РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2023 року справа № 580/1858/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гараня С.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Канівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Канівської міської ради (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Канівської міської ради від 05.04.2022 №9-1 Про дострокове припинення повноважень депутатів Канівської міської ради VIII скликання, які були обрані за партійними списками від політичної партії Опозиційна платформа За життя в частині дострокового припинення повноважень ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що спірне рішення прийняте без наявності підстав для дострокового припинення депутата місцевої ради, виключний перелік яких визначений Законом. Крім того, позивачем зазначено, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням процедури його прийняття, визначеної Регламентом Канівської міської ради, оскільки розглядалось з голосу, без попередньої підготовки, оприлюднення, розгляду на постійній комісії з питань регламенту, правопорядку, культури, освіти, охорони здоров`я та соціальної політики.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 21.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені).

01.12.2022 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що підставою прийняття оскаржуваного рішення в частині дострокового припинення повноважень позивача, як депутата місцевої ради є набрання законної сили рішенням суду про заборону діяльності політичної партії, від якої він висувався та був обраний. Також вказано, що проектом Закону України № 7476 від 20.06.2022 Про внесення змін до деяких законів України щодо наслідків ухвалення судом рішення про заборону політичної партії для статусу депутатів місцевих рад пропонується запровадити однією із підстав для припинення повноважень депутата місцевої ради - рішення суду про заборону діяльності політичної партії. Крім того, зазначено, що Регламент передбачає можливість прийняття рішення міської ради з голосу і чітко встановлює, які рішення не можуть бути прийняті відповідно до такої процедури, вказано, що спірне рішення було внесено на розгляд депутатів Канівської міської ради на засіданні сесії 05.04.2022 з голосу за пропозицією присутніх на даному засіданні мешканців міста Канева, з метою уникнення загострення ситуації, міський голова був вимушений поставити дане питання на голосування.

Крім того, відповідачем у відзиві зазначено про необхідність залишення позову без розгляду, оскільки позивачеві було відомо про оскаржуване рішення із дня його прийняття - 05.04.2022, однак із даним позовом позивач звернувся із пропуском строку звернення, не зазначивши при цьому поважних причин його пропуску.

Під час вирішення питання про залишення позову без розгляду, суд зазначає таке.

Суд встановив, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем 05.04.2022.

12.04.2022 позивач звернувся із позовом до Канівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Канівської міської ради від 05.04.2022 № 9-1 Про дострокове припинення повноважень депутатів Канівської міської ради VIII скликання, які були обрані за партійними списками від політичної партії Опозиційна платформа За життя. Ухвалою суду від 18.04.2022 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Відповідно довідки Черкаського окружного адміністративного суду від 18.04.2022, вказана ухвала не була направлена позивачу, у зв`язку з критичним недофінансуванням витрат на знаки поштової оплати. Відповідно супровідного листа ухвала від 18.04.2022 була направлену позивачу 26.09.2022. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала від 18.04.2022 вручена позивачу. 21.10.2022 позивачем на усунення недоліків надано уточнену позовну заяву.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду належить відмовити, оскільки позивачем не пропущено строк звернення до суду.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

25.10.2020 на чергових виборах ОСОБА_1 обрано депутатом Канівської міської ради VIII скликання за партійним списком від Політичної партії Опозиційна платформа - За життя, що підтверджується посвідченням депутата Канівської міської ради № 17 від 16.11.2020.

Відповідно диску із звукозаписом сесії Канівської міської ради від 05.04.2022 та протоколу № 29 І позачергового засідання VIII скликання ІХ сесії Канівської міської ради, що відбулось 05.04.2022, на порядок денний засідання винесено для розгляду 31 питання. За наслідками проголошення присутніми заяв щодо дострокового складання повноважень депутатів від Політичної партії Опозиційна платформа - За життя, за пропозицією міського голови до порядку денного включено проєкт рішення Про дострокове припинення повноважень депутатів Канівської міської ради VIII скликання, які були обрані за партійними списками від політичної партії Опозиційна платформа - За життя.

За наслідками голосування Канівською міською радою прийняте рішення від 05.04.2022 № 9-1 Про дострокове припинення повноважень депутатів Канівської міської ради VIII скликання, які були обрані за партійними списками від політичної партії Опозиційна платформа - За життя, яким припинено достроково повноваження, зокрема, ОСОБА_1 з 05.04.2022. У вказаному рішенні зазначено, що його прийнято відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, Указу Президента України від 19.03.2022 № 153/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 березня 2022 року Щодо призупинення діяльності окремих політичних партій, заяви голови депутатської фракції політичної партії Опозиційна платформа - За життя в Канівській міській раді та вихід всіх депутатів з фракції та партії, з метою застосування вищевказаного Указу Президента України.

Вказане рішення позивач вважає протиправним, а тому за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Закон України Про місцеве самоврядування в Україні, визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Статтею 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.

Будь-які обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками забороняються (ст. 3 вказаного Закону).

Основні принципи місцевого самоврядування визначені в ст. 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні.

Одним із багатьох принципів місцеве самоврядування в Україні зазначених в ст. 4 вказаного Закону є поєднання місцевих і державних інтересів.

