УХВАЛА

06 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 915/1119/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.05.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 у справі

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дев`ятий квартал"

до 1) Територіальної громади міста Южноукраїнська в особі Южноукраїнської міської ради;

2) Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, скасування державної реєстрації права власності,

ВСТАНОВИВ:

17.01.2023 до Касаційного господарського суду надійшла касаційна скарга Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.05.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 у справі № 915/1119/20.

У поданій касаційній скарзі скаржник виклав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтовуючи яке, посилається на поважність пропуску строку звернення з касаційною скаргою та зазначає, що з початку військової агресії Російської Федерації проти України скаржник забезпечує безпечні умови праці для своїх працівників, які під час повітряної тривоги прямують в укриття, що вплинуло на строки підготовки касаційної скарги і сплату судового збору з урахуванням відсутності електроенергії щонайменше три години.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 07.02.2023 вищевказана касаційна скарга була залишена без руху на підставі частин другої та третьої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, шляхом подання суду доказів сплати судового збору у розмірі 8 408,00 грн в установленому порядку, а також заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для його поновлення і наданням відповідних доказів на підтвердження цих підстав.

Наведені скаржником підстави поновлення строку касаційного оскарження у вказаній ухвалі визнані судом неповажними, оскільки в обґрунтування причини пропуску цього строку заявник посилається на обставини, пов`язані з військовою агресією Російської Федерації проти України, водночас, доказів у підтвердження викладених обставин та причинного зв`язку із його пропуском не додав.

21.02.2023 до Касаційного господарського суду надійшла заява Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додано докази сплати судового збору та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтоване тими ж підставами, а також докази в підтвердження викладених в ньому доводів.

Розглянувши подану скаржником заяву про усунення недоліків касаційної скарги на рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.05.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 у справі у справі № 915/1119/20, колегія суддів відмовляє у відкритті касаційного провадження у цій справі з огляду таке.

Відповідно до положень частини першої та другої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст оскаржуваної постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 складено 06.12.2022, отже з цього дня почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку.

Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на вказане рішення суду у цій справі було 26.12.2022, після якого процесуальний строк вважається таким, що пропущений.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

З урахування дати вручення скаржнику оскаржуваної постанови 13.12.2022, в підтвердження чого скаржником додано відповідні докази, передбачений частиною другою статті 288 ГПК України строк, в межах якого скаржник має право звернутись з касаційною скаргою разом з клопотанням про поновлення такого строку у зв`язку з отриманням оскаржуваного рішення, закінчився 02.01.2023.

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради надіслано поштою 11.01.2023 з порушенням встановлено строку на касаційне оскарження.

Частиною третьою статті 288 ГПК України передбачена можливість поновлення строку на касаційне оскарження у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У поданій заяві про усунення недоліків касаційної скарги заявник зазначає підстави для поновлення пропущеного строку оскарження аналогічні тим, які викладені у касаційній скарзі, та надає в підтвердження викладених доводів графіки відключень електроенергії та інформацію щодо часу сигналів "повітряна тривога" та "відбій повітряної тривоги" в період з 13.12.2022 по 11.01.2023, з яких суд не вбачає причинного зв`язку із пропуском цього строку та поважних причин його пропуску з огляду на таке.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Посилання скаржника на рекомендації Ради суддів України не є безумовною підставою для поновлення строку оскарження, оскільки суд має оцінити поважність цієї причини індивідуально в межах справи, яка розглядається, відповідно до положень ГПК України.

З процесуальних документів у цій справі вбачається, що представник скаржника адвокат Борисенко О. В. бере активну участь у розгляді цієї справи, зокрема в апеляційній інстанції, подавши клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке було задоволено судом та забезпечено його участь в судовому засіданні під час ухвалення оскаржуваного рішення апеляційним судом 01.12.2022 в умовах воєнного стану на території України.

Як убачається з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" адвокат Борисенко О. В., представник скаржника, зареєструвала офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) та має "Електронний кабінет".

Таким чином, з початку функціонування підсистем ЄСІТС "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку змінюється порядок подання апеляційних і касаційних скарг, надіслання судових рішень тощо.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 6 ГПК України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Попри викладене скаржник не зазначив, коли саме наведені ним обставини які, на його думку, унеможливили вчасне звернення до суду касаційної інстанції, почали впливати на неможливість вчиняти процесуальні дії, оскільки раніше скаржник та/або його представники мали таку можливість в апеляційному суді та вчиняли їх.

Доводи скаржника, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, скаржник забезпечує безпечні умови праці для своїх працівників, які під час повітряної тривоги прямують в укриття, що вплинуло на строки підготовки касаційної скарги і сплату судового збору з урахуванням відсутності електроенергії, не можуть бути розцінені судом поважними або непереборними обставинами для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки вони є суб`єктивними, залежали від організації роботи скаржника та його представників, що не свідчить про поважність підстав поновлення пропущеного строку касаційного оскарження, пов`язаних з наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами, в тому числі правом участі в судовому процесі через самопредставництво та (або) через представника.

Отже, скаржником не було наведено доводів і не подано доказів, які б підтверджували причинний зв`язок з наведеними ним обставинами та відсутністю можливості у його представників звернутися з касаційною скаргою у передбачений строк, а відтак поважність причин пропуску цього строку.

З викладеного колегія суддів робить висновок, що пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути для звернення з касаційною скаргою, а тому визнає викладені скаржником підстави неповажними.

З огляду на викладене, Суд вважає за необхідне зазначити, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії").

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, Виконавчого комітету Южноукраїнською міською радою протягом встановленого строку не усунуто зазначені в ухвалі Касаційного господарського суду від 07.02.2023 недоліки поданої касаційної скарги, оскільки не наведено інших поважних причин пропуску скаржником строку касаційного оскарження, а доводи, поважності цих причин, наведені у заяві про усунення недоліків касаційної скарги, є аналогічними доводам, викладеним у скарзі, які визнано судом неповажними.

Виходячи з викладеного, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.05.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 у справі № 915/1119/20 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 292, 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.05.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 у справі № 915/1119/20.

2. Направити Виконавчому комітету Южноукраїнської міської ради копію цієї ухвали та касаційну скаргу разом із доданими до скарги матеріалами разом з платіжним дорученням від 18.01.2023 № 19 про сплату судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