open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 239/306/16-ц
Моніторити
Ухвала суду /24.02.2023/ Індустріальний районний суд м.ДніпропетровськаІндустріальний районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /29.12.2022/ Індустріальний районний суд м.ДніпропетровськаІндустріальний районний суд м. Дніпропетровська Постанова /14.02.2022/ Донецький апеляційний суд Ухвала суду /13.02.2022/ Донецький апеляційний суд Ухвала суду /20.12.2021/ Донецький апеляційний суд Ухвала суду /23.11.2021/ Донецький апеляційний суд Ухвала суду /01.11.2021/ Донецький апеляційний суд Рішення /20.09.2021/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області Рішення /20.09.2021/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області Ухвала суду /18.08.2021/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області Ухвала суду /07.07.2021/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області Ухвала суду /07.07.2021/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області Ухвала суду /04.06.2021/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області Ухвала суду /04.02.2021/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області Ухвала суду /04.01.2021/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області Ухвала суду /16.03.2018/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області Ухвала суду /09.02.2018/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області Ухвала суду /22.01.2018/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області Ухвала суду /20.12.2017/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області Ухвала суду /06.10.2017/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області Ухвала суду /18.08.2017/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області Ухвала суду /06.04.2017/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області Ухвала суду /05.08.2016/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області Ухвала суду /08.06.2016/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області Ухвала суду /01.06.2016/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області
emblem
Справа № 239/306/16-ц
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /24.02.2023/ Індустріальний районний суд м.ДніпропетровськаІндустріальний районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /29.12.2022/ Індустріальний районний суд м.ДніпропетровськаІндустріальний районний суд м. Дніпропетровська Постанова /14.02.2022/ Донецький апеляційний суд Ухвала суду /13.02.2022/ Донецький апеляційний суд Ухвала суду /20.12.2021/ Донецький апеляційний суд Ухвала суду /23.11.2021/ Донецький апеляційний суд Ухвала суду /01.11.2021/ Донецький апеляційний суд Рішення /20.09.2021/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області Рішення /20.09.2021/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області Ухвала суду /18.08.2021/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області Ухвала суду /07.07.2021/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області Ухвала суду /07.07.2021/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області Ухвала суду /04.06.2021/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області Ухвала суду /04.02.2021/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області Ухвала суду /04.01.2021/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області Ухвала суду /16.03.2018/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області Ухвала суду /09.02.2018/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області Ухвала суду /22.01.2018/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області Ухвала суду /20.12.2017/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області Ухвала суду /06.10.2017/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області Ухвала суду /18.08.2017/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області Ухвала суду /06.04.2017/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області Ухвала суду /05.08.2016/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області Ухвала суду /08.06.2016/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області Ухвала суду /01.06.2016/ Новогродівський міський суд Донецької областіНовогродівський міський суд Донецької області

Справа № 239/306/16-ц

Провадження № 2-в/202/10/2023

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

24 лютого 2023 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря Пеки Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 239/306/16-ц (провадження №2/239/4/2021) за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про стягнення страхового відшкодування та суми заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2022 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська засобами поштового зв`язку надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 239/306/16-ц (провадження № 2/239/4/2021) за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про стягнення страхового відшкодування та суми заборгованості за кредитним договором, відповідно до якої просили ухвалити рішення про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 239/306/16-ц за позовом ТОВ «Глобал Спліт» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про стягнення суми страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу № 0114-0502-0413 від 06 березня 2014 року у розмірі 148105 гривень, та стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитним договором № IKAPNAIG.233569.001 від 07.03.2014 у розмірі 4541 гривня 28 копійок закінченній ухваленням рішення Новогродівського міського суду Донецької області.

З матеріалів справи вбачається, що у провадженні Новогродівського міського суду Донецької області перебувала цивільна справа № 239/306/16-ц за за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про стягнення страхового відшкодування та суми заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Новогродівського міського суду Донецької області від 20 вересня 2021 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український Страховий Стандарт» про стягнення страхового відшкодування та суми заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Український Страховий Стандарт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» суму страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу № 0114-0502-0413 від 06 березня 2014 року у розмірі 148105 (сто сорок вісім тисяч сто п`ять) гривень. Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» суму заборгованості за кредитним договором № IKAPNAIG.233569.001 від 07.03.2014 у розмірі 4541 (чотири тисячі п`ятсот сорок одна) гривня 28 копійок. В задоволені решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» на користь держави суму судового збору в розмірі 202 (двісті дві) гривні 90 копійок. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Український Страховий Стандарт» на користь держави суму судового збору в розмірі 2221 (дві тисячі двісті двадцять одна) гривня 58 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 (адреса мешкання: АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 ) на користь держави суму судового збору в розмірі 34 (тридцять чотири) гривні 06 копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 (адреса мешкання: АДРЕСА_2 , іпн НОМЕР_2 ) на користь держави суму судового збору в розмірі 34 (тридцять чотири) гривні 06 копійок.

Постановою Донецького апеляційного суду від 15 лютого 2022 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український Страховий Стандарт» залишено без задоволення. Рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 20 вересня 2021 року залишено без змін.

Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 29.04.2022 № 26/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.

У жовтні 2022 року ТОВ «Глобал Спліт» звернулося до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська із заявою про видачу рішення суду, яке набрало законної сиои та виконавчих листів по вищезазначеній справі.

25 жовтня 2022 року Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська було повідомлено, що згідно п. 3 розділу ХІХ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України № 814 від 20.08.2019 року, виконавчі документи формуються на підставі відомостей Автоматизованої системи документообігу суду та приєднуються до обліково-статистичної картки на судову справу в електронному вигляді. Оскільки електронна база даних Автоматизованої системи документообігу суду Новогродівського міського суду Донецької області надана ДП «Інформаційні судові системи» тільки для загального перегляду інформації, у суду відсутні повноваження на внесення будь-яких змін до бази даних іншого суду.

Наведене і зумовило ТОВ «Глобал Спліт» звернутися до Індустріального районного суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 239/306/16-ц (провадження № 2/239/4/2021) за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про стягнення страхового відшкодування та суми заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 грудня 2022 року головуючим суддею у справі про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі № 239/306/16-ц визначено суддю Слюсар Л.П.

Сторони у судове засідання не з`явилися, повідомлялися про розгляд справи належним чином. Заявником ТОВ «Глобал Спліт» надано клопотання про розгляд заяви про відновлення втраченого судового провадження за відсутності представника заявника, вимоги викладені в заяві підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст.247ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного.

Згідно ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або провадження у якій закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Відповідно до вимог ст. 493 ЦПК України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: 1) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); 2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; 3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; 4) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; 5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; 6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; 7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.

Частиною 1 ст. 494 ЦПК України визначено, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

Розпорядженням голови Верховного Суду від 29.04.2022 року № 26/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Новогродівський міський суд Донецької області)» територіальна підсудність справ Новогродівського міського суду Донецької області визначена Індустріальному районному суду м.Дніпропетровська.

Матеріали судових справ Новогродівського міського суду Донецької області до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська не передавались.

На пропозицію суду надати особам, які брали участь у справі, документи та матеріали, що збереглися, для точного відновлення втраченого судового провадження (копії позовної заяви, судових рішень, інших документів та матеріалів, які подавались до суду або були видані судом), суду ненадано.

В ході розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження з`ясовано, що рішенням Новогродівського міського суду Донецької області від 20 вересня 2021 року (справа № 239/306/16-ц, провадження № 2/239/4/2021) позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український Страховий Стандарт» про стягнення страхового відшкодування та суми заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Український Страховий Стандарт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» суму страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу № 0114-0502-0413 від 06 березня 2014 року у розмірі 148105 (сто сорок вісім тисяч сто п`ять) гривень. Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» суму заборгованості за кредитним договором № IKAPNAIG.233569.001 від 07.03.2014 у розмірі 4541 (чотири тисячі п`ятсот сорок одна) гривня 28 копійок. В задоволені решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» на користь держави суму судового збору в розмірі 202 (двісті дві) гривні 90 копійок. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Український Страховий Стандарт» на користь держави суму судового збору в розмірі 2221 (дві тисячі двісті двадцять одна) гривня 58 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 (адреса мешкання: АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 ) на користь держави суму судового збору в розмірі 34 (тридцять чотири) гривні 06 копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 (адреса мешкання: АДРЕСА_2 , іпн НОМЕР_2 ) на користь держави суму судового збору в розмірі 34 (тридцять чотири) гривні 06 копійок.

Постановою Донецького апеляційного суду від 15 лютого 2022 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український Страховий Стандарт» залишено без задоволення. Рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 20 вересня 2021 року залишено без змін.

Єдиний державний реєстр судових рішень містить рішення Новогродівського міськогосуду Донецькоїобласті від 20 версеня 2021 року по справі № 239/306/16-ц, провадження №2/239/4/2021 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український Страховий Стандарт» про стягнення страхового відшкодування та суми заборгованості за кредитним договором, а також постанову Донецького апеляційного суду від 15 лютого 2022 року по справі №239/306/16-ц, провадження № 22-ц/804/156/22 за скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український Страховий Стандарт» на рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 20 вересня 2021 року.

Процедуру формування та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень визначає Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року № 740 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2009 року № 1007) (далі - Порядок).

Згідно з абз. 4 п. 3 Порядку електронна копія судового рішення - складений в суді у вигляді електронних даних ідентичний судовому рішенню за документарною інформацією та реквізитами електронний документ, засвідчений електронним цифровим підписом особи, що підписала зазначене рішення, який може бути перетворений електронними засобами у візуальну форму.

З метою відновлення втраченого судового провадження у вищезазначеній цивільній справі судом було використано дані, що містяться у використовуваній у судовій системі комп`ютерній програмі «Д-3», а також відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Так, у використовуваній у судовій системі комп`ютерній програмі «Д-3», та у Єдиному державному реєстрі судових рішень, наявне рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 20 вересня 2021 року, ухвалене у цивільній справі № 239/306/16-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український Страховий Стандарт» про стягнення страхового відшкодування та суми заборгованості за кредитним договором, та постанова Донецького апеляційного суду від 15 лютого 2022 року, ухвалена за скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український Страховий Стандарт» на рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 20 вересня 2021 року.

На підставі зібраних і перевірених матеріалів, суд вважає встановленим зміст рішення Новогродівського міськогосуду Донецькоїобласті від 20 версеня 2021 року по цивільній справі № 239/306/16-ц, провадження № 2/239/4/2021 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український Страховий Стандарт» про стягнення страхового відшкодування та суми заборгованості за кредитним договором, та постанови Донецького апеляційного суду від 15 лютого 2022 року по справі №239/306/16-ц, провадження № 22-ц/804/156/22 за скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український Страховий Стандарт» на рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 20 вересня 2021 року.

За таких обставин, суд, з метою захисту прав ТОВ «Глобал Спліт» на обов`язковість виконання судового рішення, вважає можливим відновити втрачене судове провадження, а саме - в частині відновлення рішення Новогродівського міськогосуду Донецькоїобласті від 20 версеня 2021 року та постанови Донецького апеляційного суду від 15 лютого 2022 року у справі №239/306/16-ц, оскільки зібрані і перевірені матеріали, на думку суду, є належними та достатніми доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 488, 489, 493, 494 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відновити втрачене судове провадження у цивільній справі №239/306/16-ц за позовом позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український Страховий Стандарт» про стягнення страхового відшкодування та суми заборгованості за кредитним договором, в частині відновлення змісту рішення Новогродівського міського суду Донецької області:

239/306/16-ц

2/239/4/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

20 вересня 2021 року Новогродівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Любчика О.В., за участю секретаря судового засідання Рудакової Т.Ю., представника позивача ОСОБА_3 , відповідача ОСОБА_2 , представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новогродівка, в режимі відеоконференції, за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про стягнення страхового відшкодування та суми заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт», в якому просив стягнути: з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» суму страхового відшкодування в розмірі 156400 грн.; з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором №IKAPNAIG.233569.001 від 07.03.2014 у розмірі 9773,22 грн.

В обґрунтування зазначив, що між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № IKAPNAIG.233569.001 від 07.03.2014, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 140460 грн., на придбання автомобіля. Термін користування кредитом встановлений до 06.03.2021. Процентна ставка по кредиту становить 15,5% річних, зі сплатою комісії за надання кредитних ресурсів в розмірі 0,20% суми кредиту по договору, щомісяця в період сплати. В забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № PX029031.233574.001 від 07.03.2014, згідно умов якого останній зобов`язався відповідати перед банком за виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором. ОСОБА_1 належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконала, внаслідок чого, станом на 24.05.2018 утворилась заборгованість за кредитним договором, яка складає 166173,22 грн., з яких 111155,33 грн. поточна заборгованість за тілом кредиту, 19822,29 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту, 1106,39 грн. поточна заборгованість по процентам 1106,39 грн., 29313,57 грн. прострочена заборгованість по процентам, 4775,64 грн. прострочена заборгованість за комісією по кредиту. 06.03.2014 між ОСОБА_1 та ПАТ «СК «Український страховий стандарт» укладений договір добровільного страхування транспортного засобу № 0114-0502-0413, предметом якого є майнові інтереси відповідача ОСОБА_1 , що не суперечать законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом «Geely Emgrand X7», 2013 р.н., номерний знак НОМЕР_3 . Згідно п. 2 договору страхування ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» є вигодонабувачем, оскільки на придбання застрахованого автомобіля позивач надав відповідачу кредитні кошти. У зв`язку із настанням страхового випадку, а саме викрадення застрахованого автомобіля, відповідач ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» повинна виплатити позивачу, як вигодонабувачу, суму страхового відшкодування, розмір якого згідно п. 6.3. договору страхування становить 156400 грн.

Ухвалою судді від 01.06.2016 відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання та позивачу відстрочено сплату судового збору.

Ухвалою суду від 05.08.2016, залучено до участі у справі в якості співвідповідача ПрАТ «Страхова компанія«Український страховийстандарт».

Ухвалою суду від 07.07.2021 залучено до участі у справі, правонаступника позивача ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» - ТОВ «Глобал Спліт».

Ухвалою суду від 18.08.2021 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача, ПрАТ «СК «Український страховий стандарт», позовні вимоги не визнав та просив ухвалити рішення, яким покласти борг на відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вказав, що 06.03.2014 між ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» - страховик, було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 0114-0502-0413, за яким було застраховано автомобіль «Geely» н/з НОМЕР_4 . Позивач є вигодонабувачем, згідно п. 2 договору страхування. 04.02.2015 ОСОБА_1 звернулась до страховика із повідомленням про те, що в ніч на 27.01.2015 застрахований автомобіль було викрадено невідомими особами в камуфляжній формі у м. Новогродівка. Згідно п. 21 Розпорядження КМУ, № 1053 від 30.10.2014 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» м. Новогродівка Донецької області входило в перелік населених пунктів, на території яких проводилась АТО. Згідно п. 3.2.11 Умов до договору страхування, до страхових випадків не відносяться збитки, що виникли поза межами території дії договору. Відповідно до п. 6.7 Умов до договору страхування, дія договору не поширюється на території будівельних майданчиків, аеропортів, морських портів, військових частин, території зон бойових дій, народних заворушень. Станом на 27.01.2015 у м. Новогродівка Донецької області не поширювалась дія договору страхування, як на території зони бойових дій (проведення АТО). Отже, оскільки угон автомобіля стався на території зони бойових дій (проведення АТО) підстав для виплати страхового відшкодування не вбачається. Вказує, що відповідач ОСОБА_1 несвоєчасно зробила письмову заяву в територіальний орган МВС про настання страхового випадку, тобто після спливу 24 годин з моменту його настання 29.01.2015, фактично через дві доби після угону. Оскільки відповідач ОСОБА_1 несвоєчасно без поважних причин порушила строки звернення до правоохоронних органів з повідомленням про угон, підстав для виплати страхового відшкодування не вбачається. Також відповідач ОСОБА_1 несвоєчасно повідомила страховика про факт угону 04.02.2015, тобто на шостий робочий день після настання події, тому підстав для виплати страхового відшкодування також немає. Крім того вказав, що вимоги позивача до ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» мають розглядатись виключно в порядку господарського судочинства.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилась, про причини неявки не повідомила.

Відповідач ОСОБА_2 у судовомузасіданні позовнівимоги невизнав,суду пояснив,що вніч з27.01.2015по 28.01.2015до йогоквартири увірвалисьневідомі чоловікиу камуфляжі,озброєні вогнепальноюзброєю тапочали йогобити,вимагали унього гроші,цінності тадокументи наавтомобілі.Внаслідок чого,він буввимушений передатидва комплектиключів відавтомобіля «Geely»н/з НОМЕР_4 ,свідоцтво прореєстрацію,після чоговони підійшлидо гаражу,де зберігавсяавтомобіль тавін піддією погрознасильства буввимушений відкритигараж тавіддати вказанийавтомобіль.Крім зазначеногоавтомобіля,також унього булонезаконно вилученоавтомобіль ВАЗ2101.Після скоєннянападу,невідомі погрожувалийому фізичноюрозправою увипадку зверненнядо працівниківполіції,внаслідок чоговін перебуваючиу стресовомустані звернувсядо правоохороннихорганів зприводу вказанихподій лише29.01.2015.Втім,28.01.2015він дзвонивдо страховоїкомпанії таповідомив їхпро незаконнезаволодіння застрахованоготранспортного засобу.Також,в цейже деньз адресиелектронної поштийого дружини ОСОБА_1 на адресупредставника страховоїкомпанії ОСОБА_5 було надісланозаяву проугон йогоавтомобіля.Представник страховоїкомпанії приїздивна місцезаволодіння транспортногозасобу.

Представник відповідачів ОСОБА_6 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та суду пояснила, що ОСОБА_1 повідомила страхову компанію про викрадення авто засобами телефонного зв`язку в той же день, як і поліцію 29.01.2015. А 04.02.2015 вже було направлено до страхової компанії повідомлення про настання страхового випадку з поясненнями безпосередньо через представника страхової компанії ОСОБА_7 , який приїздив до м. Новогродівка, зустрічався з страхувальником та слідчим. Ніяких бойових дій на той час, як і зараз на території м. Новогродівка не відбувалось. З листування між страхувальником, поліцією та страховою компанією в період 2015-2016 років, остання ніколи не посилалась на те, що вона не визнає випадок викрадення автомобіля страховим випадком. Страхова компанія неодноразово за цей період втрачала надіслані страхувальником на її адресу за її вимогою документи, зволікаючи з виплатою страхового відшкодування. На адресу страхувальника не надходила постанова чи інше рішення страхової компанії щодо відмови в виплаті страхового відшкодування. На даний час слідство у кримінальному провадженні триває. Крім того вказала, що вимоги до ОСОБА_2 , як поручителя за договором поруки від 07.03.2014 є безпідставними, оскільки пред`явлені поза межами строку позовної давності. Позивач 08.10.2015 надіслав на адресу ОСОБА_2 вимогу про сплату всього залишку по кредиту і саме з цього часу відліковується шість місяців на протязі яких позивач має право пред`явити вимогу до поручителя. Таке право сплинуло 08.04.2016, а з позовом позивач звернувся 25.05.2016. Після пред`явлення банком вимоги про дострокове повернення кредиту 08.10.2015, банк не мав права нараховувати будь-які відсотки за кредитним договором. Разом з тим, суми пред`явлені за позовом суттєво відрізняються від сум у вимозі 2015 року за показниками заборгованості за процентами за користування кредитом та комісією. Різниця складає 15218,7 грн., у тому числі за процентами 13252,25 грн., за комісією 1966,45 грн. Вважає, що позовні вимоги завищені на вказану суму. Позовні вимоги повинні бути задоволені за рахунок страхового відшкодування, яке повністю покриває обґрунтовані позовні вимоги. Просила відмовити в частині позовних вимог до відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_1 .

Представник відповідача ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала письмові пояснення, в яких вказала, що між ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» та ОСОБА_1 був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу № 0114-0502-0413, на підставі та на умовах якого було застраховано майнові інтереси ОСОБА_1 у володінні, користуванні та розпорядженні т/з «Geely» н/з НОМЕР_5 , придбаного за кредитним договором у ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку», а також супутніми законодавчими актами, які врегульовують істотні умови страхування. 29.01.2015 від ОСОБА_1 правоохоронними органами було зареєстровано заяву, якою вона повідомила про скоєний злочин, від 27.01.2015 (на другий день), пов`язаний із незаконним заволодінням рухомого майна, про що було відкрито кримінальне провадження за ст. 289 ч. 3 КК України. Потім, 04.02.2015 (на 8 день) ОСОБА_1 в порядку договору страхування було подано до ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» повідомлення про настання випадку, який має ознаки страхового, зареєстрованого за № 0361 від 04.02.2015, яким заявлялось про злочинне викрадення застрахованого т/з «Geely» н/з НОМЕР_5 . Оскільки ОСОБА_1 без поважних причин повідомила правоохоронні органи про викрадення автомобілю через дві доби (29.02.2015), а страховика про настання страхового випадку на восьмий день (04.02.2015) ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування. Також вказала, що незаконне заволодіння автомобілем невідомими особами відбулось на території, де дія укладеного договору страхування не поширювало свій страховий захист, оскільки на території м. Новогродівка Донецької області проводились антитерористична операція. Просила залишити без розгляду позов до відповідача ПрАТ «СК «Український страховий стандарт».

Заслухавши представників сторін, відповідача ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

07 березня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Банк Розвитку» (далі Банк) та ОСОБА_1 (далі Позичальник) укладено кредитний договір № IKAPNAIG.233569.001 (а.с. 4-9 т. 1).

Відповідно до умов кредитного договору Банк надає Позичальнику у тимчасове, платне користування грошові кошти (далі кредит) в сумі 140460 грн. на придбання автомобіля.

Пунктом 1.3. кредитного договору визначений термін користування кредитом - до 06 березня 2021 року.

Згідно з п. 1.4. кредитного договору процентна ставка за користування кредитом 15,5 процентів річних.

Пунктом 1.6. кредитного договору передбачено, що Позичальник сплачує Банку комісію за надання кредитних ресурсів у розмірі 0,20% від суми кредиту по договору щомісяця в період сплати. Сплата комісії здійснюється в гривні. Розрахунок та нарахування здійснюються щомісяця в перший робочий день місяця за поточний місяць. Комісія за місяць видачі кредиту не нараховується. Нарахування комісії здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму кредиту, що зазначена в п. 1.2. кредитного договору.

Згідно п. 2.4. кредитного договору період сплати кредиту, комісії та процентів з 1 по 10 число кожного місяця, починаючи з наступного місяця, після дати підписання договору. При несплаті кредиту, комісії та процентів у зазначений строк вони вважаються простроченими.

Пунктами 2.7, 2.8 кредитного договору передбачено, що розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щодня з дати списання коштів з позичкового рахунку. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. Нарахування процентів здійснюється щоденно, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не включається.

Відповідно до п. 4.2.1. кредитного договору позичальник зобов`язаний здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані проценти та комісії, та виконувати всі свої зобов`язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.

07.03.2014 між ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» (Кредитор), ОСОБА_2 (Поручитель) та ОСОБА_1 (Боржник) укладено договірпоруки РХ029031.233574.001,предметом якогоє наданняпоруки Поручителемперед Кредиторомза виконанняБоржником зобов`язаньза кредитнимдоговором від07березня 2014року №IKAPNAIG.233569.001,згідно якогоКредитор надавБоржнику кредитв сумі140460грн.,а Боржникповинен виконатизобов`язання зповернення кредиту,наданого увигляді строковогокредиту всумі 140460грн.у строкз 07березня 2014року по06березня 2021року включно,сплати процентівза користуваннякредитом урозмірі 15,5%річних,сплати щомісячноїкомісії занадання кредитнихресурсів урозмірі 0,20% в місяць від суми кредиту у період з 1 по 10 число кожного місяця (п. п. 1, 18, 18.1, 18.2, 18.3 договору поруки) (а.с. 21 т. 1).

Пунктом 6 договору поруки визначено, що у випадку невиконання Боржником зобов`язань за кредитним договором, Боржник і Поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно з п. п. 13, 14 договору поруки цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань за кредитним договором. Порука за цим договором припиняється після закінчення п`яти років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором.

06 березня 2019 року, за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону №UA-EA-2018-12-22-000001-b від 12.02.2019, між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський банк розвитку» (Банк) та Товариством зобмеженою відповідальністю«Глобал Спліт» (Новий кредитор) укладено Договір №146 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до п. 2.1. якого Банк відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Банку до позичальників, заставодавців та поручителів, зазначених у Додатку №1 (Боржники), включаючи права вимоги до правонаступників Боржника, спадкоємців Боржника, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржника, або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього договору (Основні договори) (т.3 а.с.72-73).

Пунктом 2.2. договору про відступлення прав вимоги визначено, що Новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4.1. цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання Боржником зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойок у розмірах, вказаних у додатку до цього договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань, відшкодування за договорами страхування тощо. Розмір прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку №1 до цього договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надано Банку відповідно до умов Основних договорів.

Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти в сумі 2680940,00 грн. (п. 4.1. договору).

Згідно з Додатком №1 до Договору №146 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 06 березня 2019 року до Нового кредитора перейшли права вимоги, зокрема, до ОСОБА_1 за Кредитним договором № IKAPNAIG.233569.001 від 07.03.2014, договором застави № ZXA019500.233569.002від 07.03.2014 та ОСОБА_2 за договором поруки № IKAPNAIG.233569.001 від 07.03.2014 на загальну суму заборгованості в розмірі 233020,02 грн., з яких 130977,62 грн. залишок по тілу кредиту, 87715,48 грн. залишок по відсотках, 14326,92 грн. залишок по комісії (т. 3 а.с. 87).

Зобов`язання за вказаним договором про відступлення прав вимоги, укладеним між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ТОВ «Глобал Спліт» з боку останнього були виконані, що підтверджується копією платіжного доручення від 05.03.2019 на суму 2680940 грн. (т. 3 а.с. 105).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згіднозі ст. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ч. 1 ст.628, ст.629 ЦК Українивизначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені між ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1ст.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Сторони мають виконувати зобов`язання належним чином, відповідно до умов договору та вимогЦивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Згідно зі ст. 598 ч.1 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як зазначено у ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Можливість забезпечення виконання зобов`язання укладенням договору поруки передбаченост. 553 ЦК України. Відповідно дост. 554 ЦК Україниу разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено субсидіарну відповідальність поручителя. При цьому поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, відповідно доч. 1 ст. 543 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує, не здійснює погашення кредиту у встановленому договором порядку. Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором утворилась заборгованість, яка на думку позивача, згідно розрахунку заборгованості ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» станом на 24.05.2016 становить 166173,22 грн., з яких 111155,33 грн. поточна заборгованість за тілом кредиту, 19822,29 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту, 1106,39 грн. поточна заборгованість по процентам, 29313,57 грн. прострочена заборгованість по процентам, 4775,64 грн. прострочена заборгованість за комісією по кредиту (а.с. 12-19 т. 1).

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, заперечуючи проти позовних вимог представник відповідачів ОСОБА_6 вказала, що розмір заборгованості є завищеним, а тому позовні вимоги є безпідставними.

Визначаючи розмір заборгованості суд встановив наступне.

Згідно п. 3.1.9 кредитного договору, Банк має право достроково стягнути кредит, проценти та комісії в порядку, передбаченому п.п. 2.10, 2.11, 3.1.5., 3.1.6., при настанні умов, передбачених п. 3.1.11.

Відповідно до п.п. а п. 3.1.11 кредитного договору, банк, на власний розсуд має право змінити умови договору зажадати від позичальника дострокового повергнення кредиту, сплати комісії та\або процентів за його використання, виконання інших зобов`язань за цим договором у повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення. При цьому, згідно ст. 212, 611, 651 ЦК України, щодо зобов`язань, строк виконання яких не настав, вважається, що строк настав у зазначену в повідомленні дату. На цю дату позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, комісію й проценти за фактичний строк його користування, у повному обсязі виконати інші зобов`язання за договором.

З копії листа № 7751 від 08.10.2015 встановлено, що ПАТ «ВБР» звернулось до відповідача ОСОБА_1 із повідомленням про зміни умов договору та вимагає достроково повернути заборгованість за кредитним договором, в строк до 01 листопада 2015 року, яка станом на 02.10.2015, становить 150954,53 грн., з яких заборгованість за кредитом 121041,52 грн., прострочена заборгованість за кредитом 9936,1 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 1620,45 грн., прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом 15547,26 грн., заборгованість за комісією 280,92 грн., прострочена заборгованість за комісією 2528,28 грн., пеня 0 грн.(а.с. 20 т. 1)

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказаний висновок, висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові ВС від 28.03.2018 справа № 444/9519/12.

Отже, враховуючи, що позивач через невиконання відповідачем ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором змінив умови кредитного договору, а саме кінцевий строк виконання зобов`язань за кредитним договором до 01.11.2015, повідомивши відповідача про необхідність дострокового повернення всієї суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 150954,53 грн., та суми заборгованості, яка утвориться станом на 01.11.2015 суд вважає, що позивач продовживши нарахування відповідачу відсотків, після зміни кінцевого строку виконання зобов`язань, діяв неправомірно, збільшивши таким чином розмір заборгованості за кредитним договором до 166173,22 грн.

Тому, суд приходить до висновку, що розмір заборгованості за кредитним договором станом на 01.11.2015 становить 152646,28 грн., з яких 119840,86 грн. поточна заборгованість за тілом кредиту, 11136,76 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту, 1605,74 грн. поточна заборгованість по процентам, 17253,72 грн. прострочена заборгованість по процентам, 2809,20 грн. прострочена заборгованість за комісією по кредиту (а.с. 16 т. 1).

Судом також встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 07.03.2014 між ОСОБА_1 (заставодавець) та ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» (заставодержатель) укладено договір застави рухомого майна № ZXA019500.233569.002, предметом якого є надання заставодавцем в заставу майна автомобіль Geely Emgrand X7, сірого кольору, 2013 року випуску, № шасі (кузова) НОМЕР_6 , заставна вартість предмета застави складає 155900 грн. (п. п. 1, 35.4, 35.5 договору застави) (а.с. 67-71 т. 3).

Згідно п. 35.7 договору застави, за вимогою заставодержателя на день укладання даного договору заставодавець зобов`язаний застрахувати предмет застави на суму 155900 грн., на строк 12 місяців, та на користь заставодержателя від ризиків: «ДТП» - Пошкодження застрахованого ТЗ внаслідок ДТП за його участю, «НЗ» - незаконне заволодіння ТЗ (угон), «ПДТО» - пошкодження ТЗ внаслідок противоправних дій третіх осіб, «СЛ» - пошкодження ТЗ внаслідок стихійних явищ, падіння предметів нападу тварин, «ПВС» - пошкодження ТЗ внаслідок пожежі, вибуху, самозаймання та надати заставодержателю договір страхування та докази сплати страхового платежу. Предмет застави повинен бути застрахований на весь строк дії кредитного договору до повного його погашення.

Відповідно до п. 17.1 договору застави, у день укладання кредитного договору заставодавець надає банку належним чином оформлений договір страхування наземного транспорту. Під «оформленням договорів належним чином» сторони розуміють: письмове узгодження з банком договору страхування наземного транспорту, у т.ч. вибір страхувальника, переліку страхових ризиків, зазначених у п. 35.7 цього договору, які підлягають страхуванню, пред`явлення банку підписаного страхувальником договору страхування наземного транспорту та документів, які підтверджують сплату страхових внесків.

У разі настання страхового випадку щодо предмета застави заставодержатель має переважне право на задоволення своїх вимог за кредитним договором із суми страхового відшкодування. У разі настання страхового випадку предметом застави стає право вимоги до страховика. За згодою між Заставодавцем та Заставодержателем страхове відшкодування може бути спрямоване на відновлення предмету застави (п. 15.6 договору застави) (а.с. 68 т. 3).

06 березня 2014 року, між ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 0114-0502-0413 (а.с. 45 т. 1).

Предметом вказаного договору є майнові інтереси страхувальника ( ОСОБА_1 ), що не суперечать чинному законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням, розпорядженням належним позивачу транспортним засобом «Geely Emgrand X7», сірого кольору, 2013 року випуску, № шасі (кузова) НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_3 (п. 1 договору страхування) (а.с. 45 т. 1).

За п. 2 договору страхування, страхувальник призначає вигодонабувачем ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку».

Згідно п. 6 договору страхування, страховими ризиками за укладеним договором страхування є ДТП (п. 18.1.1 Договору), стихійні лиха та інші події (п. 18.1.2 договору), протиправні дії третіх осіб (п. 18.1.3 договору), незаконне заволодіння ТЗ варіант 2 (п. 18.1.4 договору).

Страхова сума за договором страхування становить 155900 грн., що становить 100% від дійсної вартості ТЗ та ДО, страховий тариф 7,83, страховий платіж 12206,97 грн.(п.п. 7-9 договору страхування.)

Територія дії договору за ризиками п.п. 6.1-6.4 Україна (п. 10 договору страхування).

Згідно п. 11 договору страхування, безумовна франшиза за ризиком «Незаконне заволодіння ТЗ» (п. 6.4 договору страхування) становить 5%.

Умови виплати страхового відшкодування без урахування експлуатаційного зносу (п. 13 договору страхування).

Строк дії договору страхування з 00:00 год. 07.03.2014 по 24:00 год. 06.03.2015 (п. 15 договору страхування).

Як вбачається з матеріалів справи (копій витягу з кримінального провадження № 12015050500000232 (а.с. 116, 123 т.1), копій листів та довідок Селидівського відділу поліції а.с.117, 119, 122 т. 1), 29.01.2015 до ЧЧ Селидівського МВ надійшла заява від ОСОБА_2 , про те, що 27.01.2015 в період часу з 00:30 до 02:00 за адресою: АДРЕСА_2 невідомі особи в камуфляжній формі, погрожуючи автоматичною зброєю заволоділи транспортним засобом, який належить ОСОБА_1 , марки «Geely Emgrand X7», номерний знак НОМЕР_3 , 2013 року випуску, а також свідоцтвом про реєстрацію даного транспортного засобу, чим спричинили матеріальну шкоду у розмірі 250 тис. грн. Відомості про кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 289 КК України зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення за № 482 і внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.01.2015 за № 12015050500000232.

04.02.2015, ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ «Український страховий стандарт» з письмовим повідомленням про настання випадку, який має ознаки страхового (а.с. 177 т. 2).

Як вбачається з копії запиту ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» до Селидівського МВ ГУМВС України в Донецькій області № 0514 від 20.02.2015, страхова компанія звернулась до працівників поліції стосовно надання інформацію про правопорушення, що має ознаки кримінального, згідно якого просила надати інформацію про результати розслідування обставин пригоди з ознаками кримінального правопорушення для подальшого розгляду та врегулювання даної події, що має ознаки страхової, а також можливості здійснення регламентованої виплати страхового відшкодування за даним випадком (а.с. 114 т. 1).

Згідно копії листа № 0253 від 04.02.2016, ПрАТ «СК «Український страховий стандарт», у відповідь на заяву ОСОБА_1 від 15.01.2016, повідомило, що на підставі повідомлення страхувальника від 04.02.2015 про викрадення застрахованого ТЗ страховиком зареєстровано справу № 5036, але надати копію страхового акта страховик не може, оскільки останній не складався за причини відсутності документів, передбачених договором, зазначивши на необхідність надання оригіналу довідки або постанови органів МВС про порушення кримінальної справи і призупинення попереднього розслідування (її зупинення або закінчення досудового слідства), повного комплекту ключів застрахованого ТЗ або довідку МВС про вилучення комплекту ключів, лист вигодонабувача, копію паспорту та ідентифікаційного коду страхувальника, заяву на виплату страхового відшкодування. Також вказало, що страховик складає страховий акт після надання документів, передбачених п. 10.1.15 Договору.

31.05.2016 ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» із заявою про виплату страхового відшкодування за фактом настання страхового випадку, у зв`язку із угоном транспортного засобу «Geely Emgrand X7», номерний знак НОМЕР_3 (а.с. 120 т. 1).

З копії листа ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» № 1069 від 03.06.2016 встановлено, що у відповідь на заяву ОСОБА_1 від 31.05.2016, страхова компанія повідомила про необхідність надання страхувальником оригіналу довідки або постанови органів МВС про порушення кримінальної справи і призупинення попереднього розслідування (її зупинення або закінчення досудового слідства), яка завірена належним чином (гербова печатка), повного комплекту ключів застрахованого ТЗ або довідку МВС про вилучення комплекту ключів, лист вигодонабувача, заяву на виплату страхового відшкодування. На підставі повідомлення страхувальника від 04.02.2015 про викрадення застрахованого ТЗ страховиком зареєстровано справу № 5036. Надати копію страхового акта страховик не може, оскільки останній не складався за причини відсутності документів, передбачених договором. Страховик має змогу прийняти відповідне рішення після надання документів, передбачених п. 10.1.15 Договору (а.с. 121 т. 1).

Відповідно до копії довідки Селидівського відділення поліції № 11168/405-2016 від 23.06.2016, виданої начальнику відділу врегулювання збитків ПрАТ «СК «Український страховий стандарт», ОСОБА_2 є потерпілим по кримінальному провадженню № 12015050500000232 від 29.01.2015 за ст. 289 ч. 3 КК України. Під час вчинення вказаного правопорушення були викрадені 2 (два) комплекти ключів від автомобілю «Geely Emgrand X7», НОМЕР_3 , а також реєстраційні документи, а саме технічний паспорт на вищевказаний автомобіль (а.с. 122 т. 1).

28.04.2016 ОСОБА_1 звернулась до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «ВБР» щодо надання на ім`я страхової компанії листа вигодонабувача з приводу перерахування коштів страхової компанії по страховому випадку з приводу страхування автомобіля «Geely Emgrand X7», НОМЕР_3 (а.с. 138 т. 1).

Листом № 11193 від 20.05.2016, ПАТ «ВБР» повідомило ОСОБА_1 , що надання листа вигодонабувача відбувається за запитом страхової компанії стосовно прийнятого рішення щодо виплати страхового відшкодування (а.с. 139 т. 1).

Відповідно до листа № 0007 від 03.01.2019, ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» повідомила ОСОБА_1 , що правових підстав для здійснення виплати страхового відшкодування немає, оскільки угон автомобіля стався на території зони бойових дій (територія проведення АТО), що не відноситься до страхових випадків та страхувальник, в порушення умов договору звернувся до правоохоронних органів лише 29.01.2015, тобто через дві доби після угону, а до страховика страхувальник звернувся лише 04.02.2015, тобто на шостий робочий день після настання події, у зв`язку із чим страхувальник без поважних причин порушив строки повідомлення страховика про угон застрахованого автомобіля (а.с. 243-244 т. 2).

Надаючи правову оцінку позовних вимог про стягнення суми страхового відшкодування суд виходить з наступного.

Стосовно доводів представника відповідача ПрАТ «Український страховий стандарт» про розгляд позовних вимог в частині стягнення страхового відшкодування зі страхової компанії виключно в порядку господарського судочинства суд зазначає наступне.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (предметна юрисдикція ч.1 ст. 19 ЦПК України).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Стороною договору добровільного страхування транспортного засобу, який був укладений на виконання договору застави, є фізична особа, яка не є підприємцем (заставодавець). Кредитний договір було укладено з фізичною особою, яка не є підприємцем, на задоволення її споживчих потреб.

В свою чергу, позивач, як вигодонабувач за договором страхування, та як кредитор за договором застави, укладеного на забезпечення виконання зобов`язань фізичної особи, яка не є підприємцем за кредитним договором, реалізував своє право вимоги до страховика, пред`явивши відповідний позов в порядку цивільного судочинства.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення страхового відшкодування зі страхової компанії підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

За приписами ч. 1 ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч. 1 ст. 581 ЦК України, якщо предмет застави не підлягає обов`язковому страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на погоджену суму. У разі настання страхового випадку предметом застави стає право вимоги до страховика.

Аналогічні приписи, містять положення ст. 10 Закону України «Про заставу».

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із ч. 2 статті 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

За правилами ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Як вбачається з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Частиною першою статті 16 Закону України «Про страхування» визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником та страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування, на користь якої укладеного договір страхування (подати допомогу, виконати послуги тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Договір страхування повинен містити, зокрема, права та обов`язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови за згодою сторін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. При цьому, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору, і не може перевищувати розміру реальних збитків (втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права). Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 988 ЦК України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно з пунктом 5 частини 1статті 989 Цивільного кодексу Українистрахувальник зобов`язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

Як вбачається з п. 18.1.4 договору страхування, страховими ризиками є ризики пошкодження, повної загибелі або втрати застрахованого ТЗ в цілому або окремих його деталей, частин, та застрахованого ДО внаслідок, зокрема незаконного заволодіння застрахованим транспортним засобом (ризик «Незаконне заволодіння» ТЗ»), за варіантом 2 незаконне заволодіння ТЗ в будь-який час у будь-якому місці.

За змістом п.п. 19.1.6, 19.1.7 договору страхування, у разі настання передбаченої цим договором події, яка призвела до збитків і може бути кваліфікована, як страховий випадок, страхувальник зобов`язаний у разі незаконного заволодіння ТЗ, його складовими частинами або обладнанням, а також у разі інших протиправних дій третіх осіб не пізніше 24 годин з моменту, коли про це стало відомо страхувальнику зробити письмову заяву в територіальний орган МВС. Після звернення до уповноваженого органу отримати відповідну довідку. Після настання страхового випадку не пізніше 3 (трьох) робочих днів (якщо в п. 4 Розділу І Договору позначено програму страхування «VIP» - не пізніше 5 (п`яти) робочих днів) заявити про це Страховику шляхом надання письмового повідомлення про настання страхового випадку за формою, встановленою Страховиком, із зазначенням місця, часу настання та опису обставин настання страхового випадку та надати можливість Страховику або представнику Страховика впродовж 7 (семи) робочих днів провести огляд пошкодженого ТЗ. Перевищення зазначеного терміну щодо надання повідомлення є припустимим у випадку, коли Страхувальник (Водій) не мали об`єктивної можливості своєчасно надати письмове повідомлення, що повинно бути підтверджено документально.

Відповідно до пункту 23.1.5 договору підставою для відмови страховика у здійсненні страхового відшкодування є несвоєчасне повідомлення Страхувальником (Водієм) про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення Страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Згідно п. 12.1.5. Умов добровільного страхування транспортного засобу (Додаток № 1), які є невід`ємною складовою частиною укладеного між сторонами договору страхування, Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, у випадку несвоєчасного повідомлення Страхувальником (Водієм) про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення Страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Згідно зістаттею 26 Закону України «Про страхування»підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку; вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин,характеру та розміру збитків; інші випадки, передбачені законом.

Пунктом 5 частини 1статті 991 Цивільного кодексу Українипередбачено, що страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Отже, з огляду на положення пункту 5 частини 1 статті989, статті991 ЦК Українитастатті 26 Закону України «Про страхування»,суд дійшов висновку, що для вирішення питання стосовно виплати страхового відшкодування правове значення має факт повідомлення страховика про настання страхового випадку в строк, який дає страховику можливість дослідити обставини випадку і дійти висновку про визнання його страховим випадком чи про відмову в такому визнанні. При цьому несвоєчасне повідомлення страховика про настання страхового випадку саме по собі не може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, а буде такою підставою лише в тому випадку, коли несвоєчасне повідомлення позбавило страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком, тобто якщо буде доведено, що відсутність у страховика відомостей про цю подію могла вплинути на його обов`язок виплатити страхове відшкодування.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/23511/16.

Як вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами, про факт незаконного заволодіння застрахованим транспортним засобом, яке відбулось 27.01.2015 було повідомлено правоохоронні органи 29.01.2015 чоловіком страхувальника ОСОБА_2 , в наслідок чого було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015050500000232 за ч. 3 ст. 289 КК України, яке триває до теперішнього часу, а 04.02.2015 страхувальник ОСОБА_1 надала страховику письмову заяву про настання випадку, який має ознаки страхового, яка була зареєстрована страховиком за вх. № 0361.

Заперечуючи проти позовних вимог представник ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» вказує, що страхувальником було несвоєчасно повідомлено про факт незаконного заволодіння транспортним засобом, як правоохоронні органи, так і страховика, що є самостійними підставами для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Разом з тим, представником відповідача ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» жодним чином не зазначено та під час розгляду справи не було доведено, яким чином факт несвоєчасного повідомлення страховика про настання події, що має ознаки страхового випадку, перешкодило страховику встановити обставини незаконного заволодіння транспортним засобом, при цьому, що рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування з цих підстав було прийнято відповідачем лише у січні 2019 року, через майже 5 років з дня повідомлення страховика.

Як вбачається з листування відповідача ОСОБА_1 зі страховиком ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» щодо виплати страхового відшкодування, страховик декілька разів повідомляв ОСОБА_1 про перелік документів, які необхідно надати для виплати страхового відшкодування, при цьому жодним чином не вказуючи на прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування з причин несвоєчасного повідомлення страховика та правоохоронні органи про настання страхового випадку.

Крім того, суд враховує, що відповідач ОСОБА_1 допустила несвоєчасне повідомлення страховика про настання страхового випадку 04.02.2015 (на 3 робочі дні), та повідомлення правоохоронних органів про незаконне заволодіння транспортного засобу 29.01.2015 (на 1 день), що було викликано об`єктивними поважними причинами, пов`язаними із здійсненням нападу на неї та її чоловіка, погрозах фізичною розправою у разі звернення їх до правоохоронних органів.

Вказаних обставин представником відповідача ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» під час розгляду справи спростовано не було.

Тому, враховуючи той факт, що після отримання письмового повідомлення про настання страхового випадку, страховик запитував необхідну інформацію у правоохоронних органів, неодноразово повідомляв страхувальника про можливість отримання страхового відшкодування шляхом надання певного переліку документів, суд приходить до висновку, що відповідач, ПрАТ «СК «Український страховий стандарт», отримавши письмове повідомлення про настання страхового випадку, мав можливість встановити всі обставини його настання, але неправомірно, через тривалий час, відмовив у виплаті страхового відшкодування з формальних підстав щодо несвоєчасності повідомлення страховика та правоохоронні органи про настання страхового випадку.

Щодо правомірності дій ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» в частині відмови у виплаті страхового відшкодування через непоширення дії договору страхування на території, де відбувся страховий випадок суд зазначає наступне.

Згідно п. 6.7 Умов добровільного страхування транспортного засобу (Додаток № 1), які є невід`ємною складовою частиною укладеного між сторонами договору страхування, дія договору страхування не поширюється на територію будівельних майданчиків, аеропортів, морських портів, військових частин, території зон бойових дій, народних заворушень, якщо інше не передбачено умовами договору.

Як вбачається з матеріалів справи, незаконне заволодіння транспортним засобом відбулось 27.01.2015 на території м. Новогродівка Донецької області.

Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визначення такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, і до цього переліку включено м. Новогродівка (Новогродівська міська рада).

Місто Новогродівка Донецької області є територією України, на яку згідно п. 10. 2 договору добровільного страхування транспортного засобу поширюється його дія.

Разом з тим, суд зауважує, що внесення м. Новогродівка Донецької області до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція не означає, що на території міста відбувались бойові дії у січні 2015 року.

В ході розгляду справи, представником відповідача ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень проти позовних вимог, з яких можливо встановити, що на території м. Новогродівка Донецької області у січні 2015 року відбувались бойові дії чи народні заворушення, через що, дія договору страхування на вказаній території не розповсюджувалась.

Тому, вказані твердження на думку суду є недоведеними та не можуть бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Визначаючи розмір страхового відшкодування, суд виходить з того, що згідно умов договору страхування, страхова сума становить 155900 грн., а розмір франшизи встановлено на рівні 5%, тому розмір страхового відшкодування, який підлягає стягненню з ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» становить 148105 грн. (155900 7795).

З огляду на викладене, оцінюючи докази у їх сукупності та кожний доказ окремо, суд приходить до висновку, що відповідач ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» неправомірно відмовило у виплаті страхового відшкодування, у зв`язку із чим позовні вимоги в частині стягнення страхового відшкодування підлягають частковому задоволенню та з відповідача ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» на користь позивача слід стягнути суму страхового відшкодування у розмірі 148105 грн.

Також, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, своєчасно кредит не повертала, що призвело до виникнення заборгованості за кредитним договором, суд приходить до висновку, що залишок заборгованості за кредитним договором, який не охоплюється сумою страхового відшкодування у розмірі 4541,28 грн. (152646,28 148105) підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 , як позичальника за кредитним договором та відповідача ОСОБА_2 , як поручителя за договором поруки у солідарному порядку, у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, враховуючи, що при відкритті провадження у справі, сплата судового збору за даним позовом була відстрочена до ухвалення рішення, на користь держави підлягає стягненню судовий збір: з позивача - у розмірі 202,90 грн.; з відповідача ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» - у розмірі 2221,58 грн.; з відповідача ОСОБА_1 у розмірі 34,06 грн., з відповідача ОСОБА_2 у розмірі 34,06 грн.

Керуючись ст.ст. 512, 514, 525, 526, 530, 543, 553, 554, 572, 581, 598, 599, 610, 626-629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 8, 9, 16, 20, 25, 26 Закону України «Про страхування», ст. 10 Закону України «Про заставу», ст.ст. 12,13, 76, 77, 81, 141, 259,263-265,273 ЦПК України, суд

вирішив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український Страховий Стандарт» про стягнення страхового відшкодування та суми заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Український Страховий Стандарт» (місце знаходження: м. Київ, вул. Північна, буд. 2-а, код ЄДРПОУ 22229921) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Жилянська, буд. 5-Б, оф. 5, ЄДРПОУ 41904846) суму страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу № 0114-0502-0413 від 06 березня 2014 року у розмірі 148105 (сто сорок вісім тисяч сто п`ять) гривень.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 (адреса мешкання: АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (адреса мешкання: АДРЕСА_2 , іпн НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Жилянська, буд. 5-Б, оф. 5, ЄДРПОУ 41904846) суму заборгованості за кредитним договором № IKAPNAIG.233569.001 від 07.03.2014 у розмірі 4541 (чотири тисячі п`ятсот сорок одна) гривня 28 копійок.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Жилянська, буд. 5-Б, оф. 5, ЄДРПОУ 41904846) на користь держави суму судового збору в розмірі 202 (двісті дві) гривні 90 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Український Страховий Стандарт» (місце знаходження: м. Київ, вул. Північна, буд. 2-а, код ЄДРПОУ 22229921) на користь держави суму судового збору в розмірі 2221 (дві тисячі двісті двадцять одна) гривня 58 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса мешкання: АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 ) на користь держави суму судового збору в розмірі 34 (тридцять чотири) гривні 06 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (адреса мешкання: АДРЕСА_2 , іпн НОМЕР_2 ) на користь держави суму судового збору в розмірі 34 (тридцять чотири) гривні 06 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду через Новогродівський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Вступну та резолютивну частини рішення виготовлено 20 вересня 2021 року.

Повний текст рішення складено 24 вересня 2021 року.

Суддя О.В. Любчик

Відновити втрачене судове провадження у цивільній справі № 239/306/16-ц за скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український Страховий Стандарт» на рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 20 вересня 2021 року, в частині відновлення змісту та постанови Донецького апеляційного суду від 15 лютого 2022 року:

Єдиний унікальний номер 239/306/16-ц Головуючий у 1 інстанції Любчик О.В.

Номер провадження 22-ц/804/156/22 Суддя доповідач Агєєв О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року м. Бахмут

Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Канурної О.Д., Космачевської Т.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні Донецького апеляційного суду в м.Бахмут цивільну справу № 239/306/16-ц за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про стягнення страхового відшкодування та суми заборгованості за кредитним договором, з апеляційною скаргою відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» на рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 20 вересня 2021 року, ухвалене у складі судді Любчика О.В.,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016року ПАТ «ВБР» звернувся до Новогродівського міського суду донецької області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт», в обґрунтування якого зазначив наступне.

Між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № IKAPNAIG.233569.001 від 07.03.2014, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 140460 грн., на придбання автомобіля. Термін користування кредитом встановлений до 06.03.2021. Процентна ставка по кредиту становить 15,5% річних, зі сплатою комісії за надання кредитних ресурсів в розмірі 0,20% суми кредиту по договору, щомісяця в період сплати. В забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № PX029031.233574.001 від 07.03.2014, згідно умов якого останній зобов`язався відповідати перед банком за виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором. ОСОБА_1 належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконала, внаслідок чого, станом на 24.05.2018 утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 166173,22 грн., з яких: 111155,33 грн. поточна заборгованість за тілом кредиту, 19822,29 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту, 1106,39 грн. поточна заборгованість по процентам 1106,39 грн., 29313,57 грн. прострочена заборгованість по процентам, 4775,64 грн. прострочена заборгованість за комісією по кредиту. 06.03.2014 між ОСОБА_1 та ПАТ «СК «Український страховий стандарт» укладений договір добровільного страхування транспортного засобу №0114-0502-0413, предметом якого є майнові інтереси відповідача ОСОБА_1 , що не суперечать законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом «Geely Emgrand X7», 2013 р.н., номерний знак НОМЕР_3 . Згідно п. 2 договору страхування ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» є вигодонабувачем, оскільки на придбання застрахованого автомобіля позивач надав відповідачу кредитні кошти. У зв`язку із настанням страхового випадку, а саме викрадення застрахованого автомобіля, відповідач ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» повинна виплатити позивачу, як вигодонабувачу, суму страхового відшкодування, розмір якого згідно п. 6.3. договору страхування становить 156400 грн.

З урахуванням уточнених позовних вимог ПАТ «ВБР» просив стягнути з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» суму страхового відшкодування в розмірі 156400 грн.; з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором № IKAPNAIG.233569.001 від 07.03.2014 у розмірі 9773,22 грн.

Ухвалою Новогродівського міського суду Донецької області від 07 липня 2021 року залучено до участі у справі правонаступника позивача ПАТ «ВБР» - ТОВ «Глобал Спліт».

Рішенням Новогродівського міського суду Донецької області від 20 вересня 2021 року частково задоволені позовні вимоги ТОВ «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПрАТ «Страхова компанія «Український Страховий Стандарт» про стягнення страхового відшкодування та суми заборгованості за кредитним договором - стягнуто з ПрАТ «Страхова Компанія «Український Страховий Стандарт» на користь ТОВ «Глобал Спліт» суму страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу № 0114-0502-0413 від 06 березня 2014 року у розмірі 148105 гривень. Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства ТОВ «Глобал Спліт» суму заборгованості за кредитним договором №IKAPNAIG.233569.001 від 07.03.2014 у розмірі 4541 гривня 28 копійок. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач ПрАТ «Страхова Компанія «Український Страховий Стандарт» подав апеляційну скаргу, у якій просив рішення суду у частині стягнення з нього на користь ТОВ «Глобал Спліт» 148105 гривень скасувати, відмовивши у задоволенні цих позовних вимог.

В обґрунтування зазначив, що страхувальником ОСОБА_1 не було дотримано умов договору добровільного страхування щодо повідомлення правоохоронних органів про настання події від 27.01.2015 року з ознаками страхового випадку (через дві доби замість передбачених п. 19.6, 9.1.6 договору 24 годин). Крім того, було порушено строк повідомлення страховика про виникнення страхового випадку (замість трьох робочих днів на восьмий день). Додаткових документів про існування поважних причин що перешкодили (утримали) ОСОБА_1 вчасно повідомити про злочин та подати повідомлення про настання випадку із застрахованим т/з Geely д.н. НОМЕР_5 стороною договору не подавалися. При цьому Договором та Правилами добровільного страхування наземного транспорту передбачено, що страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадку несвоєчасного повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних причин. Суд першої інстанції зазначив, що врахував факт несвоєчасного повідомлення, проте у перевагу над умовами договору добровільного страхування поставив озвучену страхувальником причину визначивши її як об`єктивну та поважну, яка дозволяє допущення стороною порушення обов`язків, визначених правовим документом, оскільки пов`язана із переживанням психологічного стресу через процес незаконного заволодіння застрахованим майном, який стримував вчасно заявити про злочин. Натомість в умовах договору та правилах добровільного страхування не міститься обумовлень щодо звільнення страхувальника від обов`язку у дотриманні строків з повідомлення про настання страхового випадку у зв`язку із перебуванням сторони у стані психологічного стресу та пригнічення. При цьому суд не перевірив правдивість слів страхувальника, хоча матеріали страхової справи не містять жодних відомостей, які б підтверджували факт погіршення здоров`я страхувальника через стрес. Посилання суду на правову думку, сформовану у справі №910/2531/16, є некоректним, оскільки зазначена справа не має жодного відношення до обставин спору, які виникли у даному провадженні. На сьогоднішній день всі документи, зібрані стосовно заявленого випадку з незаконного заволодіння автомобілем ґрунтуються лише на свідченнях страхувальників і кримінальне провадження залишається відкритим на стадії з`ясування обставин щодо викрадення автомобіля. В тому числі не перевірено факт вчиненого дзвінка від імені Страхувальників від 28.01.2015 року до Страховика яким нібито було повідомлено в телефонному режимі про настання події. Виходячи з додатків до відзиву до слів щодо телефонування страховику не долучається жодного належного доказу щодо присутності комунікаційного з`єднання зі страховиком. При цьому умовами договору передбачено, що повідомлення за ризиком незаконного заволодіння КТЗ визнається вчиненим виключно у разі складання та подання у встановлені строки письмової заяви про такий випадок до правоохоронних органів та Страховику. Однак суд у протиріч цьому зазначив, що обов`язок подання письмового повідомлення відсутній, оскільки факт незаконного заволодіння визнається сторонами, при цьому мається на увазі лише відповідачі. При цьому суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що відстрочення страховиком рішення по заявленому випадку виникло у зв`язку з відсутністю жодних відомостей по даному випадку. Судом не з`ясовано, чи залежить подія, вказана у п.11.4 Договору від суб`єктивної поведінки третьої особи, чи відповідає визначений сторонами строк критеріям розумності та справедливості. Судом не досліджувалось питання щодо стану розслідування у кримінальному провадженні, строку його проведення, причини відсутності результатів у розслідуванні злочину. Крім того, судом першої інстанції не було враховано положення п.6.7 р.6 Договору добровільного страхування, згідно якого дія договору не поширюється на територію бойових дій. Водночас страховий випадок стався у м. Новогродівка Донецької області, яке внесено до переліку населених пунктів, де здійснювалась антитерористична операція.

ТОВ «Глобал Спліт» надало відзив на апеляційну скаргу, у якому просило відмовити у її задоволенні. В обґрунтування зазначило, що страхувальник дійсно звернувся до правоохоронних органів лише 29.01.2015 року через перебування у стресовому стані. Водночас він 28.01.2015 року дзвонив до страхової компанії та повідомив їх про незаконне заволодіння застрахованим транспортом. Також в цей же день з адреси електронної пошти його дружини на адресу представника страхової компанії було надіслано заяву про угон його автомобіля. Несвоєчасне повідомлення страховика про настання страхового випадку саме по собі не може бути підставою для відмови у страховому відшкодуванні, а буде такою підставою лише у тому випадку, коли несвоєчасне повідомлення позбавило страховика можливості дізнатись, чи є ця подія страховим випадком, тобто якщо буде доведено, що відсутність у страховика відомостей про цю подію могла вплинути на його обов`язок виплатити страхове відшкодування. Крім того, невірним є твердження апелянта про те, що на території м.Новогродівка у січні 2015 року відбувалися бойові дії та потрібно застосувати п.6.7 Договору добровільного страхування. Жодних доказів того, що в цей період відбувалися бойові дії у м.Новогродівка, надано не було, це місто є територією України, на яку поширюється дія договору страхування.

Частиною 3 ст.3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ціна у позову у даній справі складає 166 173,22 грн., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином дану справу слід розглядати без повідомлення учасників справи, оскільки ціна позову становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вбачається, що ПрАТ «Страхова Компанія «Український страховий стандарт» оскаржує рішення суду лише у частині стягнення з нього 148105 грн. страхового відшкодування. Щодо незаконності рішення суду першої інстанції в іншій частині, у тому числі щодо розміру суми, що підлягає стягненню, апеляційна скарга доводів в мотивувальній частині не містить.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що 07 березня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Банк Розвитку» (далі Банк) та ОСОБА_1 (далі Позичальник) укладено кредитний договір № IKAPNAIG.233569.001.

Відповідно до умов кредитного договору Банк надає Позичальнику у тимчасове, платне користування грошові кошти (далі кредит) в сумі 140460 грн. на придбання автомобіля.

Пунктом 1.3. кредитного договору визначений термін користування кредитом - до 06 березня 2021 року.

Згідно з п. 1.4. кредитного договору процентна ставка за користування кредитом 15,5 процентів річних.

Пунктом 1.6. кредитного договору передбачено, що Позичальник сплачує Банку комісію за надання кредитних ресурсів у розмірі 0,20% від суми кредиту по договору щомісяця в період сплати. Сплата комісії здійснюється в гривні. Розрахунок та нарахування здійснюються щомісяця в перший робочий день місяця за поточний місяць. Комісія за місяць видачі кредиту не нараховується. Нарахування комісії здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму кредиту, що зазначена в п. 1.2. кредитного договору.

Згідно п. 2.4. кредитного договору період сплати кредиту, комісії та процентів з 1 по 10 число кожного місяця, починаючи з наступного місяця, після дати підписання договору. При несплаті кредиту, комісії та процентів у зазначений строк вони вважаються простроченими.

Пунктами 2.7, 2.8 кредитного договору передбачено, що розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щодня з дати списання коштів з позичкового рахунку. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. Нарахування процентів здійснюється щоденно, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не включається.

Відповідно до п. 4.2.1. кредитного договору позичальник зобов`язаний здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані проценти та комісії, та виконувати всі свої зобов`язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.

07.03.2014 між ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» (Кредитор), ОСОБА_2 (Поручитель) та ОСОБА_1 (Боржник) укладено договір поруки РХ029031.233574.001, предметом якого є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання Боржником зобов`язань за кредитним договором від 07 березня 2014 року № IKAPNAIG.233569.001, згідно якого Кредитор надав Боржнику кредит в сумі 140460 грн., а Боржник повинен виконати зобов`язання з повернення кредиту, наданого у вигляді строкового кредиту в сумі 140460 грн. у строк з 07 березня 2014 року по 06 березня 2021 року включно, сплати процентів за користування кредитом у розмірі 15,5 % річних, сплати щомісячної комісії за надання кредитних ресурсів у розмірі 0,20% в місяць від суми кредиту у період з 1 по 10 число кожного місяця (п. п. 1, 18, 18.1, 18.2, 18.3 договору поруки).

Пунктом 6 договору поруки визначено, що у випадку невиконання Боржником зобов`язань за кредитним договором, Боржник і Поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно з п.п. 13, 14 договору поруки цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань за кредитним договором. Порука за цим договором припиняється після закінчення п`яти років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 07.03.2014 між ОСОБА_1 (заставодавець) та ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» (заставодержатель) укладено договір застави рухомого майна № ZXA019500.233569.002, предметом якого є надання заставодавцем в заставу майна автомобіль Geely Emgrand X7, сірого кольору, 2013 року випуску, № шасі (кузова) НОМЕР_6 , заставна вартість предмета застави складає 155900 грн. (п. п. 1, 35.4, 35.5 договору застави).

Згідно п. 35.7 договору застави, за вимогою заставодержателя на день укладання даного договору заставодавець зобов`язаний застрахувати предмет застави на суму 155900 грн., на строк 12 місяців, та на користь заставодержателя від ризиків: «ДТП» - Пошкодження застрахованого ТЗ внаслідок ДТП за його участю, «НЗ» - незаконне заволодіння ТЗ (угон), «ПДТО» - пошкодження ТЗ внаслідок противоправних дій третіх осіб, «СЛ» - пошкодження ТЗ внаслідок стихійних явищ, падіння предметів нападу тварин, «ПВС» - пошкодження ТЗ внаслідок пожежі, вибуху, самозаймання та надати заставодержателю договір страхування та докази сплати страхового платежу. Предмет застави повинен бути застрахований на весь строк дії кредитного договору до повного його погашення.

Відповідно до п. 17.1 договору застави, у день укладання кредитного договору заставодавець надає банку належним чином оформлений договір страхування наземного транспорту. Під «оформленням договорів належним чином» сторони розуміють: письмове узгодження з банком договору страхування наземного транспорту, у т.ч. вибір страхувальника, переліку страхових ризиків, зазначених у п. 35.7 цього договору, які підлягають страхуванню, пред`явлення банку підписаного страхувальником договору страхування наземного транспорту та документів, які підтверджують сплату страхових внесків.

У разі настання страхового випадку щодо предмета застави заставодержатель має переважне право на задоволення своїх вимог за кредитним договором із суми страхового відшкодування. У разі настання страхового випадку предметом застави стає право вимоги до страховика. За згодою між Заставодавцем та Заставодержателем страхове відшкодування може бути спрямоване на відновлення предмету застави (п. 15.6 договору застави).

06 березня 2014 року, між ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 0114-0502-0413.

Предметом вказаного договору є майнові інтереси страхувальника ( ОСОБА_1 ), що не суперечать чинному законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням, розпорядженням належним позивачу транспортним засобом «Geely Emgrand X7», сірого кольору, 2013 року випуску, № шасі (кузова) НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_3 (п. 1 договору страхування).

За п. 2 договору страхування, страхувальник призначає вигодонабувачем ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку».

Згідно п. 6 договору страхування, страховими ризиками за укладеним договором страхування є ДТП (п. 18.1.1 Договору), стихійні лиха та інші події (п. 18.1.2 договору), протиправні дії третіх осіб (п. 18.1.3 договору), незаконне заволодіння ТЗ варіант 2 (п. 18.1.4 договору).

Страхова сума за договором страхування становить 155900 грн., що становить 100% від дійсної вартості ТЗ та ДО, страховий тариф 7,83, страховий платіж 12206,97 грн.(п.п. 7-9 договору страхування.)

Територія дії договору за ризиками п.п. 6.1-6.4 Україна (п. 10 договору страхування).

Згідно п. 11 договору страхування, безумовна франшиза за ризиком «Незаконне заволодіння ТЗ» (п. 6.4 договору страхування) становить 5%.

Умови виплати страхового відшкодування без урахування експлуатаційного зносу (п. 13 договору страхування).

Строк дії договору страхування з 00:00 год. 07.03.2014 по 24:00 год. 06.03.2015 (п. 15 договору страхування).

Як вбачається з матеріалів справи (копій витягу з кримінального провадження № 12015050500000232 (а.с. 116, 123 т.1), копій листів та довідок Селидівського відділу поліції а.с.117, 119, 122 т. 1), 29.01.2015 до ЧЧ Селидівського МВ надійшла заява від ОСОБА_2 , про те, що 27.01.2015 в період часу з 00:30 до 02:00 за адресою: АДРЕСА_2 невідомі особи в камуфляжній формі, погрожуючи автоматичною зброєю заволоділи транспортним засобом, який належить ОСОБА_1 , марки «Geely Emgrand X7», номерний знак НОМЕР_3 , 2013 року випуску, а також свідоцтвом про реєстрацію даного транспортного засобу, чим спричинили матеріальну шкоду у розмірі 250 тис. грн. Відомості про кримінальне правопорушення за ч.3 ст.289 КК України зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення за №482 і внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.01.2015 за №12015050500000232.

04.02.2015 ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ «Український страховий стандарт» з письмовим повідомленням про настання випадку, який має ознаки страхового.

Як вбачається з копії запиту ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» до Селидівського МВ ГУМВС України в Донецькій області №0514 від 20.02.2015 страхова компанія звернулась до працівників поліції стосовно надання інформацію про правопорушення, що має ознаки кримінального, згідно якого просила надати інформацію про результати розслідування обставин пригоди з ознаками кримінального правопорушення для подальшого розгляду та врегулювання даної події, що має ознаки страхової, а також можливості здійснення регламентованої виплати страхового відшкодування за даним випадком.

Згідно копії листа №0253 від 04.02.2016 ПрАТ «СК «Український страховий стандарт», у відповідь на заяву ОСОБА_1 від 15.01.2016 повідомило, що на підставі повідомлення страхувальника від 04.02.2015 про викрадення застрахованого ТЗ страховиком зареєстровано справу №5036, але надати копію страхового акта страховик не може, оскільки останній не складався з причини відсутності документів, передбачених договором, зазначивши на необхідність надання оригіналу довідки або постанови органів МВС про порушення кримінальної справи і призупинення попереднього розслідування (її зупинення або закінчення досудового слідства), повного комплекту ключів застрахованого ТЗ або довідку МВС про вилучення комплекту ключів, лист вигодонабувача, копію паспорту та ідентифікаційного коду страхувальника, заяву на виплату страхового відшкодування. Також вказало, що страховик складає страховий акт після надання документів, передбачених п. 10.1.15 Договору.

31.05.2016 ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» із заявою про виплату страхового відшкодування за фактом настання страхового випадку, у зв`язку із угоном транспортного засобу «Geely Emgrand X7», номерний знак НОМЕР_3 .

З копії листа ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» №1069 від 03.06.2016 встановлено, що у відповідь на заяву ОСОБА_1 від 31.05.2016, страхова компанія повідомила про необхідність надання страхувальником оригіналу довідки або постанови органів МВС про порушення кримінальної справи і призупинення попереднього розслідування (її зупинення або закінчення досудового слідства), яка завірена належним чином (гербова печатка), повного комплекту ключів застрахованого ТЗ або довідку МВС про вилучення комплекту ключів, лист вигодонабувача, заяву на виплату страхового відшкодування. На підставі повідомлення страхувальника від 04.02.2015 про викрадення застрахованого ТЗ страховиком зареєстровано справу № 5036. Надати копію страхового акта страховик не може, оскільки останній не складався за причини відсутності документів, передбачених договором. Страховик має змогу прийняти відповідне рішення після надання документів, передбачених п. 10.1.15 Договору.

Відповідно до копії довідки Селидівського відділення поліції № 11168/405-2016 від 23.06.2016, виданої начальнику відділу врегулювання збитків ПрАТ «СК «Український страховий стандарт», ОСОБА_2 є потерпілим по кримінальному провадженню №12015050500000232 від 29.01.2015 за ст. 289 ч. 3 КК України. Під час вчинення вказаного правопорушення були викрадені 2 (два) комплекти ключів від автомобілю «Geely Emgrand X7», НОМЕР_3 , а також реєстраційні документи, а саме технічний паспорт на вищевказаний автомобіль.

28.04.2016 ОСОБА_1 звернулась до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «ВБР» щодо надання на ім`я страхової компанії листа вигодонабувача з приводу перерахування коштів страхової компанії по страховому випадку з приводу страхування автомобіля «Geely Emgrand X7», НОМЕР_3 .

Листом № 11193 від 20.05.2016, ПАТ «ВБР» повідомило ОСОБА_1 , що надання листа вигодонабувача відбувається за запитом страхової компанії стосовно прийнятого рішення щодо виплати страхового відшкодування.

Відповідно до листа №0007 від 03.01.2019, ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» повідомила ОСОБА_1 , що правових підстав для здійснення виплати страхового відшкодування немає, оскільки угон автомобіля стався на території зони бойових дій (територія проведення АТО), що не відноситься до страхових випадків та страхувальник, в порушення умов договору звернувся до правоохоронних органів лише 29.01.2015, тобто через дві доби після угону, а до страховика страхувальник звернувся лише 04.02.2015, тобто на шостий робочий день після настання події, у зв`язку із чим страхувальник без поважних причин порушив строки повідомлення страховика про угон застрахованого автомобіля.

06 березня 2019 року, за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону №UA-EA-2018-12-22-000001-b від 12.02.2019, між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський банк розвитку» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (новий кредитор) укладено Договір №146 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до п. 2.1. якого Банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні Банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Банку до позичальників, заставодавців та поручителів, зазначених у Додатку №1 (Боржники), включаючи права вимоги до правонаступників Боржника, спадкоємців Боржника, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржника, або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього договору (Основні договори). Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти в сумі 2680940,00 грн. (п. 4.1. договору).

Згідно з Додатком №1 до Договору №146 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 06 березня 2019 року до нового кредитора перейшли права вимоги, зокрема, до ОСОБА_1 за кредитним договором № IKAPNAIG.233569.001 від 07.03.2014, договором застави №ZXA019500.233569.002 від 07.03.2014 та ОСОБА_2 за договором поруки № IKAPNAIG.233569.001 від 07.03.2014 на загальну суму заборгованості в розмірі 233020,02 грн., з яких 130977,62 грн. залишок по тілу кредиту, 87715,48 грн. залишок по відсотках, 14326,92 грн. залишок по комісії.

Зобов`язання за вказаним договором про відступлення прав вимоги, укладеним між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ТОВ «Глобал Спліт» з боку останнього були виконані, що підтверджується копією платіжного доручення від 05.03.2019 на суму 2680940 грн.

Звертаючись до суду, позивач зазначив, що відповідач ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує, не здійснює погашення кредиту у встановленому договором порядку. Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором утворилась заборгованість, яка на думку позивача, згідно розрахунку заборгованості ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» станом на 24.05.2016 становить 166173,22 грн., з яких 111155,33 грн. поточна заборгованість за тілом кредиту, 19822,29 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту, 1106,39 грн. поточна заборгованість по процентам, 29313,57 грн. прострочена заборгованість по процентам, 4775,64 грн. прострочена заборгованість за комісією по кредиту.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу підлягає сплаті сума заборгованості за винятком відсотків, що були нараховані після зміни кінцевого строку виконання зобов`язання. При цьому суд врахував ту обставину, що транспортний засіб, що був предметом застави за кредитним договором, був застрахований, та у разі настання страхового випадку щодо предмета застави заставодержатель має переважне право на задоволення своїх вимог із суми страхового відшкодування.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду щодо стягненню з відповідача ПрАТ «СК Український страховий стандарт» суми страхового відшкодування та зазначає наступне.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із ч. 2 статті 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

За правилами ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Як вбачається з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Частиною першою статті 16 Закону України «Про страхування» визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником та страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування, на користь якої укладеного договір страхування (подати допомогу, виконати послуги тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Договір страхування повинен містити, зокрема, права та обов`язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови за згодою сторін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. При цьому, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору, і не може перевищувати розміру реальних збитків (втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права). Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 988 ЦК України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 989 Цивільного кодексу України страхувальник зобов`язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про страхування» підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку; вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; інші випадки, передбачені законом.

Пунктом 5 частини 1 статті 991 Цивільного кодексу України передбачено, що страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Пунктом 18.1.4 договору страхування, укладеного між відповідачами. передбачено, що страховими ризиками є ризики пошкодження, повної загибелі або втрати застрахованого ТЗ в цілому або окремих його деталей, частин, та застрахованого ДО внаслідок, зокрема незаконного заволодіння застрахованим транспортним засобом (ризик «Незаконне заволодіння» ТЗ»), за варіантом 2 незаконне заволодіння ТЗ в будь-який час у будь-якому місці.

Заперечуючи проти стягнення суми страхового відшкодування, апелянт посилався на п.п. 19.1.6, 19.1.7 договору страхування, згідно яких у разі настання передбаченої цим договором події, яка призвела до збитків і може бути кваліфікована, як страховий випадок, страхувальник зобов`язаний у разі незаконного заволодіння ТЗ, його складовими частинами або обладнанням, а також у разі інших протиправних дій третіх осіб не пізніше 24 годин з моменту, коли про це стало відомо страхувальнику зробити письмову заяву в територіальний орган МВС. Після звернення до уповноваженого органу отримати відповідну довідку. Після настання страхового випадку не пізніше 3 (трьох) робочих днів заявити про це Страховику шляхом надання письмового повідомлення про настання страхового випадку за формою, встановленою Страховиком, із зазначенням місця, часу настання та опису обставин настання страхового випадку та надати можливість Страховику або представнику Страховика впродовж 7 (семи) робочих днів провести огляд пошкодженого ТЗ. Перевищення зазначеного терміну щодо надання повідомлення є припустимим у випадку, коли Страхувальник (Водій) не мали об`єктивної можливості своєчасно надати письмове повідомлення, що повинно бути підтверджено документально.

Так, ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» вважає, що наявні підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування.

Апеляційний суд не погоджується з твердженням апелянта, що несвоєчасне повідомлення ОСОБА_1 про страховий випадок є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування з наступних підстав.

Вбачається, що страховий випадок відбувся 27 січня 2015 року. Заява до правоохоронних органів згідно витягу з кримінального провадження №1201505050000032 була подана ОСОБА_2 29.01.2015 року (з запізненням на один день), а повідомлення про настання випадку, який має ознаки страхового за встановленою письмовою формою 04 лютого 2015 року (тобто з запізненням на 3 робочі дні).

Тобто порушення термінів повідомлення про страховий випадок дійсно мало місце.

Водночас апеляційний суд звертає увагу на те, що згідно пунктом 5 частини 1 статті 991 ЦК України передбачено, що страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником про настання страхового випадку у тому разі, якщо відсутні поважні причини такого несвоєчасного повідомлення.

Зазначене кореспондується з положеннями договору, відповідно до пункту 23.1.5 якого підставою для відмови страховика у здійсненні страхового відшкодування є несвоєчасне повідомлення Страхувальником (Водієм) про настання страхового випадку без поважних на це причин.

Крім того, умовами добровільного страхування транспортного засобу (Додаток № 1), які є невід`ємною складовою частиною укладеного між сторонами договору страхування, а саме п. 12.1.5. передбачено право страховика відмовити у виплаті страхового відшкодування, у випадку несвоєчасного повідомлення Страхувальником (Водієм) про настання страхового випадку за відсутності поважних на це причин.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам, при яких стався страховий випадок. Так, з витягу з кримінального провадження вбачається, що 27.07.2015 року вночі за місцем проживання відповідачів невідомі особи у камуфляжній формі, погрожуючи автоматичною зброєю, заволоділи майном Кульгутіних, у тому числі спірним автомобілем. Оскільки на відповідачів фактично було вчинено напад з використанням вогнепальної зброї, що очевидно спричинило сильне душевне хвилювання та побоювання за своє життя, апеляційний погоджується з тим, що зазначені обставин є поважними в розумінні п.5 ч.1 ст.991 ЦК України та такими, що пояснюють несвоєчасне звернення ОСОБА_1 до страховика.

Для вирішення питання стосовно виплати страхового відшкодування правове значення має факт повідомлення страховика про настання страхового випадку в строк, який дає страховику можливість дослідити обставини випадку і дійти висновку про визнання його страховим випадком чи про відмову в такому визнанні. При цьому несвоєчасне повідомлення страховика про настання страхового випадку саме по собі не може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, а буде такою підставою лише в тому випадку, коли несвоєчасне повідомлення позбавило страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком, тобто якщо буде доведено, що відсутність у страховика відомостей про цю подію могла вплинути на його обов`язок виплатити страхове відшкодування.

Зазначене узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/23511/16.

Апелянтом не наведено обставин, які б унеможливлювали виконання ним обов`язку зі сплати страхового відшкодування за умови пропуску страхувальником строку звернення до страховика на три дні.

Також судом першої інстанції було слушно зауважено, що неможливо застосувати до спірних правовідносин п. 6.7 Умов добровільного страхування транспортного засобу (Додаток № 1), згідно якого дія договору страхування не поширюється на території зон бойових дій та народних заворушень.

Так, дійсно, незаконне заволодіння транспортним засобом відбулось 27.01.2015 на території м. Новогродівка Донецької області, яке розпорядженням КМУ від 02.12.2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визначення такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція

Водночас апеляційний суд зазначає, що воєнний стан на території України не вводився, даних щодо того, що у спірний період у м.Новогродівка Донецької області відбувалися бойові дії, немає. Апелянтом не надано жодних доказів того, що на території м. Новогродівка Донецької області у січні 2015 року відбувались бойові дії чи народні заворушення, через що дія договору страхування на вказаній території не розповсюджувалась чи через що він був не в змозі виконати свій обов`язок зі сплати страхового відшкодування.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Враховуючи зазначене, відповідно до статті 375 ЦПК України апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення залишенню без змін.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, підстави для відшкодування відповідачу витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до частини 3 статі 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, ціна позову у яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так як справа є малозначною, ціна позову у якій менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» залишити без задоволення.

Рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 20 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Судді:

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали суду.

Суддя Л.П. Слюсар

Джерело: ЄДРСР 109381662
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку