ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2023 року

м. Харків

справа № 639/4258/22

провадження № 22-ц/818/467/23

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Тичкової О.Ю., Пилипчук Н.П.

за участі секретаря - Сізонова О.О.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Головне управління Національної поліції в Харківській області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання незаконною бездіяльності та відшкодування збитків,-

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 грудня 2022 року постановлену суддею Труханович В.В.,-

в с т а н о в и в:

У грудні 2022року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив Визнати незаконною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області (ЄДРПОУ 40108599) щодо невиконання умов Договору від 03.09.2019 № ДК201900543 про компенсацію частини лізингових платежів на користь Державної іпотечної установи за період з 01 квітня 2021 року по 31 жовтня 2021 року; стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (ЄДРПОУ 40108599) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) грошові кошти у сумі 90 346,62 грн. як відшкодування завданих збитків та грошові кошти у сумі 25 872,33 грн. як інфляційні втрати за період з 01 жовтня 2021 року по 16 грудня 2022 року; стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (ЄДРПОУ 40108599) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) грошові кошти у сумі 2 154,58 грн., як відшкодування суми сплаченого судового збору.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 грудня 2022 року у відкритті провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання незаконною бездіяльності та відшкодування збитків відмовлено. Роз`яснено позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції Харківського окружного адміністративного суду.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до Жовтневого районного суду м.Харкова.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що в своєму позові ОСОБА_1 просить визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо невиконання умов договору лізінгу та стягнути відповідні кошти у розмірі встановленим договором. Оскільки відповідач не виконував взяті на себе зобов`язання, тим самим поставив позивача у скрутне матеріальне становище та порушуючи гарантоване Державою право на житло.

Зауважує, що предметом спору є невиконання умов договору щодо придбаного житла. Укладений між сторонами договір про компенсацію лізінгових платежів заснований не на публічно-владних управлінських функціях управління поліції, а на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності учасників.

Звертає увагу на позиції Верховного Суду викладені в постановах від 11.04.2018 у справі №522/16204/15-а; від 17.04.2018 у справі №2-а/87/11; від 20.09.2018 у справі №815/2551/15 в яких зазначено, що справи з житлових питань розглядаються у порядку цивільного судочинства.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

16 лютого 2023 року представник Головного управління Національної поліції в Харківській області Корнєєва Я.Ю. подала заяву про розгляд справи без її участі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 з 2015 року проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області. Станом на листопад 2022 року проходить службу на посаді начальника Куп`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.

03 вересня 2019 року між позивачем та Державною іпотечною установою (ЄДРПОУ 33304730) було укладено договір фінансового лізингу № ФЛ201900475. 03 вересня 2019 року було укладено трьохсторонній договір № ДК201900543 між позивачем, Головним управлінням Національної поліції в Харківській області (виступило у цьому договорі як орган забезпечення житлом) та Державною іпотечною установою. Пунктом 1.1 Договору № ДК201900543 визначено, що Головне управління Національної поліції в Харківській області здійснює компенсацію частини лізингових платежів. Умови виплати зазначеної компенсації, періодичність платежів та їх розмір встановлюється договором про компенсацію лізингових платежів № ДК201900543 від 03 вересня 2019.

В березні 2021 року за результатами проведеного службового розслідування та складеного за його результатами висновку від 01 березня 2021 року наказом начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області від 01 березня 2021 року № 153 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 04 березня 2021 року № 165 о/с його було звільнено зі служби в поліції. В зв`язку із звільненням позивача із служби в поліції Головне управління Національної поліції в Харківській області перестало щомісячно компенсувати на рахунок Державної іпотечної установи лізингові платежі у розмірі 40 відсотків щомісячної суми від вартості житла.

В подальшому рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року були скасовані вищевказані накази та позивача поновлено на службі та зобов`язано нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу. Вказаним рішенням суду ОСОБА_1 був поновлений на службі в поліції з 04 березня 2021 року. Рішення набрало законної сили.

Позивач зауважує, що договір від 03 вересня 2019 року № ДК201900543 про компенсацію частини лізингових платежів не повинен був бути припиненими і, як наслідок, Головне управління Національної поліції в Харківській області повинно було продовжувати щомісячно компенсувати Державній іпотечній установі частини лізингових платежів у розмірі 40 відсотків від суми договору та суму винагороди за отримане позивачем у фінансовий лізинг житло у розмірі 3,8 відсотків річних. Однак з 01 квітня 2021 року і до 31 серпня 2021 року Головне управління Національної поліції в Харківській області відмовилося та не здійснювало щомісячне перерахування частини лізингових платежів та суми винагороди ДІУ. Він був вимушений самостійно щомісячно сплачувати на рахунок Державної іпотечної установи і свої платежі і платежі за Головне управління Національної поліції у розмірі 40 відсотків від суми договору та суми винагороди.

Набрала чинність постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р. № 877 і від 14 листопада 2018 р. № 1201» від 17 квітня 2019 р. № 370.

Урядом внесено зміни до Положення про Національну поліцію та Порядку забезпечення Державною іпотечною установою поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту житлом на умовах фінансового лізингу.

Прийняте рішення спрямоване на поліпшення житлового забезпечення та соціального захисту поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, що буде ефективним стимулом для сумлінного виконання ними службових обов`язків.

Так, пунктом 2 Порядку визначено, що заявник - це поліцейський або особа рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, що подали заяву про отримання житла на умовах фінансового лізингу відповідно до цього Порядку.

Згідно з ч.1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про Національну поліцію», національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно п. 7 Порядку забезпечення поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань житлом на умовах фінансового лізингу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 року № 1201, для забезпечення житлом на умовах фінансового лізингу поліцейський або особа рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань відповідно до цього Порядку подає органу забезпечення житлом за місцем проходження служби або відрядження заяву про отримання житла на умовах фінансового лізингу за формою, визначеною лізингодавцем, в якій зазначає специфікацію житла, яке бажає отримати.

Отже, Головного управління Національної поліції в Харківській області відноситься до органів виконавчої влади та поліцейський може бути забезпечений житлом на умовах фінансового лізингу лише при проходженні ним служби в Національній поліції.

Відповідно до ч.1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 4 КАС України спір може бути переданий на вирішення адміністративного суду, якщо хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною 1 статтею 19 КАС України визначено перелік справ у публічно-правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Як убачається з висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №362/643/21 від 08 червня 2022 року (п.82) спори щодо оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій є спорами з приводу проходження позивачами військової служби як різновиду служби публічної. Саме у зв`язку з останньою держава передбачила відповідні соціальні гарантії, а також порядок їх реалізації. Отже, такі спори належать до юрисдикції адміністративних судів.

Зі змісту позовної заяви убачається, що ОСОБА_2 оскаржує бездіяльність суб`єкта владних повноважень - Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо невиконання умов договору фінансового лізингу, який було укладено позивачем під час проходження служби в Національній поліції, про компенсацію відповідачем частини лізингових платежів на користь Державної іпотечної установи.

Таким чином, вимоги позивача стосуються виконання ГУНП своїх зобов`язань, що виникли із договору фінансового лізінгу, який був укладений з метою реалізації соціальних гарантій позивача у зв`язку із проходженням ним публічної служби.

Отже даний спір належить до юрисдикції адміністративного суду.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у даній справі відповідає вимогам закону.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384, ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 грудня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова

Повний текст судового рішення складено 02.03.2023