open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 918/434/22
Моніторити
Постанова /14.06.2023/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /18.05.2023/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /27.04.2023/ Касаційний господарський суд Судовий наказ /14.03.2023/ Господарський суд Рівненської області Постанова /02.03.2023/ Північно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /01.03.2023/ Північно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /01.02.2023/ Північно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /03.01.2023/ Північно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /13.12.2022/ Північно-західний апеляційний господарський суд Рішення /01.11.2022/ Господарський суд Рівненської області Рішення /01.11.2022/ Господарський суд Рівненської області Ухвала суду /20.10.2022/ Господарський суд Рівненської області Ухвала суду /11.10.2022/ Господарський суд Рівненської області Ухвала суду /27.09.2022/ Господарський суд Рівненської області Ухвала суду /13.09.2022/ Господарський суд Рівненської області Ухвала суду /01.09.2022/ Господарський суд Рівненської області Ухвала суду /30.08.2022/ Господарський суд Рівненської області Ухвала суду /19.07.2022/ Господарський суд Рівненської області Ухвала суду /05.07.2022/ Господарський суд Рівненської області
emblem
Справа № 918/434/22
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /14.06.2023/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /18.05.2023/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /27.04.2023/ Касаційний господарський суд Судовий наказ /14.03.2023/ Господарський суд Рівненської області Постанова /02.03.2023/ Північно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /01.03.2023/ Північно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /01.02.2023/ Північно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /03.01.2023/ Північно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /13.12.2022/ Північно-західний апеляційний господарський суд Рішення /01.11.2022/ Господарський суд Рівненської області Рішення /01.11.2022/ Господарський суд Рівненської області Ухвала суду /20.10.2022/ Господарський суд Рівненської області Ухвала суду /11.10.2022/ Господарський суд Рівненської області Ухвала суду /27.09.2022/ Господарський суд Рівненської області Ухвала суду /13.09.2022/ Господарський суд Рівненської області Ухвала суду /01.09.2022/ Господарський суд Рівненської області Ухвала суду /30.08.2022/ Господарський суд Рівненської області Ухвала суду /19.07.2022/ Господарський суд Рівненської області Ухвала суду /05.07.2022/ Господарський суд Рівненської області
Єдиний державний реєстр судових рішень

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2023 року Справа № 918/434/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Миханюк М.В. , суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Комшелюку А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Корецької міської ради на рішення господарського суду Рівненської області від 01.11.2022 (повний текст - 11.11.2022) у справі №918/434/22 (суддя Торчинюк В.Г.)

за позовом Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради

до Виконавчого комітету Корецької міської ради

про стягнення заборгованості за договором оренди комунальної власності від 12.05.2021 №87-О в сумі 86433 грн 29 коп.

за зустрічним позовом Виконавчого комітету Корецької міської ради

до Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради

про визнання недійсним електронного аукціону та визнання недійсним договору оренди комунальної власності від 12.05.2021 №87-О

за участю представників:

ВК Корецької міської ради - Данилюк С.В.;

КП "Управління майновим комплексом" не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 01.11.2022 у справі №918/434/22 задоволено позов Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради до Виконавчого комітету Корецької міської ради про стягнення заборгованості за договором оренди комунальної власності від 12.05.2021 №87-О в сумі 86433 грн 29 коп. Стягнуто з Виконавчого комітету Корецької міської ради на користь Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради 86433,29 грн заборгованості за договором оренди майна комунальної власності від 12.05.2021 №87-О та 2481 грн 00 коп. судового збору. Відмовлено в задоволенні зустрічного позову Виконавчого комітету Корецької міської ради до Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради про визнання недійсним електронного аукціону та визнання недійсним договору оренди комунальної власності від 12.05.2021 №87-О.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Виконавчий комітет Корецької міської ради звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Апелянт вважає оскаржуване рішення господарського суду Рівненської області таким, що не ґрунтується на вимогах Закону, не відповідає дійсним обставинам справи і ухвалене з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а саме: ст.1, ч.2 ст.4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст.24, 63, 78 Господарського кодексу України, ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203, ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України.

Вважає аукціон №UА-Р8-2021-04-08-000005-1 від 08.04.2021 таким, що не відповідає вимогам закону та є незаконним, а відтак Договір №87-0 - недійсним.

Зазначає, що на підставі скасованого п.2 рішення Рівненської районної ради від 08.09.2020 №1094 «Про оренду майна спільної власності територіальних громад Рівненського району» позивачем за первісним позовом, як балансоутримувачем будівлі, яка знаходиться за адресою: м.Корець, площа Київська, 5 виступив орендодавцем нежитлових приміщень площею 59,7 кв.м., проведено аукціон №UА-Р8-2021-04-08-000005-1 та укладено спірний Договір №87-0 без належного на те необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Відповідно до рішення Рівненської районної ради №94 від 29.12.2020 предмет спірного договору оренди було передано лише на баланс первісному позивачу і жодним чином не передано ні у господарське відання, ні у оперативне управління. Тобто первісного позивача не наділено необхідним обсягом цивільної дієздатності виступати орендодавцем зазначеного майна.

Апелянт стверджує, що позивачем свідомо було вказано недостовірну інформацію щодо наявності енергозабезпечення (електропостачання) орендованого майна, зокрема, як було з`ясовано після підписання оскаржуваного договору, будівля була повністю відключена від електропостачання, відтак орендоване приміщення було непридатним для його цільового використання.

Судом першої інстанції не надано належної оцінки зазначеному факту та не враховано погашення Виконавчим комітетом Корецької міської ради боргу та нарахованої пені у сумі 56433,38 грн в рахунок боргових зобов`язань позивача за первісним позовом перед енергопостачальною компанією та витрат понесених на підключення до системи енергопостачання та його не добросовісною та неправомірною поведінкою

Зазначає, що оспорюваний Договір №87-0, предметом якого є нежитлові приміщення позначені на поверховому плані №22, 23 загальною площею 59,7 кв.м., розміщене на 1-му поверсі в адміністративному будинку за адресою: м.Корець, площа Київська, 5, підлягає визнанню недійсним як такий, що суперечить вимогам ст.4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Оспорюване нерухоме майно є поверненим.

На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 01.11.2022 у справі №918/434/22 повністю, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю та задовільнити позовні вимоги позивача (апелянта) за зустрічним позовом; стягнути з КП Управління майновим комплексом Рівненської міської ради судові витрати - судовий збір за подання зустрічного позову у розмірі 2481грн та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3721 грн 50 коп.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №918/434/22 у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Миханюк М.В., суддя Коломис В.В.

Апеляційна скарга надійшла безпосередньо на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 05.12.2022.

Листом від 06.12.2022 матеріали справи витребувано з господарського суду Рівненської області.

Належним чином оформлені матеріали справи надійшли на адресу суду апеляційної інстанції 13.12.2022.

Ухвалою суду від 13.12.2022 апеляційну скаргу Виконавчого комітету Корецької міської ради на рішення господарського суду Рівненської області від 01.11.2022 у справі №918/434/22 - залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та надати належні докази доплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі - 3721,50 грн та докази надсилання Комунальному підприємству "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради копії апеляційної скарги листом з описом вкладення.

26.12.2022 на поштову адресу суду від Виконавчого комітету Корецької міської ради надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги до якої долучено платіжне доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі - 3721,50 грн та докази надсилання Комунальному підприємству "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради копії апеляційної скарги листом з описом вкладення.

Розпорядженням керівника апарату суду від 02.01.2023, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії по справі Коломис В.В., відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №918/434/22.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2023 визначено колегію суддів для розгляду справи №918/434/22 у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Миханюк М.В., суддя Дужич С.П.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Корецької міської ради на рішення господарського суду Рівненської області від 01.11.2022 у справі №918/434/22 та призначено розгляд апеляційної скарги на 01 лютого 2023 р. об 11:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4.

Ухвалою від 01.02.2023 розгляд апеляційної скарги відкладено на 02.03.2023 об 10:00 год.

Розпорядженням керівника апарату суду від 01.03.2023, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії по справі - Дужича С.П. 02.03.2023 та 03.03.2023, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №918/434/22.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 01.03.2023 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Миханюк М.В., суддя Коломис В.В.

Ухвалою суду від 01.03.2023 апеляційну скаргу Виконавчого комітету Корецької міської ради на рішення господарського суду Рівненської області від 01.11.2022 у справі №918/434/22 прийнято до провадження у складі суду: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Миханюк М.В., суддя Коломис В.В.

01.03.2023 від Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" надійшло клопотання в якому заявник просить суд здійснити розгляд апеляційної скарги без участі його представника, за наявними в матеріалах справи документами; апеляційну скаргу Виконавчого комітету Корецької міської ради на рішення господарського суду Рівненської області від 01.11.2022 у справі №918/434/22 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

02.03.2023 до суду від представника Виконавчого комітету Корецької міської ради надійшло клопотання в якому просить матеріали справи №918/434/22 передати для розгляду в межах справи №918/1128/22 про банкрутство Комунального підприємства «Управління майновим комплексом» Рівненської міської ради (код ЄДРПОУ 35597574). Зазначає, що у процесі підготовки до справи Виконавчому комітету Корецької міської ради стало відомо, що ухвалою господарського суду Рівненської області від 17.01.2023 у справі №918/1128/22 відкрито провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства «Управління майновим комплексом» Рівненської міської ради, яке є позивачем за первісним позовом та відповідачем за зустрічним позовом у справі №918/434/22. З посиланням на положення частин 1, 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства вважає, даний спір повинен вирішується господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, а тому підлягає передачі за правилами виключної підсудності справ.

Оскільки оскаржуване рішення господарського суду Рівненської області у справі №918/434/22 було прийнято 01.11.2022, а провадження у справі №918/1128/22 про банкрутство Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради було відкрито 17.01.2023, тобто - після прийняття оскаржуваного рішення, тому колегія суддів відхиляє вказане клопотання як безпідставне.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 02.03.2023 представник Виконавчого комітету Корецької міської ради підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Просив скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 01.11.2022 у справі №918/434/22 повністю, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю та задовільнити позовні вимоги позивача (апелянта) за зустрічним позовом.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

08.04.2021 Комунальним підприємством "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради оголошено аукціон №UA-РS-2021-04-08-000005-1 про передачу в оренду нерухомого майна спільної власності територіальних громад Рівненського району - нежитлове приміщення позначене на поверховому плані №22, 23 загальною площею 59,7 кв.м., розміщене на 1-му поверсі в адміністративному будинку за адресою: м.Корець, площа Київська, 5.

12.05.2021 між Виконавчим комітетом Корецької міської ради та позивачем за первісним позовом за результатами аукціону №UA-РS-2021-04-08-000005-1 було укладено Договір оренди комунальної власності від 12 травня 2021 року №87-О (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору №87-О Виконавчому комітету Корецької міської ради передано в оренду нежитлові приміщення площею 59,7 кв.м., які знаходяться на першому поверсі у будівлі за адресою: м. Корець, площа Київська, 5.

12.05.2021 між сторонами за Договором складено акт приймання передачі в оренду нерухомого майна, за яким сторони засвідчили (об`єкт повністю відповідає дійсності інформації про Об`єкт оренди: оприлюднена в оголошенні про передачу в оренду (інформаційному повідомленні/інформації про об`єкт оренди), а також розкрита на сайті Фонду державного майна України у Переліку відповідного типу або у Переліку договорів оренди державного нерухомого майна, щодо яких орендодавцем прийнято рішення про продовження терміну їх дії на аукціоні (пункт 3.2 акту).

На підставі рішень Рівненської міської ради та Рівненської районної ради, комунальне підприємство "Управління майновим комплексом" Рівненської районної ради передано у комунальну власність територіальної громади м.Рівне та з правонаступництвом змінило назву на комунальне підприємство "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради.

Згідно пунктів 3.5., 3.6 Договорів, в день укладення цього договору або до цієї дати Орендар сплачує орендну плату на кількість місяців, зазначену у пункті 10 Умов (авансовий внесок з орендної плати), на підставі документів, визначених у пункті 3.6 цього договору. Якщо цей договір укладено за результатами проведення аукціону, то підставою для сплати авансового внеску з орендної плати є протокол про результати електронного аукціону.

Пунктом 4.5 Договору визначено, з метою виконання зобов`язань Орендаря за цим договором, а також за договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю до або в день підписання цього договору, Орендар сплачує на рахунок Орендодавця забезпечувальний депозит в розмірі, визначеному у пункті 11 Умов. Депозит за умовами договору складає 24002,40 грн. (двадцять чотири тисячі дві гривні 40 коп.).

Згідно п.7.2 Договору протягом 10 робочих днів з дня укладення цього договору Орендар зобов`язаний компенсувати Балансоутримувачу витрати, пов`язані з проведенням незалежної оцінки Майна, в сумі, зазначеній у пункті 6.3 Умов (у разі донесення Балансоутримувачем таких втрат). Балансоутримувач має право зарахувати частину орендної плати, що підлягає сплаті па користь Балансоутримувача, в рахунок його витрат, пов`язаних із проведенням незалежної оцінки Майна.

Пунктом 3.1 зазначених Договорів оренди передбачено, що орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Орендар сплачує орендну плату Балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному пунктом 16 Умов щомісяця: до 15 числа, що настає за поточним місяцем оренди.

Відповідачем не було здійснено оплату з моменту укладання договору та отримання в оренду нерухомого майна згідно акту приймання-передачі.

Згідно розрахунку позивача, заборгованість за зазначеним договором оренди комунальної власності становить 80158,55 грн.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, - зобов`язанням є правовідношення. в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована па набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату па певний строк (ст.759 ЦК України).

Згідно п.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Як встановлено ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні викопувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільною законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно приписів ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України визначено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Як підтверджується матеріалами справи, Виконавчий комітет Корецької міської ради порушив умови зазначеного вище договору, Комунальне підприємство "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради скористалося своїм правом та надіслало відповідачу лист від 23.09.2021 №251 про дострокове припинення договору, за яким зазначений договір припинив свою дію 01.10.2021.

Згідно статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Позивач скористався своїм правом та нарахував відповідачу неустойку передбачену ст.785 ЦК України за 8 днів у розмірі 6274 грн 74 коп.

Судом апеляційної інстанції перевірено заявлений позивачем розрахунок та встановлено, що від відповідає положенням Закону, арифметично вірний, а тому позов в частині стягнення неустойки за 8 днів прострочення повернення майна в розмірі 6274 грн 74 коп. вважає обґрунтованим.

Враховуючи зазначене, позивачем доведено належними та допустимими доказами обґрунтованість позову, зокрема факт укладання договору оренди, передання в оренду нерухомого майна, в свою чергу відповідачем не спростовано ні факту не оплати, не надано жодних доказів щодо здійснення оплати заборгованості, або ж свого розрахунку щодо безпідставності нарахованих позивачем сум.

Відтак, судом першої інстанції правомірно задоволено первісний позов в повному обсязі, та стягнуто з Виконавчого комітету Корецької міської ради заборгованість за договором оренди майна комунальної власності від 12 травня 2021 року №87-О в розмірі 86433,29 грн, з яких 80158,55 грн заборгованість з оренди та 6274,74 грн заборгованість з пені на користь Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради.

Відповідач стверджував про неможливість користування спірним майном через відсутність будь яких комунікацій, а відтак у відповідача був відсутній обов`язок здійснювати оплату за договором.

При цьому, матеріали справи містять оголошення щодо передачі в оренду спірного нерухомого майна, з якого вбачається, зокрема розділ технічний стан об`єкту оренди: забезпечено комунікаціями електромережі, водопроводу, каналізації, вентиляції, опалення центральне.

Також, сторонами було складено акт приймання-передачі нерухомого майна від 12.05.2021 на виконання умов договору №87-О, згідно пункту 3.2. якого, сторони підтвердили, що оприлюднена інформація в оголошенні повністю відповідає інформації про об`єкт.

Крім цього, позивачем було надано договір на постачання електроенергії, а також рахунки за електроенергію.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, Виконавчий комітет Корецької міської ради володів усією інформацію про об`єкт оренди, останній прийняв вказаний об`єкт в оренду згідно акту приймання-передачі без будь яких зауважень.

Виконавчим комітетом Корецької міської ради не було подано жодних доказів на підтвердження неналежності або непридатності до користування об`єкту оренди, з огляду на що такі твердження не приймаються до уваги як безпідставні.

Щодо поданої відповідачем зустрічної позовної заяви про визнання недійсним електронного аукціону №UA-РS-2021-04-08-000005-1 та визнання недійсним Договору оренди комунальної власності №87-О від 12.05.2021, колегія суддів зазначає наступне.

Обґрунтовуючи зустрічну позовну заяву Виконавчий комітет Корецької міської ради стверджував, що Комунальним підприємством "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради було порушено вимоги ст.4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", і відповідно позивач за первісним позовом не мав права передавати в оренду за договором спірне нерухоме майно, а тому на переконання відповідача за первісним позовом слід визнати недійсним електронний аукціон та договір який було укладено на виконання аукціону.

Згідно п."в" ч.2 ст.4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями є органи, уповноважені представницькими органами місцевого самоврядування, - щодо єдиних майнових комплексів, нерухомого майна і споруд, майна, що не увійшло до статутного капіталу, яке перебуває у комунальній власності.

Водночас, відповідно до п."г" ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", балансоутримувачі є орендодавцями щодо, окрім іншого, нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 400 квадратних метрів на одного балансоутримувача, якщо менший розмір площі не встановлено рішенням представницького органу місцевого самоврядування - щодо об`єктів комунальної власності або галузевими особливостями оренди майна.

Встановлення сумарної максимальної площі у розмірі 400 квадратних метрів на одного балансоутримувача (не зважаючи на кількість приміщень або їх ізольованість) на одне підприємство, установу, організацію (лист Фонду державного майна від 22.06.2020 №10-16-12208 та від 25.06.2020 №10-16-12642).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", уповноважений орган управління - орган, до сфери управління якого належить балансоутримувач.

Статтею 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що суб`єкти орендних відносин є: орендар, орендодавець, балансоутримувач, уповноважений орган управління, представницький орган місцевого самоврядування або визначені ним органи такого представницького органу, Кабінет Міністрів України або визначений ним орган державної влади.

Відтак, чинним законодавством розмежовано повноваження уповноваженого органу управління та балансоутримувача при передачі в оренду об`єктів комунальної власності.

З аналізу вищевказаних норм законодавства слідує, що Законом України "Про оренду державного та комунального майна" визначено чіткий перелік нерухомого майна, орендодавцем якого є саме балансоутримувач.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Рівненської районної ради від 08.09.2020 №1094 "Про оренду майна спільної власності територіальних громад Рівненського району" врегульовано орендні відносини щодо комунального майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад Рівненського району, згідно пункту 2 якого встановлено відсутність обмежень щодо площі комунального майна, яка не повинна перевищувати 400 кв.м, орендодавцями якого є балансоутримувачі такого майна.

Однак, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2022 у справі №918/523/21 залишено без змін рішення господарського суду Рівненської області від 02.11.2021 у справі №918/523/21, яким визнано незаконним та скасовано п.2 рішення Рівненської районної ради від 08 вересня 2020 року №1094 "Про оренду майна спільної власності територіальних громад Рівненського району" в частині відсутності обмежень щодо площі комунального майна, яка не повинна перевищувати 400 кв.м, орендодавцями якого є балансоутримувачі такого майна. Рішення у справі №918/523/21 набрало законної сили 28.02.2022 з моменту винесення постанови апеляційною інстанцією.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, навіть з урахуванням того, що рішення райради визнано незаконним в частині збільшення розміру площі, яку може передавати в оренду балансоутримувач, факт отримання в оренду майна згідно договору Виконавчим комітетом Корецької міської ради та користування майном, відповідачем не спростовано. Навіть якщо врахувати, що наслідком визнання незаконним рішення Рівненської районної ради від 08 вересня 2020 року №1094 могло стати визнання недійсними ряду договорів, в тому числі і оспорюваного в межах даної справи, в даному випадку слід звернути увагу на ту обставину, що між сторонами виникли орендні правовідносини і наслідком недійсності правочину є застосування реституції.

За змістом абзацу першого частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює для сторін тих прав та обов`язків, які зумовлені його вчиненням, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов`язані з його недійсністю. Одним із таких наслідків є реституція. Вона спрямована на відновлення status quo у фактичному та правовому становищі сторін, яке існувало до вчинення недійсного правочину, шляхом нівелювання юридичного значення будь-яких дій, які сторони вчинили на виконання цього правочину. Тому кожна сторона зобов`язана повернути іншій у натурі все, що вона одержала на виконання недійсного правочину (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України).

За недійсності правочину взаємне повернення сторонами одержаного за ним (двостороння реституція) є юридичним обов`язком, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину. Таке поновлення сторін у попередньому становищі може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за відповідним правочином, залишається у його сторони. У разі неможливості здійснити реституцію у натурі, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, сторони зобов`язані відшкодувати вартість того, що одержали, за цінами, які існують на момент відшкодування (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України).

Крім того, наслідком недійсності правочину є відшкодування за рахунок винної сторони другій стороні недійсного правочину або третій особі збитків і моральної шкоди, завданих у зв`язку із вчиненням недійсного правочину (частина друга статті 216 ЦК України).

Отже, Норми Цивільного кодексу України визначають такі загальні юридичні наслідки недійсності правочину: (1) основний - двостороння реституція - повернення сторін недійсного правочину до попереднього стану, тобто становища, яке існувало до його вчинення (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України); (2) додатковий - відшкодування збитків і моральної шкоди винною стороною на користь другої сторони недійсного правочину та третьої особи, якщо їх завдано у зв`язку із вчиненням такого правочину (частина друга статті 216 цього кодексу).

Тотожні висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.07.2022 року №923/196/20.

Відповідно, як вірно зазначив суд першої інстанції, застосувати реституцію в даному випадку неможливо, оскільки відповідач користувався майном у спірний період.

Отже, посилання відповідача на вказані рішення суду першої інстанції є безпідставними, оскільки не встановлюють обставин які мають значення в межах розгляду даної справи.

Як зазначалося вище, листом від 23.09.2021 №251 Комунальне підприємство "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради повідомило Виконавчий комітет Корецької міської ради про дострокове припинення спірного договору від 12 травня 2021 року №87-О.

Відтак, вбачається, що в період дії договору оренди від 12 травня 2021 року Виконавчий комітет Корецької міської ради отримав у користування об`єкт оренди згідно спірного договору та здійснював користування згідно умов договору, що останній не спростував належними та допустимими доказами.

Як встановлено п.9 ч.1 ст.1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оператор електронного майданчика - юридична особа, яка має право використовувати електронний майданчик та діє відповідно до договору, укладеного з адміністратором ЕТС.

Згідно ч. 2 ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", порядок передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду (далі - Порядок передачі майна в оренду), визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, у тому числі електронних аукціонів, та здійснює контроль за її реалізацією.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", об`єкти державної та комунальної власності передаються в оренду за результатами проведення аукціону виключно в ЕТС, у тому числі аукціону, предметом якого є право на продовження договору оренди об`єкта згідно із статтею 18 цього Закону.

Порядок функціонування ЕТС, порядок та строки передачі майна в оренду, подання заяв на участь в аукціоні, проведення аукціонів, розмір, порядок та строки сплати, повернення гарантійних, реєстраційних внесків, плати за участь в аукціоні (винагороди оператора), порядок та строки підписання, опублікування протоколу та договору оренди за результатами аукціону визначаються Порядком передачі майна в оренду.

Адміністратор ЕТС визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, у тому числі електронних аукціонів, а також здійснює контроль за її реалізацією.

Згідно п.4 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, доступ до електронної торгової системи здійснюється виключно через сервіси, що надаються операторами електронних майданчиків, відповідно до цього Порядку.

Як передбачено п.7 цього Порядку , потенційний орендар та орендодавець отримують доступ до електронної торгової системи через сервіси, які надаються оператором електронного майданчика. Для участі в електронному аукціоні оператор електронного майданчика забезпечує учасника унікальним гіперпосиланням, за яким надається тимчасовий прямий доступ до інтерфейсу модуля електронного аукціону в електронній торговій системі.

Відповідно до п.48 цього Порядку, оператор електронного майданчика забезпечує функціонування електронного майданчика, цілісність даних, що передаються до електронної торгової системи або приймаються від електронної торгової системи, коректне та своєчасне відображення в електронній торговій системі даних та можливість вчинення-орендодавцем, потенційними орендарями, учасниками дій в електронній торговій системі через сервіси які надаються оператором електронного майданчика відповідно до цього Порядку.

Оператор електронного майданчика розміщує на веб-сайті електронного майданчика інструкції з детальною інформацією про користування ним, описом умов механізму завантаження документів для подання заяв на оренду та електронному аукціоні та забезпечує антивірусну та технічну перевірку матеріалів перед їх передачею до електронної торгової системи та/або збереженням.

Згідно п.62 цього Порядку, електронний аукціон є процедурою визначення переможця електронного аукціону, в ході якої учасники мають можливість поетапного збільшення своїх цінових пропозицій протягом трьох раундів, що проводяться за однаковими правилами, визначеними цим Порядком.

Оголосити електронний аукціон має право виключно орендодавець шляхом оприлюднення відповідного оголошення в електронній торговій системі.

Як передбачено п.70 цього Порядку, у ході електронного аукціону учасникам надається можливість подавати свої цінові пропозиції відповідно до цього Порядку. Учасник може протягом одного раунду електронного аукціону один раз підвищити свою закриту цінову пропозицію/цінову пропозицію не менше ніж на розмір мінімального кроку аукціону (зробити крок аукціону).

З урахуванням зазначених вище норм, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем за первісним позовом не надано суду жодних доказів порушення проведення процедури аукціону Комунальним підприємством "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради, недотримання будь яких із наведених норм.

За приписами статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою етапі 203 цього кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, суд встановлює наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

З урахуванням приписів ст.215 Цивільного кодексу України та ст.207 Господарського кодексу України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч.1 ст.220, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.207 Господарського кодексу України) оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.

Статтею 638 Цивільного кодексу України, частинами 2 та 3 статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно ч.1 ст.16 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди формується на підставі примірного договору оренди, що затверджується: Кабінетом Міністрів України - щодо майна державної власності; представницькими органами місцевого самоврядування - щодо майна комунальної власності.

Якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив примірний договір оренди комунального майна, застосовується примірний договір оренди державного майна.

Договір оренди може відрізнятися від примірного договору оренди, якщо об`єкт оренди передається в оренду з додатковими умовами. Рішенням Кабінету Міністрів України (представницького органу місцевого самоврядування - для комунального майна) можуть бути передбачені особливості договору оренди майна, що передається в оренду з додатковими умовами.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем за первісним позовом не доведено належними, достатніми та допустимими доказами наявність обставин, з якими закон пов`язує визнання оспорюваного договору оренди недійсним, а також того, що в момент вчинення правочину сторонами не додержано встановлених статтею 203 ЦК України вимог, так само як і не доведено недійсності електронного аукціону №UA-PS-2021-04-08-000005-1.

Позивач, заявляючи позов та обираючи спосіб захисту повинен дбати про те, щоб резолютивна частина рішення, в якій остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача, могла бути виконана в процесі виконавчого провадження у справі, адже у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Згідно з ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Подаючи зустрічний позов Виконавчий комітет Корецької міської ради, вказував на недотримання положень закону при оголошенні аукціону, а в подальшому - укладенні договору оренди.

При цьому, як свідчать матеріали справи, Виконавчий комітет Корецької міської ради, подав заявку на участь у такому аукціоні, в подальшому підписав договір оренди майна та згідно акту приймання-передачі прийняв у користування нерухоме майно (оренду).

Зазначені обставини свідчать про той факт, що відповідач за первісним позовом користувався наданими чинним законодавством правами, щодо можливості взяти участь в аукціоні, а в подальшому укласти договір та отримати в оренду нерухоме майно.

Разом з тим, подаючи даний позов Виконавчий комітет Корецької міської ради не обґрунтував у чому полягають порушення законодавства при передачі в оренду спірного майна, а також не вказав на порушення своїх прав (яким чином, коли і ким були порушенні законні права відповідача за первісним позовом) за захистом яких останній звернувся до суду.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов не є обґрунтованим, оскільки Виконавчим комітетом Корецької міської ради належними та допустимими доказами не доведено правомірності та законності позовних вимог, так само як і фактів порушення власних прав та інтересів Комунальним підприємством "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

Відповідно до ст.ст.74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. (ст.78 Господарського процесуального кодексу України,)

Згідно з ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги наведене вище, враховуючи встановлені факти та зміст позовних вимог, виходячи із засад розумності і справедливості, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення первісного позову Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради про стягнення з Виконавчого комітету Корецької міської ради заборгованість за договором оренди майна комунальної власності від 12 травня 2021 року №87-О в розмірі 86433,29 грн, з яких 80158,55 грн заборгованість з оренди та 6274,74 грн заборгованість з пені, та відмову у задоволенні зустрічного позову Виконавчого комітету Корецької міської ради щодо визнання недійсним електронного аукціону №UA-РS-2021-04-08-000005-1 та визнання недійсним Договору оренди комунальної власності від 12.05.2021 №87-О.

Згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії").

В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Відповідно до положень ст.129 ГПК України витрати зі сплати судового бору у справі покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Корецької міської ради на рішення господарського суду Рівненської області від 01.11.2022 у справі №918/434/22 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції

Повний текст постанови складений 07.03.2023

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Коломис В.В.

Джерело: ЄДРСР 109393193
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку