо внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу від11.02.2021№44,укладену між Спеціальним авіаційним загоном Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33965532) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вєк Технолоджі (код ЄДРПОУ 30510656).
Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 21.04.2021 щодо внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу від 11.02.2021№44, укладену між Спеціальним авіаційним загоном Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33965532) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вєк Технолоджі (код ЄДРПОУ 30510656).
Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 26.04.2021 щодо внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу від11.02.2021 № 44, укладену між Спеціальним авіаційним загоном Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33965532) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вєк Технолоджі (код ЄДРПОУ 30510656).
Визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 13.10.2021 щодо внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу від 11.02.2021№44, укладену між Спеціальним авіаційним загоном Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33965532) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вєк Технолоджі (код ЄДРПОУ 30510656).
Визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 13.10.2021 щодо внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу від . 2.2021 № 44, укладену між Спеціальним авіаційним загоном Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33965532) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вєк Технолоджі (код ЄДРПОУ 30510656).
Визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 13.10.2021 щодо внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу від 11.02.2021 № 44, укладену між Спеціальним авіаційним загоном Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33965532) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вєк Технолоджі (код ЄДРПОУ 30510656)..
Визнати недійсною додаткову угоду № 10 від 13.10.2021 щодо внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу від 11.02.2021 № 44, укладену між Спеціальним авіаційним загоном Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33965532) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вєк Технолоджі (код ЄДРПОУ 30510656). Визнати недійсною додаткову угоду № 11 від 13.10.2021 щодо внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу від 11.02.2021 № 44, укладену між Спеціальним авіаційним загоном Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33965532) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вєк Технолоджі (код ЄДРПОУ 30510656).
Визнати недійсною додаткову угоду № 12 від 13.10.2021 щодо внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу від 11.02.2021 № 44, укладену між Спеціальним авіаційним загоном Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33965532) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вєк Технолоджі (код ЄДРПОУ 30510656).
Визнати недійсною додаткову угоду № 13 від 13.10.2021 щодо внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу від 11.02.2021 № 44, укладену між Спеціальним авіаційним загоном Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33965532) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вєк Технолоджі (код ЄДРПОУ 30510656).
Визнати недійсною додаткову угоду № 14 від 13.10.2021 щодо внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу від 11.02.2021 № 44, укладену між Спеціальним авіаційним загоном Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33965532) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вєк Технолоджі (код ЄДРПОУ 30510656).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вєк Технолоджі (код ЄДРПОУ 30510656) на користь Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33965532) кошти в сумі 473758,34 грн.
Стягнути з відповідача на користь Чернігівської обласної прокуратури (отримувач - Чернігівська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ - 02910114; банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача - UA248201720343140001000006008) сплачений судовий збір у сумі 39359,38 грн. за подання даної позовної заяви.
Ухвалою господарського суду від 28.11.2022 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №922/2321/22. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Почати підготовче провадження і призначити підготовче засідання "21" грудня 2022 р. о 11:30.
20.12.2022 року до канцелярії суду через систему "Електронний суд" атож продубльовано поштою (Вхідний № 16975/22 від "23" грудня 2022 р.) від представника товариства з обмеженою відповідальністю Вєк Технолоджі надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача наголошує на тому, що у позивач 2 Спеціальний авіаційний загін оперативно рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, оскільки на думку відповідача , позивач 2 - не є органом влади, не має жодних владних повноважень, тому не може бути позивачем, якого представляє прокурор.
Крім того, як вказує відповідач у відзиві, позивачу 1 Північний офіс Державної аудиторської служби 040530, м. Київ, вул. Січових Стрільців (Артема), 18 не була надана можливість у розумні строки відреагувати на стверджуване прокурором порушення інтересів держави як це передбачено Законом та позицією Верховного Суду.
Відповідач вважає, що прокурор не обґрунтував порушення інтересів держави. Саме наявність бойових дій і необхідність наповнення бюджету за будь-яку ціну не може бути порушенням інтересів держави. Також прокурор посилається на порушення законодавства про публічні закупівлі, хоча закон про публічні закупівлі обмежується укладенням угоди за результатом закупівлі і не включає в себе виконання договору. Також прокурор обґрунтовує звернення до суду результатами перевірки, хоча не надав жодного документу такої перевірки.
