Постанова від 27.02.2023 по справі № 915/1097/20 Південно-західний апеляційний господарський суд

open

Головна
Судові рішення
Постанова
Постанова від 27.02.2023 по справі № 915/1097/20 Південно-західний апеляційний господарський суд

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

Справа № 915/1097/20

Картка справи

Справа № 915/1097/20

Картка справи

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 рокум. ОдесаСправа № 915/1097/20Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Поліщук Л.В., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання Герасименко Ю.С.

За участю представників учасників справи:

від ДП "Миколаївський суднобудівний завод" - адвокат Царюк В.В.

від ДП "УКРОБОРОНПРОМ" - адвокат Гетта Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства Миколаївський суднобудівний завод

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.02.2022 (в частині визнання грошових вимог АТ Миколаївобленерго до боржника)

по справі №915/1097/20

за заявою боржника Державного підприємства Миколаївський суднобудівний завод

про банкрутство

ВСТАНОВИВ

Ухвалою суду від 16.10.2020р. було відкрито провадження у справі №915/1097/20 про банкрутство ДП Миколаївський суднобудівний завод, введено процедуру розпорядження майном боржника з 25.05.2020р. на строк до 170 календарних днів, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Шалашного Леоніда Олександровича.

На сайті Вищого господарського суду України 16.10.2020р. за №65360 розміщено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

16.11.2020р. від АТ Миколаївобленерго до суду надійшла заява про визнання кредиторських вимог у загальній сумі 38581040,77 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.02.2022 визнано грошові вимоги АТ Миколаївобленерго до Державного підприємства Миколаївський суднобудівний завод у загальній сумі 38581040,77 грн. (34610306,32 ІV черга та 3970734,45 грн. VІ черга), а також 4204,0 грн. судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника (І черга).

В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції зазначив, що заява подана кредитором у законодавчо визначений строк, а вся сума заявлених кредиторських вимог АТ Миколаївобленерго виникла до відкриття провадження у справі, стягнута на користь кредитора за рішеннями суду, є конкурсною та безспірною.

Не погодившись із даною ухвалою боржник звернувся до суду апеляційної інстанції із скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.02.2022 у справі № 915/1097/20 в частині визнання грошових вимог Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» до Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» у загальній сумі 12 286 876,37 грн та ухвалити нову постанову, якою грошові вимоги Акціонерного товариства ««Миколаївобленерго» до Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» визнати частково у загальній сумі 26 294 164,40 грн (22 699 349,94 грн - IV черга та 3 594814,46 грн - VI черга).

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, такою, що не ґрунтується на засадах верховенства права та прийнята з порушенням норм матеріального права з огляду на таке.

Так, апелянт зазначає, що єдиною підставою неприйняття судом першої інстанції акту звірки взаємних розрахунків, у якості належного доказу, що підтверджує списання грошових коштів у сумі 12 286 876,37 грн та як наслідок, часткове відхилення вимог кредитора на вказану суму, є його непогодження з Фондом державного майна України.

Однак, як стверджує апелянт, станом на день підписання наведеного акту звірки, частка пакету акцій в статутному капіталі ПАТ «Миколаївобленерго, що належить Фонду державного майна України становила 45% згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 497. Збільшення частки акцій Фонду державного майна України в статутному капіталі Кредитора до 70% + 1 акція відбулось 12.04.2013 на підставі акту приймання-передачі № 151 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2013.

Таким чином, як вважає апелянт, підписаний акт звірки від 26.12.2012 не потребував погодження з Фондом державного майна України як органом уповноваженим управляти ПАТ «Миколаївобленерго», оскільки частка акцій Фонду в статутному капіталі ПАТ «Миколаївобленерго станом на дату підписання акту (26.12.2012) була менше 50%.

Щодо преюдиційності обставин, встановлених рішенням Господарського суду Миколаївської області від 10.04.2019 у справі № 915/1787/18, скаржник зазначає, що у рішенні Господарського суду Миколаївської області від 10.04.2019 у справі № 915/1787/18 встановлювались обставини, пов`язані з наявністю підстав для зобов`язання АТ «Миколаївобленерго» відобразити у бухгалтерському обліку факт списання заборгованості на підставі акту звірки від 26.12.2012, встановлення факту такого списання та припинення дій щодо бухгалтерського обліку заборгованості. В контексті заявлених ДП «Миколаївський суднобудівний завод» позовних вимог у справі № 915/1787/18, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання факту списання та відображення такої заборгованості в бухгалтерському обліку АТ «Миколаївобленерго».

Натомість, на переконання апелянта, у справі про банкрутство ДП «Миколаївський суднобудівний завод», АТ «Миколаївобленерго» як Кредитор заявлено грошові (кредиторські) вимоги, які містять у собі у тому числі суму заборгованості, списану на підставі Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно- промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку». Оскільки зміст та обсяг кредиторських (грошових) вимог АТ «Миколаївобленерго» не досліджувався Господарським судом Миколаївської області в рамках провадження у справі № 916/1787/18, апелянт вважає, що приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дійшов невірного висновку щодо наявності преюдиційного значення обставинам, встановленим рішенням Господарського суду Миколаївської області від 10.04.2019 у справі №915/1787/18.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №915/1097/20 за апеляційною скаргою Державного підприємства Миколаївський суднобудівний завод на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.02.2022 (в частині визнання грошових вимог АТ Миколаївобленерго до боржника) та призначено справу до розгляду на 25.01.2023.

Судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу від АТ «Миколаївобленерго» в якому товариство просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

В обґрунтування своїх заперечень АТ «Миколаївобленерго» зазначає, що станом на 01.09.2012 та на день складання між Боржником та Кредитором акту звірки від 26.12.2012, державі належало 70% пакету акцій ПАТ «Миколаївобленерго», з яких: державний пакет акцій у розмірі 45% статутного капіталу ПАТ «Миколаївобленерго» в управлінні Фонду державного майна України; державний пакет акцій у розмірі 25% плюс 1 акція статутного капіталу ПАТ «Миколаївобленерго» в управлінні НАК «ЕКУ».

Кредитор відзначає, що умовою для погодження акту органом, уповноваженим управляти підприємством (учасником процедури списання) є наявність в його статутному капіталі 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв), що належить державі, а не Фонду державного майна України.

Таким чином, на переконання кредитора, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку», акт звірки від 26.12.2012 на суму заборгованості у розмірі 12286876,37 грн., яка виникла станом на 01.09.2012, підлягав погодженню з Фондом державного майна України, як органом, уповноваженим управляти підприємством (учасником процедури списання) в статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі.

Наведене, на думку кредитора, свідчить, що суд першої інстанції у справі №915/1097/20 обґрунтовано дійшов висновку про необхідність повного задоволення вимог Кредитора на суму 38581040,77 грн., у тому числі 12286876,37 грн. щодо задоволення яких заперечував Боржник.

Відносно заперечень апелянта щодо преюдиційності обставин, встановлених рішенням суду, кредитор зазначає, що рішенням суду по справі № 916/1787/18 встановлено преюдиційні факти, зокрема належність 70% акцій Кредитора державі, необхідність погодження акту звірки заборгованості від 26.12.2012 з Фондом державного майна України; недотримання сторонами вимог п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку».

На переконання кредитора, такі преюдиційні обставини були обґрунтовано та вірно враховані судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали.

У зв`язку із оголошенням у м. Одесі повітряної тривоги та необхідністю перебування співробітників та відвідувачів суду в укритті, судове засідання у справі №915/1097/20 за апеляційною скаргою Державного підприємства Миколаївський суднобудівний завод на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.02.2022 (в частині визнання грошових вимог АТ Миколаївобленерго до боржника) не відбулось.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 26.01.2023 повідомлено учасників справи про розгляд справи №915/1097/20 за апеляційною скаргою Державного підприємства Миколаївський суднобудівний завод на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.02.2022 (в частині визнання грошових вимог АТ Миколаївобленерго до боржника) 27.02.2023.

Під час судового засідання від 27.02.2023 представник апелянта та ДП "УКРОБОРОНПРОМ" підтримали вимоги за апеляційною скаргою та наполягали на її задоволенні.

Інші представники учасників справи у судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтю 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитор це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

У відповідності до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні. За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу. Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі. Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Як вбачається з наявних матеріалів справи, у листопаді 2020 АТ Миколаївобленерго звернулось до Господарського суду Миколаївської області з заявою про визнання кредиторських вимог до боржника у загальній сумі 38581040,77 грн.

Зі змісту заяви вбачається, що між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» правонаступником всіх прав і обов`язків є ПАТ «Миколаївобленерго» та Державним підприємством «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» (наразі - Державне підприємство «Миколаївський суднобудівний завод») було укладено договори про постачання електричної енергії. У зв`язку з несвоєчасною та не в повному обсязі сплатою рахунків у Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» виникла заборгованість перед кредитором, яка сукупно становить 38 581 040,77 грн.

22.06.2004 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення по справі №14/97 про стягнення з Державного підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» на користь ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» 493 076,23 грн. боргу, 239,43 грн. державного мита та 118,00 грн. за надані інформаційні послуги.

24.12.2009 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення по справі №2/218/09 про стягнення з Державного підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» на користь ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» боргу по активній електричній енергії в сумі 2 224 750,13 грн., боргу по реактивній електричній енергії в сумі 249 710,79 грн., пені в сумі 21 156,25 грн., 3% річних в сумі 40 359,11 грн., індексу інфляції в сумі 94 828,40 грн., державного мита в сумі 25 500,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

19.06.2012 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення по справі №5016/857/2012(10/20) про стягнення з Державного підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» 4 105,86 грн. боргу за активну електричну енергію, 1 609,50 грн. судового збору.

06.08.2012 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення по справі №5016/858/2012(14/25) про стягнення з Державного підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» 6 007 660,28 грн. боргу за активну електричну енергію, 539 094,79 грн. боргу за реактивну електричну енергію, 738 898,76 грн. боргу за перевищення договірних величини споживання електричної енергії, 50 000,00 грн. пені, 62 981,04 грн. 3% річних, 76 068,25 грн. збитків від інфляції та 61 946,44 грн. судового збору.

24.06.2014 Господарським судом Миколаївської області по справі № 915/570/14 ухвалено рішення про стягнення з Державного підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» 7 384 498,70 грн. боргу за активну електричну енергію, 480 651,09 грн. боргу за реактивну електричну енергію, 623 563,79 грн. пені, 131 413,38 грн. 3% річних, 51 570,72 грн. інфляції, 73 080,00 грн. судового збору.

09.02.2015 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення по справі № 915/2056/14 про стягнення з Державного підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» 3 018 678,81 грн. боргу за активну електричну енергію, 300 989,97 грн. пені, 49 186,76 грн. 3% річних, 294 640,96 грн. інфляційних втрат, 123 223,86 грн. боргу за реактивну електричну енергію, 9 606,33 грн. пені, 1 361,90 грн. 3% річних, 9 170,41 грн. інфляційних втрат та 73 080,00 грн. судового збору.

02.04.2015 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення по справі №915/133/15 про стягнення з Державного підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» 1 536 638,63 грн. боргу за активну електричну енергію, 40 262,47 грн. боргу за послуги з перетікання реактивної електричної енергії, 154 230,04 грн. пені, 26 973,13 грн. 3% річних, 298 701,77 грн. інфляційних втрат, 5 315,64 грн. пені, 874,02 грн. 3% річних, 11 888,83 грн інфляційних втрат та 41 497,70 грн. судового збору.

31.01.2017 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення по справі №915/1323/16 про стягнення з Державного підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» 6 495 351,71 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію, 249 371,11 грн. боргу за послуги з перетікання реактивної електричної енергії, 2 713 020,15 грн. пені, 386 239,10 грн. 3% річних, 2 555 149,48 грн. інфляційних втрат та 185 987,00 грн. судового збору.

02.08.2016 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення по справі №915/786/16 про стягнення з Державного підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» 16 751, 95 грн. боргу за перевищення договірних величин споживання та 1 378,00 грн. судового збору.

06.09.2016 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення по справі №915/768/16 про стягнення з Державного підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» 66 587,08 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію, 7 429,87 грн. боргу за послуги з перетікання реактивної електричної енергії, 1 863,12 грн. пені, 119,54 грн. 3% річних, 1 263, 22 грн. інфляційних втрат та 1 377,82 грн. судового збору.

З огляду на часткове виконання боржником названого рішення суду, загальна сума заборгованості по вказаному рішенню суду становить 37 640,62 грн, з яких: 27 587,05 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію, 5 429,87 грн. боргу за послуги з перетікання реактивної електричної енергії, 1 863,12 грн. пені, 119,54 грн. 3% річних, 1 263,22 грн. інфляційних втрат та 1 377,82 грн. судового збору.

11.10.2016 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення по справі №915/874/16 про стягнення з Державного підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» 42 584, 44 грн. боргу за активну електричну енергію, 3 012,96 грн. боргу за перетікання реактивної електричної енергії, 4 396,28 грн. боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії, 4 837,00 грн. пені, 1 191,73 грн. інфляційних втрат, 392,00 грн. 3% річних та 1 378,00 грн. судового збору.

19.10.2016 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення по справі №915/1007/16 про стягнення з Державного підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» 6 715,95 грн. боргу за перетікання реактивної електричної енергії та 1 378,00 грн. судового збору.

19.12.2016 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення по справі №915/1285/16 про стягнення з Державного підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» 71 929,08 грн. боргу за оплату за спожиту активну електричну енергію, 7 381,47 грн. заборгованості за послуги з перетікання реактивної електроенергії, 1 000,00 грн. пені, 1 235,51 грн. 3% річних, 5 224,22 грн. індексу інфляції та 1478,47 грн. судового збору.

11.04.2017 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення по справі №915/116/17 про стягнення з Державного підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» 348 339,76 грн. боргу за активну електричну енергію, 10 727,10 грн. боргу за перетікання реактивної електроенергії, 21 793,34 грн. боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії, 15 405,09 грн. пені, 9 264,69 грн. інфляційних втрат, 1 650,54 грн. 3% річних та 6 107,70 грн. судового збору.

15.05.2017 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення по справі №915/366/17 про стягнення з Державного підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» 251 605,18 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію, 6 141,62 грн. боргу за перетікання реактивної електричної енергії, 4 000,00 грн. пені, 9 721,90 грн. інфляційних втрат, 2 202,98 грн. 3% річних та 4 353,50 грн. судового збору.

На виконання даного рішення боржником частково погашена заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 3984,14 грн., що підтверджується платежем від 01.08.2017 на суму 7000,00 грн. (платіжне доручення №412), з яких в часткове погашення рішення суду зараховано 276,22 грн., платежем від 30.08.2017 на суму 8000,00 грн. (платіжне доручення №470), з яких в часткове погашення рішення суду зараховано 282,06 грн., платежем від 16.07.2018 на суму 27 000,00 грн. (платіжне доручення №88), з яких в часткове погашення рішення суду зараховано 3425,86 грн. Надходження коштів підтверджується банківськими виписками від 01.08.2017, від 30.08.2017, від 16.07.2018.

Отже, загальна сума заборгованості по вказаному рішенню суду становить 274041,04 грн.

25.07.2017 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення по справі №915/620/17 про стягнення з Державного підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» 5 564,0 грн. боргу за надання послуг з перетікання реактивної електроенергії, 40 726,70 грн. пені, 25 796,74 грн. інфляційних втрат, 4 558,38 грн. 3% річних та 1 598,40 грн. судового збору.

20.09.2017 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення по справі №915/854/17 про стягнення з Державного підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» 3 399,85 грн. заборгованості з оплати за перетікання реактивної електричної енергії, 2000,0 грн. пені, 1 331,15 грн. 3% річних, 12 749,07 грн. інфляційних втрат та 1 600,00 грн. судового збору.

22.11.2017 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення по справі №915/1121/17 про стягнення з Державного підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» 6 789,69 грн. борг за перетікання реактивної електроенергії, 15 774,81 грн. пені, 13 525,33 грн. інфляційних втрат, 1 892,97 грн. 3% річних та 1 600,00 грн. судового збору.

19.01.2018 Господарським судом Миколаївської області видано судовий наказ по справі №915/36/18 про стягнення з Державного підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» 5 468,80 грн. боргу за перетікання реактивно електроенергії, 5 252,97 грн. пені, 626,80 грн. 3% річних та 176,20 грн. судового збору.

24.05.2018 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення по справі №915/361/18 про стягнення з Державного підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» З 429,34 грн. боргу за перетікання реактивно електроенергії, 1 057,81 грн. пені, 35,79 грн. інфляційних втрат, 106,33 грн. 3% річних та 1762,00 грн. судового збору.

Боржником частково погашена заборгованість за вказаним рішенням за спожиту реактивну електричну енергію у розмірі 783,60 грн., що підтверджується платежем від 21.10.2019 на суму 1000,00 грн., з яких в часткове погашення рішення суду зараховано 757,75 грн. (платіжне доручення №556), платежем від 21.10.2019 на суму 1000,00 грн., з яких в часткове погашення рішення суду зараховано 21,83 грн. (платіжне доручення №558), платежем від 04.02.2019 на суму 450,0 грн. з яких в часткове погашення рішення суду зараховано 4,02 грн. (платіжне доручення №148).

Отже, загальна сума заборгованості по вказаному рішенню суду становить 5607,67 грн.

03.10.2018 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення по справі №915/811/18 про стягнення з Державного підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» 934,78 грн. пені, 691,99 грн. інфляційних втрат, 82,59 грн. 3% річних та 1762,00 грн. судового збору.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що станом на час звернення АТ Миколаївобленерго з заявою із грошовими вимогами до боржника, вищевказані судові рішення про стягнення заборгованості боржником ані у добровільному, ані у примусовому порядку виконані не були, зокрема через відсутність майна на яке може бути звернено стягнення.

Також, 26.06.2015 між Державним підприємством «Суднобудівний завод імені 61 Комунара» та Публічним акціонерним товариством «Миколаївобленерго» укладено договір про постачання електричної енергії № 44/5633.

26.06.2015 укладено Додаток № 4 до Договору, яким встановлено, що на підставі даних «Акту контрольного огляду» Товариство по встановленій формі протягом одного робочого дня після оформлення «Акту контрольного огляду» оформлює «Акт про прийняття-передавання товарної продукції» та формує рахунок за спожиту електричну енергію, інші рахунки. Споживач з використанням Сервісу протягом одного робочого дня після формування Товариством «Акту про прийняття-передавання товарної продукції», рахунок за спожиту електричну енергію, інших рахунків, зобов`язаний підписати ЕЦП рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, «Акт про прийняття-передавання товарної продукції» та після цього завантажити їх на Сервіс. У разі не завантаження Споживачем підписаних ЕЦП рахунку на оплату за спожиту електричну енергію, інших рахунків, «Акту про прийняття-передавання товарної продукції» протягом одного робочого дня після формування їх Постачальником на підставі даних «Акту контрольного огляду», зазначені рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, «Акти про прийняття - передавання товарної продукції» вважаються підписаними з боку Споживача без зауважень.

16.11.2018 ПАТ «Миколаївобленерго» отримано лист Боржника від 16.11.2018 № 190 щодо збільшення ліміту постачання електричної енергії у листопаді 2018 на 12000 кВт та у грудні 2018 на 14000 кВт. 22.11.2018 Споживачем та Товариством укладено додаткову угоду до Договору щодо внесення змін до Додатку № 1а та встановлено договірну величину споживання електричної енергії у листопаді 2018 - 12000 кВт та у грудні 2018 - 14000 кВт.

Боржником у листопаді 2018 було спожито 14948 кВт, замість 12000 кВт, передбачених Додатком № 1 до Договору.

Таким чином перевищення договірної величини споживання електричної енергії складає 2948 кВт, що еквівалентно 5738,22 грн.

На підставі сформованого Акту про використану електричну енергію Споживачу надано рахунок від 01.12.2018 № 44/5633/1/1 про сплату за спожиту активну електроенергію у листопаді 2018 та перевищення договірних величин споживання електричної енергії. Боржником вищезазначений рахунок в частині сплати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії не сплачено.

Таким чином, заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії складає 5738,22 грн.

Відтак, загальна сума заборгованості Боржника перед кредитором за вищевказаними рішеннями суду та договором, з урахуванням часткової оплати, складає 38 581040,77 грн.

Судова колегія відзначає, що кредиторські вимоги АТ Миколаївобленерго виникли до відкриття провадження у справі, є конкурсними та безспірними.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження скаржника з приводу того, що заявлені АТ Миколаївобленерго грошові вимоги в сумі 12286876,37 грн мають бути списаними на підставі норм Закону України Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу учасників Державного концерну Укроборонпром та забезпечення їх стабільного розвитку, з огляду на наступне.

За твердженням боржника, 26.12.2012 між АТ Миколаївобленерго та ДП Миколаївський суднобудівний завод, з метою списання заборгованості, було складено Акт звірки заборгованості за спожиту електричну енергію, яка виникла станом на 01.09.2012 і не погашена станом на дату набрання чинності Закону України Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу учасників Державного концерну Укроборонпром та забезпечення їх стабільного розвитку.

На підставі даного Акту звірки, на переконання апелянта, з боржника підлягає списанню заборгованість перед АТ Миколаївобленерго, яка обліковується станом на 01.09.2012 і не сплачена станом на день набрання чинності Закону України Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу учасників Державного концерну Укроборонпром та забезпечення їх стабільного розвитку у загальному розмірі 12 286 876,37 грн.

30.10.2012 набрав чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", яким визначено комплекс економічних заходів, спрямованих на вирішення питань заборгованості та забезпечення стабільного розвитку державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які включені до складу Державного концерну "Укроборонпром", державних підприємств, утворених Державним концерном "Укроборонпром", а також акціонерних товариств, єдиним акціонером яких є держава в особі Державного концерну "Укроборонпром".

Постановою Кабінету Міністрів України №1221 від 29.12.2010 "Про утворення Державного концерну "Укроборонпром" у редакції постанови Кабінету Міністрів України №849 від 04.10.2018 Державне підприємство "Миколаївський суднобудівний завод" включено до складу Державного концерну "Укроборонпром".

Наведене свідчить про те, що боржник є державним підприємством, на заборгованість якого поширюється дія Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку".

У відповідності до пункту 2 частини першої статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" на умовах, визначених цією статтею, підлягає списанню заборгованість підприємств оборонно-промислового комплексу (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) за електричну енергію перед суб`єктами господарювання, що здійснюють постачання електричної енергії за регульованим тарифом, яка виникла станом на 1 вересня 2012 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

В силу пункту 4 частини першої статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" на умовах, визначених цією статтею, підлягає списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам оборонно-промислового комплексу на заборгованість за природний газ та послуги з його транспортування, теплову енергію, електричну енергію та надані послуги з водопостачання та водовідведення станом на 1 вересня 2012 року і не сплачені станом на дату набрання чинності цим Законом.

Частиною другою статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" передбачено, що списання заборгованості (у тому числі з пені, штрафних та фінансових санкцій) відповідно до цієї статті здійснюється підприємствам оборонно-промислового комплексу відповідними суб`єктами господарювання, які здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, оптовим постачальником електричної енергії, підприємствами, що виробляють електричну енергію, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та її дочірніми компаніями (підприємствами), а також суб`єктами господарювання, які постачають теплову енергію, надають послуги з водопостачання та водовідведення (далі - учасники процедури списання), у такому порядку:

1) обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується учасниками процедури списання у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників, враховуючи у тому числі суми пені, штрафних санкцій, 3 відсотки річних та індекс інфляції на дату списання;

2) для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов`язково входять керівник підприємства як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів;

3) списання заборгованості проводиться на підставі взаємно погоджених актів звіряння учасників процедури списання, в яких зазначаються обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню;

4) датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання;

5) у разі якщо у статутному капіталі підприємства - учасника процедури списання 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, взаємно погоджений акт погоджується органом, уповноваженим управляти таким підприємством.

З урахуванням наведених приписів Закону, акти звіряння повинні бути взаємно погоджені учасниками процедури списання, тобто суб`єктами, у яких виникає обов`язок списання дебіторської заборгованості та кореспондуюче йому право списання кредиторської заборгованості, між тим положення пункту 5 частини другої статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" висувають додаткову вимогу для підприємств - учасників процедури списання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, а саме: покладає обов`язок погодити акт звіряння з органом, уповноваженим управляти таким підприємством, при цьому недотримання зазначеної умови зумовлює неналежність акту звіряння та, як наслідок, відсутність передбачених законом підстав для списання заборгованості.

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, його порушення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності. Тобто, преюдиціальні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин.

Відповідну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 922/2391/16.

У постановах від 05.08.2020 у справі №906/282/16, від 13.08.2019 у справі №910/11164/16, від 12.06.2018 у справі №927/976/16, від 29.04.2020 у справі №906/557/19 викладені висновки Верховного Суду щодо застосування ст. 75 ГПК України, відповідно до яких обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акту. Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.

Як вбачається з матеріалів заяви та не заперечується представниками сторін, 14.12.2018 Державне підприємство Миколаївський суднобудівний завод звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Акціонерного товариства Миколаївобленерго, в якій просило суд: 1) встановити факт списання заборгованості Державного підприємства Суднобудівний завод ім.61 комунара за спожиту електричну енергію у розмірі перед Акціонерним товариством Миколаївобленерго; 2) зобов`язати Акціонерне товариство Миколаївобленерго відобразити в бухгалтерському обліку AT Миколаївобленерго факт списання заборгованості ДП Суднобудівний завод ім.61 комунара згідно акту звірки від 26.12.2012; 3) зобов`язати Акціонерне товариство Миколаївобленерго припинити дії щодо бухгалтерського обліку заборгованості Державного підприємства Миколаївський суднобудівний завод за спожиту ДП Суднобудівний завод ім.61 комунара електричну енергію у розмірі 12286876,37 грн, що списана на підставі Закону України Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну Укроборонпром та забезпечення їх стабільного розвитку.

За результатом розгляду вказаної справи, рішенням суду від 10.04.2019 у справі №915/1787/18, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.08.2019, у задоволенні позову ДП Миколаївський суднобудівний завод було відмовлено.

Під час розгляду справи №915/1787/18 судом було встановлено, що власником 70% акцій Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" є держава Україна в особі суб`єкта управління об`єктами державної власності Фонду державного майна України.

Враховуючи викладене, судом було зроблений висновок, що в силу приписів пункту 5 частини другої статті 2 Закону України Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну Укроборонпром та забезпечення їх стабільного розвитку акт звірки б/н від 26.12.2012р. також має бути погоджений і Фондом державного майна України, як органом, що уповноважений управляти учасником процедури списання Акціонерним товариством Миколаївобленерго.

Однак, в матеріалах вказаної справи були відсутні жодні докази на підтвердження того, що акт звірки б/н від 26.12.2012р. погоджений Фондом державного майна України.

Судом також було зазначено, що питання погодження акту звірки б/н від 26.12.2012р. Фондом державного майна України як органом, уповноваженим управляти учасником процедури списання Акціонерним товариством Миколаївобленерго, судами в межах розгляду справи №915/570/14 не досліджувалось, що свідчить про відсутність преюдиційних обставин, які повинні враховуватися під час розгляду даної справи.

Окрім цього, в ході розгляду вказаної справи були відхилені посилання ДП Миколаївський суднобудівний завод щодо ухилення АТ Миколаївобленерго від виконання обов`язку по наданню акту звірки б/н від 26.12.2012р. на затвердження Фонду державного майна України, оскільки приписи Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" не конкретизують особу, яка повинна звертатися до органу, уповноваженого управляти учасником процедури списання, відтак колегія суддів виходила із того, що вживати заходи для погодження спірного акту з усіма учасниками процедури списання може як відповідач, так і позивач, між тим жодного доказу на підтвердження звернення Державного підприємства Миколаївський суднобудівний завод до Фонду державного майна України з метою погодження акту звірки б/н від 26.12.2012 або доказу на підтвердження спонукання Акціонерного товариства Миколаївобленерго до передачі вказаного акту на затвердження Фонду державного майна України матеріали справи не містять.

Відтак, судами першої та апеляційної інстанцій по справі №915/1787/18 встановлено обставини та факти, які не підлягають доказуванню під час розгляду даної справи, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні суду, яке набрало законної сили, зокрема щодо того, що власником 70% акцій АТ "Миколаївобленерго" є держава Україна в особі суб`єкта управління об`єктами державної власності Фонду державного майна України, що відповідно потребувало погодження Акту звірки б/н від 26.12.2012 Фондом державного майна України.

Проте, як встановлено судами по справі №915/1787/18, та не спростовано боржником, такий Акт звірки від 26.12.2012 Фондом державного майна України погоджений не був.

З огляду на вищевказані обставини та факти, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій по справі №915/1787/18, колегія суддів вважає необґрунтованими твердження апелянта з приводу того, що підписаний Акт звірки не потребував погодження Фондом державного майна України.

Колегія суддів також зауважує, що учасниками справи не надано, а наявні матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що між АТ Миколаївобленерго та боржником було підписано інший, оформлений у відповідності до приписів Закону України Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу учасників Державного концерну Укроборонпром та забезпечення їх стабільного розвитку Акт звіряння, зокрема, погоджений органом, уповноваженим управляти підприємством у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі.

Судова колегія також залишає поза увагою посилання скаржника на судову практику з розгляду аналогічних спорів, що наведена останнім в апеляційній скарзі, оскільки висновки суду касаційної інстанції у наведених справах не спростовують вищенаведених висновків суду апеляційної інстанції з приводу того, що Акт звіряння мав бути погоджений органом, уповноваженим управляти підприємством у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі. Так, у наведених скаржником справах, суд касаційної інстанції послався на те, що Акти не потребували погодження, оскільки у статутному капіталі підприємства було менше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належних державі, або навпаки, були погоджені органом, уповноваженим управляти підприємством, як то передбачено Законом.

Жодних висновків, які б свідчили про те, що Акт звірки не потребує погодження органом, уповноваженим управляти підприємством у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, наведені скаржником постанови суду касаційної інстанції не містять.

Слід також відзначити, що за приписами п.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а тому посилання апелянта на висновки викладені у постановах суду апеляційної інстанції взагалі залишаються поза увагою.

Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування ухвали Господарського суду Миколаївської області від 08.02.2022 (в частині визнання грошових вимог АТ Миколаївобленерго до боржника) відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.02.2022 (в частині визнання грошових вимог АТ Миколаївобленерго до боржника) у справі №915/1097/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 06.03.2023.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Поліщук Л.В.

Суддя Філінюк І.Г.

Джерело: ЄДРСР 109392850

скопійовано

Замовити платну консультацію

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!