печерський районний суд міста києва

Справа № 757/30286/22-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2023 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Ільєва Т.Г.

при секретарі судових засідань Ємець Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №757/30286/22-ц за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», третя особа: Печерська районна в м. Києві державна адміністрація про визнання відмови протиправною та зобов`язати вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», третя особа: Печерська районна в м. Києві державна адміністрація про визнання відмови протиправною та зобов`язати вчинити дії.

В обґрунтування позову зазначено, що в період часу з 26 вересня 1978 року по 30 вересня 1988 року, позивач працювала в ЖЕО - 311 на посаді двірника, (в загалом) - 10 років, що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці.

Відповідно до положень ст.ст. 118, 119, 121, 123 Житлового кодексу Української РСР, п. 1 ст.6 «Положення про порядок надання службових житлових приміщень та користування ними», затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 року під № 37 (далі Положення), позивачу надано службове житло, а саме однокімнатну квартиру, житлова площа: 17,40 м кв., загальна площа квартири: 29,20 м кв., за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач вказує, що, станом на теперішній час, вона разом зі своєю родиною проживає в даній квартирі понад 40 років та має разом з членами своєї родини реєстрацію за спірним житловим приміщенням та відповідно до п. п. 35, 36 Постанови Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 року під № 37, позивач не може бути виселена зі службового житла без надання іншого житлового приміщення в межах м. Києва, окрім того не можуть бути виселені з вказаного житла члени її родини, навіть після смерті, з урахуванням визначених законодавством норм забезпечення житлом на кожного члена сім`ї.

Згідно відповіді КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» на даний час відсутня можливість надати позивачу інше жиле приміщення замість спірного.

З огляду на викладене, позивач неодноразово зверталася до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», з метою вирішення даного питання, на що отримувала відповідь, в якій повідомлялося, що в даному житлі є гостра потреба в комунального підприємства, а відтак відмовлятися від нього у комунального підприємства відсутні підстави.

В даній квартирі позивач зареєстрований з 02.01.1985 року разом з членами своєї родини в кількості чотири особи, в тому числі двоє малолітніх дітей ( ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ) - зареєстровані по даний час. З моменту проживання і по даний час позивач несе всі витрати по утриманні вищевказаної квартирі, заборгованість по комунальним платежам за квартиру відсутня.

Доказом даної обставини є витяг з реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за вище вказаною адресою, станом на 24.10.2022 року та згідно Інформації про зареєстроване місце реєстрації членів родини позивача.

Наразі дане помешкання позивача не використовується КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», як службове для проживання його працівників більше 40 років.

З урахуванням віку членів сім`ї позивача, використання службового житла комунальним підприємством є неможливим в подальшому (до смерті останнього з них), оскільки забезпечити позивача та членів її сім`ї, навіть після смерті позивача, іншим житлом ні в КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», а ні в громади м. Києва можливості не має.

Житловий будинок АДРЕСА_2 перебуває на балансі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва». Квартира АДРЕСА_3 вищезазначеного будинку житловою площею 17,4 кв. м. надана ОСОБА_2 на родину в складі двох осіб, згідно з ордером від 27.06.1979 року за № 43, виданого відповідно до рішення виконавчого комітету Печерської районної ради народних депутатів м. Києва від 28.05.1979 року за № 242, закріплене рішення керівництва ЖЕК-311 про поселення в службову квартиру позивача разом з дочкою ОСОБА_3 , оскільки позивач працювала з 26.09.1978 року в ЖЕК-311 на посаді двірника і потребувала покращення житлових умов.

Рішення виконавчого комітету Печерської районної ради народних депутатів м. Києва від 28.05.1979 року за № 242 про поселення та реєстрації місця проживання на службову площу в однокімнатну квартиру АДРЕСА_4 двірника ОСОБА_4 та дочку ОСОБА_3 .

Запис в трудовій книжці за № 18 від 26.09.1978 року про прийняття на посаду двірника в ЖЕК-311.

Ордер та рішення виконавчого комітету Печерської районної ради народних депутатів м. Києва видані на прізвище ОСОБА_5 , згідно свідоцтва про шлюб 20 січня 1993 року позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 , зареєстрований Печерським Загс м. Києва про що 20 січня 1993 року було видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , відповідний актовий запис про шлюб № 46 і взяла прізвище ОСОБА_7 .

Доказом даної обставини є Свідоцтво про шлюб від 20 січня 1993 року, зареєстрований 20 січня 1993 року Печерським Загс м. Києва, серії НОМЕР_1 , зроблений відповідний актовий запис про шлюб за № 46.