20.12.2022 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника товариства з обмеженою відповідальністю Вєк Технолоджі надійшло клопотання про залишення позовної заяви прокуратури без розгляду, вказане клопотання долучено до матеріалів справи.
21.12.2022 року від Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області надано письмові пояснення по суті спору зазначаючи, що протягом 2021 - 2022 років ним не проводились заходи державного фінансового контролю (державні фінансові аудити, інспектування, перевірки закупівель) по відношенню до Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій , моніторинг процедури закупівлі за номером - ID: UA-2021-01-04-002304-с не здійснювався, укладений за її результатами договір від 10.02.2021 №250734ВЦ та додаткові угоди до нього не перевірялись. Враховуючи, що підставою для звернення прокурора до суду з цим позовом не є результати державного фінансового контролю, вважає, що Північний офіс Держаудитслужби України не є належним позивачем у справі.
В судовому засіданні 21.12.2022 постановлено протокольну ухвалу, відкладено підготовче засідання до "18" січня 2023 р. о(б) 12:30.
В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 21.12.2022.
06.01.2023 року від Чернігівської окружної прокуратури, через канцелярію суду (вх.№340) надійшла відповідь на відзив, в якому представник прокуратури, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про публічні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод). Таким чином, укладення 13 додаткових угод про збільшення ціни на понад 90 % та зменшення обсягів поставок на понад 46 % є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця та грубо порушує інтереси держави.
З приводу недобросовісних дій відповідача під час надання тендерних пропозицій, укладення договору та додаткових угод , як вказує прокурор, останнім детально зазначено у позовній заяві та надано з дотриманням вимог ст. ст. 76, 77, 78, 91 ГПК України належним чином завірені копії належних та допустимих доказів.
З урахуванням вищевикладеного, прокурор вважає викладені у відзиві на позовну заяву доводи необгрунтованими, такими, що не узгоджуються із нормами чинного законодавства та практикою Верховного Суду.
17.01.2023 року до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника товариства з обмеженою відповідальністю Вєк Технолоджі надійшли додаткові пояснення до клопотання про залишення позовної заяви прокуратури без розгляду, вказані пояснення долучено до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою від 18.01.2023року, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 08 лютого2023 року о10:30.
08.02.2023 року до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника товариства з обмеженою відповідальністю Вєк Технолоджі надійшли заперечення (на відповідь на відзив) , в яких представник відповідача , зокрема, вказує на те, що Договір №44 від 11.02.2021 містить підстави зміни ціни договору і такі умови повністю відповідають законодавству про публічні закупівлі та консультаціям, наданим про укладення та зміну договору про публічні закупівлі.
Таким чином, на думку відповідача, правові позиції, застосовані прокурором про загальні вимоги про зміну істотних умов договору в цьому випадку не застосовуються. Також надаючи пропозицію про зміну ціни ТОВ зазначало, що у випадку незгоди зі зміною ціни САЗ має право достроково розірвати договір, заздалегідь попередивши про це ТОВ, таким чином у разі незгоди САЗ мав всі права не підписувати додаткову угоду і укласти договір з іншим постачальником, умови договору з яким задовольняють САЗ. Але САЗ такою можливістю не скористався, бо ціна електроенергії його задовольняла, так як такої низької ціни йому ніхто не міг запропонувати.
Протокольною ухвалою суду від 08.02.2023 року, на підставі ст. 216 ГПК Україниоголошено перерву в судовому засіданні на 28.02. 2023 року о(б) 12:30 год.
Протокольною ухвалою суду від 28.02.2023 року, на підставі ст. 216 ГПК України оголошено перерву в судовому засіданні на 07.03. 2023 року о(б) 12:30 год.
Прокурор в судовому засіданні 07.03.2023р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.
Представники позивачів в судове засідання 07.03.2023 року не з`явились.
Представник відповідача в судовому засіданні 07.03.2023 року проти позову заперечував, з підстав викладених у відзиві на позов.
В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, відповідно до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
В ході розгляду справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі відповідно до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Присутні в судовому засіданні представники прокуратури, позивача, відповідача погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами відповідно до ст. 74 ГПК України.
За ст. 219 ГПК України, рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 07.03.2023, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.
Статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку передбаченому цим Законом здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема загальних інтересів суспільства та держави.
Відповідно до частин 3, 4 статті 53 ГПК України в визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою в справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення в справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).
Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):
«Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або в випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».
При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора в цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує - наскільки участь прокурора в розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.
Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п.3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.
Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді в виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п.3 частини 2 статті 129 Конституції України).
Положення п.3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».
У Рішенні Конституційного Суду України в справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба в здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п.3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності в статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.
Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого в статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко невизначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо в сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 26.07.2018 у справі №926/1111/15, від 08.02.2019 у справі №915/20/18).
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
За частинами 4 та 7 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Частина 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва. Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
Прокурором подано позов в особі Північного офісу Державної аудиторської служби та Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій , в зв`язку з невиконанням ними своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави в суді.
Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» уповноважений орган - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері публічних закупівель.
Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику в сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України (частин 1 та 3 статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Положенням про Державну аудиторську службу України (затвердженим постановою КМУ від 03.02.2016 №43, надалі - Положення), визначено що реалізуючи державний фінансовий контроль через здійснення перевірки, моніторингу закупівель, Державна аудиторська служба України, яка є центральними органами виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, має право звертатися до суду в інтересах держави в разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Згідно з підпунктами 3, 4, 9 п.4 цього Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави в разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю в разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (п.7 Положення).
Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17).
З урахуванням наведеного Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики в сфері закупівель (аналогічний висновок у подібних правовідносинах щодо визначення позивачем у справі офісу Держаудитслужби викладено в постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №904/5598/18, від 01.09.2020 у справі №911/1534/19).
Чернігівською обласною прокуратурою листом від 13.10.2022 № 15/3/2-638вих-22 поінформовано Північний офіс Держаудитслужби та Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про встановлені порушення під час виконання договору від 11.02.2021 № 44, укладеного між САЗ ОРСЦЗ ДСНС України та ТОВ «Вєк Технолоджі».
Листом відповіддю від 28.10.2022 № 262531-17/2614-2022 Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області поінформувало що заходи державного фінансового контролю в САЗ ОРСЦЗ ДСНС України у 2021-2022 роках не проводилися, планом на 4 квартал 2022 року заходи не передбачені.
Таким чином, позивач 1, будучи обізнаним про наявність порушень законодавства у сфері публічних закупівель під час виконання договору від 11.02.2021 № 44, маючи для цього достатньо підстав, не прийняв рішення у розумний строк про початок перевірки закупівель, як це передбачено Порядком проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 631, або про включення до плану інших контрольних заходів.
Таким чином, заперечення позивача 1 про відсутність у нього повноважень для звернення до суду з позовом про визнання додаткових угод недійсними свідчать про вияв пасивної поведінки уповноваженого суб`єкта після отримання повідомлення прокурора про порушення інтересів держави та необхідності захисту цих інтересів. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15.04.2021 у справі №905/1529/20, від 30.07.2020 у справі №904/5598/18.
Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Відповідно до положення по Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, ДСНС України є центральним органом виконавчої влади.
Згідно Статуту, затвердженого Головою Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 28.10.2016, САЗ є авіаційним аварійно - рятувальним підрозділом центрального підпорядкування із статусом державної аварійно-рятувальної служби, який входить до складу підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Таким чином, САЗ ОРСЦЗ ДСНС України відноситься до органу виконавчої влади, в інтересах якого, відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурору надано право на звернення до суду з відповідною позовною заявою.
З метою встановлення підстав для реалізації прокурором наданих законом представницьких повноважень позивачу 2 направлялося повідомлення про порушення законодавства у сфері публічних закупівель під час укладення оспорюваних додаткових угод.
Зі змісту відповідей від 04.10.2022 № 8101-2754/14 та від 21.10.2022 № 8101-2959/31, наданих на запит обласної прокуратури, вбачається що САЗ ОРСЦЗ ДСНС України заходів до стягнення безпідставно сплачених коштів не вживало та вживати не буде.
Метою ініціювання прокурором судового процесу є захист інтересів держави, але не інтересів органу державної влади, їх посадових чи службових осіб.
САЗ ОРСЦЗ ДСНС України є стороною договору та проводив оплату за електричну енергію. У разі визнання судом додаткових угод до договору недійсними безпідставно сплачені кошти підлягають поверненню саме йому. Зазначення позивачем САЗ ОРСЦЗ ДСНС України відповідає правовим позиціям, викладеним, зокрема у постанові Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 927/719/20.
За таких обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведення прокурором факту бездіяльності Північного офісу Державної аудиторської служби України та Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави, відтак, доводи відповідача про залишення позову без розгляду, судом відхилено.
Чернігівською обласною прокуратурою під час встановлення підстав для здійснення представництва прокурором інтересів держави в суді виявлено факт порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
Так, 04.01.2021 на веб-сайті «Prozorro» (ідентифікатор закупівлі № UA- 2021-01-04-0023 04-с) САЗ ОРСЦЗ ДСНС України оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю 1300000 кВт/год електричної енергії з терміном постачання до 31.12.2021, з очікуваною вартістю 2 860 000 грн. з ПДВ.
У відкритих торгах взяли участь 4 учасники, які надали наступні пропозиції:
1.ТОВ «Век Технолоджі» з ціновою пропозицією 2 573 688 грн. з ПДВ та остаточною пропозицією 2 092 999,99 грн з ПДВ;
2.ТОВ «Енера Чернігів» з ціновою пропозицією 2 821 000 грн. з ПДВ та остаточною пропозицією 2 093 000 грн з ПДВ;
3.ТОВ «Укр Газ Ресурс» з ціновою пропозицією 2 626 000 грн. з ПДВ та остаточною пропозицією 2 583 100 грн з ПДВ;
4.ТОВ «АС» з ціновою пропозицією 2 687 100 грн. з ПДВ та остаточною пропозицією 2 597 399 грн з ПДВ;
За результатами проведеної процедури закупівлі, відповідно до рішення замовника від 25.01.2021, переможцем визнано ТОВ «Вєк Технолоджі» з найвигіднішою ціновою пропозицією 2 092 999,99 грн з ПДВ.
Відповідно до тендерної пропозиції ТОВ «Вєк Технолоджі» від 17.01,2021, як учасника закупівлі, ціна товару за 1 кВт/год складала 1,97976 грн, а переможця закупівлі (03.02,2020 - 1,609999992 грн.)
Разом з тим, за інформацією з веб-сайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua/index.php/indexes) середньозважену ціну на РДН в ОЕС України станом на 17.01.2021 складала 1356,25 грн МВт/год, а станом на 03.02.2021- 1778.05 грн МВт/год.
Таким чином, на думку прокурора, ТОВ «Вєк Технолоджі» достовірно знаючи про реальну ціну електричної енергії на ринку, умисно, з метою перемоги у торгах занизив тендерну пропозицію.
У подальшому з переможцем 11.02.2021 укладено договір № 44 про постачання електричної енергії споживачу.
Згідно п. 2.1, 5.1, 5.2 умов договору та додатку № 1 до договору загальний обсяг електричної енергії складає 1 300 000 кВт/год, за ціною 1,609999992 грн. за 1 кВт/год з ПДВ, загальною вартістю 2 092 999,99 грн. з ПДВ.
Відповідно до п. 5.5 та п. 10.2 договору ціна за одиницю товару може змінюватися у випадках, передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
За ініціативою ТОВ «Вєк Технолоджі» до договору від 11.02.2022 № 44 внесено наступні зміни:
1)додатковою угодою від 17.02.2021 № 1 змінено його умови в частині зменшення загальної суми договору до 1 799 404 грн. та обсягів електричної енергії до 1117642 кВт/год;
2)додатковою угодою від 13.04.2021 № 2 якою змінено його умови на період лютого 2021 року в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год до 1,653376 грн. з ПДВ, або + 2,7 %, загальний обсяг зменшено до 1088321,1078 кВт/год, сума договору становить 1 799 404 грн;
3)додатковою угодою від 14.04.2021 № 3 змінено його умови на період лютого 2021 року в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год до 1,78344грн.зПДВ, або+ 7,9%, загальний обсягзменшено до 1008951,2403 кВт/год, сума договору становить 1 799 404 грн;
4)додатковою угодою від 15.04.2021 № 4 змінено його умови на період лютого 2021 року в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год до 1,82493грн.зПДВ, або+ 2,32%, загальний обсягзменшенодо986012,614 кВт/год, сума договору становить 1 799 404 грн;
5)додатковою угодою від 21.04.2021 № 5 змінено його умови на період березня 2021 року в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год до 1,9580196 грн. з ПДВ, або + 7,45 %, загальний обсяг зменшено до 922113,1157 кВт/год, сума договору становить 1 799 404 грн;
6)додатковою угодою від 26.04.2021 № 6 змінено його умови на період квітня 2021 року в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год до 2,046954 грн. з ПДВ, або + 4,55 %, загальний обсяг зменшено до 889320,4323 кВт/год, сума договору становить 1 799 404 грн;
7)додатковою угодою від 13.10.2021 № 7 змінено його умови на період серпня 2021 року в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год до 2,0930376 грн. з ПДВ,або + 2,25%,загальний обсяг зменшенодо 879916,4932 кВт/год, сума договору становить 1 799 404 грн;
8)додатковою угодою від 13.10.2021 № 8 якою змінено його умови на період серпня 2021 року в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год до 2,2256496 грн. з ПДВ, або + 6,33 %, загальний обсяг зменшено до 855888,2257 кВт/год, сума договору становить 1 799 404 грн;
9)додатковою угодою від 13.10.2021 № 9 змінено його умови на періодсерпня 2021 року в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год до 2,3080584 грн. з ПДВ,або + 3,7%,загальний обсяг зменшенодо 842347,4509 кВт/год, сума договору становить 1 799 404 грн;
10)додатковою угодою від 13.10.2021 № 10 змінено його умови на період серпня 2021 року в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год до 2,4854076 грн. з ПДВ, або + 7,68 %, загальний обсяг зменшено до 817282,4912 кВт/год, сума договору становить 1 799 404 грн;
11)додатковою угодою від 13.10.2021 № 11 змінено його умови на період серпня 2021 року вчастині збільшенняціни електроенергії за1 кВт /год до 2,5391514 грн.з ПДВ, або +2,16%, загальний обсяг зменшено до810421,7598 кВт/год, сума договору становить 1 799 404 грн;
12)додатковою угодою від 13.10.2021 № 12 змінено його умови на період вересня 2021 року в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год до 2,6731799 грн. з ПДВ, або + 5,28 %, загальний обсяг зменшено до 796168,37 кВт/год, сума договору становить 1 799 404 грн;
13)додатковою угодою від 13.10.2021 № 13 змінено його умови на період вересня 2021 року в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год до 2,8871265 грн. з ПДВ, або + 8,01 %, загальний обсяг зменшено до 777146,5934 кВт/год, сума договору становить 1 799 404 грн;
14)додатковою угодою від 13.10.2021 № 14 змінено його умови на період вересня 2021 року в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год до 3,0911467 грн. з ПДВ, або + 7,07 %, загальний обсяг зменшено до и762487,0469 кВт/год, сума договору становить 1 799 404 грн.
15)додатковою угодою від 18.11.2021 № 15 змінено його умови в частині зменшення загальної суми договору до 1 595 530,62 грн. та обсягів електричної енергії до 658 966 кВт/год;
Відтак шляхом укладання додаткових угод від 13.04.2021 № 2; від 14.04.2021№ 3; від 15.04.2021 № 4; від 21.04.2021 № 5; від 26.04.2021 № 6; від 13.10.2021№ 7; від 13.10.2021 № 8; від 13.10.2021 № 9; від 13.10.2021 № 10; від 13.10.2021 № 11; від 13.10.2021 № 12; від 13.10.2021 № 13; від 13.10.2021 №14 реальна вартість 1 кВт/год електричної енергії по договору від 11.02.2021№ 44 зросла на 1,48 грн. або + 92%, а її обсяг зменшився на 355 154,9531 кВт/год, або на - 46,57%.
На переконання прокурора, враховуючи, що внесення змін до Договору № 44 про постачання електричної енергії споживачу додатковими угодами від 13.04.2021 № 2; від 14.04.2021 № 3; від 15.04.2021№4 ; від 21.04.2021 № 5; від 26.04.2021 № 6; від 13.10.2021 № 7; від 13.10.2021№ 8; від 13.10.2021 № 9; від 13.10.2021 № 10; від 13.10.2021 № 11; від 13.10.2021 № 12; від 13.10.2021 № 13; від 13.10.2021 № 14 порушують вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» та права замовника, а також , вчинено без належної документальної обґрунтованості необхідності зміни істотних умов Договору та суперечить інтересам суспільства, що являється порушенням п. 2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", Додаткові угоди до Договору № 44 порушують вимоги Закону України "Про публічні закупівлі" та потребують вжиття відповідних заходів, шляхом визнання їх недійсними в судовому порядку, а кошти, отримані відповідачем на виконання вказаних Додаткових угод, підлягають поверненню.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Порядок зміни ціни: підвищення ціни відбувається згідно Закону України «Про публічні закупівлі» згідно інформації, виданої торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, або органами державної статистики. Документ (або документи), що підтверджує збільшення ціни товару, повинен містити дані щодо середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на будь-яку дату з дати аукціону (21 січня 2021 року) (допускається 10 днів до аукціону) та середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на більш пізню дату.
При цьому враховується попередні збільшення ціни, що перевищує 10 відсотків в разі якщо попереднє коливання ціни відбулося більше ніж на 10 відсотків. Ціна може змінюватись більше ніж раз на місяць. Зміна тарифу на послуги з передачі електричної енергії здійснюється відповідно постанов НКРЕКП з моменту введення тарифу в дію..
Додаткові угоди про зміну ціни обов`язкові для укладання сторонами за умови, що відповідають вимогам цього пункту комерційної пропозиції. Строк у 20 днів до укладення додаткових угод, визначений в договорі, до цих угод не застосовується.
Споживач має право відмовитись від зміни ціни за одиницю товару у випадках, якщо Постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни, передбачене цим пунктом.
У разі незгоди з підвищенням ціни споживач має право достроково розірвати договір, попередивши постачальника за 20 днів до початку наступного місяця споживання. Якщо споживач не здійснив це право, то вважається що споживач згоден з зміною умов договору.
Якщо споживач не виконує свої обов`язки по договору, а саме: не підписує додаткові угоди, акти, постачальник має право достроково розірвати договір, попередивши споживача за 20 днів до початку наступного місяця споживання.
Такий спосіб є неможливий для визначення коливань ціни, так як для укладення договору законом визначено 20 днів і 3 дні для опублікування. Враховуючи поштовий оббіг, узгодження, підписання, дата укладення договору є випадкова і ТОВ на неї не може вплинути Також електроенергія закуповується на біржі і складається із багатьох чинників, таким чином вгадати чи буде ціна зростати, чи буде знижуватися в визначений період неможливо. Те саме стосується укладення додаткових угод . Замовити і зробити довідку, зробити оферту, час на розгляд, поштовий оббіг унеможливлює спиратись на дату укладення додаткової угоди для визначення коливань ціни на ринку
Так, додаткова угода №2 від 13.04.21 діє з лютого 2021 року, додаткова угода №3 від 14 04.21 діє з лютого 2021 року, додаткова угода №4 від 15.04 21 діє з лютого 2021 року, додаткова угода №5 від 21.04.21 діє з березня 2021 року, додаткова угода №6 від 26.04.21 діє з квітня 2021 року, додаткова угода №7 від 13.10.21 діє з 08.08.2021 року, додаткова угода №8 від 13 10.21 діє з 08 08.2021 року, додаткова угода №9 від 13.10.21 діє з 12.08.2021 року, додаткова угода №10 від 13.10.21 діє з 15.08.2021 року, додаткова угода №11 від 13 10.21 діє з 16.08 2021 року, додаткова угода №12 від 13.10.21 діє з 01.09 2021 року, додаткова угода №13 від 13 10.21 діє з 07.09.2021 року, додаткова угода №14 від 13.10.21 діє з 14.09.2021 року.
Нова ціна діє не з моменту укладення додаткових угод а з більш ранніх періодів, з дня або місяця які аналізувались для підвищення ціни, про що вказано в самих додаткових угодах.
Натомість застосований спосіб визначення коливань ціни на ринку дані щодо середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на будь-яку дату з дати аукціону (21 січня 2021 року) (допускається 10 днів до аукціону) та середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на більш пізню дату є доволі точним.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 30 липня 2021 року №1227 внесено зміни до постанови НКРЕКП від 08 04.2020 №766 «Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавїрусної хвороби (COVID-19)», зокрема, викладено пункт 5 в новій редакції.
Відповідно, починаючи з доби постачання 1 серпня 2021 року на ринку «на добу наперед» і внутрішньодобовому ринку граничні ціни у торговій зоні «ОЕС України» збільшились у години мінімального навантаження (період з 00 00 до 07:00 та з 23.00 до 24 00) до 2 000,00 грн/МВт год (без ПДВ) та у години максимального навантаження (період з 07:00 до 23:00) до 4 000,00 грн/МВт год (без ПДВ).
Відповідно листа Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №3304-04/69987-06 від 24.11.2020р. зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках, встановлених частиною п`ятою статті 41 Закону, може здійснюватися саме у разі та у спосіб, що передбачені договором про закупівлю. При цьому порядок зміни умов договору про закупівлю визначається замовником самостійно та з дотриманням законодавства в цілому.
Внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом та умовами такого договору, має відбуватися шляхом укладення додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі.
Також відповідно пункту 8 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» проект договору про закупівлю має обов`язково мати зазначенням порядку змін його умов.
Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України. При цьому відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
Поряд з цим, частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов.
Також відповідно частини 3 статті 632 ЦК України Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Договір №44 від 11.02.2021 та додаткові угоди опубліковані в день укладення в системі прозоро і є в відкритому доступі. Але вимога прокурора про перерахування ціну виникло у прокурора через рік після виконання договору, що заборонено законом.
За змістом частини 1 статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Порушень в укладенні додаткових угод у межах даного спору суд не вбачає.
В судовому засіданні прокурор не навів доказів та обставин за якими мало місце порушення порядку та процедури укладення додаткових угод.
Натомість прокурор акцентує увагу суду у позові на тому, що укладенням додаткових угод сторонами Договору збільшено ціну товару більше ніж на 10% від ціни, яка закріплена сторонами у Договорі, що у свою чергу суперечить меті Закону України "Про публічні закупівлі". А дії сторін на збільшення ціни Договору за одиницю товару нівелюють інститут публічних закупівель. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів.
Однак , Мінекономіки зазначило в листі № 3304-04/69987-06 від 24.11.2020 року щодо випадків зміни істотних умов договору про закупівлю, зокрема пункту 2 частини 5 статті 41 Закону, що поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Зі змісту листа встановлено, що під пропорційністю розуміється збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків. У разі збільшення ціни має зменшуватися кількість товару. Розрахунок відсотків зміни ціни і кількості здійснюється у додатковій угоді від ціни підписаного договору, а у наступних додаткових угодах за потреби - від останньої зміни ціни та кількості.
Інформацію щодо коливання ціни товару на ринку можуть надавати уповноважені на те згідно з законодавством органи, установи, організації. Перелік таких організацій не є вичерпним.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що додаткові угоди №2-№12 укладені із порушенням вимог статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а відтак підлягають визнанню недійсними.
У цій частині позивачу - Заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури - у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Також у позові прокурором заявляються вимоги, як похідні, про стягнення грошових коштів на користь Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій в сумі 473758,34 грн.
Суд вважає, що у задоволенні позовних вимог у цій частині позивачу також слід відмовити, оскільки їх розрахунок побудований на порушенні сторонами Договору вимог статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", які судом не встановлені.
При цьому вимога про стягнення 473758,34 грн. із товариства з обмеженою відповідальністю Вєк Технолоджі (код ЄДРПОУ 30510656) на користь спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33965532) є похідною від вимоги позивача про визнання додаткових угод №2-№12 недійсними.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).
Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
З огляду на зазначене, беручи до уваги принцип змагальності сторін, враховуючи стандарт переваги більш вагомих доказів, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позов задоволенню не підлягає.
Враховуючи те, що суд відмовив у задоволенні позову, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору залишається за прокуратурою у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: Північний офіс Державної аудиторської служби (вул. Січових Стрільців (Артема), 18, м. Київ, 040530)
Позивач :Спеціальний авіаційний загін оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (вул. Космонавтів, 90, м. Ніжин, 16603)
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" (Ващенківський вїзд, 16а, м. Харків, 61125).
Заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури (м. Чернігів, вул. К. Чорного, 9, 14000 ) .
Харківська обласна прокуратура (61001, м. Харків, вул. Б.Хмельницького, 4 ).
Повне рішення складено "08" березня 2023 р.
СуддяО.О. Присяжнюк
