Справа № 156/273/23

Провадження № 2-о/156/21/23

Рядок статзвіту № 17

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

06 березня 2023 року смт Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Федечко М.О., перевіривши заяву окремого провадження

ОСОБА_1 , представник - адвокат Свередюк Юлія Анатоліївна,

заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 та ОСОБА_2

про встановлення факту перебування на утриманні, додані до заяви матеріали,

в с т а н о в и в :

До Іваничівського районного суду Волинської області 01.03.2023 року надійшла заява окремого провадження ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 та ОСОБА_2 про встановлення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні сина ОСОБА_3 .

Вивчивши заяву та додатки до неї, суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про:

1) родинних відносин між фізичними особами;

2) перебування фізичної особи на утриманні;

3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;

4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;

5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу;

6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;

7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;

8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;

9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно ч. 2 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №5 „Про судову практику по справам про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суди вправі розглядати справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Таким чином до компетенції суду віднесено встановлення фактів, якщо: у відповідності до закону він породжує юридичні наслідки, а крім цього заявник не може підтвердити іншим шляхом (отриманням або відновленням загублених документів або внесенням виправлень до актового запису).

Відповідно до ч. 3 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до абзацу першого п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено:

1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;

2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;

3) докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Заявниця ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про встановлення факту її перебування на утриманні сина, оскільки вона, як стверджує, фактично перебувала на утриманні сина та має право на виплату частини грошового забезпечення військовослужбовця, який зник безвісти.

Відповідно до наказу від 07.06.2018 року № 260 Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, а саме Розділу ХХХ грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату. Грошове забезпечення зазначеним особам виплачується, якщо звернення за одержанням надійшло до закінчення трьох років із дня смерті (загибелі) військовослужбовця або з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім, оголошення померлим.

Однак суду не надано підтвердження звернення заявниці до військової частини з проханням про призначення грошового забезпечення або письмової відмови військової частини у призначенні такої виплати із зазначенням відповідних підстав.

Окрім того, у заяві про встановлення юридичного факту представниця ОСОБА_4 просить допитати у якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Згідно ст. 91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити (ч. 2 ст. 91 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду (ч. 4 ст. 91 ЦПК України).

У заяві відсутнє обґрунтування необхідності виклику в судове засідання зазначених свідків, а також не вказано обставин, які вказані свідки можуть підтвердити, в результаті чого суд позбавлений можливості вирішити таке клопотання в ухвалі про відкриття провадження у справі. Відтак, заявниці необхідно обґрунтування необхідність виклику в судове засідання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також вказати обставин, які вказані свідки можуть підтвердити.

Окрім того, у заяві не вказано про відсутність можливості встановити факт перебування її на утриманні сина через відповідні організації, органи місцевого самоврядування (в позасудовому порядку), а також про те, що заявниця намагалася вирішити дане питання досудовим способом та отримала відмову у зв`язку з чим порушено її права. Отже, заявниці необхідно надати докази, що вонанамагалася вирішити дане питання досудовим способом та отримала відмову у зв`язку з чим порушено її права.

Відповідно до абзацу першого п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Вимога суду про усунення недоліків позову не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного суддя приходить до висновку, що заява не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства, а тому вважає, що необхідно заяву залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

У разі усунення у вказаний строк недоліків, заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається заявнику з доданими до неї документами, не пізніше п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 4, 175, 185, 297, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

п о с т а н о в и в :

Заяву окремого провадження ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 та ОСОБА_2 про встановлення факту перебування на утриманні, додані до заяви матеріали - залишити без руху.

Надати заявнику строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали судді для усунення зазначених недоліків.

Роз`яснити, що якщо заявник не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові (ч.3 ст. 185 ЦПК України).

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Федечко М.О.