Відповідно до п. 14 ч. 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень депутата ради в порядку, встановленому законом.

Законом, що відповідно до Конституції України, Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, інших законів України визначає правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - місцева рада) як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, що встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради є Закон України Про статус депутатів місцевих рад від 11.07.2002 № 93-IV (далі Закон № 93-IV).

Відповідно до ст .ст. 2, 3 Закону № 93-IV депутат місцевої ради - представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу, а також повноважний і рівноправний член відповідної ради.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов`язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону № 93-IV повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.

Відповідно до статті 5 Закону № 93-IV повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково за наявності перелічених підстав, засвідчених офіційними документами, без прийняття рішення відповідної ради у разі:

1) його відкликання за народною ініціативою у встановленому цим Законом порядку;

3) припинення його громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України;

4) обрання або призначення його на посаду, зайняття якої згідно з Конституцією України і законом не сумісне з виконанням депутатських повноважень;

5) обрання його депутатом іншої місцевої ради;

6) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

7) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до позбавлення волі, або набрання законної сили рішенням суду, яким його притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією, та застосовано покарання або накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

7-1) набрання законної сили рішенням суду про визнання його активів чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

8) його смерті.

2. Повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково також за рішенням відповідної ради у зв`язку:

1) з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до покарання, не пов`язаного з позбавленням волі;

2) з особистою заявою депутата місцевої ради про складення ним депутатських повноважень;

3) з несплатою аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Спори щодо дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради вирішуються судом.

Під час вирішення питання правомірності оскаржуваного рішення, яким достроково припинено повноваження позивача, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до частини другої статті 102 Конституції України Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Частиною третьою статті 106 Конституції України Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов`язковими до виконання на території України.

Загальновідомим є факт, що в Україні у зв`язку із повномасштабним вторгненням Російської Федерації на території України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 запроваджено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває станом на час прийняття рішення у справі.

Згідно з пунктом 3 вказаного Указу Президента у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, зокрема, можуть вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII).

Водночас, пунктом 9 частини першої статті 8 Закону № 389-VIII встановлено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, порушувати у порядку, визначеному Конституцією та законами України, питання про заборону діяльності політичних партій, громадських об`єднань, якщо вона спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про політичні партії в Україні» (далі також - Закон №2365-ІІІ) політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Згідно зі статтею 3 Закону №2365-ІІІ політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку.

Обмеження щодо утворення і діяльності політичних партій визначені статтею 5 Закону №2365-ІІІ, згідно з якою утворення і діяльність політичних партій забороняється, якщо їх програмні цілі або дії спрямовані на:

1) ліквідацію незалежності України;

2) зміну конституційного ладу насильницьким шляхом;

3) порушення суверенітету і територіальної цілісності України;

4) підрив безпеки держави;

5) незаконне захоплення державної влади;

6) пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі;

7) посягання на права і свободи людини;

8) посягання на здоров`я населення;

9) пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їх символіки;

10) виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації та/або Республіки Білорусь проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України;

11) глорифікацію, виправдання дій та/або бездіяльності осіб, які здійснювали або здійснюють збройну агресію проти України, представників збройних формувань Російської Федерації, незаконних збройних формувань, банд, найманців, створених та/або підпорядкованих, та/або керованих, та/або фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи та інші структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, у тому числі шляхом їх визначення як повстанці, ополченці, ввічливі люди тощо.

Згідно зі статтею 21 Закону №2365-ІІІ у разі виявлення порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановлених Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, невідкладно звертається до суду з адміністративним позовом про заборону політичної партії, у тому числі в разі виявлення фактів вчинення політичною партією дій, спрямованих на:

- ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення;

- порушення рівноправності громадян залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;

- поширення відомостей, що містять виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України.

Указом Президента України від 19.03.2022 № 153/202 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 березня 2022 року Щодо призупинення діяльності окремих політичних партій, яким призупинено на період дії воєнного стану будь-яку діяльність в Україні, зокрема й політичної партії Опозиційна платформа - За життя та доручено Міністерству юстиції України невідкладно вжити в установленому порядку вичерпних заходів щодо заборони діяльності політичних партій, зокрема й політичної партії Опозиційна платформа - За життя.

Вказане рішення прийняте в умовах прямої військової агресії з боку Російської Федерації, з урахуванням антиукраїнської політичної та організаційної діяльності, пропаганди війни, публічної заяви та закликів до зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, реальної загрози порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, а також дій, спрямованих на незаконне захоплення державної влади, демонстрації проявів колабораціонізму, насильства, зважаючи на програмні та статутні цілі, що містять антиукраїнську позицію, поширення відомостей про виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України окремими політичними партіями.

Міністерство юстиції України звернулося до Восьмого апеляційного адміністративного суду, як суду першої інстанції, з адміністративним позовом до Політичної партії Опозиційна платформа - За життя про заборону діяльності політичної партії.

Рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2022 року у справі № П/857/8/22 адміністративний позов Міністерства юстиції України задоволено та заборонено діяльність Політичної партії Опозиційна платформа - За життя, зобов`язано передати майно, кошти та інші активи Політичної партії Опозиційна платформа - За життя, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Постановою Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № П/857/8/22 рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2022 залишено без змін.

Таким чином, станом на час вирішення даного спору діяльність Політичної партії Опозиційна платформа - За життя заборонено в Україні.

Під час прийняття рішення суд не залишає поза увагою, що дострокове припинення повноважень депутата місцевої ради регламентовано ст. 5 Закон України Про статус депутатів місцевих рад.

За змістом якої призупинення діяльності політичної партії не є підставою для прийняття міською радою рішення про дострокове припинення повноважень її депутатів.

Доводи відповідача, що проектом Закону України № 7476 від 20.06.2022 Про внесення змін до деяких законів України щодо наслідків ухвалення судом рішення про заборону політичної партії для статусу депутатів місцевих рад пропонується запровадити однією із підстав для припинення повноважень депутата місцевої ради - рішення суду про заборону діяльності політичної партії, суд вважає необґрунтованими у спірних правовідносинах, оскільки зазначений документ залишається в статусі Проекту Закону, не є нормативно-правовим актом а ні станом на дату прийняття оскаржуваного рішення, а ні станом на дату прийняття рішення в цій справі, вказаних змін ні до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ні до Закону України Про статус депутатів місцевих рад у вказаній частині не вносилось.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій» від 03.05.2022 № 2243-IX, що набрав чинності 18.05.2022, внесено зміни до низки нормативно-правових актів, які регулюють порядок заборони політичної партії.

З урахуванням викладеного суд приходить до переконання, що станом на прийняття рішення у справі, чинним законодавством врегульовано питання заборони діяльності політичної партії, проте не визначено дій у разі ухвалення судом рішення про заборону політичної партії для статусу депутатів місцевих рад, які були обрані за партійними списками заборонених політичних партій.

Як зазначено вище рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2022 року у справі № П/857/8/22 заборонено діяльність Політичної партії Опозиційна платформа - За життя.

Необхідність заборони на території України вказаної політичної сили, стало те, що Політична партія Опозиційна платформа - За життя пропагує проросійську позицію, а її діяльність шкодить інтересам держави.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 обрано депутатом Канівської міської ради VIII скликання за партійним списком від Політичної партії Опозиційна платформа - За життя, діяльність якої заборонена. В свою чергу позивач зазначає, що Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» не містить підстав для дострокового припинення повноважень депутата за рішенням відповідної ради, у разі заборони діяльність політичної партії.

Враховуючи основні принципи місцевого самоврядування визначені в ст. 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні», як то поєднання місцевих і державних інтересів, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Так, у рішенні Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2022 року у справі № П/857/8/22 про заборону діяльність Політичної партії Опозиційна платформа - За життя йдеться про наступне: «На підставі наявних у матеріалах справи доказах, Суд приходить до переконання, що члени ПП ОПЗЖ, за мовчазної згоди Партії, схвалюють та сприяють діям держави-агресора, спрямованим на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом та порушення державного суверенітету, що є порушенням Конституції України, Закону України «Про політичні партії в Україні», а також інших законів України.

З огляду на викладене, ураховуючи пряму військову агресію з боку Російської Федерації, зважаючи на антиукраїнську політичну та організаційну діяльність, пропаганду війни, реальні загрози порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, а також дії, спрямовані на незаконне захоплення державної влади, демонстрацію проявів колабораціонізму, насильства, поширення відомостей про виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, діяльність відповідача має бути заборонена.

На думку Суду, в матеріалах справи є достатні докази, про існування реальної загрози зі сторони Політичної партії «Опозиційна платформа - За життя» конституційному ладу та основним правам і свободам громадян України, позаяк поведінка і заклики її членів не викликали осуду зі сторони керівництва партії, а навпаки - мала місце мовчазна згода. Всупереч вимог Статуту Партії не вживались заходи впливу до вказаних вище членів партії, коли згідно цього ж Статуту члени партії зобов`язані дотримуватись його вимог, Програми та інших внутрішніх документів Партії.

Відтак, Судом формується висновок, що виступи і дії членів Партії стосуються до Партії в цілому і формують цілісну картину розбудови політики, несумісної з концепцією демократичного суспільства.».

Також суд акцентує увагу, на тому, що в забороні діяльності вказаної Партії була об`єктивна соціальна потреба з метою захисту демократичного суспільства та захисту прав і свобод громадян. В свою чергу вказане обмеження наявних у Партії свобод, націлене на забезпечення стабільності країни в цілому, а тому, застосований відповідачем захід, як дострокове припинення повноважень депутата Канівської міської ради VIII скликання ОСОБА_1 , який був обраний за партійними списками від політичної партії Опозиційна платформа За життя є виправданим.

ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги військовий стан у державі Україна, пряму військову агресія з боку Росії, заборону діяльності вказаної Партії, за партійними списками якої позивач був обраним депутатом міської ради, об`єктивну соціальну потребу націлену на захист демократичного суспільства та захист прав і свобод громадян, маючи на меті завадити розколу українського суспільства, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не належать до задоволення.

Відповідно до ст. 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Суддя Сергій ГАРАНЬ