open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 462/7898/21

Провадження № 2/761/3915/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Притула Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

29 жовтня 2021 року до Залізничного районного суду м.Львова надійшла зазначена позовна заява.

31.08.2022 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшла зазначена справа за підсудністю.

В позовних вимогах позивач просить: стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 23 674,00 грн., що складається з 400 Євро компенсації (12 240,00 грн. за офіційним курсом НБУ станом на день подання позову) та 11 434,00 грн. вартості авіаквитків.

Вимоги позивач обгрунтовує тим, що вона придбала для себе авіаквитки на 06.08.2021 року о 07 год. 00 хв., рейс РS 353 сполученням Львів-Київ-Афіни та на зворотній шлях за маршрутом Афіни-Київ-Львів на рейс РS 354, який мав відбутися 20.08.2021 року.

30.07.2021 року з платіжної картки позивача здійснено оплату за придбаний квиток у сумі 11 434,00 грн.

Як зазначає позивач, при реєстрації на рейс їй було повідомлено про затримку рейсу.

Рейс відбувся о 09 год. 30 хв., тобто із затримкою 2 год. 30 хв., представники авіакомпанії не надали допомоги у вирішенні ситуації, заміну маршруту перевезення до пункту призначення альтернативними рейсами запропоновано не було. Позивач вважає, що їй було відмовлено в перевезенні за маршрутом Львів-Київ-Афіни, тому позивач не потрапила до Афін де планувала провести відпустку. За таких обставин і переліт за маршрутом Афіни-Київ-Львів, який мав відбутися 20.08.2021 року, теж не відбувся з вини відповідачів.

Позивач звернулась до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» із претензією та просила повернути кошти, які були сплачені за авіаквиток в обидва напрями та сплатити компенсацію, однак відповідач надіслав відповідь в якій вказав, що в даному випадку відповідальність за порушення виконання рейсу Львів-Київ несе оперуючий перевізник - ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів», а для того, щоб повернути невикористану частину квитка необхідно заповнити форму «Отримати повернення» на сайті Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України». Пізніше на електронну адресу позивача прийшло повідомлення в якому вказано, що можливо повернути лише невикористані аеропортні збори у розмірі 2010,00 грн.

ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів» відповідь на претензію позивача не надала.

Враховуючи, що позивачу відмовили у перевезенні проти її волі, відповідачі мають у відповідності до положень ч.5 ст.104 ПК України виплатити їй компенсацію в розмірі 400 Євро та відповідно до розділу ХХ Правил повітряних перевезень сплатити вартість придбаного квитка.

30.12.2021 року до Залізничного районного суду м.Львова надійшов відзив ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів» в якому уповноважений представник просить відмовити в задоволенні заявлених вимог. Як зазначив представник відповідача, позивачу не було відмовлено в перевезенні. 05.08.2021 року позивач о 09.30 год. пройшла он-лайн реєстрацію на рейс 06.08.2021 року PS: 7W 9066 та отримала електронний посадковий талон, який 06.08.2021 року обміняла на паперовий посадковий талон під час реєстрації на рейс. Однак з невідомих причин позивач на борт повітряного судна не з`явилася. Крім того, як вказує представник, в зв`язку із пізнім прибуттям судна, рейс було затримано на 2 год. 30 хв. Всім пасажирам, які надали свої контакти, 05.08.2021 року було повідомлено про планову затримку рейсу. В бронюванні позивача, контактні дані були відсутні, тому відповідач був позбавлений можливості завчасно повідомити позивача та про таку затримку було повідомлено позивача лише під час реєстрації на рейс. Позивач самостійно прийняла рішення не здійснювати переліт. Жодних звернень позивача до відповідача 06.08.2019 року та в контакт-центр про зміну маршруту чи оформлення зміни бронювання не надходило. Рейс було виконано о 09 год. 28 хв.

В той же час представник визнає, що дійсно між сторонами був укладений договір перевезення, що оформлений єдиним квитком № НОМЕР_1 на рейси Львів-Київ-Афіни. На сегменті маршруту Львів-Київ оперуючим авіаперевізником було ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів», а на сегменті маршруту Київ-Афіни - Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України».

Однак відповідач зазначає, що підстави для застосування положень ст.104 ПК України відсутні, оскільки не було відмови позивачу у перевезенні проти її волі.

Крім того представник зазначає, що за умовами тарифу позивачу може бути повернуто 2 010,00 грн.

Відповідь на відзив до суду не надходила.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києвавід 09.09.2022 року було відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Сторони не звертались до суду з клопотанням про слухання справи з викликом сторін. До суду не надходили процесуальні заяви сторін.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані суду докази, врахувавши відзив відповідача, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за наступних підстав.

