ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 5019/1274/11

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

відділу ДВС - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС»;

Острозького відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)

на додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.01.2023

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС»

про ухвалення додаткового рішення по справі №5019/1274/11 і покладання на Острозький відділ державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) судових витрат на професійну правничу допомогу у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вісава»

до сільськогосподарського приватного підприємства «Зірка»

про стягнення 470 384, 70 грн.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Рішенням господарського суду Рівненської області від 11.07.2012 в справі №5019/1274/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вісава» (далі - Позивач) до сільськогосподарського приватного підприємства «Зірка» (далі - Відповідач) про стягнення 470 384,70 грн позов задоволено частково, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 185 742,16 грн основного боргу, 37 630,35 грн курсової різниці, 73 474,10 грн пені, 119 739,66 грн 28% річних, 43 944,98 грн інфляційних, а також 4 605,24 грн витрат, пов`язаних зі сплатою державного мита та 231,05 грн витрат на інформаційно-технічні послуги по забезпеченню судового процесу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

1.2. Господарським судом Рівненської області 27.07.2012 на примусове виконання рішення від 11.07.2012 видано відповідний наказ.

1.3. Ухвалою господарського суду Рівненської області від 24.09.2012 замінено у виконавчому провадженні при примусовому виконанні наказу від 27 липня 2012 року стягувача (Кредитора) з ТОВ «ВІСАВА» на ТОВ «Міжрегіональна виробнича компанія «Омега».

1.4. Від ТОВ «Компанія «НОТАПС» 02.08.2021 надійшла заява про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі.

1.5. Ухвалою господарського суду Рівненської області від 16.08.2021 замінено сторону (стягувача) по виконанню наказу від 27.07.2012, а саме: ТОВ «Міжрегіональна виробнича компанія «Омега» на його правонаступника - ТОВ «Компанія «НОТАПС» (Новий Кредитор).

1.6. На поштову адресу господарського суду Рівненської області 29.07.2022 від Нового Кредитора надійшла скарга № 25-1/07 від 25.07.2022 на бездіяльність державного виконавця Острозького відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі - Орган виконання) під час примусового виконання наказу Господарського суду Рівненської області від 27.07.2012, в якій Скаржник просив:

- визнати за період з 8 вересня 2021 по 24 липня 2022 року неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо примусового виконання наказу від 27.07.2012, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 34066143 із врахуванням Закону України «Про виконавче провадження»;

- визнати за період з 8 вересня 2021 по 24 липня 2022 року незаконною та неправомірною бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні №34066143 щодо примусового виконання наказу від 27.07.2012, котра виразилася та призвела до неможливості виконання наказу за рахунок наявного майна боржника - грошових коштів у розмірі 6 143,13 грн., котрі були розміщені та містились на належних Відповідачу та відкритих ним рахунках у банківських/ фінансових установах України;

- зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Острозького відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 34066143 щодо примусового виконання наказу від 27 липня 2012 року із врахуванням Закону України «Про виконавче провадження».

1.7. Ухвалою господарського суду Рівненської області від 05.08.2022 у задоволенні скарги Нового Кредитора від 25.07.2022 № 25-1/07 на бездіяльність Органу виконання під час примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області від 27.07.2012 - відмовлено.

1.8. Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Новий кредитор звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову, якою скаргу задовольнити.

1.9. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 в справі №5019/1274/11 апеляційну скаргу Нового кредитора на ухвалу господарського суду Рівненської області від 05.08.2022 по справі №5019/1274/11 задоволено частково. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 05.08.2022 - скасовано; прийнято нове судове рішення, яким частково задоволено скаргу Нового Кредитора на бездіяльність державного виконавця Острозького ВДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) у виконавчому провадженні №34066143 щодо примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області від 27.07.2012 по справі №5019/1274/11.Визнано неправомірною бездіяльність за період із 08.09.2021 по 24.07.2022 державного виконавця Острозького ВДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) у виконавчому провадженні №34066143 щодо примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області від 27.07.2012. В задоволенні решти скарги на бездіяльність державного виконавця Острозького відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) під час примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області від 27.07.2012 - відмовлено.

1.10. На адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 29.11.2022 від представника Нового Кредитора (О.М. Грищенко) надійшла заява (про яку зазначено в апеляційній скарзі), в якій він просив ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути з Органу виконання на користь Нового Кредитора судові витрати на правничу допомогу адвоката, з яких: 11 050 грн - судові витрати згідно з договором від 31.10.2021 №31-10-2021/5; 11 700 грн - судові витрати згідно з договором від 09.08.2022 №09-08-2022/1.

2. Короткий зміст додаткової постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Додатковою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.01.2023 (колегія суддів: Василишин А.Р., Бучинська Г.Б., Філіпова Т.Л.) заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.

2.2. Стягнуто з Острозького відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» 5 850,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції.

2.3. У стягненні 5 850,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката згідно з договором від 09.08.2022 №09-08-2022/1 - відмовлено.

2.4. Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 11 050 грн згідно з договором від 31.10.2021 №31-10-2021/5 - залишено без розгляду.

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг

3.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» (далі - ТОВ «Компанія «НОТАПС»), не погоджуючись з додатковою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.01.2023, звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати в частині залишення без розгляду заяви ТОВ «Компанія «НОТАПС» про покладення на Острозький відділ державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) судових витрат на професійну правничу допомогу за скаргою від 25.07.2022 №25-1/07 на суму 11 050, 00 грн. В цій частині ухвалити нове рішення, котрим заяву про покладення судових витрат направити для розгляду по суті до Північно-західного апеляційного господарського суду.

3.2. Острозький відділ державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі -Острозький відділ ДВС), не погоджуючись з додатковою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.01.2023, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Касаційні скарги ТОВ «Компанія «НОТАПС» та Острозького відділу ДВС подані на підставі пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України.

4.2. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження ТОВ «Компанія «НОТАПС» вказує на те, що апеляційним господарським судом не було враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, зокрема, від 19.08.2020 у справі № 910/4858/19, від 22.10.2020 у справі № 910/9187/19, від 13.01.2021 у справі № 922/267/20, від 06.04.2020 у справі № 910/4783/19, від 04.06.2019 у справі № 910/21516/17, від 24.07.2018 у справі № 918/560/16, від 06.03.2019 у справі № 910/15357/17, від 03.05.2019 у справі № 910/10911/18, від 20.11.2020 у справі № 910/4783/19, від 25.06.2019 у справі № 904/66/18, у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

4.3. ТОВ «Компанія «НОТАПС» у своїй касаційній скарзі, зокрема, зазначає про те, що судом апеляційної інстанції, залишаючи без розгляду заяву представника ТОВ «Компанія «НОТАПС» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 11 050 грн згідно з договором від 31.10.2021 №31-10-2021/5, не враховано того факту, що ухвала господарського суду Рівненської області від 25.11.2021 ухвалена за результатами прийняття судового рішення згідно з ухвалою господарського суду Рівненської області від 08.11.2021. Ухвала господарського суду Рівненської області від 08.11.2021 постановлена за результатами розгляду іншої скарги від 21.10.2021 №21-1/10.

4.4. Судом апеляційної інстанції не надано оцінки відмінності щодо змісту, переліку і щодо періоду надання правових послуг, котрі надавались в межах справи за скаргою від 21.10.2021 №21-1/10 із правовими послугами, котрі надавались в межах справи за скаргою від 25.07.2022 №25-1/07.

4.5. Острозький відділ ДВС зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції частини дев`ятої статті 80 ГПК України та залишення судом апеляційної інстанції без оцінки заперечення Острозького відділу ДВС та його посилання щодо отримання заяви на професійну правничу допомогу без додатків до заяви.

4.6. Острозький відділ ДВС, посилаючись на правову позицію, яка міститься в постанові Верховного суду від 23.11.2020 №638/7748/18, зазначає про те, що неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснення ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правової допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

5. Доводи інших учасників справи

5.1. Учасники справи правом на подання відзиву на касаційні скарги, передбаченим статтею 295 ГПК України, не скористалися.

6. Касаційне провадження

6.1. У зв`язку з відпусткою суддів Булгакової І.В., Малашенкової Т.М. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 27.02.2023, який наявний в матеріалах справи.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Дослідивши доводи касаційних скарг, зміст оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.

8.2. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

8.3. Відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

8.4. У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

8.5. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

8.6. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

8.7. Разом із тим у частині п`ятій зазначеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу.

8.8. Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

8.9. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

8.10. Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

8.11. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

8.12. Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19. Ці правові висновки було підтверджено і в постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

8.13. Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

8.14. Тобто, критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

8.15. У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21). Натомість, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункт 29). Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).

8.16. Згідно з частиною першою статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

8.17. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

8.18. Такі ж критерії, як зазначено вище, застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

8.19. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 23.01.2014 у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» ЄСПЛ зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

8.20. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» («Lavents v. Latvia») вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

8.21. Судом апеляційної інстанції у справі, що розглядається, встановлено, що на підтвердження понесення скаржником судових витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «Компанія «НОТАПС» надано договір №31-10-2021/5 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 31.10.2021; акт прийому-передачі від 31.10.2021; акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг від 21.11.2022; договір №09-08-2022/1 про надання адвокатських послуг від 09.08.2022; акт прийому-передачі документів від 09.08.2022; акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг від 21.11.2022.

8.22. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що адвокат Грищенко О.М. готував та подавав апеляційну скаргу та брав безпосередню участь у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції від 26 жовтня та 17 листопада 2022 року. Тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що із досліджених та поданих до матеріалів справи доказів вбачається, що в рамках даної справи адвокат Грищенко О.М. надавав правову допомогу Новому кредитору.

8.23. Надавши оцінку доказам та доводам сторін щодо розподілу таких витрат, враховуючи часткове задоволення скарги Нового кредитора, керуючись, зокрема такими критеріями, як обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, беручи до уваги доведення адвокатом Грищенко О.М. обставин надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, враховуючи заперечення Острозького відділу ДВС щодо зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що заява про стягнення судових витрат підлягає частковому задоволенню шляхом покладення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції в розмірі 5 850 грн на Острозький відділ ДВС згідно з договором від 09.08.2022 №09-08-2022/1. В іншій частині заяви згідно з договором №09-08-2022/1 відмовлено.

8.24. Що ж стосується стягнення 11 050 грн судових витрат на професійну правничу допомогу на підставі Договору від 31.10.2021 №31-10-2021/5, то колегія суддів апеляційної інстанції, дослідивши даний договір, а також докази, долученні на підтвердження виконання такого договору, зазначила таке.

8.25. Відповідно до Договору №31-10-2021/5 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 31.10.2021 за період з 31.10.2021 по 05.08.2022 Виконавець передає, а замовник приймає наступні виконані роботи та надані послуги:

- зустріч із Замовником з метою з`ясування обставин справи №5019/1274/11 в призмі існування та допущення Острозьким відділом ДВС порушення прав та інтересів Замовника у виконавчому провадженні №34066143 щодо примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області від 27.07.2012 року по справі №5019/1274/11 (1 година);

- організація процесуально-правового супроводу, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням; підготовка щодо подання до господарського суду Рівненської області скарги від 25.07.2022 вих. №25-1/07 ТОВ «Компанія «НОТАПС» на бездіяльність державного виконавця Острозького ВДВС у Рівненському районі Рівненської області, із врахуванням наступного:

господарсько-процесуального - законодавства, виконавчого та виконавчо-процесуального законодавства; із врахуванням останніх змін та доповнень щодо аналізу правовідносин між Замовником, СГПП «ЗІРКА», Боржником та Острозьким ВДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного МРУ, котрі виникли у виконавчому проваджені №34066143 щодо примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області від 27.07.2012 по справі №5019/1274/11;

здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження майнового стану Боржника, наявністю у Боржника різного роду майнових активів, можливості виконання виконавчого документу, за рахунок виявленого майна (активів, тощо), використовуючи при цьому офіційні та/або достовірні бази даних, веб-ресурси та/або Інтернет, посилання, тощо;

здійснення аналізу та дослідження матеріалів (документів), що стосуються дій, та/або бездіяльності державного виконавця Острозького ВДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) у виконавчому провадженні №34066143 щодо примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області від 27.07.2012 по справі №5019/1274/11;

за участь у судовому засіданні, котре відбулось 05.08.2022 у справі №5019/1274/11 за скаргою вих. №25-1/07 від 25.07.2022 Нового Кредитора на бездіяльність державного виконавця Острозького відділу ДВС у виконавчому провадженні №34066143 щодо примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області від 27.07.2012 по справі №5019/1274/11, із врахуванням часу очікування початку судового засідання та його тривалості, а також надання пояснення; підтримання процесуальної та правової позиції, тощо - 2 000 грн., додаткова оплата (гонорар) адвоката на підставі пункту 3.8 договору №31-10-2021/5 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 31.10.2021 у зв`язку із прийняттям позитивного для ЗАМОВНИКА судового рішення у справі №5019/1274/11 за скаргою від 25.07.2022 вих. №25-1/07 по справі №5019/1274/11 - 2 400 грн;

Загальна вартість вказаних послуг склала 11 050 грн.

8.26. Відтак, при дослідженні акту від 21.07.2022, судом апеляційної інстанції встановлено, що всі роботи, пов`язанні із наданням правничої допомоги адвокатом під час розгляду скарги місцевим господарський судом по договору №31-10-2021/5, а саме за період з 31.10.2021 по 05.08.2022 (дата винесення оскаржуваної ухвали).

8.27. При цьому колегія суддів апеляційної інстанції зазначила про те, що додатковою ухвалою господарського суду Рівненської області від 25.11.2021 заяву представника Нового кредитора про покладення на Орган виконання судових витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Органу виконання 3 550 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено. Договір №31-10-2021/5 стосується саме тих судових витрат, що розглядалися місцевим господарським судом в додатковій ухвалі по даній справі від 25.11.2022.

8.28. З огляду на вказане, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що він не має процесуального права розглядати повторно розподіл адвокатських послуг в суді першої інстанції, розгляд котрого здійснено місцевим господарським судом в додатковій ухвалі від 25.11.2021.

8.29. Враховуючи вище викладене, Верховний Суд зазначає таке.

8.30. Ухвалою господарського суду Рівненської області від 08.11.2021 скаргу ТОВ «Компанія «НОТАПС» від 21.10.2021 № 21-1/10 на бездіяльність державного виконавця Острозького відділу ДВС під час примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області від 21.09.2021 задоволено частково.

8.31. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Острозького відділу ДВС під час примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області по справі від 21.09.2021 № 5019/1274/11, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій під час відкриття виконавчого провадження примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області по справі від 21.09.2021 № 5019/1274/11 із врахуванням статей 13, 26, 28 Закону України "Про виконавче провадження". Провадження з розгляду скарги в частині зобов`язання державного виконавця Острозького відділу усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом направлення на адресу ТОВ «Компанія «НОТАПС» постанови (або іншого виконавчо-процесуального документу) Острозького відділу ДВС, винесену за результатами розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області по справі від 21.09.2021 № 5019/1274/11 та додатково обґрунтованими документами (доказами) із врахуванням норм та положень Закону України «Про виконавче провадження», закрито.

8.32. 15.11.2021 від ТОВ «Компанія «НОТАПС» на адресу суду надійшла заява від 09.11.2021 №09-1/11 про покладення на Острозький відділ ДВС судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому статтями 123, 126, 124, 129, 244, 344 ГПК України.

8.33. Ухвалою суду від 16.11.2021 заяву ТОВ «Компанія «НОТАПС» від 09.11.2021 № 09-1/11 про покладення на Острозький відділ ДВС судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому статтями 123, 126, 124, 129, 244, 344 ГПК України, прийнято до розгляду. Розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 25.11.2021.

8.34. З матеріалів справи вбачається, що додаткова ухвала суду першої інстанції від 25.11.2021 прийнята за результатами ухвалення судового рішення від 08.11.2021 (предметом розгляду якої була інша скарга, а саме від 21.10.2021 №21-1/10).

8.35. Доводи касаційної скарги ТОВ «Компанія «НОТАПС» знайшли своє часткове підтвердження під час касаційного перегляду, оскільки судом апеляційної інстанції не надано оцінку відмінності щодо змісту, переліку і щодо періоду надання правових послуг, котрі надавались в межах справи за скаргою від 21.10.2021 №21-1/10 із правовими послугами, котрі надавались в межах справи за скаргою від 25.07.2022 №25-1/07, що призвело до передчасного висновку щодо залишення без розгляду заяви ТОВ «Компанія «НОТАПС» в частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 11 050 грн згідно з договором від 31.10.2021 №31-10-2021/5.

8.36. Верховний Суд підкреслює, що в силу принципів диспозитивності, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, Верховний Суд переглядає справу в межах усіх доводів касаційної скарги, та з урахуванням установлених у справі конкретних обставин, та не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів. Перевірка відповідних доводів (аргументів) касаційної скарги перебуває поза визначеними статтею 300 ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції, враховуючи те, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8.37. Щодо доводів касаційної скарги Острозького відділ ДВС, то Верховний Суд зазначає таке.

8.38. Острозький відділ ДВС, посилаючись на правову позицію, яка міститься в постанові Верховного Суду від 23.11.2020 №638/7748/18, зазначає про те, що неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснення ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правової допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

8.39. В своїй касаційній скарзі Острозький відділ ДВС зазначає про те, що ним до суду апеляційної інстанції надано заперечення на заяву про покладання судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій зазначено, зокрема, про те, що до Острозького відділу ДВС надійшов лист від ТОВ «Компанія «НОТАПС», в конверті якого була наявна заява про покладання судових витрат на професійну правничу допомогу, однак додатки з опису вкладення у цінний лист відсутні. В підтвердження зазначеного Острозький відділ ДВС надав до суду Акт від 25.11.2022 №1.

8.40. Положеннями частини дев`ятої статті 80 ГПК України визначено, що копії доказів (крім речових доказів), які подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

8.41. Суд зазначає про те, що стаття 129 ГПК України хоча і не містить прямої норми щодо обов`язкового надсилання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу іншій стороні. Однак, відсутність такої вказівки не звільняє заявника від виконання обов`язку щодо надсилання копії доказів іншій стороні на виконання вимог статті 80 ГПК України.

8.42. Так, відповідно до частин першої - третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

8.43. У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини «Гурепка проти України №2» наголошено, що принцип рівності сторін - це один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

8.44. Сукупний аналіз положень статей 126 - 129 ГПК України дає підстави дійти висновку, що чинне процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у разі незгоди з розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.

8.45. З огляду на те, що склад і розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, підлягають доведенню, то у разі ненадсилання копій відповідних доказів іншій стороні фактично матиме наслідком порушення принципу змагальності та неможливості іншим учасникам судового розгляду бути ознайомленим із їхнім змістом. Вказані обставини, у свою чергу, позбавляють можливості іншу сторону надати свої заперечення щодо обсягів витрат, а також правильності їх обрахунку (подібний висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №922/2821/18 та у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №902/844/18, від 15.06.2022 у справі № 910/18646/19).

8.46. З тексту оскаржуваної постанови вбачається, що судом апеляційної інстанції зазначено про посилання Острозького відділу ДВС на порушення пункту дев`ятого статті 80 ГПК України, втім, не надано оцінки та мотивів прийняття чи відхилення цього доводу в підтвердження чи спростування виконання заявником обов`язку щодо надсилання копії доказів іншій стороні на виконання вимог статті 80 ГПК України.

8.47. Водночас, суд касаційної інстанції згідно з частиною другою статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8.48. Порушення судами попередніх інстанцій вимог статей 86 та 236 ГПК України щодо обґрунтованості судового рішення, оскільки оскаржувані судові рішення прийняті за неповного і не всебічного дослідження обставин справи, та межі розгляду справи судом касаційної інстанції, що імперативно визначені статтею 300 ГПК України, унеможливлюють ухвалення остаточного рішення у цій справі.

8.49. Оскільки доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо неврахування судом апеляційної інстанції вимог щодо застосування частини дев`ятої статті 80 ГПК України підтвердилися, тому додаткову постанову необхідно скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

8.50. Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»).

8.51. Вимогами процесуального закону визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо. Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам не відповідають.

8.52. З огляду на викладене, враховуючи у сукупності наведені у цій постанові обставини, Верховний Суд зазначає, що аргументи, викладені в касаційних скаргах, знайшли своє часткове підтвердження.

8.53. Колегія суддів касаційної інстанції, з огляду на викладене, зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі та ключові питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

9.2. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

9.3. За наведених обставин доводи, викладені у касаційних скаргах частково підтвердилися, тому додаткову постанову у справі необхідно скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

9.4. Під час нового розгляду справи у наведених частинах суду апеляційної інстанції слід всебічно, повно та об`єктивно дослідити факт направлення доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу та розглянути заяву про покладання таких витрат відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» задовольнити частково.

2. Касаційну скаргу Острозького відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) задовольнити частково.

3. Додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.01.2023 у справі № 5019/1274/11 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос

Суддя В. Селіваненко