Справа № 307/4824/22

Закарпатський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

24.02.2023 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в особі судді Фазикош Г.В., розглянувши в залі судових засідань, в м. Ужгороді, матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за його апеляційною скаргою на постанову судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 20.12.2022,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Тячівського районного суду від 20.12.2022 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП- перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади , вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8 500грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 496,20грн судового збору.

В оскарженій постанові судді від 20.12.2022 йдеться про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за таких обставин.

04.12.2022, близько 22 год., на напрямку 262-го прикордонного знаку (територія Тячівської об`єднаної територіальної громади Тячівського району), на відстані 80 метрів від лінії державного кордону було виявлено та в подальшому затримано ОСОБА_1 , який разом з двома іншими особами здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України до Румунії поза пунктом пропуску через державний кордон. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст.ст. 9,12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04.11.1991 та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.204-1 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначену вище постанову судді від 20.12.2022 скасувати, а провадження у даній справі закрити.

В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 01.12.2022 він рухався в рейсовому автобусі в напрямку с.Ділове. На в`їзді в населений пункт на одному з блок постів автобус було зупинено працівниками державної прикордонної служби. Його та ще декілька осіб висадили та наказала пред`явити документи. Далі їх затримали та доставили в прикордонний пункт в с. Ділове, оформили протокол адміністративного затримання та тримали 3 доби. ОСОБА_1 вказує, що після того, як їх випустили після арешту, він разом з іншими особами поїхали на автобусі додому, який було зупинено на блок пості працівниками прикордонної служби. Так само, без пояснення причин їх було затримано і доставлено в прикордонний пункт в Тячівському районні в с.Солотвино, де знову повторно тримали 3 доби.

Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення, не зазначено яким чином було встановлено, що він намагався незаконно, поза пунктами пропуску через державний кордон, перетнути державний кордон з України до Румунії.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення інкримінованого правопорушення: ні схеми правопорушення, на якій могли бути зафіксовані умовні позначки місця вчинення правопорушення, місця розташування, маршрут руху порушника та лінію державного кордону, чи інших беззаперечних доказів, які б вказували на причетність ОСОБА_1 до інкримінованого правопорушенню матеріали справи не містять.

В судові засідання, які були призначені на 10.02.2022 та 24.02.2023 ОСОБА_1 та його захисник Ясик І.О. не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку смс від 31.01.2023 та 14.02.2023. Заяв про відкладення розгляду справи не надходило, доказів про поважність причин неявки надано суду не було.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги про те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою апеляційний суд відхиляє з огляду на таке.

Відповідно до положень ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно із положеннями ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Статтею 204-1 КУпАП встановлена відповідальність за незаконне перетинання державного кордону України, за її частиною 2 перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Згідно ст.9 Закону України Про Державний кордон України перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Згідно п.6 ч.1 ст.8 Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, як встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Апеляційний суд критично відноситься до тверджень ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки такі спростовуються доказами по справі.

Аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП підтверджується дослідженими апеляційним судом доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 006756 від 05.12.2022 (а.с.1), відповідно до якого 04.12.2022, близько 22 год., на напрямку 262-го прикордонного знаку (територія Тячівської об`єднаної територіальної громади Тячівського району), на відстані 80 метрів від лінії державного кордону було виявлено та в подальшому затримано ОСОБА_1 , який разом з двома іншими особами здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України до Румунії поза пунктом пропуску через державний кордон;

- протоколом про адміністративне затримання від 04.12.2022 (а.с.2);

- поясненнями начальника відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) лейтенанта ОСОБА_2 від 04.12.2022 (а.с.5), відповідно до якого, під час виконання наказу на охорону державного кордону в прикордонному наряді «Группа реагування» в районі 262 прикордонного знаку близько 22 год 10 хв., 04 грудня 2022, було виявлено громадянина України ОСОБА_3 , спільно з громадянами України ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , які прибули до околиці м. Тячів, і при перевірці документів не змогли вказати мету знаходження поза містом в прикордонній смузі, наявність грошей у розмірі 1500 евро, 1000 доларів США, наявність точки в мобільному телефоні поблизу державного кордону;

- письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 05.12.2022 (а.с.6), згідно яких він приїхав на Закарпаття з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з метою перетнути державний кордон України;

- протоколом особистого огляду речей та вилучення речей і документів від 05.12.2022.

В ході фільтраційних заходів громадяни України частково зізнались, що мали умисел незаконно перетнути державний кордон з України до Румунії поза пунктами пропуску через державний кордон, але коментувати детально це відмовились. Після чого було прийнято рішення щодо затримання вказаних осіб.

Також апеляційний суд вважає, що місцевим судом дотримані вимоги ст.ст. 251,252,280 КУпАП при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.283 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 цього адміністративного правопорушення.

Апеляційний суд також враховує, що ОСОБА_1 від підпису відмовився, зміст протоколу було йому доведено в присутності двох свідків: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Ці обставини в ході перегляду постанови в апеляційному порядку не спростовані.

Докази, наведені вище, які апеляційний суд визнає належними й допустимими, і зібраними відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні в ході розгляду справи апеляційним судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП адміністративного правопорушення - спроба незаконного перетину державного кордону України, вчиненого групою осіб.

Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що начальник відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) лейтенант ОСОБА_2 діяв неправомірно при затриманні ОСОБА_1 , при проведенні перевірки та складанні щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.204-1 КУпАП, і таких до апеляційної скарги не додано. Тому, апеляційний суд приходить до висновку, що начальник відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) лейтенант ОСОБА_2 при виконанні своїх функціональних обов`язків діяв виключно у межах наданих йому повноважень.

З огляду на наведене вище, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції ОСОБА_1 обґрунтовано визнаний винним у вчиненні передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП адміністративного правопорушення, що адміністративне стягнення, яке накладено на нього у межах санкції ч.2 ст.204-1 КУпАП, відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, а також передбаченій ст.23 КУпАП меті адміністративного стягнення, і в свою чергу є необхідним і достатнім для виправлення і виховання ОСОБА_1 у дусі точного та неухильного додержання законів та запобігання новим правопорушенням.

Відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Отже, апеляційний суд вважає за необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції як законну та обґрунтовану залишити без змін.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 20.12.2022 про визнання винним та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.2 ст.204-1 КУпАП - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Фазикош