За інформацією Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, відповідно до розпорядження Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від 01 лютого 2016 року № 70 «Про внесення змін до Розпорядження Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від 20 вересня 2013 року № 509 « Про пере закріплення майна, що перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Києва переданого до сфери управління Печерської районної в м. Києві державної адміністрації» Комунальним підприємством ««Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» (далі - КП «Керуюча компанія» проводиться робота, щодо інвентаризації службових квартир та пере закріплення за КП» Керуюча компанія».

ОСОБА_8 неодноразово на протязі останніх 10 років із відповідними заявами зверталась до відповідача про виведення вище вказаної квартири із числа службових, оскільки позивач відповідно до діючого законодавства має право на вказану квартиру як не на службову, але відповідач кожного наступного разу відповідач просив надати певний пакет документів, які йому кожного разу надавалися, згідно прохань відповідача.

Згодом, відповідач в своїй відповіді від 19.10.2015 року за № 18-1358/11 вказав, що враховуючи суттєву зміну статусу КП УЖГ «Печерськжитло» в системі надання житлово-комунальних послуг та фактичне припинення реалізації функцій підприємства ,а також відповідно до Житлового кодексу та Постанови Ради Міністра Української РСР «Про службові жилі приміщення» від 04 лютого 1988р. №37, 19.08.2015 року КП УЖГ «Печерськжитло» звернулось до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації з клопотанням про виключення усіх житлових приміщень, які обліковуються за підприємством, з числа його службових жилих приміщень.

Наступною відповіддю від 13.04.2016 року за № 432-432/к - 202-254 було повідомлено те, що КП «Керуюча компанія» має гостру потребу в житлі для своїх працівників, які мають право на отримання службових квартир, у зв`язку з характером їх трудових відносин і що при надходженні квартир від Київської міської державної адміністрації на відселення колишніх працівників буде розглядатися питання про відселення позивача зі службової площі.

Київська міська державна адміністрація у своїй відповіді від 25.02.2016 року за № 003-к-3567 на заяву позивача від 04.02.2015 року за № 08/279/08/816-109 зазначала про те, що клопотання про виключення із числа службової квартири АДРЕСА_5 до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації не надходило, що враховуючи даний факт, Печерська районна в місті Києві державна адміністрація повернеться до вирішення порушеного питання за наявністю клопотання від комунального підприємства «Керуюча компанія» про виключення жилого приміщення з числа службових квартири АДРЕСА_5 .

Згідно з розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16.03.2020 року № 444 «Про деякі заходи щодо запобігання поширенню корона вірусу COVID-19 на території міста Києва», було скасовано проведення особистих прийомів громадян в усіх структурних підрозділах виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в зв`язку з чим 16 березня 2021 року весь необхідний пакет документів, позивачем було подано до «скриньки для письмових звернень, пропозицій, скарг та запитів на інформацію» разом із заявою про розгляд від 16.03.2021 року, що була розташована біля вхідних дверей КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва».

На початку квітня 2021 року позивач отримала лист № 432-432/к-169-171 від 31.03.2021 року від КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», в якому зазначалося, що у комунальному підприємстві «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», розглянуто позивача звернення від 24.03.2021 року № 432/К-169, щодо виведення квартири АДРЕСА_5 із числа службових та комісією по житлово-побутовій роботі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», буде розглянуто питання позивача щодо виведення квартири АДРЕСА_5 із числа службових, про результати якого, позивача буде повідомлено додатково.

19 березня 2020 року КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», розглянула звернення представника за довіреністю Козак О.М. за № 432/992, щодо відмови у виключенні квартири АДРЕСА_5 , в якій мешкає ОСОБА_1 , із числа службових.

Таким чином, позивач вважає, що відмова відповідача у виведенні спірної квартири з числа службових є невірною, оскільки відповідно до ст.125 ЖК України, у особи, яка пропрацювала на підприємстві, в установі чи організації, не менше 10 років, фактично виникає право на дане службове приміщення якщо відсутня можливість надати інше жиле приміщення.

З врахуванням зазначеного, позивач просить суд:

- визнати відмову КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» у виведенні однокімнатної квартири АДРЕСА_4 з числа службових неправомірною;

- зобов`язати КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» прийняти рішення, яким направити клопотання до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації , щодо виключення однокімнатної квартири АДРЕСА_4 із складу службових .

03.11.2022 ухвалою суду було відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

23.12.2022 представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до ст. 118 ЖК України службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири. Жилі приміщення, що надаються народним депутатам України на період їх роботи на постійній основі у Верховній Раді України, включаються до числа службових і виключаються з їх числа за рішенням Верховної Ради України за поданням Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів.

На підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення (ч. 1 ст. 122 ЖК УРСР).

Згідно ч. 2 ст. 121 ЖК УРСР, службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації.

Відтак, посилаючись на дані норми, представник вказав, що на даний час у КП «Керуюча компанія» є необхідність в задоволенні службовим житлом своїх робітників, про що позивачу повідомлялось неодноразово.

Законодавством не передбачене обов`язок відповідача звертатись з заявами про виключення житлових приміщень із числа службових. Це є його право.

Отже, позивач не надав суду належних та допустимих доказів порушень збоку відповідача.

Таким чином, представник відповідача просив відмовити в задоволені позовних вимог.

Позивач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлялася належним чином, до суду представником позивача було подано заяву про розгляд справи без фіксування технічними засобами, вимоги підтримав. Окрім цього, вказав, що аргументи викладені у відзиві є безпідставними.

Представник відповідача було подано заяву про розгляд справи без фіксування технічними засобами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

За змістом положень статті 47 Конституції України, кожен має право на житло.

Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Згідно статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кривіцька і Кривіцький проти України», в контексті вказаної Конвенції поняття «житло» не обмежується приміщенням, в якому проживає на законних підставах, або яке було у законному порядку встановлено, а залежить від фактичних обставин, а саме існування достатніх і тривалих зв`язків з конкретним місцем. Втрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання у права на житло.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свободє попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішенням ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та фундаментальними правами окремої людини (наприклад, рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький проти України» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 1 червня 2006 рок.у

Відповідно до статті 328 ЦК України, право власності набувається з підстав, що не заборонені законом.

Відповідно до пункту 2 статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, не підлягають приватизації.

Лише після вирішення питання про зняття з даного житла статусу службового, воно може бути приватизоване на умовах і в порядку, передбаченому Законом.

Згідно з частиною 1статті 118 ЖК Української РСР, службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Так, у відповідності Положення про порядок надання службових житлових приміщень та користування ними», затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 року під № 37, визначено перелік категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення на підставі ст. 1 працівники житлово-комунального господарства: начальник житлово-експлуатаційної контори, керуючий будинками, головний інженер житлово-експлуатаційної організації, майстер технічної дільниці, особи, які прийняли на комплексне обслуговування за сімейним підрядом жилий будинок (жилі будинки), слюсар-сантехнік, слюсар-електрик, слюсар по обслуговуванню теплових мереж, слюсар по обслуговуванню теплових пунктів, слюсар по експлуатації та ремонту газового устаткування, монтажник санітарно-технічних систем і устаткування, покрівельник, електромеханік по ліфтах. Майстер озеленення, тракторист, робітник-озеленювач районного підприємства з обслуговування та догляду за зеленими насадженнями. { Пункт 1 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 742 ( 742-93-п ) від 17.09.93} {Пункт 1 в редакції Постанови КМ N 72 ( 72-89-п ) від 01.03.89, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 72 (72-89-п) від 01.03.89 }. Двірник житлово - експлуатаційної організації, адміністративного будинку, будинку-інтернату, школи-інтернату, спецшколи, дитячого будинку, санаторію, будинку (бази) відпочинку, пансіонату, профілакторію, піонерського табору, туристського господарства.

Виходячи з системного аналізу чинного законодавства, вирішення питання про право виключення квартири з числа службових належить не особам, які отримали службове приміщення і проживають у ньому, а уповноваженому органу, який здійснює розподіл житлових приміщень, виходячи з урахуванням потреби інших працівників, які також потребують отримання службового житла. Таким чином, вирішення питання про виключення жилого приміщення із числа службових є правом, а не обов`язком відповідного органу, за яким житло закріплене як службове.

Також, порушення питання про виключення жилого приміщення із числа службових є правом, а не обов`язком роботодавця.

Отже, підсумовуючи викладене, приймаючи до уваги нормативно-правове обґрунтування та з огляду на те, що виключення квартири з числа службових є правом, а не обов`язком та належить до дискреційних повноважень відповідного органу, беручи до уваги, що чинним законодавством не передбачено такого порядку вирішення спору шляхом примусової зміни статусу житла, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову, у зв`язку з чим дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, оскільки з клопотанням про виключення квартири з числа службових може звернутись лише підприємство на балансі якого перебуває квартира.

Так, у відповідності до частини першої статті 81 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, у зв`язку з його необгрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 10-13, 19, 23, 76-82, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», третя особа: Печерська районна в м. Києві державна адміністрація про визнання відмови протиправною та зобов`язати вчинити дії- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 30.01.2023.

Суддя Т.Г. Ільєва