07.03.2023 Справа № 363/615/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого судді Чіркова Г.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників в м. Вишгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-д) про захист прав споживачів, визнання дій протиправними, визнання нечинними транзакцій, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною позовною заявою, в якій просила визнати дії відповідача протиправними, визнати нечинними транзакції від 02.01.2023 року щодо переказу коштів з її карткового рахунку неналежними переказами, стягнути з відповідача кошти у розмірі 7 892,51 грн. та моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

Свої вимоги мотивувала тим, що між нею та Акціонерним товариством Комерційний банк «Приват Банк» укладено договір про надання банківських послуг. При укладанні договору відкрито банківський рахунок № НОМЕР_1 і додатковий банківський рахунок до договору SAMDNWFC00059983593 від 01.06.2020 року.

02.01.2023 року невідомі особи отримали несанкціонований доступ до рахунку позивачки та здійснили крадіжку коштів. Вона негайно звернулась на гарячу лінію АТ КБ «Приват Банк»за номером 3700 з метою блокування своєї картки. Менеджер АТ КБ «Приват Банк»повідомила, що списання коштів відбулось двічі - спочатку 37 грн., потім 3000 грн., про що нею складено дві заяви про шахрайство, які передано службі безпеки банку.

ОСОБА_1 негайно подала заяву до поліції про вчинений щодо неї злочин. У заяві зазначила про списання коштів з її картки двічі. Згодом, звернувшись до банку, вона дізналась, що загальна сума списаних коштів - 7892,51 грн. (еквівалент $210,73).

Тобто 4855,51 грн. списано після блокування картки, що може свідчити про причетність працівників до несанкціонованого списання коштів з її рахунку.

Разом з тим зазначає, що умов надання банківських послуг вона не порушувала, даних про свій картковий рахунок не розголошувала, РІN-код СVV-код та інші відомості про карту нікому не повідомляла.

03.01.2023 року за її заявою до поліції від 02.01.2023 відкрито кримінальне провадження №120231116150000004, за яким ОСОБА_1 визнано потерпілою, з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. З ст. 190 ККУ.

03.01.2023 року вона звернулась до АТ КБ «Приват Банк»із заявою про негайне зарахування на її банківській рахунок несанкціоновано списаних коштів.

Виходячи з вищевикладених обставин, позивачка вважає, що їй завдано моральну шкоду, розмір якої вона оцінює в 50 000 грн.

Відповідач подав відзив, в якому зазначив, що будь-які протиправні дії з боку працівників відповідача відсутні. Службою безпеки АТ КБ «Приват Банк»проведено перевірку та встановлено, що позивачка перейшла за посиланням для отримання допомоги, вводила дані для входу в П24. Було подано заявку 2270711, банком виставлено Chargeback, очікується повернення коштів.

02/01/2023 13:31:58 DB -7,892.51 USD -210.73 2,829.76 210634 7311 TWITERM IRL FACEBK 2V33WK73P2, FB.МE/ADS, IE Покупка.

Виборкою SIMMON встановлено, що 02.01.2022 о 13:1:27. на IP - адресі НОМЕР_3 зафіксовано вхід в П24 з типового пристрою клієнта. Змін пристрою не було. +380973871086 4ЕА79АЗD9C6BE86D 02.01.23 13:1:27 НОМЕР_4 PHONE SM- M325FV|SAMSUNG НОМЕР_3 .

Всі входи у П24 за період з 01 по 03.01.2023 у додатку. Переведення коштів здійснені з використанням даних для інтернет-платежів (номер картки, CVV. терміну дії) через термінал TWITERM , країна IRL - fb.me/ads. Шахрайських змін логіну/паролю до П24 не зафіксовано. 03.01.2023 клієнт сама здійснила зміну паролю в П24 на типових IP - адресі та пристрої. За період з 01 по 03.01.2023 авторизації в АТМ/ТСО немає. Виборкою FINNUM - Изменение финансовых номеров клиента номер НОМЕР_4 залишався у клієнта фінансовим. Виходячи з вищевикладеного, відповідач вважає, що будь які порушення зі сторони ПРИВАТБАНКУ позивачем в своєму позові не доведено. Разом з тим, вважає, що ОСОБА_1 в своїй позовній заяві не надає жодного розрахунку моральної шкоди. З цих підстав просив відмовити в задоволені позову.

Відзив подано з дотриманням вимог та у строки визначені ст. 278 ЦПК України.

У відповіді на відзив позивачка заперечила проти відзиву, вважає його безпідставним та наполягає на задоволені позову.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач заперечував щодо задоволення позову, оскільки вважає, що списання грошових коштів відбулося не з вини працівників АТ КБ «Приват Банк», a тому банк не несе відповідальності за платіжні операції, які були вчинені шахрайським шляхом, згідно Умов та Правил надання банківських послуг, на які посилається відповідач.

Що стосується доповнень до позовної заяви ОСОБА_1 від 22.02.2023 року про стягнення з відповідача витрат на ліки в розмірі 2592,44 грн., то оскільки всупереч вимог ч.5 ст. 49 ЦПК України докази направлення її копії та доданих до неї документів відповідачу суду не подану, таку заяву суд прийняти не вправі, яка згідно ч.5 ст. 49 ЦПК України підлягає поверненню заявнику.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 02 лютого 2023 року на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Як вбачається з позовної заяви між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк» укладено договір про надання банківських послуг ПРИВАТБАНКОМ. При укладанні договору відкрито банківський рахунок № НОМЕР_1 і додатковий банківський рахунок до договору SAMDNWFC00059983593 від 01.06.2020 року.

01.06.2020 року сторонами підписано заяву про відкриття поточного рахунку та приєднання до Умов та Правил надання послуг «Картка для виплат», згідно п. 15 якої клієнт підтверджує, що ознайомлений з Умовами та Правлами надання банківських послуг, які розміщено на сайті https://privatbank.ua/terms/.

Згідно з виписки по картці/рахунку НОМЕР_5 )

і додатковим рахункам договору SAMDNWFC00059983593 від 01.06.2020 року за період 01.12.2022-03.01.2023 року з рахунку позивачки 02.01.2023 року здійснено операцію по списанню грошових коштів за розваги: METAPAY Z0NS, fb.me/cc у розмірі 37,45 грн. (еквівалент $1) та рекламні послуги FACEBK 2V33WK73P2 - 7892, 51 грн. (еквівалент $210,73).

Також встановлено, що 03.01.2023 року Вишгородським РУП ГУНП в Київській області відкрито кримінальне провадження №12023116150000004 за ч. 3 ст. 190 КК України за заявою ОСОБА_1 про те, що невідома особа шахрайським шляхом заволоділа її грошовими коштами в загальний сумі 7800 грн.

03.01.2023 року ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «Приват Банк»з заявою про зарахування на її банківський рахунок несанкціонованно списаних грошових коштів в сумі 7900 грн.

04.01.2023 року відповідач надіслав позивачці лист, в якому банком роз`яснено, що списання коштів стороннім інтернет ресурсом проводиться після введення номеру картки, CVV2 коду, терміну дії. Також роз`яснено умови і правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms/ у мережі Інтернет, зокрема:

- п. 2.1.4.5.1 до обов`язків клієнта належить: не передавати Картки, ПІНи, остійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати Картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених Договором, або що суперечать чинному законодавству.

-п. 2.1.4.12.9 клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжується правильним введенням нанесених на Картки даних, до моменту звернення Клієнта в Банк та блокування Картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки картки в Стоп-лист Платіжною системою.

-п. 2.1.4.12.5 клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третім особами, в разі, якщо його дії або бездіяльність привели до втрати Картки, розголошено ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію.

Банком ініційовано претензійну роботу згідно з правилами Міжнародної платіжної системи MasterCard/VIZA. Регламент претензійної роботи - до 120 днів.

Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»:

-банківський платіжний інструмент - засіб, що містить реквізити, які ідентифікують його емітента, платіжну систему, в якій він використовується, та, як правило, держателя цього банківського платіжного інструмента. За допомогою банківських платіжних інструментів формуються відповідні документи за операціями, що здійснені з використанням банківських платіжних інструментів, на підставі яких проводиться переказ грошей або надаються інші послуги держателям банківських платіжних інструментів;

-банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів;

-розрахункові банківські операції - рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті, як у національній, так і в іноземній валюті.

Згідно зі ст. 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність» для здійснення банківської діяльності банки відкривають та ведуть кореспондентські рахунки у Національному банку України та інших банках в Україні і за її межами, банківські рахунки для фізичних та юридичних осіб у гривнях та іноземній валюті.

Банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України.

При виконанні розрахункової операції банк зобов`язаний перевірити достовірність та формальну відповідність документа.

Згідно ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його ж рахунка, банк повинен негайно, після виявлення порушення, зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги»:

1) автентифікація - процедура, що дає змогу надавачу платіжних послуг установити та підтвердити особу користувача платіжних послуг та/або належність користувачу платіжних послуг певного платіжного інструменту, наявність у нього підстав для використання конкретного платіжного інструменту, у тому числі шляхом перевірки індивідуальної облікової інформації користувача платіжних послуг;

2) авторизація діяльності - визначена цим Законом процедура допуску до провадження діяльності з надання платіжних послуг, обмежених платіжних послуг, допоміжних послуг, що здійснюється шляхом видачі ліцензії та/або включення до Реєстру платіжної інфраструктури;

3) безготівкові розрахунки - перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів;

4) вразливі платіжні дані - дані (їх сукупність), включаючи індивідуальну облікову інформацію, за допомогою яких можуть вчинятися шахрайські дії;

36) надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку - надавач платіжних послуг, у якому відкритий рахунок платника для виконання платіжних операцій;

39) неакцептована платіжна операція - платіжна операція, виконана надавачем платіжних послуг платника на підставі наданої ініціатором платіжної інструкції без отримання згоди платника (крім примусового списання (стягнення) або після відкликання такої згоди;

44) неналежний платник - особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно);

69) помилкова платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини надавача платіжних послуг здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі;

82) споживач - фізична особа, яка отримує або має намір отримати платіжну послугу для задоволення особистих потреб, не пов`язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю;

85) суб`єкти платіжних операцій - користувачі (платники, отримувачі) та відповідні надавачі платіжних послуг;

87) схема виконання платіжних операцій - єдиний набір правил, стандартів та/або процедур, що розроблені та використовуються для виконання платіжних операцій (у тому числі в платіжній системі) і визначають порядок ініціювання, виконання та завершення платіжних операцій, платіжні інструменти, що використовуються для виконання платіжних операцій, порядок їх емісії та еквайрингу;

88) технологічний оператор платіжних послуг (далі - технологічний оператор) - юридична особа, що надає послуги процесингу, клірингу або виконує операційні, інформаційні та інші технологічні функції, пов`язані з наданням платіжних послуг, без залучення коштів за платіжними операціями на свій рахунок;

90) унікальний ідентифікатор - комбінація цифр або знаків, що надається користувачу надавачем платіжних послуг та дає змогу однозначно ідентифікувати користувача та/або його рахунок для цілей виконання платіжної операції;

Згідно з ч. 3 ст. 32 Закону України «Про платіжні послуги» надавач платіжних послуг зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача щодо використання платіжного інструменту, помилкових, неналежних, неакцептованих платіжних операцій, ініційованих з використанням такого платіжного інструменту, надавати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, встановлений договором, але не більше строку, передбаченого законом для розгляду звернень (скарг) громадян.

Відповідно до ч. 20 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги» користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний:

1) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором;

2) зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом;

3) не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права;

4) не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції;

5) негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.

Відповідно до ч. 20 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги» емітент має право:

1) заблокувати електронний платіжний засіб користувача після надходження повідомлення про втрату чи загрозу втрати електронного платіжного засобу або в інших випадках відповідно до умов договору та/або законодавства;

2) розблокувати електронний платіжний засіб, якщо втрата електронного платіжного засобу користувачем не підтвердилася або в інших випадках відповідно до умов договору та/або законодавства;

3) зупинити або припинити право користувача на використання електронного платіжного засобу у разі порушення користувачем умов його використання, визначених договором та/або законодавством. Зупинення або припинення права користувача на використання електронного платіжного засобу не припиняє зобов`язань користувача і емітента, що виникли до зупинення або припинення зазначеного права.

Згідно з ч. 1 ст. 51 Закону України «Про платіжні послуги» надавачі платіжних послуг зобов`язані здійснювати моніторинг платіжних операцій користувачів відповідно до внутрішнього порядку управління операційними ризиками та ризиками інформаційної безпеки з метою ідентифікації неакцептованих, помилкових та неналежних платіжних операцій, суб`єктів таких операцій та забезпечувати вжиття заходів для запобігання або припинення таких операцій.

Статтею 86 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено відповідальність надавачів платіжних послуг під час виконання платіжних операцій і зокрема зазначене наступне.

1. Надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином.

2. Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.

3. Користувачі мають право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг внаслідок помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.

4. Надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків зобов`язаний на запит користувача, якого він обслуговує, невідкладно вжити заходів для отримання всієї наявної у надавача платіжних послуг інформації про платіжну операцію та надати її користувачу без стягнення плати.

8. Надавачі платіжних послуг платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за помилкові платіжні операції, у тому числі за виконання:

1)помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача;

2)помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника;

3)платіжної операції з рахунку платника без законних підстав або внаслідок інших помилок надавача платіжних послуг.

11. Платник, з рахунку якого внаслідок помилки неналежного стягувача без законних підстав списано кошти, має право на стягнення суми такої платіжної операції з неналежного стягувача у судовому порядку.

18. Надавач послуг з ініціювання платіжної операції у разі невиконання або неналежного виконання платіжної операції з його вини зобов`язаний відшкодувати надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку на вимогу останнього всі понесені збитки та суми, відшкодовані користувачам. Надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку несе передбачену цим Законом відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій, ініційованих через надавача платіжних послуг з ініціювання платіжної операції.

19. Надавач платіжних послуг отримувача зобов`язаний відшкодувати надавачу платіжних послуг платника заподіяну шкоду внаслідок незастосування посиленої автентифікації у випадках, якщо її застосування вимагається відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

20. Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за дії або бездіяльність своїх працівників, залучених комерційних агентів та надавачів платіжних послуг - посередників, у тому числі за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій та/або за заподіяну шкоду.

21. Надавачі платіжних послуг несуть передбачену законодавством відповідальність за недотримання встановлених вимог щодо обробки персональних даних користувачів під час надання платіжних послуг.

22. Надавачі платіжних послуг несуть передбачену законодавством відповідальність за порушення прав та інтересів споживачів.

Відповідно до ч. 5 ст. 87 Закону України «Про платіжні послуги» до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

Відповідно до Умов і правил надання банківських послуг АТ КБ «Приват Банк»:

1.1.5.5. Банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки Клієнта, Карту, контрольну інформацію Клієнта, відправленому в SMS - повідомленні ПІН - коді, Ідентифікаторі користувача, паролях системи Приват24 або проведених Клієнтом операціях стане відомо іншим особам внаслідок несумлінного виконання Клієнтом умов їхнього зберігання і використання та/або прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв`язку під час використання цих каналів.

1.1.5.13. Клієнт несе відповідальність у повному обсязі за всі операції супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви Клієнта про блокування картки / рахунку / на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг.

1.1.5.14. Клієнт відповідає за усі операції в повному обсязі, здійснені у підрозділах Банку, через пристрої самообслуговування, систему MobileBanking, систему Приват-24 з використанням передбачених цими Умовами засобів його ідентифікації та аутентифікації.

2.1.4.7. Клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі якщо його дії або бездіяльності призвели до втрати електронного платіжного засобу, розголошенню ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію.

2.1.1.7.4. Держатель Карти несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на карті даних, до моменту звернення Власника Картки і за всі операції,які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Картки в стоп лист платіжної системи.

2.1.1.7.3. У разі якщо Держатель дає згоду на проведення операцій з Картками або нанесеними на них даними поза полем його зору, він несе повну відповідальність за їх можливе шахрайське використання надалі. Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесеними на карті даними.

У той же час Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» втратив чинність і застосований до спірних правовідносин в цій справі бути не може.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Аналізуючи матеріали справи і обставини викладені в заявах по суті справи, суд доходить таких висновків.

Зі справи встановлено, що невідомі особи отримали несанкціонований доступ до рахунків позивачки та здійснили перерахування грошових коштів з її банківського рахунку за рекламні послуги «FACEBK» та розваги «METAPAY Z0NS», чим вчинили викрадення грошових коштів.

Обставини вказаного правопорушення розслідуються Вишгородським РУП ГУНП в Київській області кримінальне провадження №12023116150000004 за ч. 3 ст. 190 КК України.

В матеріалах справи відсутні і позивачкою суду не надані належні, допустимі й достатні докази того, що списання грошових коштів позивачки сталося з вини відповідача.

Доводи позову про причетність до вказаного правопорушення працівників банку є бездоказовими і ґрунтуються на припущеннях.

Посилання в позові на списання грошових коштів в умовах заблокування банківської картки є недоведеними.

Сам тільки факт списання грошових коштів з банківського рахунку позивачки поза її волею невідомими особами, шляхом вчинення шахрайських дій разом з твердженням позивачки про неповідомлення нею нікому інформації для ідентифікації та аутентифікації електронного платіжного засобу, на протиправні дії відповідача і наявність його вини в цьому вказувати не може.

При цьому в позові не визначено та не конкретизовано, які саме дії відповідача слід визнати протиправними.

Обставини викладені в позовній заяві не можна вважати помилковою платіжною операцією в розумінні вимог Закону України «Про платіжні послуги», оскільки списання грошових коштів сталося внаслідок шахрайських дій та з використанням даних для інтернет платежів, а не внаслідок помилок надавача платіжних послуг та не внаслідок винних протиправних дій або бездіяльності співробітників банку, що могли призвести до безпідставного списання грошових коштів.

Отже, підстави для покладення цивільної відповідальності на відповідача передбаченої ст. 86 Закону України «Про платіжні послуги» та ст. 1073 ЦК України, внаслідок списання грошових коштів з рахунку позивачки останньою в суді не доведено і судом не встановлено.

За таких умов підстав для визнання дій відповідача протиправними, визнання транзакцій недійсними, стягнення з відповідача суми списаних грошових коштів (7 892,51 грн) та стягнення 50 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, передбачених ст. ст. 23, 1167 ЦПК України суд не вбачає.

З урахуванням наведених норм права та встановлених обставин справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди у зв`язку з відсутністю всіх складових цивільно-правової відповідальності, за якої у позивача виникло би право на її відшкодування. Заподіяння моральної шкоди позивачці внаслідок проведення протиправних дій відповідача в суді не доведено.

Таким чином позов є необґрунтованим і недоведеним, а тому в його задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268, 279 ЦПК України,

вирішив:

у задоволені позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий 18 грудня 1997 Радянським РУ ГУ МВС України в м. Києві, РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк», КОД ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-д.

Суддя