Частина 1 статті 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 908 ЦК України встановлює, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 910 ЦК України передбачає, що за договором перевезення пасажира перевізник зобов`язується перевезти пасажира до пункту призначення, а у разі здавання багажу, доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу. Укладання договору перевезення пасажира та багажу з перевізником підтверджується видачею пасажирського квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Згідно з положеннями частини 6 статті 100 Повітряного кодексу України, авіаперевізник у своїх правилах повинен встановити та довести до відома пасажирів порядок виплати компенсації і надання допомоги пасажирам у разі відмови від прийняття на борт або скасування польоту чи затримки вильоту, зниження класу обслуговування пасажира, повернення плати за ненадану послугу з повітряного перевезення, розмір та спосіб виплати компенсації і обслуговування пасажирів, яким відмовлено у прийнятті на борт. Зазначені правила повинні відповідати вимогам та правилам, установленим міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, законодавству України, в тому числі авіаційним правилам України. При цьому розмір виплати компенсації та надання допомоги пасажирам мають бути однаковими для внутрішніх і для міжнародних рейсів.

Згідно з частиною 16 статті 100 Повітряного кодексу України, пасажир має право на компенсацію від авіаперевізника і надання допомоги у разі відмови у перевезенні, скасування чи тривалої затримки рейсу, зниження класу обслуговування пасажиру в порядку, встановленому цим Кодексом, авіаційними правилами України та міжнародними договорами України.

Пункт 1 Розділу VI "Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу" (затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 30.11.2012 за № 735, зареєстровані в Міністерстві юстиції України від 28.12.2012 за №2219/22531) визначає, що тарифи, що використовуються, - це встановлені й опубліковані перевізником або від імені перевізника (або якщо не опубліковані, то розраховані згідно з тарифними нормативами перевізника) тарифи на рейс або рейси з місця відправлення до місця призначення, зазначені у квитку, які чинні у день оплати квитка для відповідного класу обслуговування. Кожний тариф передбачає правила його використання, якими встановлюються строк дії квитка, умови використання тарифу та повернення сум за невикористану частину перевезення тощо. Правила застосування тарифів затверджуються керівником перевізника та розміщуються на сайті перевізника та повинні бути доступними пасажирам для ознайомлення.

Стаття 920 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно із статтею 103 Повітряного кодексу України, положення цього розділу застосовуються до пасажирів, які вирушають з/до аеропорту, розташованого на території України, а також до пасажирів, які вирушають з/до аеропорту, розташованого в іншій країні, до/з аеропорту, розташованого на території України.

Положення цього розділу застосовуються до пасажирів (регулярних та чартерних рейсів), яким відмовлено у перевезенні проти їхньої волі або рейс яких скасовано чи затримано, за умови, що пасажир має підтверджене бронювання на відповідний рейс та присутній для проходження реєстрації у час, що передбачений правилами авіаперевізника та письмово зазначений (включаючи електронні засоби), або, якщо час реєстрації не зазначено, не пізніше ніж за 45 хвилин до зазначеного часу відправлення, чи забронював рейс, який затримано/перенесено авіаперевізником або фрахтувальником повітряного судна (туроператором) на інший рейс незалежно від причин затримки/перенесення.

Частина 6 статті 100 Повітряного кодексу України визначає, що авіаперевізник у своїх правилах повинен встановити та довести до відома пасажирів порядок виплати компенсації і надання допомоги пасажирам у разі відмови від прийняття на борт або скасування польоту чи затримки вильоту, зниження класу обслуговування пасажира, повернення плати за ненадану послугу з повітряного перевезення, розмір та спосіб виплати компенсації і обслуговування пасажирів, яким відмовлено у прийнятті на борт. Зазначені правила повинні відповідати вимогам та правилам, установленим міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, законодавству України, в тому числі авіаційним правилам України. При цьому розмір виплати компенсації та надання допомоги пасажирам мають бути однаковими для внутрішніх і для міжнародних рейсів.

Частина 16 статті 100 Повітряного кодексу України визначає, що пасажир має право на компенсацію від авіаперевізника і надання допомоги у разі відмови у перевезенні, скасування чи тривалої затримки рейсу, зниження класу обслуговування пасажиру в порядку, встановленому цим Кодексом, авіаційними правилами України та міжнародними договорами України.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач придбала електронний квиток авіакомпанії МАУ № 5662415490157 для міжнародного повітряного перевезення по маршруту Львів-Київ рейсом PS: 7W 906606.08.2021 року о 07 год.00 хв. та в подальшому рейс РS 353 маршрутом Київ-Афіни 16.08.2021 року о 10 год. 35 хв.

Крім того, позивач мала придбаний на власне ім`я квиток на рейс РS354 маршрутом Афіни-Київ на 20.08.2019 року о 14 год. 10 хв. та в подальшому рейсом PS: 7W 9065 Київ-Львів 20.08.2021 року о 20 год. 30 хв.

За придбані квитки позивач 30.07.2021 року сплатила 11 434,00 грн.

Отже, між сторонами був укладений договір перевезення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 05.06.2021 року пройшла он-лайн реєстрацію на рейс та 06.08.2021 року електронний посадковий талон замінила на паперовий.

Рейс Львів-Київ мав виконуватись ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів».

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем - ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів», затримка рейсу відбулась на 2 год. 28 хв., тобто до правовідносин, які виникли між сторонами підлягають застосуванню положення ч.1 ст.106 Повітряного кодексу України згідно із якою авіаперевізник повинен надати пасажирам сприяння, передбачене пунктами 1 і 4 частини п`ятої статті 105 цього Кодексу, у разі затримки рейсу:

до двох годин - для рейсів дальністю до 1500 кілометрів;

до трьох годин - для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів

Як визначено ч.5 ст.105 ПК України, у разі скасування рейсу авіаперевізником та продовження пасажиром подорожі іншим рейсом (рейсами) або за іншим маршрутом пасажирам має бути безплатно запропоновано та забезпечено:

1) харчування та прохолодні напої відповідно до часу очікування нового рейсу;

4) два телефонні дзвінки або телекс-, факс-повідомлення, або повідомлення електронною поштою, якщо для цього є технічні умови аеропорту.

Позивач не надала суду доказів, що їй було відмовлено у перевезенні проти її волі. Так само не надано доказів, що позивач зверталась до перевізника з проханням про зміну маршруту та в цьому їй було відмовлено.

Пункт 8 розділу ІХ авіаційних правил Українипередбачає, що час закінчення посадки на борт повітряного судна залежить від особливостей аеропорту, обставин відправлення рейсу і встановлюється авіаперевізником.

Про час закінчення посадки на борт повітряного судна пасажири отримують інформацію безпосередньо в аеропорту відправлення.

У разі запізнення або неприбуття пасажира для здійснення посадки на борт повітряного судна авіаперевізник має право не приймати такого пасажира до повітряного перевезення з метою уникнення затримки рейсу. У разі запізнення пасажира або неприбуття на посадку на борт повітряного судна вважається, що пасажир відмовився від польоту добровільно, крім випадків, якщо це сталося з вини авіаперевізника або агента з обслуговування.

Пункти 1-4 глави І розділу ХVІІІ авіаційних правил України передбачає, що повернення коштів за невикористаний квиток (його частину) авіаперевізник здійснює за місцем придбання квитка або в головному офісі авіаперевізника (офісі з продажу перевезень авіаперевізника) і в тій валюті, у якій квиток було оплачено.

Повернення коштів в Україні авіаперевізник здійснює в національній валюті. Повернення коштів у представництвах авіаперевізника в інших країнах здійснюється відповідно до законодавства країни місцезнаходження представництва.

У разі якщо оплату було здійснено електронними засобами переказу коштів (банківською карткою), кошти повертаються на платіжну картку, з якої було здійснено платіж за квиток.

Розмір сум коштів, що повертаються за невикористаний квиток (його частину), залежить від використаного тарифу і тарифних нормативів авіаперевізника та виду відмови від перевезення (добровільна чи примусова).

Повернення коштів здійснюється на підставі невикористаного повністю або частково перевізного документа, ордера різних зборів, квитанції про оплату наднормового багажу.

Повернення коштів здійснюється:

особі, що зазначена у квитку,- у разі сплати за перевезення готівкою або банківським переказом;

на рахунок власника банківської картки, якою оплачено перевезення (у разі припинення діяльності банку перерахування коштів може бути здійснено на рахунок в іншому банку).

Повернення коштів здійснюється за умови пред`явлення документів, що посвідчують особу, та документів, що підтверджують право на отримання грошових сум, визначених у пункті 3 цієї глави.

Пункт 3 глави 2 розділу ХVІІІ авіаційних правил України передбачає, що у разі добровільного повернення коштів, тобто якщо пасажир бажає повернути суму, сплачену за квиток, і таке повернення дозволяється правилами застосування тарифів, така сума розраховується згідно з тарифними нормативами авіаперевізника. Пасажиру також повертається сума всіх невикористаних державних зборів, податків, аеропортових зборів (такс) і зборів (такс) авіаперевізника.

Позивач зазначила, що їй було повідомлено про можливість повернення грошових коштів з врахуванням тарифу. Крім того, представник ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів» не заперечував, що в даному випадку позивачу підлягає до повернення 2 010,00 грн.

Позивач не надала суду доказів, що вона зверталась до відповідача - ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів» із заявою про повернення грошових коштів. А тому позивач не довела що її права на даний час порушені відповідачем - ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів».

Крім того варто зазначити, що в квитках зазначено, що повернення квитків можливий зі штрафом та не передбачено повернення повної суми вартості квитків.

Отже, оскільки діючим законодавством не передбачено сплату компенсації за затримку рейсу в сумі 400 Євро, а відповідач не заперечує сплатити компенсацію в сумі 2010,00 грн., позивач не скористалась своїм правом на отримання компенсації, яку відповідач не заперечує виплатити, тому суд вважає, що на даний час відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення компенсації в сумі 400 Євро та повернення вартості квитка.

Так як суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, у відповідності до положень статті 141 ЦПК України з відповідачів не можуть бути стягнуті судові витрати.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 77-81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» про відшкодування шкоди - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання рішення суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н.Г.Притула

Джерело: ЄДРСР 109367871
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку